Інформаційно-аналітичні інструменти фінансової безпеки банків

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Тернопільський національний економічний університет

Інформаційно-аналітичні інструменти фінансової безпеки банків

Спяк Г.І.

Досліджено сутнісні характеристики дефініції «фінансова безпека банку». Визначено основні інструменти забезпечення фінансової безпеки банку. Охарактеризовано інформаційну базу управління фінансовою безпекою банку. Здійснено аналіз різних підходів щодо оцінки рівня фінансової безпеки установи банку. Визначено напрями вдосконалення інформаційно-аналітичної підтримки управління фінансовою безпекою банку.

Ключові слова: фінансова безпека банку, інструменти забезпечення фінансової безпеки банків, фінансова інформація банку, облікова інформація банку, аналіз та оцінка стану фінансової безпеки банку.

фінансовий безпека банк

Постановка проблеми. Банківська система України сьогодні переживає доволі складний період свого розвитку. Перманентна економічна та політична криза, нестача ресурсів, ризикові кредитні портфелі, нестабільність валютного ринку -- все це тільки частина тих викликів та загроз, які стоять перед українськими банками сьогодні.

Вітчизняна банківська система виявилася найбільш вразливою до проявів кризи, свідченням чого стало банкрутство великої кількості вітчизняних банківських установ. Так, упродовж 2014-2016 років були виведені з ринку 80 українських банків, 17 із них -- у 2016 році. Станом на 1 жовтня 2016 року в Україні функціонувало 100 банківських установ (без врахування неплатоспроможних банків), з них 25 -- банки з іноземним капіталом [12]. На тлі фінансової кризи, перманентних викликів та загроз для банківської системи України управління фінансовою безпекою банків сьогодні набуває особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика фінансової безпеки банківських установ знайшла своє відображення в ряді досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, зокрема О. І. Барановського, І. О. Бланка, Т. М. Болгар, Дж. К. Ван Хорна, В. В. Вітлінського, В. М. Геєць, К. С. Горячевої, Дж. Долана, С. О. Дмитрова, А. О. Єпіфанова, М. М. Єрмошенко, І. М. Крупки, І. О. Лютого, А. М. Мороза, Т. В. Момот, В. І. Мунтіяна, Є. С. Осадчого, О. Л. Пластун, М. І. Савлука, Дж. Ф. Сінкі, Т. С. Смовженко, О. О. Терещенко, О. І. Хитріна та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Окремі аспекти використання інформаційно-аналітичних інструментів управління фінансовою безпекою банків потребують подальшого дослідження в контексті формування інформаційної бази управління фінансовою безпекою вітчизняних банківських установ.

Мета статті -- дослідження інформаційно- аналітичних інструментів фінансової безпеки банків та визначення напрямів їх оптимізації у сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. В наукових дослідженнях і на практиці простежуються дещо різні підходи до визначення сутності фінансової безпеки банку. Найчастіше фінансову безпеку розглядають як складову економічної безпеки банківської установи [7, 10, 13]. Щодо сутнісної характеристики даної дефініції, то, зокрема, О. І. Барановський визначає фінансову безпеку банку як сукупність умов, за яких потенційно небезпечні для фінансового стану комерційного банку дії чи обставини попереджені чи зведені до такого рівня, за якого вони не здатні завдати шкоди ефективному функціонуванню банку, збереженню й відтворенню його майна та інфраструктури і перешкодити досягненню банком статутних цілей; а також як стан захищеності фінансових інтересів комерційного банку, його фінансової стійкості і незалежності та середовища, в якому він функціонує [1, с. 19].

Заслуговує на увагу підхід запропонований О. Хитріним, згідно з яким фінансова безпека банку розглядається як динамічний стан, при якому банк:

юридично і технічно здатний виконувати і реально виконує властиві йому функції;

забезпечує захист життєво важливих соціально-економічних інтересів громадян, господарюючих суб'єктів, суспільства та держави від негативного впливу внутрішніх і зовнішніх загроз;

володіє потенціалом як для кількісного, так і для якісного зростання і має в своєму розпорядженні механізми для реалізації такого потенціалу [16, с. 119].

Т. Болгар наводить сутнісну характеристику дефініції «фінансова безпека банку» як стану банку, що характеризується збалансованістю і стійкістю до впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, здатністю досягати поставлених цілей і генерувати достатній обсяг фінансових ресурсів для забезпечення стійкого розвитку [3, с. 5]. На її думку, основою системи фінансової безпеки банків є три підсистеми: 1) фінансової діагностики, 2) фінансових важелів і методів забезпечення фінансової безпеки; 3) контролю і аналізу результатів.

Аналіз існуючих трактувань сутності фінансової безпеки банку показав, що більшість дослідників, думку яких ми поділяємо, під фінансовою безпекою розуміють стан захищеності фінансових інтересів банку, при якому зовнішні та внутрішні загрози не здатні завдати шкоди ефективному функціонуванню банку, його здатності досягати поставлених цілей та забезпечувати стале зростання.

Важливо зауважити, що питання фінансової безпеки банків є актуальним не тільки для банківських установ. Рівень фінансової безпеки банків має прямий вплив на фінансову безпеку практично усіх суб'єктів ринку -- суб'єктів господарювання, фізичних осіб, державних органів, фінансових інституцій тощо. Досвід України останніх років наглядно показав, що рівень фінансової безпеки банківських установ визначає фінансову стабільність усієї економічної системи країни, усіх її суб'єктів. Банкрутства величезної кількості вітчизняних банків призвели до цілого ряду негативних факторів зворотного впливу на стан економічної системи і окремих її суб'єктів. До таких факторів, на нашу думку, слід віднести:

виведення частини капіталів з вітчизняного ринку акціонерами банків, пов'язаними особами тощо;

відплив ресурсів з банківських установ через реальне або ймовірне банкрутство банків;

втрата частини фінансових активів окремими суб'єктами ринку через банкрутство банківських установ, клієнтами яких вони були;

збільшення тіньового сектору платіжного обороту;

втрата довіри до вітчизняної банківської системи;

зростання потреби в зовнішніх запозиченнях за умови неможливості або подекуди небажання використовувати внутрішні фінансові ресурси.

Зазначений перелік можна продовжити. Суть питання зводиться до того, щоб попри існуючі загрози забезпечити фінансову безпеку банків шляхом ідентифікації ризиків; створення системи діагностики та моніторингу її стану; розробки заходів та оптимізації інструментів управління; проведення аналізу та аудиту кінцевих результатів. Важливим при цьому є ідентифікація загроз банку й корегування індикаторів фінансової безпеки залежно від зміни стану зовнішнього середовища, цілей і завдань банку.

Ми розділяємо думку М. М. Єрмошенка про те, що основна мета забезпечення фінансової безпеки банку полягає в безперервному й стійкому підтриманні стану, який характеризується збалансованістю і стійкістю до впливу зовнішніх і внутрішніх загроз [7, с. 7]. При цьому, внутрішні загрози генеруються самим банком або є частиною його внутрішнього середовища [4, с. 1031]. Вони в значній мірі є продуктом неефективного менеджменту банку. До таких загроз належать: недостатність власного капіталу, нестабільна ресурсна база банку, незадовільна структура активів та пасивів, високий рівень ризиків, слабка конкурентна позиція банку і цілий ряд інших. До зовнішніх належать загрози, які виникають як результат впливу зовнішнього середовища на банк, зокрема, політична та економічна криза в країні, економічна кон'юнктура в країні та світі, недосконала регулятивна база, високий рівень корупції, конкуренти тощо.

Як зазначає Момот Т. В., ключовими завданнями для спеціалістів у галузі фінансової безпеки банківського сектору в період економічних криз є розробка спеціальної системи показників, яка найбільш оптимально дозволяла б оцінити рівень фінансової безпеки банківської установи; виявлення факторів росту для банківського сектору у період економічних спадів; розробка спеціальних інструментів, які б дали змогу банківський установі зберегти достатній рівень фінансово безпеки у період економічної кризи [10, с. 34].

Важливе місце в цьому процесі належить інструментам забезпечення фінансової безпеки банків. Такий інструментарій аналізується в наукових дослідженнях та застосовується на практиці, проте в цьому питанні відсутній системний підхід. На сьогодні можна засвідчити відсутність єдиного переліку методів та інструментів забезпечення фінансової безпеки банків, їх обґрунтованої структуризації. Ми поділяємо думку Добрик Л. О. про те, що всі методи та інструменти, які використовуються для забезпечення фінансової безпеки банку, можуть бути розділені на дві окремі великі групи: внутрішні та зовнішні [6].

Як уже зазначалося, передумовами такого поділу є вплив на фінансову безпеку банку двох груп факторів: зовнішніх, які формуються за межами банку, та внутрішніх, що виникають у самій банківській установі. Зовнішні загрози пов'язані з економічним середовищем функціонування банку або зі станом нормативно-правової бази його функціонування. З огляду на це, інструменти зовнішнього впливу також діють за межами банку. До них, зазвичай, відносять банківське регулювання, банківський нагляд та контроль. Проте, на нашу думку, реалії України останніх років показують, що джерелом виникнення зовнішніх загроз, пов'язаних зі станом нор- мативної-правової бази функціонування банку, є не тільки система банківського регулювання, а загалом нормативно-правова база функціонування бізнесу в Україні. Зовнішня безпека банку пов'язана не тільки з умовами діяльності власне банківської установи, а й з правовими засадами діяльності реальних та потенційних клієнтів банку, фіскальною, бюджетною, митною політикою держави, рівнем корупції в країні, правовими засадами запобігання корупції і цілим рядом інших факторів такого ж порядку.

Для банківської установи важливим є аналіз саме внутрішніх інструментів впливу на фінансову безпеку. Ці інструменти знаходяться в сфері банківського менеджменту. Так, Болгар Т. М. до внутрішніх відносить чотири основні інструменти управління: фінансове планування, фінансовий аналіз, фінансове регулювання та фінансовий контроль [3, с. 8]. Тут слід зауважити, що управління фінансовою безпекою є інтегрованим процесом, який реалізується в сфері фінансового менеджменту банку і нерозривно пов'язаний з управлінням ліквідністю, ризиками, дохідністю та ефективним виконанням банком своїх зобов'язань.

Інструменти діагностики фінансової безпеки банків та управління нею ґрунтуються на застосуванні інформаційної бази, яка, як правило, формується всередині банку. Контроль результатів впливу банківського менеджменту на фінансову безпеку установи також здійснюється на підставі діагностики фінансової інформації банку, що фіксує кінцеві результати досягнуті системою управління як наслідок здійснених заходів.

Важливе значення щодо застосування фінансової інформації в процесі діагностики та управління фінансовою безпекою банків має її структуризація та організація руху інформаційний потоків банку (рисунок 1).

Формування інформації, що використовується банком, відбувається як в установі банку, так і за її межами -- таку інформацію формують регулюючі органи, Національний банк України (НБУ), контрагенти банку, рейтингові та аналітичні агентства тощо.

Зовнішня вхідна інформація може бути розділена на два великі блоки:

нормативно-правова інформація, що задає параметри рівня фінансової безпеки банку;

стохастична інформація, що характеризує стан ринку банківських послуг, діяльність інших банківських установ на даному ринку, конкурентну позицію банку, рейтинги банку тощо.

Зовнішня інформація, що формується на виході із системи, створюється на основі узагальнення чи інтерпретації облікової інформації установи. Дані фінансової та статистичної звітності слугують базою для оцінки рівня фінансової безпеки банку, дотримання банком основних нормативів Національного банку України, визначення конкурентної позиції установи на ринку банківських послуг.

Наведена схема інформаційних потоків показує важливість облікової та звітної інформації банку для оцінки стану фінансової безпеки, її моніторингу та прийняття адекватних управлінських рішень.

Облікова інформація створюється в системі бухгалтерського обліку банку. Бухгалтерський облік здійснюється безперервно з моменту реєстрації банку до його ліквідації. Виходячи з потреб управління та обсягу банківських операцій, банки самостійно визначають систему та підсистеми бухгалтерського обліку. Будь-яка система обліку має забезпечити дотримання принципів бухгалтерського обліку, єдність методологічної бази, хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів, взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку, накопичення і систематизацію даних обліку за показниками, необхідними для управління фінансовою безпекою банку, а також складання звітності.

Слід зауважити, що основний масив статистичної звітності банку також формується за даними бухгалтерського обліку і дає змогу інтерпретувати цілий ряд фінансових показників діяльності банку.

В науковій літературі прослідковуються різні підходи щодо методики оцінки рівня фінансової безпеки банків [2, 4, 6]. Найбільш широкий підхід передбачає оцінку фінансової безпеки банку на підставі загальної оцінки його фінансового стану [2, с. 121]. У цьому випадку процес управління фінансовою безпекою ототожнюється фактично з управлінням усією діяльністю банку.

Ряд авторів дотримуються думки про необхідність визначення інтегрального показника фінансової безпеки банку [13, с. 68]. Разом з тим методика розрахунку такого показника на сьогодні не є визначеною.

Окремі автори пропонують оцінювати рівень фінансової безпеки установи банку за показниками її фінансової стійкості. Проте такий підхід є надто вузьким, оскілки аналіз фінансової стійкості банку охоплює не всі напрями його діяльності і, відповідно, не характеризує в повній мірі рівень фінансової безпеки установи.

Найбільш поширеним щодо оцінки рівня фінансової безпеки є індикаторний підхід, який полягає у виборі певних показників, що характеризують фінансову безпеку, і порівнянні їх фактичних значень із граничними [4, с. 1031]. До складу індикаторів фінансової безпеки різні

автори пропонують включати показники, що характеризують різні сегменти фінансової безпеки банку. Як порогові значення індикаторів розуміють їх граничні величини, недотримання яких призводить до формування негативних тенденцій (виникнення загроз) у сфері фінансової безпеки, а отже, диспропорцій у діяльності банку й порушенні його розвитку загалом [11, с. 43].

До переваг даного підходу, на нашу думку, слід віднести його гнучкість і в значній мірі уже реалізовану методику застосування. Зокрема, банк може динамічно корегувати кількість та перелік індикаторів фінансової безпеки з огляду на власні стратегічні та тактичні цілі діяльності; як граничні значення окремих індикаторів можуть бути використані значення основних

нормативів діяльності банків, що встановлюються НБУ.

Аналіз різних поглядів щодо оцінки рівня фінансової безпеки банку дає підстави виділити два концептуальних підходи:

врахування ряду індикаторів (показників) фінансової безпеки банку;

визначення єдиного інтегрального показника, який би враховував різні сторони (сегменти) фінансової безпеки банківської установи.

Слід відмітити, що обидва підходи мають спільні позиції, які полягають якраз у врахуванні в процесі аналізу цілого ряду фінансових показників. Зокрема, при застосуванні другого підходу також необхідно враховувати окремі параметри фінансової безпеки банку через їх вагу в інтегральному показнику. Таким чином при реалізації другого підходу банк може брати до уваги цілий ряд показників (параметрів) фінансової безпеки, надаючи кожному з них певне значення вагового коефіцієнта. Проте при такому підході кількість параметрів, що можуть бути враховані, має певні обмеження. З огляду на це сьогодні не існує єдиного загальновизнаного способу розрахунку інтегрального показника фінансової безпеки банку.

Разом з тим, потенційний недолік першого підходу полягає якраз в тому, що на практиці доволі складно визначити оптимальну кількість показників, які б в повній мірі давали можливість діагностувати рівень фінансової безпеки установи банку. До того ж це повинні бути показники одного порядку, або ж методика аналізу має передбачати також врахування міри їх впливу на фінансову безпеку банківської установи.

Незалежно від обраної методики оцінки рівня фінансової безпеки банку є доцільним звернути увагу на якість інформації, що використовується в процесі аналізу. Розглянемо якісні характеристики фінансової інформації, що формується в системі бухгалтерського обліку банку. В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (№ 996--XIV від 16.07.1999 р.) основними характеристиками інформації названо повноту, правдивість та неупередженість. У НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 р., виділено чотири основні якісні характеристики інформації: дохідливість, доречність, достовірність, порівняльність. В Положенні Національного банку України «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (постанова Правління НБУ № 566 від 30.12.1998 р.) три -- порівняльність, повнота та достовірність.

За результатами проведених досліджень можемо стверджувати, що якість інформації характеризується не окремим визначеним показником чи групою показників [14, с. 150]. Якість інформації, що застосовується в процесі аналізу фінансової безпеки банку, на нашу думку, є комплексною характеристикою, яка враховує доречність, достовірність, повноту, своєчасність, економічність, зіставність та інші важливі параметри інформації. Методики оцінки якості інформації у вітчизняних дослідженнях мають, в основному, теоретичний, а не прикладний характер. В практичній діяльності банків важливою є раціональна організація процедур збору та підготовки облікової нформації, оптимізація інформаційних потоків установи з метою достовірної та своєчасної оцінки рівня фінансової безпеки банку та управління нею.

Висновки і пропозиції

Загалом, під фінансовою безпекою банку розуміють стан захищеності фінансових інтересів банківської установи, при якому зовнішні та внутрішні загрози не здатні завдати шкоди її ефективному функціонуванню, здатності досягати поставлених цілей та забезпечувати стале зростання. Інформаційно-аналітичні інструменти фінансової безпеки банку повинні надати адекватний рівень інформаційної підтримки усіх етапів діагностики стану фінансової безпеки та управління нею, а також забезпечити відповідний методичний та організаційний інструментарій аналізу та оцінки стану фінансової безпеки банківських установ, що набуває особливої ваги в умовах кризи.

Література

Єрмошенко М. М. Економічні та організаційні засади забезпечення фінансової безпеки підприємства: препринт наукової доповіді / Єрмошенко М. М., Горячева К. С., Ашуєв А. М. - К.: Національна академія управління, 2005. - 78 с.

Корнієнко Ю. В. Фінансова безпека банків як об'єкт наукового дослідження / Ю. В. Корнієнко // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць. - К.: КНЕУ. - 2011. - Вип. 17. - С. 108-114.

Крупка І. М. Фінансово-економічна безпека банківської системи України та перспективи розвитку національної економіки / І. М. Крупка // Бізнес Інформ. - 2012. - № 6. - C. 168-175.

Момот Т. В. Оцінка рівня фінансово-економічної безпеки банківських установ в умовах кризи / Т. В. Момот, О. М. Овчелупова, К. С. Соловйова // Комунальне господарство міст: наук.-техн. зб. / Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. - Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. - Випуск 125. - С. 32-36.

Пластун О. Л. Якісні методи діагностики в системі фінансової безпеки суб'єктів підприємництва / О. Л. Пластун // Вісник Української академії банківської справи. - 2012. - № 1 (22). - С. 40-44.

Показники банківської системи України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=34661442&cat_id= 34798593

Сак Т. Фінансово-економічна безпека комерційних банків України / Т. Сак // Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - 2015. - № 2. - С. 66-71.

Спяк Г., Сас Б. Інформаційне забезпечення кредитної діяльності банку в контексті її оптимізації / Г. Спяк, Б. Сас // Українська наука: минуле сучасне, майбутнє: щорічник / за ред. М. В. Лазаровича. - Тернопіль: ТНЕУ. - 2014. - Вип. 19. Ч. 1. - С. 146-154.Размещено на Allbest.ru