Ідентифікація економічних чинників активізації банківського кредитування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ АКТИВІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Малахова О.Л.

Тернопільський національний економічний університет

Аннотація

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню економічної природи факторів впливу на кредитну діяльність банків. Автором запропоновано визначення факторів кредитної діяльності банків та здійснена їх класифікація. На основі авторського підходу сформульовано механізм впливу факторів кредитної діяльності банків на соціально-економічний стан держави. Встановлено чіткий взаємозв'язок між основними показниками діяльності банків в Україні та реального сектора економіки. За результатами дослідження запропонована орієнтовна схема активізації банківського кредитування.

Ключові слова: банківське кредитування, фактори впливу на кредитну діяльність, макро- та мікроекономічне середовище, ендо- та екзогенні чинники, активізація банківського кредитування, підприємницька діяльність.

Аннотация

Малахова Е.Л.

Тернопольский национальный экономический университет

ИДЕНТИФИКАЦИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ АКТИВИЗАЦИИ БАНКОВСКОГО КРЕДИТОВАНИЯ В УКРАИНЕ

Статья посвящена теоретическому обоснованию экономической природы факторов влияния на кредитную деятельность банков. Автором предложено определение факторов кредитной деятельности банков и произведена их классификация. На основании авторского подхода сформулировано механизм влияния факторов кредитной деятельности банков на социально-экономичное состояние государства. Установлена взаимосвязь между основными показателями деятельности банков в Украине и реального сектора экономики. За результатами исследования предложена примерная схема активизации банковского кредитования.

Ключевые слова: Банковское кредитование, факторы, влияющие на кредитную деятельность, макро- и микроэкономической среда, эндо- и экзогенные факторы, активация банковского кредитования, предпринимательская деятельность.

Summary

Malakhovа Е.

Ternopol National Economic University

IDENTIFICATION OF THE ECONOMIC FACTORS INTENSIFYING BANK LENDING IN UKRAINE

The article is devoted to the theoretical substantiation of economic nature of the factors influencing the credit activity of banks. The author suggested that identification of credit activity of banks and their classification. Based on the author's approach formulated a mechanism factors of credit activity of banks in the socio-economic status of the State. The interrelation between key indicators of banking activities in Ukraine and the real sector of the economy. The results of the studies proposed approximate scheme of intensifying Bank lending.

Keywords: Bank lending, factors influencing the credit activity, macro-and microeconomic Wednesday, endo- and exogenous factors, enabling bank-lending business.

Постановка проблеми. Глобальна фінансова криза супроводжувалася значним спадом кредитної активності банківського сектора в значній кількості країн, де і нині залишається вкрай низькою. Більш того, окремі експерти визначили такий етап подолання наслідків глобальної фінансової кризи, як «відновлення без кредитування» [1]. В цьому плані в банківському секторі України склалась подібна ситуація, яка відображає вкрай низьку активність комерційних банків на ринку кредитних послуг. За таких обставин, однією із головних передумов відновлення та стабілізації економічних процесів в Україні є кредитна діяльність банківських установ, оскільки саме від її ефективності залежить ступінь забезпечення усіх економічних суб'єктів належним рівнем грошових ресурсів. Таким чином, досягнення макроекономічної стабільності та поступального розвитку економіки в Україні неможливо без ідентифікації чинників, що впливають на кредитну активність банківських установ в умовах політико-економічних негараздів у країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сфері наукових інтересів таких провідних вітчизняних учених як О. Барановський, З. Васильченко, О. Вовчак, О. Дзюблюк, А. Кузнєцова, А. Мороз, С. Реверчук, М. Савлук перебувають питання, пов'язані із удосконалення діяльності комерційних банків в сучасних умовах. Окремо в науковій царині досліджуються проблеми оцінки та забезпечення фінансової стійкості комерційних банків. Слід відзначити вагомі напрацювання російських вчених: Л.П. Бєлих, В.В. Іванова, Ю.С. Маслєнченкова, Л.С. Сахарової, та Г.Г. Фетисова, які визначили головні чинники, методи аналізу та оцінки фінансової стійкості. Методичні підходи до оцінки впливу макроекономічних факторів на банківську систему наведені в працях таких російських дослідників: А.В. Анісімової, С.В. Бойко, А.Є. Касютина, М.Є. Мамонова, Ю.С. Кудашевої, Н.Н. Куніциної, М.Г. Нечай та інших. Також слід виокремити праці І.В. Пещанскої та Г.С. Панової, у яких чітко виокремлюються чинники, що формують кредитну політику банків.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Позитивно оцінюючи вагомий внесок учених у розвиток економічної наукової думки, необхідно відзначити, що наразі повною мірою не розглядається питання значимості економічних факторів макро- та мікросередовища, які мають суттєвий вплив на перебіг банківської діяльності, саме на сучасному етапі поглиблення кризових явищ в Україні. За таких обставин, питання теоретичного осмислення природи економічних факторів впливу на кредитну діяльність та їх врахування при розробці подальшої стратегії банків на грошовому ринку, нині залишаються пріоритетними.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є виявлення факторів впливу на кредитну діяльність та розробка дієвих заходів щодо нівелювання їх негативного впливу на кредитні операції комерційних банків.

Виклад основного матеріалу. Вирішення завдань зміцнення економічних засад забезпечення поступального економічного відновлення та розвитку держави неможливо без проведення всебічного теоретичного дослідження факторів, параметрів та показників, які об'єктивно відображають стан банківського кредитування та вказують на можливі загрози для його активізації.

За таких обставин, важливим у науковій думці є теоретичне осмислення та обґрунтування поняття «фактор». Слід зауважити, що слово «фактор» запозичене ще в Петровську епоху в німецькій мові. Початково, а саме до середини 19 століття воно використовувалось як комерційний термін в значенні «повірений у справах», «приватний комісіонер», «комерційний посередник». Пізніше слово наповнюється управлінським (розпорядник робіт) та математичним (множник, коефіцієнт) змістом. Окрім того, етимологія слова не могла не придати йому ще одного значення. Англійське слово factor -- це той, хто (або що) рухає, діє, створює, робить від латинського facere -- робити. І дійсно, в середині 20 століття починається вживання слова в іншому, а власне у загальному змісті рушійної сили, причини, елемента. Слово набуває статусу базового економічного поняття [2].

Нині у царині наукових досліджень сутності поняття «фактор» істотних протиріч немає, та умовно можна виокремити три найбільш розповсюджених тлумачень даного терміну.

Також досить часто у науковій літературі зустрічається термін «чинник». Втім це -- поняття, похідне від слова «чинити», «діяти», «здійснювати певний вчинок, дію», тобто «те, що чинить, здійснює вплив, діюче». Також чинник в економіці, вживається як драйвер (від англ. driver- рушій) -- робота чи умова, що мають прямий вплив на поточну (операційну) роботу (чи структуру затрат на інші роботи) певного господарства [8]. Зважаючи на вищевказане, дане поняття можна вживати при дослідженні перебігу економічних процесів як синонім дефініції «фактор».

То ж при теоретичному осмисленні факторів кредитної діяльності банків в сучасних умовах, доцільно розглядати фактор як економічну дефініцію та застосовувати наступний термін: фактор -- це умова, причина, параметр, показник, що впливає, чинить певну дію на економічний процес та результат цього процесу.

Таким чином, під факторами кредитної діяльності банків в широкому змісті слід розуміти параметри макро- та мікросередовища, які стимулюють або, навпаки, стримують кредитну активність банківських установ та за результатами дії яких відбуваються зміни певних кількісних та якісних економічних показників.

В контексті даного наукового дослідження, варто наголосити на тому, що банківське кредитування економіки представляє собою процес, який залежить від багаточисельних факторів. Будучи тісно взаємопов'язаними, ці фактори нерідко різносторонньо впливають на результати роботи комерційного банку: одні -- позитивно, інші -- негативно. При цьому негативний вплив одних факторів здатний знизити або навіть нівелювати позитивний вплив інших.

Емпіричні дослідження бізнес-середовища в останні роки демонструють стійкі негативні очікування, які виражаються в підвищенні оцінок ризиків ведення бізнесу в Україні. Так, найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів у 2016 році залишалися занадто високі ставки за кредитами (68,3% опитаних респондентів). Підвищився також вплив курсового фактору (32,1% відповідей, у порівнянні з попереднім періодом даний параметр збільшився на 1,8 відсоткових пунктів) (рис. 1).

У питанні класифікації факторів, що вливають на діяльність банківських установ в наукових колах також відсутній єдиний підхід, а саме в частині виокремлення загальних параметрів та критеріїв. Слід також наголосити на тому, що банківська діяльність та функціонування підприємницьких структур перебувають у тісному взаємозв'язку, причому така взаємозалежність є абсолютно очевидною. Так, ефективність кредитної діяльності банківських установ безпосередньо залежить від результативності та прибутковості підприємницьких структур. За таких обставин, вважаємо доцільним при ідентифікації факторів кредитної діяльності банківських установ також враховувати і ендогенні чинники функціонування суб'єктів підприємництва.

На основі вищевикладеного і з врахуванням авторського підходу можна привести наступну класифікацію факторів, що впливають на комерційний банк в частині провадження кредитних операцій (рис. 2), згрупувавши їх на два основні параметри: макро- та мікроекономічного середовища.

Окрім того, необхідно також в обов'язковому порядку враховувати глобалізаційні процеси, які відбуваються у банківській сфері, та чітко усвідомлювати вагомість впливу саме чинників глобалізації банківської системи. До цих факторів макроекономічного середовища можна віднести: зміна питомої ваги іноземного капіталу в банківській системі; стан виконання банками зобов'язань за зовнішніми запозиченнями, рейтинг банку за оцінками незалежних міжнародних рейтингових агентств; міжнародні стандарти ведення і регулювання банківського бізнеса тощо. Втім, виокремлені фактори опосередкованим чином впливають на стан участі банківських установ в відтворювальному процесі в країні.

Всі фактори макроекономічного середовища в залежності від характеру впливу можна розмежувати на ті, що:

1) безпосередньо впливають на показники кредитної діяльності системи комерційних банків. До них відносять: ставка рефінансування і нормативи центрального банку, коливання курсів валют, темпи інфляції тощо;

2) чинять влив на споживачів банківських послуг, тобто клієнтів кредитних установ (інші комерційні банки, підприємства, фізичні особи тощо). Яскравими прикладами може бути рівень безробіття, рівень доходів населення, зміна цін на сировинні ресурси та енергоносії, індекс промислового виробництва тощо.

Причому необхідно також усвідомлювати, що певні параметри макроекономічного середовища однаковою мірою впливають і на банки і на споживачів кредитних продуктів, а саме: пріоритети бюджетної і податкової політики держави; тенденції валютного ринку, інфляційні очікування тощо.

Таким чином, сформована класифікація чинників макро- та мікроекономічного середовища, які впливають на формування адекватної економічним реаліям кредитної політики банків, є достатньо повною та відповідає специфіці вітчизняної банківської системи в сучасних умовах. Перевагою такого групування виступає врахування також ендогенних та екзогенних факторів мікроекономічного середовища, які можуть вплинути на показники ефективності кредитної діяльності, процентну політику та імідж банківської установи. Також в даній класифікації невраховані неістотні макро- і мікроекономічні фактори в сфері економічних відносин, які досліджуються.

Необхідно звернути особливу увагу на те, що за сучасних умов кредитна діяльність комерційних банків перебуває під дією двох основних умов: наявності або відсутності ефективної стратегії і політики банку щодо кредитної діяльності та незадовільного або задовільного попиту з боку клієнтів на кредитні продукти (рис. 2).

Дія виокремлених умов може бути реалізована у двох різноспрямованих напрямках. В першому випадку банк вирішує завдання нарощування кредитної діяльності згідно своєї стратегії та з врахуванням попиту клієнтів.

В іншому випадку можлива двояка ситуація: є попит зі сторони клієнтів, але немає пропозицій зі сторони банку і навпаки. В результаті цього порушується якість взаємодії між банком і клієнтом.

Окрім того, стратегія і політика банку в частині кредитної діяльності визначається зовнішніми факторами макрорівня та факторами впливу внутрішнього підприємницького середовища, а також внутрішніми факторами, що характерні для банківської установи. Попит з боку суб'єктів підприємництва на кредитні продукти своєю чергою також знаходиться під дією двох виокремлених груп внутрішніх чинників -- активності підприємницьких структур щодо отримання кредитів та вартості формування кредитних ресурсів. Фактори макрорівня можуть чинити і прямий вплив на стан попиту, і опосередкований -- через механізм регулювання державою підприємництва.

Дійсно, дослідження змін у тенденціях рівня тінізації економіки України, темпів приросту кредитних вкладень банків суб'єктам підприємництва та змін рівня офіційного ВВП засвідчують пряму залежність даних показників (рис. 3).

Проголошений Урядом України курс на детінізацію економіки певною мірою позитивно впливає на процеси відновлення банківського кредитування. У 2016 році, вперше після депресивних 2012-2013 рр. та кризових 2014-2015 рр., економіка України продемонструвала позитивні показники економічного зростання. У першому, другому та третьому кварталах року приріст ВВП складав у постійних цінах відповідно 0,1%, 1,4% та 2,0%, а загалом за період -- 1,3%. Втім, попри позитивні зрушення в економіці України банківські установи не виявляли ознак пожвавлення кредитної діяльності навіть попри чималу ліквідність. У цілому кредитний портфель скоротився, але завдяки масштабній реструктуризації гривневі кредити підприємствам зросли, а валютні -- прискорили зниження.

Окремо слід проаналізувати наслідки запровадження вимог щодо підвищення мінімальної заробітної плати в Україні з 1 січня поточного року та їх вплив на перебіг банківського кредитування. За оцінками НБУ, зростання мінімальної зарплати призведе до зростання інфляції на 1%, що є прийнятним рівнем. Кабмін, своєю чергою, стверджує, що їхня модель показує зростання збору податків за мінімальної зміни безробіття. Також рішення про підвищення мінімальних зарплат суттєво не позначиться на валютних коливаннях.

Втім, попри позитивні прогнози, підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень не вирішує проблеми бідності в Україні. Значна частина працездатного населення, яка отримує мінімальну зарплату, не має можливості нагромадження заощаджень -- всі ці доходи йдуть на фінансування поточних витрат та на товари й послуги першої необхідності. За таких обставин, можна очікувати суттєвого зниження здатності банків щодо акумулювання тимчасово вільних грошових коштів. З іншого боку, таке рішення не позначиться на підвищенні привабливості суб'єктів економіки для банківських установ з точки зору покращення показників їх кредитоспроможності.

Також слід нагадати, що 27.12.20І6 року був прийнятий Закон, згідно з яким передбачається сплата фізособами-підприємцями, які є платниками податку, єдиного соціального внеску, в розмірі не менше половини мінімального ЄСВ, навіть якщо підприємець не веде господарську діяльність і не отримує прибуток. Таке рішення стало причиною закриття значної кількості підприємств фізичних осіб. Так, за даними сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній OpenDataBot станом на 14 січня 2017 року було закрито 158 тисяч 186 підприємств фізичних осіб. Наведені дані побічно можуть вказувати на те, що здатність банків щодо розширення клієнтської бази в найближчій перспективі буде обмежена.

Серед суттєвих дестабізуючих факторів слід виокремити стан та тенденції розвитку різних галузей економіки в Україні. Так, протягом останніх трьох років промисловість України стабільно демонструє негативну динаміку і лише у І кварталі 2016 року за даними Деркомстату намітилась тенденція до зростання (рис. 4).

Основними факторами, що обумовлювали падіння обсягів промислового виробництва є:

1) значне зниження попиту та світових цін на сировинних ринках (в першу чергу -- на продукцію металургії);

2) втрата традиційних ринків збуту через торговельні обмеження з боку Росії;

3) зменшення внутрішнього попиту; 4) порушення виробничих зв'язків та фізичні втрати промислового обладнання, інфраструктури через збройний конфлікт на сході України. Результатом дії таких чинників на підприємницьке середовище став негативний тренд обсягів промислового, сільськогосподарського виробництва та обороту роздрібної торгівлі протягом 2014-2015 років.

Окрім того, такі обставини стали передумовою суттєвого зниження рентабельності підприємств, що не могло не позначитися на якісних характеристиках кредитного портфеля банків (рис. 5).

На жаль, дані про рівень рентабельності підприємств за результатами діяльності у 2016 році відсутній. Але, як зазначено у аналітичних матеріалах Мінекономрозвитку України [9], у цілому за підсумком січня-вересня 2016 року порівняно з відповідним періодом 2015 року скорочення збитків (на 54,8%) відбулося на тлі збільшення прибутків (на 16,0%). Як результат, за підсумком січня-вересня 2016 року отримано позитивний фінансовий результат діяльності підприємств в обсязі 82,0 млрд. грн. порівняно з негативним результатом в обсязі -- 183,9 млрд. грн. у січні-вересні 2015 року.

Таким чином, значна кількість великих підприємств базових галузей економіки, судячи з офіційної фінансової звітності, неплатоспроможні. За таких обставин банки можуть кредитувати в основному підприємства, які вже мають значні проблеми із обслуговуванням кредитів та потребують реструктуризації. Окрім того, кінцеві власники значної кількості підприємств взагалі невідомі, неможливо адекватно оцінити фінансовий стан та дізнатися кредитну історію позичальників. Це зумовлює необхідність формування банками значних резервів за активними операціями та перекладати ризики несумлінних позичальників на всіх суб'єктів кредитних відносин шляхом встановлення високих відсоткових ставок.

Серйозною перепоною на шляху активізації банківського кредитування в Україні є недосконала законодавча база щодо захисту прав кредиторів, а саме -- достатньо складний механізм реалізації банками заставного майна. Діюча практика підтверджує, що за рахунок застави можна повернути не більше 50% від загальної суми позики. Виходячи із цього банки вимагають забезпечення, яке в 2-3 рази перевищу суму заборгованості, підвищують процентні ставки, закладаючи в них високу премію за ризик (більше 10%) [13, с. 31]. Так, до прикладу, якщо в 2011 році співвідношення процентних і комісійних доходів становило приблизно 6,5:1, то в 2016 році розрив скоротився до 5,4:1, а їх частка у загальному обсязі доходів на 1 серпня сягнула 17% [14].

Зважаючи на деструктивний вплив значної кількості чинників на банківське кредитування, на рівні мікросередовища, на нашу думку, комерційним банкам варто більшою мірою зосередитися на розробці та реалізації адекватній реаліям кредитній політиці, на створення конкурентних переваг на ринку в частині формування процентної політики, розширення спектру кредитних банківських продуктів тощо.

Беззаперечно, що ідентифікація та врахування економічних чинників при провадженні кредитної діяльності банків -- надскладне завдання. Втім своєчасне виявлення чинників несприятливого характеру в частині організації банківського кредитування може забезпечити досягнення банком стратегічних цілей у довготривалій перспективі, а саме: отримання конкурентних переваг на ринку банківських послуг, забезпечення належного рівня дохідності та прибутковості, напрацю- вання тісних взаємовигідних відносин із перспективними позичальниками.

На наше глибоке переконання банківські установи не спроможні самостійно вирішити питання відновлення кредитування економіки в Україні. Це завдання стратегічних пріоритетів державної політики. Саме тому, діяльність європейських урядів побудована за принципом «Think Small First», основою якої є пріоритет стимулювання економічної активності суб'єктів підприємництва. Дієвість та ефективність даної стратегії є стимулом для впровадження її в Україні.

Також серед інструментів стимулювання банківської кредитної активності можуть бути напрацьовані зарубіжною практикою заходи пільгового оподаткування банків, пріоритетами яких є кредитування реального сектора, надання гарантій державою щодо повернення кредитних коштів, компенсації процентних платежів за наданими кредитами тощо.

Застосування таких заходів в рамках Державної програми підприємництва дасть значний позитивний ефект на перебіг усіх економічних процесів, значною мірою позначиться на рівні забезпечення кредитними ресурсами усіх суб'єктів економіки. Наслідком дії таких заходів може стати довгостроковий економічний і соціальний ефект.

Висновки і пропозиції. Нині неефективність банківського кредитування економіки в Україні обумовлена консолідацією двох основних груп чинників макроекономічного та мікроекономічного середовища. Варто зазначити, що макроекономічні показники розвитку свідчать про значні негативні тенденції розвитку реального сектору економіки, низький рівень життя населення, значні інфляційні очікування, суттєве податкове навантаження, що призводить до поглиблення системної кризи у банківському сегменті.

Таким чином, нині банківські установи, на шляху до відновлення своєї активності в частині провадження кредитних операцій, стикаються із низкою чинників, які, за умов нестабільності економічного середовища, носять, більшою мірою деструктивний характер. Нівелювання дії цих чинників можливе лише за умови стабілізації макроекономічного середовища, а саме: поступальної детінізації економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання банківського кредитування за допомогою важелів грошово-кредитного регулювання. Пошук шляхів вирішення виявлених проблем є перспективою подальших досліджень, актуальність яких доведена уже сьогодні.

кредитування банк фінансовий інвестиційний

Список літератури

1. Андрюшин С.А. Особенности кредитной активности банковского сектора России в период роста плохих долгов // С.А. Андрюшин, В.В. Кузнецова Имущественные отношения в РФ № 1(124) 2012.

2. Фокин Н.И. Экономика: В начале было Слово / Н. Фокин - [Електронний ресурс].

3. Шашенкова Е.А. Исследовательская деятельность: Словарь. - М.: УЦ «Перспектива», 2010. - 88 с.

4. Большой экономический словарь / М.Ю. Агафонова, А.Н. Азрилиян, О.М. Азрилиян и др. - М.: Институт новой экономики, 1997. - 864 с.

5. Кураков Л.П., Кураков В.Л., Кураков А.Л. Экономика и управление, финансы и право: словарь-справочник. - М.: Вуз и школа, 2004. - 1288 с.

6. Райзберг Б., Лозовский Л., Стародубцева E. Современный экономический словарь. - М.: Инфра-М, 1999. - 479 с.

7. Офіційний сайт Національного банку України. Ділові очікування підприємств України. Випуск № 4(44) IV квартал 2016 року

8. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України / Загальні тенденції тіньової економіки в Україні: [Електронний ресурс].

9. Офіційний сайт Національного банку України. Основні показники діяльності банків України

10. Офіційний сайт Державної служби статистики України: Статистичний збірник. «Діяльність суб'єктів господарювання»

11. Сомик А. Сучасний стан та напрями стимулювання розвитку банківського інвестиційного кредитування в Україні / А. Сомик, С. Жуйков // Вісник Національного банку України. - 2010. - № 7. - С. 28-34.

12. Голодні ігри: на чому заробляють українські банки 14.09.2016 - Павло Харламов

Размещено на Allbest.ru