Вивченням даних проблем займалися такі вітчизняні науковці, як: О.І. Копилюк, О.М. Музичка, А.В. Череп, О.Ф. Андросова. О.В. Васюренко. У своїх працях вони розглянули сутність банківської кредитної політики, її спрямованість на розробку і реалізацію стратегічних цілей у галузі кредитної діяльності комерційних банків, визначили головні напрямки і механізми здійснення цієї діяльності.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Політика у сфері грошового обігу та кредиту має велике значення для кожної країни, оскільки шляхом регулювання пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки і її ключовими цілями є цінова стабільність, стабільність обмінного курсу, зростання економіки, забезпечення зайнятості, збалансування платіжного балансу, зростання добробуту населення тощо.

Необхідно дати оцінку реалізованій грошово-кредитній політиці центрального банку, яка продовжує мати експансіоністській напрямок розвитку, нарощування і без того величезної державної заборгованості, яка не знижує ризики розгортання інфляції і призводить до втрати довіри до центрального банку та не підвищує ефективність трансмісійного механізму грошовокредитного регулювання в цілому.

Враховуючи актуальність і важливість даного завдання метою статті є дослідження кредитного сектору України, визначення проблем та шляхів пожвавлення кредитної діяльності комерційних банків.

Виклад основного матеріалу. 2016 рік був найбільш збитковим для банківського сектора за всю історію незалежної України - 159,4 млрд. грн. Багато в чому, такий значний і негативний результат був обумовлений, головним чином, заявою ПриватБанку про збитки на суму 135,3 млрд. грн., згенерованих доформуванням резервів за кредитними операціями. В квітні 2017 року НБУ повідомив про те, що платоспроможні банки, за перший квартал поточного року, отримали прибуток в 5,09 млрд. грн., вперше з докризового 2013 року. Але чи справді ми свідки довгоочікуваного підйому? Розглянемо ситуацію докладніше:

По-перше, різке скорочення числа банків в Україні за 2014-2016 рр. - в 68 банків була введена тимчасова адміністрація Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, і тільки 1 з них відновив свою діяльність (ПАТ "Астра Банк"). Практично всі банки направляються на ліквідацію. Необхідно відзначити, що станом на 26.01.2018 року в Україні функціонує 82 платоспроможних банки. Можна було б погодитися з такою політикою НБУ, якщо б вона проводилася протягом більш тривалого періоду, а так такі дії тільки підривають довіру до всього банківського сектору України. У 2018 році НБУ буде продовжувати політику виведення банків з ринку, але займеться вже середніми і дрібними банківськими установами.

По-друге, нестабільність національної валюти. В процесі систематичних спостережень особливої уваги заслуговують такі індикатори, як золотовалютні резерви (ЗВР) НБУ і грошова база. Так, величина грошової бази на кінець 2016 року складала 381 млрд. грн., а еквівалент ЗВР в гривні - 433 млрд. грн [3]. Ці суми практично збіглися, що негативно відбилося на кредитному "кліматі" і на активності суб'єктів кредитування. А якщо НБУ запускає емісійний апарат, то грошова база мультиплікується, що в кінцевому підсумку не кращим чином позначається на курсі гривні.

По-третє, спостерігалося слабке кредитування підприємств реального сектора. Наприклад, в червні 2016 року було надано кредитів на суму 783,99 млрд. грн. для нефінансових корпорацій і 161,16 млрд. грн. для домашніх господарств. У цьому ж місяці 2017 року ці показники дорівнювали - 783,05 млрд. грн. і 159,94 млрд. грн. відповідно [4]. Виходячи з цих даних можна зробити висновок, що кредитування погіршується, якщо брати до уваги інфляційні і девальваційні процеси.

По-четверте, низький рівень захисту прав кредитора. Судові та правові процедури, пов'язані з банкрутством боржників і подальшим стягненням заставного майна, зриває ефективне і швидке повернення банками прострочених платежів і не стимулює нарощування кредитування. Банки відмовляються брати на себе нові кредитні ризики, оскільки спостерігається великий відсоток непрацюючих кредитів, а захист прав кредитора у відносинах позичальника вимагає поліпшення державно-правових органів.

кредитний сектор банківська установа

Так, в кінці квітня 2017 року частка непрацюючих кредитів становила близько 57% (без урахування НРЬ ПриватБанку - 46%) [5].

Непрацюючі кредити є найбільшим ризиком банківського сектора і причиною стримування відновлення кредитування.

За даними статистики, найбільше непрацюючих кредитів припадає на такі сектори економіки, як будівництва та нерухомість (71%), металургія (60%), машинобудування і видобувна промисловість (58%), харчова промисловість (55%), а найменше - на легку промисловість (12%) [5].

По п'яте, відбулося загальне подорожчання кредитних ресурсів в Україні. З 4.03.2015 р. Національний банк підняв облікову ставку до 30% для стримування інфляції в країні. З 26 січня 2018 року облікова ставка становить 16% річних. Очікується, що більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню інфляції та її поверненню в цільовий діапазон у середині 2019 року [6].

Проте, такі дії не дають банкам виконувати одну з основних своїх функцій - кредитувати економіку, що ще більше посилює економічну кризу в Україні. Тобто, розвивати бізнес в умовах таких дорогих кредитних ресурсів неможливо. Хоча, Нацбанк прогнозує поступове зниження інфляції протягом 2018-2019 років, але вона досі триматиметься на високому показнику - 8,9%

По-шосте, низький рівень ризик менеджменту більшості банків. Як показали результати 2015-2017 рр. багато банків України не приділяли належної уваги управлінню кредитним ризикам та ризикам ліквідності, що призвело до зростання проблемної заборгованості в кредитному портфелі і неможливості виконувати свої зобов'язання в строк.

По-сьоме, внаслідок нестабільної економічної ситуації, Україна перейшла на гнучкий валютний курс і почала нову монетарну політику інфляційного таргетування. Ця політика провела очистку банківської системи від неплатоспроможних банків, але не дивлячись на те, що 88 банків пішло з ринку, кредитування економіки при цьому не покращилось. Як результат банки стали вести себе на ринку обережно, кредитування зменшилось. За перший квартал 2017 року обсяг надійних ОДВП в портфелях комерційних банків досяг позначки в 285 млрд. грн. - це величезні вкладення в цінні папери уряду. При цьому НБУ викупив ОВДП на суму 383 млрд. грн. В сукупності, отримуємо вкладання на суму 668 млрд. грн., що перевищує дві третини від усіх вкладень в економіку України [6]. Проблеми полягає в тому, що відбувається кредитування державного бюджету, сфери, яка не виробляє матеріальних благ, не створює додаткової вартості і не бере участі в зростанні ВВП.

Висновки і пропозиції