Роль ринку перестрахування в Україні поступово зростає, адже у процесі ринкових трансформацій страхові компанії особливо потребують фінансової підтримки і залучення додаткового капіталу за допомогою придбання перестрахової послуги. Формування ринку перестрахування в Україні, його розбудова є пріоритетним напрямом розвитку, оскільки забезпечує фінансову безпеку страхового ринку і, як наслідок, підвищує економічну стабільність у суспільстві. Актуальною проблемою перестрахування є нормативна неврегульованість на законодавчому рівні, невідповідність вимог та положень законодавчих актів у сфері страхування та перестрахування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значний внесок у дослідження сутності та значення перестрахування, теоретичних засад розвитку ринку перестрахування зробили вітчизняні науковці, як А. Боженко, Н. Внукова, А. Волошина, О. Залєтов, Л. Кострач, К. Третяк, С. Осадець та інші.

Метою дослідження є визначення особливостей розвитку перестрахування, що зумовлені глобалізаційними процесами, аналіз сучасного стану та перспективи розвитку перестрахування в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Особливості функціонування сучасного страхового ринку України є результатом тих ринкових перетворень, які відбуваються у страховому секторі економіки. Відносини між страхувальниками та страховими організаціями також відповідають рівню економічного розвитку. На сучасному етапі економічного розвитку страхові компанії задля формування ефективного та збалансованого страхового портфеля повинні реалізовувати політику, яка б відповідала конкурентному середовищу.

Сьогодні все більшої популярності набувають нові ризики: масштабні, вартісні, всеосяжні, поглиблюють наявні ризики та зумовлюють їх кумулятивність. Відповідно, страхові компанії зацікавленні у пошуку додаткових фінансових можливостей задля утримання зазначених ризиків, заохочувати значно більшу кількість клієнтів, збільшувати обсяги страхових операцій, нарощувати дохід власного бізнесу, адже страхова компанія, як основний суб'єкт страхового ринку, повинна залишатись фінансово надійною та конкурентоспроможною. [1,c.9].

Становлення України як самостійної та незалежної держави відбувалося протягом багатьох століть. Відповідно, змінювалися підходи щодо організації господарства, функціонування окремих секторів економіки.

Визначення окремих періодів розвитку страхової діяльності в Україні пов'язані із розвитком системи законодавчого регулювання страхування та перестрахування. Не менш важливий вплив на періодизацію у розвитку мають також, безперечно, економічні і політичні фактори (рис.1) [3, c.12].

Рис. 1. Етапи становлення вітчизняного ринку перестрахування

Джерело: Власна розробка автора (Source: Own elaboration)

Сутність перестрахування розкривається через функції, які воно виконує. Існують різні погляди науковців щодо кількості і сутності функцій перестрахування, тому наступними функціями перестрахування є:

вторинного перерозподілу ризику;

можливість брати на страхування дуже дорогі та унікальні ризики. Дійсно, за рахунок розподілу фінансової відповідальності страхової компанії із іншими страховиками стає можливим їм разом покривати різні ризики, в тому числі і унікальні;

сприяння запровадженню та поширенню нових видів страхування. Вважаємо, що запропонована функція не повністю відповідає змісту перестрахування, адже перестрахування виступає як один із можливих (а не суттєвих) інструментів для створення нових видів страхування;

функція створення умов для формування однорідного збалансованого портфеля, який необхідний страховику для надійного контролю своєї середньо та довгострокової політики розкриває визначальну роль перестрахування при формуванні збалансованого страхового портфеля. Саме за рахунок запровадження механізму перестрахування страхові компанії можуть страхувати ризики з різною частотою збитку, за різними видами та розмірами;

набуття форми зовнішньої торгівлі, якщо перерозподіл ризику здійснюється між компаніями різних країн: вважаємо, що дана функція розкриває суттєві особливості організації співпраці між страховими компаніями, а не сам процес перестрахування [4, с.13].

З поєднанням інтересів перестрахувальників та перестраховиків та формуванням, відповідно, попиту та пропозиції на ринку, ринок перестрахування починає відігравати все важливішу роль як у страховому ринку, так і в економічному секторі країни загалом.

Прибутковість цієї галузі прийнято очікувати не на найвищому рівні, але все-таки вона користується неабияким попитом, адже відповідно до договорів страхування зобов'язання перекладаються на престраховика, що, в свою чергу, зменшує ризик самої страхової компанії.

Перестрахування передбачає вторинний перерозподіл ризиків між прямим страховиком та перестраховиком.

Уклавши договори перестрахування, страховик забезпечує збалансування власного портфеля (за однорідності ризиків), можливість розширення фінансових можливостей, що сприятиме укладанню нових договорів а також зменшення ризиків неплатоспроможності. Різноманітність страхових послуг сприятиме збільшенню доходу від основної діяльності.

Дослідивши динаміку зміни кількості страхових компаній в Україні, можна стверджувати про її зниження (табл.1). В Україні станом на 31 грудня 2013 року було 407 страхових компаній, а у аналогічний період 2014 року їх кількість становила вже 382 компанії. Кількість страхових компаній станом на 2016 становила 310, з яких 39 - зі страхування життя та 271 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя. За 2016 рік кількість страхових компаній зменшилась на 51. Таке стрімке зменшення кількості страхових компаній безпосередньо пов'язане з економічною і політичною ситуаціями у країні, наслідком чого страхові компанії не можуть забезпечити належного відшкодування.

Таблиця 1. Кількість страхових компаній в Україні в період 2013-2015 рр.

Джерело: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

[Електронний ресурс]. - https: // nfp.gov.ua

Аналізуючи діяльність перестрахового ринку (табл.2), можна зробити висновок, що 2014 рік став переломним для перестрахового ринку України. Сплати на перестрахування перестраховикам резидентам і нерезидентам у 2014 році помітно зменшилися порівняно з аналогічним періодом попереднього року. У 2015 році ринок перестрахування вдалося оптимізувати шляхом досягнення показників 2013 року. Виплати, компенсовані перестраховиками-резидентами стрімко зростають з 85,2 млн грн у 2013 році до 497,7 млн грн. у 2016 році з наступною тенденцією до спаду (278,5 млн грн. у 2016 році), а перестраховиками-нерезидентами зросли вдвічі до 848,1 млн грн. у 2015 році і 954,7 у 2016 році. Прослідкувавши динаміку виплат, компенсованих перестрахувальникам-нерезидентам, бачимо нерівномірне варіювання показників з тенденцією зменшення.

ринок перестрахування україна

Таблиця 2. Показники діяльності перестрахового ринку 2013-2016 рр., млн грн.

Джерело: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

[Електронний ресурс]. - https: // nfp.gov.ua

Поряд з позитивними тенденціями на ринку перестрахування в Україні існують також і певні прогалини розвитку. Недосконалість положень та вимог законодавчих актів породжує зниження рівня культури у сфері у сфері страхових та перестрахових відносин. А недостатній професіоналізм державних структур стимулює появу непрозорості співпраці учасників ринку перестрахування. Це підтверджує загальне зниження вартості активів, зменшення їх ліквідності, переважно активів, які розміщені у банківських установах та на фондовому ринку.

Вагомий вплив має втрата доступу до активу нерухоме майно, розташоване на тимчасово окупованих територіях України (Крим, Донецьк, Луганськ) та помітно стрімке зростання витрат на забезпечення виконання страхових зобов'язань у зв'язку зі значною девальвацією національної валюти.

Сьогодні компанії, які за останні роки здійснювали помірковану консервативну інвестиційну політику, мають достатній запас міцності для контролю та регулювання ризиків, що настали.

В умовах стабільного розвитку конкурентна ринкова економіка може ефективно функціонувати в автономному режимі, при цьому виконуючи функції саморегулювання і самоорганізації. Але для ринкового механізму характерні невдачі, які можуть виникнути як наслідок неефективного розподілу і використання економічних ресурсів.

Процеси економіки вимагають активного державного втручання безпосередньо у їх реформування, оскільки можливості саморегуляції ринку занадто обмежені.

Вплив інституту держави збільшуються за рахунок того, що певні сфери економічного життя залишилися за межами впливу ринкового механізму. Отже, виникає необхідність дослідження державного регулювання ринку перестрахування, що дасть змогу визначити роль державних інституцій у його розвитку та функціонуванні.

Проте розвивати вітчизняний ринок страхування та перестрахування є одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері фінансових ринків, що зумовлено прагненням України до розширення та поглиблення співпраці із міжнародними партнерами, вступу до ЄС на правах асоційованого та, згодом - повного члена, становлення вітчизняної економіки під впливом дії процесів глобалізації, розширення бізнесу та зростання позитивного іміджу країни в світі, зростання її інвестиційної привабливості [3, c.49].

Основні напрями стимулювання розвитку ринку перестрахування умовно поділяють на макроекономічні та мікроекономічні. Перший напрям, відповідно, ґрунтується на формуванні державної політики таким чином, щоб вхідне перестрахування слугувало потужним інструментом стимулювання залучення коштів в економіку країни. Другий напрям полягає в розширенні спектру інноваційних перестрахових послуг страховими компаніями, які б мали високу конкурентоспроможність не лише в рамках вітчизняного ринку, а й з його межами.

Хоча ринкова економіка спроможна до самоорганізації її основних економічних процесів, на етапі її формування ринкові взаємовідносини характеризуються нестійкістю через недосконале конкурентне середовище та певні прогалини у державному регулюванні.

Нестабільність політичної та економічної ситуації в країні пов'язані з дестабілізуючим впливом девальвації національної валюти. Як наслідок, з'являється складність у взаєморозрахунках страховиків під час купівлі валюти для перерахування премій чи здійснення виплат за договорами страхування з іноземними сторонами. Тому, у зв'язку з складною політично-економічною ситуацією в країні ускладнюється також і реалізація інвестиційних проектів.

Регулятор ринку в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг реалізує політику комплексного нагляду.

Державний нагляд та контроль в Україні здійснюється з використанням прямих та непрямих методів впливу. Сутність прямого методу державного впливу полягає в безпосередній участі держави в формуванні та запровадженні системи нагляду та контролю з використанням правових та адміністративних методів. Держава в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг координує роботу ринку, несе відповідальність за захист інтересів суб'єктів ринку, забезпечує чесну конкуренцію, представляє інтереси вітчизняних страховиків на міжнародному ринку страхування. Непрямий метод державного регулювання передбачає використання суто фінансово-економічні важелі, тобто визначає ринкові правила гри, здійснює регулювання ринкової діяльності, тобто формування привабливого інвестиційного клімату та проведення антимонопольної політики.

Сучасний вітчизняний ринок перестрахування характеризується недосконалістю правового регулювання. Тому покращити державне регулювання ринку перестрахування дозволить визначення у законодавстві (Закон України "Про страхування") сутності понять "перестрахова послуга", "ринок перестрахування", "професійний перестраховик", "договір перестрахування", вторинна передача ризиків у перестрахування (ретроцесія) та її учасників. Це дозволить виділити функції та охарактеризувати діяльність важливих учасників ринку перестрахування: професійного перестраховика, ретроцедента і ретроцесіонарія (за наявності повторного передавання ризиків у перестрахування).

Ліцензування перестрахової діяльності відіграє також важливу роль у здійсненні операцій з перестрахування. В Україні здійснювати операції з перестрахування можуть всі страховики, які отримали ліцензію на той чи інший вид страхування. Це породжує відсутність єдиних стандартів і вимог до договорів перестрахування. Питання ліцензування перестрахової діяльності є актуальним та необхідним за сучасних умов розвитку ринку перестрахування в Україні. Отже, під ліцензування підпадає перестрахування як окремий напрям професійної діяльності на страховому ринку. Ліцензію зможуть отримати професійні перестраховики та звичайні страховики, які сформували правила перестрахування, стратегію ведення перестрахової діяльності на наступні 3 роки та мають відповідне фінансове забезпечення (статутний капітал розміром не менше 3 млн. євро).

Створення професійних перестрахових компаній, у володінні яких будуть значні обсяги ліквідних активів. Це створить передумови вирішення проблем, пов'язаних з підвищенням якості і розширенням видів пропонованих послуг.

Невирішеним питанням на сьогодні є повнота та прозорість інформаційного забезпечення перестрахового ринку. Окрім надання додаткової статистичної інформації Нацкомфінпослуг, виникає необхідність у забезпеченні проведення освітньої перепідготовки ключових учасників перестрахового ринку із врахуванням основних тенденцій вітчизняного та світового ринку страхування та перестрахування, таким як перестрахові андерайтери, перестрахові брокери, професійні оцінювачі ризиків та збитків.

Якісне інформаційне забезпечення дозволить уникнути прогалин та непорозумінь на ринку, зробити його більш відкритим, а також, прозорим та зрозумілим для іноземних партнерів і вітчизняних страхових компаній.

Висновки з цього дослідження і перспективи