Адміністративно-правові заходи щодо організації фінансової безпеки банків в умовах проведення антитерористичної операції

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Харківський національний університет внутрішніх справ

Адміністративно- правові заходи щодо організації фінансової безпеки банків в умовах проведення антитерористичної операції

O.B. Надьон

Вже тривалий час в Україні триває проведення антитерористичної операції на Сході держави, при цьому, життя у регіоні проведення антитерористичної операції не зупинилося і виникає потреба визначити, чи може банківська система та банки надавати послуги населенню на цих територіях. Для відповіді на це питанім необхідно проаналізувати чинне законодавство України, яке регулює питання проведення антитерористичної операції (надалі - АТО), що є суміжним із законодавством у фінансовій сфері.

При цьому, необхідно зазначити, що забезпечення банківської діяльності на територіях, що перебувають в зоні АТО неможливе без управлінських рішень прийнятих на рівні держави та за межами правового регулювання цієї діяльності у таких умовах. Тобто, державні органи не лише мають визначити межі такої діяльності, але й уповноважені обмежити таку діяльність з урахуванням національних інтересів України. Для вирішення поставленої проблеми визначимо, в яких умовах проведення банківської діяльності є можливим. Зазначимо, що в контексті дослідження проблеми ми визначаємо можливість діяльності банків в умовах підвищеної та реальної небезпеки зазнати втрат від фізичних загроз.

Забезпечення діяльності суб'єктів господарювання в зоні АТО набуло актуалізації в сучасних історичних умовах розвитку України. Однак робота підприємств, установ, організацій в таких надзвичайних умовах як об'єкт наукових досліджень залишається недосліджена. Тому метою цієї статті є визначення адміністративно-правових заходів щодо реалізації банками можливостей надавати послуги в умовах проведення АТО.

Враховуючи специфіку об'єкта дослідження основні положення та висновки роботи грунтуються на аналізі правових можливостей чинного законодавства та особливостей його застосування, що регулює питання національної безпеки під час проведення АТО.

Аналіз визначень «режим у районі проведення антитерористичної операції» та «район проведення антитерористичної операції», закріплених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» [1], дає підстави стверджувати, що діяльність держави в умовах АТО спрямована на забезпечення життєдіяльності об'єктів, територій, суб'єктів, які зазнали чи можуть зазнати впливу від терористичної діяльності. Незважаючи на небезпеку в зоні АТО, держава визнає можливість функціонування на таких територіях суб'єктів господарювання, не є виключенням і діяльність банків. Банківська діяльність за своєю специфікою є ризиковою, а організація діяльності в умовах реальних фізичних загроз підвищує рівень небезпеки такої діяльності, тому забезпечення функціонування банків в зоні АТО потребує вжиття організаційних заходів не лише з боку власників банків, а й держави.

В контексті цього необхідно погодитися з твердженням І.В. Зозулі, який наголошує, що безпеку суб'єктів господарювання можна розглядати з двох ракурсів - як безпеку (стійкість, цілісність, функціональність) суб'єкта господарювання від стороннього впливу та як безпеку діяльності (технічного та іншого супроводжувального процесу) суб'єкта господарювання та його впливу на зовнішнє середовище [2, с.93]. З цього робимо висновок, що забезпечення фінансової безпеки банків в зоні АТО є комплексом заходів щодо безпеки руху грошових потоків, які включають у себе організаційні, економічні та правові складові. При цьому, специфічними загрозами в зоні АТО необхідно визнати підвищений рівень фізичних загроз, а реалізація фізичних загроз має свої особливості відповідно до об'єктів загроз.

Основними об'єктами захисту в банках за таких умов є: фінансові ресурси (грошова маса, банківські операції, договори з контрагентами банку, дорогоцінності, фінансові документи); персонал банку (керівний склад та інші працівники банківської установи який має доступ до клієнтських баз даних, банківської інформації зокрема і тієї яка містить банківську таємницю); матеріальні засоби (будівлі, сховища, обладнанім, транспорт, засоби і системи інформатизації); інформаційні ресурси банку з обмеженим доступом (відомості, що є банківською та комерційною таємницею банку і його конфіденційною інформацією).

Реалізація загроз щодо персоналу банку може призводити до моральних або фізичних страждань окремих осіб, втрати ними своєї власності, нанесення економічної шкоди. Загрози фінансам банку можуть реалізовуватись через грабіж, розбій, крадіжки фінансових ресурсів банку, шахрайство з коштами банку, фальсифікацію фінансових документів та підроблення банкнот, недосконалі технології банківського виробництва. Матеріальним цінностям банку може загрожувати пошкодження будівель, приміщень та іншої нерухомості, виведення із ладу засобів зв'язку і систем комунального обслуговування, пошкодження, крадіжки банківського обладнання, техніки, транспортних засобів, тощо. У результаті реалізації таких загроз банк зазнає прямих збитків, пов'язаних із втратою своєї власності та повинен нести додаткові витрати на відновлення засобів виробництва та інших матеріальних засобів.

Традиційно заходи безпеки банку реалізуються у таких формах: охорони (фізичної та технічної); режиму (упровадження відповідної системи захисту інформації банку); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності банку (комерційної розвідки).

Основними елементами системи безпеки діяльності банку є: заходи безпеки, технології безпеки, сили безпеки і засоби безпеки. У свою чергу, заходи безпеки включають заходи загального характеру та спеціальні.

До заходів безпеки загального характеру слід віднести: здійснення організаційно-правового впливу на діяльність персоналу і клієнтів банку з питань безпеки; підбір, перевірка і контроль роботи персоналу, розроблення ефективної кадрової політики і програм стимулювання праці; охорона банку; організація спеціального діловодства; захист інформаційних ресурсів банку; удосконалення технологій банківського виробництва, введення в них елементів захисту; формування позитивного іміджу банку; планування і забезпечення діяльності банку в кризових ситуаціях; забезпечення безпеки споруд і будівель установ банків, їх комунікаційних систем; створення систем сповіщення персоналу банку; розроблення заходів відповідальності за порушення встановлених правил безпеки банківської діяльності.

До спеціальних заходів безпеки належать: організація і ведення комерційної розвідки, формування інформаційних ресурсів банку; інформаційно-аналітичні дослідження клієнтів, партнерів і конкурентів банку; взаємодія з правоохоронними органами з питань забезпечення безпеки діяльності банку; вжиття заходів щодо протидії, виявлення, локалізації дій та актів недобросовісної конкуренції і промислового шпигунства; проведення службових розслідувань у банку; проведення заходів щодо дезінформації конкурентів; забезпечення впливу на недобросовісних клієнтів, боржників і зловмисників щодо відшкодування банку понесених з їх вини збитків.

Однак, названі заходи безпеки реалізуються переважно банками самостійно. В умовах проведення АТО таких заходів недостатньо, тому держава через свої органи, використовуючи їх повноваження, може встановлювати спеціальні умови діяльності для окремих суб'єктів господарювання з урахуванням національних інтересів у сфері безпеки.

Так, згідно ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Серед основних принципів боротьби з тероризмом закріплених у ст.З зазначеного Закону, визначено пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності. Ст.14 цього ж Закону передбачає, що у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеженім прав і свобод громадян [1]. Також, відповідно до Закону [3] територією проведення антитерористичної операції визнається територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014.

Отже, говорячи про можливості здійснення банківської діяльності в зоні АТО, можна припустити, що така діяльність може здійснюватись у разі відсутності реальної загрози життю працівникам банків та фізичної цілісності приміщень банківської установи. У той же час ненадання банківських послуг на території проведення АТО можна віднести до тимчасового обмеження прав громадян на надання якісних банківських послуг, що є виключним тимчасовим адміністративно-організаційним заходом фінансової безпеки банків.

Також ми вважаємо, що надання банківських послуг відділеннями банків з розміщенням працівників на територіях в зоні АТО створює значну небезпеку як для життя працюючих в банку, майна банку, так і для інформаційних ресурсів останнього. У зв'язку з цим цілком виправданим та правильним вважаємо прийняття Національним банком України Постанови від 06.08.2014 р. № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій», згідно з якою банки мають призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою [4]. Однак, слід відмітити, що мова йде про призупинення діяльності банків на територіях, які непідконтрольні Україні.

Щодо територій, які знаходяться в зоні АТО та контролюються Україною, то тут позиція центробанку є такою - банкам України, а також небанківським установам і національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних / міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, після переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади, вжити невідкладних заходів для відновлення фінансових операцій, призупинених відповідно до пунктів 1, 2 Постанови Правління НБУ від 06.08.2014 р. № 466. Банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування [4]. Отже, проблему забезпечення безпеки руху грошових потоків при здійсненні банківських операції в зоні АТО умовно можна поділити на дві під проблеми: 1) послуги для громадян, які залишились на територіях, які не контролює українська влада; 2) послуги для громадян, які перебувають на територіях підконтрольних українській владі, але знаходяться у зоні проведення збройних операції чи зоні з потенційною можливістю здійснення терористичних актів.

Здійснення банківської діяльності в зоні АТО, зокрема, на територіях, які знаходяться під контролем української влади, має враховувати, що така діяльність здійснюється з підвищеним ризиком опинитись в зоні тероризму, що є суспільно небезпечною діяльністю та полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчиненім злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей [1].

Тобто, питання захисту від фізичних загроз постає на перший план. При цьому, фізичні загрози можуть бути реалізовані як відносно працівників та клієнтів банку, так і стосовно матеріальних об'єктів банку й інформаційних ресурсів, які належать банку. У цьому випадку, зважаючи на пріоритетність життя та здоров'я людей, які потребують особливої уваги, небезпеки для матеріальних та інформаційних ресурсів банку можуть завдати невиправної шкоди банківській установі, через втрату матеріальних цінностей та інформації, яка містить ознаки банківської таємниці. Щодо банківської таємниці, то необхідно зазначити, що така інформація стосується не лише відомостей щодо способів здійснення банківських операцій, але й персоніфікованою інформацією клієнтів банку.

Здійснення банківської діяльності на окремих територіях Донецької та Луганської областей, що не контролюються українською владою, на нашу думку, неможливе з таких причин:

Банківська діяльність передбачає вольові дії суб'єктів, що реалізуються в межах правового поля. Реалізація волевиявлення суб'єктів повинна здійснюватися за єдиними правилами визначеними в законодавстві країни. Якщо суб'єкти волевиявлення керуються у своїй діяльності різним законодавством (національне законодавство) то відповідно їх дії повинні реалізовуватися на основі міжнародного договору. Такому договору у встановленому національним законодавством порядку має бути надано юридичну силу. Враховуючи, що не- підконтрольні території не є суб'єктами міжнародного права, і укладання договору об'єктивно не можливе, ми вважаємо, що за таких умов здійснення банківської діяльності на цих територіях можливе лише за законодавством України. Враховуючи, що вітчизняне законодавство не застосовується на цих територіях, а навіть при його застосуванні не може санкціонуватися державою, то робимо висновок, що здійснювати банківську діяльність за законодавством України, вітчизняними банками на цих територіях неможливо.

Укласти договори з псевдокерівниками самопроголошених республік щодо діяльності на цих територіях банків України не можливо, бо для підписання будь-якого договору необхідно мати на це права. Ключовим елементом такого взаємного волевиявлення суб'єктів є їх правосуб'єктність, що виражає здатність суб'єкта мати права та обов'язки, а також володіти конкретними правами і обов'язками, які безпосередньо випливають із закону. Важливо, що правосуб'єктність об'єднує два компоненти - правоздатність, як передбачену нормами права здатність мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки (тобто, здатність до правоволодіння) та дієздатність, як передбачену нормами права здатність та юридичну можливість своїми діями набувати права та обов'язки, здійснювати та виконувати їх (тобто, здатність до правореалі- зації). Правосуб'єктність - це правова категорія, що виражає здатність суб'єкта бути учасником правовідносин. Враховуючи, що так звані керівники республік не мають відповідної правосуб'єктності, то й підписання будь- якого документу з метою провадження банківської діяльності неможливе, або ж його підписання не матиме юридичної сили.

Забезпечити діяльність відділень банків неможливо, бо гарантії збереження майна банку, життя та здоров'я працівників відсутні. Тому ми стверджуємо, що вітчизняне законодавство не надає правових можливостей здійснення банківської діяльності на окремих територіях Донецької та Луганської областей, які непідконтрольні українській владі.

Щодо здійснення банківської діяльності в зоні АТО на територіях, які контролює України, то вважаємо за потрібне підвищити рівень захисту персоналу та майна банків. Імовірно, що впровадження всього комплексу банківських послуг конкретного банку недоцільно, однак, такі операції, як переказ коштів, видача готівки, карткові рахунки тощо можуть надаватися населенню цих територій. Реалізуючи банківську діяльність у зоні підвищеного для життя людей ризику необхідно мінімізувати загрози життю людей, у першу чергу, на другому місці знаходиться реалізація захисту майна банку та його інформаційних ресурсів.

Що сьогодні можна запропонувати для організації такої діяльності? По-перше, кількість персоналу банку має бути зведена до мінімуму, при цьому, як і передбачив центробанк, послуги можуть надаватися засобами інтернет-банкінгу. Приватбанк, набувши статусу державного банку, має потужну систему інтернет-банкінгу «Приват 24», що надає можливість державі, як суб'єкту адміністративно-правового регулювання банківської діяльності та власнику банку, розширити доступ населенім в зоні АТО до банківських послуг.

По-друге, діяльність відділень банків повинна здійснюватися у приміщеннях, спеціально пристосованих для діяльності відділень банку. Правила щодо обладнання приміщень та захисту здоров'я та життя працівників викладені Національним банком України у відповідних нормативних актах на кшталт Постанови Правління НБУ від 18.12.2014 року № 817/ДСК «Про затвердження Змін до Правил з організації захисту приміщень банків України» [5]. Враховуючи, що названий нормативний акт і подібні йому мають гриф «Для службового користування», то у цій роботі можна лише констатувати, що центробанк має відповідні нормативні акти, які регулюють порядок організації захисту приміщень банків та правила щодо їх облаштування. Також Національний банк України у своїй Постанові від 08.12.2014 р. № 798 «Про затвердження Змін до Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі» передбачив правила щодо роботи банків у надзвичайному режимі, де викладено перелік правил та інструкцій щодо дій у надзвичайних умовах [6]. Отже, тільки неухильне дотримання вимог Національного банку України щодо захисту приміщень та правил роботи в надзвичайних умовах робить можливим здійснення банківської діяльності в зоні АТО та забезпечує протидію загрозам фінансовій безпеці банків.

По-третє, вважаємо, що переважна більшість банківських послуг має надаватися засобами інтернет-банкінгу, при цьому актуальності набувають аутсорсингові послуги. Правові властивості аутсорсингу дають можливість обслуговувати населення на відстані, не перебуваючи в зоні АТО. Реалізація банківських послуг засобами інтернет-банкінгу значно мінімізує потребу в персоналі, який повинен знаходитися в приміщеннях, розташованих у зоні АТО. Також мінімізується ризик втрати контролю над базами даних та банківською інформацією за рахунок розміщення серверів на більш безпечній території. Також, для надання банківських послуг може бути застосовано організацію роботи працівників банку за договорами аутсорсінгу (аутстафін- гу). Такі договори серед своїх соціально-економічних властивостей мають «звільнення суб'єкта господарювання (підприємця-замов- ника) від необхідності забезпечити фахівцю робоче місце» [7, с.136]. При цьому, як зазначають науковці, забезпечення фінансової безпеки держави в XXI столітті неможливе без інноваційної складової та впровадження нових форм організації бізнесу, а глобальні світові процеси вимагають від українського суспільства суттєвих перетворень з питань державного управління економікою та створення сприятливого конкурентного середовища, зокрема, й шляхом впровадження аутсорсингу [8, с.290]. Тобто, говорячи про надзвичайні умови організації праці працівників банківських установ в зоні АТО, така властивість аутсорсінгу, як робоче місце працівника банку за межами банківської установи (відділене робоче місце) мінімізує фізичні ризики як для самого працівника, так і для майнових та інформаційних ресурсів банку. Це, у свою чергу, зменшує ризик фінансових збитків банку як від втрати майна так і від втрати інформації, яка може стати причиною збитків банку.

Окремої уваги заслуговує проведення банківської діяльності на території України, де не проводиться АТО, зокрема законодавством передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведенім антитерористичної операції. Також передбачено, що протягом терміну дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, яке належить громадянам України або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія окремих положень статей 37-38, 40, 41, 43-47 Закону України «Про іпотеку» [3].

Такі законодавчі положення у певній мірі негативно позначаються на фінансових результатах діяльності банків, однак повністю відповідають положенням ст.З Конституції України де, визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава ставить людину вище, ніж прибутки банків. До того ж стосовно фінансових небезпек банків у частині зростання проблемних активів, названий нормативний акт надає можливості уникнути нарощення простроченої заборгованості в балансах банків, враховуючи, що такі прострочки викликані обставинами які не залежать від сторін кредитного договору.

В цілому, законодавство України дає підстави стверджувати, що особливістю організації фінансової безпеки банків в умовах проведення антитерористичної операції є: 1) підвищення заходів безпеки від фізичних загроз працівникам банків, майну банків та їх інформаційним базам на територіях підконтрольних Україні; 2) на непідконтрольних територіях фінансова безпека банків забезпечується призупиненням їх діяльності; 3) за рахунок накладення мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями та заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці для окремих категорій громадян та підприємців банки зазнають збитків. Дія цих факторів є тимчасовим явищем і триватиме у часі на період проведення АТО; 4) будучи регулятором банківської діяльності Національний банк України в межах своїх повноважень, вжив заходів щодо забезпечення банків правилами роботи в надзвичайних умовах; 5) правові можливості, закладені у праві, дають можливість мінімізувати фізичні загрози у банківській діяльності за рахунок інтернет- банкінгу та аутсорсингових послуг.

Викладене дає підстави запропонувати розширення інтернет-банкінгу та більш активне впровадження аутсорсингових послуг. Пропозицій щодо заходів захисту працівників банків та майна банків в зоні АТО надати не видається можливим, бо такі положення належать до інформації з обмеженим доступом. Також необхідно відмітити - ключові правила щодо діяльності банків в умовах проведення АТО приймались на державному рівні з певним запізненням, що вкотре доводить відсутність налагодженої системи взаємодії і координації діяльності державних органів в кризових умовах, зокрема, і щодо забезпечення фінансової безпеки банків. Той факт, що воєнно-політичні події в Україні позначаються на фінансових результатах діяльності банків усі ризики, яких зазнають банки проваджуючи діяльність в зоні АТО у кінцевому підсумку покладаються на вкладників та кредиторів банків. Враховуючи це вважаємо, що перелік банківських послуг, які надаються населенню в зоні АТО, має визначатися банками самостійно з урахуванням існуючих ризиків, зокрема мова йде про послуги кредитування. Разом, із тим, доцільно було би підтримати громадян України в зоні АТО шляхом впровадженім державної програми пільгового кредитування для постраждалого населення, і здійснити його в межах приватно-державного партнерства із залученням банківських установ, наприклад, державні банки «Ощадбанк», «Приватбанк».

Адміністративно-правові заходи щодо організації фінансової безпеки банків в умовах проведення антитерористичної операції умовно можна поділити на три групи:

Заборони впроваджені адміністративним шляхом щодо зупинення діяльності в зоні АТО на територіях, непідконтрольних Україні.

Адміністративно вжиті обмеження (звуження) щодо банківських послуг в зоні АТО на територіях, підконтрольних Україні.

Адміністративні заходи щодо заборони нарахування пені та штрафів за договорами з контрагентами, зареєстрованими в зоні АТО (перелік населених пунктів затверджений Кабінетом Міністрів України), які діють для всіх банків на території України.

Література

безпека банк інноваційний аутсорсинг інтернет

Закон України «Про боротьбу з тероризмом» : від 20.03.2003 р., № 638-IV // ВВР України. - 2003. - № 25. - Ст. 180.

Зозуля І. В. Деякі особливості нормативно-правового супроводження безпеки суб'єктів господарювання / І. В. Зозуля // Форум права. - 2016. - № 2. - С. 93-98 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j- pdf/FP_index.htm_2016 2 15 .pdf.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» : від 02.09.2014 р., № 1669-VII // ВВР України. - 2014. - № 44. - Ст. 2040.

Постанова Правління НБУ «Про призупинення здійснення фінансових операцій» : від 06.08.2014 р., № 466 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. bank.gov.ua.

Постанова Правління НБУ «Про затвер

дження Змін до Правил з організації захисту приміщень банків України» : від 18.12.2014 р., № 817/ДСК [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua/doccatalog/

document^ sessionid=8 A8DBC2FB4B8E0CF150 9САВВВ2045 7D7?id= 13153865.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Змін до Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі» : від 08.12.2014 р., № 798 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document7i d=12727147.

Костюченко О. Є. Нетипові форми зайнятості у контексті соціально-економічного розвитку України / О. Є. Костюченко // Вісник Нац. ун-ту «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Економічна теорія та право. - 2012. - № 1 (8). - С. 130-137.

Костюченко О. Є. Роль аутсорсингу в забезпеченні стану фінансової безпеки в України / О. Є. Костюченко І І Актуальні проблеми права: теорія і практика. - 2013. - № 27. - С. 285-291. Надьон О. В. Адміністративно-правові заходи щодо організації фінансової безпеки банків в умовах проведення антитерористичної операції / О. В. Надьон// Форум права. -- 2017. -- № 1. -- С. 136--143 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index. htm_2017_l_25.pdf

Размещено на Allbest.ru