Інвестиційна декларація недержавних пенсійних фондів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвестиційна декларація НПФ: сутність, складові частини та порядок реєстрації

Формування пенсійних активів НПФ здійснює за рахунок активів в грошових коштах, цінних паперах та інших активах, не заборонених законодавством, відповідно до затвердженої інвестиційної декларації, яка визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображається склад активів пенсійного фонду, основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності.

Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, які здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачем, невід'ємним додатком до договорів, укладених радою фонду: договору про адміністрування пенсійного фонду, договору про управління активами пенсійного фонду, договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем.

Інвестиційна декларація - це документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями інвестування та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, установлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених Законом України "Про недержавне пенсійне забезпеченням

Інвестиційна декларація фонду та зміни до неї затверджуються радою фонду в порядку, визначеному статутом фонду. Рішення ради фонду про затвердження інвестиційної декларації фонду оформлюється протоколом. Інвестиційна декларація пенсійного фонду підлягає обов'язковій реєстрації в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг протягом 60 календарних днів після формування ради фонду. Примірник зареєстрованої інвестиційної декларації обов'язково подається радою фонду Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом п'яти робочих днів після її реєстрації.

Для реєстрації інвестиційної декларації рада фонду не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати її затвердження подає до Нацкомфінпослуг заяву, завірену підписом голови ради фонду та печаткою фонду, складену за відповідною формою.

До заяви про реєстрацію інвестиційної декларації пенсійного фонду обов'язково повинні додаватися такі документи:

- протокол або витяг з протоколу засідання ради фонду про затвердження інвестиційної декларації фонду, засвідчений підписом голови ради фонду та печаткою фонду;

- три прошнуровані та пронумеровані примірники (оригінали) інвестиційної декларації, затвердженої радою фонду в порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, зміст якої має відповідати вимогам, встановленим Положенням про інвестиційну декларацію.

- копія договору (договорів), укладеного радою фонду з консультантом (консультантами) з інвестиційних питань (якщо такі консультанти залучалися).

До заяви повинен додаватися опис (перелік) наведених вище документів із обов'язковим зазначенням кількості сторінок та примірників цих документів.

У разі відповідності поданих документів чинному законодавству України Нацкомфінпослуг протягом 10 робочих днів з дати подання заяви та документів реєструє інвестиційну декларацію фонду.

На примірниках інвестиційної декларації фонду робиться напис (штамп) "Зареєстровано" із зазначенням дати реєстрації, він засвідчується печаткою Нацкомфінпослуг та підписом члена Комісії - директора Департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Нацкомфінпослуг. Два зареєстровані оригінальні примірники інвестиційної декларації фонду видаються заявникові, один з яких протягом п'яти робочих днів після реєстрації інвестиційної декларації рада фонду повинна надати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Вимоги до інвестиційної декларації встановлюються Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та Положенням про інвестиційну декларацію, затвердженим Нацкомфінпослуг.

У ній обов'язково зазначаються повне найменування фонду, його код за ЄДРПОУ, вид фонду (відкритий, корпоративний чи професійний), реєстраційний номер відповідно до Державного реєстру фінансових установ, серія та номер свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, а також місцезнаходження ради фонду. Інвестиційна декларація повинна містити такі розділи:

1. Мета інвестування пенсійних активів.

Метою інвестування пенсійних активів може бути приріст пенсійних коштів для забезпечення прав учасників фонду щодо отримання ними додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат відповідно до вимог Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

2. Основні напрями інвестиційної політики фонду

Опис інвестиційної політики та інвестиційних стратегій фонду, які будуть використовуватися при здійсненні інвестування пенсійних активів фонду.

3. Загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами фонду

Під час їх формування та інвестування особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду.

4. Вимоги до складу та структури пенсійних активів.

У розділі повинен бути наведений перелік видів активів та їх максимальної (і мінімальної) частки (у відсотках) у структурі портфеля пенсійного фонду, також тут можуть бути зазначені країни інвестування та інформація щодо емітентів, у цінні папери яких передбачається розміщення активів фонду. Зазначені відомості повинні відповідати вимогам Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та можуть бути представлені у вигляді таблиці 9.2.

Таблиця 9.2. Відомості щодо об'єктів інвестування, у які можуть бути розміщені активи недержавного пенсійного фонду

5. Вимоги до осіб, які здійснюють управління пенсійними активами.

Зокрема, зазначаються особи, які можуть здійснювати управління активами:

- компанія з управління активами;

- банк або компанія з управління активами, які є одноосібним засновником корпоративного фонду у випадках, передбачених законодавством;

- професійний адміністратор, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами відповідно до законодавства.

У тому числі в розділі надається інформація щодо залучення нерезидентів для здійснення операцій з активами фонду на іноземних ринках, порядок (критерії) розподілу активів фонду між такими особами.

В інвестиційній декларації можуть бути зазначені обмеження та вимоги до осіб, які здійснюватимуть управління активами пенсійного фонду, які не суперечать вимогам, установленим законодавством.

6. Порядок здійснення контролю за інвестуванням пенсійних активів фонду.

У розділі зазначаються порядок контролю за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами фонду, особами, що здійснюють такий контроль (рада фонду, зберігач, засновники фонду, відповідні органи виконавчої влади), а також порядок їх взаємодії та обміну інформацією з метою підвищення ефективності такого контролю та захисту прав учасників (вкладників) фонду. інвестиційний декларація пенсійний фонд

7. Порядок унесення змін радою фонду до інвестиційної декларації фонду.

Цей розділ передбачає визначення критеріїв оцінки радою фонду ефективності інвестування активів пенсійного фонду, періодичності проведення оцінки ефективності інвестування, періодичності перегляду радою інвестиційної декларації (не рідше ніж раз на рік) з метою підвищення ефективності інвестиційної діяльності, а також порядок унесення змін до інвестиційної декларації з урахуванням пропозицій особи (осіб), що здійснюють управління активами фонду, консультанта (консультантів) з інвестиційних питань (якщо останні залучаються), періодичності розрахунку чистої вартості активів фонду відповідно до вимог, установлених Нацкомфінпослуг.

У разі внесення змін до інвестиційної декларації рада фонду не пізніше 10 робочих днів з дати затвердження змін до інвестиційної декларації подає до Нацкомфінпослуг заяву про реєстрацію змін до інвестиційної декларації пенсійного фонду, завірену підписом голови ради фонду та печаткою фонду, складену за установленою формою.

До заяви обов'язково повинні додаватися такі документи:

- протокол або витяг з протоколу засідання ради фонду про внесення змін до інвестиційної декларації фонду, засвідчений підписом голови ради фонду та печаткою фонду, що містить причини внесення змін до інвестиційної декларації та текст таких змін, в тому числі пропозиції щодо внесення змін до інвестиційної декларації, надані особою (особами), що здійснюють управління активами фонду, консультантом (консультантами) з інвестиційних питань (у разі укладення відповідного договору);

- текст змін до інвестиційної декларації фонду, затверджений радою фонду, прошнурований, пронумерований, засвідчений підписом голови ради фонду та печаткою фонду (у трьох примірниках);

- відомості щодо проведення аналізу ефективності (розрахунки відповідних показників) інвестиційної діяльності фонду (у разі, якщо зміни до інвестиційної декларації вносяться за результатами проведення такого аналізу з метою підвищення ефективності інвестиційної діяльності фонду).

До заяви повинен додаватися опис (перелік) наведених вище документів із обов'язковим зазначенням кількості сторінок та примірників цих документів.

На примірниках тексту змін до інвестиційної декларації фонду робиться напис (штамп) "Зареєстровано" із зазначенням дати реєстрації. Напис (штамп) засвідчується печаткою Нацкомфінпослуг та підписом члена Нацкомфінпослуг - директора Департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Нацкомфінпослуг. Два зареєстровані оригінальні примірники тексту змін до інвестиційної декларації фонду видаються заявникові.

Рада фонду зобов'язана подати один оригінальний примірник зареєстрованих змін до інвестиційної декларації фонду Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом п'яти робочих днів після їх реєстрації.

Рада фонду повинна надати особі (особам), яка здійснює управління активами фонду, та зберігачу зареєстровані зміни до інвестиційної декларації протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації.

Підставою для прийняття Нацкомфінпослуг рішення про відмову в реєстрації інвестиційної декларації фонду чи змін до неї можуть бути:

1. невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства України;

2. відсутність будь-якого документа, подання якого передбачено Положенням про інвестиційну декларацію;

3. недостовірність інформації у документах, поданих для реєстрації інвестиційної декларації (змін до інвестиційної декларації);

4. несвоєчасне подання документів до Нацкомфінпослуг для реєстрації інвестиційної декларації фонду (змін до неї).

За наявності підстав для відмови в реєстрації інвестиційної декларації (змін до неї) Нацкомфінпослуг відмовляє заявнику протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів. Повідомлення про відмову в реєстрації інвестиційної декларації (змін до інвестиційної декларації) доводиться до заявника письмово із зазначенням причин відмови протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

При відмові в реєстрації один примірник документів, поданих для реєстрації інвестиційної декларації (змін до інвестиційної декларації), залишається в Нацкомфінпослуг, інші - повертаються заявнику разом із відповідним повідомленням про відмову.

Рада фонду протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про відмову в реєстрації інвестиційної декларації фонду (змін до неї) мають право усунути недоліки або подати додаткові документи та інформацію Нацкомфінпослуг та повторно подати заяву та документи для проведення такої реєстрації, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Положенням.

Після усунення недоліків або подання додаткової інформації Нацкомфінпослуг протягом 30 календарних днів приймає рішення щодо реєстрації інвестиційної декларації (змін до неї).

У разі коли реєстрацію інвестиційної декларації (змін до інвестиційної декларації) у встановлений термін не проведено або в ній відмовлено з причин, які заявник вважає необґрунтованими, заявник може звернутися в установленому порядку до суду.

Унесення змін до інвестиційної декларації здійснюється за рішенням ради фонду у разі, якщо:

1) за наслідками проведення аналізу ефективності інвестиційної діяльності радою фонду (не рідше одного разу на рік) було прийнято рішення щодо доцільності внесення таких змін;

2) особами, які здійснюють управління пенсійними активами, а також консультантами з інвестиційних питань (у разі їх залучення) було надано пропозиції раді фонду щодо доцільності внесення змін до інвестиційної декларації;

3) раді фонду було рекомендовано Нацкомфінпослуг унести зміни до інвестиційної декларації у випадку, коли за висновком органів державної влади, які здійснюють нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, річний прибуток пенсійного фонду визнаний неприйнятно низьким порівняно з середніми ринковими показниками або середніми річними прибутками інших пенсійних фондів. У разі надання рекомендації раді фонду Нацкомфінпослуг надає відповідне повідомлення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом п'яти робочих днів з дати прийняття відповідного висновку.

У разі відсутності у складі ради фонду осіб, професійно підготовлених до роботи у сфері інвестиційної діяльності, рада зобов'язана залучити до розроблення інвестиційної декларації консультантів з інвестиційних питань. Рішення про залучення одного чи кількох консультантів з інвестиційних питань приймається радою фонду з обов'язковим повідомленням про це адміністратора фонду, осіб, які здійснюють управління пенсійними активами, а також Нацкомфінпослуг протягом трьох робочих днів з дня укладення відповідного договору. Оплата послуг таких консультантів здійснюється за рахунок засновників фонду.

Консультантом з інвестиційних питань може бути юридична особа, яка надає консалтингові послуги з інвестиційних питань (в тому числі компанія з управління активами), або фізична особа, яка має відповідну професійну підготовку та досвід роботи.

З метою підвищення інвестиційної доходності пенсійних активів консультант з інвестиційних питань відповідно до умов договору, укладеного з радою фонду, може надавати такі послуги:

- моніторинг інформації щодо інвестиційних та економічних умов на національному і зарубіжному ринках, яка пов'язана або може вплинути на ефективність інвестування пенсійних коштів фонду;

- надання раді фонду консультацій та порад під час розроблення основних напрямів інвестиційної політики та нормативів інвестування пенсійних коштів;

- надання раді фонду консультацій та порад під час проведення щорічного аналізу ефективності інвестиційної діяльності;

- подання раді фонду обґрунтованих пропозицій щодо необхідності підготовки та унесення змін до інвестиційної декларації.

Види та механізм здійснення пенсійних виплат недержавними пенсійними фондами

Учасник НПФ має право розпоряджатися своїми пенсійними коштами згідно із законодавством, тобто протягом періоду накопичення - переводити до іншого НПФ, а за певних підстав - отримувати у вигляді пенсійних виплат.

Пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат:

1. пенсія на визначений строк;

2. одноразова пенсійна виплата.

Розміри пенсійних виплат визначаються виходячи з сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, тривалості виплати та формули розрахунку величини пенсії на визначений строк згідно з

Недержавна пенсія виплачується в національній валюті України додатково до державної та незалежно від неї і ніяким чином не впливає на розмір державної пенсії. її величина залежить від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення, професійності обслуговування фонду та суми отриманого інвестиційного прибутку і розраховується відповідно до методики, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Підставами для здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами є:

1. досягнення учасником фонду пенсійного віку, зазначеного в договорі;

2. визнання учасника фонду інвалідом;

3. медично підтверджений критичний стан здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду;

4. виїзд учасника фонду на постійне проживання за межі України;

5. смерть учасника фонду.

Пенсійний вік, після досягнення якого учасник має право на отримання пенсійних виплат, визначається ним самостійно і зазначається при укладенні договору про недержавне пенсійне забезпечення. Цей вік може відрізнятися від пенсійного віку визначеного в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, але не більше, ніж на 10 років, тобто на сьогодні в межах: від 50 до 70 років - для чоловіків, від 45 до 65 років - для жінок.

Договір на виплату пенсії укладається на визначений термін, який вкладник визначає самостійно, але не менше, ніж на 10 років.

Не пізніше, ніж за 2 місяці до настання вказаного в договорі пенсійного віку, учасник зобов'язаний подати адміністратору пенсійного фонду заяву, у якій зазначає вид обраної ним пенсійної виплати.

Учасник фонду також має право змінити визначений ним пенсійний вік не пізніше, ніж за 15 робочих днів до настання визначеного ним пенсійного віку (шляхом подання адміністратору відповідної заяви).

У разі набуття учасником фонду права на отримання пенсії по інвалідності за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням виплата пенсії за рахунок коштів пенсійного фонду допускається раніше настання визначеного пенсійного віку. У цьому випадку учасник фонду має право визначити свій пенсійний вік після настання інвалідності без урахування вказаних вище часових обмежень.

Якщо учасник НПФ хоче отримувати довічну пенсію, то укладається договір зі страховою компанією і кошти, накопичені у НПФ, переводяться до страхової компанії.

Розглянемо детальніше як це відбувається:

1. Учасник фонду подає страховій організації довідку, надану адміністратором недержавного пенсійного фонду, про обсяг належних йому пенсійних коштів.

2. Учасник фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову організацію та подає письмову заяву про перерахування до цієї страхової організації належних йому пенсійних коштів у повній сумі або частково.

3. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії, який зазначається в договорі страхування довічної пенсії, на основі актуарних розрахунків згідно з сумою, що визначена особою, яка укладає договір, та довідкою, виданою адміністратором пенсійного фонду, про наявність у такої особи цієї суми пенсійних коштів.

4. Укладається договір зі страховою компанією на виплату довічної пенсії.

5. Протягом п'яти робочих днів після отримання заяви, адміністратор забезпечує перерахування відповідній страховій організації пенсійних коштів, що належать учаснику фонду.

6. Страхова організація зобов'язана надати учаснику фонду, з яким укладено договір, письмове повідомлення про надходження грошових коштів від пенсійного фонду та їх розмір протягом семи робочих днів після їх отримання, а також про скоригований розмір довічної пенсії у разі проведення такого коригування.

У разі коли сума пенсійних коштів, що підлягає перерахуванню страховій організації, не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, учасник фонду (а в разі його смерті - спадкоємці) має право отримати належні йому пенсійні кошти як одноразову пенсійну виплату.

Учасник має право на одноразові виплати з НПФ, якщо:

1. на момент виходу на пенсію сума коштів, що знаходиться на індивідуальному рахунку, є меншою від законодавчо визначеної мінімальної суми;

2. він виїжджає на постійне місце проживання за кордон;

3. медично підтверджено критичний стан його здоров'я (онкозахворювання, інсульт, інвалідність І групи).

Пенсійні кошти можуть також успадковуватися.

Для отримання пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, учасники фонду, а у разі смерті учасника - його спадкоємці, подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують їхнє право на отримання цієї виплати.

Розмір одноразової виплати, визначається виходячи із суми пенсійних коштів, які обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання заяви на отримання такої виплати.

Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово, провадиться протягом п'яти робочих днів після отримання відповідної заяви та необхідних документів.

Виплата пенсії на визначений строк здійснюється адміністратором пенсійного фонду:

1) за бажанням учасника фонду, який має право на отримання пенсійних виплат відповідно до його заяви;

2) на вимогу учасника фонду (з дня виникнення у нього права згідно з умовами пенсійного контракту на страхування довічної пенсії, якщо придбання довічного ануїтету може негативно вплинути на розмір пенсійних виплат).

Пенсія на визначений строк розраховується виходячи із строку не менш як десять років від початку здійснення першої виплати за методикою, затвердженою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Виплата пенсії на визначений строк, що здійснюється за рахунок коштів пенсійного фонду, розпочинається з дня досягнення учасником фонду віку, визначеного в його заяві, із здійсненням першої виплати протягом 45 робочих днів.

Протягом періоду виплати пенсії на визначений строк учасник фонду у будь-який час може:

1) перейти до іншого пенсійного фонду з метою подальшого отримання пенсії обраного виду. При цьому пенсійний фонд, до якого перейшов учасник фонду, продовжує виплату такої пенсії протягом строку, що залишився;

2) укласти із страховою організацією договір страхування довічної пенсії з оплатою такого договору за рахунок пенсійних коштів, які обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді.

У разі укладення договору про виплату пенсії на визначений строк з іншим пенсійним фондом учасник фонду подає адміністратору обраного пенсійного фонду копію виписки з індивідуального пенсійного рахунку та копію заяви адміністратору пенсійного фонду, в якому накопичувалися пенсійні кошти учасника фонду.

На підставі поданої заяви учасника фонду такі пенсійні кошти повинні бути перераховані до обраного ним пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів після отримання заяви.

Для учасників фонду, які отримують пенсійні виплати з пенсійного фонду, додатково безоплатно надається інформація про загальний обсяг і розмір щомісячних виплат та залишку на індивідуальному пенсійному рахунку (у разі здійснення пенсійної виплати). У разі смерті отримувача пенсії особі, яка має право на отримання належної їй суми пенсійних коштів, інформація, передбачена у цій частині, надається безоплатно станом на день смерті отримувача пенсії.

Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення

В Україні діяльність недержавних пенсійних фондів та обслуговуючих компаній знаходиться під постійним перехресним наглядом та суворим контролем з боку державних органів.

Рис Система державного регулювання недержавного пенсійного забезпечення

Передбачені такі механізми захисту пенсійних накопичень:

1. виключність виду діяльності НПФ, неможливість займатися чимось іншим.

2. НПФ - неприбуткова організація. Увесь прибуток, отриманий НПФ має бути розподілений між його учасниками.

3. На пенсійні активи не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями засновників пенсійного фонду, роботодавців-платників, КУА та банків-зберігачів активів НПФ.

4. Неможливість банкрутства НПФ (сума зобов'язань перед учасниками завжди дорівнює вартості його майна).

5. Обов'язкове залучення до процесу адміністрування, розміщення та зберігання пенсійних коштів окремих спеціалізованих та ліцензованих компаній.

6. З метою мінімізації ризиків та захисту пенсійних накопичень активи недержавного пенсійного фонду обов'язково диверсифікуються, тобто розподіляються між різними фінансовими інструментами, що дозволяє зменшити ризики негативного впливу кожного з них на доходність та загальний стан пенсійних активів в цілому. Законодавство чітко визначає напрями та ліміти інвестування пенсійних активів - тобто куди і скільки інвестувати. Це дозволяє не лише захистити кошти учасників від інфляції, але й суттєво перекрити її рівень, а отже - отримати реальний прибуток на пенсійні накопичення.

7. Вкладники перераховують пенсійні внески на рахунок НПФ, відкритий у зберігачі. Адміністратор НПФ обліковує інформацію про суми внесків та інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників. КУА примножує кошти, що надходять, шляхом їх інвестування в акції, облігації та інші інвестиційні продукти. Але КУА не має прямого доступу до пенсійних коштів. Усі операції з пенсійними коштами здійснюються через зберігача, який після перевірки відповідності вимогам з інвестування перераховує гроші на придбання різних фінансових інструментів.

8. Інвестиційний дохід, за вирахуванням адміністративних витрат на обслуговування фонду, розподіляється між учасниками та обліковується на рахунку кожного учасника. Отриманий дохід повторно інвестується, в результаті чого кошти НПФ зростають за принципом складного відсотка.

9. Така структура НПФ була передбачена з метою недопущення втрати пенсійних накопичень і забезпечення "прозорості" діяльності фондів. НПФ юридично відокремлений від засновників, роботодавців - вкладників і компаній, які надають послуги. Тому навіть у разі банкрутства або ліквідації будь-якої з цих компаній, в тому числі й зберігача, пенсійні кошти не будуть втрачені.

10. Чинним законодавством заборонено проголошення процедури банкрутства щодо недержавного пенсійного фонду. Існує особлива процедура переведення пенсійних коштів від однієї пенсійної установи до іншої з метою унеможливлення втрати пенсійних коштів кожного учасника НПФ.

11. Недержавні пенсійні фонди та компанії, які їх обслуговують, щорічно проходять перевірку незалежними аудиторськими компаніями. Причому один і той же аудитор не може провадити перевірку двох і більше юридичних осіб, що обслуговують фонд.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національний банк України і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах своєї компетенції мають право організувати перевірку діяльності пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами, зберігача, страхової організації та банківської установи, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, самостійно або із залученням аудитора. Оплата таких перевірок не може здійснюватися за рахунок особи, що перевіряється.

Размещено на Allbest.ru