Методологічний інструментарій дослідження банківського кредитування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічний інструментарій дослідження банківського кредитування

Методологічний інструментарій дослідження банківського кредитування з'ясовується через виявлення сукупності методів, які використовуються під час аналізу процесу кредитування та проведення контролю за кредитною діяльністю банків. Основними методами дослідження є: системний метод, історичний метод, метод наукової абстракції, методи індукції та дедукції, методи аналізу та синтезу, метод порівняння, економіко-статистичний метод, методи групування та моделювання, математичний метод, нормативно-розрахунковий метод, табличний та графічний методи тощо (рис. 1.2)

Рис. 1.1. Предмет та об'єкти банківського кредитування

Рис. 1.2. Методи дослідження банківського кредитування

В основу дослідження банківського кредитування покладено, системний метод. Цей метод розкриває цілісну систему банківської кредитної діяльності, виділяє найважливіші підсистеми, їх елементи та взаємозв'язки між ними, а також шляхом логічного мислення дає можливість зробити наукові висновки. За системного дослідження банківського кредитування відповідно до вимог історичного підходу спершу з'ясовується сутність кредиту як найбільш загальної форми, після чого логічне розгортання цього поняття приводить до тлумачення банківського кредиту, кредитних ресурсів, кредитного процесу тощо. Така логіка і історія передбачають системний аналіз різних елементів категорії "кредитування".

Дослідження стану розвитку кредитної діяльності банків передбачає використання історичного методу, який проявляється у вивченні як сучасного стану розвитку кредитних взаємозв'язків, так і його генезису, а також виявлення тенденцій майбутнього розвитку. Дослідження функціонування банківського кредиту неможливе без виявлення початкового та поступального розвитку. Зокрема, історичний метод нами застосовувався, по-перше, під час аналізу еволюції підходів до визначення таких понять: "кредит", "банківський кредит", "контроль" тощо; по-друге, у процесі дослідження еволюції та обгрунтування періодизації розвитку кредитної діяльності банків в Україні та світі.

Метод наукової абстракції використовується під час розгляду і визначення понятійно-категоріального апарату банківського кредитування. Одним із аспектів методу абстракції є процес мисленого виокремлення істотних ознак та ігнорування неістотних. Цей метод використовується під час виділення особливостей розвитку кредитної діяльності банків. Ми виділяємо характерні ознаки банківського кредиту на різних етапах розвитку банківництва. Поряд з абстрактним в економічному дослідженні виділяється конкретне, теоретичним вираженням якого є синтез різноманітних визначень, в яких висвітлюється єдність багатьох сторін та властивостей банківського кредитування.

Індуктивний та дедуктивний методи використовуються за виявлення специфіки становлення кредитної діяльності банків в Україні. Індукція та дедукція відіграють важливу роль у використанні такого способу дослідження, як сходження від абстрактного до конкретного. Так, зокрема, при аналізі загального стану банківського кредитного процесу виділяються основні етапи, їх специфічні риси та діяльність банку і позичальника на цих етапах, під час аналізу банківських ризиків приділяємо увагу лише кредитним ризикам та виділяємо основні методи їх мінімізації тощо.

Аналіз та синтез є важливими методами наукового пізнання, що дали нам змогу виявити і дати рекомендації з приводу використання кредитних продуктів банківських установ в Україні, здійснення кредитних операцій та організації кредитного процесу, регулювання та контролю за банківською кредитною діяльністю.

Одним із вагомих методів дослідження банківського кредитування є метод порівняння. Він використовується під час визначення організаційної структури кредитних підрозділів банку, зокрема, здійснюється порівняння типових структур кредитних департаментів, які найчастіше зустрічаються у вітчизняній банківській практиці. Під час виявлення особливостей здійснення банківської кредитної діяльності порівнюються умови кредитування, різні системи оцінки кредитоспроможності позичальників як юридичних, так і фізичних осіб, методи ціноутворення за кредитами функціональні обов'язки кредитних працівників банківських установ в Україні тощо.

Економіко-статистичний метод передбачає використання економічних та статистичних даних, які дають можливість дати цілісну оцінку та розуміння елементів та категорій дослідження банківського кредитування. Цей метод дослідження передбачає використання такої статистичної інформації, як звіти НБУ, баланси вітчизняних банків та суб'єктів підприємницької діяльності, дані Асоціації українських банків, а також матеріали періодичних та статистичних видань Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України та ін.

Методи групування та моделювання використовуються для формування даних у таблиці та графіки, відображення економічної дійсності з допомогою рисунків та діаграм, зокрема, для розроблення класифікації банківського кредиту, методів банківського кредитування, видів процентних ставок за кредитами, класифікації кредитних ризиків та видів контролю за банківською кредитною діяльністю, відображення у виді рисунків чинників впливу на банківську кредитну політику, табличного відображення системи оцінки кредитоспроможності позичальника-фізичної особи тощо.

Математичний метод дослідження передбачає використання формул та розрахунків. З допомогою математичного методу можна визначити ціну банківського кредиту, розрахувати процентну ставку за кредитом, здійснити аналіз кредитоспроможності позичальника за допомогою використання необхідних показників його діяльності, розробити основні схеми погашення кредитів, визначити економічні нормативи кредитної діяльності банків, які пропонуються Національним банком України та ін.

З математичним методом пов'язаний нормативно-розрахунковий метод аналізу, який під час дослідження банківського кредитування дає можливість розрахувати основні показники кредитоспроможності позичальників, зокрема, коефіцієнти платоспроможності, коефіцієнти фінансової стійкості та коефіцієнти рентабельності тощо. Цей метод можна ефективно застосовувати для визначення величини банківського кредиту та рівня процентної ставки.

Табличний та графічний методи дослідження полягають у відображенні основних класифікаційних ознак, статистичних даних у виді таблиць, рисунків, графіків, діаграм тощо. Таке відображення дає можливість легко сприймати представлену інформацію. Табличний та графічний методи використовуються під час виділення класифікаційних ознак та вмлів банківського кредитування, аналізі основних етапів проведення кредитної діяльності банками, розгляді методик оцінки кредитоспроможності як юридичних, так і фізичних осіб, класифікації банківського кредитного забезпечення, ризиків банківської діяльності та контролю за кредитною діяльністю банків тощо.

Отже, в результаті розгляду методологічного інструментарію дослідження банківського кредитування встановлено, що для аналізу сутності банківського кредиту, його ролі в сучасній економіці варто застосовувати методи, які дають змогу глибоко вивчити понятійно-категоріальний апарат, проаналізувати сучасний стан банківництва і сформулювати висновки та пропозиції щодо розвитку банківської кредитної діяльності. контроль банківський кредитування ризик

Структура курсу

Для набуття студентами знань у сфері банківництва курс "Банківське кредитування" має логічно побудовану структуру, яка дає змогу опанувати як теоретичні, так і практичні аспекти банківської кредитної діяльності:

1. Предмет і метод дисципліни "Банківське кредитування" - визначається основна мета вивчення дисципліни, методологічний інструментарій дослідження банківського кредитування, об'єкт і структура курсу, а також виявляється роль дисципліни для підготовки нового покоління фахівців з банківництва.

2. Теоретичні засади банківського кредитування - розглядається понятійний апарат банківського кредитування, подається визначення поняття банківського кредиту та виявляється його значення у розвитку економіки, наводиться класифікація банківських кредитів за різноманітними ознаками, виділяються етапи еволюції кредитної діяльності банків та інституційно-правове регулювання банківського кредитування.

3. Механізми здійснення банківської кредитної діяльності - розкриваються основні джерела формування кредитних ресурсів банку та їх використання, наводяться головні принципи банківського кредитування виявляються сутність та особливості розроблення кредитної політики банку та виділяються основні методи банківського кредитування, зокрема, разовий кредит, контокорентний кредит, овердрафт та кредитування з відкриттям кредитної лінії.

4. Кредитні підрозділи банку та їх функціональні особливості - визначається сутність кредитного підрозділу банку та подаються типові структури банківського кредитного департаменту, які зустрічаються у банківській практиці, з'ясовується, яким чином здійснюється набір кредитних працівників банку, перелік необхідних навиків для роботи у кредитному департаменті, проведення банком навчання і підвищення кваліфікації працівників кредитного відділу банку та розподіл обов'язків між кредитними працівниками банку розкрито також сутність кредитного комітету банку, його склад Та головні функції.

5. Процес банківського кредитування та його організація - розкривається сутність процесу банківського кредитування та виділяються його головні етапи, зокрема, розгляд заявки на отримання кредиту, попередня співбесіда з позичальником, вимоги до кредитного договору та порядок його укладання, видача кредиту, супроводження кредиту та формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, а також порядок погашення кредиту та сплата процентів за користування ним.

6. Кредитоспроможність позичальника: джерела інформації - визначаються основні джерела інформації, які використовуються банківською установою для оцінки кредитоспроможності клієнта. Зокрема, до таких джерел належать дані бухгалтерських документів і фінансової звітності, отриманої від самого клієнта, кредитні історії позичальників, які знаходяться у банку, та інформаційні бази кредитних бюро.

7. Оцінка кредитоспроможності позичальника - розкривається зміст поняття кредитоспроможності позичальника та обґрунтовується необхідність її визначення, окреслюються шляхи здійснення аналізу кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб, особливості оцінки кредитоспроможності фізичних осіб та розкривається порядок визначення рейтингу надійності позичальника.

8. Форми та види забезпечення банківських кредитів - розкривається сутність, необхідність та класифікація забезпечення банківських кредитів. Зокрема, тут розглядається такий вид забезпечення, як застава, описуються методики оцінки вартості застави, визначаються головні вимоги до укладання договорів застави залежно від виду майна, що надається у забезпечення.

9. Юридичні форми забезпечення банківських кредитів - розкриваються поняття юридичної форми забезпечення кредитів, яка широко використовується у банківській практиці, особливості використання основних видів юридичної форми забезпечення кредитів, таких як гарантія та порука. Серед інших видів забезпечення у цій темі виділено неустойку (штрафи, пеню) та страхування як форму мінімізації кредитного ризику.

10. Ціна банківського кредиту - визначається сутність і види процентних ставок за кредитами, а також головні чинники, які впливають на їх рівень, розкриваються основні методи, які використовуються у процесі встановлення ціни за користування кредитними ресурсами та порядок нарахування і сплати процентів за кредитами.

1 і. Кредитні ризики банківництва - характеризуються ризики банківської діяльності та визначається місце серед них кредитних ризиків банку, подається визначення кредитного ризику і поділ його за різними класифікаційними ознаками, з'ясовуються критерії оцінки кредитних ризиків і окреслюються основні методи управління та мінімізації кредитних ризиків у діяльності банківських установ.

12. Контроль за банківською кредитною діяльністю - розкривається сутність і значення контролю за банківським кредитуванням, визначаються види контролю за кредитною діяльністю банків, особливості контролю з боку центрального банку за банківською кредитною діяльністю та встановлення ним нормативів кредитного ризику.

13. Банківський моніторинг кредитування - показується роль внутрішньобанківського моніторингу у процесі кредитування та визначається порядок здійснення попереднього і оперативного банківського контролю за цільовим використанням кредиту, банківського моніторингу забезпечення кредиту та методику проведення внутрішньої аудиторської перевірки кредитної діяльності банку.

14. Банківська проблемна кредитна заборгованість і методи її реструктуризації - визначаються умови та чинники виникнення проблемних кредитів, шляхи виявлення та управління проблемною заборгованістю банку, розкриваються такі методи управління проблемними кредитами, як реабілітація та ліквідація проблемних кредитів, а також здійснення банком претензійно-позовної роботи з проблемними кредитами.

Отже, дисципліна "Банківське кредитування" охоплює обсяг тем, необхідних для набуття знань у сфері банківництва, що в подальшому дасть можливість сформувати систему теоретичних та практичних навиків щодо прийняття рішень про надання кредитів, організації кредитного процесу, здійснення контролю за банківськими кредитними операціями і мінімізації ризиків кредитної діяльності банківської установи.

Размещено на Allbest.ru