Депозити фізичних осіб: проблеми сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Депозити фізичних осіб: проблеми сьогодення

О. М. Бартош,

старший викладач кафедри фінансів та банківської справи

Черкаського навчально-наукового ДВНЗ «Університет банківської справи»

У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку та проблеми депозитного ринку. Описано вплив закону на заборону дострокового закриття депозитів на стабільність банківської системи. Подано характеристику грошової маси в обігу. Досліджено частку депозитів фізичних осіб у структурі зобов'язань банків. Визначено потенційні можливості банків для нарощування обсягу ринку вкладів.

The article reviews current trends and problems of the deposit market's current development. It's described the impact of the prohibition of early termination of the deposit contract law on the stability of the banking system. It's described the structure of the money supply and analyzed the proportion of retail deposits in the banks' liabilities. The author grounded banks' potential possibilities for increasing deposits market share.

Ключові слова: депозити, депозитний ринок, депозитний ризик, зобов'язання банку.

Keywords: deposits, deposit market, deposit risk, bank's liabilities.

депозит фізичний ринок достроковий

Постановка проблеми

Ефективність діяльності банків залежить від обсягів і структури банківських ресурсів, основна частина яких формується за рахунок залучення тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб. Для більшості банків основними кредиторами є фізичні особи, які формують як банківські ресурси, так і довіру до банку та банківської системи в цілому. Зарубіжна практика підтверджує, що депозити фізичних осіб є найстійкішим ресурсом, за якими спостерігається значно менший рух коштів у порівнянні з відповідними рахунками юридичних осіб. Такі депозити невеликі за своїми розмірами, однак набагато чисельніші. Разом з тим при будь-яких конфліктах у суспільстві депозити фізичних осіб є найбільш вразливим продуктом банківського бізнесу, що створює загрозливу ситуацію як для банку, так і для банківської системи в цілому.

Аналіз останніх досліджень. Депозитні операції банків є предметом наукових досліджень як зарубіжних, так і вітчизняних вчених таких як П. Роуз, І. Бланк, А.Мороз, О.В. Васюренко, Л.О. Примостка, А.М. Герасимович, Н.П. Дребот, Н. А. Лунякова, Н.І. Волкова, В.В. Коваленко, які досліджували сутність депозитної діяльності банків, особливості депозитної політики, депозитні ризики, методологію здійснення депозитних операцій, шляхи підвищення ефективності управління депозитними операціями тощо. Віддаючи належне науковим працям, варто зауважити, що питання депозитних операцій та збільшення ресурсної бази завжди є актуальними як в періоди економічного піднесення, так і в періоди кризових явищ, оскільки в умовах сьогодення існує потреба в подальшому їх дослідженні.

Невирішена частина загальної проблеми. На сьогодні актуальною є проблема залучення депозитів у після кризовий період, вимоги фізичних осіб щодо вибору банку та можливостей збереження й примноження своїх заощаджень враховуючи зміни в банківській системі.

Метою статті є дослідження депозитного ринку України, розробка практичних рекомендацій щодо уникнення депозитних ризиків як установами банків, так і вкладниками.

Виклад основного матеріалу. Мобілізація банками коштів за допомогою вкладів і депозитів утворює окремий сегмент фінансового ринку - ринок вкладів і депозитів. Цей вид діяльності банків добре відпрацьований та історично сягає часів створення перших банків. Ринок депозитів знаходиться у постійному русі, тому банк повинен аналізувати економічні явища, процеси, а також фактори, які впливають на можливість залучити максимальний обсяг вільних грошових коштів фізичних та юридичних осіб [1, с.55]. Депозити фізичних осіб дають змогу реалізувати власні фінансові наміри, оптимально використовуючи всі альтернативні можливості. Як показує практика банківські депозити для фізичних осіб стають найвигіднішою фінансовою інвестицією в періоди економічного піднесення, тоді зростають інвестиції в реальний сектор економіки, інфляція незначна та з метою залучення ресурсів банки пропонують високі відсоткові ставки.

Депозитні операції - це договірні відносини банку з клієнтом. Депозитний договір засвідчує право банку управляти залученими коштами та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозитного вкладу і відсотків за його користування. Питання повернення вкладів регулюється Цивільним кодексом України, в якому донедавна зазначалося, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Але всі депозити банку задіяні в активних операціях і при достроковому закритті депозитів виникає проблема неузгодженості часових інтервалів між активами та пасивами, що може призвести до різкої втрати ліквідності банків. Така проблема виникла у 2008-2009 роках, яку вирішили за рахунок тимчасового мораторію на дострокове закриття депозитів. У 2014 році ситуація повторилася, вкладники знову скористалися правом на дострокове закриття депозитів і банки стрімко почали втрачати свою ліквідність, що підірвало довіру до банків і практично всі банки у своїх депозитних портфелях зазнали значних змін та втрат, що призвело до фінансової кризи в банківській системі та масової ліквідації банків. Частково брак ліквідності банків покривався за рахунок рефінансування Національним банком України. Також недовіра до банків призвела до закриття лімітів із міжбанківського кредитування та згортання кредитування реального сектора. Перед банками постало завдання утримати існуючих вкладників та зупинити відплив коштів з системи. Щоб підтримати стабільність банківської системи країни був прийнятий Закон України № 424-VIII від 14 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів». Даним законом внесено зміни до Цивільного кодексу, де частина третя статті 1060 викладена у редакції «за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу» [4].

На виконання вимог даного Закону, Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 12.08.2015 №520 «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами». Ця постанова скасовує обов'язок банку повертати строковий вклад на першу вимогу вкладника - фізичної особи. Виконання даного Закону загальмувало відплив грошей з банків, допомогло поліпшити питання ліквідності в банківській системі та зменшилися прояви паніки на банківському ринку. А також Закон надає банкам можливість більш ефективно планувати свою діяльність у частині використання ресурсів та управління ризиками. На сьогодні всі банки запроваджують норму неможливості дострокового розірвання договору до закінчення його дії та пропонують нові умови вкладів.

Головним фактором стимулювання економічного розвитку країни є забезпечення господарюючих суб'єктів необхідними фінансовими ресурсами та збільшення обсягів грошової маси в обігу, а будь-які конфлікти в суспільстві супроводжуються зниженням довіри до банківської системи і як наслідок сприяють відтоку депозитів, що зменшує грошову масу в обігу та збільшує кошти поза банками (таблиця 1). Заборона на дострокове зняття депозитів убезпечить банки від різкої втрати ліквідності та надасть можливість спрямувати вільні ресурси на кредитування населення і економіки.

Таблиця 1.

Характеристика грошової маси в обігу

Джерело: складено за даними [2]

Отже, ненадійність банків стала однією з головних причин слабкого розвитку депозитного ринку і наявна грошова маса в обігу має незадовільну структуру. Гроші поза банківською системою складали у ІІІ кварталі 2014 року - 287456 млн.грн., що становить 30% до грошової маси, а в грудні 2015 та 2016 роках відповідно 282673 млн.грн. та 314392 млн.грн., що становить 28,4% та 28,5% до грошової маси. Відтік депозитів як в національній, так і в іноземній валюті мав найбільшу негативну динаміку у 2014 - 2015 роках. Ситуація дещо змінилася у березні 2017 року і гроші поза банками складають 294753 млн. грн., що становить - 27%, але і така частка є більшою ніж поточні зобов'язання усіх банківських установ. Рівень доларизації депозитів залишається без змін і становить 46%. Такий відсоток забезпечила курсова переоцінка.

Важливим чинником фінансової стабільності є система державного гарантування вкладів. Вона захищає вкладників у разі виведення неплатоспроможних банків з ринку та запобігає паніці, що зазвичай призводить до масового відпливу коштів із банківської системи. З початку кризи до кінця жовтня 2016 року до фонду гарантування вкладів було передано близько 80 неплатоспроможних банків. Фонд виплатив вкладникам цих банків 80,2 млрд. грн. На таке навантаження не розрахована жодна система гарантування вкладів у світі. Тому фонд звертався по допомогу до уряду та НБУ, позики яких майже повністю компенсували зазначену суму виплат. На сьогодні фонд намагається відшкодувати витрати, у тому числі за рахунок продажу активів збанкрутілих банків [5].

2016 рік став поворотним для банківського сектору. Банки реалізовували плани капіталізації, розроблені за результатами діагностичного обстеження. Перехід Приватбанку у державну власність наприкінці грудня суттєво змінив структуру банківського сектору: частка державних банків у чистих активах збільшилася до 51,3% (з 28,1% на початку 2016 року), за депозитами населення - майже утричі, до 59,5%. Протягом 2016 року 17 банків було оголошено неплатоспроможними, ще 4 було ліквідовано за рішенням акціонерів [8]. Впродовж 2014-2016 років ліквідовано 82 банки, до числа яких входять як українські банки, так і банки з іноземним капіталом.

Зобов'язання банків різноманітні за складом, але статистичні дані засвідчують, що з метою зручності у плануванні та управлінні ліквідністю, головними залишаються строкові депозити в порівнянні з депозитами до запитання. Кожен банк розробляє власну депозитну політику, тому структура як зобов'язань, так і депозитів у банках суттєво відрізняється за видами та обсягами. Щоб відобразити сучасний стан депозитної політики комерційних банків України доцільно проаналізувати обсяги депозитів фізичних осіб у найбільших банках України за обсягом залучених коштів (таблиця 2).

Таблиця 2.

Депозити фізичних осіб у найбільших банках України станом на 1.01.2017 року

Джерело: складено за даними [3;9]

Як бачимо, депозити фізичних осіб у вітчизняній банківській практиці набули найбільшого поширення і відіграють важливу роль у структурі зобов'язань. Лідером за обсягом депозитів фізичних осіб є Приватбанк - 144 674.88 млн. грн. (69,57%) у структурі зобов'язань із них: строкових 114 533.03 млн. грн. (55,07%) та коштів до запитання - 30 141.85 млн. грн. (14,49 %). Наступним банком є Укрсоцбанк, де частка депозитів фізичних осіб у структурі зобов'язань становить 51,15% із них 38,33% строкових депозитів та 12,82% коштів до запитання. Найменший обсяг строкових депозитів у Райфайзен Банку Аваль - 13,36%, проте частка коштів до запитання становить 22,28%, а найбільша питома вага коштів до запитання у ОТП Банку - 25,76%. На рахунках до запитання клієнти банку, як правило, утримують залишки коштів, необхідні для покриття найближчих поточних платежів. Оскільки власник рахунку може в будь-який час вилучити кошти, тому банк повинен мати завжди високоліквідні активи за рахунок скорочення частки менш ліквідних [1, с.57]. Тобто найбільший депозитний ризик пов'язаний саме з депозитами до запитання. Банки намагаються заохочувати клієнтів підтримувати стабільні залишки і стимулювати приріст коштів на поточних рахунках розвиваючи розрахункові операції шляхом надання їм додаткових послуг, а також підвищення якості обслуговування.

На сьогодні зберігаються необхідні передумови для поступового відновлення банківського сектору та кредитування. Продовження економічного зростання, контрольована інфляція та помірна волатильність обмінного курсу сприяють зростанню попиту населення та бізнесу на банківські послуги. Зниження облікової ставки до 13% у середині квітня також сприятиме скороченню вартості кредитів для домогосподарств та корпорацій [8]. Стабілізація ситуації протягом 2016 - початку 2017 року сприяли зростанню обсягів депозитів.

Протягом кварталу 2017 року банки активно залучали депозити населення: +4,5 млрд. грн., або +1,1%, з них гривневі вклади зросли на 4,7% у банках що були платоспроможними на кінець березня 2017 року. Значна частка зростання визначилась переведенням Приватбанком на баланс коштів залучених в рамках програми P2P. Без урахування Приватбанку приріст склав: +1,8 млрд.грн., або 0,4%, з них гривневі на 1,4% [8].

До того ж, мобілізація грошових коштів у вклади і депозити в більшості випадків залежить від вкладника, який самостійно визначає частину своїх доходів, яку він спрямовує на заощадження. Тому вагоме місце в процесі управління депозитними операціями банку мають займати заходи впливу на економічну поведінку потенційних вкладників. Основними є психологічна довіра населення до банківської системи та національної грошової одиниці. Очевидно, що порядність та чесність банку відносно клієнтів повинні бути нормою, навіть у найбільш несприятливих ситуаціях для банківської діяльності [6, с. 183].

Для підтримки стабільності банку, його надійності та фінансової стійкості важливим є взаємозв'язок депозитних, кредитних та інших операцій банку, для цього банки повинні в своїх депозитних програмах передбачити вигідні умови для банку та захист інтересів вкладників і кредиторів (таблиця 3). Це досягається покращанням рівня інформованості клієнтів про продукти, що надаються банком.

Таблиця 3.

Необхідна інформація для банків та клієнтів за видами рахунків

Фізичні особи, купуючи депозитні продукти банку, мають на меті забезпечення збереження вартості грошей і збільшення доходів. Розміщення заощаджень на вклади є певною мотивованою дією, що передбачає отримання вигод у майбутньому [1,с. 56]. Кожному вкладнику важливо знати, що його вклади приносять не тільки прибуток, але і знаходяться в надійних руках.

Строкові депозити фізичних осіб приносять дохід своїм власникам, який покриває витрати спричинені інфляцією. Вкладнику не вигідно відкривати депозит якщо розмір відсоткової ставки за ним нижче рівня інфляції. У квітні 2017 року споживча інфляція уповільнилась і становила 12,2% р/р (15,1% р/р у березні) [8]. За даними Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб відсоток за 12-місячними депозитами фізичних осіб за січень-квітень знизився на 1,7 в.п. до 15,7% річних у гривні та на 1,0 в.п. до 4,6 % річних у доларах США [7]. Нажаль інфляцію не завжди можна спрогнозувати. Тому вітчизняні банки при встановленні депозитної ставки орієнтуються на рівень облікової ставки, в якій враховано очікуваний рівень інфляції.

Відсотки за депозитами - це вид пасивних доходів що підлягають оподаткуванню і тому з 1.08.2014 року банки як податкові агенти утримують прибутковий податок. Кожного року до Податкового кодексу України вносяться зміни щодо оподаткування пасивних доходів громадян (таблиця 4). Оподаткування відсотків у 2014-2015 роках стало додатковим фактором що спонукав процес відтоку депозитів з банківської системи оскільки відсотки та той час не покривали рівня офіційної інфляції. Звільнено від оподаткування доходи у вигляді відсотків, нарахованих на зарплатні, пенсійні та соціальні рахунки фізичних осіб.

Таблиця 4.

Хронологія прийняття законодавчих актів на утримання податків і зборів із пасивних доходів громадян

Для вкладника особливо важливими є стабільність та впевненість. На сьогодні спостерігається уповільнення інфляції, висока ліквідність банків, що призводить до стабілізації ситуації в економіці країни і банківському секторі та ризик зберігання готівки не в банку і відсутність приросту процентного доходу незважаючи на зниження середніх ставок та оподаткування доходів в кінцевому результаті приводить вкладника в банк.

Збільшення залишків коштів на депозитних рахунках значно перевищило зниження готівки поза банками, забезпечивши приріст грошової маси в березні на 1,4% м/м, а її річні темпи зростання прискорилися до 6,7%. [7, с.18].З метою компенсації інфляційних витрат банки можуть пропонувати вкладникам виплату відсотків наперед.

Висновки. Після негативних наслідків фінансової кризи ринок депозитів перебуває у стані стабілізації. На сьогодні панічні настрої населення поступово зменшуються і депозитні портфелі банків починають поповнюватися. Для фізичних осіб особливо важливими є стабільність та впевненість, що залежить від багатьох факторів, вплив яких вкладникам важко або неможливо спрогнозувати або передбачити. Турбуючись про свої заощадження, вкладники бажають від банків такі депозитні програми, які забезпечили б надійність збереження коштів та стабільний прибуток.

Вагомим фактором підвищення привабливості строкових депозитів є відсоткова ставка та право на дострокове знімання коштів до закінчення відповідного терміну депозитів «за згодою банку», принаймні не раніше закінчення половини терміну дії договору із незначною втратою відсотків або без неї. Водночас, не менш важливим завданням є забезпечення надійності та стійкості функціонування ринку вкладів і депозитів, зведення до мінімуму можливостей його непередбачених коливань.

Отже, правильне, ефективне функціонування ринку вкладів і депозитів необхідне для забезпечення нормальної банківської діяльності, регулювання грошової маси в країні, успішного виконання банками як традиційних розрахунково-кредитних операцій, так і розширення спектра банківських продуктів.

Література

1. Волкова Н.І. Удосконалення управління залученими депозитними ресурсами банку [Електронний ресурс] / Н.І.Волкова / Економіка i організація управління. - 2016. - № 1(21) С. 53-59. - Режим доступу: jeou.donnu.edu.ua/article/download/2370/2404

2. Грошово-кредитна та фінансова статистика // Офіційний сайт НБУ. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=45361172

3. Депозити фізичних осіб у банках України // Українські бізнес ресурси. - Режим доступу: tables.finance.ua/ua/finres/depprivate

4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів» // Верховна рада України. - Електронний ресурс. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/424-19 -

5. Звіт про фінансову стабільність // Офіційний сайт НБУ. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=40819104

6. Лавров Р.В. Депозитна політика банку в сучасних умовах [Електронний ресурс] /Р.В.Лавров / Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2010. - № 4(8) C. 182-187. - Режим доступу: www.nvisnik.geci.cn.ua/pdf/.../182-187. pdf.

7. Макроекономічний та монетарний огляд // Офіційний сайт НБУ. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=47783020

8. Огляд банківського сектору // Офіційний сайт НБУ. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=48421100

9. Оцінка інфляції за квітень 2017 р. // Офіційний сайт НБУ. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=48575186

10. Ренкінг НБУ // Міністерство фінансів України. - Електронний ресурс. - Режим доступу: minfin.com.ua/banks/ranking/Размещено на Allbest.ru