Глобалізаційні процеси на страховому ринку

Успішний розвиток інтеграційних процесів на національному страховому ринку, на мій погляд, буде залежати від: сталості фінансового середовища господарюючих суб'єктів та населення -- потенційних страхувальників; формування фінансово стійких страхових організацій; активізації ролі держави і її органів у зміцненні та розвитку страхового ринку; формування державних пріоритетів у розвитку національного страхового ринку; розвитку законодавчої бази страхування; використання сучасних методів в управлінні страховими організаціями.

Оскільки обмеження глобалізації є нереальним, єдиноправильним варіантом дій у цих умовах є вироблення нових підходів до регулювання процесів на національному страховому ринку, формування ефективних моделей управління страховими відносинами в Україні. З огляду на це треба: визначити основні параметри й тенденції розвитку сучасного світового страхового простору та місце страхового ринку України в ньому; сформувати систему інструментів економічного регулювання, які б оперативно реагували на ймовірні суттєві зміни в умовах страхової діяльності; забезпечити поступове звуження сфери використання фіскальних механізмів регулювання страхових відносин за рахунок максимального зниження податкового навантаження на фінансові результати діяльності страховиків на основі запровадження принципів оподаткування в галузі страхування в країнах Європейського Союзу. Потрібно також адаптувати понятійний інструментарій національного страхового права до понятійного апарату міжнародних угод, що регулюють торгівлю страховими послугами в умовах глобалізації світового страхового ринку; адаптувати класифікацію видів страхової діяльності, правила формування страхових резервів та їх інвестування до вимог глобального страхового ринку; продовжити роботу з удосконалення системи й структури управління інститутами національного страхового ринку, вивчити причини, форми і досвід зрощення фінансового, банківського та страхового капіталу [10].

Найважливішими елементами фінансової глобалізації є великі фінансові корпоративні структури: комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, аудиторські фірми, фондові та валютні біржі. Сучасна економічна доктрина України містить у собі принцип багатовекторності і спрямована на гармонізацію фінансової системи країни з прийнятими у світі системами і вступ до Світової організації торгівлі (СОТ).

У сучасній світовій економіці роль страхування надзвичайно велика (забезпечення глобального перерозподілу ризиків і керування ризиками, інвестиційна діяльність страховиків, соціальний захист населення і т.д.). Актуальність питанню формування українського ринку страхування додає те, що його побудова відбувається в умовах глобалізації світового страхового ринку.

Під впливом змін у світовій економіці відбувається ліквідування законодавчих і економічних перепон між національними страховими господарствами, що являє собою процес глобалізації світового страхового ринку. Головною тенденцією процесу глобалізації є формування глобального страхового простору, що охоплює усі без винятку національні системи страхування.

Страховий ринок є частиною фінансового ринку, яка являє собою системою економічних відносин, що становлять сферу діяльності страховиків і перестраховиків у певній країні, групи країн чи в міжнародному масштабі щодо надання страхових послуг страхувальникам [11].

Об'єктами купівлі - продажу на цьому ринку є страхові послуги, що надаються спеціалізованими страховими організаціями юридичним і фізичним особам. В чому виявляється взаємний вплив фінансового ринку на страховий і навпаки? Розвиток страхового ринку підкоряється розвитку фінансового ринка, який в свою чергу обумовлений економічним розвитком в цілому і рухом капіталу.

Страхування є елементом фінансової системи, а фінансові потоки здійснюються між елементами фінансової системи. В умовах глобалізації це призводить до того, що відбуваються зростання і зосередження страхового, банківського і позичкового капіталу у величезних масштабах, і як наслідок формуються транснаціональні компанії (ТНК), транснаціональні фінансові групи, транснаціональні страхові компанії (ТНСК); відбувається зміна ринкового середовища в умовах повної комп'ютеризації споживачів страхових послуг і використання Інтернету для продажу страхових і перестрахувальних послуг.

Розширення доступу іноземних страховиків відбувається у рамках регіональних інтеграційних угод і вимог СОТ і є природним наслідком розвитку міжнародної торгівлі та розширення міжнародних інвестицій. Тенденція до консолідації міжнародного страхового ринку, як наслідок потреби росту, найактивніше виявляється в секторах ринку, що розвиваються, оскільки в них умови для експансії найбільш сприятливі й не вичерпані.

До таких регіонів належить і страховий ринок України. Можна виділити дві досить очевидні і суперечливі тенденції розвитку страхового ринку України. Перша - це інтернаціоналізація національної економіки, інтеграція у світовий економічний простір (глобалізація). Друга - збереження незалежності національної економіки, внутрішньої цілісності й економічного потенціалу. Основними факторами впливу на страховий ринок України і динаміку його розвитку є: глобалізація усієї світової економіки; інтеграція в ЄС; інтеграційні процеси регіональних страхових ринків у СНД.

На українському ринку в 2015 році працювала 361 страхова компанія, з яких 49 компаній зі страхування життя, 312 ризикових компаній. Протягом року кількість страховиків зменшилася на 5% або на 21 компанію.

За 2015 рік через реєстру виключено 30 страховиків і включено нових 9 компаній. Всього в реєстрі Нацкомфінпослуг до кінця 2015 року перебувало 2239 небанківських фінустанови, що на 7% більше, ніж роком раніше. Кількість кредитних установ збільшилася на 2% до 728, з яких 588 - кредитні спілки.

Кількість ломбардів у 2015 році збільшилася на 5 до 482, фінансових компаній - на 156 до 571, недержавних пенсійних фондів - зменшилася на 4 до 72 [16].

Отже, широкомасштабне й активне включення страхового ринку України у процес глобалізації страхових відносин проходитиме поступово й вибірково. Великі зусилля знадобляться для адаптації національних страхових продуктів до вимог світового ринку, підвищення їх параметрів до конкурентоспроможного рівня.

Розділ 3. Інтеграція страхового ринку України у світовий страховий простір

Сьогодні світ перетворився у глобальну економічну систему, в якій практично не залишилося можливостей для сповідування стихійних ринкових відносин між державами. Виник глобально функціонуючий світовий виробничо-господарський механізм, складовими якого стали окремі національні економіки. На очах одного покоління відбуваються ущільнення простору і часу в глобальних масштабах, взаємне зближення країн, народів, регіонів. Під впливом глобалізації розширюється лібералізація соціально-політичної сфери, удосконалюються ринкові відносини в економіці, трансформується виробництво і ринок робочої сили, здійснюється технологічне оновлення в засобах масової інформації. Такі явища не оминають Україну. Головне завдання полягає в тому, щоб своєчасно виявити зміни та виробити рішення, які дозволять використати переваги глобалізації світової економіки. Але необхідно зробити виважені кроки у напрямку глобалізації економічних відносин.

Глобалізація страхових відносин є процесом стирання законодавчих та економічних бар'єрів між національними страховими ринками, що відбувається під впливом змін у світовій економіці, і має на меті формування глобального страхового простору.

Це явище красномовно виражається у таких процесах:

- концентрація страхового й перестрахового капіталу;

- зрощення банківського та страхового капіталу;

- концентрація на ринку страхових посередників;

- концентрація споживачів страхових послуг;

- зміна попиту на “масові” страхові послуги, активізація участі страховиків у пенсійному страхуванні;

- розширення сфери використання приватного комерційного страхування;

- зміни традиційних форм і видів страхових послуг, які ведуть до зрощення страхових й фінансових послуг;

- зміна ринкового середовища в умовах повної комп'ютеризації споживачів страхових послуг.

Інтенсивна глобалізація світового страхового простору вимагає від національних страхових ринків адаптації до нового режиму міжнародної торгівлі страховими послугами, який визначається процесами лібералізації системи страхового нагляду й дерегулювання страхових ринків. Сьогодні важливим завданням є оцінка причин, форм й тенденцій глобалізації страхового середовища, що дозволить оптимально сформувати напрями розвитку страхового ринку в Україні.

Архітектура світового страхового ринку нестійка і піддається значним потрясінням не лише для страхових ринків периферії, але й для центру, тому що світова страхова сфера перетворюється в єдину систему і обвал однієї з ланок тяжко відображається на інших. Таким чином, на сьогоднішній день можна виділити центропериферійну будову світового страхового ринку. Його системоутворююче ядро - центр - становлять високо розвинуті страхові ринки США, Канади, країн Західної Європи, Японії, а периферію - страхові ринки країн, що перебувають на різних щаблях свого економічного розвитку, тобто “опинилися на траєкторії так званого стриманого розвитку”.

Найрозвинутішою країною відносно ринку страхових послуг є США, частка якої є в світовому ринку якого становить 48,68%; далі ідуть Японія (11,25%), Німеччина (10,19%) та Великобританія (5,93%). Щорічно страхові організації акумулюють у вигляді страхових платежів 7-12% ВВП своїх країн; обсяги страхових премій у перерахунку на душу населення для країн ЄС, США та Японії досягають від 1,5 до 4 тис. дол. США [5].

До числа країн, страхові ринки яких є “наздоганяючими центр” та входять до периферії світового страхового ринку, відноситься і Україна.

Становище наздоганяючого розвитку зовсім не значить, що периферія наближається до центра, а навпаки, це ситуація, коли периферія повинна постійно наздоганяти центр, оскільки він задає технічні, соціально-економічні, організаційні й управлінські стандарти, на основі яких формується світовий страховий ринок, його порядок, умови та правила гри.

Світовий страховий ринок сформований на основі інтеграції страхових ринків високо розвинутих країн світу, підштовхує менш розвинуті національні страхові ринки до адаптації місцевих стандартів до міжнародних. Щоб освоїти такі стандарти, необхідно створити відповідні інститути та механізми, а це не просто, бо пряме запозичення чужого досвіду неможливе. Чуже середовище їх відштовхує, вимагаючи створювати інститути і механізми, які одночасно відповідають вимогам часу й враховують традиції національного страхового ринку.

В останні роки глобалізація страхових відносин проявляється більш чіткою. Постає питання - зближуються чи віддаляються один від одного розвинуті страхові ринки й страхові ринки, що розвиваються.

Загострення кризових ситуацій, пов'язаних з проблемами глобалізації страхових відносин, висувають на перший план проблему регулювання стихійних процесів з метою адаптації суб'єктів страхових відносин до нових умов існування й діяльності. Визначальне значення набувають сили, що спроможні контролювати стихійні процеси й вносити в них елементи впорядкованості та цілеспрямованості. Стихійні процеси глобалізації не перетворюють світову економіку в інтегральне ціле, а навпаки посилюють її диспропорції. Посилюється контраст між високо розвинутим центром й периферією. Створена архітектоніка світової страхової системи є нестабільною і потенційно генерує потрясіння не лише для страхових ринків периферії, але й для центра, тому що світова страхова система перетворилася в єдину систему, а знищення однієї з її ланок впливає на інші.

У той же час події останніх років засвідчують, що існуючих інструментів регулювання світового страхового ринку недостатньо. Існують пропозиції про створення локальних “страхових зон”. Висувають навіть сміливі ідеї про створення єдиної світової страхової системи. Але усі ці пропозиції зустрічають спротив спеціалістів, оскільки інтеграція страхової системи передбачає високий рівень інтеграції в суміжних сферах соціально-економічного й політичного життя, тоді як в умовах гострої конкуренції на світовому ринку основних страхових центрів - Північної Америки, Західної Європи й Південно-Східної Азії - реальні процеси інтеграції ідуть по лінії створення регіональних страхових блоків, в контексті “формування макрорегіональних просторів на фоні геоекономічного розмежування світу”.

Широкомасштабне й активне включення страхового ринку України у процес глобалізації страхових відносин проходитиме поступово й вибірково. Великі зусилля знадобляться для адаптації національних страхових продуктів до вимог світового ринку, підвищення їх параметрів до конкурентоспроможного рівня. Підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних страхових продуктів - основа включення страхового ринку України в процес глобалізації страхових відносин.

Світовий ринок страхування охоплює усю сукупність міжнародних страхових операцій. В круговому потоці страхових операцій на світовому страховому ринку зустрічаються два головні типи страхових каналів - пряме страхування, при якому страхова послуга переміщається від страховика до страхувальника, і непряме страхування, при якому страхова послуга від страховика до страхувальника переміщується через систему страхових посередників.

Страховий ринок України виник з проголошенням незалежності країни і водночас відчув на собі всю жорсткість і безкомпромісність міжнародної страхової системи. Входження цього сектора національної економіки у світове господарство є актуальним і в той же час проблематичним, оскільки воно обумовлене великою кількістю об'єктивних і суб'єктивних факторів. Найбільшою проблемою стало його формування при відсутності історичних коренів та відірваності української страхової системи радянського періоду від світових страхових ринків.

Поки що рано говорити про завершення формування страхового ринку України, оскільки процес його формування супроводжувався кризовими явищами, що виявилися на етапі ринкової трансформації економіки України. Ситуація, що склалася у страховій галузі в Україні, визначається двома групами факторів - як тими, що гальмують розвиток страхової справи, так і тими, що стимулюють її розвиток. Завданням державних органів на цьому етапі - виявити всі фактори, які стимулюють розвиток страхового ринку, реалізувати їхній потенціал та послабити вплив факторів, що гальмують цей процес.

До факторів, що уповільнюють розвиток страхового ринку, відносимо: відсутність чіткої цілеспрямованої державної політики в сфері розвитку страхування; фінансово-економічну нестабільність в країні; недосконалість страхового законодавства; низьку страхову культуру населення; слабкість податкових стимулів; відсутність надійних схем інвестування.

Успішний розвиток інтеграційних процесів на національному страховому ринку, на мій погляд, буде залежати від: сталості фінансового середовища господарюючих суб'єктів та населення - потенційних страхувальників; формування фінансово стійких страхових організацій; активізації ролі держави і її органів в зміцненні та розвитку страхового ринку; формування державних пріоритетів у розвитку національного страхового ринку; розвитку законодавчої бази страхування; використання сучасних методів в управлінні страховими організаціями.

З огляду на це, треба:

- визначити основні параметри й тенденції розвитку сучасного світового страхового простору та місце страхового ринку України в ньому;

- сформувати систему інструментів економічного регулювання, які б оперативно реагували на ймовірні суттєві зміни в умовах страхової діяльності;

- забезпечити поступове звуження сфери використання фіскальних механізмів регулювання страхових відносин за рахунок максимального зниження податкового навантаження на фінансові результати діяльності страховиків на основі запровадження принципів оподаткування в галузі страхування в країнах Європейського Союзу;

- адаптувати понятійний інструментарій національного страхового права до понятійного апарату міжнародних угод, що регулюють торгівлю страховими послугами в умовах глобалізації світового страхового ринку;

- адаптувати класифікацію видів страхової діяльності, правила формування страхових резервів та їх інвестування до вимог глобального страхового ринку;

- продовжити роботу з удосконалення системи й структури управління інститутами національного страхового ринку, вивчити причини, форми і досвід зрощення фінансового, банківського та страхового капіталу.

З метою підвищення фінансової надійності страховиків та усунення проблемних питань розвитку страхової справи в умовах глобалізації запропонуємо наступне (можливо, рекомендації доцільно перенести в 3 розділ?):

- розробка та прийняття концепції розвитку страхового ринку України, яка передбачала б урахування міжнародного досвіду діяльності страховиків, зокрема Швейцарії;

- врегулювання питань щодо обмеження діяльності філій іноземних страховиків;

- удосконалення системи оподаткування та державного нагляду в сфері операцій перестрахування у нерезидентів;

- розробити Страховий кодекс, який би вміщував весь комплекс законодавчих актів у сфері страхування;

- підвищити ефективність функціонування вітчизняних страхових компаній;

- підвищити фінансову надійність страхових компаній;

- розробити більш дієві заходи по запобіганню злочинності у сфері страхової діяльності [5].

Оскільки обмеження глобалізації є нереальним, єдино правильним варіантом дій в цих умовах є вироблення нових підходів до регулювання процесів на національному страховому ринку і формування ефективних моделей управління страховими відносинами в Україні [7].

ВИСНОВКИ

Страховий ринок -- це особлива соціально-економічна структура, певна сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист, формуються пропозиція і попит на нього. Страховий ринок можна розглядати також як форму організації грошових відносин з формування та розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства, як сукупність страхових організацій (страховиків), які беруть участь у наданні відповідних послуг.

Ефективне функціонування ринку страхових послуг неможливе без дотримання певних законів та принципів свого розвитку. Основоположними законами розвитку ринку страхових послуг слід вважати:

- закон попиту та пропозиції;

- закон вартості;

- закон конкуренції.

Одним із основних показників розвитку страхового ринку будь-якої країни є зібрані страхові премії в розрахунку на одного громадянина. Цей показник дає можливість побачити, яке місце займає страхування в економіці країни. Дослідження показали, що лідером за цим показником є Швейцарія. Це свідчить про високий рівень розвитку страхового ринку страхування в цій країні, що не дивно, адже Швейцарія є однією із найбільш стабільних країн світу.

Провівши дослідження, ми приходимо до висновку, що перерозподіл у структурі чистих страхових премій станом на 30.06.2016 порівняно з аналогічним періодом 2015 року відбувся на користь таких видів страхування, як: страхування життя (з 8,7% до 10,1%), страхування кредитів (з 1,4% до 2,8%), страхування від нещасних випадків (з 1,8% до 2,7%), страхування відповідальності перед третіми особами (з 3,9% до 4,5%). При цьому, у структурі чистих страхових премій відбулося зменшення з наступних видів страхування: страхування фінансових ризиків (з 9,0% до 6,8%), страхування вантажів та багажу (з 7,4% до 5,4%).

Інтенсивна глобалізація світового страхового простору настійно вимагає від національних страхових ринків адаптації до нового режиму міжнародної торгівлі страховими послугами, який визначається процесами лібералізації системи страхового нагляду й дерегулювання страхових ринків. Сьогодні важливим завданням є оцінка причин, форм й тенденцій глобалізації страхового середовища, що дозволить оптимально сформувати напрями розвитку страхового ринку в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базилевич В.Д. Страховий ринок України: навч. посіб. / В.Д. Базилевич. ? К., 1998. ? 374с.

2. Багмет, К.В. Взаємопроникнення страхового та фінансового ринків у сучасних умовах глобалізації світової економіки / К.В. Багмет // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: зб. тез доповідей V Міжнародної науково - практичної конференції (27-28 травня 2010 р.) / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". - Суми, 2010. - Т. 2. - С. 28-30.

3. Баглюк Ю.Б. Інтеграція українського ринку у світову систему автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» / Ю.Б. Баглюк. - Донецьк, 2008. - 22, [1]с.

4. Бутенко А.А. Процеси глобалізації та їх вплив на стан ринку страхових послуг / А.А. Бутенко // Теоретичні та практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності : збірник наукових праць. - Маріуполь, 2011 - Т. 2. - С. 140-144.

5. Козьменко О.В. Страховий і перестраховий ринки в епоху глобалізації: монографія / О.В. Козьменко, С.М. Козьменко, Т.А. Васильєва. - Суми, 2011 - 388 с.

6. Лебединська Л.В. Фактори забезпечення стійкості страхових компаній в глобальному середовищі / Л.В. Лебединська, Л.М. Ремньова // Фінанси. Банківська справа. - 2011. - №1 - С.113-120.

7. Лютий І.О. Податкова політика України на сучасному етапі / І.О. Лютий // Фінанси України. - 2008. - №9. - С. 123-127.

8. Несімко С.О. Шляхи розвитку страхового ринку України в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / С.О. Несімко // ЛНУ імені Івана Франка - 2011

9. Осадець С.С. Страхування / С.С. Осадець -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2002.

10. Плиса В.Й. Проблеми інтеграції страхового ринку України у світовий страховий простір [Електронний ресурс] / В.Й. Плиса // Львівський національний університет імені Івана Франка. - 2011

11. Приказнюк Н.В. Перспективи розвитку страхового ринку в умовах глобалізації / Н.В. Приказнюк // Економіка. - 2009. - №113-114. - С.39-42.

12. Пікус Р.В. Розвиток страхового ринку в умовах глобалізації / Р.В. Піскун // Економіка. - 2011. - №126. - С.15-19.

13. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]

14. Інтернет-журнал про страхування «Фориншурер» [Електронний ресурс]

15. Закон України «Про страхування» від 7.03.1996 р. №85/96 [Електронний ресурс]

16. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]

17. Сербиновский Б.Ю., Гаркуша В.Н. Страховое дело: Учебное пособие для вузов. -- Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. -- 384 с.

18. Словарь страховых терминов/ Под ред. Е.В. Коломина, В.В. Шахова. -- М.: Финансы и статистика, 1992. -- 336 с.

19. Внукова Н.М.,Успаленко В.I., Временно Л.В. та ін. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. проф. Н.М. Внукової - Харків: Бурун Книга, 2004. - 376 с.

20. УСЕ Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. - Київ: Ірина, 1999. - 1551 с.

21. Шахов В.В. Введение в страхование: экономический аспект -- М.: Финансы и статистика, 1992. -- 192 с.

22. Шелехов К., Бигдаш В. Страхование: учебное пособие. - К.: МАУП, 1998. - 424 с.

23. Шихов А., Шихов A.К вопросу о предпринимательских рисках // Страховое дело. - 2005. - №6.

24. Термінологічний словник з дисципліни "Страхування" для студентів економічних спеціальностей / Борисова С.Є., Шевченко І.О. - Краматорськ: ДДМА, 2003 - 60 с.

25. Цивільний кодекс України. - К.: Вид-во політ. літ. України, 1985.

26. Шиминова М.Я. Страхование: история, действующее законодательство, перспективы. -- М.: Наука, 1989.

27. Шихов А.К. Страхование: Учебное пособие для вузов. -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 431 с.

28. Янина С.Ю. Социальное страхование в системе социальной защиты населения: организация и финансовый механизм. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора экономических наук. Специальность 08.00.10 -- Финансы, денежное обращение и кредит. -- Санкт-Петербург, 2001.

Размещено на Allbest.ru