Аналіз економічної та фінансової діяльності ПАТ "Укрсиббанк"

В Україні Національний банк здійснює політику рефінансування комерційних банків через використання таких інструментів:

-- рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку;

-- надання стабілізаційного кредиту;

-- операції купівлі-продажу державних цінних паперів на відкритому ринку.

Національний банк України здійснює операції на відкритому ринку шляхом:

-- проведення короткострокового рефінансування банків;

-- проведення середньострокового рефінансування банків;

-- надання кредитів "овернайт";

-- купівлі/продажу державних цінних паперів.

НБУ здійснює рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку тільки під забезпечення державних цінних паперів, векселів суб'єктів господарської діяльності та векселів Державного казначейства, що враховані банком.

Кредит "овернайт" -- це кредит у межах обумовленого ліміту та визначеної процентної ставки, який надано банку Національним банком за постійно діючою лінією рефінансування строком на один день під забезпечення державних цінних паперів.

Стабілізаційний кредит -- це кредит Національного банку, що може надаватися банку на підтримку виконання заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Правлінням НБУ строк.

Короткострокове рефінансування шляхом операцій на відкритому ринку здійснюється на строк до 14 днів, середньострокове -- до 6 місяців. Ці види рефінансування проводяться через кількісний або процентний тендер.

Кількісний тендер -- тендер, на якому НБУ наперед установлює ціну(процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредит шляхом рефінансування.

Процентний тендер -- тендер, на якому банки у своїх заявках до Національного банку, крім суми очікуваного кредиту, пропонують ціну(процентну ставку), за якою вони погоджуються отримати кредит від НБУ шляхом рефінансування.

Для забезпечення наданого кредиту використовуються державні цінні папери, строк погашення яких настає не раніше, ніж через 10 днів після строку погашення кредиту, і які перебувають у власності банків, та враховані банками векселі, строк пред'явлення яких до платежу настає не раніше ніж через 30 днів після строку погашення кредиту.

Процентна ставка за короткостроковими чи середньостроковими кредитами рефінансування, що одержані банками від НБУ, коригуванню не підлягає.

Короткострокове та середньострокове рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку здійснюється під забезпечення державних цінних паперів або врахованих банком векселів у розмірі, що не перевищує 85 % балансової вартості державних цінних паперів та 70 % від номінальної вартості врахованих векселів.

Кредит "овернайт" надається через лінію рефінансування строком на один робочий день. Надання банкам кредитів "овернайт" здійснюється тільки під забезпечення державних цінних паперів у розмірі не більше 85 % їх балансової вартості. Національний банк надає кредити "овернайт" за ставкою, не нижчою ніж облікова.

Ще одним джерелом залучення банківських ресурсів, яке вже досить довго активно використовується банками в розвинутих країнах і в останні роки почало застосовуватись українськими банками, виступають операції РЕПО (repurchase agreement). В основу цих операцій покладено механізм залучення ресурсів за рахунок продажу комерційним банком якісних, низько-ризикових, досить ліквідних активів, які згідно з Угодою про зворотний викуп (РЕПО) можуть бути викуплені цим банком через визначений термін та за встановленою ціною. Такими активами для вітчизняних банків, як правило, є облігації внутрішньої державної позики, казначейські векселі, депозитні сертифікати НБУ, муніципальні облігації, ліквідні цінні папери провідних українських підприємств.

Операції РЕПО вигідні для банку, оскільки вартість залучених таким чином ресурсів є досить невисокою, в той час як угоди про зворотний викуп забезпечуються здебільшого високоякісною заставою. Разом з цим зазначені активи банку-позичальника можуть використовуватись ним шляхом передачі у заставу під операції РЕПО без необхідності остаточного вилучення із балансу банку.

Ті комерційні банки, що проводять політику інтенсивного розвитку та диверсифікації діяльності, активно діють на ринку боргових зобов'язань, випускаючи в обіг цінні папери власного боргу, серед яких переважають фінансові векселі, а також облігації банків.

Банківський вексель -- це цінний папір, в якому міститься безумовне грошове зобов'язання банку про сплату зазначеної у векселі суми векселетримачу в указаному місці та у встановлений термін.

Фінансові векселі банків є досить привабливим інструментом внаслідок їхньої високої ліквідності та надійності. Вони вільно обертаються на фінансовому ринку, можуть використовуватись як застава, засіб розрахунку за продукцію та послуги, просто як джерело отримання доходу у вигляді банківських процентів. Вексель може легко та швидко змінювати свого власника за допомогою індосаменту" тобто здійснення передаточного надпису на його звороті.

Облігація банку -- це цінний папір, який надає його власнику право отримати у визначений термін грошові кошти розміром у номінальну вартість облігації з відповідною процентною платою (якщо облігація купонна) або без неї (якщо -- безкупонна).

За своєю сутністю, призначенням і особливостями випуску та обігу облігація схожа на банківський сертифікат.

Постійні зміни умов функціонування комерційних банків, посилення конкуренції на фінансовому ринку потребують вдосконалення існуючих та впровадження нових методів управління банківськими операціями. Щодо недепозитних банківських операцій, то тут все більшого розвитку за останні роки набувають так звані операції із забалансового фінансування. Основними методами забалансового фінансування є: сек'юритизація активів; продаж позик; надання кредитних гарантій.

Сутність методу сек'юритизації активів полягає у трансформації кредитів, наданих банкам, у відповідне недепозитне джерело залучення ресурсів шляхом випуску цінних паперів власного боргу. У загальному вигляді механізм здійснення сек'юритизації активів такий: комерційний банк за рахунок залучених раніше ресурсів надає клієнтам кредити обов'язково під реальну заставу.

Пасивні операції виступають ключовим елементом управління банківською діяльністю, оскільки без якісного формування ресурсної бази банку неможливо забезпечити потрібну ефективність проведення активних операцій. При цьому необхідно розуміти, що пасивні операції банків, як і активні, безпосередньо впливають на рівень дохідності, а тому активи і зобов'язання необхідно розглядати як загальний портфель банківських ресурсів, управління яким повинно бути достатньою мірою скоординовано.

Розглянемо структуру фінансового стану ПАТ «Укрсиббанк» Графік 2.9

Графік 2.9 Структура фінансового стану ПАТ «Укрсиббанк»

Головне завдання, що стоїть перед ПАТ «Укрсиббанк»при здійсненні ним пасивних операцій, може бути сформульовано так: "ресурсів в кожний конкретний момент має бути не просто в достатній кількості, а рівно стільки, скільки необхідно для забезпечення активних операцій".

Проаналізувавши структуру ПАТ «Укрсиббанк» ми бачимо що в ПАТ «Укрсиббанк» кількість активів займає 50% , кількість зобов'язань та власний капітал теж 50%.Це свідчить ,що кількість джерел покривають усі активні операції.

Основну частину пасивів складають зобов'язання , а серед зобов'язань найбільшу частку займають кошти клієнтів . Велика частка коштів клієнтів в пасивах є свідченням довіри населення до банківської системи ПАТ “УкрСиббанк.



3. Розміщення ресурсів в активи банку та управління ними

3.1 Управління кредитним портфелем банку

Активи банку - об'єкти власності, що мають грошову оцінку і належать банку. Основні джерела коштів для утворення активів: власний капітал банку і кошти вкладників, міжбанківські кредити, емісія облігацій банку.

Збільшення активів банку відбувається за рахунок проведення активних операцій: кредитування, інвестиційні операції, інші операції банку з розміщення власних і залучених коштів. Важливим якістю активів банку є принесення прибутку.

Розглянемо аналіз активів на прикладі ПАТ«УкрСиббанк»

ПАТ«УкрСиббанк» працює на ринку України з 1990 року і належить до найбільших банків за обсягом активів. В 2014 р. він займав 14 місце серед банків України ,в 2015 році займає 9. Розмір активів складає 43 418209,00тис. грн.

Графік 3.1 Рейтинг банків України станом на 2015 р.

До активів банку входять: касова готівка, позики, інвестиції, цінні папери, нерухомість та інші. Активи банку відображаються в активі бухгалтерського балансу банку.

Аналіз динаміки одного із головних показників, які характеризують ефективність банківської діяльності, - прибутковості активів (відношення чистого прибутку до середніх активів) - свідчить, що протягом двох останніх років його значення по банківській системі України постійно і досить стрімко знижується -графік 3.2

Графік 3.2 Динаміка прибутковості активів ПАТ«Укрсиббанк»

Аналізуючи динаміку прибутковості активів з 2010 р. по 2016р. , ми бачимо такі данні : зменшення прибутковості активів було в 2010р. по 2011 р. на 16,2% ; в 2012 році порівняно з 2013 р. було на 0,1% ;в 2013 р. порівняно з 2014 р. на 3,5% ; в 2015р. порівняно з 2016 р. на 2,8%; збільшення прибутковості активів було в 2012 по. порівняно з 201 р. на 9,6%; в 2015р. порівняно з 2014 р. на 3,5%;

Проаналізувавши данні динаміки прибутковості активів з 2010 р. по 2016р ми здебільшого спостерігаємо зменшення прибутковості активів .

Зауважимо, що для банків розвинених країн аналогічний показник коливається на рівні 0,75 - 1,5 %. Беручи до уваги ці орієнтовні значення, тенденцію зниження прибутковості активів протягом 2011 та 2015 року можна вважати в критичному стані .

Прибутковість - тільки один із багатьох аспектів, за якими оцінюється діяльність банку, і тому не може сприйматися як остаточне свідчення ефективності його роботи.

Графік 3.3 Активи ПАТ«Укрсиббанк»

Згідно графіка 3.3 ми бачимо з 2013 року тенденцію росту активів , в 2015 р. активи дорівнювали 43 418 209 тис. грн., це на 17 051 434 тис грн. більше порівняно з 2014р.В 2016 році ми бачимо ,що кількість активів знизилась на 1 907 038 тис.грн.

Отже в 2017 році ПАТ«Укрсиббанк» має зосередити свою увагу на збільшенні активів. До активів банку входять: касова готівка, позики, інвестиції, цінні папери, нерухомість та інші. Основними джерела коштів для утворення активів: власний капітал банку і кошти вкладників, міжбанківські кредити, емісія облігацій банку.

Розглянемо аналіз структури активів на прикладі ПАТ «Укрсиббанк»(графік 3.4)



Графік 3.4 Структури активів в ПАТ «Укрсиббанк»

З графіку 3.4 видно, що кредитний портфель займає більшу частину всіх активів банку, при чому протягом досліджуваного періоду прослідковується його зростання на 8%. На кінець 2016 року питома вага кредитів склала 59%. Така ситуація свідчить про активну діяльність досліджуваної фінансової установи на ринку кредитування.

УкрСиббанку наданий кредитний рейтинг на найвищому рівні за національною українською шкалою рейтинговим агентством «Експерт-Рейтинг». Висока рейтингова оцінка свідчить про стабільність та надійність УкрСиббанку.

Станом на 02.06.2015 кредитний рейтинг УкрСиббанку - uaAAA

Суб'єктами кредитних відносин є кредитори і позичальники.

Кредиторами при банківському кредитування виступають банківські установи. Вони спочатку мобілізують тимчасово вільні кошти в інших суб'єктів, у тому числі й на засадах запозичення, а потім самі надають їх у позички своїм клієнтам. Тому банки називають колективними кредиторами.

Позичальники - це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів. Характерною ознакою позичальника є те, що він не стає власником позичених коштів, а лише тимчасовим розпорядником. Тому його права стосовно використання цих коштів дещо обмежені - він не може вийти за межі тих умов і цілей, які передбачені його угодою з кредитором. З цього погляду позичальник перебуває у певній залежності від кредитора. Проте це не заперечує рівноправності сторін у кредитних відносинах.

Кредитний портфель-сукупність усіх кредитів, наданих банком для одержання доходу.

Основними цілями формування кредитного портфеля є:

? високий рівень доходу в поточному періоді;

? високий темп очікуваного доходу в майбутній довгостроковій

перспективі;

? мінімізація рівня ризиків кредитного портфеля;

? дотримання необхідної ліквідності кредитного портфеля;

? забезпечення максимального ефекту податкових пільг.

Більшість науковців виділяють наступні функції кредиту:

- перерозподільна;

- емісійна;

- контрольна.

Перерозподільна (тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб за допомогою кредиту передаються в тимчасове користування підприємств, господарських товариств і населення для задоволення їхніх виробничих або особистих потреб. За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення).

Антипаційна (емісійна) функція полягає у створенні кредитних грошей для грошового обігу, її виконує тільки банківський кредит. Методами кредитної експансії і кредитної рестрикції (звуження) регулюється кількість грошей в обігу, причому вилучення грошей з обігу за допомогою кредиту досягається важче, ніж їх випуск в обіг.

Контрольна (в процесі кредитного перерозподілу коштів забезпечується банківський контроль за діяльністю позичальника). Проте наявність такої функції кредиту багато хто заперечує, посилаючись на те, що контроль властивий не тільки кредитним відносинам, а й багатьом іншим -фінансовим, страховим, торговельним тощо, тобто він не є суто родовою ознакою кредиту.

Основними завданнями управління кредитним портфелем банку є:

? забезпечення максимального рівня дохідності кредитного портфелю та акціонерного капіталу банку при мінімальному рівні ризику;

? забезпечення зваженого та оптимального використання кредитних

ресурсів;

? досягнення оптимального балансу між ростом обсягу кредитного

портфелю та темпами покращення його якості;

? виконання всіх вимог та нормативних показників, викладених в

інструкціях, розпорядженнях та постановах НБУ, в тому числі регламентуючих обсяги кредитних вкладень, максимальні суми кредитів (в т.ч. інсайдерам,пов'язаним та асоційованим особам);

? розширення клієнтської бази шляхом надання кредитних послуг

високої якості.

Одним з головних елементів ефективного управління кредитами є добре розроблена кредитна політика, що має забезпечувати ефективне управління портфелем кредитів банку, ретельний контроль за ними і мінімізацію втрат від настання кредитних ризиків. Банки мають успіх тоді, коли ризики

контрольовані і знаходяться в рамках їх фінансових можливостей

Кредитна політика банку - це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) на основі таких принципів кредитування як строковість, платність, забезпеченість, поверненість та цільовий характер використання.

Кредитна політика банку є основним документом, яким необхідно керуватися при формуванні кредитного портфеля. Цей документ має конфіденційний характер, а тому з ним можуть бути ознайомлені лише ті співробітники банку, які здійснюють кредитування. Кожному банку необхідно розробити власну кредитну політику, яка відбивала б напрямки та специфіку його діяльності, можливості цього банку та його клієнтів, рівень допустимого ризику, права та обов`язки кредитних працівників тощо.

Кожний банк визначає власну кредитну політику, враховуючи економічну, політичну та соціальну ситуації у регіоні його функціонування, або приймаючи до уваги всю сукупність зовнішніх та внутрішніх ризиків, які впливають на роботу визначеного банку.

Розглянемо класифікація факторів кредитних ризиків банківських установ в табл.

Таблиця 3.1 Класифікація факторів кредитних ризиків банківських установ

Важливою складовою кредитної політики ПАТ «Укрсиббанк» являється стратегія банку в області ризику при здійсненні кредитних операцій. Теоретично можна виділити три види стратегій кредитного ризику:

- високоризикована стратегія, яка передбачає загальну орієнтацію на значну питому вагу високоризикованих і одночасно високоприбуткових кредитних операцій;

-стратегія диверсифікації ризику, яка характеризується раціональним поєднанням операцій з різним ступенем ризику;

- стратегія мінімізації ризиків, яка передбачає загальну орієнтацію на обмеження обсягів високоризикованих операцій

Кредитна політика ПАТ «Укрсиббанк» розробляється Правлінням банку, затверджується Загальними Зборами акціонерів і доводиться до відома керівників структурних підрозділів банку (в тому числі філій) для службового використання в роботі.

При проведенні кредитної політики ПАТ «Укрсиббанк» виходить із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів і вкладників та суб'єктів господарської діяльності з урахуванням загальнодержавних інтересів та дотриманням певних принципів.

Кредитоспроможність позичальника, на відміну від його платоспроможності, не фіксує неплатежі за минулий період чи на певну дату, а прогнозує здатність до погашення боргу на найближчу перспективу. Отже, кредитоспроможність - це якісна оцінка позичальника, яка дається банком до розгляду питання про можливість і умови кредитування і дозволяє передбачити ймовірність своєчасного поверненні позичок та їх ефективного використання.

Межі вивчення кредитоспроможності залежать від:

розміру позички;

терміну позички;

результатів минулої діяльності позичальника;

забезпечення кредиту (яка форма забезпечення передбачається);

взаємовідносин банку з клієнтом.

Здійснюючи оцінку кредитоспроможності, комерційні банки України керуються власними положеннями, що розробляються кожним банком, а також повинні враховувати нормативні вимоги НБУ, зокрема Рекомендації щодо визначення фінансового стану позичальників (постанова НБУ від 29.09.97 № 323) та Положення про порядок формування і використання резерву на можливі втрати за позиками комерційних банків (затверджене правлінням НБУ від 16.12 98 № 520).

Згідно з цими документами НБУ виділяє три групи позичальників:

юридичні особи, крім комерційних банків;

комерційні банки;

фізичні особи.

Розглянемо далі кредитні пропозиції для корпоративних клієнтів ПАТ «Укрсиббанк».

УкрСиббанк історично є лідером ринку послуг для корпоративних клієнтів. Досягнуті позиції лідера стали можливими завдяки наявності:

- Великого досвіду роботи з кредитування найбільших підприємств України;

- Чітких кредитних процедур;

- Галузевого принципу сегментації;

- Гнучкого підходу до структуризації операції.

Клієнти УкрСиббанку можуть скористатися:

- Або однією із стандартних програм кредитування;

- Або ж фахівці Банку розроблять для компанії індивідуальне рішення, максимально зручне для підприємства і проекту, що фінансується

Стандартні програми кредитування:

а) Кредит. Кредитування юридичних осіб - один з пріоритетних напрямів діяльності Банку. Термін кредитування:

- При інвестиційних проектах - термін кредитування прив'язується до терміну окупності операції/проекту;

- Для поповнення обігових коштів - до 1 року.

б)Кредитна лінія (мультивалютна кредитна лінія). Термін кредитування: до 1 року. Процентна ставка і комісії визначаються індивідуально для кожного клієнта і проекту. Переваги продукту:

- Можливість вибірки і погашення у будь-який момент в межах встановленого ліміту;

- При активному користуванні лінією (активне погашення за наявності вільних коштів) загальна вартість може бути дешевше за кредит;

- Можливість у рамках одного кредитного договору користуватися кредитними коштами у різних валютах.

б) Овердрафт. Овердрафт - це:

- Простий спосіб поповнити обігові кошти.

- Короткостроковий кредит (до 12 міс.) який надається Банком зверху залишку на його поточному рахунку в межах наперед зазначеної суми (ліміт овердрафту), шляхом дебетування цього рахунку кредитними коштами Банку:

- сума кредиту залежить від терміну обслуговування в УкрСиббанку і обсягу грошових потоків, які проводяться.

- кредит надається у національній валюті, доларах США, євро або російських рублях.

Розглянемо далі кредитні пропозиції для приватних клієнтів ПАТ «Укрсиббанк».

а)Іпотечне кредитування. УкрСиббанк пропонує співробітникам підприємств, що належать до середнього або корпоративного бізнесу та обслуговуються за зарплатно-картковим проектом у будь-якому банку України, а також керівникам вищої ланки державних підприємств оформити кредит для придбання житла.

б)Кредит під заставу нерухомості. УкрСиббанк пропонує співробітникам підприємств, що належать до середнього або корпоративного бізнесу та обслуговуються за зарплатно-картковим проектом у будь-якому банку України, а також керівникам вищої ланки державних підприємств оформити кредит на споживчі цілі (ремонт, навчання, лікування, тощо) під заставу житлової нерухомості.

в)Кредит на придбання автомобіля. Якщо клієнт оформив в УкрСиббанку кредит на придбання автомобіля в іноземній валюті і відчуває незручності при погашенні кредитної заборгованості, він може скористатись програмою рефінансування. Програма рефінансування від УкрСиббанку передбачає максимально комфортні умови зміни валюти кредиту на національну. Автокредит від УкрСиббанку - це можливість обрати бажаний графік та зручні схеми погашення заборгованості за кредитом.

г)Споживче кредитування. В Україні споживчі кредити від УкрСиббанку--це доступні споживчі кредити та відповідальне кредитування. Партнери, магазини та супермаркети, з якими співпрацює УкрСиббанк, розташовані у всіх областях України, і в кожному з них є пункт оформлення споживчого кредиту.

д) Кредит під заставу депозиту. Кредит під заставу депозиту надає можливість отримати готівкові кошти на будь-які потреби за умови надання у забезпечення строкового депозитного вкладу, розміщеного в УкрСиббанку. Депозит, що надається у заставу, може бути оформлений у національній або іноземній валюті та розміщений в будь-якому відділенні УкрСиббанк

Динаміка частки кредитів в активах ПАТ «УкрСиббанк» наведена у табл. 3.1

Таблиця 3.1 Динаміка частки кредитів в активах ПАТ «УкрСиббанк»

Показник	Станом на	Відхилення з 2013р. по 2016р.
	2013р.	2014р.	2015р.	2016р.	Абсолютне	Темп приросту, %
Активи, млн. грн.	23 329	26 400	43 418	41 511	18182	77,9
Кредитний портфель, млн. грн.	14 601	14 904	20 958	18 178	3577	24,5
Частка кредитів в активах, %	62,6	56,5	48,3	43,8	-18,8	-30

За період з 2013року по 2016 року кредитний портфель банку збільшився на 3577 млн. грн. або на 24,5% при цьому активи банку збільшились швидкими темпами - на 77,9%.Це призвело до підвищення частки кредитного портфеля в активах банку на 62,6% станом на 2013 року до 43,8% станом на 2016 року.

Розглядаючи процес кредитування, то варто зазначити, що ПАТ «УкрСиббанк» встановлено, що кредитний процес містить у собі такі етапи:

*отримання заяви від клієнта та початкової інформації щодо майбутньої кредитної операції;

*здійснення експертизи кредитної операції/визначення кредитного ліміту;

*підготовка висновків експертних підрозділів й ухвалення рішення, колегіальним органом відповідного рівня/уповноваженою особою;

оформлення кредитної та забезпечувальної документації;

*отримання від Казначейства Фінансового департаменту дозволу на кредитування корпоративних клієнтів в установленому порядку;

*супровід кредитної операції;

*під час виявлення можливих втрат за кредитною операцією - врегулювання і повернення прострочених і проблемних кредитів;

*повне погашення заборгованості по кредитному договору.

В межах експертизи кредитної операції використовуються зовнішні джерела даних (у т.ч. інформація з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Бюро кредитних історій), внутрішня інформація про групи пов'язаних позичальників (які мають кредити в банку). Даний набір інформаційних джерел є стандартним та використовується більшістю банків.

У процесі кредитування передбачається автоматизація перевірки на відповідність умовам стандартів продуктів, скорингу, аналізу стоп-факторів, розрахунку ліміту кредитування.

ПАТ «УкрСиббанк» проводить роботу зі структуризації клієнтської бази, з метою пропозиції банківських продуктів, які максимально задовольняють потреби кожного сегменту ринку. Постійно проводиться аналіз та моніторинг тарифної політики для забезпечення необхідної гнучкості та конкурентоздатності банку. З метою забезпечення клієнтів необхідним інструментарієм банківських послуг, банком проведено їх поділ на групи, для яких застосовуються окремі підходи

Ефективність кредитної діяльності тісно пов'язана із структурою та якістю кредитного портфеля банку, що викликає необхідність проведення його аналізу. Графік 3.4

Графік 3.4 Структура кредитів та заборгованості клієнтів ПАТ «УкрСиббанк»

За даними звітності ПАТ «УкрСиббанк» розглянемо структуру кредитного портфеля банку у розрізі клієнтів за 2014-2016 роки (рис. 2.2)

Отже, на основі графіка 3.4 можна зробити висновок, що протягом останніх років зросла зацікавленість банків у кредитуванні юридичних осіб. Кредитною політикою ПАТ «УкрСиббанк» було визначено напрямок на підвищення обсягів кредитування середнього та малого бізнесу. Завдяки цьому частка кредитів, наданих юридичним особам зросла на 5 268 млн. грн. ,або на 30%. Відповідно частка кредитів, що надані фізичним особам вони знизились в період з 2016 по 2015 р. на 1 994 млн. грн.. , а бона на 27%.

Важливим елементом кредитної діяльності банку є характеристика процесу управління кредитним портфелем.

Система прийняття кредитних рішень в ПАТ «УкрСиббанк» передбачає колегіальне або одноосібне затвердження кредитних заявок. Кредитні комітети є колегіальними органами, до складу яких входить два учасники: керівник/представник відповідного бізнес напрямку та керівник/представник Департаменту ризик-менеджменту.

Оскільки операції, що несуть кредитний ризик, можуть бути пов'язані із прийняттям не тільки кредитного, але одночасно й інших видів ризиків (валютного, ринкового, процентного, операційного, юридичного тощо), відповідно до цього принципу, оцінка ризиків за такими операціями повинна носити комплексний характер (із усіх видів ризиків, що виникають, та їх сукупності).

Керування ризиками -- один з ключових напрямів роботи УкрСиббанку -- охоплює всі види діяльності банку. Суть цього напрямку в безперервному аналізі ситуації й оточення, у яких виникають ризики, з метою забез- печити високу якість активів та ефективне використання капіталу банку. Повний комп- лекс заходів, пов'язаний з ідентифікацією, оцінкою й контролем ризиків на всіх рівнях роботи УкрСиббанку, здійснює департамент ризик-менеджменту. За керування ризиком ліквідності, про- центним і валютним ризиками відповідає управління менеджменту активів і пасивів, у чиї функції входить оперативне керування активами й пасивами, оцінка, а також що- денне і щомісячне планування відкритих по- зицій банку. Основні принципи керування ризиками в банку: Комплексне керування всіма видами ризиків Централізація процесу керування всіма видами ризиків Ефективна підтримка бізнес-підрозділів

Процес керування кредитними ризиками УкрСиббанк керує кредитним ризиком на рівні як сукупного портфеля активів, так і окремих позичальників, операцій та кредитних продуктів.

Процес керування кредитними ризиками складається з таких етапів:

ідентифікація ризику; кількісна оцінка ризику;ухвалення рішення про зміну рівня ризику;вибір і реалізація заходів для зниження ризику; контроль за рівнем ризику й ефективністю вжитих заходів.

Головна мета керування кредитними ризиками -- максимізувати прибутковість активів з урахуванням ризику шляхом утримання величини очікуваних втрат у рамках прийнятних параметрів та скорочення волатильності цих втрат.

Отже ,для прибутковості банку слід здійснювати ефективне управління кредитним портфелем.

Провівши аналіз кредитного портфелю ПАТ «Укрсиббанк» можна зробити висновки, що кредитні операції мають досить стійку позицію і становлять більшу частину в активах банків. При чому, протягом останніх років кредитування в банку зростало. В 2015 році відбулось зниження кредитної активності, це пояснюється політичною нестабільністю в країні, що викликала недовіру населення до банківської системи.
На основі аналізу кредитної діяльності ПАТ "Укрсиббанк" можна зазначити, що в більшості досліджуваний банк здійснював розміщення капіталу в поточну діяльність малого та середнього бізнесу.Щодо структури кредитів в розрізі видів економічної діяльності, то найбільшу частку коштів було спрямовано в кредитування юридичних осіб.

"Укрсиббанк", будучи активним учасником ринку кредитних послуг та одним з провідних банків України, є чітким прикладом того, як працюють більшість комерційних банків в галузі кредитування: вся сукупність коштів розміщується в більшості в поточну діяльність. Єдиним, найбільш цікавим для фінансових установ, видом довгострокового кредитування є позики на придбання нерухомості, що ж до кредитів в інвестиційну діяльність, то даний спектр операцій поки що знаходиться на етапі розвитку.

Варто сказати, що високі темпи зростання банківського кредиту в нашій країні мають об'єктивний характер і забезпечуються за рахунок зростання внутрішніх заощаджень.

Кредитні операції комерційного банку, безперечно, найголовніші джерела отримання доходів. Саме питання про ефективність кредитних операцій є на сьогоднішній момент одним із найголовніших для банку

3.2 Управління інвестиційним портфелем банку

Фінансові інвестиції - вкладення у фінансові інститути, тобто вкладення в акції, облігації й інші цінні папери, випущені приватними компаніями або державою. Інвестор, купуючи цінні папери, прагне досягти найбільшої прийнятної для нього прибутковості

Інвестиційний портфель банку являє собою цілеспрямовано сформовану сукупність фінансових інструментів, призначених для здійснення фінансового інвестування відповідно до розробленої інвестиційної політики.

Функції інвестиційного портфеля:

? стабілізація прибутків банку незалежно від фаз ділового циклу;

? компенсація кредитного ризику по портфелю банківських кредитів;

? забезпечення географічної диверсифікації;

? підтримка ліквідності;

? зниження податкового тягаря;

? використання портфеля в якості застави;

? страхування банку від втрат у результаті зміни процентних ставок;

? забезпечення гнучкості банківського портфеля активів;

? поліпшення фінансових показників банківського балансу завдяки

якості цінних паперів.

При формуванні інвестиційного портфеля потрібно керуватися наступними міркуваннями:

? безпека вкладень (невразливість інвестицій до потрясінь на ринку

цінних паперів),

? стабільність отримання прибутку,

? ліквідність вкладень (здатність швидко і без втрат в ціні

перетворюватися в готівку).

Головною метою управління інвестиційним портфелем є забезпечення реалізації основних напрямків політики фінансового інвестування банку шляхом підбору найбільш прибуткових і безпечних фінансових інструментів.

З урахуванням сформульованої головної мети будується система конкретних локальних цілей управління портфелем, основними з яких є:

1) забезпечення високого рівня формування інвестиційного прибутку

в поточному періоді та високих темпів зростання капіталу, що інвестується в майбутній довгостроковій перспективі;

2) забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків, пов'язаних з

фінансовим інвестуванням;

3) забезпечення необхідної ліквідності портфеля;

4) виконання нормативних вимог регулюючих органів (НБУ).

5) забезпечення максимального ефекту "податкового щита" в процесі

фінансового інвестування.

Для підприємств, здійснюють виробничу діяльність, основним типом формованого портфеля є портфель реальних інвестиційних проектів, для інституціональних інвесторів - портфель фінансових інструментів

Так, інвестиційний портфель фірми (компанії) за умов ринкової економіки включає, зазвичай, як портфель реальних інвестицій, а й портфель цінних паперів, і може доповнюватися портфелем інших фінансових інвестицій (банківські депозити, депозитні сертифікати тощо.). рис3.1



Інвестиційний портфель банку може охоплювати комбінацію наступних портфелів: портфель інвестиційних проектів; портфель інвестиційних кредитів; портфель цінних паперів; портфель паїв паїв; портфель нерухомості; портфель капіталовкладень у дорогоцінні метали, колекції представлена і інші об'єкти інвестування.

Залежно від пріоритетних цілей інвестування можна назвати: портфель зростання, портфель доходу, консервативний портфель, портфель високоліквідних інвестиційних об'єктів

Інвестиційна політика банку - це частина загальної фінансової політики банку, що забезпечує вибір найбільш ефективних фінансових інструментів вкладення капіталу та своєчасне їх реінвестування.

Головною метою інвестиційної політики банку є формування зваженогота якісного підходу до управління інвестиційним ризиком .

Визначення цілей фінансового інвестування і типу портфеля, що реалізує обрану політику, дозволяє перейти до безпосереднього формування портфеля цінних паперів шляхом включення в нього відповідних цінних паперів.

Визначимо основний зміст окремих етапів управління формуванням

портфеля цінних паперів.

1 етап. Оцінка інвестиційних якостей окремих цінних паперів.

Оцінка інвестиційний якостей цінних паперів являє собою інтегральну характеристику окремих видів цінних паперів, що здійснюється інвестором з урахуванням цілей формування портфелю цінних паперів.

2 етап. Формування окремих видів портфелів шляхом добору необхідних цінних паперів, що забезпечують установлені критерії прибутковості, ризику і ліквідності.

Виділяють два види стратегії управління інвестиційним портфелем.

Активна стратегія управління інвестиційним портфелем -- стратегія управління, яка передбачає ретельний і постійний моніторинг ринку цінних паперів, відстеження економічної кон'юнктури з метою негайного придбання інструментів, що відповідають цілям інвестиційного портфеля та продажу, швидка зміна структури інструментів, що входять в нього.

Пасивна стратегія управління інвестиційним портфелем -- стратегія управління, яка передбачає формування добре диверсифікованого портфеля, із заздалегідь визначеним рівнем ризику, прогнозованого на тривалу перспективу.

Основним, найбільш дорогим і трудомістким елементом управління є моніторинг -- безперервне, детальний аналіз фондового ринку, тенденцій його розвитку, секторів фондового ринку, інвестиційних якостей цінних паперів.

Мета моніторингу -- визначення цінних паперів, що володіють інвестиційними властивостями, відповідними певного типу портфеля, що є об'єктом управління.

Він служить базою прогнозування розміру потенційних доходів від інвестиційних інструментів і підвищення ефективності операцій з цінними паперами.

Моніторинг є елементом активної і пасивної стратегії управління інвестиційним портфелем.

АКІБ «УкрСиббанк» займає провідне місце на ринку інвестиційно-банківських послуг. 15-річний досвід роботи на ринку й широка регіональна мережа дозволяє АТ «УкрСиббанк» оперативно обслуговувати клієнтів по всій території України.

5 січня 2015 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала випуск облігацій Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» серій I та J на загальну суму 1 000 000 000 (один мільярд) грн. (500 млн. грн. кожна). Проспект емісії опублікований в газеті «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» №23 від 3 лютого 2012 року.

Продаж облігацій буде здійснюватись через Фондовую біржу “ПФТС”.

Основні параметри випуску:

* Обсяг емісії: 1 000 000 000 гривен, у т.ч.

* Серія I: 500 000 000 гривен

* Серія J: 500 000 000 гривен

* Вид розміщення: відкрите (публічне);

* Номінал однієї облігації: 1 000 грн.;

* Строк обігу: 3 роки;

* Початок розміщення серії I: 15 лютого 2012 року;

* Початок розміщення серії J: 20 лютого 2012 року;

* Андеррайтер: Банк розміщує облігації самостійно.

АТ «УкрСиббанк» надає послуги по операціям з наступними видами цінних паперів:

* Корпоративні та муніципальні облігації

* Державні цінні папери

* Акції

* Векселя

* Інвестиційні сертифікати

Банк неодноразово признавався лідером рейтингу ПФТС за обсягами торгів борговими інструментами (корпоративні й муніципальні облігації), а також був відзначений низкою ділових видань як провідний оператор ринку цінних паперів України.

ПАТ «УкрСиббанк» пропонує клієнтам наступні послуги:

* Комплексне брокерське обслуговування на ринку цінних паперів України

* Купівля та консолідація крупних пакетів акцій

* Виконання функції контролю розрахунків між покупцем і продавцем в угодах купівлі-продажу акцій або корпоративних прав (ескроу агент)

Інвестиційний комітет банку (ІКБ). Головою ІКБ є Голова Правління. До складу ІКБ входять сім членів вищого керівництва Банку, в тому числі керівники Департаментів ризик-менеджменту, інвестиційної банківської

діяльності, безпеки та Юридичного департаменту. Засідання ІК проводяться по мірі необхідності. ІКБ відповідає за прийняття всіх рішень щодо інвестиційної діяльності Банку, в тому числі стосовно

затвердження прийнятних об'єктів інвестицій, встановлення лімітів інвестицій у боргові та дольові цінні папери, встановлення лімітів за діяльністю з андеррайтингу та затвердження інвестицій у нерухомість.

ІК також відповідає за розробку інвестиційної політики Банку та аналіз інвестиційного портфелю Банку.



4. Узагальнююча оцінка фінансового стану банку

4.1 Оцінка ефективності діяльності банку

Отримання прибутку є однією зі стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом фінансового аналізу діяльності банку.

Разом із тим прибуток необхідно розглядати як економічний показник діяльності установи, а не як кошти.

Розрізняють кілька видів банківського прибутку: економічний, балансовий, прибуток до оподаткування та чистий. Відповідно до економічної теорії економічний прибуток відрізняється від «бухгалтерського» прибутку (балансового) на суму "неявних" витрат (можливих, але упущених витрат).

На практиці в обліку та аналізі суб'єктів господарювання економічний прибуток не використовується. Він розраховується лише по банківській галузі і використовується для аналізу макроекономічних тенденцій. Балансовий прибуток - це різниця між доходами і витратами банку. Кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду в результаті реалізації продукту банку і проведення інших господарських операцій у формі припливу чи зростання активів або зменшення зобов'язань, що приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення, яке пов'язане з внесками акціонерів (або реалізацією додаткової кількості акцій).

Видатки - це зменшення економічної вигоди у звітному періоді внаслідок проведення банком фінансово-господарських операцій у формі відпливу чи зменшення активів або збільшення заборгованості, яка веде до зменшення власного капіталу, крім тих, що пов'язані з розподіленням частки доходу між власниками капіталу.

Усі операційні доходи і витрати діляться на банківські та небанківські.

До банківських належать доходи і витрати, безпосередньо пов'язані з основною банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Банківські доходи (витрати) поділяються на:

? процентні;

? комісійні;

? торговельні;

? інші банківські операційні доходи (витрати).

Процентні доходи (витрати). До цієї категорії відносяться доходи (витрати), які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією банку за його кредитний ризик.

Комісійні доходи (витрати). Комісійні - це доходи (витрати) за всіма послугами, наданими (отриманими) контрагентом.

Торговельні прибутки (збитки). Торговельні прибутки (збитки) - це чисті прибутки (збитки) від торговельних операцій із різними фінансовими інструментами.

Доходи (витрати) від банківської діяльності, що не включені у вищеперелічені групи, визначені як «інші» доходи (витрати).

Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Адміністративні витрати - це витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи.

Інші небанківські операційні доходи (витрати) виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку.

Створення резервів. Створення резервів - це мобілізація внутрішніх коштів банку шляхом зменшення прибутків для використання їх у разі необхідності на покриття ризикових активів.

Отже, доходи і витрати банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період унаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той самий період для забезпечення цієї діяльності. Чистий прибуток у банках визначається один раз на рік станом на 1 січня.

Проаналізуємо доходи та витрати в ПАТ « Укрсиббанк згідно таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Фінансові результати ПАТ « Укрсиббанк»

Фін результати, з поч. року (тис. грн.)	2016	2015	2014
Процентні доходи	2 277 798	4 125 680	2 719 384
Процентні витрати	-760 027	-1 696 953	-1 035 749
Чистий процентний дохід	1 517 771	2 428 727	1 683 635
Комісійні доходи	737 902	1 837 680	927 212
Комісійні витрати	-139 220	-232 574	-177 653
Прибуток/(збиток)	-982 817	22 708	-870 138

Проаналізувавши данні таблиці 4.1 , ми бачимо що в 2015 році порівняно з 2014 роком чистий процентний дохід збільшився на 745 092тис. грн.,збільшення відбулося за рахунок збільшення доходів на 14 06 296 тис.грн., та за рахунок зменшення процентних витрат на 661 204 тис. грн., а в 2016 році порівняно з 2015 роком ми бачимо зменшення процентного доходу . Детально розглянути тенденцію розвитку процентного доходу можемо згідно графіка 4.1



Графік 4.1 Динаміка розвитку процентного доходу з 2013-2016р.в ПАТ «Укрсиббанк»

Проаналізувавши данні таблиці 4.1 , ми бачимо , що в 2015 році прибуток становив 22 708 тис . грн. , це на 847 430 тис. грн. більше порівняно з 2014. , а в 2016 році порівняно з 2015роком ПАТ «Укрсиббанк» отримав збиток в сумі 982 817 ти. грн.,це на 960 109тис. грн. менше порівняно з 2015 роком

Аналіз прибутковості - це складне завдання з певних причин. По-перше, кожен аспект банківських операцій впливає на його прибутковість і має братися до уваги. По-друге, правила бухгалтерського обліку щодо визначення доходів і витрат складні, тому завжди залишається місце для довільних суджень та інтерпретацій.

Прибутковість комерційного банку залежить від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру (див. рис.4.1). Найважливішими внутрішніми факторами є обсяг і масштаби діяльності банку, стан та ефективність використання ресурсів, які є у розпорядженні банку, рівень доходів і витрат банку та їх співвідношення.



Рис. 4.1 - Фактори, що впливають на зміну банківського прибутку

Основними факторами, що впливають на прибуток банку, є відносний рівень дохідності активних операцій банку, відносний рівень витратності за пасивними операціями, обсяг залучених ресурсів, рівень умовно-постійних витрат банку. Більшість з цих факторів залежить від зусиль банку лише частково, тобто більшою мірою вони обумовлені зовнішніми чинниками, що діють на ринку капіталів. Наприклад, середня дохідність активних операцій залежить від рівня інфляції, попиту та пропозиції на кредитні ресурси, конкуренції між банками, політики НБУ тощо.

Зміст будь-якої підприємницької діяльності складається в досягненні позитивного економічного ефекту у виді абсолютного показника прибутку чи відносного - рентабельності. Тим самим рентабельність виступає головним об'єктом і метою банківського фінансового менеджменту. Чим більше приділяється уваги рентабельності, тим успішніше функціонує банківська установа. У цьому зв'язку питання наукового управління рентабельністю являють собою актуальну проблему теорії і практики підприємницької діяльності.

Для оцінки ефективності діяльності комерційного банку прийнято залучати наступні коефіцієнти:

Рентабельність активів застосовується для загальної оцінки ефективності використання активів комерційного банку. Цей показник визначає рівень чистого прибутку по відношенню до загальних активів, які сприяли отриманню прибутку.

Рентабельність капіталу характеризується величиною чистого прибутку, що припадає на кожну гривню капіталу, використаного у відповідному періоді.

Чиста процентна маржа дозволяє оцінити здатність банку утворювати чистий процентний доход, використовуючи загальні активи. Чиста процентна маржа обчислюється як відношення чистого процентного доходу до загальних активів банку

Розглянемо детально аналіз показників рентабельності ПАТ «Укрсиббанк»в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 Рентабельність ПАТ «Укрсиббанк»

Рентабельність (%)	2016	2015	2014
Рентабельність активів	-2,7	0,1	-3,4
Рентабельність капіталу	-34,7	1,3	-39,3
Чиста % маржа	10,0	8,7	10,2

Рентабельність активів в 2015 році порівняно з 2014 року мала тенденцію росту, збільшилась на 3,3% , а в 2016 році порівняно з 2015 роком ми бачили тенденцію зменшення на 2,6%. Це значення не відповідає оптимальному (0,75 - 1,5%).

Рентабельність капіталу в 2015 році порівняно з 2014 роком збільшилась на 38 % , а і 2016 році порівняно з 2015 роком зменшиласьна 33,4% .Показник рентабельності не відповідає нормативному значенню (10-15%), що свідчить про не ефективність використання капіталу.

Розлянути детально розвиток та динаміку розвитку чистої маржі можно згідно графіка



З 2010 року по 2014 рік ми бачимо плавне зростання маржі , в 2014 році маржа становила 10,2% .В 2015 році порівняно з 2014 роком маржа знизилась на 1,5%, а в 2016 році порівяно з 2015 роком , ми бачимо збільшення маржі на 1,3%.

Ліквідні активи/Зобовязання

За даними НБУ, збиток Укрсиббанк у 2016 році становив 994 млн грн (при тому, що в 2015 році декларував прибуток 22,7 млн грн, а в 2014 році - збиток 1,01 млрд грн).

Торік чисте зростання резервів Укрсиббанку під знецінення кредитів і коштів в інших банках було 3,578 млрд грн (у 2015 році - 2,17 млрд грн). Резерви під кредити фізичним особам зросли на 1,9 млрд грн, під кредити юридичним особам - на 1,1 млрд грн.

На кінець грудня резерви покривали кредитний портфель юросіб на 12,5%, а фізосіб - на 49,7% .

За підсумками минулого року Укрсиббанк за обсягом активів лишився на 7-му місці в банківській системі. Гривневі активи банку торік зросли на 924,7 млн грн (+3,8%), а валютні - зменшилися на 54,6 млн дол (-6,9%). При цьому кредитний портфель юросіб (за вирахуванням резервів) зріс на 2,37 млрд грн (+17,2%) до 16,1 млрд грн, а фізосіб - скоротився на 2,65 млрд грн (-36,8%) до 4,56 млрд грн; портфель цінних паперів на продаж - на 3,1 млрд грн (-46,9%) до 3,5 млрд грн.

Обсяг валютних вкладів населення в Укрсиббанку в 2016 році зменшився на 39,7 млн дол (-15,3%), а гривневих - зріс на 876,2 млн грн (+19%). Обсяг же валютних коштів юросіб збільшився на 40,3 млн дол (+18,1%), а гривневих - на 690,4 млн грн (+4%).

Статутний капітал Укрсиббанку в минулому році збільшився на 3,29 млрд грн - до 5,07 млрд грн, а власний капітал - на 2,3 млрд грн до 4,1 млрд грн.

Нагадаємо, в лютому 2016 року була завершена реструктуризація його капіталу шляхом переведення частини субборгу в обсязі 130 млн дол в акціонерний капітал (внаслідок чого частка BNP Paribas скоротилася до 60% з 85%, а ЄБРР - зросла до 40% з 15%). У серпні ж банк погасив субборг на 47,7 млн дол (1,19 млрд грн).

У серпні 2016 року повідомлялося, що за висновками фахівців Центру Європейських економічних досліджень (ZEW), які вивчили 51 європейський банк з використанням методів з стрес-тестів ФРС США і європейського банківського регулятора EBA, у разі нової фінансової кризи найбільші проблеми з дефіцитом капіталу серед європейських банків можуть виникнути у німецького Deutsche Bank, французьких Societe Generale і BNP Paribas.

Зокрема, потенційний дефіцит капіталу у цих банків може досягти 19 млрд, 13 млрд і 19 млрд євро відповідно. При цьому за тодішніми оцінками, ринкова вартість Societe Generale і BNP Paribas може покрити потенційний дефіцит капіталу цих банків, оскільки становила 26 млрд і 55 млрд євро відповідно. Ринкова вартість Deutsche Bank була менше 17 млрд євро.

Размещено на Allbest.ru