Страхування предмета іпотеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут післядипломної освіти

Контрольна робота

З дисципліни: «Страхові послуги»

На тему: «Страхування предмета іпотеки»

Виконав: студент групи 304/80

Дуля Оксана Володимирівна

Перевірив: проф. Пікус Р.В.

Київ, 2016

Зміст

Вступ

Розділ 1. Іпотечне страхування. Податковий облік

1.1 Сутність і поняття іпотечного страхування

1.2 Законодавче регулювання іпотечного страхування

1.3 Податковий облік страхових премій та страхових відшкодувань за договорами іпотечного страхування

Розділ 2. Стан і динаміка іпотечного кредитування в банках України

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Іпотечне кредитування є невід'ємною складовою сучасного суспільства, воно виконує цілу низку як економічних, так і соціальних функцій: сприяє розвитку будівництва нових об'єктів, формуванню ринків нерухомості та цінних паперів. Передумовою функціонування ефективного іпотечного ринку має стати формування інфраструктури, яка забезпечить мінімізацію іпотечних ризиків.

На шляху розвитку іпотечного страхування виникають різноманітні перешкоди, що стають предметом пильної уваги зарубіжних та вітчизняних науковців. Різні аспекти страхування іпотеки висвітлено у працях А. Тутаєвої, Т. Федорової, А. Годіна, С. Фруміної, І. Лютого, В. Савича, О. Калівошка, Р. Пікус, Ю. Субботович, Г. Марченко [10] та ін. Як правило, дослідження стосуються механізмів страхування окремих ризиків іпотечної діяльності, а проблемам, притаманним сучасному іпотечному страхуванню в Україні, приділяється недостатньо уваги.

Мета дослідження. Розкрити сутність та особливості іпотечного страхування.

Іпотечне кредитування, як будь-який інший вид кредиту, пов'язане з ризиком, тому особливе значення для мінімізації ризиків, що виникають при здійсненні кредитування під заставу нерухомості, має страхування. В Україні розроблено та запроваджено систему правового регулювання іпотечної діяльності, яка передбачає страхові відносини як обов'язковий інститут іпотеки, хоча, на жаль, статистика, яка існує сьогодні, не дає змоги виділити частку страхування іпотеки. На практиці страхування нерухомості як об'єкта іпотеки відображається в структурі показників страхування майна, що унеможливлює оцінку іпотечного страхування на національному страховому ринку.

Страхування іпотечної діяльності стрімко розвивається, насамперед завдяки зростанню обсягів іпотечного кредитування. Перспективи розвитку іпотечного страхування дуже великі, адже страхування -- досить ефективний інструмент економічного та соціального захисту іпотеки, який дає можливість компенсувати негативні наслідки реалізації іпотечних ризиків.

Розділ 1. Іпотечне страхування. Податковий облік

1.1 Сутність і поняття іпотечного страхування

Страхування - досить ефективний інструмент економічного та соціального захисту іпотеки. Воно дозволяє компенсувати негативні наслідки реалізації іпотечних ризиків. Найбільшого розвитку іпотечне страхування набуло у США, де розмір страхової суми за застрахованими іпотечними кредитами становить 524000 млрд доларів США [4, с. 413]. Найбільша частка застрахованих іпотечних кредитів у загальній кількості виданих кредитів належить Канаді - 50 %. У Австралії і Новій Зеландії цей показник становить 40 %, у Литві - 33 %, у Гонконгу - 15 %, у Ізраїлі - 11.0 %, у США - 20.9 % (з них 7.5 % охоплено державним іпотечним страхуванням та 13.4 % - приватним іпотечним страхуванням) [9, с. 41].

В Україні станом на кінець 2015 р. забезпечено страховим захистом 96 % іпотеки [11, с. 6]. Однак цей показник викликає сумнів: у цілому страхове покриття в Україні складає 3.5 %, у той час як у країнах Західної Європи аналогічний показник досягає 96 % [10].

Страхування іпотечних кредитів - це економічні відносини, що забезпечують страховий захист кредитора від ризику невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань по кредиту під заставу житла.

Сутність економічної категорії розкривається через її функції, специфічні особливості або ознаки. Проектуючи функції страхування на страхування іпотечних кредитів, можна виділити основні і додаткові.

До основних функцій варто віднести ризикову, попереджувальну та контрольну, а до додаткових - інвестиційну, соціальну і демографічиу функції.

Головною функцією страхування іпотечних кредитів є ризикова, яка передбачає, що страхувальник через укладений договір страхування перекладає фінансові наслідки певних ризиків на страхові компанії.

Попереджувальна функція передбачає широкий комплекс заходів страховика щодо недопущення настання страхових подій або зменшення їх негативних наслідків. У межах цих заходів слід виділити правовий вплив на страхувальника через закріплення у договорі страхування обов'язків щодо створення умов для збереження застрахованого майна (наприклад, предмета іпотеки).

Контрольна функція у страхуванні іпотечних кредитів має передбачати жорсткий контроль з боку уповноважених державних органів за формуванням цін на страхові продукти, страхових резервів тощо, враховуючи соціальний характер іпотеки.

Інвестиційна функція має два аспекти. З одного боку, враховуючи довгостроковий характер іпотечного страхування, інвестиційні можливості страхової компанії розширюються. Але, враховуючи соціальний характер іпотеки, цілком ймовірно припустити, що страхування іпотечних кредитів певною мірою належить саме до низькоприбуткових видів страхування. З іншого боку, власники нерухомості можуть отримувати кредит під заставу нерухомості на власні інвестиційні цілі, а страхування надасть вагомі гарантії для кредитора [4].

Соціальна та демографічна функції у страхуванні іпотечних кредитів тісно між собою пов'язані. Страхування іпотечних кредитів виконує відразу декілька важливих системних функцій, що мають, у тому числі, соціальне значення.

По-перше, страхування зумовлює доступність іпотеки для тих, хто може взяти іпотечний кредит, але не встиг накопичити достатньо коштів на початковий внесок у розмірі 20 - 30% від вартості нерухомості, необхідний для отримання іпотечного кредиту.

По-друге, застосування даного виду страхування дозволяє банкам знизити потенційні збитки по портфелю іпотечних кредитів і тим самим встановити нижчі відсоткові ставки по кредиту, що приводить до помітного його здешевлення для позичальників. Це значно розширює число потенційних позичальників та збільшує обсяги ринку іпотеки.

Страхування іпотечних кредитів у порівнянні з іншими страховими продуктами мають такі особливості:

1) страхування іпотечних кредитів тісно пов'язане з окремими складовими інфраструктури іпотечного ринку та напряму залежить від темпів зростання обсягів іпотечного кредитування;

2) має комплексний характер, оскільки може об'єднувати різні страхові продукти з галузей майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, захищаючи інтереси кредитора у випадку неплатоспроможності боржника за іпотечним кредитом;

3) захищає майнові інтереси основних суб'єктів процесу кредитування: кредитора і позичальника. Винятком, коли окрім основних суб'єктів беруть учать у захисті майнових інтересів інші суб'єкти (особи), може бути страхування цивільної відповідальності позичальника за зобов'язаннями, що виникли внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю чи майну третіх осіб;

4) у більшості випадків має довгостроковий характер відносин між страховиком і страхувальником. Хоча за іпотекою житла, як і за аграрною та комерційною іпотекою, можливі варіанти отримання кредиту на короткостроковий період на поточні потреби, не пов'язані з інвестиційними цілями;

5) при страхуванні іпотечних кредитів питання про обсяг страхового покриття вирішує кредитор, на відміну від страхування нерухомості, де це здійснюється за власним бажанням власника нерухомості [13].

1.2 Законодавче регулювання іпотечного страхування

Законодавчі вимоги до страхування іпотечних ризиків визначено положеннями Закону про страхування та Закону про іпотеку.

На законодавчому рівні іпотечне страхування -- це страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування і є обов'язковим відповідно до п. 35 ст. 7 Закону про страхування та ст. 8 Закону про іпотеку. Цей вид страхування використовується у разі наявності відповідних боргових зобов'язань, виконання яких забезпечено іпотекою (наприклад, кредит, позика, купівля-продаж, лізинг тощо) [2].

Статтею 7 Закону про страхування передбачено, що для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків [3].

В Україні механізм регулювання питань з іпотечного страхування на підзаконному рівні тривалий час був відсутнім, і лише з появою Порядку № 358 страховий ринок отримав порядок і правила обов'язкового страхування предмета іпотеки, якими встановлено форму типового договору, визначено страхові ризики, розміри страхових сум та порядок виплати страхового відшкодування, а також методику актуарних розрахунків страхових тарифів тощо [7].

Розглянемо основні аспекти іпотечного страхування.

Так, відповідно до ст. 8 Закону про іпотеку обов'язок застрахувати предмет іпотеки покладено на іпотекодавця, хоча страхувальником може бути й іпотекодержатель, якщо такий обов'язок буде покладено на нього іпотечним договором. В останньому випадку іпотекодержатель отримує право вимагати від іпотекодавця відшкодування за рахунок предмета іпотеки понесених ним витрат на страхування, якщо інше не буде встановлено законом чи іпотечним договором (ст. 7 цього Закону). У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов'язковим.

Крім того, згідно зі ст. 8 Закону про іпотеку незалежно від того, хто із сторін іпотечного договору буде страхувальником предмета іпотеки, право вимоги до страховика належатиме іпотекодержателю, оскільки договір страхування укладається на користь іпотекодержателя. У разі набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика.

Зазначеним Законом також передбачено, що предмет іпотеки повинен бути застрахований на повну його вартість. Повна вартість предмета іпотеки розраховується виходячи з його дійсної вартості, яка визначається суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства (пункти 20 -- 21 Порядку № 358). Однак предмет іпотеки може бути застрахований і за вартістю його відтворення, якщо на це буде згода страховика та іпотекодержателя (п. 22 цього Порядку) [1].

Згідно з Порядком № 358 не кожний предмет іпотеки, зазначений у Законі про іпотеку, може бути застрахований. Страхуванню не підлягають такі об'єкти:

— майнові права, права оренди чи користування нерухомим майном;

— нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору;

— будівлі, споруди та приміщення, які на момент укладення договору обов'язкового страхування іпотеки підлягають зносу або реконструкції чи конструктивні елементи та інженерні системи яких перебувають в аварійному стані або потребують капітального ремонту;

— майно, розташоване в зоні військових дій;

— майно, яке не може бути предметом іпотеки відповідно до законодавства (наприклад, нерухомість, яка є пам'яткою культурної спадщини і не підлягає приватизації, майнові комплекси державних підприємств та їх структурні підрозділи тощо).

Отже, існує невідповідність положень Порядку № 358 вимогам Закону про іпотеку, яким встановлено обов'язковість здійснення страхування будь-якого предмета іпотеки. іпотечний страхування договір кредитування

Щодо самого договору іпотечного страхування, то відповідно до ст. 7 Закону про іпотеку він є типовим. Форму та зміст договору обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування затверджено Порядком № 358 (додаток 2). При укладенні договору іпотечного страхування сторони мають в обов'язковому порядку дотримуватися такої форми.

Слід звернути увагу на п. 16 Порядку № 358, яким встановлено випадки, що не визнаються страховими. До таких, зокрема, віднесено: події, що сталися внаслідок впливу ядерної енергії та іонізуючого випромінювання в будь-якій формі; військові дії, маневри або здійснення інших військових заходів; навмисні дії або скоєння злочину страхувальником/вигодонабувачем; помилки, допущені під час проектування застрахованого майна, якщо це передбачено договором обов'язкового страхування іпотеки, тощо. При настанні таких подій у страховика не виникає обов'язку здійснювати страхові виплати.

Питання відшкодування збитків покладається на страховика в межах сум, визначених договором. У п. 17 Порядку № 358 наведено перелік збитків, які не підлягають відшкодуванню страховиком. Крім випадків, зазначених у цьому переліку, не підлягають відшкодуванню непрямі збитки будь-якого характеру, включаючи втрачену вигоду, неустойку (штраф, пеня), моральну шкоду, судові витрати тощо. Хоча Закон про страхування (ст. 9) дозволяє страхувати непрямі збитки, якщо це передбачено договором страхування.

Перелік іпотечних страхових ризиків наведено в п. 12 Порядку № 358, а саме:

· стихійне лихо, пожежа;

· вибух;

· пошкодження димом;

· проведення робіт, пов'язаних з будівництвом/реконструкцією об'єктів нерухомості, розміщених поряд із застрахованим майном, або сусідніх приміщень, які не належать страхувальнику;

· падіння пілотованих літальних об'єктів, їх частин, вантажу та багажу, що ними перевозяться, а також розливання палива;

· зіткнення із застрахованим майном або наїзд на це майно технічних засобів, що рухаються під керуванням чи без керування людини та використовують для пересування будь-який вид енергії;

· аварії в системах тепло-, водо-, газопостачання, в електричних мережах, виробничі аварії (зокрема, викид перегрітих мас, розповсюдження хвилі токсичних газів і парів, витікання агресивних речовин);

· падіння стовпів, щогл освітлення, інших конструкцій, за винятком тих випадків, що виникли внаслідок їх неправильної установки або монтажу;

· протиправні дії третіх осіб: хуліганство, крадіжка, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна (вандалізм, підпал, підрив);

· вплив води та/або інших рідин у разі виникнення аварії (у тому числі пошкодження, розрив, замерзання) систем водопостачання, каналізації, опалювальних систем і систем пожежогасіння та/або проникнення води та/або інших рідин із сусідніх приміщень [7].

Зазвичай в Україні страхові компанії пропонують комплексну програму іпотечного страхування за обраними кредитором ризиками, оскільки ст. 8 Закону про іпотеку передбачено, що іпотечним договором на іпотекодавця може бути покладено обов'язок здійснити інші види страхування у зв'язку з передачею нерухомого майна в іпотеку.

Це не лише зручно як для позичальника, так і для банку (або будь-якої іншої кредитної установи), а й істотно здешевлює вартість страхування. Основним фактором, що визначає величину страхової суми при страхуванні іпотечних ризиків, є розмір кредиту. За домовленістю з кредитною установою страхову суму може бути збільшено на розмір процентної ставки за кредитом. Звісно, що з погашенням кредиту вона поступово зменшується. На практиці основні види іпотечного страхування об'єднуються в єдиний пакет -- поліс комплексного страхування іпотечної діяльності. Цей пакет передбачає страховий захист від основних ризиків при іпотечному кредитуванні, який містить страхування нерухомості (предмета іпотеки) на випадок знищення, пошкодження або псування (обов'язкове); титульне страхування -- страхування на випадок втрати права власності на нерухомість; страхування життя позичальника та/або страхування від нещасного випадку.

Крім того, на ринку іпотеки використовуються такі види страхування, як страхування можливих судових витрат та непередбачених витрат, пов'язаних з використанням права кредитної установи на звернення стягнення предмета іпотеки у разі невиконання суттєвих умов іпотечного договору, страхування відповідальності професійних учасників ринку нерухомості, страхування відповідальності забудовника тощо. З перелічених видів страхування обираються три-чотири найвагоміші. В такому випадку страхові тарифи знижуються до 1 -- 3% на рік від суми кредиту.

1.3 Податковий облік страхових премій та страхових відшкодувань за договорами іпотечного страхування

Відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу будь-які витрати зі страхування майна платника податку включаються в податковому обліку до витрат страхувальника без обмеження. Методику визначення звичайної ціни страхового тарифу затверджено розпорядженням № 3259.

Цією Методикою, зокрема, передбачено, що:

— за обов'язковими видами страхування застосовуються страхові тарифи в межах максимальних розмірів страхових тарифів або згідно з методикою актуарних розрахунків, установлених Кабінетом Міністрів України для відповідного виду обов'язкового страхування;

— за добровільними видами страхування застосовуються страхові тарифи, розмір яких обчислюється страховиком актуарно (математично) і є складовою частиною правил страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо та реєструються в Нацкомфінпослуг України [5].

Враховуючи вищезазначене, якщо йдеться про обов'язкові види страхування, як у даному випадку, то розмір страхового тарифу, затверджений Кабінетом Міністрів України, і є звичайною ціною страхового тарифу, а у випадку добровільного страхування звичайною ціною вважається страховий тариф, зазначений у правилах страхування, затверджених страховиком у Нацкомфінпослуг України.

Витрати на страхування у податковому обліку включаються до складу інших витрат. Відповідно до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами бухгалтерського обліку [8].

Щодо виплати страхового відшкодування, то згідно з Порядком № 358 розмір страхового відшкодування встановлюється у межах страхової суми та розміру завданих страхувальнику/вигодонабувачу прямих збитків з відрахуванням передбаченої договором обов'язкового страхування іпотеки франшизи та сум, отриманих страхувальником/вигодонабувачем як відшкодування збитків від третіх осіб.

Страхове відшкодування виплачується в розмірі фактичних збитків, але не більше частини страхової суми, яка визначається на момент страхового відшкодування.

Згідно з п. 6 Порядку № 358 вигодонабувачами можуть бути іпотекодавець, іпотекодержателі та інші кредитори іпотекодавця, які мають зареєстровані в установленому законодавством порядку права чи вимоги на передане в іпотеку майно, що застраховане.

Враховуючи викладене, якщо страхувальником (іпотекодавцем) виконано всі умови договору страхування і страхова компанія здійснює йому страхову виплату, то у податковому обліку страхувальника застосовуються правила, встановлені абзацом другим пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу, а саме: якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку -- страхувальника, застраховані збитки, яких зазнав такий платник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника за податковий період їх отримання.

У свою чергу, застраховані збитки, понесені таким страхувальником, включаються до складу його витрат у податковому періоді, в якому було складено страховий акт (аварійний сертифікат). Як правило, сума застрахованих збитків дорівнює сумі страхового відшкодування, наведеній у розрахунку до страхового акта, що визначається як різниця між сумою матеріального збитку і франшизою.

Сума страхового відшкодування іпотекодавцем -- платником податку на прибуток відображається у рядку 03.22 додатка ІД «Інші доходи» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом № 1213 (далі -- декларація) [4].

Слід зауважити, що як страхові платежі за договором іпотечного страхування, так і застраховані збитки, яких може зазнати платник податку у випадку пошкодження, знищення або псування застрахованого майна, включаються до складу податкових витрат, якщо ці основні засоби безпосередньо використовуються в господарській діяльності платника податку -- страхувальника.

Проте здебільшого вигодонабувачем за договором іпотечного страхування є банк-кредитор, оскільки ст. 8 Закону про іпотеку надає пріоритет задоволенню вимог іпотекодержателя. Цією статтею передбачено, що у разі настання страхового випадку іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування, або за згодою сторін іпотечного договору страхова виплата може бути спрямована на відновлення предмета іпотеки.

Розділ 2. Стан і динаміка іпотечного кредитування в банках України

Розвиток іпотечного кредитування є одним із пріоритетних напрямів для економіки України. Ефективне функціонування якого дозволить вирішити низку, соціально-економічних проблем держави. Головна проблема полягає в тому, що іпотечне кредитування на даний момент характеризується невисоким рівнем розвитку порівняно з іншими видами кредитування. Поряд з цим розвиток іпотечного кредитування призводить до приросту ВВП, зростання будівельної галузі, створення нових робочих місць, нових виробництв, розвитку малого і середнього бізнесу.

На стан ринку іпотечного кредитування суттєво впливають тенденції на ринку всієї нерухомості, власне тієї частини ринку, де формується попит і пропозиція на нерухомість, яка може бути використана як застава при іпотечному кредитуванні. Іпотечне кредитування має вплив і на зростання інвестицій у сферу будівництва. Доказом цьому, є динаміка капітальних інвестицій за рахунок кредитів банків та інших позик (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Капітальні інвестиції за рахунок фінансування їх кредитами банків у 2006 - 2015 рр.

З рис. 2.1 видно, що банківські кредити, як джерело капітальних інвестицій складають близько 12 - 15%, а їхні обсяги за досліджуваний період мали нерівномірні коливання. Найбільша частка банківських кредитів спостерігалася у 2008 р. - 15,8%, а найнижча у 2015 р. - 7,3%, і починаючи з 2008 р. відстежувалась поступове зниження частки кредитів банків у фінансуванні капітальних інвестицій [9].

Варто зауважити, що на вартість іпотечного кредитування впливають ставки за залученими ресурсами, наявність рефінансування банків, залучення зовнішніх запозичень. Оскільки, термін залучених ресурсів у банківській системі України, як правило не перевищує один рік, це не дає змоги банкам формувати довгострокові кредитні потоки. Як результат - недостатність довгострокових фінансових ресурсів призводить до високої вартості залучених ресурсів для банків, яка і є індикатором вартості іпотечних кредитів. Облікова ставка Національного банку України є основою для інших процентних ставок і являє собою мінімальну вартість капіталу, що формується на фінансовому ринку. Станом на початок 2015 р. облікова ставка Національного банку України становила 19,2 %, максимальне її значення припадало на березень 2015 р. - 30%, але вже на кінець року і на початку 2016 р. її показник знизився - до 22% [7]. Оскільки головним внутрішнім джерелом рефінансування є Національний банк України, то в результаті високого рівня базової облікової ставки формується і відповідна вартість ставки рефінансування. У результаті високої вартості рефінансування складається і висока вартість іпотечних кредитів. Загальний стан економіки та тенденції її розвитку суттєво впливають на зміну процентних ставок, хоча реальні економічні і політичні передумови для впорядкування цін щодо іпотечного кредитування і зниження процентних ставок, поки що відсутні.

Висока вартість іпотечних кредитів залежить від наявності у банків доступної ресурсної бази. З 2013 р. середні реальні ставки за іпотечними кредитами мали тенденцію до зниження , і за підсумками року на вторинному ринку становили до 20 - 20,6 % річних, тобто знизилися на 2 - 2,5 в. п. Кредити на придбання нерухомості на первинному ринку подешевшали набагато більше: до 18,3 - 19,4 % річних, зменшилися на 2,3 - 5,2 в. п. Найбільша зміна відбулася з максимальними і мінімальними ставками від банків лідерів ринку: вони зменшилися на 5 - 7 в. п. Так, якщо у 2012 р. реальна ставка за найдорожчим кредитом на купівлю житла на вторинному ринку нерухомості не перевищувала 30% річних, то на початку 2013 р. максимальна ставка за такими ж позиками знизилася до 24% річних. Максимальна ставка на первинному ринку нерухомості опустилася за рік з 33 до 25% річних, а мінімальна - з 18 до 11% річних [9]. Втім, навіть такі ставки занадто високі, щоб бути привабливими для потенційних позичальників і пожвавити іпотечне кредитування.

Проводячи аналіз ринку іпотечного кредитування, варто зосередитися безпосередньо на самому об'єкті, що реалізується. Слід зазначити, що розвиток іпотечного кредитування позитивно впливає на вирішення економічних питань активізації та ефективного використання фінансових ресурсів і соціальних проблем через механізм фінансового ринку. Тим самим, ми маємо визначити попит на даний вид кредитування в Україні в процесі його аналізу .

Головним критерієм рівня розвитку ринку іпотечного кредитування є співвідношення обсягів кредитів до ВВП, за яким визначають його розвиненість (табл. 2.2.) [1].

Таблиця 2.2. Загальний обсяг іпотечних кредитів та їх частка у ВВП протягом 2006-2015 рр. (млн. грн)

За досліджуваний період у структурі ВВП щодо іпотечних кредитів відбулися досить вагомі зміни: окреслилася тенденція щодо збільшення обсягів іпотечних кредитів у період з 2006 - 2009 рр., хоча з 2010 р. спостерігалося зменшення їх частки, яке зберігається й досі. Це свідчить про суттєве погіршення стану ринку іпотечного кредитування. Слід зазначити, що у країнах Європи, цей показник значно вищий: у Німеччині іпотечне кредитування складає 43,5 % від ВВП, у Польщі - 19,9 %, у Чехії - 13 % .

За досліджуваний період у структурі ВВП щодо іпотечних кредитів відбулися досить вагомі зміни: окреслилася тенденція щодо збільшення обсягів іпотечних кредитів у період з 2006 - 2009 рр., хоча з 2010 р. спостерігалося зменшення їх 31 частки, яке зберігається й досі. Це свідчить про суттєве погіршення стану ринку іпотечного кредитування. Слід зазначити, що у країнах Європи, цей показник значно вищий: у Німеччині іпотечне кредитування складає 43,5 % від ВВП, у Польщі - 19,9 %, у Чехії - 13 % [9].

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що страхування іпотеки є перспективним видом страхування не тільки через активізацію на ринку нерухомості, але й через необхідність такого виду страхування. Страхові компанії уважно слідкують за будь-якими змінами, що відбуваються на ринку нерухомості, а також вивчають клієнтський попит, що в результаті призводить до розширення послуг та програм, серед яких кожен клієнт зможе знайти для себе найбільш привабливий варіант.

Крім того, у майбутньому в Україні цілком можливе створення цілісної системи іпотечного страхування як складного механізму, який би ефективно функціонував та охоплював всіх учасників ринку іпотеки. Як відомо роль страхування в економіці полягає в тому, що воно забезпечує неперервність та збалансованість виробничого процесу, сприяє оптимізації макроекономічних пропорцій суспільного відтворення. Саме через здатність іпотечного страхування здійснювати вплив на макроекономічні процеси воно вважається одним із стратегічних секторів фінансового ринку. Також важливим фактором є значні інвестиційні ресурси страхових компаній, які на сьогодні розміщуються в основному на банківських депозитах.

Варто також зазначити, що важлива роль іпотечного страхування полягає в тому, що воно забезпечує стабільність в суспільстві, гарантуючи громадянам відшкодування шкоди при пошкодженні або втраті житла, створюючи захищеність людини. В умовах нашої економіки, коли прямий державний вплив на більшість соціальних сфер мінімальний, а необхідність соціальних гарантій дуже велика, ці функції передані страховим компаніям. Підтримуючи функціонування страхування іпотечної діяльності як соціально-орієнтованого продукту, держава знижує соціальний тягар на позабюджетні фонди.

Слід зазначити, що недостатність розвитку страхування іпотеки на сьогодні обумовлена соціально-економічними процесами в державі, станом ринку нерухомості та страхового ринку. А подальшому розвитку іпотечного страхування буде сприяти стабільний фінансовий стан населення, активізація та подальший розвиток ринку іпотеки, а також удосконалення чинного законодавства.

З переходом української економіки до ринкових методів управління з'являються об'єктивні умови для розвитку страхування нерухомості, переданої в іпотеку. В сучасній Україні страхування іпотечної нерухомості повинно займати місце важливого та необхідного інструмента, який би забезпечував соціально-економічну стабільність та безпеку, ефективний захист майнових інтересів всіх учасників ринку страхування іпотеки від природних, техногенних економічних та інших ризиків.

Список використаних джерел

1. Державна служба статистики України [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/;

2. Закон України від 05.06.2003 р. № 898-IV «По іпотеку», [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/898-15;

3. Закон України від 07.03.96 р. № 85/96-ВР «Про страхування», [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80;

4. Наказ № 897 -- наказ Мінфіну України від 20.10.2015 р. «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», [Електронный ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1415-15;

5. Податковий кодекс -- Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17;

6. Порядок і правила обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 р. № 358, [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/358-2011-%D0%BF;

7. Программа открытого акционерного общества «Агентство по ипотечному жилищному кредитованию» по развитию ипотечного страхования (основные положения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: AHML_program_for_MI_ development_rus(1)pdf.

8. ПБО 16 -- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318, [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/3428;

9. Дані Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.bank.gov.ua

10. Волосович С. В. Економічна природа іпотечного страхування / С. В. Волосович // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 5. - С. 188 - 196.

11. Годин А. М. Страхование : учебник / А. М. Годин, С. В. Фрумина. -- М. : Издат.-торг. корпорація "Дашков и К?", 2011. -- 480 с.

12. Косарєва І.П. Проблеми розвитку іпотечного ринку в Україні / І.П. Косарєва, Г.О. Сукрушева, Н.В. Сарматицька // Вісник НТУ «ХПІ». - 2013. - № 20(993). - С. 146-154.

13. Страхові послуги: підручник. У 2 ч. Ч. 1 / [Пікус Р.В., Приказюк Н.В., Моташко Т.П., Лобова О.М., Нечипоренко В.І., Тлуста Г.Ю., Шолойко А.С. та ін.]; За ред. В.Д. Базилевича - К.: Логос, 2014. - 496.

Размещено на Allbest.ru