Процентна політика банку та шляхи її удосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Процентна політика банку та шляхи її удосконалення

політика процентний інвестиційний банк

Питання процентної політики є одним з найактуальніших у теперішній час, оскільки, зважаючи на останні події, що спричинили деяку стабілізацію валютного курсу та облікової ставки НБУ, тепер банки повинні широко застосовувати всі свої навички, знання та інтуїцію, щоб розробити найоптимальнішу процентну політику. Процентна політика є однією з найбільш важливих складових банківської політики. Вивчення динаміки руху процентних ставок показує, що процентна політика виступає одним із визначених і в той же час непростих механізмів у регулюванні ощадної та інвестиційної політики банку.

Процентна політика на макроекономічному рівні становить сукупність заходів, що спрямовані на забезпечення рентабельності банківської системи та забезпечення оптимальних темпів розвитку економіки. Проведення політики на макроекономічному рівні, як правило, здійснює центральний банк країни. Процентна політика НБУ визначається цілями і завданнями грошово-кредитної політики держави, а та в свою чергу - процесами, що відбуваються в економіці, і тими завданнями, що ставляться на певних етапах її розвитку.

Одним із найважливіших принципів ефективної реалізації банками функцій фінансового посередника є дохідність кредитних операцій, які ним безпосередньо здійснюються. З цього можна зробити висновок, що найбільш актуальною проблемою функціонування банківських установ на сьогодні є формування такої процентної політики, яка б повною мірою забезпечувала банку отримання необхідного рівня прибутку, а також приваблювала достатню кількість клієнтів. Ця проблема зумовлює необхідність поглибленого теоретичного обґрунтування низки заходів, які мають бути спрямовані на формування належної концепції процентної політики банків, а також визначення базових напрямів, які зумовлюють оптимізацію кредитних відносин банку з клієнтами шляхом мінімізації величини процентного ризику.

Актуальність обраної мною теми обумовлена тим, що сьогодні, як ніколи, регулювання відсоткових ставок грошового ринку є важливою складовою державної економічної політики з приводу подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику сутності фінансового планування відображено в працях багатьох вітчизняних вчених-економістів, серед них:

Метою даної роботи є аналіз основних видів процентних ставок та визначення можливостей їх застосування як інструмента грошово-кредитного регулювання вітчизняної економіки.

Основний зміст. У.А. Пелих у своїй статті «Процентна політика як засіб регулювання монетарної сфери» охарактеризував механізми застосування різних видів процентних ставок та окреслено можливості їх впливу на монетарну сферу в контексті трансформаційних процесів вітчизняної економіки.

Автор зазначає, що процентна політика є доволі м'яким засобом регулювання економіки, оскільки його застосування лише впливає на мотивацію до кредитування - зниження процентних ставок спонукає суб'єктів господарювання кредитуватися, а при їх зростанні обсяги кредитування знижуються. Однак остаточне рішення про доцільність кредитування приймають позичальниками, тому застосування цього інструменту є малопередбачуваним для центральних банків.

У.А. Пелих зазначає, що одним з найважливіших принципів ефективної реалізації банками функцій фінансового посередника є дохідність кредитних операцій, які ним безпосередньо здійснюються. З цього можна зробити висновок, що найбільш актуальною проблемою функціонування банківських установ в наш час є формування такої процентної політики, яка б повною мірою забезпечувала банку отримання необхідного рівня прибутку, а також приваблювала достатню кількість клієнтів.

Ця проблема зумовлює необхідність поглибленого теоретичного обґрунтування низки заходів, які мають бути спрямовані на формування належної концепції процентної політики комерційних банків, а також визначення базових напрямків, які зумовлюють оптимізацію кредитних відносин банку з клієнтами шляхом мінімізації величини процентного ризику.

У.А. Пелих вказує на те, що у нашій країні в недавньому її минулому ролі процента по вкладних операціях приділялося другорядне значення. Монопольне становище Ощадбанку у відношенні залучення заощаджень населення, а також нерозвинута система видів вкладів не сприяли удосконалюванню процентної політики. У таких умовах процент часто виконував страхову функцію, а стимулююча роль процента була вкрай низька. У результаті процент не стимулював населення до тривалого зберігання коштів, не брав до уваги інфляційного стану грошового обігу і соціальної структури населення. У процентній політиці була відсутня науково обґрунтована диференціація умов залучення коштів у депозити. Таким чином, з метою удосконалювання процентної політики комерційного банку по депозитах варто виходити, по-перше, із того, що в умовах сформованого напруженого становища зі збалансованістю грошових прибутків і витрат населення, а також наявності значних коштів у тіні необхідно підсилити стимулювання стабільного і тривалого зберігання заощаджень. По-друге, з огляду на зниження купівельної спроможності гривні і, відповідно, знецінення заощаджень населення в умовах інфляції, необхідна індексація коштів населення по внескам у банках.

С.Л. Блищик у статті «Сутність та призначення процентної політики банку» розкрив сутність процентної політики банку та її вплив на розвиток банківської системи в цілому. Дослідив величину процентної ставки, яка сприяє більш ефективному використанню суб'єктами господарювання своїх власних грошових коштів.

С.Л. Блищик зазначає, що процентна політика банків спрямована на відповідне управління ліквідністю і дохідністю його балансу. Таким чином, ефективна процентна політика повинна забезпечувати гнучкість цін на кредитні та депозитні ресурси, ліквідність і рентабельність роботи банку. З метою вдосконалення процентної політики банку по депозитах варто виходити, по-перше, із того, що в умовах сформованого напруженого становища зі збалансованістю грошових прибутків і витрат населення, а також наявності значних коштів у тіні, необхідно підсилити стимулювання стабільного і тривалого зберігання заощаджень. По-друге, з огляду на зниження купівельної спроможності гривні і, відповідно, знецінення заощаджень населення в умовах інфляції, необхідна індек- сація коштів населення по внесках у банках. По-третє, при вдосконаленні процентної політики банку важливо брати до уваги зростання і диференціацію доходів населення. На сучасному етапі створюються передумови для активізації механізму соціального контролю і на цій основі попередження негативного впливу зростання інфляції на заощадження, особливо для пенсіонерів, молоді та інших малозабезпечених груп населення.

А.Г. Охмуш у своїй статті «Формування процентної політики банку» проаналізував можливість та доцільність оптимізації процентної політики банку. Особливу увагу приділено визначенню макро- та мікроекономічних факторів, що впливають на формування процентної політики банку. Запропоновано принципи формування процентної політики банку.

Автор зазначає, що одним із найважливіших принципів ефективної реалізації банками функцій фінансового посередника є дохідність кредитних операцій, які ним безпосередньо здійснюються. З цього можна зробити висновок, що сьогодні найбільш актуальною проблемою функціонування банківських установ є формування такої процентної політики, яка б повною мірою забезпечувала банку отримання необхідного рівня прибутку, а також приваблювала достатню кількість клієнтів.

А.Г. Охмуш вказує на те, що процентну політику безпосередньо необхідно формулювати на основі чіткого документа, який би мав вигляд затвердженої належним чином концепції, що враховувала б вплив усіх можливих факторів розвитку економіки та особливості діяльності тих груп позичальників, на обслуговування яких орієнтований банк. Для встановлення адекватного рівня позичкового процента мають бути враховані фактори макро- і мікроекономічного характеру.

Автор зазначає, що при формуванні ефективної процентної політики банку ці принципи слід враховувати в комплексі. Разом із тим у сучасних умовах особливого значення набирає диференціація процента залежно від строків зберігання коштів та їх розміру.

Таким чином, врахування всіх необхідних факторів впливу в процесі формування процентної політики банку має бути своєрідним механізмом досягнення адекватності ставки процента за позичками реальним умовам функціонування банківської установи, а також певній ситуації, яка складається в конкретний період часу. Чим більше число таких факторів буде враховано при розробці цінової стратегії банківської установи, тим більшими є можливості для ефективної реалізації кредитного процесу.

С.М. Лобозинська у статті «Особливості реалізації процентної політики Національним банком України проаналізував особливості реалізації процентної політики Національним банком України. Оцінено динаміку змін облікової ставки та ставок рефінансування. Визначено шляхи підвищення ефективності процентної політики.

У статті вказано те, що важливою складовою державної макроекономічної системи регуляції банківського сектору є грошово-кредитна політика. Конституція України за Радою НБУ закріплює повноваження щодо розроблення основних засад грошово-кредитної політики (ГКП) та надає їй право здійснювати контроль за її проведенням.

Реалізація ГКП передбачає використання певного набору інструментів. Дія інструментів ГКП запускає механізм грошово-кредитної регуляції. Закон України “Про Національний банк України” визначає, що головними економічними засобами і методами ГКП є регулювання обсягу грошової маси через: визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для банків; процентну політику; рефінансування банків; управління золотовалютними резервами; операції з цінними паперами; регулювання імпорту та експорту капіталу; емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Автор вказує на те, що одним з найдієвіших та найоперативніших методів є процентна політика, правильне застосування якої сприяє зниженню системного ризику та забезпеченню стабільності банківської системи. Проведення розгорнутого дослідження особливостей застосування процентної політики НБУ сприятиме розроблення нових теоретичних підходів до вдосконалення ГКП, а також дасть змогу надати рекомендації щодо підвищення її ефективності у формуванні сприятливої кон'юнктури фінансового ринку.

С.М. Лобозинська зазачає, що чинне законодавство дає таке трактування процентної політики НБУ: “…це регулювання НБУ попиту та пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій” [1].

У статі вказано те, що зважаючи на зміну динаміки макроекономічних та монетарних показників, 22 березня 2012 р. Національний банк встановив облікову ставку в розмірі 7,5 % річних. Подолавши істотні ризики для цінової стабільності, НБУ у 2012 р. реалізував процентну політику з метою стимулювання економічного зростання шляхом створення умов для активізації кредитної діяльності банків. Однак зниження облікової ставки очікуваного результату (істотного зростання кредитування економіки банками) не забезпечило. Якщо у 2011 р. приріст обсягів кредитування банками реального сектору становив 14,9 %, то за 7 місяців 2012 р. - 1,6 % [1]. Загалом процентна політика НБУ була передусім спрямована на підтримку монетарного режиму, що ґрунтується на ціновій стабільності.

Ефективність процентної політики оцінюють також за дієвістю операційних інструментів, які безпосередньо визначають рівень ліквідності банківської системи. Про ефективне управління ліквідністю банківською системою свідчить така ситуація на грошово-кредитному ринку, коли попит банків на вільні резерви змінюється лише відповідно до процентних ставок центральних банків. Змінюючи свою ключову ставку, Центральний банк може впливати на попит на вільні резерви і, альтернативно змінюючи обсяг монетарних операцій, - на процентні ставки на грошовому ринку [2].

Отже, значного удосконалення потребує процес визначення коридору ставок НБУ за активними та пасивними операціями. Механізм реалізації процентної політики в Україні не відповідає правилу “вузького процентного коридору”, яке є базовим у реалізації процентної політики розвиненими країнами світу. Офіційний процентний коридор в Україні утворюється між ставками за кредитами овернайт (забезпеченого та бланкового), що становить верхню межу коридору, та депозитними ставками НБУ за операціями із 2-, 3-, 4-денною строковістю (нижня межа коридору), оскільки у практиці НБУ депозити овернайт використовуються рідко. Усереднене значення ширини процентного коридору НБУ за 2012 р. становило 15 %. Величина цього показника є дуже високою, щоб забезпечити незначну волатильність ставок за кредитами овернайт на міжбанківському ринку.

О.О. Жигилій у своїй статті «Роль та значення процентної політики в забезпечені ефективного функціонування банківської системи України» проаналізував процентну політику Національного банку України в сучасних умовах. Розглянув фактори, які впливають на рівень процентних ставок центрального банку. Особливу увагу приділив шляхам мінімізації процентного ризику.

Автор вказує на те, що важливе місце у діяльності центрального банку займає процентна політика. Через зміну пропозиції грошей процентна політика центрального банку впливає на ринкові процентні ставки, тобто на ставки за всіма іншими видами операцій на грошовому ринку. А отже, діяльність Національного банку України в галузі процентної політики впливає на становище всіх суб'єктів економічної діяльності, на кон'юнктуру ринку та розвиток економіки вцілому. Центральні банки, використовуючи надання позик комерційним банкам, домагаються двох основних цілей:

-по-перше, центральний банк контролює обсяги грошової пропозиції, надаючи можливість комерційним банкам збільшувати власні резерви;

-по-друге, таким чином центральний банк може і контролювати відсоткові ставки комерційних банків.

О.О. Жигилій трактує облікову ставку, як інструмент грошово-кредитної політики, що полягає у зміні відсотків за кредитами та депозитами, що їх центральний банк надає комерційним банкам [3]. Історично поняття облікової ставки пов'язане з діяльністю центрального банку з переобліку векселів, представлених комерційними банками. У сучасних умовах зміст операцій центрального банку з рефінансування означає не лише купівлю векселів (переобліковий кредит) чи позики під заставу цінних паперів (ломбардний кредит), а й надання всіх видів кредитів комерційним банкам [3].

Автор вказує на те, що у роботі ПАТ КБ «Приватбанк» по залученню депозитів важливу роль відіграє процентна політика, оскільки одержання доходів від вкладених коштів для клієнтів є суттєвим стимулом до активації внесків. Процентна політика є одним з показників надійності і стабільності ресурсної бази банку і повинна вкладатися в рамки двох протилежних вимог: по-перше, процентна ставка за депозитами повинна бути достатньо привабливою для потенційних вкладників; по-друге, процентна ставка не повинна різко перевищувати нижню межу процентної маржі між активними і пасивними операціями банку.

У цілому, за результатами аналізу вкладів юридичних та фізичних осіб за період 2013-2015 рр. ПАТ КБ «Приватбанку» динаміка змін була така: з 2013 по 2015 рр. спостерігається зростання вкладних операцій. Так, станом на кінець 2014 р. вкладні операції становили 89 742 266 млн. грн, а у 2013 р. - 61 215 100 млн. грн, що порівняно з 2014 р. в 1,4 раза менше [5].

Проаналізувавши вищесказане можна сказати, що процентна політика центрального банку - це інструмент грошово- кредитної політики, який є широко відомим і застосовується центральними банками практично всіх розвинених країн.

Дослідження прогнозування фінансових показників в ПАТ КБ «Приватбанк» полягає в аналізі та виявленні основних закономірностей і тенденцій розвитку комерційного банку, передбаченні змін умов і факторів цього розвитку, створенні наукової бази для розробки довгострокової економічної та фінансової політики банку та прийняття рішень щодо його реалізації [2].

Висновки. Процентна політика банків спрямована на відповідне управління ліквідністю і дохідністю його балансу. Таким чином, ефективна процентна політика повинна забезпечувати гнучкість цін на кредитні та депозитні ресурси, ліквідність і рентабельність роботи банку.

З метою вдосконалення процентної політики банку по депозитах варто виходити, по-перше, із того, що в умовах сформованого напруженого становища зі збалансованістю грошових прибутків і витрат населення, а також наявності значних коштів у тіні, необхідно підсилити стимулювання стабільного і тривалого зберігання заощаджень. По-друге, з огляду на зниження купівельної спроможності гривні і, відповідно, знецінення заощаджень населення в умовах інфляції, необхідна індексація коштів населення по внесках у банках. По-третє, при вдосконаленні процентної політики банку важливо брати до уваги зростання і диференціацію доходів населення. На сучасному етапі створюються передумови для активізації механізму соціального контролю і на цій основі попередження негативного впливу зростання інфляції на заощадження, особливо для пенсіонерів, молоді та інших малозабезпечених груп населення.

При формуванні ефективної процентної політики банку ці принципи слід враховувати в комплексі. Разом із тим у сучасних умовах особливого значення набирає диференціація процента залежно від строків зберігання коштів та їх розміру.

Таким чином, врахування всіх необхідних факторів впливу в процесі формування процентної політики банку має бути своєрідним механізмом досягнення адекватності ставки процента за позичками реальним умовам функціонування банківської установи, а також певній ситуації, яка складається в конкретний період часу. Чим більше число таких факторів буде враховано при розробці цінової стратегії банківської установи, тим більшими є можливості для ефективної реалізації кредитного процесу

Список використаних джерел

1. Андрущак Є. М. Використання інструментарію грошово-кредитного регулювання для стимулювання зростання економіки / Є. М. Андрущак,О. О. Перепьолкіна // Фінансова система України [Текст] : зб. наук. пр. - 2014. - Вип. 10. - Ч. 3. - С. 4-12.

2. Вісник Національного банку України №2 (180) лютий 2014- ст.71.

3. Зимовець, В.В. Державна фінансова політика економічного розвитку / Владислав Вікторович Зимовец; НАН України; екон. та прогнозув. - К., 2014. - 256 с.

4. Килипенко Н.Є. Структура відсоткових ставок у грошово-кредитній системі// Наук. вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: НЛТУ України. - 2013, вип. 16.6. - С. 241-247.

5. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В.С.Стельмаха. - К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, Університет банківської справи, 2013. - 404 с.

6. Подчесова, В. Ю.Управління кредитним ризиком банку: Автореферат.к. економічних наук, спец.: 08.00.14 - гроші, фінанси і кредит / В. Ю. Подчесова. - Суми : ДВНЗ "Укр. акад. банківської справи НБУ", 2014.

Размещено на Allbest.ru