Товарна біржа та її функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економічної теорії та конкурентної політики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Мікроекономіка»

На тему № 20: «Товарна біржа та її функції»

Виконала:

студентка ІІ курсу 3 групи

факультету обліку, аудиту та

економічної кібернетики

Коваленко А.Р.

Науковий керівник:

доц. Вертелєва О.В.

Київ 2015



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТОВАРНА БІРЖА ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ

1.1 Історичні передумови виникнення та особливості розвитку товарних бірж

1.2Сутність, види та функції товарних бірж

1.3 Біржові товари

2. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРНИХ БІРЖ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз діяльності товарних бірж України

2.2 Правове регулювання біржової діяльності

2.3 Розвиток біржового товарного ринку сільськогосподарської продукції

3.ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРНИХ БІРЖ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Переконувати, що біржовий ринок - це кровоносні судини ринкової економіки, рівнозначно, що доводити суспільству про необхідність сонячного світла для життя на землі. Біржовий ринок твердо посів провідне місце у функціонуванні світової ринкової економіки. Біржі давно віддзеркалюють усі процеси, які відбуваються в суспільстві, прямо чи опосередковано впливаючи на його економічний стан. Вони виступають посередниками між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулюють кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. [8, c.10]

Накопичено великий досвід роботи бірж, що пройшли історичний розвиток від торгівлі наявною сільськогосподарською продукцією до торгівлі ф'ючерсами та опціонами на всі види товарів і фінансових інструментів. Це сприяло перетворенню бірж з одного з головних каналів оптової торгівлі товарами на центри ціноутворення. [16, c. 18] Долучаючись до ринкових відносин, особливо в зовнішньоекономічній сфері,українські комерсанти мають знати вигоди, які приховують у собі біржові операції. У першу чергу, це можливість страхування від несприятливих змін цін і курсів валют і вміння ними користуватися. Одночасно необхідно розуміти й усі ризики, з якими спряжена торгівля біржовими товарами та участь у біржових операціях.

Ринкова економіка ставить кожного виробника в такі умови, коли він змушений турбуватися не тільки про збут своєї продукції підприємству оптової торгівлі, а й подальше її просування до кінцевого споживача[15, c. 8].

Упродовж понад чотирьохсотлітньої історії розвитку біржі зазнавали піднесення і занепаду. Стаючи центрами ринкової економіки, біржі впроваджували у взаємовідносини учасників ринку нові правила, нові можливості.

Біржа сьогодні-це приклад дієвого ринку на якому щоденно зустрічаються інтереси виробників, споживачів, фінансистів, спекулянтів, банків, організацій та компаній. Перетворення товарної біржі з ринку товарів в ринок прав на товари, із ринку товарів на ринок прав на товари, із ринку реального товару в ринок фіктивного товарного капіталу-це невід'ємна частина процесу посилення позицій фінансового капіталу.[14, c.20]

У сучасних умовах, знецінення паперових грошей є однією з головних причин змін багатьох взаємозв'язків і взаємозалежностей у економіці. Відобразилось воно і на розвитку біржової торгівлі. Її значення зросло як для ринків окремих товарів так і для ринків фіктивного капіталу. Малоймовірно,виходячи з сучасних тенденцій розвитку, що у майбутньому відбудуться кардинальні зміни валютно-фінансової системи в бік її стабільності. А тому можна очікувати на подальше зростання значення ф'ючерсних товарних бірж. [17, c.85]

Питання становлення та розвитку біржового ринку в Україні знаходяться в полі зору вітчизняних науковців,зокрема, таких як: Науменкова С.В., Пасічник Т.О.,Солодкий М.О., Копилова О.В., Шишкін В.О., Абліцова Т.С. та інших. Проте залишається широке коло невирішених питань щодо формування ефективного механізму функціонування біржової торгівлі в Україні, які потребують подальших досліджень.

Важливе теоретичне й практичне значення вказаних проблем та їх невирiшенiсть зумовили необхiднiсть проведення цього дослiдження та вибiр теми курсової роботи.

Метою даної курсової роботи є оцінка сучасного стану біржового ринку в Україні, визначення чинників, що спричиняють його низькоефективне функціонування та визначення шляхів активізації цього процессу в Україні

Згідно з поставленою метою, основними завданнями є:

- Розкрити етапи еволюції та історію становлення товарних бірж світу, та України;

- визначити основні передумови розвитку та поширення товарних бірж в Україні;

- детально проаналізувати сучасний стан та розвиток вітчизняного біржового товарного ринку;

- визначити функції товарної біржі;

- з'ясувати та проаналізувати сучасні тенденції та перспективи розвитку національних товарних бірж;

- розкрити основні проблеми, що перешкоджають діяльності товарних бірж у нашій країні, та визначити їх перспективи розвитку;

- подати рекомендації щодо шляхів та методів забезпечення ефективного функціонування вітчизняних товарних бірж;

- Поглибити власні знання з даної теми.

Об'єктом дослідження є процес функціонування товарних бірж в економічній системі України.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти відносин, що виникають у процесі функціонування товарних бірж України.

Методологічну основу курсової роботи утворюють системний, діалектичний, аналітичний, порівняльний, статистичний, історичний методи та метод експертних оцінок.



1. ТОВАРНА БІРЖА ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ

1.1 Історичні передумови виникнення та особливості розвитку товарних бірж

Сучасна товарна біржа є результатом довготривалої еволюції торгівлі від початкових примітивних форм до високоорганізованого оптового ринку. [19, c.42]

Історично первинною формою оптової торгівлі можна вважати караванну торгівлю. Її вирізняли епізодичність, нерегулярність проведення, відсутність певного місця торгівлі і правил здійснення. На зміну їй прийшла ярмаркова торгівля. У Середньовіччя почали виникати як малі, так і досить великі ярмарки, час і місце проведення яких було точно визначене та про проведення яких учасників попередньо повідомляли. Саме значення слова "ярмарок", що у перекладі з німецької означає "щорічний ринок", свідчить про регулярність і організованість цієї форми торгівлі. [13, c. 133]

На ярмарках у Європі в XII-XIIІ ст. проводилися операції з товаром як з негайною оплатою, так і з відстрочкою платежу. На деяких ярмарках були розроблені стандартні вимоги до якості продукції, а потім і введена практика торгівлі за зразками, а не тільки конкретними наявними партіями. Ярмаркова торгівля того часу велася за суворими розробленим внутрішніми правилами. Наприклад, англійські кодекси поведінки купців регулювали порядок взаємовідносин між контрагентами угод, встановлювали стандартні форми для товарних контрактів, векселів, складських квитанцій та інших документів. Купець, що порушив кодекс і не виконав своїх обов'язків, міг бути виключений з торгового співтовариства. [13, c. 135]

На ярмарках існував свій спосіб вирішення спірних питань і конфліктних ситуацій - ярмарковий суд. У той час його називали "суд людей з пильними ступнями", так як його учасники - купці - довгі дні і місяці перебували в дорозі. Ярмарковий суд був прообразом сучасного арбітражу. І все ж на певному етапі ярмарковий спосіб організації торгівлі перестав влаштовувати його учасників. До XVI ст. бурхливий розвиток торгівлі у зв'язку з відкриттям Америки і зміцненням капіталізму в Європі призвів до появи постійних, а не періодичних місць торгівлі, виникли спеціалізовані торгові центри, іншими словами - з'явилися біржі. [19, c. 44]

Якщо не враховувати початкових об'єднань грошово-міняльних контор, то першими біржами були товарні. Спочатку вони з'явилися в Антверпені (1531 р.), в Ліоні й Тулузі (1549),а згодом - у Лондоні (1556), в особливому приміщенні, яке пожертвував торговцям королівський банкір Томас Грешем. В Японії перша біржа з'явилася у 1730 р. для торгівлі рисом, у США першою була зернова біржа в Чикаго (1848). На цих біржах контракти укладалися на основі взірців до того, як вся партія закупленого товару надходила морським або іншими видами транспорту. [28, c.7]

На Амстердамській біржі (1608 р.) вперше були встановлені середні норми, які характеризували якість товарів. Виникнення внутрішніх біржових стандартів дозволило не поставляти товари на біржові торги. З ХІХ ст. розпочинається торгівля зерном і бавовною між США та Європою. Від укладення контракту до поставки товарів через Атлантику могли змінюватися, і фактично змінювалися, ціни. Тому товари продавались та купувались за договірними цінами, чинними доти, доки товари були у дорозі. Саме відтоді зароджується ф'ючерсна торгівля на біржах США.З 1752 р. в Нью-Йорку функціонує біржа, на якій торгували продукцією внутрішнього ринку. Низка менших за обсягами ринків розвивається як у Нью-Йорку, так і в інших містах. Цих ринків зараз немає, але вони започаткували деякі нинішні американські товарні біржі. Ці перші ринки були не тільки місцем торгівлі. Вони виконували також інші функції, а саме: приваблювали брокерів, бізнесменів, судновласників,фінансистів, спекулянтів із ризиковим капіталом, виробників та споживачів, концентруючи попит на сировину, фонди та гроші. Колишні товарні ринки існували переважно для грошових операцій негайною поставкою. Вони відчутно збільшували свободу і масштаби торгівлі всіма видами товарів: харчовими, текстильними, металами, шкірою, пиломатеріалами. Але практика торгівлі реальним товаром з негайною поставкою та строковими угодами (форвардами) не відповідала раптовим змінам попиту та пропозиції [13, c. 140].

Наприкінці ХІХ-го - початку ХХ-го ст. кількість товарних бірж зростає. Формується асортимент біржових товарів, широко котируються контракти на м'ясо, зерно, каву, бавовну, срібло, золото, нафту, ліс тощо. У 1848 р. на зборах 82 крупні зерноторговці заснували Чиказьку торговельну палату (Chіcago Board of Trade). Поява організованої біржі,що зводила в одному місці продавців і покупців, зробила вигідним будівництво великих елеваторів, зерносховищ для зберігання зерна протягом року. Саме біржі, які виникли в Чикаго, зіграли величезну роль у створенні необхідної інфраструктури ринку, а саме: мережі доріг, складів,холодильників, розширення гаваней, портів.

У березні 1851 р. зафіксовано укладання першого форвардного контракту (попереднього контракту) на поставку кукурудзи в червні за ціною нижчою, ніж на спотовому ринку на момент укладання угоди [29, c. 332].

Історія формування біржового ринку в Україні тісно пов'язана з нашим довговіковим перебуванням у складі Російської імперії, а також дозволяє виділити декілька етапів його розвитку (pиc.1.)



Рис.1 Основні етапи розвитку товарних бірж в Україні

В Україні біржі з'явилися досить пізно - в кінці 18ст., коли в Європі вони відігравали вже досить значну роль. Першими офіційними біржами на території України були Одеська (1796 р.), Кременчуцька (1834 р.) та Київська (1865 р.).

1819 р. Одеса стає вільною пристанню, що є еквівалентом сучасної офшорної зони. Це збільшує товарообіг у декілька разів у тому числі і на біржі.

Другий етап біржового руху пов'язаний і з реформою 1861 року. Товарні біржі стали виникати практично в усіх торговельних центрах, причому багато з них спеціалізувалися на торгівлі окремими групами товарів. Активний розвиток біржової торгівлі відбувався до Першої світової війни. У 1914р. в Росії було 115 товарних бірж, з яких на території України розташовувалося 11. [26]

Третій етап нерозривно пов'язаний з НЕПом. Починаючи з 1921 р. біржовий рух на території України знов почав відроджуватися, а до 1925 р. було відновлено діяльність усіх 11 товарних бірж. На 1 жовтня 1928 р. (апогей розвитку торгівлі в колишньому СРСР) в країні нараховувалося 114 товарних бірж, членами яких були 8514 торговельно-промислових підприємств і приватних осіб.

У подальшому, в умовах згортання НЕПу й переходу до курсу на жорстку централізацію в управлінні народнив господарством, почала послідовно проводитися лінія по ліквідації товарних бірж.

З отриманням Україною незалежності розпочався новий етап відродження діяльності товарних бірж. [16, c. 102].

Як відомо, перші біржі в царській Росії були організовані не з ініціативи самих торговців товаром, як це відбувалося на Заході та в США, а за наказом царя Петра 1, котрий тривалий час перебував за кордоном, особливо в Голландії, бачив як здійснюється організована (ринкова) торгівля сільськогосподарською продукцією та різними промисловими товарами. Не до кінця усвідомлюючи економічну сутність цього явища, але борючись за впровадження в Росії всього передового, що нагромадила Європа, за його розпорядженням 1703 року була відкрита перша біржа в Петербурзі.

Для неї було побудовано спеціальне приміщення, встановлений порядок роботи біржових зборів на зразок іноземної. Аналогічні біржові заклади було наказано створити по всій країні. Однак ділове життя того часу характеризувалось незначними обсягами угод, примітивними організаційними формами торгівлі, нерозвиненістю кредитування тощо. Тому за наступні сто років було створено лише Одеську, Варшавську, Московську та Рибинську біржі.

Пожвавлення в біржову торгівлю внесли реформи 1861 року, вони прискорили перехід до ринкового господарювання, створили сприятливі передумови для подальшого розвитку біржової торгівлі. Біржі відкриваються в Казані, Ризі, Києві, а пізніше в Астрахані, Саратові, Харкові, Миколаєві, Баку, Єльці. З'являються елеватори, створюються комерційні банки, розпочинають діяти товарні кредити під хліб, створюються залізничні мережі, удосконалюються транспортні засоби.

До 30-х років минулого сторіччя, на початку свого розвитку, російські біржі були переважно товарними, але пізніше вони почали освоювати торгівлю облігаціями державних позик та акціями. Визначну роль у розвитку біржової торгівлі на території України відіграли Одеська, Миколаївська біржі, а пізніше помітний внесок у становлення процесу біржових товарних відносин зробила і Київська біржа [11, c. 9].

1.2 Сутність, види та функції товарних бірж

Згідно з Законом України «Про товарну біржу (1992 р.) товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій [3, c. 3].

Визначення, подане в ст.. 279 Господарського кодексу України, зазначає, що товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку [2, c.3].

Ефективність діяльності бірж значною мірою визначаються функціями, що ними виконуються. Умовно сукупність цих функцій можна поділити на основні та допоміжні (рис.2.) [8, c. 112].



Рис.2. Функції товарних бірж

Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на всі види біржових товарів. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, яке розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому біржове котирування цін - це процес виявлення середніх об'єктивних цін на основні біржові товари, який здійснюється котирувальною комісією за встановленою методикою на підставі свідчень про кон'юнктуру ринку і ціни укладених біржових угод на попередніх торгах.[3, c.2]

Біржа сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв'язків виробників та покупців через механізм строкових угод, ув'язує поточні та перспективні цілі покупців і продавців.

Страхування цінових та курсових ризиків (хеджування -від. англ.-«хедж»-огорожа; контракт для страховки від ризику зміни цін.) - біржове страхування учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін. Для цього на біржі використовують спеціальні види угод та механізми їх укладання при торгівлі ф'ючерсними контрактами.[30, c. 208]

Інформаційна функція -- це напрямок, що припускає надання клієнтам, іншим зацікавленим організаціям інформації про наявність товарів, публікацію такої інформації в газетах, журналах, інформаційних агентствах. Крім цього кожний учасник біржових торгів забезпечується всією необхідною інформацією для ухвалення відповідного рішення й придбання або продажу товару (інформація про укладені угоди, утворені ціни у т.ч. і на інших біржах, найважливіші політичні й економічні події і т.д.).

Вирішення спірних питань -- це напрямок діяльності біржі забезпечує розгляд третейським судом товарної біржі всіх суперечок, які виникають між учасниками біржової торгівлі із приводу укладання, зміни або виконання біржових угод, організації й проведенням біржових торгів. Загальні умови діяльності третейського суду біржі визначаються Законом України «Про третейські суди»;

Також функції товарної біржі можна класифікувати на три категорії -- обов'язкові, довільно-обов'язкові й довільні Відповідно, до обов'язкових належать функції, які диктує законодавство й які є природними для товарної біржі, як основної ланки ринкової інфраструктури -- створення рівноправного й справедливого торгівельного простору, що відображає інтереси фінансового ринку в цілому.

Довільно-обов'язкові включають ті функції, які не розглядаються як обов'язкові в законодавчому порядку, але є необхідними для ефективного функціонування біржі, як ринкової інфраструктури. До таких функцій належать: усунення недоліків ринку, стимулювання розвитку ринку шляхом зниження вартості біржової торгівлі, забезпечення ліквідності ринків, навчання учасників ринку, розширення кола фінансових інструментів на біржі.

До категорії довільних біржових функцій належать послуги фінансовому ринку в цілому, які біржова організація може ефективно надавати поряд з основною, торгівельною діяльністю біржі в результаті переваг централізації функцій і наявності необхідних навичок і ноу-хау. До таких функцій належать забезпечення клірингу й розрахунків, надання депозитарних послуг, поширення інформації й т.д. [27,c. 117].

Розподіл товарних бірж на види можна провести за декількома критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статусу, рівень спеціалізації, місце й роль світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах й ін.(рис.3.).

Рис. 3. Класифікація товарних бірж

За формою участі у біржових торгах біржі поділяються на відкриті, закриті.

Відкрита біржа - це біржа прямих безпосередніх контактів виробників та споживачів; на ній діє вільний доступ до біржової ями клієнтів-продавців та замовників-покупців; продавець уособлює пропозицію, покупець - попит.

Закрита біржа - це біржа, на якій всі операції проводяться тільки через брокерські контори, які утворюються членами (учасниками) біржі. Діє заборона на доступ до біржової ями покупців та продавців, необхідна спеціальна система збору та добіржової обробки замовлень за межами споруди біржі; передбачається наявність органів посередників- професіоналів, які обслуговують процес купівлі-продажу.

За номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу, виділяють універсальні, спеціалізовані та вузькоспеціалізовані біржі. [24, c. 87]

На універсальних біржах торги проводяться з різноманітними товарами. Наприклад, на Чикаго Борд оф Трейд, що увійшла до альянсу CME Group, здійснюється торгівля соєвими бобами, біоетанолом, дорогоцінними металами, довготерміновими казначейськими облігаціями, векселями.

Спеціалізовані біржі мають спеціалізацію за групами товарів. Лондонська біржа металів - це спеціалізована товарна біржа, на якій відбувається купівля-продаж лише кольорових та дорогоцінних металів.

Вузькоспеціалізовані товарні біржі - біржі, що спеціалізується на купівлі-продажу одного виду товару. Американська торгова біржа Канзас- Сіті здійснює торгівлю лише зерном твердої пшениці [18, c. 214].

За переважним видом біржових угод є біржі реального (наявного) товару; строкові або ф'ючерсні, опціонні біржі; комплексні (змішані).

Біржа реального товару - це товарна біржа, на якій здійснюють купівлю-продаж наявних, а також тих, що знаходяться в стадії виробництва товарів. Найсуттєвішою ознакою біржі реального товару є обов'язкове постачання й одержання товару після проведення торгів, тобто фактична зміна власника і переміщення проданого товару від продавця до покупця.

Ф'ючерсна біржа - це біржа, на якій укладаються ф'ючерсні угоди з поставки товару та платежами у визначений угодою строк у майбутньому за ціною, зафіксованою у момент укладання угоди; виконує ціноутворювальну, цінострахувальну та цінопрогнозну функції.

Опціонна біржа - це біржа, де об'єктом торгівлі є право на купівлю-продаж певного товару, цінних паперів тощо за раніш обумовленою ціною на певну дату або визначений період в обмін на сплату премії.

Комплексна біржа - це біржа, на якій укладаються всі види угод від спотових до опціонних. [27, c. 109]



1.3 Біржові товари та механізми їх реалізації

До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. У процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.

До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить невилучений з обігу товар певного виду та якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно із правилами біржової торгівлі.[25, c. 126]

Біржовий товар має відповідати таким вимогам:

· масовий характер виробництва і споживання, велика кількість виробників і широке коло споживачів;

· стандартність, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством;

· взаємозамінюваність у межах певних груп і видів товарів;

· транспортабельність;

· добра збережуваність;

· незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;

· змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.[3, c.15]

Біржовий товар, як правило, є сировиною або напівфабрикатом, адже основною класифікаційною ознакою при його виокремленні є те, що він має пройти лише первинне технологічне оброблення.

Машинно-технічна продукція, готові до споживання продукти промислового виробництва й товари широкого вжитку не є об'єктами біржової торгівлі внаслідок їх різноманітності, швидкої зміни технічних характеристик і високого рівня монопо- лізації виробництва і збуту їх. Вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їхніх виробників, які в зв'язку з цим можуть істотно впливати на рівень цін [7, c. 65].

Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об'єднують у п'ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару, і 148 -- на ф'ючерсних біржах (табл..1).

Понад третину усього товарообороту міжнародних товарних бірж припадає на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продукти їх перероблення і зернові культури, на сукупну частку яких припадає понад 60 % товарообігу сільськогосподарських товарів, приблизно 18 % становить торгівля продовольчими товарами і близько двох відсотків -- лісоматеріалами [6, c.32].

Таблиця 1 Класифікація біржових товарів

Товарна група	Основний асортимент
1. Сільськогосподарська продукція і сировина	1.1. Зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито) 1.2. Насіння олійних культур та продукти їх перероблення (насіння соняшнику, льону і бавовнику, соєві боби, шрот) 1.3. Текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний шовк, пряжа, мита вовна,) 1.4. Натуральний каучук
2. Продовольчі товари	2.1. Рослинного походження (цукор, рослинна олія, арахіс, концентрат апельсинового соку, какао-боби, кава) 2.2. М'ясо та живі тварини
3. Лісоматеріали	3.1. Пиломатеріали 3.2. Фанера
4. Кольорові й дорогоцінні метали	4.1. Кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній) 4.2. Дорогоцінні метали (золото, платина, срібло тощо)
5. Паливно-енергетичні матеріали	5.1. Нафта та нафтопродукти (сира нафта, мазут, дизельне пальне, бензин) 5.2. Газ та продукти його перероблення (скраплений газ, газойль, газ)



Кожний з цих товарів реалізується на певному виді бірж: реальний товар - є об'єктом торгівлі на товарній біржі; валюта та рідкоземельні метали-на валютній біржі; цінні папери на фондовій біржі; ф'ючерси та опціони - на всіх видах бірж (табл.2).

Таблиця 2. Розподіл біржових товарів за видами бірж

Вид біржі	Біржовий товар
	Реальний товар	Цінні папери	Валюта, індекси валют, дорогоцінні метали	Фючерси	Опціони
Товарна	+			+	+
Фондова		+		+	+
Валютна			+	+	+

Як відомо, біржова торгівля здійснюється без пред'явлення товарів під час торговельної сесії. Тому, товар має відповідати таким вимогам, щоб його опис у біржовому контракті давав змогу продавцям і покупцям мати чітке уявлення щодо його кількісних та якісних характеристик.

Укладання біржових угод є основним змістом біржових операцій. Іноді неправомірно ототожнюють поняття «біржова операція» та «угода».

Біржову операцію слід розглядати як сукупність дій та процедур із підготовки, оформлення та реєстрації біржової угоди.

Біржові операції можуть здійснювати лише члени біржі або брокери-громадяни, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, зі здійснення біржових операцій. Результатом біржової операції є зареєстрована біржею угода.[20, c. 125]



2. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРНИХ БІРЖ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз діяльності товарних бірж України

В Україні розвиток торгівлі базується на великому вітчизняному та зарубіжному досвіді і являє собою об'єктивний процес перетворення найпростіших форм біржової торгівлі реальним товаром у найвищу організацію гуртового ринок - ф'ючерсну торгівлю.

Проте цей процесс, який безумовно супроводжується значними труднощами, дуже затягнувся. Внаслідок цього місце біржі серед інших ринкових інститутів є незначним і досі.

Нинішній стан економіки України не дає змогу реалізувати великий потенціал держави щодо розвитку біржової торгівлі як в межах країни, так і на міжнародному рівні. Серед головних ознак сучасного етапу розвитку біржової торгівлі в Україні можна виділити такі:

· постійне зростання кількості бірж;

· низька ділова активність біржового ринку;

· невідповідність жодної з зареєстрованих бірж міжнародним стандартам;

· здійснення частини угод з небіржовими товарами;

· у структурі біржового обороту переважає частка угод з реальним товаром;

· слабка розвиненість інфраструктури ринку.

На думку експертів, на сучасному етапі негативно на біржовий ринок впливає недостатній розвиток ф'ючерсної торгівлі. Крім того, в Україні практично відсутній механізм регулювання ринкової вартостівласних майбутніх матеріалів та грошових потоків, прогнозування цін та курсів. А без цього розвиток промисловості і торгівлі у великих обсягахпрактично неможливий [22, c. 48].

Суттєвим недоліком функціонування національних бірж є недостатньо відпрацьований механізм торгівлі ф'ючерсними контрактами, що не дає можливості виробникам та споживачам класичних біржових товарів застрахуватися від цінового ризику та несприятливої конюнктури на ринку реального товару за допомогою операцій, пов'язаних із хеджуванням. Ці операції-вагомий регулюючий чинник цінової збалансованості товарів та гальмівний механізм інфляційних процесів у країні з розвинутою ринковою економікою. [21, c. 88]

У 2014р. діяльність здійснювало 146 бірж, з них універсальних,товарно-сировинних і товарних - 131 біржа (89,7% від кількості діючих),агропромислових - 10 та 5 бірж нерухомості. На біржах працювало 472 особи, крім того, за сумісництвом та працюючих за цивільно-правовими договорами - 101 особа (табл.3) [31]. На кожній з бірж у середньому діяло по 9 брокерських контор. Фонд оплати праці працівників бірж становив 16,2 млн.грн. Статутний капітал бірж становив 181,8 млн.грн.

Порівняно з 2013р. кількість проведених торгів на біржах зросла у 2рази і становила 17,1 тис. торгів. Для продажу було запропоновано товарів та послуг на 26,6 млрд.грн., що на 20,7% менше, ніж у 2013р., і укладено 60,7 тис. угод на суму 25,7 млрд.грн. (у 2013р. - 52,2 тис. угод на суму 28,8млрд.грн.). Середній обсяг одного торгу на біржах України становив 1,5 млн.грн. проти 3,4 млн.грн. у 2013р.

Найбільший обсяг угод (51,1% від загальної вартості укладених угод) було укладено на агропромислових біржах, 26,8% - на універсальних і 22% - на товарно-сировинних та товарних біржах.

Таблиця 3. Результати діяльності найбільших бірж України за 2014 р.

Біржа	Обсяги укладених угод	Кількість укладених угод	Середня вартість укладених угод
	млн. грн.	У % до підсумку
Аграрна біржа	11769,5	45,8	3606	3263,9
Українська універсальна	6441,1	25,1	3865	1666,5
«Капітал-контракт»	1404	5,5	25	56160
«Перспектива коммодіті»	1402,1	5,5	5550	252,6
«Київська агропромислова»	779,2	3	14040	55,5
Усього	25680,4	100	60733	422,8

Біржова торгівля продукцією і товарами впродовж 2014р. представлена, в основному, спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах споту було укладено 65% усіх біржових угод. У структурі спотових угод переважну більшість становили угоди з продажу культур зернових, бобових та насіння олійних культур (37,3%), тварин живих та продукції тваринництва (12%), лісоматеріалів (8,1%) та палива (6,2%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 35% від усіх біржових угод. Найбільшу частку становили угоди на продукцію культур зернових, бобових та насіння олійних культур (63,3%) та угоди на продаж інших продовольчих товарів (11,8%) (рис.4).

Рис.4.



У 2014р. відбулися зміни у структурі вартості укладених угод із продажу продукції культур зернових, бобових та насіння олійних культур.

Так, зменшилась питома вага угод із продажу кукурудзи на 7,6 в.п., яка становила 15,1%, тоді як збільшилась питома вага угод із продажу ячменю на 7,7 в.п. та насіння ріпаку й кользи на 7 в.п. і становила відповідно 12,3% та 10,5% (від загального продажу зазначених культур).

У структурі вартості укладених угод з палива збільшилась частка продажу вугілля кам'яного на 41,5 в.п. і становила 61,1%та пропану і бутану скраплених - на 36,8 в.п. (38,9%), водночас не здійснювався продаж бензину моторного та нафти сирої.

Біржова діяльність здійснювалась в усіх регіонах України. Найбільша частка біржових угод (90,8%) припадала на біржі, що діють у чотирьох регіонах України: м. Києві (52,6%), Полтавській (25,1%), Рівненській (6,6%) та Дніпропетровській (6,5%) областях. [12]

Таким чином можна зробити наступні висновки щодооцінки сучасного стану біржової торгівлі в Україні:

· Існує чітка тенденція до збільшення кількості бірж та зростання обсягів укладених на біржах угод;

· Спостерігаються зміни у структурі біржевого обороту. Збільшується частка таких біржових товарів як сільськогосподарська продукція, паливо, цінні папери;

· Склалася тенденція до домінування спотових угод з реальним товаром, що призводить до дуже низької частки укладання ф'ючерсних угод.

2.2 Правове регулювання біржової діяльності

Участь держави в процесі формування і розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції здійснюється шляхом законодавчого та нормативного регулювання, забезпечення умов вільної конкуренції товаровиробникам, захисту їх економічних праві свобод, дотримання всіма контрагентами економічного правопорядку.

Біржова діяльність в Україні регулюється відповідно до чинного законодавства і здійснюється у взаємодії двох регуляторів, які органічно поєднуються і взаємодоповнюються:

· регулювання біржової діяльності з боку держави;

· регулювання, або, як прийнято називати, регламентація, з боку власне біржі чи біржового ринку.

Рис. 6 Державні органи, що регулюють законодавчу діяльність в Україні

Біржове законодавство - це система законів, які регулюють торгівлю на біржах. Основне завдання - запобігання маніпулюванню цінами, захист інтересів невеликих фірм і спекулянтів.

Законодавче регулювання біржової торгівлі помітно посилилося в останні 20 років. Раніше у багатьох країнах біржова торгівля регулювалася переважно нормами і правилами, які розробляються самими біржами.

Основними законами, що регулюють біржову діяльність в Україні є ст.ст. 278-282 та 360 Господарського кодексу України, а також є закон: “Про товарну біржу”

Закон України “Про товарну біржу” визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України.[20, c. 36]

У січні 1995 р. Президент України видав Указ «Про заходи щодо врегулювання аграрних відносин», в якому поруч з важливими питаннями реформування сільськогосподарського сектора було передбачено підвищити роль виробників сільськогосподарської продукції у процесі формування біржового ринку шляхом обов'язкової участі як засновників біржі вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та підприємств переробної промисловості.

Цією ж постановою було схвалено Концепцію організації біржового сільськогосподарського ринку, якою визначались принципи побудови біржового сільськогосподарського ринку з урахуванням реальної економічної ситуації і яка була спрямована на децентралізацію системи товарно-фінансових ринкових відносин без втрати державою можливості регулювати і контролювати баланси продовольчих ресурсів країни, на забезпечення їх державних закупівель, здійснення аграрної протекціоністської політики [4].

Необхідністю посилити державний вплив на формування та роботу біржового ринку країни було створення в 1996 р. Державної комісії з питань організації біржового сільськогосподарського ринку. Цю Комісію було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку» від 11 квітня 1996 р. № 425.

Враховуючи світовий досвід роботи бірж в умовах правового поля за умови збереження повної самостійності і самоуправління на зборах провідних бірж країни, що відбулися 1 квітня 1996 р., було засновано Національну асоціацію бірж України. Засновниками асоціації стали 23 найбільші біржі України.

Незважаючи на виконану роботу з формування нормативно-правової бази, діяльність товарних бірж залишалась низькоефективною. Кабінет Міністрів України у зв'язку з цим прийняв ряд постанов, спрямованих на пожвавлення функціонування біржового ринку. Зокрема постанову «Про активізацію діяльності біржового ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для його потреб матеріально-технічних ресурсів» від 19 жовтня 1999 р. № 1928, якою було встановлено, що закупівля сільськогосподарської продукції та продовольства для державних потреб, їх реалізація з державних ресурсів і з державного резерву, а також поставка підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, що придбаються за рахунок коштів державного бюджету, здійснюються лише через товарні біржі за гроші [5].

Позитивну роль відіграла також постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо вдосконалення регулювання ринку зерна» від 20 липня 2000 року № 1148. Таким чином, було сформовано систему законодавчо-правового регулювання біржової діяльності.

Біржова торгівля в Україні відроджувалася за відсутності спеціальних законів, тому в біржовій діяльності використовувалися переважно підзаконні акти. Відставання законотворення від потреб регулювання товарного і фондового ринків нині часто цілком об'єктивний процес, оскільки, по-перше, відсутня стабільна практика функціонування товарних і фондових ринків; по-друге, хоча становлення біржової торгівлі в Україні перебуває під впливом історичного досвіду Англії, країн континентальної Європи і США, своєрідність становища вітчизняного біржового ринку не дозволяє прямого запозичення зарубіжного законодавства, а вимагає своєрідної адаптації.



2.3 Розвиток біржового товарного ринку сільськогосподарської продукції

Аналіз біржових операцій з сільськогосподарською продукцією на вітчизняних товарних біржах свідчить, що в країні завдяки спільним зусиллям держави та підприємців частка сільськогосподарської продукції тривалий час зберігає тенденцію до щорічних нарощувань її обсягів на товарних біржах (рис. 5). [32]

Рис. 5 Динаміка вартості біржових угод на сільськогосподарську продукцію та її ланцюговий темп приросту в Україні за 2000-2007 рр.

При аналізі ціноутворення на сільськогосподарському ринку України слід розрізнять експортні культури та культури, які переробляються і споживаються переважно всередині країні. В першому випадку ціни повністю залежать від світової кон'юнктури, в другому - ціни є результатом взаємодії попиту та пропозиції на національному ринку. Часто трапляються ситуації, коли цей баланс порушується з боку держави, коли вводяться експортні обмеження у вигляді тарифів, квот та заборони експорту на ті чи інші сільськогосподарські культури, і таким чином ціни на ці культури формуються вже під впливом виключно ситуації на внутрішньому ринку. Це, як правило супроводжується обернену кореляцію цін по відношенню до міжнародного ринку.[32]

Вітчизняні біржі, які займаються реалізацією сільськогосподарської продукції, понад 19 років практикують у своїй діяльності два види угод (спотові та форвардні), які у світовій практиці називаються “угодами на реальний товар”. Цілком очевидно, що на біржовому ринку сільськогосподарської продукції в країні за всю історію його становлення і розвитку використовувались лише біржові операції на реальну продукцію, натомість на світових біржових майданчиках такі операції нині становлять не більше 2%

Постановою Кабінету міністрів від 5 серпня 1997р. було схвалено концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції.

Концепція розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції (далі - Концепція) спрямована на удосконалення біржової торгівлі для розв'язання проблем товарного обміну, адаптації сільського господарства до умов ринкового середовища, формування ринкових інструментів управління та механізмів біржової торгівлі, моніторингу реального економічного і товарного обігу.

Принципи розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції, визначені в концепції:

1. Використання важелів державного регулювання розвитку біржового ринку як одного з елементів інфраструктури, що найбільш повно забезпечує співвідношення пропонування і попиту, адекватне відображення цін, гарантію виконання угод, легальність і прозорість трансакцій.

2. Організаційна підтримка і стимулювання розвитку біржового сільськогосподарського ринку з боку обласних і районних державних адміністрацій та посилення їх відповідальності за дотримання законодавства, яке регулює діяльність бірж, агроторгових домів та гуртовень.

3. Координація діяльності бірж з питань цінової політики, організації та проведення торгів, стандартизації біржових товарів, сертифікації бірж і діяльності біржових посередників та з інших питань немонополістичного характеру.

4. Гарантування легітимності укладання і ліквідності біржових угод, захист їх від неплатежів.

5. Відкритість і прозорість біржового ринку для продавців, покупців, податкових, банківських, страхових і статистичних установ.

6. Демонополізація біржового ринку, забезпечення можливості та умов продажу і купівлі одного й того ж виду продукції одним і тим же оператором ринку на будь-якій біржі.

7. Повне інформаційне охоплення біржової діяльності, обов'язковість та оперативність звітності про біржові торги, пропонування та попиту на продукцію, цін та умов поставок і розрахунків.

8. Антидемпінгова спрямованість діяльності бірж, немонополізована узгодженість дій за біржовими правилами з приводу необгрунтованих стрибків цін.

9. Недопущення небіржових заходів (зокрема адміністрування тощо) впливу на ціни, розрахунки, поставки продукції, стандарти, тощо [4].



3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАНЯ ТОВАРНИХ БІРЖ В УКРАЇНІ

Говорячи про специфіку напрямів розвитку біржової діяльності в Україні та вихід біржової торгівлі на новий рівень, необхідно вирішити ряд таких питань:

· скорочення кількості товарних бірж шляхом їхнього злиття в торгові доми й аукціони;

· впровадження сучасних видів біржових угод: ф'ючерсних і опціонних;

· чітке визначення спеціалізації кожної діючої товарної біржі;

· створення всередині кожної біржі своєї розвинутої інфраструктури.

Реалізація цих і деяких інших завдань дасть змогу підсилити роль біржової торгівлі в ринковій економіці України, збільшити темпи зростання біржового обороту і його частку в загальному товарообігу країни [9, c.7].

Результати аналізу сучасного стану біржового ринку України дозволяють говорити про сприятливі передумови його розвитку: зокрема, спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів біржової торгівлі та зацікавленість економічних суб'єктів у використанні переваг біржової торгівлі.

Подолання виявлених недоліків функціонування товарних бірж України необхідно пов'язувати, в першу чергу, із запровадженням ринку товарних деривативів, що забезпечить формування реальних ринкових цін та гнучкої системи управління фінансовими ризиками як основи функціонування цілісних інвестиційно привабливих ринків базових товарних активів [10, c. 12].(див. Додаток А.)

Новітні технології поступово трансформують основні принципи традиційної ринкової економіки, не оминули вони і біржову сферу. Не дивлячись на всі досягнення науково-технічного прогресу, комп'ютеризацію та глобалізацію фінансового та товарного ринків, майже до 90-х років ХХ ст. на провідних фондових та ф'ючерсних біржах світу зберігалася публічна торгівля з фізичною присутністю торговців у біржовій залі. Однак з початком 90-х років ХХ ст. провідні міжнародні біржі інтенсивно займаються впровадженням електронного трейдингу [23].

В сучасних умовах все більше біржових операцій здійснюється з допомогою Інтернету і в майбутньому ця тенденція буде посилюватися.

Комп'ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної кулі, де попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та стратегічні інвестори. В наш час на світовому біржовому ринку функціонує декілька електронних систем торгівлі [29, c.88].

Отже, загалом в Україні необхідно зробити зміни у концепціях становлення товарних бірж, передбачивши широке використання електронного біржового трейдингу. Це завдання стане можливим лише за умови навчання і підготовки кадрів відповідної кваліфікації ВНЗ України. У зв'язку з цим важливою складовою стратегії розвитку електронного трейдингу в Україні повинна стати розробка і впровадження високотехнологічних інструментів та продуктів з метою динамічного розвитку вітчизняного ринку товарних бірж.

Сучасний стан біржової торгівлі свідчить, що вона потребує структурної перебудови, суттєвої технологічної модернізації, адаптації до правових норм європейського законодавства та впровадження кращої практики функціонування аналогічних систем на світових ринках. Тенденції розвитку світових фінансових та організованих товарних ринків свідчать, що біржі як інституції, що управляють регульованими секторами цих ринків, зміцнили свої позиції. Це сталося завдяки процесу консолідації бірж (який підвищує їх конкурентоздатність) і універсалізації їх діяльності. Сьогодні біржі від вузької спеціалізації (подекуди з організації і управління ринком лише одного виду фінансового інструменту чи товару / сировини, щодо яких хеджуються цінові ризики), перейшли до багатопрофільності, об'єднуючи учасників, які прагнуть бути присутніми на різних ринках водночас [23].

Отже, основними шляхами розвитку товарних бірж є, в першу чергу, зменшення їх кількості, спеціалізація бірж, ведення торгівлі з допомогою електронних систем тощо.



ВИСНОВКИ

В результаті виконаної роботи можна зробити теоретичні та практичні висновки та пропозиції:

1. Сучасна товарна біржа є результатом довготривалої еволюції торгівлі від початкових примітивних форм до високоорганізованого оптового ринку, тому не можна відкидати всі попередні правові та практичні засади її функціонування та намагатися винайти дещо принципово нове. Більш доцільним є впровадження найкращих світових здобутків, але з урахуванням національних особливостей ведення баржевої торгівлі.

2. Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

3. . Основними ознаками товарної біржі є добровільність об'єднання та заінтересованість суб'єктів господарювання. Закон України "Про товарну біржу" наголошує, що товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством. Заінтересованість перш за все повинна полягати в отриманні позитивного результату від виконання товарною біржею своїх функцій, а не в отриманні певного прибутку, оскільки товарна біржа є неприбутковим суб'єктом господарювання та за своїми ознаками повністю відповідає такій організаційно-правовій формі, як непідприємницьке товариство.

4. Для кращого розуміння особливостей функціонування бірж їх необхідно класифікувати, тобто об'єднати в певні групи, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.

5. Вивченню особливостей роботи бірж, їх структури, складу, рівнів управління допомагає їх класифікація, тобто об'єднувати у визначені групи відповідно до вибраної ознаки класифікації: За видами біржових товарів, За роллю держави в організації біржі (принцип організації), За легитимністю учасників біржових торгів, За рівнем спеціалізації, За характером товару та видом укладених угод, За специфікою участі в торгах і взаємовідносин з покупцями і продавцями, За місцем та географією торгівлі, За сферою діяльності

6. До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. У процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару. Товар має бути уніфікованим, транспортабельним, мати достатній термін зберігання та ін.. Саме це дає змогу робити висновки про всю партію по одному зразку. Зазвичай, до торгів представляють сировину або напівфабрикати.

7. В Україні розвиток торгівлі базується на великому вітчизняному та зарубіжному досвіді і являє собою об'єктивний процес перетворення найпростіших форм біржової торгівлі реальним товаром у найвищу організацію гуртового ринок - ф'ючерсну торгівлю.

Проте цей процес, який безумовно супроводжується значними труднощами, дуже затягнувся. Внаслідок цього місце біржі серед інших ринкових інститутів є незначним і досі.

8. Сільське господарство є однією з галузей спеціалізації нашої країни,а тому на біржовому товарному ринку сільськогосподарської продукції має бути зосереджена особлива увага держави.

Необхідно забезпечити організаційну підтримку і стимулювання розвитку біржового сільськогосподарського ринку з боку обласних і районних державних адміністрацій та посилення їх відповідальності за дотримання законодавства, яке регулює діяльність бірж, агроторгових домів та гуртовень, гарантування легітимності укладання і ліквідності біржових угод, захист їх від неплатежів, відкритість і прозорість біржового ринку для продавців, покупців, податкових, банківських, страхових і статистичних установ, демонополізація біржового ринку, забезпечення можливості та умов продажу і купівлі одного й того ж виду продукції одним і тим же оператором ринку на будь-якій біржі.

9. Сучасний стан біржової торгівлі свідчить, що вона потребує структурної перебудови, суттєвої технологічної модернізації, адаптації до правових норм європейського законодавства та впровадження кращої практики функціонування аналогічних систем на світових ринках



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15

2. Господарський кодекс України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15

3. Закон України про товарну біржу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T195600.html

4. Постанова Кабінету Міністрів про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/848-97-%D0%BF

5. Постанова Кабінету Міністрів України про активізацію діяльності біржового ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для його потреб матеріально-технічних ресурсів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1928-99-%D0%BF

Інші джерела

6. Конопля Ю.О. Місце біржової діяльності в національній економіці країни / Ю.О. Конопля // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №6. - С. 31-35

7. Стирський М. В. Глобальне середрвище формування конкурентноих стратегій товарних бірж України / М. В. Стирський. // Фінанси України. - 2012. - №5. - С. 198.

8. Біржовий Ринок: навч. посіб. / М.О. Солодкий. - К.: Аграрна освіта, 2010. - 565 с.

9. Апопій В. Сучасні трансформації у сфері товарного обороту //Економіка України. - 1998. - № 6

10. Маслак О. М. Удосконалення механізмів функціонування регіонального біржового ринку сільськогосподарської продукції, продовольства та матеріально-технічних ресурсів Сумської області: дис. канд. ек. наук / Маслак О. М. - Суми, 2002.

11. Маслак О. М. Організаційно-економічні основи функціонування регіонального ринку зерна: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 08.07.02 "Економіка сільського господарства і АПК" / Маслак О. М. - Суми, 2006. - 17 с.