Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти України

Київський державний торгівельно-економічний університет

Кафедра банківської справи

Дипломна робота

на тему:

“Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні”

( на матеріалах Ощадного банку України )

Студента V курсу,

ФБС, денної форми

навчання, спеціальності Кошки М.М.

7.050105

Науковий керівник: к.е.н. доц. Циганов С.А.

Науковий консультант: ст.викл. Кустова Н.П.

Київ 1999



Реферат

Студент Кошка Микола Миколайович виконав дипломну роботу по спеціальності №7.050105 (банківська справа) на тему «Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні»

В роботі розглянуті сутність, класифікація, характеристика та порядок здійснення основних видів споживчого кредитування (кредит на нагальні потреби, кредит на споживчі цілі, кредит на капітальні затрати), наведено відомості про сучасний етап розвитку споживчого кредитування, надання кредитів клієнтам, розглянуті схеми іпотечного кредитування.

Проаналізовано динаміку та структуру в розрізі строків кредитування та регіональних управлінь, проведено оцінку тенденцій змін розміщення коштів банку, проведено порівняльний аналіз рейтингового методу оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи, що використовується при оцінці кредитоспроможності в Ощадбанку України, з методиками, якими користуються провідні світові банки при проведенні аналізу кредитоспроможності позичальника - фізичної особи, серед них провідні французькі та німецькі банки.

Розрахунки проведено на основі даних Державного спеціалізованого ощадного банку України.

На основі проведеного аналізу розробленні рекомендації щодо удосконалення роботи банку з іпотечного кредитування, запропоновані нові схеми житлового кредитування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Споживчий кредит, кредитоспроможність, іпотека, довгостроковий кредит, кредитний процес, короткостроковий кредит, система кредитного скорингу, ціна кредиту, застава, ломбардний кредит, кредитна картка.

кредитування іпотечний споживчий відомість



Рецензія

на дипломну роботу

студента 1 групи V курсу Факультета Банківської справи

Київського державного торгівельно-економічного університету

Кошки Миколи Миколайовича

на тему: “Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні ”

Зважаючи на те, що на поточний момент нормативна та методологічна база щодо кредитування населення України є недосконалою та потребує значних зусиль щодо її подальшого удосконалення як з боку держави в частині нормативного регулювання кредитних операцій, так і з боку комерційних банків в частині розробки методик кредитування, покращання якості обслуговування клієнтів та створення нових банківських продуктів для населення дослідження споживчого кредитування населення та перспектив його розвитку в Україні, на наш погляд, є дуже актуальним.

В представленій дипломній роботі висвітлені основні напрямки та методи споживчого кредитування населення, що існують на даний момент у практиці роботи Ощадного банку України та проведено порівняльний аналіз методик кредитування населення, що застосовуються у практиці роботи Ощадбанку, інших вітчизняних та іноземних банків, а також детально висвітлено процес кредитування фізичних осіб на всіх етапах його проведення, починаючи з розробки стратегії кредитування і закінчуючи контролем за погашенням кредиту, включаючи роботу з проблемними кредитами..

В роботі розглянуто такі специфічні форми аналізу кредитоспроможності позичальника-фізичної особи, як використання методу кредитного скорингу, який є досить новим для вітчизняної банківської системи, особливо при роботі з фізичними особами, докладно проаналізовано досвід провідних європейських банків в цьому напрямку.

Позитивним, на наш погляд, є також те, що автором опрацьовано нові схеми житлового кредитування, які використовуються, як за кордоном, так і ті, що використовуються банками СНГ. В роботі наведено ряд процедур, реалізація яких сприятиме розвитку житлового кредитування в Україні.

Разом з цим, на нашу думку, автору в дипломній роботі доцільно було б приділити більше уваги питанням створення нових кредитних послуг для населення.

В цілому робота носить науковий характер і заслуговує високої оцінки.

Враховуючи складність теми та високий рівень і якість її опрацювання, вважаю за необхідне рекомендувати роботу Кошки М.М. “Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні” до захисту та з врахуванням результатів захисту оцінити за найвищим балом.

Рецензент

Заступник директора департаменту

кредитно-інвестиційної діяльності

Ощадного банку України С.О. Подрезов



Зміст

Вступ

Розділ 1. Концептуальні інституціональні основи організації споживчого кредитування

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування

1.2 Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних умовах

Розділ 2. Механізм реалізації споживчого кредитування в Ощадному банку України

2.1 Аналіз організації споживчого кредитування в Ощадбанку України

2.2 Аналіз кредитного портфелю

2.3 Аналіз кредитоспроможності позичальника

Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку споживчого кредитування на Україні

3.1 Оцінка сучасного стану споживчого кредитування на Україні

3.2 Основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні

Розділ 4. Комп'ютерна реалізація дипломного дослідження

4.1 Автоматизація банківської системи Ощадбанку України

4.2 Комп'ютерна реалізація комплексу задач “Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи”

Висновки та пропозиції

Список літератури

Додатки



Вступ

Актуальність. В останній час споживче кредитування набуває все більшої актуальності. Повязано це з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий нормальний розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верст населення). Особливо актуально це питання стоїть перед молодим поколінням. Для нормального проживання яким відразу хотілося мати власне житло, можливість його обладнати. Говорячи про це, я маю на увазі не предмети розкошу, а елементарні засоби для існування, які є необхідними для нормального і щасливого проживання як молодих сімей так і інших верств населення. Адже якщо ми хочемо побудувати багату і високо розвинуту країну, то це можливо лише при тій умові що кожен член нашого суспільства буде жити в добробуті та щасті. А цю проблему в деякій мірі можна вирішити за допомогою такого банківcького продукту - споживчий кредит. Адже квартиру, телевізор, меблі, холодильник та інші речі тривалого користування, які людині вкрай необхідні для нормального існування людини як члена нашого високо розвинутого суспільства.

З початку перебудовчих часів поступово стало не привабливим продуктом для більшості банків. Насамперед причинами цього стали високі темпи інфляції та, як правило, довгостроковий характер кредитування, тоді як банки надавали перевагу короткотерміновим кредитам під торгівельні операції.

Але з часом все змінюється, і ті тенденції які існують в усьому світі не залишилися поза нашою увагою ( так за статистичними даними у високо розвинутих Побединська Вікторія Проблеми споживчого кредитування в Україні /Вісник НБУ №2 с.42-45 країнах близько третини обсягу всіх кредитних угод припадає на кредитування фізичних осіб, тобто на споживче кредитування). То ця тема стає все більш актуальною для нашої країни на даний час. Свідченням цього є як державні програми по житловому кредитуванню молодих сімей так і початок активізації роботи деяких банків на цьому сегменті ринку. Зрозуміло, що спочатку ці послуги орієнтовані на більш заможних громадян нашого суспільства але з часом рамки цих категорій розширюються і є надія що не за горами ті часи, коли цей банківський продукт буде доступний кожному законослухняному громадянину. Одним з найбільших комерційних банків в Україні, який в даний момент займається споживчим кредитуванням, є Ощадний банк України.

Ступінь висвітлення. Свідченням того що дана тема набуває все більшої актуальності є й той факт, що в останній час починається друкуватися все більше і більше статей, книжок, Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка. - М.: ИКЦ «Дис», 1997.- 464 с.

- Панова Г.С. Банковское обслуживание частных лиц. - М.:АО ДИС, 1994. - 352с.

Банковское дело / Учебник для вузов под редакцией Колестникова - М.: Финансы и статистика, 1996. - 480 с.

- Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. - М.:ИНФРА-М, 1996. - 624 с.

- Мирун Н.И. Герасимович А.Л. Банковское обслуживание предприятий и населения, - К.: Национальная академия управления, 1996.- 278 с.

- Банковский портфель - III / Книга менеджера по кредитам, Книга менеджера по трастовым операциям и фондам, Книга менеджера по расчетам, Книга банковского бухгалтера и аудитора / Отв. редактор Ю. Коробов и др. - М.: СОМИНТЕК, 1995. - 752 с. (Портфель делового человека) які в тій чи іншій мірі стосуються теми споживчого кредитування. Нещодавно у світ вийшла вітчизняна книжка «Операції Ощадного банку України», але за своїм змістом вона споживчому кредитуванню майже не приділяє уваги.

В підсумок можна зауважити, що хоч ця тема в останній час стає все більш актуальною і має величезні перспективи для розвитку в банківській системі України, але в українських виданнях вона висвітлена не достатньо да й то переважно в періодичній літературі. По вище вказаним книжкам не тяжко помітити що більш глибокої розробки ця тема набула в російських виданнях. На нашу думку, це свідчить про те, що впровадження такого банківського продукту як споживче кредитування в Росії назріло таким чином раніше на декілька років, ніж в Україні. Але це відставання не дуже значне, а його причинами, на мій погляд, є те що цією проблемою в Росії почали раніше займатися на рівні держави (в 1996 р. в Росії були прийняті програми президентом стосовно житлового кредитування населення, які передбачали деякі пільги для відповідних категорій населення.)

Мета. В результаті проведеної мною роботи були детально вивчені теоретичні та практичні аспекти, які стосуються як споживчого кредитування так і тих сфер з якими цей продукт стикається. Що стосується теоретичних аспектів, то вони розглянуті в першому розділі даної дипломної роботи і розкривають класифікаційні види споживчого кредиту (в залежності від цільового характеру, субєктів кредитних відносин, способів організації надання позичкових коштів, форм видачі кредиту, ступені покриття кредитом вартості споживчих товарів, строків надання кредиту) та детально описують всі елементи кредитного процесу з урахуванням тієї особливості, що позичальником, як правило, є фізична особа.

Методологічно - інформаційна база. Дипломна робота виконана на матеріалах Державного спеціалізованого Ощадного банку України. До розгляду приймалися дані за чотири квартали 1998 року та два місяці 1999 року. Використовувалися відомості журнальних статей та статистичних збірників. При написанні роботи також користувалися законами та нормативними актами, постановами та положеннями Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Національного банку України, підвідомчі акти Ощадного банку України, наукові монографії.

Об'єкт дослідження. Виходячи з вивчених мною теоретичних аспектів була досліджена робота такого субєкту банківської системи, як Державного комерційного спеціалізованого Ощадного банку України на ринку споживчого кредитування. Дослідження базувалося на основі даних Правління Ощадбанку України по всіх регіональних управліннях України. В результаті цього дослідження було визначене теперішнє положення Ощадбанку України, вивчено з якими проблемами стикається банк на даному етапі своєї діяльності, процес споживчого кредитування та методи оцінки кредитоспроможності позичальників - фізичних осіб, фактори які впливають на діяльність банку як в середині самого банку так і з зовні, проаналізована програма дій банку, перспективи розвитку на майбутнє та були мною розроблені рекомендації та нововедення, які були виконані нами під час передипломної практики в відділі методології департаменту кредитно-інвестиційної діяльності і конкретно вони стосувалися розробки положення про іпотечне кредитування.

Робота складається з чотирьох розділів, так в першому розділі розглядаються теоретичні основи споживчого кредитування населення, детально розглядаються види та етапи процесу кредитування. В другому розділі досліджується діяльність самого Ощадного банку України, а саме механізм споживчого кредитування в банку, проводиться порівняльний аналіз рейтингового методу оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи, та аналіз кредитного портфелю банку. В третьому розділі спочатку робиться оцінка сучасного стану ринку споживчого кредитування, а потім розглядаються основні напрямки розвитку споживчого кредитування в загалі на Україні, та зокрема в Ощадному банку України, на ведені рекомендації банку, що до роботи із заставою нерухомого майна. В четвертому розділі спочатку описуються програмні продукти, що використовуються Ощадним банком України та перспективи розвитку в цьому напрямку, а потім описується безпосереднє використання програмних продуктів при проведенні аналізу та приведена схема інформаційних взаємозв'язків.

На нашу думку, споживче кредитування має величезні перспективи розвитку на Україні і, як визначилося, в процесі її вивчення та розробки дуже цікава. Для мене також ця тема є новим напрямком діяльності банківської системи України ( не дивлячись на ситуацію в західних країнах), свідченням цього також є й той факт що даним напрямком діяльності банку займається невелика кількість людей, але з кожним днем все більше і більше банків починають звертати увагу на даний банківський продукт, які бачать в ньому можливість розширення своєї діяльності. Як раз всі ці фактори й вплинули на мій вибір даної теми дипломної роботи.

Практична цінність. В результаті проведеного дослідження за даною темою на основі реальних даних Ощадного банку України. Враховуючи те, що даний напрямок кредитування для більшості банків є новим в їх діяльності, дуже велике значення має розробка методологічної бази по відповідному банківському продукту. Так нами були вироблені та запропоновані рекомендації по роботі банку із заставою нерухомого майна. Також були виявлені основні напрямки розвитку споживчого кредитування які, на нашу думку, будуть розвиватися в найближчому майбутньому найбільш динамічно, це стосується деяких видів як короткострокового так і довгострокового кредитування. Була запропонована концепція розвитку житлового кредитування населення з ціллю підвищення доступності житла всім категоріям населення. Проведено детальний аналіз рейтингових методів оцінки кредитоспроможності позичальників - фізичних осіб, як тих що використовуються вітчизняними банками так і тих, якими користуються провідні європейські банки.



Розділ 1. Концептуальні та інституціональні основи організації споживчого кредитування

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування

Якщо з початку звернутися до історії споживчого кредитування ще в Росії до 1917 року, то перші кооперативні заклади дрібного кредиту в Росії були створені в 60 - х роках ХІХ ст. - позико - збережні товариства. Вступний внесок в подібне об'єднання був встановлений на рівні 1 крб., а пайовий - 50 крб. Максимальний розмір позики був можливий до 80 крб. терміном на 6 місяців. Однак при нестандартних обставинах позика могла бути продовжена ще на три місяці. Позико - збережні товариства виручали селян, що не могли розплатитися з розтовщиками, допомагали знижувати та ліквідовувати недостачі, перешкоджали тенденції до розорення села. При видачі кредиту в позико - збережних товариствах враховувалась працездатність позичальника, його належність, нравові переваги і т. ін. В якості забезпечення кредиту в заставу допускався придбанний інвертар, надлишки сільськогосподарської продукції та домашня худоба.

До початку ХХ ст. в народному господарстві Росії (територія України входила до складу Росії) були створені умови для успішного розвитку кооперативної організації невеликих сум кредиту, але вже не у формі позико - збережних товариств, що потребували від своїх членів пайові внески, а кредитних, що не потребують паїв. Підйом в розвитку кредитної кооперації, що почався після 1905 року досяг кульмінації до 1912 року.

Кредитні товариства видавали позики, як короткострокові - на один рік, так і довгострокові - терміном на п'ять років з 12% річних. Призначення позик, що видавалися кредитними товариствами, було сільськогосподарським: купівля землі, її оренда, обробіток та удобрення, купівля сільськогосподарських знарядь, худоби, насіння, кормів для худоби та т. ін. Крім того, кредитні товариства могли видавати, так звані, кустарно - ремісницькі позики на купівлю знарядь кустарно - ремісницького виробництва; могли бути й "виробничі позики загального призначення": найм робочої сили, здійснення господарських будівель, спорядження для промислів, які передбачали тимчасове залишення місця постійного проживання. Наглядно, що кредитні товариства ризикували видавати й невиробничі позики: на купівлю товарів для продажу, сплати боргів, особисті витрати та жилі будівлі. Тільки при повній наявності інформації про клієнта можна було дозволити собі кредитування такого великого кола інтересів позичальника.

Розмір відкритого кредиту визначався заможністю двору, що вимірювалася цінністю основного капіталу (земля, будівлі, худоба, інвентар). В деяких господарствах кредит по відношенню до капіталу складав всього 4-5%.

Іпотечник кредит виник ще в рабовласницькому суспільстві, де він являв собою різновид ростовщицького капіталу, отримав розвиток при феодалізмі, але особливо розповсюдився при капіталізмі. Цей кредит дозволяє підприємцям збільшувати розмір виробничого використання вільного капіталу, землевласникам - фінансувати купівлю оддаткових ділянок землі, дає можливість придбати машини, обладнання та інші засоби виробництва, тобто сприяє розвитку та зміцненню ринкових відносин. Кредит видається, як правило, на термін більше п'яти років.

Для іпотечного кредиту, крім довгостроковості, характерно залишення заставленого майна в руках боржника, який продовжує його експлуатувати. В цьому випадку залогодержатель має право перевіряти за документами та фактичну наявність, розмір та умови зберігання заставленого майна.

Припускається повторна застава з отриманням додаткового кредиту, якщо цінність майна не вичерпувала попередніми заставами і якщо боржник має економічну можливість сплачувати відсотки та гасити основний борг по кредиту.

При заставі нерухомого майна боржник лише номінально зберігає право власника. Фактично в цьому випадку земельна рента, що виступає економічною формою реалізації земельної власності, присвоюється кредитором.

Надають іпотечний кредит, як правило, банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових кредитів під заставу нерухомості. До них відносяться також і земельні банки, що видасть довгострокові кредити в основному під заставу землі.

Історія створення земельних банків в Росії, де вони відігравали велику роль в розвитку кредитної системи, тісно пов'язана зі своїм соціально-економічним та політичним життям країни другої половини ХІХ - початку ХХ століть. На початку 70 - х років минулого століття були створені одинадцять акціонерних іпотечних (земельних) банків. Значну роль в проведенні аграрної політики в дореволюційній Росії грали державні банки: Державний селянський поземельний банк (заснований в 1882) та Державний дворянський земельний банк (1885 р.).

На державний селянський поземельний банк була покладена задача видавати кошти селянам на купівлю землі поміщиків. Банк видав селянам довгострокові позики терміном на 34, 5 року. За 1883 - 1895 р.р. банк видав 15 тис.грн. позик на загальну суму 82 млн.крб. За його участю було придбано та куплено 2, 4 млн. десятин землі, головним чином поміщицької.

В наступні року масштаби придбаної банком землі, а також видачі позик, за рахунок яких селяни купували землю, значно виросли.

Задачею Державного дворянського земельного банку поміщицького землеволодіння шляхом видачі дворянам іпотечних позик до 66 років в розмірі 60% вартості дворянських маєтків. Дворянський банк надав поміщикам велику фінансову підтримку - до кінця 1890 р. заборгованість позичальників по позикам складала 267 млн.крб.

Деякий застій поземельного кредиту був пов'язаний зі спадом економіки в 1905 - 1907 р.р. Відродив та прискорив розвиток цього кредиту економічний підйом 1909 - 1913 р.р. Однак перша світова війна привела до скорочення діяльності іпотечних банків, а потім і її припинення.

Так як іпотечний кредит передбачає наявність приватної власності, перед усім на землю, то саме з причини її відміни на території Росії та України після 1917 року іпотечні банки були закриті, оскільки не стало основи для здійснення операцій по заставі

Діяльність українських комерційних банків нині зосереджена переважно на роботі з юридичними особами . Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатиме, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов`язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості ( Наприклад. Акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ ( товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого - прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем - підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами ), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються на пільгових умовах.

Отже в загалі, для населення Корниенко Е.Б. Коммерческие банки их операции: Учебное пособие. - Симферополь, 1995.- 270 с.(с. 136) споживчий кредит носить тільки позитивний характер, так він прискорює одержання визначених благ (товарів, послуг ), які вони могли б мати ( одержати ) тільки в майбутньому - при умові накопичення суми грошових коштів, матеріальних цінностей або послуг, будівництва або інших.

Надання споживчого кредиту населенню, з одного боку, збільшує його поточний платоспроможний попит, підвищує його життєвий рівень, а з другого боку прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів. В процесі погашення споживчих позик у населення зменшується на відповідну суму платоспроможний попит, що необхідно враховувати при визначенні обсягу та структури товарообігу, платних послуг, динаміки доходів та витрат населення, грошової маси в обігу. Таким чином розмір кредитів тісно повязаний з формуванням купівельного фонду населення та його відповідності обсягу до структури товарного фонду та послуг.

Недостатня увага українських комерційних банків до роботи з населенням має нині як об`єктивні, так і суб`єктивні причини. Основні з них, безумовно, пов`язані з економічною нестабільністю і законодавчою неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Україні величезні.

Споживчий кредит Економічний словник-довідник: За ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного - К.: Феміна, 1995.- 368 с. (Nota bene ) (с. 306). - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Субєктами кредитних відносин являються фізичні особи (позичальники ), а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи ( ломбарди, пункти прокату та інші підприємства та організації ).

Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад торгівельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.

Обєктом кредитування є витрати, повязані з задоволенням попиту населення поточного характеру, в тому числі придбання товарів в особисту власність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру на будівництво та підтримання нерухомого майна.

Що стосується більш детального регулювання споживчого кредиту зі сторони держави в порівнянні з іншими формами кредиту, то це в основному проявляється в регулюванні процентних ставок, строків, додержання принципів соціальної справедливості, доступності кредитів. Більш детальне регулювання обумовлене тим, що споживчий кредит появязаний з потребами населення, рівнем його життя.

Враховуючи вивчений матеріал наведемо класифікацію Діяльність Ощадного банку України в ринкових умовах/ Під ред. Мішти С.П. - К.: "ЛИБРА", 1996.- 160 с. (с. 108) споживчих кредитів яка, на наш погляд, є найбільш повною та вдалою (див. Рис. 1.1):

цільовим характером;

субєктами кредитних відносин - на банківські та небанківські;

способом організації надання позичкових коштів - на позики організовані та неорганізовані, прямі та непрямі;

формами видачі - на товарні та грошові кредити;

ступенем покриття кредитом вартості товарів, послуг - на позики на повну вартість або на часткову їх оплату;

способом погашення кредиту - на ті що погашаються поступово (в розстрочку ) або разовим платежем;

строками надання - короткострокові, середньострокові та довгострокові.

В залежності від цільового призначення споживчі кредити поділяються на:

інвестиційні;

для купівлі товарів та сплати послуг;

на розвиток підсобного господарства;

цільові кредити окремим соціальним групам;

на не цільові споживчі потреби;

чекові;

під банківські кредитні картки.

До інвестиційних відносяться позики на кооперативне житлове будівництво та придбання індивідуальних житлових будинків, садових будиночків, благоустрій садових ділянок, реконструкцію, капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, дач.

Гострота житлової проблеми розширює сферу застосування та зростання обсягів кредитів, що надаються на індивідуальне житлове будівництво, як одну з можливостей її вирішення. Значну роль в розширенні житлового будівництва та задоволенні зростаючих потреб населення в житлі відіграє житлова кооперація, членам якої може бути надано кредит для придбання кооперативної квартири.

Слідуюча група обєднує позики для придбання окремих споживчих товарів або сплати послуг, розстрочку платежів за товари довгострокового користування, прокат деяких предметів споживання.

До кредитів на розвиток особистих підсобних господарств відносяться позики на купівлю сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, купівлю посадкового матеріалу, фруктових дерев, добрив.

Не цільові споживчі кредити можуть надаватися населенню комерційними банками, ломбардами під заставу майна, касами взаємодопомоги, господарськими організаціями без зазначення мети використання кредиту. Це може бути кредит на невідкладні потреби, здійснення затрат, що виникають в звязку з особливими або непередбачуваними обставинами ( лікування, нещасний випадок, туризм та інше ).

Новим в споживчому кредиті є чековий кредит та банківські кредитні картки. Мова йде про надання кредиту фізичним особам по їх запиту переважно на основні розстрочки платежу. Надання чекового Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С.Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой, - Мн.: Меркаванне, 1994.- 270 с.( с. 142) кредиту повязано з наявністю рахунку. Це може бути звичайний поточний рахунок в банку. Між кредитором та позичальником передбачається обумовлене завчасно автоматичне надання кредиту в момент вичерпання залишку коштів на рахунку. Такі позики можуть погашатися або в процесі надходження на рахунок грошових коштів ( вкладів ) або спеціальними внесками позичальника. Можуть використовуватися картки гарантування чеків для ідентифікації клієнта. Інший вид чекового кредиту базується на застосуванні спеціального чекового рахунку та спеціальних банківських чеків. Ці чеки можуть мати особливу форму та код, що забезпечує ідентифікацію при їх обробці в банку. Вкладник отримує позику як тільки чек надходить в банк для проведення по рахунку. Позичальник виписує чек проти суми виділеного йому чекового кредиту. При придявленні чеку встановлена сума ліміту зменшується, коли ж на рахунок надходять кредитні платежі ліміт поновлюється. Чекове кредитування повязане з великими витратами і для банку і для споживача і легко піддається контролю. Чековий кредит надається тільки після звернення позичальника в банк, котрий повинен оцінити кредитоспроможність заявника. Особливістю розвитку споживчого кредиту є зростання використання банківських кредитних карток. Кредитні картки припускають участь трьох сторін - власника картки, банку та торгівельної організації. Пластикова картка з виділеними символами, видана банком покупцеві, служить для торгівельної організації свідченням того, що банк гарантує відкриття кредиту власнику цієї картки . Картка надається клієнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцій з банком задовільний. По кожній картці встановлюється ліміт, який може бути змінено в ту чи іншу сторону в залежності від режиму використання картки її власником. Кредитні картки застосовуються і при сплаті за послуги. Кредитні картки погано застосовувати при купівлі дорогих товарів, так як велика вартість поглинає практично всю величину ліміту картки. Використання кредитних карток поліпшує надання споживчих кредитів. Вони служать знаряддям обігу та скорочують потреби в готівкових грошах.

Строки надання споживчих кредитів різноманітні. З загальної суми споживчих кредитів значна частина приходиться на короткострокові та середньострокові кредити. Деякі з них видаються з розстрочкою платежу. Довгострокові кредити видаються на інвестиційні цілі.

Банки - кредитори можуть надавати споживчі кредити безпосередньо позичальникам ( прямі кредити), що звертаються в банк за позикою, або побічні через посередників (торговельну організацію, ломбард, пункт прокату).

В звязку з тим, що торгівельні організації не завжди мають грошові кошти, щоб перекрити всю заборгованість по наданому ними кредиту покупцеві, вони самі звертаються в банки за позиками. Непряме кредитування дозволяє надавати кредити без значного збільшення операційних витрат банку.

Прикладом непрямого кредитування споживчих потреб є позики підприємствам прокату. Потреби підприємств по наданню послуг прокату в засобах покривається за рахунок залучення кредиту. В результаті одного акту надання речі в користування на обумовлений строк відшкодовується тільки невелика частина вартості товару. Щоб повністю отримати гроші за реалізований товар, необхідно здійснити велику кількість таких актів на протязі всього строку експлуатації предмету прокату. Нерівномірність платежів за предмет прокату, тривалість отримання виручки від їх реалізації, необхідність зберігання, упаковки, транспортування обумовлює великі потреби в кредитах підприємств прокату.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначається виходячи з вартості товарів і послуг, які є об`єктом кредитування, в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів.

Фізичні особи погашають кредит шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою .

Отже споживчий кредит є засобом задоволення різних потреб населення. Як зазначалося раніше при споживчому кредиті позичальником є фізичні особи, а кредиторами - кредитні установи, а також підприємства і організації різних форм власності. Споживчий кредит може надаватися як в грошовій так і в товарній формі.

В країнах з ринковою економікою споживчий кредит, як зручна та вигідна форма обслуговування населення, грає велику роль в економіці країни. Тому він підвернутий активному регулюванню зі сторони держави. Регулювання здійснюється як на рівні видачі кредиту так і на рівні його використання і виражається або в заохоченні кредитування кінцевого споживача через процентну ставку, термін кредиту, первинну участь власними коштами в кредитній операції, або шляхом створення більш жорстокого режиму кредитування .

В різних країнах діють різні закони, що регулюють умови кредитування індивідуальних позичальників, однак їх об`єднує спільна мета: заради підвищення рівня життя споживчий кредит повинен бути доступний в необхідному об`ємі.

В нашій країні (ще за часів СРСР) аж до перебудовчих процесів в економіці (до 1987 р.) переважали два основні види споживчого кредиту: кредит на купівлю товарів тривалого користування та на житлове будівництво (індивідуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носив побічний характер, так як його надавали різні торгові організації при посередництві кредиту Держбанку, а другий вид кредиту видавався безпосередньо кредитними установами (Держбанком та Будбанком ).

З початком процесу формування ринкових форм господарювання, який супроводжувався падінням виробництва, а відповідно й товарообігу, а також активним створенням в роздрібній торгівлі комерційних структур втратило своє практичне значення кредитування населення в формі придбання товарів в торгівлі з розстрочкою платежу. Кредитування житлового будівництва, а також надання деяких інших видів споживчого кредитування (на будівництво і благоустрій садових ділянок, будівництво, купівлю і ремонт будівель в сільській місцевості для сезонного проживання, на купівлю молодняку худоби та господарське обзаведення, на невідкладні споживчі потреби ) взяв на себе Ощадний спеціалізований банк України .

Кредитування споживчих потреб населення здійснюється Ощадним банком України при дотриманні таких же принципів, що й при кредитуванні юридичних осіб: терміновості, повернення, цільової спрямованості, платності, забезпеченості. Важливим критерієм є платоспроможність позичальника .

Взагалі всі принципи кредитування можна розділити на дві групи:

загальноекономічні принципи, які характерні всім економічним категоріям ( цілеспрямованість, диференційованість );

принципи, що відображають сутність та функції кредиту (терміновість, забезпеченість та платність ) .

Цілеспрямованість кредитування. Суть цього принципу заключається в тому, що суди повинні видаватися лише на конкретні цілі, а саме - на задоволення тимчасової потреби позичальників в додаткових коштах. ( В цьому - відмінність кредитування від фінансування. Фінансування таких жорстких цілей не має ). Якщо судами будуть покриватися потреби, що не мають тимчасового характеру, то видані кошти не повернуться до кредитора. Кредитування перевтілюється в фінансування без повернення. На практиці цей принцип втілюється шляхом видачі суд на конкретні цілі (об`єкти). Об`єктами споживчого кредитування виступають товарно-матеріальні цінності, потреба в коштах для поточних платежів при тимчасових фінансових труднощах і т. д.

Диференційованість кредитування. Вона заключається в наданні кредиту на різних умовах в залежності від характеру позичальника, спрямування кредиту, кредитного ризику, терміну кредитування, своєчасності повернення та деяких інших обставин .

Терміновість кредитування. Цей принцип означає, що в кредитному договорі повинен встановлюватися термін кредитування і цього терміну повинен додержуватися позичальник. Конкретний термін повернення кредиту в кінцевому рахунку визначається швидкістю кругообігу коштів позичальника.

Забезпеченість кредиту. Згідно цьому принципу кредитами повинно обслуговуватися тільки рухом реально існуючої вартості чи створення нової. Іншими словами, кожній гривні банківських коштів, що знаходяться в господарському оброті, повинна протистояти гривня відповідних матеріальних цінностей чи корисних затрат. Повернення суд повинно здійснюватися за рахунок завершення тих господарських операцій, для проведення яких вони були видані.

Платність кредиту. Принцип платності заключається в тому, що за користування позичковими коштами позичальник, як правило, виплачує кредитору судний відсоток.

Оскільки на Україні банком, який надає найширший спектр послуг в даний час із споживчого кредитування є Ощадбанк України. Тому на його прикладі розглянемо банківські продукти, які він надає на ринку споживчого кредитування. Це два види споживчих кредитів:

На поточні цілі ( так званий кредит на невідкладні потреби);

На витрати капітального характеру.

Кредит на нагальні потреби (короткостроковий кредит ) може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання. Нестабільна ситуація в нашій країні, що приводить до потужних інфляційних процесів, змушує Ощадбанк постійно змінювати відсоткову ставку за користування кредитом в зв`язку з зміною облікової ставки Національного банку України. Цей кредит видається терміном до одного року під 50 % річних в розмірі до 2500 грн.

Слід відмітити, що вданий час різко збільшився об`єм просоченої заборгованості за даним кредитом. Причинами цього є по-перше, ріст безробіття, по-друге, збільшенням щомісячних платежів, по-третє, відмова бухгалтерських працівників підприємств перераховувати платежі в погашення кредитів. Це, в свою чергу приводить, до обмеження видачі Ощадбанком вказаних суд.

Кредит на споживчі цілі (короткостроковий кредит ) може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання. Нестабільна ситуація в нашій країні, що приводить до потужних інфляційних процесів, змушує Ощадбанк постійно змінювати відсоткову ставку за користування кредитом в зв`язку з зміною облікової ставки Національного банку України. Цей кредит видається терміном до одного року під 50 % річних в розмірі до 10000 грн. Він видається під заставу цінностей або цінних паперів.

До кредитування нагальних потреб населення поступово приступають і комерційні банки. В основному це спосіб залучення коштів приватних вкладників для формування своїх кредитних ресурсів.

Інші комерційні банки пропонують своїм акціонерам кредити забезпечені акціями та іншими цінними паперами даного банку. Розмір кредиту встановлюється виходячи з ринкової вартості наявних акцій у власників на момент складання кредитного договору та терміну кредитування. Максимальний розмір кредиту складає 85 % ринкової вартості акцій.

Другий вид споживчого кредиту Ощадбанку - кредит на капітальні затрати ( довгостроковий ) - на відміну від кредиту на нагальні та поточні потреби потребує від населення надання звіту про його використання та документів про цільову направленість отриманих в банку сум.

В цілях надання допомоги громадянам в будівництві (реконструкції ) та придбання житла банками може видаватися три види житлових кредитів:

короткостроковий або довгостроковий на придбання та забудову землі під попереднє житлове будівництво;

короткостроковий кредит на будівництво ( реконструкцію ) житла, тобто безпосередньо для фінансування будівельних робіт (будівельний кредит);

довгостроковий кредит для придбання житла.

Кредитно-фінансова підтримка населення в вирішенні житлової проблеми здійснюється при використанні громадянами власних коштів, а також за рахунок державних субсидій, що отримуються на придбання житла.

Кредитування житлового будівництва виконується при умові відведення забудовнику у встановленому порядку земельної ділянки та наявності дозволів відповідних органів на будівництво житла. Відповідні документи про це повинні бути надані позичальником в банк разом з заявою на видачу суди.

Крім того, наданню в банк належить узгоджена й затверджена у встановленому порядку проектно-смітна документація, а також документи, що необхідні для визначення платоспроможності клієнта ( довідка з місця роботи ), та забезпечувальне зобов'язання.

В якості забезпечувальних зобов'язань громадяни можуть надавати договір застави нерухомого майна, поруку одного або більшої кількості громадян, страхової компанії чи інших юридичних осіб.

Підприємствам та організаціям різних форм власності рекомендовано в порядку надання допомоги своїм працівникам в покращанні житлових умов надавати гарантії на погашення житлових кредитів, що їм видані, а також частково або повністю здійснювати погашення цих кредитів за рахунок власних коштів.

Предметом застави можуть виступати:

земельна ділянка під будівництво, яка є власністю позичальника чи інші майнові права на цю ділянку;

готове житло чи об`єкти незавершеного будівництва;

інші види майна та майнових прав, які у відповідності до чинного законодавства України можуть використовуватися в якості застави.

Заставлене майно підлягає страхуванню заставодавцем від ризику втрати та пошкодження.

До повного погашення суми основного боргу та процентів за кредитом позичальник права без письмової згоди банку продати або переуступити майнові права на нерухоме майно третій особі.

Житлове кредитування населення здійснюється банками при дотриманні основних принципів кредитування: цільового використання, забезпеченості, терміновості, платності та поверненості.

При виявленні не цільового використання кредитів отриманих на будівництво чи купівлю житла, банк має право достроково стягнути видані кредити, а у випадку неможливості повернення кредиту позичальником банк проводить звернення стягнення на заставлене майно чи на поручителя.

У відповідності з положенням про житлове кредитування сума кредиту, що видається банком не повинна перевищувати 70% вартості придбання чи облаштування землі, будівництва (реконструкції чи вартості житла що купується). В іншій частці ( в розмірі не менше 30%) позичальник повинен брати участь власними коштами в об`єкті що кредитується. Цей момент, а також інші конкретні умови житлового ( терміни, відсотки ) повинні обумовлюватися в кредитному договорі, що заключається між позичальником та банком.

Вданий момент Ощадним банком України здійснюються такі види довгострокового кредитування:

Кредит на індивідуальне житлове будівництво (на будівництво індивідуальних будинків з надвірними будівлями ) ( купівля житлових будинків ) може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання. Цей кредит видається терміном до десяти років під 46 % річних в розмірі до 8000 грн. При цьому позичальник повинен приймати участь власними коштами в розмірі, що не менше 25% від загальної вартості будівництва;

Що стосовно кредиту на купівлю у громадян індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями, то він теж видається терміном до 10 років у межах оціночної вартості але не більше 8000 грн. Він може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання. При цьому процентна ставка складає на даний момент 46% річних, що стосовно кредиту на купівлю квартир, то умови його надання такі ж як і кредиту на купівлю у громадян індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями, тільки плата за кредит складає вже 48% тобто на 2% більша від плати за попередній кредит;

Кредит на реконструкцію, капітальний ремонт житлових будинків, будівництво надвірних будинків - він видається у розмірі наступних витрат, але не більше 5500 грн. та строком до5 років під 46% річних. Він може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання;

Кредит на будівництво, купівлю будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок, будівництво, купівлю будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом .Даний кредит може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання. Цей кредит видається у розмірі наступних витрат але загальна сума яких не перевищує 5000 грн. терміном до 5 років під 48% річних;

Кредит на реконструкцію та капітальний ремонт будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, будівництво гаражів, реконструкція та ремонт квартир ( які знаходяться у приватній власності з 1.10.96 ), купівля гаражів. Цей кредит видається в сумі до 3500 грн. терміном од трьох років з платою за кредит, що знаходиться на рівні 48%. Він як і попередні види кредитів може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання.

ПРОДАЖ ТОВАРІВ В КРЕДИТ повинен проводитися підприємствами роздрібної торгівлі всіх форм власності за цінами, що діють на день продажу ( без перерахунку в зв`язку з зміною цін в майбутньому). За деякими даними до продажу рекомендовано 16 найменувань товарів автомобілі, меблі, холодильники, морозильні камери, аудіо-відео техніку та ін.

Перший внесок готівковими коштами покупця, що купує товари в кредит, а також термін розстрочки платежу за них ( термін кредиту) поставлені в залежність від вартості товару. Якщо ціна товару дозволеного до продажу в кредит не перевищує 12- кратний розмір мінімальної місячної заробітної плати, то покупець вносить відразу не менше 20% вартості цього товару і отримує відстрочку платежу на термін від 6 місяців до трьох років, а якщо ціна товару перевищує названу межу, то необхідно спочатку при покупці товару в кредит виплатити 40% його вартості, інша частина належить до погашення в термін до 5 років. Так в наш час можна придбати в розстрочку автомобілі компанії АВТОЗАЗ-DAEWO на термін від 6 місяців до 60 місяців ( 5 років ), сплативши відразу 40% від номінальної вартості автомобілів. Платежі здійснюються щомісячно. За цією програмою можна придбати автомобіль будь-якої марки даного концерну. Також у розстрочку можна придбати автомобілі IVECO від компанії IVECO-КРАЗ попередньо сплативши від 15% до 30% початкової вартості і отримуєте розстрочку на 3 роки на мікроавтобуси та 4 роки - на тягачі. При цьому платежі потрібно здійснювати щоквартально з відсотковою ставкою - 15% - 16% річних у валюті.

Правилами продажу в кредит громадянам товарів довгострокового користування встановлені ліміти ( границі ) кредитування, які визначаються рівнем заробітної плати ( доходу ) громадян. Так при продажі товарів в розстрочку на 6 місяців сума кредиту що надається не повинна перевищувати 2-х місячної заробітної плати покупця товарів, на 24 місяці - 8-ми місячної зарплати, на 36 місяців - 12-ти місячної зарплати, на 48 місяців - 18-ти місячної зарплати і, на кінець, при терміні кредиту в 60 місяців гранична сума кредиту встановлена на рівні 24-місячної заробітної плати покупця.

У випадках коли вартість товару перевищує граничну суму кредиту, різниця між вартістю товару та сумою кредиту повинна бути сплачена готівковими коштами або безготівковим шляхом.

З покупців на рахунок підприємств торгівлі беруть відсотки з суми кредиту, розмір яких встановлюється підприємством торгівлі з урахуванням діючих ставок на банківські кредити. Вартість товару в сумі наданого кредиту повинна погашатися покупцем рівними долями один раз в місяць.

Важливим джерелом кредитів фізичним особам, не призначених на житло, кошти переміщення та освіту, є БАНКІВСЬКІ КРЕДИТНІ КАРТКИ. Банківські картки передбачують участь трьох сторін: банка - емітента кредитної картки, її власника та торгової організації, що приймає кредитні картки в якості платіжного засобу за товари та послуги. Для отримання кредитної картки клієнт повинен перерахувати в банк встановлену банком суму грошових коштів. Сплата товарів та послуг може бути проведена й без наявності коштів на рахунку клієнта, за рахунок банківського кредиту. Банк за свої послуги стягує визначений відсоток від суми кожної операції. Користувачі кредитної картки також повинні щорічно перераховувати визначену суму грошей за обслуговування картки та її щорічне оновлення.

Цей спосіб постійного надання споживчого кредиту набуває все більш широкого розповсюдження за кордоном. Такі міжнародні фінансові асоціації, як Visa, American Express, MasterCard, надають володарям їх пластикових карток практично будь-яку послугу в довільній сфері обслуговування.

Вданий момент вже багато банків працюють як з вище перерахованими картками так і з картками власних емісій. Однак слід відмітити що наша країна в даний момент ще не зовсім готова до втілення в широких масштабах кредитних карток ні технічно ні структурно, ні психологічно. Особливого розвитку вони набули в основному в найбільших містах України, а якщо розглядати більш детальніше в самих містах то здебільше це елітні магазини, бари та ресторани, банки та центральні поштові відділення.

До споживчого кредиту відноситься і кредит ЛОМБАРДІВ. Ломбарди надають населенню кредит під залог предметів особистого користування та домашнього споживання. Розмір суди залежить виду заставлених речей, їх ринкової вартості та встановленого ломбардом ліміту заставного забезпечення. В даний час все більш широкого розвитку набувають приватні ломбарди. Тому відсоткова ставка за ломбардними кредитами досить висока. Вона не рідко перевищує банківську процентну ставку, що впливає на об`єми цього кредиту. В даний час ломбардні кредити видаються в переважній більшості під заставу виробів із дорогоцінних металів (золото, срібло, платина ) та камінців, нової аудіо-відео техніки, тобто під заставу майна, яке має високу ліквідність.

Альтернативою до банківського споживчого кредиту є кредити, що надаються кредитними союзами. На Україні вони хоч і існують, але великого розповсюдження не набули із-за недосконалого законодавства, що регулює їх діяльність.