Управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43:336

УПРАВЛІННЯ СТРАХОВИМИ РИЗИКАМИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КУЛЬТУР В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Матвієнко Галина Анатоліївна

Дніпропетровськ 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України Корецький Микола Христофорович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуючий відділом інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Чепурко Віктор Васильович, Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», завідувач кафедри фінансів.

кандидат економічних наук Николюк Ольга Миколаївна, Житомирський національний аграрний університет, асистент кафедри моніторингу навколишнього природного середовища

Захист дисертації відбудеться 15 січня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7.

Автореферат розісланий “_____” грудня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сільське господарство України є однією з найбільш перспективних експортоорієнтованих галузей і може виступити основою для забезпечення стабільності в економіці країни та продовольчої безпеки. Проте виробництво сільськогосподарської продукції завжди належало до високо ризикованих видів діяльності. Диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, коливання ринкових цін та урожайності, природні ризики, часткова або повна нестача виробничих ресурсів, нестійка державна аграрна політика - все це значною мірою впливає на доходи сільськогосподарських товаровиробників. Найбільш ефективним методом управління основними ризиками є страхування, застосування якого дозволяє відшкодувати збитки, спричинені економічними та природнокліматичними ризиками, та забезпечити фінансово-господарську стійкість виробників.

Проблеми управління ризиками аграрних виробників та страхування врожаїв знайшли відображення у наукових працях таких вітчизняних вчених-економістів, якУ В. Андрійчук, В. Базилевич, К. Базилевич, В. Борисова, О. Гаманкова, Б. Данилишин, І. Загайтов, С. Кваша, М. Корецький, П. Макаренко, Л. Мармуль, М. Мних, С. Навроцький, С. Осадець, О. Олійник, Т. Ротова, Р. Смоленюк, О. Ульянченко, О. Царенко, В. Чепурко, А. Чупіс та ін.

Сучасний стан управління страховими ризиками в Україні характеризується недосконалістю організації та законодавчої бази, а також відсутністю розвинутої страхової інфраструктури. Разом з тим сьогодні, у зв'язку з інтеграцією України у світовий економічний простір і набуттям членства у Світовій організації торгівлі, з'являються широкі можливості використання зарубіжного досвіду формування системи управління страховими ризиками та побудови ефективної інфраструктури для забезпечення сталих зв'язків між учасниками сільськогосподарського страхування. Недостатнє теоретичне та методологічне опрацювання питань управління страховими ризиками та їх високе практичне значення для сільськогосподарських підприємств зумовлюють актуальність обраної теми та визначили мету, завдання та структурну будову дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету за темоюУ „Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022). Автором запропоновано системний підхід до удосконалення управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах, визначені тенденції і особливості управління страховими ризиками та обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності управління.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад управління страховими ризиками та розробка пропозицій щодо удосконалення управління ними при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Для досягнення даної мети в роботі вирішувались такі завданняУ

· уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування сільськогосподарського страхування;

· ідентифікувати основні чинники, які враховують внутрішні можливості підприємства до зниження ступеня ризику;

· розробити пропозиції щодо посилення інтеграційних зв'язків між всіма учасниками сільськогосподарського страхування;

· обґрунтувати проведення сільськогосподарським підприємством заходів з попередження ризикових подій;

· розробити пропозиції щодо ефективної взаємодії чинників розвитку сільськогосподарського страхування для досягнення синергетичного ефекту;

· розробити методичний підхід до визначення стратегії управління страховими ризиками.

Об'єктом дослідження є процес управління страховими ризиками сільськогосподарських підприємств в умовах становлення та розвитку сільськогосподарського страхування.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів управління страховими ризиками в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є системний підхід до пізнання фундаментальних положень економічної науки стосовно управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах. За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів аналогії, співставлення, індукції, дедукції, уточнено поняття „сільськогосподарське страхування”, сформульовано загальні висновки та висновки до розділів. При аналізі сучасного стану управління страховими ризиками в сільськогосподарських підприємствах використано статистико-економічний метод, зокрема прийоми - графічний і порівняння. В аналітичній частині за допомогою монографічного методу та методу соціологічних досліджень проведено опитування сільськогосподарських виробників Мелітопольського району з метою вивчення сучасного стану управління страховими ризиками. Метод кореляційно-регресійного аналізу використано з метою визначення щільності й характеру зв'язку між кількістю опадів та урожайністю озимої пшениці, за допомогою оптимізаційного моделювання та теорії ігор визначено найкращу стратегію страхування.

Інформаційно-аналітичну базу склали нормативно-правова база України, офіційні матеріали Держкомстату України та його органів, Міністерства аграрної політики України, страхових організацій, аграрних підприємств, періодичних видань, наукових конференцій, а також публікації вітчизняних і зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значимими результатами дослідження, що становлять наукову новизну, розкривають суть роботи та виносяться на захист, є такі:

впершеУ ризик сільськогосподарський страхування синергетичний

· запропоновано системний підхід до вирішення наукової проблеми удосконалення управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах, який враховує синергетичну взаємодію технологічних, організаційних, економічних та правових чинників розвитку сільськогосподарського страхування;

удосконаленоУ

· теоретичну інтерпретацію поняття „сільськогосподарське страхування”, яка, на відміну від існуючих підходів, розглядає його як один із важелів розвитку сільського господарства, що покращує інвестиційну привабливість та забезпечує стабілізацію доходів сільськогосподарських підприємств по роках;

· управлінські засади посилення інтеграційних зв'язків між всіма учасниками сільськогосподарського страхування при виборі стратегії страхування, впровадженні сучасних систем спостереження за станом погоди і посівами та оцінкою збитку;

· обґрунтування заходів з попередження ризиків при вирощуванні сільськогосподарських культур, що включають створення спеціальних резервів на рівні страхових організацій, а також передбачають їх взаємодію з сільгосппідприємствами на основі укладання довгострокових контрактів;

дістали подальший розвитокУ

· ідентифікація зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на оцінку вартості страхування та на рівень страхового ризику на рівні підприємства і які враховують внутрішній потенціал підприємства до зниження ступеня ризику;

· методичний підхід до визначення оптимальної частини застрахованого врожаю для максимізації очікуваного доходу сільськогосподарського виробника із застосуванням оптимізаційного моделювання та теорії ігор.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо підвищення взаємодії обласних державних адміністрацій та страхових компаній знайшли схвалення в Управлінні агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Запорізької області (довідка № 01-00/390 від 10.03.2009), пропозиції щодо удосконалення змісту договорів страхування, використання страхових резервів, організації перестрахування - в Українській пожежно-страховій компанії в Запорізькій області (довідка № 202 від 12.03.2009); пропозиції щодо створення спостережних комітетів по визначенню збитків при страхуванні урожаїв за державною підтримкою, створенню баз даних знайшли схвалення в Управлінні агропромислового розвитку районної державної адміністрації Мелітопольського району (довідка № 103 від 06.03.2009); пропозиції щодо створення товариств взаємного страхування фермерів та приватних землевласників, створення програмного комплексу вибору стратегії управління ризиком - в Запорізькій обласній асоціації фермерів та приватних землевласників (довідка № 56 від 05.04.2009), теоретичні розробки та методичні рекомендації, отримані в процесі дослідження, використовуються у навчальному процесі Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій при викладання дисциплін „Фінансовий менеджмент” та „Ринок фінансових послуг” (довідка № 346/09 від 24.11.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, що містить нове розв'язання конкретного наукового завдання - удосконалення управління страховими ризиками при вирощуванні культур у сільськогосподарських підприємствах. Наукові результати і висновки, викладені у дисертаційній роботі та публікаціях, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення та основні результати дослідження обговорювались на науково-практичних конференціяхУ „Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів” (Запоріжжя, 2007); „Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції” (Донецьк, 2007); на IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (Львів, 2007); „Стратегии развития Украины в глобальной среде” (Сімферополь, 2007).; „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2007); „Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (Харків, 2007); „Актуальні проблеми економіки 2007” (Київ, 2007); „Інноваційні стратегії економіки регіонів” (Київ, 2007); „Європейські орієнтири муніципального управління” (Київ, 2008); „Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008); „Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (Київ, 2008), на Міжнародному управлінському форумі „Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку” (Харків, 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 22 одноосібних наукових працях загальним обсягом 5,9 друк. арк., в т. ч. 8 - в наукових фахових виданнях обсягом 2,9 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (211 найменувань на 20 сторінках). Обсяг дисертації становить 182 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 40 таблиць та 41 рисунок (з них 3 займають усю площу сторінки), 11 додатків на 40 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання роботи, її зв'язок з науковими програмами. Розкрито основні елементи наукової новизни і практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах” - розглянуто наукові засади щодо методів управління ризиками при вирощуванні сільськогосподарських культур, визначено специфіку сільськогосподарського ризику та досліджено класифікацію основних сільськогосподарських ризиків. Проведено аналіз основних стратегій управління ризиком при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах.

Сільськогосподарське страхування визначено як основний важіль розвитку сільського господарства, який полягає в створенні спеціальних фондів за рахунок внесків сільськогосподарських виробників для відшкодування збитків, спричинених природно-кліматичними та іншими ризиками. Саме страхування є найбільш ефективним ринковим механізмом управління ризиками в сільському господарстві, який сприяє підвищенню його інвестиційної привабливості та стабілізації доходів виробників, а також забезпеченню продовольчої безпеки держави. Найбільш вразливими до наслідків ризикових подій є невеликі підприємства, оскільки після дії ризикових подій вони можуть ще більше погіршити свій фінансовий стан, тому застосування страхування як інструменту ризик-менеджменту саме на цих підприємствах можна вважати необхідною умовою їх ефективного функціонування. Для покращення оцінки страхового ризику та визначення оптимальної стратегії управління страховими ризиками уточнено перелік внутрішніх та зовнішніх чинників на рівні підприємства, які враховують його внутрішні можливості до зниження ступеня ризику.

Враховуючи необхідність управління ризиками, доцільним є дослідження стратегій ризик-менеджменту, які залежно від часового періоду поділяються на стратегії, що застосовуються до та після ризикової події, а також стратегії зі скорочення ризиків на підприємстві (неформальні) і стратегії щодо трансферу і розподілу ризиків з іншими суб'єктами економіки (формальні стратегії). Найбільш ефективними для всіх рівнів економіки (мікро-, мезо- і макрорівні) є застосування формальних стратегій перенесення ризику (табл.1). При цьому страхування можна вважати особливо дієвим методом, який передбачає перенесення ризику та заснований на ринкових інструментах. Досліджено розвиток сільськогосподарського страхування, яке має значний позитивний вплив на вітчизняну економіку і соціальну сферу. Так, якщо сільськогосподарські виробники знатимуть, що у випадку повної або часткової загибелі врожаю внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов вони зможуть розраховувати на компенсацію, то, не боячись банкрутства, вони будуть з упевненістю продовжувати займатися виробництвом сільськогосподарської продукції, незважаючи на підвищену ризикованість галузі. Це дозволить збільшити сільськогосподарське виробництво, зберегти робочі місця, збільшити бюджетні надходження, їх регулярність, зменшити міграцію сільського населення та поліпшити соціальну структуру села.

Однією з основних умов ефективного розвитку сільськогосподарського страхування є участь держави. Тому виникає питання про необхідність розробки стратегії та основних цілей державного регулювання сільськогосподарського страхування. Ключовим учасником аграрного страхування - державою - поки ще не розроблено ефективно діючу інституціональну структуру аграрного страхування.

Таблиця 1

Переваги застосування формальних стратегій управління ризиками

Мікрорівень (рівень окремого підприємства)	Мезорівень (рівень галузі сільського господарства)	Макрорівень (державний рівень)
Зниження невпевненості в грошовому потоці і очікуваних доходах	Посилення сільськогосподарського фінансування	Зниження урядових фіскальних впливів в сільськогосподарських ризиках і стихійних лихах
Вкладення в інноваційні проекти	Підтримка інвестицій у сільське господарство	Скорочення часу реагування держави на ризикові події
Можливість ефективного та стабільного планування на майбутнє	Можливість більш ефективного використання ресурсів	Роз'яснення ролі державного та приватного сектора
Покращення та спрощення доступу до кредитів	Зниження економічних потрясінь	Зниження економічних спадів при настанні ризикових подій
Зниження вразливості сільськогосподарського виробництва	Розвиток аграрної інфраструктури	Покращення стратегічного управління економікою

Держава має сприяти організації управління страховими ризиками та підтримувати страхувальників і страховиків адміністративними заходами і інфраструктурними інвестиціями. Виникає також гостра необхідність перебудови системи аграрного страхування в Україні з урахуванням вимог СОТ. В процесі дослідження виявлено основні параметри і проблеми розвитку сільськогосподарського страхування та запропоновано основні шляхи їх вирішення (табл.2). З метою покращення управління страховими ризиками обґрунтовано створення спеціалізованого органу, який би здійснював функції планування і координації сільськогосподарського страхування - Державного агентства з управління сільськогосподарськими ризиками, основною метою якого має стати забезпечення стійкого розвитку аграрного виробництва, продовольчої безпеки країни, зростання рівнів доходів працівників сільського господарства, а також зниження навантаження на бюджет.

Для обґрунтування вибору стратегії управління страховими ризиками пропонується розробка та впровадження програмного комплексу підтримки рішення щодо вибору стратегії управління страховими ризиками. При цьому програмне забезпечення та необхідні кадри рекомендується зосередити в районних об'єднаннях (асоціаціях) сільськогосподарських виробників. Основну ж роботу варто доручити Державному агентству з управління сільськогосподарськими ризиками, яке забезпечуватиме районні відділення програмним забезпеченням, здійснюватиме технічну та інформаційну підтримку. Програмний комплекс повинен постійно отримувати дані з зовнішнього середовища та враховувати всі внутрішні фактори підприємства, які впливають на вибір стратегії управління страховими ризиками.

Таблиця 2

Основні проблеми розвитку сільськогосподарського страхування в Україні та шляхи їх вирішення

Параметри системи страхування	Проблеми	Шляхи вирішення
Стратегія розвитку системи сільськогосподарського страхування в Україні	Відсутність довгостро-кових стратегій та планів розвитку, адаптованих до вимог СОТ, критеріїв фо-рмування системи стра-хування	Розробка довгострокових стратегій та програм розвитку аграрного страхування. Розробка концепції розвитку аграрного страхування. Гармонізація критеріїв формування аграрного страхування з вимогами СОТ
Види страхування в АПК	Чітко не визначені об'єкти та частка ринку страхування	Затвердження переліку видів сільськогоспо-дарського страхування, визначення методології розробки тарифних ставок, формування вимог до страхових компаній, які займаються аграрним страхуванням, видача окремої ліцензії на цей вид страхування
Законодавчо-нормативна база аграрного страхування	Відсутність закону про аграрне страхування, правил і методик визначення та урегулювання збитків	Прийняття Закону України „Про аграрне страхування в Україні”. Виділення аграрного страхування в окремий вид страхування. Розробка єдиних правил та методик розрахунку збитків
Участь держави в системі страхування ризиків сільського господарства	Не сформовано принципи та критерії участі держави в аграрному страхуванні	Удосконалення участі держави в субсидуванні витрат на страхування сільськогосподарським виробникам. Розробка основних принципів та критеріїв участі держави в аграрному страхуванні
Формування і використання бюджетної допомоги	Не враховано багатоваріантний підхід та гнучкість системи в зв'язку зі змінами погоди та фінансовим станом виробника	Можлива розробка бюджетної допомоги з врахуванням фінансово-економічного стану страхувальників, ризику та необхідності цієї продукції для країни
Взаємодія між учасниками страхування	Нестача тісної взаємодії та інфраструктури аграрного страхування	Побудова інфраструктури аграрного страхування, забезпечення допомоги державними органами розвитку страхування
Кадровий потенціал	Відсутність спеціалізованих кадрів	Навчання персоналу страхових компаній, співробітництво страхових компаній з науковими інститутами, спільні дослідження
Фінансовий моніторинг і контроль ринку аграрного страхування	Відсутність чітких і прозорих методів, інструментів організації і ведення моніторингу та контролю	Організація статистичної бази з аграрного страхування. Формування методологічної бази і інструментарію з фінансового моніторингу

На базі цього програмного комплексу пропонується створити найповнішу статистичну базу як щодо урожайності, так і стосовно ризикових подій, яка має інтегруватися з базою Державного агентства з управління сільськогосподарськими ризиками (рис.1).

На основі вищезазначеного можна стверджувати, що саме страхування є найбільш ефективним методом управління ризиками, який дає можливість стабілізувати доходи сільськогосподарських виробників, запобігти різким коливанням доходів та знизити логістичні витрати.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Організація стратегії управління страховими ризиками

Проте для розвитку сільськогосподарського страхування необхідно вирішити ще низку проблем, зокрема, визначити роль держави у цьому процесі, розробити принципи створення страхової інфраструктури та сформувати надійну методологічну й інформаційну базу.

У другому розділі - „Оцінка сучасного стану управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах” - проведено аналіз сучасного стану розвитку сільськогосподарського страхування. Страховий ринок в Україні в останні роки швидко зростає і є сприятливим для розвитку сільськогосподарського страхування. Однак нині аграрний сегмент страхової галузі забезпечує перерозподіл лише 0,08% ВВП і лише 10 страхових компаній постійно співпрацюють з сільськогосподарськими підприємствами (табл. 3). Так, в 2008 р. лише 1397 виробників використовували страхові продукти, застрахована площа складала всього 5,3% від загальної посівної площі. Якщо проаналізувати структуру застрахованих культур в Україні, то найбільш активно страхуються посіви озимої пшениці (8,32% від посівної площі), ріпаку (12,86%) та ячменю (3,27%), що свідчить про значні потенційні можливості розширення страхового ринку та значного збільшення видів застрахованих культур і страхових продуктів. В останні роки сільськогосподарські виробники значно посилюють інтерес до страхування. Проте суттєвою проблемою залишається незначна кількість страхових компаній, які пропонують цей вид страхування, а також їх нерівномірний розподіл за областями. Негативним є також вузьке коло культур, що передаються на страхування. В дисертаційній роботі висвітлено досвід організації сільськогосподарського страхування в розвинутих країнах та можливість його застосування в Україні і проведено критичний аналіз існуючих у нас страхових продуктів для рослинництва, встановлено необхідність їх розширення та вдосконалення. Оскільки більшість ризиків, що передаються на страхування, є погодними, виникає гостра необхідність їх класифікації та чіткого трактування в страхових контрактах. Це удосконалить договори страхування, дозволить точніше врегулювати збитки та розподілити вплив окремих ризиків на урожайність.

Обґрунтовано необхідність тісної взаємодії страхових компаній з гідрометеослужбами стосовно отримання прогнозів та спостережень за станом посівів. Це сприятиме більш обґрунтованому визначенню страхових тарифів та проведенню попереджувальних заходів підприємствами щодо зниження ризикових подій.

Таблиця 3

Фактичні дані за програмою субсидованого страхування в Україні

Показники	Роки	2008 р. у % до 2005р.
	2005	2006	2007	2008
Застрахована площа, га	390600	668100	2358177	1171641	299,96
Кількість застрахованих господарств	934	1330	4397	1397	149,57
Відношення застрахованої площі культур до загальної, %	2	3,5	8	5,3	265,00
Сума зібраних премій, тис. грн.	12800	285000	117120	155382	1200
Ліміт суми, виділеної на субсидування, тис. грн.	54000	10000	50000	200000	370,37
Кількість страхових компаній, які уклали договори за програмою субсидування	33	36	62	59	178,79

Перспективним, на нашу думку, є використання агрометеорологічних стратегій адаптації землеробства та новітніх технологій при спостереженні за погодою і станом посівів страховими компаніями. Базою для дослідження страхового поля обрано Мелітопольський район, який за кліматичною характеристикою належить до зони ризикованого землеробства, а найбільш розповсюдженими кліматичними ризиками є посуха та заморозки. Стан ґрунтів району в цілому є сприятливим для вирощування сільськогосподарської продукції і має високі якісні характеристики. За організаційно-правовою формою господарювання більшість підприємств в районі є невеликими та мають нестійкий фінансовий стан. У структурі виробництва сільськогосподарської продукції найбільша питома вага припадає на культури, що найчастіше є застрахованими, - зернові та соняшник. В останні роки в середньому по районах виробництво сільськогосподарської продукції було збитковим, а урожайність схильна до значних коливань, що зумовлює об'єктивну необхідність проведення страхування в регіоні. Враховуючи, що одним із завдань дослідження є вивчення впливу природних умов на виробництво основних видів сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур, проведено поділ території на групи за потенціалом родючості. Відповідно до агрохімічної паспортизації земель в Мелітопольському районі, найменший ресурс родючості складає 39 ц/га, найбільший - 68 ц/га. Так, всі підприємства, залежно від потенціалу родючості, розподілено на такі групи: І - 39-45; ІІ - 46-51; ІІІ - 52-57; ІV - 58-63; V - 64-68. З кожної групи відібрано господарства з найбільшою посівною площею зернових культур. Для подальшого аналізу виділено п'ять підприємств, які у сукупності займають 21 % посівної площі і забезпечують 30,5 % валового збору зернових в цілому по Мелітопольському району. Здійснено економічний та фінансовий аналіз господарської діяльності і проаналізовано економічні показники виробництва зернових культур (рис. 2).

Рис. 2 Динаміка урожайності зернових культур на підприємствах Мелітопольського району за 2003-2007 рр

На основі аналізу виявлено, що більшість підприємств мають нестійкий фінансовий стан, тому через низьку платоспроможність багато з них не здатні самостійно утримувати виробничі ризики, а урожайність у всіх підприємствах має однакову динаміку і значно залежить від погодних факторів.

У третьому розділі - „Удосконалення системи управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах” - обґрунтовані пропозиції щодо підвищення взаємодії між всіма учасниками сільськогосподарського страхування, розроблено економіко-математичну модель вибору стратегії страхування.

Сільськогосподарське страхування проводиться тільки комерційними страховими організаціями, які прямо не зацікавлені у розвитку інфраструктури аграрного сектора. Особливо гострим є питання управління страховими ризиками невеликими сільськогосподарськими виробниками, які зазвичай не можуть сплачувати великі страхові тарифи через низьку платоспроможність. Для страхової компанії вони також не представляють значного інтересу через великі адміністративні витрати, асиметричну інформацію та моральний ризик. Тому для цієї групи підприємств запропоновано створення товариства взаємного страхування при Асоціації фермерів та приватних землевласників України (рис. 3). Значну увагу при організації управління страховими ризиками вирощування культур в сільськогосподарських підприємствах необхідно приділити фінансуванню системи попереджувальних заходів. У товаристві взаємного страхування при Асоціації фермерів та приватних землевласників рекомендується створення резерву попереджувальних заходів, який можливо формувати і в страхових компаніях, що займаються сільськогосподарським страхуванням та мають постійних клієнтів-страхувальників. Основну частку витрат з фінансування попереджувальних заходів, які можуть бути економічно невигідними для страховиків, однак важливими для розвитку сільського господарства, може взяти на себе Державне агентство з управління сільськогосподарськими ризиками.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Організація товариств взаємного страхування на основі об'єднань сільськогосподарських виробників

Визначено порядок організації фінансування попереджувальних заходів з розподілом функцій всіх учасників. У захисті сільськогосподарських виробників вагома роль належатиме державі, яка повинна організувати всіх учасників сільськогосподарського страхування, особливо при організації страхування врожаїв за державною підтримкою (рис.4). Також доцільним є підвищення впливу обласних і районних управлінь агропромислового розвитку та об'єднань сільськогосподарських виробників.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Організація попереджувальних заходів та впровадження інновацій за участю страховика в сільськогосподарських підприємствах

Враховуючи те, що фінансування компенсації страхових платежів за рахунок державного бюджету ускладнено, вагома роль у відродженні страхування повинна належати регіонам. У цьому випадку пропонується використовувати схему проведення страхування урожаю за участю обласних і районних управлінь агропромислового розвитку у визначенні збитку та поширенні аграрного страхування серед виробників (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Організація страхування урожаю сільськогосподарських культур за державної підтримки

Сільськогосподарський виробник є ключовим суб'єктом управління страховими ризиками, який повинен вирішувати питання формування стратегії перенесення ризиків, зокрема вибору страхової компанії, страхового продукту, культур, які будуть передаватись на страхування, частки страхування тощо. Особливо важливо оцінити всі зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на отримання доходу. Взаємодія з гідрометеостанціями, об'єднаннями сільськогосподарських виробників, дорадчими та консалтинговими службами дасть можливість швидше визначити і прорахувати ймовірність настання ризикової події та, спираючись на математичний апарат, знайти кращу стратегію передачі ризиків. Вибір стратегії страхування повинен ґрунтуватись на максимізації очікуваного доходу.

Для вибору стратегії управління страховими ризиками нами запропонована економіко-математична модель оптимізації стратегії виробника для максимізації суми доходу, який буде отриманий у більшості випадків (математичне сподівання доходу). Цільовою функцією оптимізації є математично очікуваний дохід за мінусом середньоквадратичного відхилення. Основними вихідними даними для вирішення завдання є: площа посівів - 2500 га, очікувана врожайність - 25 ц/га, страховий тариф - 10,5 %, франшиза - 20 %, ймовірність збору запланованого врожаю - 40 %. При вирішенні оптимізаційної моделі отримано найкращу стратегію страхування, зокрема страхування 80 % загальної площі посівів дозволить підприємству отримати максимальний дохід. Для обґрунтування обраної стратегії застосовано багатокритеріальний підхід.

Таким чином, впровадження та поширення управління страховими ризиками дозволить значно зміцнити продовольчу безпеку країни та покращати економічний стан сільськогосподарських підприємств, збільшивши їх доходи. Сільськогосподарське страхування має важливе значення і для соціальної сфери, оскільки сприятиме зниженню та стабілізації міграційних процесів, збільшенню рівня життя сільського населення та його зайнятості.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні узагальнено теоретичні, методологічні та практичні аспекти управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах, сформульовано пропозиції щодо удосконалення управління страховими ризиками й зроблено такі висновкиУ

1. Сільськогосподарське страхування передбачає передачу ризиків підприємства страховій компанії шляхом створення спеціальних фондів за рахунок внесків страхувальника для відшкодування збитків, спричинених природно-кліматичними та іншими ризиками. Теоретично обґрунтовано, що страхування результатів виробництва сільськогосподарської продукції є одним із методів підвищення рівня інвестиційної та інноваційної привабливості та стабілізації доходів, створює додаткові можливості залучення фінансових ресурсів.

2. З огляду на високу ціну послуг сільськогосподарського страхування, виникає необхідність орієнтації страхових компаній на посилення потенційної спроможності підприємств-страхувальників самостійно управляти власними ризиками. Встановлено, що існує сукупність зовнішніх та внутрішніх чинників, які визначають можливість самостійного впливу підприємства на предмет страхування. Їх виявлення, класифікація і врахування в практичній діяльності заохочує сільськогосподарських виробників до страхування своїх врожаїв.

3. Враховуючи багатоаспектність процесу страхування, основні проблеми перерозподілу сільськогосподарських ризиків доцільно розглядати відповідно до найважливіших складових системи вітчизняного страхування, до яких належать види страхування, його законодавчо-нормативна база, форми взаємодії з державою, кадровий потенціал тощо. Стратегічним пріоритетом розвитку системи страхування є адаптація сільськогосподарських підприємств до умов посилення конкуренції на ринку продовольства та сільгоспсировини, особливо в контексті набуття нашою країною членства в СОТ. Це вимагає формування відповідної методологічної та статистичної бази, розробки уніфікованої методики розрахунку збитків та правил страхування та ін.

4. На основі аналізу господарської діяльності потенційних страхувальників (страхового поля) встановлено істотні коливання урожайності культур та загибелі посівів. Це зумовлює необхідність поширення і розвитку сільськогосподарського страхування в інтересах стабілізації доходів сільськогосподарських підприємств. Для залучення до процесу страхування невеликих господарств доведена доцільність впровадження погодного індексного страхування, яке має певні переваги перед традиційними страховими продуктами: простіші інформаційні вимоги, придатність для малих господарств, низький рівень морального ризику (зловживань) та найшвидші страхові відшкодування. Опитування сільськогосподарських виробників дозволило виявити основні вимоги виробників до сільськогосподарського страхування, до яких належать кваліфіковані розрахунки, прозорість страхового ринку, обґрунтованість рівня страхових тарифів, збільшення державної підтримки, розширення асортименту страхових продуктів тощо.

5. Однією із проблем сфери сільськогосподарського страхування є несвоєчасність виявлення та попередження страхових подій. Це зумовлює необхідність взаємодії страхових компаній, сільськогосподарських підприємств та агрометеостанцій, направлену на забезпечення розробки обґрунтованих страхових тарифів, своєчасне виявлення та попередження страхових подій. Впровадження сучасних систем спостереження за станом посівів та погодою сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності підприємств, зниженню ризику виникнення асиметричної інформації та скороченню адміністративних витрат страхової компанії. Крім того, за рахунок співпраці метеостанцій, страховика і страхувальника стає можливим застосування агрометеорологічних стратегій адаптації землеробства до виникнення можливих ризиків.

6. Доведено, що для зменшення впливу ризикових подій та збільшення притоку інвестицій у сільське господарство необхідним є фінансування попереджувальних заходів та формування для цього спеціальних резервів на рівні страхових компаній. З метою залучення до процесу страхування фермерських господарств, як найбільш вразливих до дії ризиків суб'єктів господарювання, доцільно створити товариства взаємного страхування на основі представницьких об'єднань сільськогосподарських виробників, зокрема Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Це дасть змогу поширити сільськогосподарське страхування, залучити фермерські господарства до страхування та збільшити довіру до нього.

7. Зважаючи на те, що більшість страхових продуктів для сільськогосподарських підприємств передбачають часткову компенсацію витрат з боку держави, необхідним є створення спостережних комітетів з визначення та врегулювання збитків, моніторингу процесу страхування та здійснення поточного контролю за дотриманням принципів страхування. При цьому частку зазначених функцій рекомендується виконувати у взаємодії з обласними і районними управліннями агропромислового розвитку, яким також доцільно брати участь у поширенні інформації про сільськогосподарське страхування.

8. У зв`язку із необґрунтовано завищеними на даний час тарифами сільськогосподарського страхування та невизначеністю, пов'язаної з впливом погодних умов, виникає проблема встановлення частки застрахованого врожаю, яка б забезпечила баланс доходів сільськогосподарських підприємств та їх витрат. Розв`язання зазначеної проблеми запропоновано здійснювати на основі економіко-математичної моделі оптимізації частини застрахованого врожаю, яка дає змогу максимізувати суму очікуваного доходу страхувальника. Застосування зазначеної моделі на практиці за допомогою програмного комплексу дозволить сільгоспвиробникам обирати адекватну стратегію управління ризиками на своєму підприємстві та максимізувати його доходи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданняхУ

1. Матвієнко Г.А. Впровадження інноваційного індексного страхування в сільському господарстві України / Г.А. Матвієнко// ІнвестиціїУ практика та досвід. 2008. № 17. С. 12-14.

2. Матвієнко Г.А. Розвиток перестрахування аграрних ризиків в Україні / Г.А. Матвієнко// АгроСвіт. 2008. № 17. С. 17-20.

3. Матвієнко Г.А. Організація підтримки розвитку приватного аграрного страхування в Україні на основі досвіду розвинених країн / Г.А. Матвієнко // Наук. пр. Донецького нац. техн. ун-ту. Сер. Економічна. 2008. Вип. 33-2(128). С. 158-162.

4. Матвієнко Г.А. Переваги застосування формальних стратегій перенесення ризику в сільськогосподарському виробництві / Г.А.Матвієнко // АгроСвіт. 2008. № 18. С. 33-36.

5. Матвієнко Г.А. Інституційні основи розвитку аграрного страхування на регіональному та державному рівнях в Україні / Г.А.Матвієнко // ІнвестиціїУ практика та досвід. 2008. № 18. С. 46-48.

6. Матвієнко Г.А. Роль державного регулювання в страхуванні аграрних підприємств/ Г.А. Матвієнко // АгроСвіт. 2009. № 2. С. 35-39.

7. Матвієнко Г.А. Шляхи покращення використання резервів при страхуванні врожаїв аграрних підприємств / Г.А.Матвієнко // АгроСвіт. 2009. № 3. С. 36-40.

8. Матвієнко Г.А. Удосконалення державної підтримки та регулювання аграрного страхування в Україні / Г.А.Матвієнко // Вісн. Харківського нац. техн. ун-ту. сільського господарстваУ Економічні науки.. 2009. Вип.85. С. 270-275.

Інші публікаціїУ

Матвієнко Г.А. Розвиток страхового ринку в Україні / Г.А. Матвієнко // Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів: Дні науки: в 3-х т.: зб. тез доп., 11-12 жовтня 2007 р. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. Т. 1. С. 251-253.

Матвієнко Г.А. Основні проблемні аспекти інноваційно-аграрного страхування в Україні / Г.А.Матвієнко // Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф., Донецьк, 18-19 жовтня 2007 р. / НАН України. Ін-т економіки пром-ті. Донецьк, 2007. С. 67-70.

Матвієнко Г.А. Рейтинги фінансової надійності страхових компаній в Україні / Г.А.Матвієнко // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції: тези доп. IV міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 19-20 жовтня 2007 р. Львів: Львівська державна фінансова академія, 2007. С. 227-229.

Матвієнко Г.А. Формальні стратегії перенесення ризику в сільському господарстві / Г.А.Матвієнко // Стратегии развития Украины в глобальной среде: материалы междунар. науч.-практ. конф. 26-28 октября 2007 г. Симферополь: Издательский центр Крымского института бизнеса, 2007. С. 25-26.

Матвієнко Г.А. Побудова державного регулювання аграрного страхування як основи економічного розвитку регіонів / Г.А.Матвієнко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: у 2-х т.: матеріали щорічної міжнар. наук.-практ. конф. 31 жовтня 2007 р.- Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. Т.2. С. 113-115.

Матвієнко Г.А. Державна підтримка розвитку інноваційних методів управління ризиками в агропромисловому виробництві / Г.А.Матвієнко // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: матеріали наук.-практ. конф., 27 листопада 2007 р. Харьків.: Вид-во ХаРІ НАДУ „Магістр”, 2007. С. 359-363.

Матвієнко Г.А. Економічні засади страхування аграрних підприємств / Г.А.Матвієнко // Актуальні проблеми економіки 2007: Програма Міжнар. наук.-пр. конф., 13-14 грудня 2007 р. К.: НАУ, 2007. С. 24.

Матвієнко Г.А. Стратегії впровадження інноваційних індексних продуктів для агросектору України / Г.А.Матвієнко // Інноваційні стратегії економіки регіонів: програма Всеукраїнської наук.-пр. конф., 14 грудня 2007 р. К.: Академія муніципального управління, 2007. С. 8.

Матвієнко Г.А. Інституційні основи розвитку аграрного страхування на регіональному та державному рівні в Україні / Г.А.Матвієнко // Європейські орієнтири муніципального управління: програма наук.-практ. конф. за міжнародною участю, 14 березня 2008 р. К.: Академія муніципального управління, 2008. С. 9.

Матвієнко Г.А. Розробка необхідних законопроектів у страхуванні ризиків у сільському господарстві / Г.А.Матвієнко // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: у 2-х т.: тези Міжнар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р. Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. Т. ІІ. С. 114-115.

Матвієнко Г.А. Проблеми розвитку аграрного страхування в Мелітопольському районі Запорізької області / Г.А.Матвієнко // Університетські наук. запискиУ Часопис Хмельницького університету управління та права. 2008. №3(ІІ): Управління сьогодні та завтра: міжнар. управлінський форум, 15-16 травня 2008 р. С. 326-327.

Матвієнко Г.А. Розвиток аграрного страхування в Україні / Г.А.Матвієнко // „Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку”: тези доп. IV міжнар. наук.-практ. конфер. К.: НУХТ, 2008. С. 85.

Матвієнко Г.А. Застосування інноваційних підходів в розбудові аграрного страхування / Г.А.Матвієнко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: у 3-х ч.: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 20 травня 2008 р. / РВПС України НАН України. К.: РВПС України НАН України, 2008. Ч.3. С. 227-229.

Матвієнко Г.А. Державна підтримка управління погодними страховими ризиками в сільському господарстві України в умовах глобальних змін клімату / Г.А.Матвієнко // Зб. наук. пр. Таврійського держав. агротехнол. ун-ту. Сер. Економічні науки. 2009. №6. С. 252-258.

АНОТАЦІЯ

МАТВІЄНКО Г.А. Управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2009.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах. У роботі запропоновано авторське трактування категорії сільськогосподарське страхування, яке розглядається як один із важелів розвитку сільського господарства, який покращує інвестиційну привабливість та забезпечує стабілізацію доходів сільськогосподарських підприємств по роках і впливає на соціальну сферу. В роботі запропоновано системний підхід до вирішення наукової проблеми удосконалення управління страховими ризиками при вирощуванні культур в сільськогосподарських підприємствах, який враховує синергетичну взаємодію технологічних, організаційних, економічних та правових чинників розвитку сільськогосподарського страхування. Автором обґрунтовані заходи щодо попередження ризикових подій, які включають в себе створення спеціальних резервів на рівні страхових компаній і взаємодію з сільськогосподарськими підприємствами на основі довгострокових контрактів. Запропоновано організацію інтеграційних зв'язків між усіма учасниками сільськогосподарського страхування при виборі страхової стратегії, впровадження сучасних систем спостереження за посівами і погодою та при оцінки збитку.

Ключові слова? державна підтримка, інтеграційні зв'язки, сільськогосподарське страхування, синергетичний ефект, страхові ризики, управління ризиками.

АННОТАЦИЯ

МАТВИЕНКО Г.А. Управление страховыми рисками при выращивании культур в сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методологических и практических аспектов управления страховыми рисками при выращивании культур в сельскохозяйственных предприятиях. В работе предложена авторская интерпретация категории сельскохозяйственное страхование, которая рассматривает его как один из основных рычагов развития сельского хозяйства, который улучшает инвестиционную привлекательность предприятия и обеспечивает стабилизацию доходов сельскохозяйственного предприятия.

В работе определены внутренние и внешние факторы, которые влияют на уровень и оценку страхового риска и учитывают внутренний потенциал предприятия к снижению риска за счет этих факторов. Исследованы методы и стратегии управления рисками в сельскохозяйственных предприятиях. Определено, что наиболее эффективным методом управления рисками на всех уровнях (микро, мезо и макро) является страхование. В процессе исследования установлено, что рисковые события больше влияют на небольшие предприятия, которые не могут на своем уровне удерживать риск, поэтому применение страхования на этих предприятиях является необходимым условием обеспечения финансовой и экономической стабильности.

В работе сформирован системный подход усовершенствования управления страховыми рисками при выращивании культур в сельскохозяйственных предприятиях, с учетом синергетического взаимодействия технологических, организационных, экономических и правовых факторов развития сельскохозяйственного страхования. При обобщении опыта зарубежных стран организации сельскохозяйственного страхования было рассмотрено создание специализированного органа - Агентства по управлению сельскохозяйственными рисками и реформация системы сельскохозяйственного страхования Украины с учетом условий ВТО. Установлено целесообразность создания программного комплекса выбора стратегии управления страховыми рисками на уровне предприятия.