Державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

ВАСИЛЕНКО АНТОНІНА ВАСИЛІВНА

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Київського національного торговельно-економічного університету.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Слюсаренко Оксана Олександрівна,

Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Чорногорія.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Корнєєв Володимир Вікторович,

Інститут економіки та прогнозування НАН України,

заступник завідувача відділу

досліджень розвитку та регулювання фінансових ринків;

кандидат економічних наук, професор

Гаманкова Ольга Олексїївна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, професор кафедри страхування.

Захист відбудеться “20” січня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90 а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий “17” грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах поступальної трансформації економіки України проблематика наукових досліджень, пов'язаних з інвестуванням та формуванням інвестиційної політики, набуває особливого значення. Повною мірою це стосується інвестиційної діяльності страхових компаній як важливих інституційних інвесторів. Постійно й адаптивно змінюються можливості та методи державного регулювання цієї сфери як у руслі виконання стратегічних завдань економічного розвитку держави, так і в частині дотримання встановлених державними органами влади регулятивних положень і вимог.

У фінансовій системі країни нерозв'язаними залишаються численні проблеми інвестиційного характеру на макрорівні, а відтак обмеженими та недостатньо надійними є фінансові інструменти розміщення нагромаджених страхових резервів і, відповідно, напрями формування інвестиційної політики страховиків. Періодична зміна державних регуляторів страхового ринку, що відбувалась у минулі роки, не сприяла становленню дієвої системи державного регулювання як страхової, так і інвестиційної діяльності.

Значний внесок у дослідження проблеми формування і регулювання страхового ринку, у тому числі інвестиційної діяльності страхових компаній, належить В.Д. Базилевичу, О.І. Барановському, О.О. Гаманковій, С.С. Осадцю, А.Л. Самойловському, О.О. Слюсаренко, В.М. Фурману та ін. Інструменти фінансового інвестування і роль страховиків та інших фінансових посередників на ринку капіталів розглядаються у роботах І.О. Бланка, Н.М. Гуляєвої, В.В. Корнєєва, І.О. Лютого, Т.В. Майорової, А.А. Пересади та ін. Особливості управління активами страхових компаній у своїх працях досліджують А.А. Супрун та Н.В. Ткаченко. Інвестиційна діяльність як об'єкт державного регулювання є сферою наукових інтересів А.І. Даниленка, М.І. Крупки, А.С. Музиченка та ін.

Серед праць вчених близького і далекого зарубіжжя у цьому напрямі вирізняються роботи Є.Ф. Жукова, Дж. М. Кейнса, Р. Коуза, А.А. Мамедова, І.С. Меркур'євої, Г.А. Насирової, Ю.О. Сплєтухова, Дж. Стігліца, К.Є. Турбіної, В.В. Шахова, Р.Т. Юлдашева, В.Є. Янова, М.В. Жилкіної та ін.

Відзначаючи вагомі результати досліджень цих авторів, слід зазначити необхідність подальшого вивчення низки теоретичних і методичних питань розробки фінансового механізму активізації інвестиційної діяльності страховиків та визначення ролі держави в цих процесах. На сьогодні бракує розробок щодо визначення сегменту інвестиційної діяльності страхових компаній у макроструктурі інвестиційного ринку та, відповідно, створення передумов для її стимулювання. Не повною мірою розроблено систему державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, що створює передумови негативних процесів. У науковій та практичній площині, враховуючи специфіку страхового бізнесу, вимагають вивчення особливості прояву важелів державного регулювання інвестиційної діяльності та узгодження інвестиційних цілей страховиків з інтересами держави і страхувальників.

Зазначене зумовлює підвищену увагу до комплексу теоретичних і практичних питань вибору і застосування державою фінансових методів активізації інвестиційної діяльності страховиків, що і обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою комплексної науково-дослідної роботи Київського національного торговельно-економічного університету „Методологічні основи підвищення ефективності страхового ринку України” (ДР 0104U000920), у межах якої автором особисто уточнено сутність державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, визначено фінансові методи впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання, розроблено пропозиції щодо формування системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, визначено основні напрями удосконалення розміщення страхових резервів (акт впровадження №1111/33 від 05.06.2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття теоретичних основ державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній та обґрунтування практичних рекомендацій щодо застосування державою фінансових методів її активізації в Україні.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлено такі завдання:

розкрити сутність інвестиційної діяльності страхових компаній, її макро- та мікроекономічне значення;

систематизувати та доповнити класифікацію інвестицій страхових компаній;

обґрунтувати необхідність, уточнити сутність та з'ясувати методи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній;

виокремити фінансовий механізм державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, визначити його складові, особливості функціонування та місце у системі державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній;

розкрити особливості зарубіжного досвіду інвестиційної діяльності страхових компаній та її державного регулювання і розробити пропозиції щодо напрямків його використання в умовах України;

дослідити особливості використання фінансових методів державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні та визначити їх відповідність сучасним тенденціям інвестиційної діяльності вітчизняних страховиків;

розробити пропозиції щодо побудови системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній і на цій основі обґрунтувати напрями посилення дієвості фінансових методів державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність страхових компаній України.

Предметом дослідження виступають теоретичні основи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній та практичні аспекти його реалізації в Україні.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених, що досліджують питання державного регулювання фінансових і страхових ринків. Основним методом дослідження є системний, використання якого надало можливість проаналізувати взаємозв'язок підходів і особливостей регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній та виокремити фінансовий механізм активізації інвестування у страховій справі.

У роботі використано також такі методи: діалектичний, аналізу і синтезу (для уточнення сутності інвестицій, державного регулювання інвестиційної діяльності страховиків та визначення фінансового механізму його реалізації, ролі і значення інвестиційної діяльності у страховому бізнесі); логічного узагальнення (для обґрунтування компонентів системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній); економіко-математичні (для розробки методичних підходів до розрахунку інтегрального показника оцінки інвестиційної діяльності страхових компаній); графічні та статистичні методи.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчо-нормативні акти з питань державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державного комітету статистики України, статистичні дані органів державної влади та інформаційно-аналітичних видань, фінансова і статистична звітність вітчизняних і зарубіжних страхових компаній.

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексне дослідження теоретичних та практичних основ державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній дозволило отримати нові результати, які вирішують важливе науково-прикладне завдання - удосконалення розміщення страхових резервів та власного капіталу страховиків на основі застосування адекватних фінансових методів впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні.

Найбільш вагомі наукові результати, що містять наукову новизну, є такі:

уперше:

доведено, що державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній здійснюється за допомогою методів і засобів фінансового впливу держави як складових фінансового механізму державного регулювання, що знаходиться у взаємозв'язку з іншими компонентами системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній; це забезпечує системний підхід у вирішенні питань впливу держави на активізацію інвестиційної діяльності страховиків;

удосконалено:

визначення поняття „державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній” як поєднання стратегічних і тактичних заходів держави з урахуванням особливостей розвитку страхового ринку, що спрямовані на забезпечення умов для здійснення інвестиційної діяльності страховиків з метою узгодження інтересів суб'єктів економічних відносин і мінімізації ризику; відмінність даного визначення від інших споріднених понять полягає у тому, що державне регулювання інвестиційної діяльності страховиків запропоновано розглядати з позиції взаємозв'язку стратегічних цілей держави і конкретних механізмів їх реалізації для досягнення кінцевої мети - узгодження інтересів держави, страховиків і страхувальників;

підходи щодо встановлення нормативів та вимог розміщення страхових резервів, які полягають у посиленні регіональної спрямованості інвестицій страхових компаній та розширенні їх участі в розвитку реального сектора економіки, посиленні спрямованості інвестицій у державні цінні папери, пріоритетні галузі економіки; це дозволить підвищити диверсифікованість вкладень страхових компаній у галузевому і територіальному розрізі та сприятиме активізації ролі інвестиційної діяльності страховиків на макрорівні;

концепцію прибуткового оподаткування страхових компаній, що здійснюють ризикові види страхування, шляхом узгодження інтересів бюджету та страховиків на основі запровадження оподаткування прибутку від усіх видів діяльності за базовою ставкою у поєднанні з диференційованим оподаткуванням доходів від окремих видів страхування; запровадження такої системи оподаткування покликано стримувати використання механізму страхування господарюючими суб'єктами для ухилення від сплати податку на прибуток та стимулювати страхові компанії підвищувати ефективність розміщення власного капіталу та коштів страхових резервів;

дістали подальшого розвитку:

класифікація інвестицій страхових компаній на основі розроблених критеріальних ознак: за спрямованістю на внутрішньому ринку (загальнодержавні та регіональні інвестиції) і за джерелами фінансування (інвестиції, що здійснюються за рахунок страхових резервів та за рахунок інших джерел); врахування запропонованої класифікації дозволить підвищити ефективність розробки заходів активізації інвестиційної діяльності страхових компаній;

концептуальні підходи до побудови системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній на основі використання розширеного переліку компонентів, урахування їх взаємозв'язків і орієнтації на подальший економічний розвиток суспільства та страхового ринку;

методичні підходи до обчислення інтегрального показника оцінки інвестиційної діяльності страхових компаній, які ґрунтуються на використанні інструментарію проведення рейтингових оцінок, узагальненні та систематизації фінансових показників інвестиційної діяльності страхових компаній за основними напрямами аналізу.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні висновки та практичні рекомендації наукового дослідження використані в практичній діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг - пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази з питань розміщення страхових резервів, які використані при підготовці матеріалів з питань регулювання та нагляду за інвестиційною діяльністю страхових компаній (довідка № 10852/10 від 27.10.2006 р.); ЗАТ „Українська промислова страхова компанія” - розробки в частині аналізу інвестиційної діяльності страхових компаній (довідка № 456 від 27.10.2006 р.).

Результати дослідження знайшли своє практичне втілення у навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні дисципліни “Інвестиційна стратегія страхових компаній” та опублікуванні навчального посібника “Інвестиційна стратегія страхових компаній” (акт впровадження №1156/33 від 12.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній України. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, сформульовані дисертантом самостійно, переважна частина публікацій за темою дослідження підготовлені та оприлюднені одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались автором на: науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського національного торговельно-економічного університету (м. Київ, березень 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні (регіональний аспект)” (квітень 2003 р., м. Чернівці); Міжнародній науково-практичній конференції „Концепція розвитку бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах міжнародної інтеграції” (м. Київ, квітень 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці (м. Хмельницький, травень 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія і тактика” (м. Київ, березень 2007 р.); науково-практичній конференції молодих вчених та студентів „Актуальні проблеми розвитку страхової діяльності в Україні” (м. Харків, березень 2007 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» (м. Дніпропетровськ, травень 2008).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 7 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг робіт складає 4,26 д. а., з яких 4,2 д. а. належать особисто автору.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний обсяг роботи становить 165 сторінок, список використаних джерел включає 193 найменування на 17 сторінках, 13 додатків розміщено на 18 сторінках. Дисертація містить 10 таблиць і 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній” з'ясовано роль і місце інвестиційної діяльності страхових компаній у ринковій економіці та страховому бізнесі, досліджено основні теоретичні положення державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній і узагальнено зарубіжний досвід державного регулювання.

Обґрунтовано, що інвестиційна діяльність страхових компаній як сукупність дій щодо реалізації інвестицій відіграє важливу роль у розвитку ринкової економіки і посідає особливе місце у страховому бізнесі. Роль інвестиційної діяльності страховиків розглянуто у п'яти аспектах. По-перше, як засіб забезпечення платоспроможності страхової організації. По-друге, як основу розширення продуктового ряду страхових послуг, які передбачають врахування запланованої дохідності від інвестицій при розрахунку страхових тарифів. По-третє, як можливість забезпечення стійких маркетингових позицій при просуванні страхових послуг. По-четверте, як засіб капіталізації ресурсів страхових компаній, що спрямовуються на розвиток бізнесу. По-п'яте, як потужний інвестиційний ресурс для розвитку національної економіки.

Інвестиції у страховій сфері продукуються їх ініціаторами - страховими компаніями, які є фінансовими посередниками контрактно-ощадного типу та інституційними інвесторами на фінансовому ринку. Спектр інвестицій страхових компаній класифіковано на основі виокремлених критеріальних ознак, перелік яких розширено із введенням нових, а саме: за спрямованістю на внутрішньому ринку - загальнодержавні та регіональні інвестиції і за джерелами фінансування - інвестиції, що здійснюються за рахунок страхових резервів та за рахунок інших джерел.

Оскільки на страховому ринку (у тому числі у сфері інвестиційної діяльності) перетинаються інтереси усіх економічних суб'єктів, він функціонує не тільки на основі законів ринкової економіки, що передбачає взаємозв'язок попиту, пропозиції та ціни, але й є об'єктом регулювання з боку саморегулівних організацій та держави. Обґрунтованість державного втручання в інвестиційну діяльність страхових компаній підтверджується теоріями державного регулювання ХХ ст. (теорія суспільного інтересу, теорія захвату регулювання, економічна теорія регулювання та ін.), важливими факторами є відсутність контролю за розміщенням тимчасово вільних коштів з боку страхувальників, необхідність захисту інтересів національної економіки.

На основі логічного узагальнення і синтезу наукових підходів досліджено природу державного регулювання, конкретизовано сутність цього поняття в контексті активізації інвестиційної діяльності страхових компаній як поєднання стратегічних і тактичних заходів держави з урахуванням особливостей розвитку страхового ринку, що спрямовані на забезпечення умов для здійснення інвестиційної діяльності страховиків з метою узгодження інтересів суб'єктів економічних відносин і мінімізації ризику. Запропоноване визначення поглиблено розкриває сутність державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній і має відмінності від загальних широковживаних понять, пов'язаних з державним регулюванням. Уперше державне регулювання розглядається як поєднання стратегічних і тактичних заходів, що дозволяє виділити довгострокові цілі і пріоритети держави, реалізувати їх шляхом застосування різноманітних механізмів і забезпечити успішність прийняття рішень. Динамічний характер процесу державного регулювання передбачає побудову моделі державного регулювання на основі проведення комплексного системного аналізу розвитку страхового ринку, зовнішнього соціально-економічного середовища, а кінцевою метою державного регулювання є узгодження інтересів суб'єктів економічних відносин, оскільки гармонізуючий вплив страхового ринку на соціально-економічний розвиток держави має місце винятково у разі збалансування інтересів держави, страховиків і страхувальників.

Наголошено на тому, що засоби впливу держави на інвестиційну діяльність страхових компаній лежать у площині фінансових методів, оскільки пов'язані з процесами формування, розподілу, використання грошових фондів і накопичень. Перелік фінансових методів включає формування інвестиційного потенціалу страховиків, розміщення страхових резервів, оподаткування, фінансову підтримку і фінансовий контроль, що супроводжує рух грошових потоків, які формуються у процесі інвестиційної діяльності. Дієвість фінансових методів посилюється за умов відповідного забезпечення. У зв'язку з цим важливим компонентом системи державного регулювання є фінансовий механізм. Оскільки він виступає інструментом реалізації завдань фінансової політики держави в економіці, окремій галузі (підгалузі), особливої актуальності набувають підходи, які мають суто прикладний характер. За роки незалежності України стосовно інвестиційної діяльності страхових компаній це питання системно не досліджувалось. Висвітлювались окремі елементи фінансового механізму (оподаткування страхових компаній, принципи і напрямки розміщення страхових резервів). З урахуванням внутрішніх взаємозв'язків фінансовий механізм державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній запропоновано розглядати як сукупність фінансових методів та засобів впливу держави на інвестиційну діяльність страхових компаній за відповідного нормативно-правового, інституційного та інформаційно-аналітичного забезпечення.

У зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі особливої актуальності набуває вивчення зарубіжного досвіду державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній. Дослідження дає підстави зробити висновок, що вітчизняна система державного регулювання загалом відповідає міжнародним стандартам. Подальша її адаптація повинна здійснюватись за такими напрямами, як посилення фінансових важелів державно-регулятивного сприяння участі страхових компаній у розвитку територіальних громад; впровадження елементів нагляду за інвестиційною діяльністю відповідно до ризиків; стимулювання переміщення центру прибутку у бік інвестиційних операцій з метою забезпечення конкурентоспроможності українських страховиків.

У другому розділі “Інвестиційна діяльність страхових компаній України та її державне регулювання” досліджено особливості фінансового впливу держави на інвестиційну діяльність страхових компаній України у контексті тенденцій розвитку страхового ринку та інвестиційних уподобань вітчизняних страховиків.

Здатність страхових компаній фінансувати національну економіку за рахунок інвестиційних вкладень безпосередньо залежить від стану страхового ринку. Основним індикатором загального рівня розвитку страхування виступає частка валових та чистих страхових премій у ВВП, яка у 2006 р. в Україні склала відповідно 2,5% і 1,6%. У 2007 р. цей показник практично не зріс і становив 2,5% і 1,7%. При цьому спостерігається постійне зростання кількості страхових компаній - з 387 у 2004 р. до 446 у 2007 р. Ринок страхування життя охарактеризовано як помірно концентрований (індекс Герфіндаля-Гіршмана за результатами 2007 р. становив 1234,0), а ризиковий сегмент ринку є більш конкурентним (індекс Герфіндаля-Гіршмана у 2007 р. склав 169,1).

Аналіз ресурсної бази страхових компаній України засвідчив наявність негативних тенденцій структурного характеру: перевищення питомої ваги власних коштів над залученими (у 2007 р. сплачені статутні фонди страховиків становили 10633,6 млн грн, а сформовані страхові резерви - 8423,3 млн грн); низька питома вага резервів зі страхування життя у сукупних страхових резервах (11,8% на кінець 2007 р.).

Спектр активів вітчизняних страхових компаній залишається досить обмеженим. Аналіз структури активів у 2003-2007 рр. свідчить, що до сфери інвестиційних пріоритетів страховиків належать корпоративні цінні папери та банківські депозити, які в сукупності становили 49,1% усіх інвестиційних активів у 2003 р., 54,3% - у 2004 р., 73,9% - у 2005 р., 76,9% - у 2006 р., 70,7% - у 2007 р. Водночас протягом досліджуваного періоду вкладення у державні цінні папери не перевищували 1,5%, що свідчить про відсутність стимулів використання такого фінансового інструменту. Надзвичайно низьким залишається обсяг вкладень у національну економіку й облігації місцевих позик. У структурі активів, якими представлено кошти страхових резервів, спостерігаються аналогічні тенденції. Найбільшу частку впродовж 2003-2007 рр. складали банківські депозити, права вимоги до перестраховиків і корпоративні цінні папери. Таке розміщення страхових резервів певною мірою забезпечило дотримання принципів ліквідності та дохідності інвестицій.

За результатами аналізу вітчизняного фінансового ринку зроблено висновок, що низький рівень участі страхових компаній у інвестуванні національної економіки зумовлений такими причинами, як недостатня дохідність державних цінних паперів (5-9% річних) у гривневому еквіваленті, що не перекриває існуючі темпи інфляції; фінансові ризики вкладень у пріоритетні галузі економіки та облігації місцевих позик; обмежений перелік цінних паперів, які б відповідали потребам страхового ринку; відсутність стимулів до розробки ефективної інвестиційної стратегії у більшості страхових компаній внаслідок високого рівня рентабельності страхових операцій. Проблеми вибору інструментів фондового ринку посилюються дозволом вкладати кошти страхових резервів винятково в цінні папери організованого ринку, який є нееластичним та має недостатні обсяги торгів порівняно із неорганізованим.

Негативні тенденції інвестиційної діяльності страхових компаній України зумовлені також і низкою недоліків чинної системи державного регулювання. Регулятивний інструментарій розміщення страхових резервів еволюціонував у напрямі розширення видів вкладень, посилення регламентації щодо нормативів вкладень та вимог до активів, якими представлено кошти страхових резервів. З 2004 р. окремо здійснюється регулювання розміщення резервів зі страхування життя. У результаті неузгодженості нормативно-законодавчої бази у 2007 р. у судовому порядку анульовано регулювання розміщення технічних резервів у частині нормативів вкладень та вимог до активів (за винятком операцій з перестрахування), що є неприйнятним з точки зору забезпечення інтересів страхувальників і держави.

Іншим важелем фінансового впливу держави є податкове регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній. Доведено, що його необхідно розглядати у тісному зв'язку з оподаткуванням доходів від страхових операцій. Система оподаткування страхових компаній податком на прибуток має амбівалентний характер. Інвестиційна діяльність компаній зі страхування життя отримала вагомий стимул, оскільки чинна система оподаткування доходів від нестрахової діяльності (відповідно до останньої редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №349 (2002 р.)) зменшує податок на доходи від розміщення страхових резервів зі страхування життя порівняно з ризиковими видами страхування до дев'яти разів. Одночасно використання альтернативного податку на доходи від страхової діяльності провокує неринкові процеси в економіці та є дестимулюючим стосовно компаній, що мають високий рівень страхових виплат або збитки за страховими операціями.

Негативно впливає на інвестиційну діяльність страховиків також відсутність необхідних податкових преференцій, які, з одного боку, стимулювали б формування потужного інвестиційного потенціалу і виключали ухилення від сплати податків інших суб'єктів господарювання за рахунок так званої «податкової оптимізації» та достатньою мірою зацікавили страхові компанії вкладати кошти у розвиток національної економіки - з іншого.

Визначено, що втручання держави у формування інвестиційного потенціалу страхових компаній відбувається шляхом непрямого впливу на розмір нерозподіленого прибутку, регламентації розміру та порядку формування статутних фондів, затвердження правил формування та обліку страхових резервів. Збільшення мінімального розміру статутних фондів відповідно до вимог останньої редакції Закону України «Про страхування» сприяло зростанню інвестиційних можливостей страхових компаній.

Третій розділ “Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній України” присвячено обґрунтуванню напрямів удосконалення регулятивної політики держави на основі модифікації фінансових методів стимулювання і підтримки інвестиційної діяльності страхових компаній.

У дослідженні акцентовано увагу на тому, що композиційно система державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній має будуватись за ієрархічним принципом, бути спрямованою на соціально-економічний розвиток суспільства і страхового ринку.

Аналіз тенденцій інвестиційної діяльності страхових компаній України та практики її державного регулювання засвідчив, що на сучасному етапі розвитку страхового ринку диверсифікація вкладень за основними напрямами має бути забезпечена з боку держави достатніми стимулами, які збалансовуватимуть існуючу систему обмежень. Це дасть змогу не тільки активізувати інвестиційну діяльність українських страховиків, але й забезпечити зростання ліквідності, безпечності та дохідності інвестиційних операцій. держава інвестиційний діяльність страховик

В Україні рівень централізації державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній у частині розміщення коштів страхових резервів є досить високим. Обґрунтовано доцільність розміщення частини коштів страхових резервів на неорганізованому ринку цінних паперів та надання територіальним громадам повноваження самостійно встановлювати нормативи розміщення цієї частини резервів у галузевому розрізі відповідно до їх потреб.

Запропоновано розширити інвестиційні пріоритети страхових компаній за рахунок державних цінних паперів шляхом: підвищення їх дохідності, яка не повинна мати значних розбіжностей з інфляційними очікуваннями; забезпечення прозорості ринку державних цінних паперів; введення додаткових гарантій щодо виконання державою зобов'язань за власними цінними паперами у процесі реструктуризації заборгованості.

Іншим напрямом стимулювання диверсифікації інвестицій страхових компаній є надання державної фінансової підтримки. Доведено, що з огляду на соціально-економічну ситуацію в Україні проблемною є її пряма форма.

Практично нереалізованим залишається використання державних гарантій, особливо на місцевому рівні. У цьому контексті запропоновано схему співробітництва місцевих органів влади та страхових компаній щодо реалізації інвестиційних територіальних програм. Узгодженість інтересів страховиків (повернення вкладених коштів і забезпечення їх прибутковості) та місцевих органів влади (розвиток страхування, реалізація інвестиційних проектів) може досягатись шляхом надання останніми гарантій щодо безпечності і прибутковості страхових інвестицій.

Національна економіка потребує значних вкладень у пріоритетні галузі, які супроводжуються інвестиційними ризиками, що змушує страхові компанії обережно ставитись до таких активів при розміщенні коштів страхових резервів. Дослідження дозволило дійти висновку, що вирішення проблеми можливо за умови прийняття до уваги портфельного характеру інвестиційних операцій страхових компаній.

Галузі, які не потрапили до інвестиційного портфеля за критерієм співвідношення ризику та дохідності у процесі його оптимізації, потребують додаткового стимулювання з боку держави, зокрема, шляхом надання податкових преференцій.

Для нівелювання проблем податкового регулювання інвестиційної діяльності необхідним є запровадження певних нововведень. Обґрунтовано, що найбільшою мірою забезпечує баланс інтересів держави, страховиків і страхувальників система, яка передбачає поєднання оподаткування прибутку від усіх видів діяльності за базовою ставкою 25% з оподаткуванням чистих премій за окремим видами страхування (наприклад, страхування фінансових ризиків) стосовно страхових компаній, що здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя.

Інформаційне забезпечення державного фінансового контролю обумовлює вдосконалення інформаційного розкриття передумов і результатів інвестиційної діяльності страховиків у їх фінансовій звітності. Відповідно до нагляду за ризиками, запропоновано включити до спеціалізованої звітності страхових компаній інформацію, яка дасть змогу регулятору оцінити супутні фінансові ризики та вжити превентивних заходів, а саме: дані про процедуру управління активами, забезпеченість інвестиційного менеджменту кваліфікованими кадрами, інвестиційні ризики та фінансові результати інвестиційної діяльності страхових компаній.

Аналіз інвестиційної діяльності страхових компаній пропонується здійснювати з використанням інтегрального показника оцінки її стану, який дає змогу виявити проблемні напрями та причини, що їх обумовили:

(1)

де І_ІД - інтегральний показник оцінки стану інвестиційної діяльності страхової компанії;

УП_ІП, УП_Р, УП_РД - узагальнюючі показники відповідно інвестиційного потенціалу, розміщення інвестиційних ресурсів, результатів інвестиційної діяльності;

К₁, К₂, К₃ - коефіцієнти вагомості відповідного напряму стану інвестиційної діяльності.

Інтегральний показник включає напрями оцінки, які всебічно характеризують інвестиційну діяльність страхових компаній: стан інвестиційного потенціалу, розміщення активів, фінансові результати інвестування.

Аналіз суті інвестиційної діяльності страхових компаній зумовив відбір основних показників за кожним напрямом оцінки (коефіцієнт фінансового потенціалу, питома вага короткострокових фінансових інвестицій, питома вага довгострокових фінансових інвестицій, коефіцієнт відповідності інвестиційних активів прийнятим страховим зобов'язанням, питома вага інвестиційних активів у загальному обсязі капіталу, рентабельність інвестицій) та визначення коефіцієнтів вагомості напрямів оцінки й окремих показників відповідно до етапу життєвого циклу страховика та виду страхування.

Запропоновані методичні підходи до визначення інтегрального показника дозволять органам державного регулювання і нагляду з більшою достовірністю оцінювати інвестиційну діяльність страхових компаній і здійснювати превентивні заходи, оскільки враховує множину чинників, які визначають її стан.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення теоретичних основ державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній та вирішено важливе науково-прикладне завдання - обґрунтування вдосконалення фінансових методів державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній України. Проведене дослідження дозволило сформулювати низку висновків теоретичного і прикладного характеру, а саме:

1. Інвестиційна діяльність страхових компаній як сукупність дій щодо реалізації інвестицій віддзеркалює інвестиційну функцію страхування, має галузеву специфіку і тісний взаємозв'язок зі страховими операціями. Макроекономічні функції інвестиційної діяльності страховиків полягають у мобілізації капіталу, перерозподілі вільних ресурсів на фінансових ринках, підвищенні загальної ефективності національної економіки та забезпеченні її конкурентоспроможності. Мікроекономічні функції інвестиційних операцій страхових компаній пов'язані з гарантуванням платоспроможності, підвищенням капіталізації, зменшенням ризиків через диверсифікацію вкладень, забезпеченням приросту капіталу власників страхових полісів. Інвестиційна діяльність страхових компаній залежить від двох основних чинників - спеціалізації та розміру інвестиційного потенціалу страховика.

2. Враховуючи потреби у прийнятті ефективних управлінських рішень щодо інвестиційної діяльності страховиків запропоновано розширити перелік класифікаційних ознак інвестицій страхових компаній на основі застосування таких нових критеріїв як джерела фінансування інвестицій та їх спрямованість на внутрішньому інвестиційному ринку.

3. Узагальнення теоретичних основ державного регулювання інвестиційної діяльності надало можливість уточнити визначення поняття «державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній» як поєднання стратегічних і тактичних заходів держави з урахуванням особливостей розвитку страхового ринку, що спрямовані на забезпечення умов для здійснення інвестиційної діяльності страховиків з метою узгодження інтересів суб'єктів економічних відносин і мінімізації ризику, а також виокремити поняття «фінансовий механізм державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній» як сукупність фінансових методів та засобів впливу держави на інвестиційну діяльність страхових компаній за відповідного нормативно-правового, інституційного та інформаційно-аналітичного забезпечення. Спираючись на вітчизняну практику та зарубіжний досвід, доведено, що вплив держави на інвестиційну діяльність страхових компаній здійснюється за допомогою фінансових методів, а саме: формування інвестиційного потенціалу страховиків, розміщення страхових резервів, фінансової підтримки інвестування, оподаткування та фінансового контролю.

4. На підставі вивчення зарубіжного досвіду визначено, що запроваджена в Україні система державного регулювання страхового ринку (частиною якого є інвестиційна діяльність страхових компаній) значною мірою ґрунтується на континентальній моделі, що кореспондується з історичними, національними традиціями розвитку підприємництва та особливостями становлення вітчизняного страхового ринку. Розміщення страхових резервів відповідає Європейським Страховим Директивам, згідно з якими кожна країна може самостійно визначати правила розміщення страхових резервів, категорії дозволених активів та структурні їх співвідношення. Вітчизняна система державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній повинна враховувати тенденції, що мають місце у світовій практиці. Відповідно до цього запропоновано використання зарубіжного досвіду за такими напрямами: посилення фінансових важелів державно-регулятивного сприяння активізації співпраці страхових компаній з місцевими органами влади у реалізації територіальних інвестиційних проектів; запровадження елементів нагляду за інвестиційною діяльністю відповідно до ризиків; стимулювання переміщення центра прибутку в бік інвестиційної діяльності з метою забезпечення конкурентоспроможності українських страховиків.

5. Аналіз тенденцій інвестиційних вкладень страхових компаній України засвідчив, що інвестиційна діяльність демонструє недостатню реалізованість інвестиційної функції страхування, яка проявляється у структурних особливостях і дохідності інвестицій. Це зумовлено внутрішніми чинниками, до яких належать недостатність ресурсної бази, висока рентабельність страхових операцій, та зовнішніми чинниками, такими як інфляція, нерозвиненість вітчизняного фінансового ринку, недосконалість системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній.

6. У процесі дослідження доведено, що еволюція державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній характеризується: посиленням регламентації розміщення страхових резервів зі страхування життя і ліберальним підходом щодо регулювання розміщення технічних резервів; відсутністю необхідних мотивів до більш широкої диверсифікації вкладень з боку страхових компаній, які повинна забезпечити держава; ігноруванням інтересів держави у частині оподаткування страхових компаній, що здійснюють ризикові види страхування, податком на прибуток.

7. Доведено, що система державного регулювання повинна передбачати інтеграцію фінансового механізму державного регулювання з іншими її складовими (роль страхування в соціально-економічному розвитку суспільства, місце інвестиційної діяльності у страховому бізнесі, цілі, принципи, функції, напрями регулювання), будуватись за ієрархічним принципом і бути спрямованою на соціально-економічний розвиток суспільства і страхового ринку.

8. Обґрунтовано, що стратегічним напрямом державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній з огляду на сучасний стан розвитку страхового ринку має бути збалансованість обмежень і стимулів. У цьому контексті обґрунтовано модель співробітництва страхових компаній та місцевих органів влади у розвитку регіонів з використанням різних форм гарантій і забезпечення принципів поверненості та прибутковості інвестицій. Іншим напрямом посилення регіональної спрямованості інвестицій страхових компаній може бути делегування місцевим органам влади права диференціювати в галузевому розрізі відповідно до потреб територіальних громад встановлений норматив вкладень у цінні папери, які не котируються на фондовій біржі.

9. Спираючись на аналіз чинної системи оподаткування страхових компаній податком на прибуток, порівняння базових моделей оподаткування даним податком з позиції забезпечення балансу інтересів держави, страховиків і страхувальників, обґрунтовано необхідність переходу компаній, що здійснюють ризикові види страхування, до оподаткування прибутку від усіх видів діяльності за базовою ставкою, яка діє згідно з чинним законодавством, у поєднанні з оподаткуванням страхових премій за тими видами страхування (зокрема, страхування фінансових ризиків), що провокують використання механізму страхування для ухилення від податків іншими суб'єктами господарювання.

10. Проведення комплексного аналізу інвестиційної діяльності страхових компаній у процесі фінансового контролю пропонується здійснювати з використанням інтегрального показника оцінки інвестиційної діяльності, методика розрахунку якого базується на виборі напрямків оцінки та конкретних показників, які всебічно характеризують інвестиційну діяльність страхових компаній, врахуванні спеціалізації та етапу життєвого циклу страхової організації. Його застосування надасть можливість органу державного регулювання виявляти проблемні напрями та вживати превентивних заходів з метою запобігання впливу неефективної інвестиційної діяльності на платоспроможність страховика.

11. Аналітична складова фінансового контролю у сфері страхування має базуватись на повній та достовірній інформації. Запропоновано доповнити спеціалізовану звітність страхових компаній інвестиційним звітом, який би містив інформацію про процедуру управління активами, забезпеченість інвестиційного менеджменту кваліфікованими кадрами, оцінку інвестиційних ризиків та фінансові результати інвестиційної діяльності страхових компаній. Це дозволить поєднати фінансовий контроль за діяльністю страхових компаній у частині дотримання державних регулятивних вимог з потребами нагляду відповідно до ризиків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Ротова Т.А. Страхування як чинник розвитку інвестиційного процесу / Т.А. Ротова, А.В. Василенко // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту : зб. наук. пр. Вип. 4 : Економічні науки. -- Чернівці, 2003. -- С. 178-179. (0,2 д.а., з них 0,16 д.а. належать автору: ідея статті, визначення ролі інвестиційної діяльності страховиків на макро- та мікрорівні у контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду).

2. Василенко А.В. Інвестиційна діяльність страхових компаній / А.В. Василенко // Вісник КНТЕУ. -- 2004. -- № 4. -- С. 11-18. (0,36 д.а.).

3. Василенко А.В. Теоретичні основи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній / А.В. Василенко // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. праць / наук. ред. І.К. Бондар. -- К. : НДЕІ, 2004. -- Вип. 8 (39). -- С. 44-52. (0,63 д.а.)

4. Василенко А.В. Особливості формування інвестиційного потенціалу страхових компаній України / А.В. Василенко // Фінансова система України : зб. наук. пр. -- Острог : Вид-во Нац. ун-ту "Острозька академія", 2005. -- Ч. 1. -- С. 280-287. (0,37 д.а.)

5. Василенко А.В. Генезис державного регулювання страхового ринку України в контексті зарубіжного досвіду / А.В. Василенко // Актуальні проблеми економіки. -- 2006. -- № 8 (62) -- С. 14-23. (0,56 д.а.).

6. Василенко А.В. Інтегральна оцінка інвестиційної діяльності страхових компаній / А.В. Василенко // Економіка і держава. -- 2006. -- № 8. -- С. 44-46. (0,27 д.а.).

7. Василенко А.В. Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній / А.В. Василенко // Вісник КНТЕУ. -- 2005. -- № 3 (спецвипуск). -- С. 109-116. (0,5 д.а.).

в інших виданнях:

8. Василенко А.В. Державне регулювання розміщення страхових резервів / А.В. Василенко // Концепція розвитку бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах міжнародної інтеграції : тези доп., Київ, 20-22 квіт. 2005 р. / відп. ред. А.Д. Бутко. -- К. : Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2005. -- Ч. 2. -- С. 130-133. (0,15 д.а.).

9. Василенко А.В. Прибуткове оподаткування страхових компаній та напрямки його удосконалення / А.В. Василенко // Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці (Ч. 1 -- економічна секція) : матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчен., Хмельницький, 23 травня 2006 р. -- Хмельницький : ХІЕП, 2006. -- С. 26-28. (0,2 д.а.).

10. Василенко А.В. Інвестиційна діяльність страхових компаній: стратегія та пріоритети / А.В. Василенко, В.В. Тринчук // Страхова справа. -- 2006. -- № 3 (23). -- С. 38-47. (0,72 д.а., з них 0,7 д.а. належать автору: ідея та текст статті).

11. Василенко А.В. Управління інвестиційним потенціалом страхових компаній / А.В. Василенко // Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія і тактика : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. студ. і молодих вчен., Київ, 20-22 берез. 2007 р. / відп. ред. І.А. Аванесова. -- К. : Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2007. -- С. 180-181. (0,1 д.а.).

12. Василенко А.В. Регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній / А.В. Василенко // Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України : зб. наук. праць V Міжнародної науково-практичної конференції. -- Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008. -- Т. 1. -- С. 23-26. (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Василенко А.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси, і кредит. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних питань розбудови системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній України.

Уточнено сутність державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній, класифіковано інвестиції страхових компаній на основі виокремлених критеріальних ознак. Обґрунтовано провідну роль фінансових методів державного регулювання інвестиційної діяльності. Виявлено особливості формування інвестиційного потенціалу страховиків. Здійснено оцінку інвестиційної якості активів страхових компаній та адекватності регулятивного інструментарію держави.

Визначено та проаналізовано компоненти системи державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній. Обґрунтовано значення інструментарію портфельного інвестування у страховій сфері та необхідність уніфікації оподаткування податком на прибуток страховиків з впровадженням відповідних змін. Розроблено методичні підходи до визначення інтегрального показника оцінки інвестиційної діяльності та встановлення нормативів і вимог розміщення страхових резервів.

Ключові слова: державне регулювання інвестиційної діяльності, інвестиції, інвестиційна діяльність, оподаткування, страхові компанії, страхові резерви, страхування, фінансові методи, фінансові посередники, фінансовий механізм.

АННОТАЦИЯ

Василенко А.В. Государственное регулирование инвестиционной деятельности страховых компаний. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы, и кредит. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических вопросов формирования системы государственного регулирования инвестиционной деятельности страховых компаний Украины.

Конкретизирована сущность государственного регулирования инвестиционной деятельности страховых компаний как стратегические и тактические меры государства с учетом особенностей развития страхового рынка, направленные на создание условий для осуществления инвестиционной деятельности страховщиков с целью согласования интересов субъектов экономических отношений и минимизации риска.

Основные методы государственного регулирования инвестиционной деятельности страховых компаний лежат в плоскости финансовых методов, которые представляют собой совокупность способов влияния государства на деятельность страховых компаний, связанную с формированием, распределением и использованием фондов денежных средств и накоплений для выполнения инвестиционной функции. К ним принадлежат: формирование инвестиционного потенциала; нормативы и направления размещения страховых резервов; налогообложение инвестиционной деятельности, финансовая поддержка инвестиционной деятельности, финансовый контроль. Действенность финансовых методов как части финансового механизма государственного регулирования зависит от его качественного организационного, нормативно-правового, аналитического и информационного обеспечения.

Анализ финансовых возможностей отечественных страховых компаний, дает основание утверждать, что невзирая на тенденцию роста инвестиционного потенциала страхового рынка Украины, в разрезе видов страхования ситуация является неудовлетворительной. Страхование жизни как основной поставщик долгосрочного капитала на финансовом рынке не играет в его функционировании заметной роли в связи с чрезвычайно низким удельным весом страховых платежей по страхованию жизни в общем их объеме. Высоким является удельный вес собственного капитала в структуре инвестиционного потенциала отечественных страховщиков.