Cтрахування життя та його основні види

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний Вищий Навчальний заклад

Київський Національний Економічний Університет ім. Вадима Гетьмана

Реферат

з курсу "Страхування"

на тему: "Страхування життя та його основні види"

Київ 2013

Вступ

Розвиток особистого страхування має велике значення щодо соціально - економічного стану держави та соціального захисту окремої людини. Так з одного боку воно захищає здоров'я, працездатність та добробут людей, а з другого боку стабілізує розвиток економіці шляхом накопичення коштів та інвестування їх в економіку держави, яке має довготривалий характер.

Страхування життя відноситься до однієї з підгалузей особистого страхування

Страхування життя є важливим напрямком діяльності переважної більшості страхових ринків економічно розвинутих країн світу та важливою складовою в системі страхового захисту інтересів громадян.

В розвинених країнах світу страхування життя займає від 40% до 60% страхового ринку і виконує як функцію страхового захисту громадян і забезпечення високих стандартів їх життєдіяльності, так і накопичення коштів для інвестування в економіку.

Варто зазначити, що становлення ринку страхування життя в нашій країні, подальший його успішний розвиток залежить від розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності, розширення їхньої інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування страхових компаній, співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням та інші чинники.

Необхідність страхування життя визначається декількома чинниками, а саме:

- ризиковим характером відтворення робочої сили;

- підвищенням ступеня ризику життя у зв'язку з урбанізацією та погіршенням ситуації довкілля( в Україні в ДТП кожні 1,5 години гине одна людина);

- потребою людини мати особистий страховий захист та одночасно заощадити кошти, тощо.

Пропоную детальніше розглянути сутність страхування життя та його основні види.

1. Основна частина

В країнах з розвинутою економікою і високим рівнем життя обсяг операцій з особистого страхування дорівнює обсягу операцій з загального ризикового страхування, а в ряді країн і перевищує їх. Це зумовлене тим, що особисте страхування взагалі, а страхування життя зокрема є дуже важливою формою соціального захисту людини. В жорстких ринкових умовах ці види страхування, особливо страхування життя, часто є найбільш доступними і надійними способами захисту людини при нещасних випадках, хворобах, інвалідності і вагомим джерелом пенсійного забезпечення.

Розглянемо основні характеристики особистого страхування. - особисте страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують життю, здоров'ю та працездатності людини, а також однією із галузей страхування, що законодавче закріплюються в Україні.

- особисте страхування відноситься до ризикової галузі, як що мова йде, наприклад, про страхування від нещасних випадків, від захворювання та до накопичувального страхування, якщо мова йде про страхування життя, додаткової пенсій. Тобто особисте страхування поєднує ризикову та накопичувальну (заощаджувальну) функції страхування. При цьому тимчасово вільні кошти акумулюються у страховому фонді та є важливим джерелом інвестицій в економіку держави.

Об'єктом особистого страхування с майнові інтереси, пов'язані з: - життям; здоров'ям; працездатністю; додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи. Предметом особистого страхування с наступні ризики:

- смерть; хвороба; каліцтво; травма; тривалість життя.

До специфічних рис особистого страхування відносяться: - страхувальник чи застрахований повинен бути конкретною особою у вигляді об'єкту страхування;

- здійснюється на випадок настання певних страхових випадків; - об'єкт страхування (особа) не мас вартісної оцінки; - страхова сума не обмежується вартісною оцінкою (оскільки її неможливо визначити) об'єкта страхування, а залежить від матеріального стану страхувальника; - суб'єктів страхових відносин може бути більше двох: страховик, страхувальник, застрахований, вигодо набувач та медична установа; - деякі підвиди особистого страхування можуть бути виділені як особливо довготривалі (страхування пенсії, життя тощо). Закон України "Про страхування" визначає страхування життя як вид особового страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити виплату у разі смерті застрахованої особи до закінчення дії договору страхування та ( або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку та хвороби застрахованої особи, тощо.

Суб'єктами страхування життя є: страховики, страхувальники, застраховані особи та вигодубовачі ( в разі смерті застрахованої особи).

Страхувальниками можуть бути дієздатні фізичні особи або юридичні особи, застрахованими - фізичні особи з обмеженням або без обмеження віку.

Страхувальниками неповнолітніх є батьки, родичі, опікуни або юридичні особи.

Вигодонабувачами страхових сум, в разі смерті застрахованої особи, можуть бути одна або кілька фізичних , юридичних осіб.

При проведенні страхування життя основними страховими випадками є дожиття до закінчення строку страхування або смерть страхувальника (застрахованого) протягом його дії. Саме тому страховій компанії потрібно визначити ймовірність цих подій. Якщо взяти до уваги цей важливий момент, можна досягти еквівалентності у відносинах між страховиком та страхувальником і забезпечити страховикові можливість побудувати міцну фінансову основу своєї діяльності. На шляху до вирішення цього завдання важливе місце має вимірювання норм смертності. З цією метою складають таблицю смертності, яка базується на показниках статистичного обліку населення або матеріалах самої страхової компанії. Таблиця смертності містить розрахункові показники, які характеризують смертність населення в окремих вікових групах і дожиття під час переходу до іншої вікової групи. Така таблиця показує, скільки років у середньому може прожити одна людина з-поміж тих, хто народився, або тих, хто досяг даного віку. Страховикові, який здійснює страхування життя, важливо знати фактори, які впливають на смертність населення. До таких факторів можна віднести вік, професію, місце проживання, стать. Страховикові при розробці умов страхування необхідно врахувати, що найбільше людей помирає в дитячому віці, у проміжку до 25 років смертність зменшується, а далі поступово зростає. Залежно від професії громадянин може підлягати більшому або меншому ризику втратити здоров'я і життя. Так, наприклад, ризик каліцтва або навіть смерті в акробата вищий, ніж у службовця. Страховикові необхідно врахувати і стать потенційних страхувальників. Як свідчить статистика, з ряду причин чоловіча смертність вища, ніж жіноча. Місце проживання людини також має неабиякий вплив на тривалість її життя. Різні умови проживання складаються в сільській і міській місцевостях, у відносно чистих і забруднених з погляду екології зонах. Отже, розробляючи умови страхування і визначаючи розмір плати за страхову послугу, страховик має взяти до уваги розглянуті щойно фактори.

Достовірно побудована таблиця смертності вельми важлива для кожної страхової компанії, оскільки саме від неї залежить розмір премії, резерви премії. Порівнюючи таблиці смертності всього населення і таблиці смертності, розроблені страховими компаніями, можна зробити висновок про те, що останні точніші, хоча при цьому простір спостережень обмежений. Кожна конкретна страхова компанія має можливість використати точніші дані щодо своїх страхувальників (застрахованих) та щодо видів страхування, в яких вони беруть участь. Високим показникам смертності мають відповідати й вищі за розміром премії. Страхові премії слугують страховику для формування певного розміру фондів, які забезпечували б йому виконання взятих зобов'язань перед страхувальниками. Використовуючи накопичені фонди, страхова компанія може одержати певний дохід, розмір якого залежить від розміру внесеної до фонду суми, часу її перебування в обігу, а також норми дохідності. Розмір установленої страховиком норми дохідності відчутно впливає на розмір тарифної ставки.

Страхові суми встановлюються за згодою сторін. Переважно компанії встановлюють мінімальні та максимальні розміри страхових сум. Страхові тарифи встановлюються в грошових одиницях на 1000 одиниць страхової суми. Розмір тарифу залежить від статті, віку, ризикованості професії та терміну страхування застрахованої особи.

Основними видами страхування життя є такі:

- Страхування капіталів ( на випадок смерті; на дожиття, змішані види); - Страхування рент(ануїтетів) -купівля житла, отримання освіти, пенсійне страхування.

Страхування життя здійснюється тільки у добровільній формі. Різниця між страхуванням капіталів і страхування рент ( ануїтетів) полягає у способі виплати страхових сум. При страхуванні капіталів виплата здійснюється одноразово, при страхуванні рент ( ануїтетів) багаторазово, страхова сума виплачується протягом певного періоду.

На сьогодні дають таке трактування ренти. Рента - послідовні періодичні виплати ( в перекладах з англійської мови вживається слово ануїтет). Рента страхова (annyitety) - регулярний дохід страхувальника, пов'язаний з отриманням по життєвої або тимчасової пенсії ( ренти) за рахунок попередньо внесених до страхового фонду грошових коштів.

При страхуванні життя на випадок смерті передбачається лише ризик смерті застрахованої особи. Страхову суму отримує вигодонабувач.

При страхуванні на дожиття теж передбачається лише один ризик - дожиття застрахованої особи до закінчення дії договору страхування або до віку визначеному договором страхування.

При змішаному страхуванні життя, в одному договорі встановлюється два і більше видів страхової відповідальності на випадок настання таких страхових подій:

* дожиття застрахованого до закінчення строку страхування;

* втрати страхувальником здоров'я від нещасного випадку;

* смерті застрахованого.

Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на 3, 5, 10, 15 і 20 років. На страхування приймалися особи віком від 16 років до того віку, який вважається середньою тривалістю життя. Договори страхування не укладалися з непрацюючими Інвалідами І групи.

Дія договору страхування починалася з того дня, коли страхувальник сплатив перший внесок готівкою або з дня надходження страхового внеску на розрахунковий рахунок страхової компанії.

За способом нагромадження страхування життя ділиться на захисне (нема нагромаджування страхової суми за окремим страхувальником, договором страхування) і нагромаджувальне, де таке нагромадження існує. При захисному страхуванні життя відсутній ризик "дожиття" і тому нагромадження коштів за окремим договором страхування не відбувається. При нагромаджувальному страхуванні обов'язково наявність ризику "дожиття", де нагромаджування відбувається за рахунок двох складових: регулярних внесків (премій) та інвестиційного доходу з нето-частини страхових внесків.

Організаційні схеми добровільного страхування життя бувають 2 -х або триелементними. Двохелементна схема - коли страхувальник і застрахований одна і таж особа. До додаткових елементів організаційних схем страхування життя слід добавити вигодонабувачів страхових сум, якщо застрахована особа померла.

Економічний механізм страхування життя значно відрізняється механізму ризикового страхування і враховує такі особливості:

- Страхові резерви за окремими договорами

- Ризики ( смерть, дожиття до визначеного віку або закінчення дії договору);

- Термін дії договорів страхування складає від 3 до 20 років;

- Кожен застрахований отримує страхову виплату;

- Інвестиційний дохід впливає на розмір страхової суми та страхових внесків; - Прибуток страховика із страхування життя формується за рахунок двох джерел: навантаження до тарифу - нето та інвестиційного доходу.

Страхувальник має право збільшити або зменшити страхову суму, а також припинити дію договору страхування та отримати викупну суму.

При страхуванні капіталів нагромаджені суми виплачуються одноразово. Як правило в страхуванні капіталів присутні два основних види ризику та 2-4 додаткових, а саме: смерть застрахованої особи в період дії договору та ризик дожиття застрахованої особи до кінця дії договору.

Умови змішаного страхування життя найчастіше передбачають в одному договорі (єдиному полісі) два і більш ризиків, а саме: страхування на випадок дожиття та на випадок смерті та додаткові ризики.

Страховими випадками (ризиками) є такі події:

1. Смерть застрахованого в період дії договору страхування з будь-якої причини, за винятком:

* навмисних дій застрахованого, що призвели до настання страхового випадку; * смерті внаслідок алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння; * самогубства;

* військових дій, громадянської війни, страйків;

* впливу ядерного вибуху, радіації, хімічного чи бактеріологічного зараження.

2. Дожиття застрахованого до закінчення терміну дії договору страхування.

За договором змішаного страхування життя розмір внесків встановлюється залежно від строку страхування, страхової суми та віку страхувальника, а за договором страхування дітей він залежить від віку дитини, страхової суми, строку страхування й тривалості сплати внесків.

У країнах Заходу громадяни витрачають у середньому від 5 до 10% свого доходу на страхування життя. Частка довгострокового страхування життя в різних країнах становить від 25 до 60% загального обсягу страхових премій. Зарубіжні страхові компанії при укладенні договору страхування життя пропонують клієнтові заповнити анкету-заяву, де містяться необхідні дані щодо стану здоров'я майбутнього страхувальника, його захворювань у минулому, умов професійної діяльності тощо.

Якщо договір не може бути укладено на загальних засадах, то клієнта буде повідомлено, що йому треба сплатити страхову премію у збільшеному розмірі або про те, що укладення договору неможливе.

Якщо страхова компанія погоджується застрахувати клієнта, вона висилає йому поліс та отримує від нього першу страхову премію.

За угодою сторін договори по змішаному страхуванню життя укладається на будь-яку суму, що залежала від матеріальних можливостей страхувальника.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхування страхова компанія виплачувала йому обумовлену в договорі страхову суму.

При втраті страхувальником здоров'я виплата страхової суми залежить від ступеня його втрати. Відсоток втрати здоров'я визначається за спеціальною таблицею, яка розробляється страховою компанією. Повна страхова сума виплачувалася при сто відсотковій втраті загальної працездатності.

У разі смерті застрахованого страхова компанія не несе відповідальності в тих випадках, якщо смерть застрахованої особи є наслідком:

* скоєння умисного злочину;

* керування автотранспортом у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння; * самогубства.

Для одержання страхової суми страхувальник повинен подати до страхової компанії заяву, страховий поліс та квитанцію про сплату останнього внеску, У разі настання смерті страхувальника спадкоємець подає до страхової компанії копію свідоцтва про смерть страхувальника, посвідчення своєї особи або свідоцтво про спадщину.

Слід відмітити, що серед страхування капіталів є так звані універсальні продукти, в котрих нагромадження страхових сум за ризиком дожиття поєднано з частковими виплатами страхової суми на підставі страхових подій " народження дітей", " вступ до шлюбу", "смерть рідних", "смерть партнера по шлюбу", тощо.

Так, при страхуванні дітей страхувальниками є батьки та родичі дитини, які укладають договір страхування і сплачують страхові внески. На страхування приймаються діти віком від дня народження до 15 років. Стан здоров'я дитини при укладенні договору страхування не має значення.

Договором страхування передбачається виплата страхових сум у таких випадках: * дожиття до закінчення строку страхування;

* смерть застрахованої дитини;

* втрата здоров'я від нещасного випадку.

Розмір страхової суми встановлюється за домовленістю сторін. Розмір страхового внеску залежить від страхової суми та тарифної ставки. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, або щомісячно, щоквартально, щорічно готівкою або безготівково.

Максимальний строк страхування дорівнює 18 рокам, якщо вік дитини на момент укладення договору - до 6 місяців. Мінімальний строк дії договору - 3 роки. Застрахована дитина або страхувальник мають право на одержання страхової суми після закінчення строку дії договору або протягом 3 років після його закінчення.

Розмір суми, яку страхова компанія виплачує за наслідки нещасного випадку, визначається з врахуванням ступеня розладу здоров'я.

Відмова у виплаті страхової суми передбачена у таких випадках:

* при отриманні травми застрахованим віком більше 14 років;

* в разі смерті застрахованого віком більше 14 років у зв'язку із скоєнням ним умисного злочину;

* у випадку загибелі при керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп'яніння.

Договір страхування до вступу в шлюб може бути укладений з батьками та іншими родичами дитини, а також з опікунами. Крім цього, договір може бути укладений з підприємствами, організаціями, установами.

Договори можуть укладатися щодо дітей віком від дня народження до 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу у шлюб або досягнення 21 року. Крім цього, договір передбачає відповідальність страховика у випадках настання смерті застрахованого або втрати здоров'я у зв'язку з нещасним випадком. Страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника.

Особливістю цього виду страхування є те, що в разі смерті страхувальника дія договору не припиняється, а він продовжує діяти без подальшої сплати внесків до кінця строку страхування і дає право застрахованому одержати страхову суму на підставі дожиття.

2. Сучасний стан

Я вважаю доречним розглянути стан розвитку страхування життя в Україні в рамках обраної теми. Пропоную розглянути основні тенденції розвитку ринку особистого страхування, а саме страхування життя.

В Україні станом на 30.06.2013 загальна кількість страхових компаній становила 415, у тому числі СК "life" - 62 компанії, СК "non-life" - 353 компаній, (станом на 30.06.2012 - 446 компаній, у тому числі СК "life" - 65 компаній, СК "non-life" - 381 компанія).

За останні роки на ринку особистого страхування України зросла питома вага ризикових короткострокових видів страхування, що передбачають відповідальність за наслідки нещасних випадків. Зростання питомої ваги короткострокових договорів має більше негативних наслідків, ніж позитивних. Короткострокові угоди не дають можливості страховику акумулювати грошові засоби з метою довгострокового їх інвестування та отримання прибутку від інвестиційної діяльності.

Ще однією тенденцією є те, що Український страховий ринок приваблює іноземні страхові компанії своїм високим потенціалом розвитку. Помітною тенденцією ринку є висока концентрація у столиці і промислових центрах у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запорожжі й Одесі. У західному регіоні невелика кількість страховиків пов'язана з відсутністю в ньому великих промислових підприємств, також низькою платоспроможністю населення.

В Україні розпочалася епоха корпоративного страхування життя. Як свідчить світовий досвід, 70-80% підприємств мають соціальні пакети, які підтримують переважно компанії із страхування життя. В Україні такі пакети є менш ніж у 1% підприємств. У цілому, намітився незначний ріст страхування життя в Україні. Якщо розглянути структуру валових страхових виплат із страхування життя станом на 30.06.2012, то можна побачити наступні складові.

Також варто розглянути обсяг валових страхових надходжень та виплат із страхування життя в Україні.

Обсяг валових страхових виплат зі страхування життя за перше півріччя 2012 року становив 38.0 млн.грн. ,що на 17,6 відсотків більше в порівнянні з відповідним періодом попереднього року.

Рис.1 Структура валових страхових виплат із страхування життя

Рис.2 Динаміка страхових премій та страхових виплат зі страхування життя

Незважаючи на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування, наша країна має розв'язати ще велику кількість проблем, пов'язаних з відсутністю відповідних традицій страхування життя, недосконалістю захисту прав споживачів страхових послуг, низького рівня страхової культури населення, велика кількість страхових компаній з низьким рівнем капіталізації.

Проте експерти зазначають, що незважаючи на велику кількість проблем в розвитку ринку страхування життя потенціал на українському страховому ринку для розвитку даного підвиду особистого страхування все ж таки є. запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів з тіні, оскільки система пільг передбачає чітку прив'язку цих пільг до офіційної заробітної плати кожного працівника. Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни.

страхування компенсаційний інвалідність життя

Висновок

Отже, із наведеного вище, можна зробити наступні висновки. Особисте страхування є однією з важливих галузей страхування, існування якої зумовлено ризиковим характером життя та діяльності людей. Страхування життя відноситься до однієї із підгалузей особистого страхування.

Характерною рисою є те, що об'єкти особистого страхування не мають вартості оцінки: страхова сума визначається окремо в кожному конкретному випадку і залежить від бажання страхувальника та його фінансових можливостей. Страхування життя є добровільним видом страхування і завжди є довгостроковим. Особисте страхування, зокрема страхування життя, захищає здоров'я, працездатність та добробут людей, а з другого боку стабілізує розвиток економіці шляхом накопичення коштів та інвестування їх в економіку держави, яке має довготривалий характер. Окрім того, значне поширення страхування життя сприяє зменшенню соціальної напруги та навантаження на соціальний бюджет країни. Страхування життя дає можливість накопичувати досить великі за обсягом страхові фонди, тимчасово вільна частина яких може бути використана як джерело інвестицій в народне господарство, що сприяє стабілізації фінансового стану держави.

Вище було подано матеріал про сутність страхування життя та його основні види і умови здійснення.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про страхування" - 1996р.

2. Вовчак О.Д. : підручник // Страхова справа - 2011р.

3. Страхування: Підручник/ За ред. Осадця С.С.- К.: КНЕУ, 599с. - 2002р.

5. Кухтик Т.В. , Цвентух Ю. Є : Ринок страхування життя в Україні: тенденції розвитку та напрямки реформування // Серія Економіка частина 2 - 2010р.

6. Приймак І., Сиротюк Х. "Аналіз системи особистого страхування в Україні: проблеми та перспективи" // Економічний аналіз. Випуск 8. Частина 1 - 2011р.

7. Радецька О. О. : Ринок страхування життя в Україні: проблеми та перспективи розвитку // Вісник Хмельницького національного університету № 6, T. 1 - 2009 рік.

7. http://uainsur.com/stats/life/

Размещено на Allbest.ru