Організація та методика аудиту страхових компаній

Розроблені в дисертації методики аудиту та контролю, а також практичні рекомендації апробовані та застосовуються в діяльності аудиторської фірми ТОВ "Облік і аудит", м. Херсон (акт впровадження №1 від 22.09.2008 р.) та Херсонської обласної дирекції НАСК "Оранта" (акт впровадження №1 від 28.02.2008 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Херсонського державного університету при викладанні дисциплін "Аудит", "Страхування" (акт впровадження від 12.03.2008 р.), а також при проведенні занять із дисциплін "Аудит", "Економіка і організація інноваційної діяльності", "Страхування", "Основи менеджменту" зі слухачами, які здобувають другу вищу освіту в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації Херсонського державного університету, та при викладанні економічних дисциплін з курсу підвищення кваліфікації "Бізнес-управління", розробленого в рамках спільного проекту між Херсонським державним університетом і Державним університетом Нью-Йорку "Північний Нью-Йорк та Південна Україна: Нове партнерство університетів для розвитку бізнес-освіти та економіки" (акт впровадження від 20.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, яке відображає авторський підхід до вирішення актуального наукового завдання щодо розробки організаційних і методичних підходів до проведення аудиту в страхових компаніях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі викладено тільки ті ідеї та положення, що є особистим здобутком автора.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, основні завдання дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ "Теоретико-організаційні засади аудиту страхових компаній в Україні" присвячений науковому обґрунтуванню доцільності проведення аудиту страхових компаній, необхідності удосконалення його організаційних і методичних засад в Україні.

Визначено, що особливості аудиту страхових компаній в Україні обумовлені законодавчими вимогами в галузі права, бухгалтерського обліку, оподаткування та фінансів щодо проведення раз на рік обов'язкового аудиту, а також наступними ринковими умовами, що спонукають страхові компанії звертатися до аудиторських послуг: а) специфікою діяльності страхових компаній, пов'язаною з економічними відносинами при здійсненні операцій страхування; б) жорсткою конкуренцією на ринку страхових послуг України, що характеризується значною кількістю страхових компаній і розширенням структури вже існуючих; в) наявністю постійного кола користувачів інформації про результати аудиторських перевірок страхових компаній, яким необхідна впевненість у достовірності та повноті наданої їм інформації про фінансовий стан страхової компанії на поточний момент і на майбутнє.

Дослідження особливостей аудиту страхових компаній дозволило встановити, що удосконалення його організаційних засад і методики є етапом, необхідним для подальшого формування страхової галузі України, оскільки аудиторський контроль виступає одним з інструментів забезпечення фінансової стійкості й платоспроможності страхових компаній, а отже й засобом захисту інтересів страхувальників, що набуває важливого значення в умовах невизначеності ринкового середовища та необхідності подолання наслідків фінансової кризи.

Ефективне задоволення запитів користувачів інформації аудиту потребує удосконалення їх класифікації. Традиційним є поділ користувачів інформації аудиту страхових компаній на зовнішніх та внутрішніх, а також класифікація за ступенем зацікавленості в інформаційних результатах аудиту. Проте, в сучасних умовах функціонування страхового ринку така класифікація є недостатньою, оскільки не охоплює всього кола користувачів аудиторської інформації, зокрема тих, хто потенційно в ній зацікавлені (стратегічні інвестори, акціонери, партнери з господарських зв'язків, клієнти), а отже не виступає фактором задоволення їх інформаційних запитів.

Встановлено, що страхові компанії, окрім задоволення інформаційних потреб вже існуючих користувачів, прагнуть враховувати запити стратегічних користувачів фінансової інформації, потреби яких не обмежуються лише даними фінансової звітності, підтвердженої аудитором. Це зумовлено тим, що стратегічні користувачі інформації ще не співпрацюють зі страховою компанією, а лише знаходяться в процесі прийняття такого рішення, а для цього їм необхідна прогнозна інформація щодо перспективного фінансового стану страхової компанії. Стратегічні користувачі також зацікавлені в результатах оцінки стратегії розвитку страхових компаній, що враховує фактори внутрішнього і зовнішнього середовища та передбачає визначення сильних і слабких сторін страхової компанії, її зовнішніх можливостей і загроз, обґрунтування стратегії надання страхових послуг (гнучкі тарифи, вигідні умови страхування, якісний сервіс, розширення видів страхових послуг і напрямків страхової діяльності і т.п.), тощо.

Рис. 1. Класифікація користувачів фінансової інформації аудиту за критерієм повноти охоплення діяльністю страхової компанії

З метою задоволення різностороннього спектру потреб споживачів інформації аудиту та організації аудиторських перевірок належного спрямування запропоновано доповнити класифікацію користувачів аудиторської інформації їх поділом за критерієм повноти охоплення діяльністю страхової компанії у розрізі таких двох груп: наявні, тобто вже існуючі; стратегічні користувачі (рис. 1).

Запропонована класифікація виступає основою вивчення аудиторами потреб користувачів у фінансовій інформації про діяльність страхових компаній та орієнтиром при наданні відповідних аудиторських послуг, що втілюється у вигляді розробленої матриці запитів користувачів аудиторської інформації (табл.1).

Врахування запитів стратегічних користувачів інформації при формуванні аудиторського звіту та висновку сприятиме зростанню інвестиційної та клієнтської привабливості страхових компаній, забезпеченню їх інформацією для прийняття управлінських рішень оперативного та стратегічного характеру.

В дисертації набуло подальшого розвитку формування моделі організації аудиторського контролю, в якій виділено три основні рівні: рівень національного аудиту, рівень роботи аудиторських фірм та рівень аудиторських перевірок. Визначено системні складові моделі організації аудиту на кожному рівні.

Аудит представляє собою цілісну інформаційну систему, яка функціонує у певному технологічному режимі, тобто упорядковано, та здійснюється в певній послідовності. Встановлено, що існують два взаємопов'язаних підходи до організації аудиторського контролю: з одного боку, це технологічний процес, що представляє собою сукупність певних операцій, з іншого - це вид діяльності, що здійснюють виконавці аудиту.

Таблиця 1. Матриця потреб користувачів аудиторської інформації про діяльність страхових компаній

У роботі визначено, що найбільш ефективною в сфері страхового бізнесу є технологічна модель аудиту, яка дозволяє інтегрувати ці два підходи до організації аудиту та виділити такі системні складові:

? організація роботи виконавців аудиту;

? елементи структури технології аудиту: стадії аудиту, етапи аудиту - види аудиторських робіт (ознайомлення з бізнесом клієнта, планування аудиту, вивчення системи внутрішнього контролю, визначення величини аудиторського ризику й істотності інформації й ін.), аудиторські процедури, аудиторські операції;

- робочі документи аудитора й аудиторські докази.

У другому розділі "Особливості організації та методики аудиту страхових компаній" досліджено та систематизовано організаційні та методичні підходи до аудиту страхових компаній із урахуванням сучасних тенденцій розвитку страхової галузі в Україні.

Результати дослідження функціонування страхових компаній України та вивчення міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики дозволили встановити, що вдосконаленню організації та методики аудиту страхових компаній сприятиме застосування системного підходу, який дозволяє систематизувати об'єкти аудиторської перевірки страхових компаній за такими основними сферами: 1) правове забезпечення діяльності; 2) система внутрішнього контролю; 3) бухгалтерський облік і звітність страхових компаній.

Для вирішення проблеми вдосконалення методичного забезпечення аудиторської діяльності розроблено програму аудиту страхових компаній, в якій представлені аудиторські операції, методи і прийоми контролю, що організаційно регламентують процес аудиторської перевірки, дозволяють встановити чіткий порядок його проведення та забезпечити збір достатньої кількості аудиторських доказів для складання обґрунтованого аудиторського звіту та висновку. Програма оптимізує координацію робіт при виконанні аудиту, сприяє його ефективному проведенню в логічній послідовності.

Обґрунтовано доцільність проведення аудиту юридичної правомочності страхових компаній за двома напрямами: 1) перевірка документального забезпечення права здійснення страхової діяльності, 2) відповідність діяльності страхової компанії установчим документам і вимогам законодавства. Представлено перелік основних аудиторських процедур із перевірки цих питань, їх інформаційне забезпечення, а також розроблено форму робочого документу аудитора - "РД-1СК. Анкета правового забезпечення страхової компанії" для фіксації аудитором даних перевірки.

Розроблено методику якісної оцінки загального стану внутрішнього контролю страхових компаній, засновану на аналізі співвідношення отриманих в результаті тестування оцінок у системі внутрішнього контролю. Використання методики спрямоване на формування професійної думки аудитора про надійність системи внутрішнього контролю в цілому та її окремих елементів, і дозволяє виявити такі, що характеризуються підвищеним ризиком наявності порушень. Запропоновано робочий документ аудитора - "РД-2СК. Тест оцінки надійності системи внутрішнього контролю". Методика розроблена з урахуванням специфіки страхової галузі, що сприяє підвищенню ефективності перевірки цього об'єкту аудиту страхових компаній.

З метою удосконалення методичного комплексу аудиту страхових компаній розкрито мету, основні завдання і послідовність дій аудиторської перевірки таких специфічних напрямків бухгалтерського обліку страхових компаній, як перевірка страхових надходжень, страхових витрат і страхових резервів. Уточнено аудиторські процедури щодо перевірки цих об'єктів аудиторського контролю та джерела інформації, потрібні для їх виконання, згідно з представленою в дисертації програмою аудиту. Розроблено такі форми робочих документів аудитора для узагальнення цієї інформації: "РД-3СК. Відомість результатів перевірки нестандартних та крупних договорів страхування", "РД-4СК. Відомість результатів перевірки стандартних договорів в розрізі видів страхування", "РД-5СК. Відомість результатів перевірки дебіторської заборгованості по страховим преміям", "РД-6СК. Відомість результатів перевірки заборгованості по розрахункам зі страховими агентами", "РД-7СК. Відомість результатів аналізу розірвання (скасування) договорів страхування", "РД-8СК. Відомість результатів аналізу відмов страхової компанії у виплаті страхового відшкодування", "РД-9СК. Відомість результатів перевірки вимог на страхові відшкодування, заявлених, але не відшкодованих", "РД-10СК. Анкета перевірки специфічних напрямків бухгалтерського обліку, характерних для страхових компаній". Використання в ході аудиту запропонованих робочих документів дозволяє інформативно забезпечити процес формування професійного судження аудитора й підготовки аудиторського звіту і висновку.

У третьому розділі "Удосконалення контролю та аудиту страхових компаній" проведено дослідження щодо визначення шляхів удосконалення контролю та аудиту страхових компаній та їх функціональної активізації.

Встановлено, що контроль за діяльністю страхових агентів посідає важливе місце в системі внутрішнього контролю страхових компаній, оскільки їх фінансові результати значною мірою залежать від розміру прибутку по операціям страхування, здійсненим завдяки страховим агентам. В ході дослідження виявлено негативні тенденції в сфері внутрішнього контролю за діяльністю страхових агентів (низький рівень контролю за правильністю укладання договорів страхування, бланками суворої звітності та іншою документацією, що перебуває у відповідальності страхових агентів; безсистемність перевірок страхових агентів; відсутність узгодженої політики управління діяльністю страхових агентів).

З метою ліквідації зазначених недоліків визначено завдання, технологію процесу внутрішнього контролю роботи страхових агентів, зміст його окремих етапів та порядок формування вихідної контрольної інформації (висновків і пропозицій), розроблено алгоритм вивчення діяльності страхових агентів і відповідного оформлення результатів перевірки (рис.2). Застосування запропонованих рекомендацій в роботі суб'єктів внутрішнього контролю або служби внутрішнього аудиту страхових компаній дає змогу знизити можливості зловживань, пов'язаних з договорами страхування та страховими полісами, підвищити ефективність процесу контролю за діяльністю страхових агентів, забезпечити правильність, точність та об'єктивність оцінки фінансової, правової й організаційної діяльності страхових агентів у відповідності до прийнятої в страховій компанії облікової політики.

Вивчення практики діяльності вітчизняних страхових компаній засвідчує, що в умовах розвитку страхового ринку України та жорсткої конкуренції на ньому стає недостатньо традиційного аудиту, який зазвичай обмежується проведенням незалежної експертизи фінансових звітів та іншої інформації страхової компанії з метою формулювання висновків про її реальний фінансовий стан. Дослідження чинників, які діють на ринку страхових послуг показало, що для підвищення ефективності сучасних страхових компаній потрібна також об'єктивна професійна комплексна оцінка їх діяльності на перспективу, що враховує фактори, погрози та ризики, які в умовах конкуренції та глобалізації роблять вітчизняний страховий бізнес вразливим.

Аудит фінансової звітності займає вагоме місце в економічній сфері нашої держави. Наряду з цим світова практика показує, що користувачі інформації можуть отримати від аудиторів не тільки підтвердження достовірності річної звітності, але й стратегічні висновки в фінансовій сфері.

В ході дослідження виявлено спільний підхід вітчизняних та зарубіжних науковців, який відзначає стратегічний характер аудиту, та полягає в тому, що аудитор на підставі вивчення даних наявної інформації пропонує, розробляє, передбачає стратегію діяльності підприємства на майбутнє.

В зв'язку з цим зроблено висновок, що фінансово-господарський контроль та аудит, як його метод, повинні мати стратегічну спрямованість та активно сприяти створенню системи достовірного прогнозування та управління ризиками, збереженню економічної безпеки та платоспроможності страхових компаній.

З'ясовано, що страхові компанії в процесі свого функціонування стикаються з такими проблемами, як невідповідність фактичних та запланованих результатів у ході реалізації стратегії ведення бізнесу, що існує на даному етапі; невпевненість у правильності обраної стратегії; вплив циклічних коливань ринкової системи на страхову галузь, що зумовлює потребу в мінімізації й подоланні наслідків кризових явищ; зміни в зовнішньому середовищі, які потребують негайного реагування з боку страхових компаній.

Обґрунтовано, що вирішенню цих проблем страхових компаній і задоволенню запитів наявних та стратегічних користувачів інформації сприятиме впровадження і реалізація нового напрямку аудиторської діяльності в сфері страхового бізнесу - виконання погоджених процедур стосовно стратегічних засад функціонування страхових компаній. Визначено такі їх завдання: ідентифікація та аналітична експертиза поточної та запланованої стратегії на предмет їх відповідності очікуванням власників, акціонерів та інвесторів; оцінка адаптивності стратегії до змін у зовнішньому середовищі; аналіз систем стратегічного менеджменту й обліку; аналіз відповідності діяльності бізнес-одиниць страхової компанії базовій стратегії; виявлення недоліків та проблемних місць в стратегії, що реалізується; оцінка перспектив і можливостей фінансування діяльності страхової компанії у конкурентному середовищі; забезпечення вищого керівництва надійною інформацією для прийняття рішень зі стратегічних питань; контроль за виконанням стратегії та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності її реалізації.

Доведено, що за предметом, метою та характером покладених завдань виконання погоджених процедур стосовно стратегічних засад функціонування страхових компаній відноситься до супутніх аудиторських послуг, спрямованих на оцінку й аналіз стратегічного мислення, фінансового й стратегічного планування, системи управління та організації бізнес-процесів страхової компанії, а також включає розробку рекомендацій щодо їх удосконалення (рис.3).

Перевагою аудиторських послуг стосовно стратегічних засад функціонування страхових компаній у порівнянні з традиційним аудитом історичної фінансової інформації та стратегічним аналізом є спрямованість не лише на вивчення й оцінку певного предметного поля з метою виявлення допущених помилок та недоліків, але й інтеграція процесів аналізу, планування, контролю та розробки рекомендацій із метою оптимізації поточної ситуації шляхом, найдоцільнішим для даної страхової компанії та умов її господарювання.

Рис.4. Алгоритм аудиторських послуг з виконання погоджених процедур стосовно стратегічних засад функціонування страхових компаній

У роботі визначено основні етапи здійснення аудитором інформативно повного виконання погоджених процедур стосовно стратегічних засад функціонування страхових компаній та розроблено модель алгоритму їх проведення (рис. 4).

Розробки з наукового обґрунтування теоретичних положень й методичних підходів до використання в аудиторській практиці виконання погоджених процедур стосовно стратегічних засад функціонування страхових компаній як нового напрямку аудиторських послуг сприяють функціональній активізації інституту аудиту в сфері страхового бізнесу та дозволяють суттєво підвищити ефективність управління діяльністю страхових компаній. Виконання погоджених процедур стосовно стратегічних засад функціонування страхових компаній розширює спектр послуг, що надаються аудиторами, а отже є внеском в створення нових конкурентних переваг, зміцнення позицій та підвищення клієнтської привабливості аудиторських фірм на ринку експертних та консультаційних послуг.