Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК 336.71: 336.77: 658.14

Спеціальність 08.00.08 Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДОВГОСТРОКОВЕ БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

АННЕНКОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ

Донецьк 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Вишневський Валентин Павлович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Шелудько Наталія Михайлівна, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" (м. Київ), провідний науковий співробітник відділу фінансово-монетарного регулювання;

кандидат економічних наук Соловйова Аліса Салаватівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти та науки України (м. Донецьк), доцент кафедри банківської та біржової справи.

Захист відбудеться "17" грудня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "16" листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

Анотації

Анненков І.В. Довгострокове банківське кредитування підприємств: інституціональний аспект. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 Гроші, фінанси і кредит. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі вдосконалення довгострокового банківського кредитування промислових підприємств в Україні. Показано роль довгострокового банківського кредитування підприємств у забезпеченні економічного зростання, досліджено генезис теорій банківського фінансового посередництва: від неокласики до неоінституціоналізму. Проаналізовано інституціональні фактори розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств. Виконано аналіз обсягів, складу і структури довгострокового банківського кредитування підприємств. Обґрунтовано заходи податкового стимулювання у сфері довгострокового кредитування підприємств. Виконано аналіз методичних підходів до оцінки кредитоспроможності юридичних осіб - позичальників комерційного банку та нормативної бази щодо формування резерву для покриття можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків. Обґрунтовано методичний підхід до вдосконалення механізму формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків. Обґрунтовано рекомендації щодо формування сприятливого інституціонального середовища для розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

Ключові слова: довгострокове кредитування, інституціональні фактори, податкове стимулювання, кредитоспроможність, оцінка позичальників, обов'язкові резерви. банківський кредитування неоінституціоналізм

Анненков И.В. Долгосрочное банковское кредитование предприятий: институциональный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена решению актуальной задачи совершенствования долгосрочного банковского кредитования промышленных предприятий в Украине.

В работе проанализирована роль долгосрочного банковского кредитования предприятий в обеспечении экономического роста, исследован генезис теории банковского финансового посредничества: от традиционной, описывающей функционирование банков через призму количественной, качественной и временной трансформации активов, до усовершенствованной, которая возникла как реакция на финансовые инновации и универсализацию деятельности финансовых посредников в постиндустриальных странах, диверсификацию банковской деятельности, усиление конкуренции в финансовом секторе экономики. Проанализированы институциональные аспекты развития долгосрочного банковского кредитования предприятий Украины.

Выполнен анализ процессов банковского кредитования предприятий и выявлены их институциональные особенности. Решению проблем долгосрочного кредитования промышленности может способствовать формирование новой институциональной среды функционирования банковского бизнеса в Украине. Исследованы отдельные её аспекты, связанные с обоснованием изменения формальных норм - налогообложения коммерческих банков и регулирования их деятельности посредством нормативов обязательного резервирования.

Обоснованы меры налогового стимулирования в сфере долгосрочного кредитования предприятий. Для установления влияния налоговой политики на деятельность коммерческих банков и обоснования возможных путей ее совершенствования разработана экономико-математическая модель, в которой экономика представлена тремя типами хозяйственных агентов: инвесторами, коммерческими банками и предпринимателями. Как показали расчеты, ожидаемое уменьшение ставки налога на прибыль предприятий, предусмотренное Концепцией реформирования налоговой системы Украины, будет способствовать приросту объемов долгосрочного банковского кредитования предприятий. Но, во-первых, размеры такого прироста ограничены, поскольку определяются эластичностью ставки предельного дохода (от увеличения объемов кредитов) по ставке процента (снижающейся в связи с вовлечением в кредитование менее рентабельных проектов). И, во-вторых, его получение может быть связано с ощутимым снижением государственных доходов.

Потенциал долгосрочного кредитования можно наращивать с меньшими потерями для бюджета. Для этого не нужно предоставлять налоговые льготы или снижать ставку налога на прибыль предприятий. Достаточно, если государство выступит в качестве партнера банков в кредитовании хозяйствующих субъектов. Имеется в виду размещение начисленного налога на прибыль банков в качестве депозита. Как показали результаты моделирования, длительность периода окупаемости таких бюджетных инвестиций может составить менее 6,5 лет, что находится в пределах норматива окупаемости капитальных вложений, который применялся в плановой экономике.

Разработан научно-методический подход к формированию резерва для возмещения потерь по кредитным операциям банка, который состоит в распределении заёмщиков на классы в соответствии с их финансово-экономическим состоянием с использованием аппарата нейросетевого моделирования с учетом дополнительных институциональных факторов - уровня отраслевого риска, сезонности производства, опыта работы первого руководителя и др. Эффективность предлагаемого подхода подтверждается полученным результатом, что даёт основание рекомендовать его для дальнейшей апробации как на уровне отдельных коммерческих банков, так и в системе НБУ в целом.

На основе выполненного исследования с целью формирования новой институциональной среды, благоприятной для долгосрочного банковского кредитования предприятий, обоснована необходимость решения комплекса задач в сферах реформирования государственной политики создания благоприятной институциональной среды для кредитования промышленности, совершенствования взаимодействия с другими финансовыми институциями, формирования элементов новой институциональной среды за счет собственных действий банковской системы. Реализация разработанных предложений будет способствовать повышению эффективности функционирования финансовой системы в направлении инвестиционно-инновационного пути развития промышленности Украины.

Ключевые слова: долгосрочное кредитование, институциональные факторы, налоговое стимулирование, кредитоспособность, оценка заёмщиков, обязательные резервы.

Annenkov I. V. Long-term bank lending of the enterprises: institutional aspect. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in economic sciences in speciality 08.00.08 - Money, Finance and Credit. - The Institute of Industrial Economics of National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2009.

Thesis is devoted to the decision of a urgent task of perfection of long-term bank lending of the industrial enterprises in Ukraine. In thesis the role of long-term bank lending of the enterprises in maintenance of economic growth is shown, the genesis of the theories of bank financial intermediation is investigated. Institutional aspects of development of long-term bank crediting of the enterprises are analyzed. The size and structure of long-term bank lending of the enterprises is analyzed. The measures of tax stimulation in the field of the long-term lending of enterprises are grounded. The analysis of the methodical approaches to an estimation of credit status of the legal persons - borrowers of commercial bank and normative base on formation of a reserve for a covering of possible losses on credit operations of commercial banks is executed. The methodical approach to perfection of the mechanism of formation of obligatory reserves for compensation of possible losses on credit operations of commercial banks is proved. The recommendations for perfection of the mechanism of formation of a reserve for a covering of possible losses are proved at crediting the enterprises on the basis of use of methods neural network modeling and on formation favorable institutional environment for development of long-term bank lending of the enterprises in Ukraine.

Key words: long-term lending, institutional factors, tax stimulation, credit status, estimation of the borrowers, obligatory reserves.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Комерційні банки є головним кредитором української економіки. За підсумками 2008 р. сумарний обсяг банківських кредитів в економіку досяг 734 млрд. грн., або більше 70% ВВП. Великі банки зберегли мережу філій і відділень ще з часів планового господарства та продовжують її розширювати. Крім того, комерційні банки на відміну від фондового ринку менш вимогливі до якості ринкових інститутів і установ, які забезпечують функціонування ринкової системи (господарського законодавства, системи бухгалтерського обліку та звітності, судової системи), оскільки їх основна діяльність пов'язана не з обігом цінних паперів, а з обслуговуванням клієнтів, багато з яких мають багаторічну кредитну історію.

Однак, будучи провідною ланкою української фінансової системи, яка мобілізує і концентрує вільні грошові ресурси, комерційні банки поки що мало сприяють вирішенню стратегічного завдання забезпечення сталого зростання економіки України на інноваційно-інвестиційній основі. Банківські кредити недостатньо використовуються для фінансування інвестицій у розвиток виробництва. Особливо наочно це проявилося в умовах фінансово-економічної кризи, яка розпочалася не з реального, а з фінансового сектору економіки. В умовах дефіциту вільної ліквідності в банківській системі та дорожнечі цін на кредитні ресурси кредитування реального сектору економіки було практично заморожене.

Проблеми функціонування та розвитку банківської системи постійно перебувають у полі зору вітчизняних і зарубіжних фахівців. Широко відомі праці фахівців у банківській фінансовій системі Ф. Аллена, Дж. Акерлофа, Дж. Бенстона, Дж. Герлі, Д. Даймонда, Г. Ліленда, Р. Мертона, Д. Пайла, Р. Раджана, Дж. Тобіна, К. Сміта, М. Спенса, Дж. Стігліця, Е. Шоу. Їх роботи стали теоретичним фундаментом сучасних напрямів досліджень. В Україні питанням удосконалення діяльності комерційних банків присвячено праці А. Барановського, В. Гейця, В. Зимовця, С. Козьменка, В. Корнєєва, А. Мороза, С. Савлука, Н. Шелудько та інших.

Проте, як свідчать події останніх років, проблеми довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні потребують подальших досліджень. Мається на увазі не тільки брак довгострокових ресурсів, а й у цілому несприятливе для кредитування інституціональне середовище, що визначається основоположними соціальними, політичними і юридичними правилами. При цьому важливо враховувати, що на відміну від економік розвинених країн, які еволюціонували від класичного капіталізму через змішану економіку до постіндустріальної, економіка України вийшла з планового господарства, окремі риси якого все ще зберігаються в її "генотипі", формальних і неформальних правилах поведінки економічних суб'єктів. Тому для України особливе значення має вирішення інституціональних проблем кредитування (трансакційних витрат, інформаційних асиметрій тощо).

Необхідність подальших досліджень у цій сфері обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: "Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу" (номер держреєстрації 0104U003429, 2004-2007 рр.); "Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва" (номер держреєстрації 0107U009796, 2007-2009 рр.). У рамках зазначених тем автором досліджено сучасні теорії банківського фінансового посередництва, виконано аналіз обсягів, складу і структури довгострокового банківського кредитування підприємств у контексті інституціональних факторів його розвитку, розроблено економіко-математичну модель оцінки впливу податкової політики на діяльність комерційних банків, обґрунтовано методичний підхід до вдосконалення механізму формування резерву для покриття можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків, розроблено рекомендації з удосконалення довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-методичних положень і практичних рекомендацій з удосконалення довгострокового банківського кредитування підприємств з урахуванням інституціональних особливостей економіки України.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:

досліджено роль довгострокового банківського кредитування підприємств у забезпеченні економічного зростання та генезис теорій банківського фінансового посередництва;

проаналізовано довгострокове банківське кредитування підприємств в Україні та основні інституціональні фактори його розвитку;

визначено можливі економічні наслідки зміни умов оподаткування прибутку комерційних банків та обґрунтовано заходи податкового стимулювання у сфері кредитування розширеного відтворення;

окреслено проблеми оцінки кредитоспроможності підприємств і формування обов'язкових резервів комерційних банків з урахуванням інституціональних факторів;

розроблено рекомендації з удосконалення механізму формування резерву для покриття можливих втрат при кредитуванні підприємств;

обґрунтовано пропозиції щодо формування сприятливого інституціонального середовища для розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

Об'єктом дослідження є процес довгострокового банківського кредитування підприємств.

Предмет дослідження - інституціональні фактори та методи економічного стимулювання розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних учених у сфері банківської справи та оподаткування. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні дані Держкомстату України, Національного банку України, Асоціації українських банків.

У роботі використано:

загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції для дослідження ролі комерційних банків у забезпеченні економічного зростання, генезису теорій банківського фінансового посередництва, обґрунтування пропозицій зі створення сприятливого інституціонального середовища для розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні;

кількісний аналіз фінансово-економічних показників для аналізу обсягів, складу і структури довгострокового банківського кредитування підприємств та інституціональних факторів його розвитку;

економіко-математичне моделювання для побудови моделі впливу оподаткування прибутку комерційних банків на довгострокове кредитування, обґрунтування рекомендацій з удосконалення механізму формування резервів для покриття можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і науково-методичних положень, які визначають шляхи формування сприятливого інституціонального середовища для розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну дослідження, належать такі:

уперше:

розроблено науково-методичний підхід до формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків, що базується на економічно та статистично обґрунтованому розподілі позичальників на класи з використанням методів нейромережевого моделювання;

удосконалено:

визначення особливої ролі інституціональних факторів формальних і неформальних норм, які структурують повторювані взаємодії між економічними агентами, в еволюції довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні;

науково-методичний підхід до податкового стимулювання банківського кредитування підприємств, що заснований на використанні розробленої економіко-математичної моделі функціонування фінансових посередників, розвиває ідеї неокласичної моделі R. Caminal і враховує інституціональні особливості взаємодії інвесторів, посередників і підприємців;

науково-методичний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємств з метою формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків, що базується на врахуванні комплексу інституціональних факторів, які характеризують діяльність кредитованих підприємств;

дістали подальшого розвитку:

обґрунтування доцільності застосування трансакційного та інформаційного підходів традиційної теорії банківського фінансового посередництва до аналізу особливостей довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні;

пропозиції щодо вдосконалення механізму податкового стимулювання довгострокового банківського кредитування підприємств на основі участі держави у фінансуванні інвестицій шляхом депонування податку на прибуток комерційних банків;

обґрунтування рекомендацій щодо формування сприятливого інституціонального середовища для розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств, які передбачають реалізацію комплексу заходів у сфері державної економічної політики, удосконалення діючих інститутів і формування нової інституціональної структури на основі ефективних дій банківської системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розроблених рекомендацій з податкового стимулювання розширеного відтворення, удосконалення механізму формування резерву для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях сприяє вирішенню актуального завдання вдосконалення довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні з урахуванням інституціональних факторів його розвитку.

За результатами наукового дослідження підготовлено наукові доповіді та доповідні записки органам влади різних рівнів. Рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення кредитних важелів науково-технічного та інноваційного розвитку України увійшли до науково-аналітичної доповіді Уряду України з пропозиціями і рекомендаціями щодо заходів з підтримки науково-технічного та інноваційного розвитку, розблокування дії законодавчої бази щодо розвитку і діяльності інноваційної сфери (довідка № 127/616 від 22.06.2009 р.). Надано зауваження та обґрунтовано пропозиції щодо відновлення довіри до банківської системи України в рамках доповідної записки "Зауваження і пропозиції до проекту "Стратегії розвитку України на період до 2020 року", яку підготовлено на виконання доручення Міністерства економіки України (довідка № 127/617 від 22.06.2009 р.).

Запропоновані заходи щодо активізації інвестиційної політики банків використано при розробці пропозицій з удосконалення функціонування банківської системи в інвестиційній сфері в Управлінні Національного банку України в Донецькій області (лист № 04-015/6906 від 07.11.2005 р.). Пропозиції щодо формування сприятливого інституціонального середовища кредитних процесів використано при визначенні пріоритетів довгострокового кредитування промислових підприємств комерційними банками в Управлінні Національного банку України в Донецькій області (лист № 04-015/444 від 22.01.2007 р.). Результати аналізу процесів банківського кредитування промислових інвестицій і розроблені на його основі рекомендації з формування ефективного інституціонального забезпечення кредитування промислових підприємств використано в Донецькій обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" (лист 01/01-315 від 29.01.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій надано авторський підхід до вирішення наукового завдання з удосконалення довгострокового банківського кредитування підприємств на основі формування сприятливого інституціонального середовища для його розвитку. Внесок автора в роботи, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дослідження обговорювалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: "Економічні проблеми промислового розвитку в Україні" (м. Донецьк, 2005 р.); "Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України" (м. Суми, 2006 р.); "Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики" (м. Харків, 2008 р.); "Інтеграція України у європейський та світовий фінансовий простір" (м. Львів, 2008 р.); "Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія" (м. Донецьк, 2008 р.); "Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика" (м. Суми, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в 14 наукових працях: 2 монографіях, 9 статтях у наукових фахових виданнях, 3 тезах матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій 17,0 д.а., з них особисто автору належить 8,7 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 192 найменувань і 2 додатків. Загальний обсяг дисертації 181 сторінка, вона містить 27 таблиць і 14 рисунків.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Концептуальні основи довгострокового банківського кредитування підприємств з урахуванням інституціонального фактора" розкрито роль довгострокового банківського кредитування підприємств у забезпеченні економічного зростання.

Як показало виконане дослідження, економічний прогрес і ступінь розвитку фінансової системи - мережі фінансових установ і ринків, що виступають посередниками руху грошей і кредиту в економіці, - тісно пов'язані між собою. Зміни у стані фінансів були одним із вирішальних факторів економічних підйомів і спадів протягом чотирьох століть. Останніми роками взаємозалежність між рівнем розвитку економіки та фінансів виявляється не менш чітко. Наприклад, у таких розвинених країнах, як США, Японія та Німеччина, із середнім ВВП у розрахунку на душу населення більше 30 тис. дол. США (у 2005 р. за паритетом купівельної спроможності) середній коефіцієнт "банківські кредити / ВВП" склав 85%, а в Нігерії, Індії та Мексиці із середнім ВВП у розрахунку на душу населення близько 5 тис. дол. США його значення не перевищувало 20%.

В Україні взаємозалежність між розвитком реального та фінансового секторів економіки також виражається досить явно. До моменту введення Національним банком України (НБУ) у вересні 1996 р. нової валюти гривні, коли інфляція вимірювалася тисячами та навіть десятками тисяч відсотків (у 1993 р. індекс споживчих цін склав 10256%), про економічне зростання і підвищення доходів переважної частини населення і мови бути не могло. І тільки після цього економіка стала поступово відроджуватися. Перше зростання ВВП України зафіксовано у 2000 р., коли кредити комерційних банків в економіку України перевищили 10% ВВП.

Проте навіть у період економічного зростання кредити комерційних банків мало використовувалися для фінансування інвестицій у високотехнологічні сектори промисловості, а спрямовувалися переважно на розвиток матеріало- та енергоємних галузей. Крім того, починаючи з 2006 р. вперше за новітню історію України сума кредитів в інвестиційну діяльність фізичним особам перевищила суму інвестиційних кредитів підприємствам. Довгострокові кредити суб'єктам господарювання збільшилися в 2008 р. у порівнянні з 2002 р. у 43 рази, а домашнім господарствам - у 77 разів. З одного боку, це добре, оскільки свідчить про зростання доходів населення України і підвищення рівня потреб громадян. Однак, з іншого боку, враховуючи, що автомобілі та споживчі товари тривалого користування, під які звичайно видаються кредити, в основному імпортні, вийшло так, що банківська система стимулювала розвиток не вітчизняного, а зарубіжного товаровиробника.

Для з'ясування причин такого стану справ та обґрунтування рекомендації по її зміні на краще важливо взяти до уваги, що для специфічного інституціонального середовища української економіки стандартні наукові рецепти неокласичного "main stream", як правило, не підходять. У таких умовах повна дослідницька програма поряд зі строгим дедуктивним методом традиційних теорій фінансів повинна включати також методи інституційного аналізу, які приділяють особливу увагу досвіду, виявленню специфічних проблем функціонування кредитного механізму, обґрунтуванню невипадковості нових соціально-економічних явищ емерджентної економіки.

Дослідження генезису теорій банківського фінансового посередництва показало, що вони розвивалися від традиційної, яка описує функціонування банків через призму кількісної, якісної та часової трансформації активів, до вдосконаленої, котра виникла як реакція на фінансові інновації та універсалізацію діяльності фінансових посередників у постіндустріальних країнах, диверсифікованість банківської діяльності, посилення конкуренції у фінансовому секторі економіки. Основні акценти сучасної та вдосконаленої теорії фінансового посередництва наведено в табл. 1.

Сучасна економіка України, на відміну від розвинених постіндустріальних країн, характеризується як емерджентна, з відповідними фінансовими організаціями. Багато з них перебувають у стадії формування та не можуть виконувати всього комплексу функцій, властивих зрілим інституціям розвинених країн. Економічні явища, які покликана пояснювати вдосконалена теорія, ще не набули повного розвитку. Тому українські реалії краще описуються положеннями традиційної теорії фінансового посередництва, але з акцентами на її трансакційний та інформаційний підходи, більш пристосованими для відображення особливостей української інституціональної структури.

Аналіз фінансових систем Європи дозволив констатувати, що банківське фінансування має важливе значення у більшості країн. Незважаючи на це, значимими є міжкраїнні розходження за такими факторами, як ринкова концентрація, державне регулювання, страхування внесків. Зважаючи на українські реалії, можна констатувати, що на найближчу перспективу саме банківський (а не фондовий) тип фінансування матиме вирішальне значення для розв'язання проблем позитивних структурних зрушень

Таблиця 1 Традиційна й удосконалена теорія фінансового посередництва

Акценти традиційної теорії	Акценти вдосконаленої теорії
Статика: ефективне розміщення заощаджень в умовах рівноваги	Динаміка: продуктові інновації та розвиток ринку
Фінансовий посередник, який виконує моніторинг кредитів в інтересах вкладників, є агентом між ними та інвесторами	Фінансовий посередник є підприємливим провідником фінансових послуг
Зниження трансакційних витрат, скорочення інформаційних асиметрій	Управління ризиком, оптимізація "ризик-винагорода", трансформація ризику, створення вартості
Регулювання діяльності фінансових посередників для усунення ринкових провалів	Регулювання діяльності фінансових посередників для інституціонального та системного контролю ризику

У другому розділі "Аналіз стану й інституціональних факторів довгострокового банківського кредитування підприємств", ґрунтуючись на науковому фундаменті теорії фінансового посередництва, виконано аналіз процесів банківського кредитування підприємств в Україні і визначено їх інституціональні особливості.

Розвитку банківської системи України властиві як позитивні, так і негативні тенденції. Індекс "Кредити/ВВП" значно зріс за останні роки і в 2008 р. склав 77%, що відповідає рівню не тільки постсоціалістичних, але і розвинених країн. Середній темп зростання обсягів виданих кредитів за період з 2001 по 2008 р. склав 60%, залучених депозитів 50%, збільшилася питома вага довгострокових кредитів у їх загальному обсязі до 70%. У той же час має місце велика питома вага нефункціонуючих кредитів у 2008 р. близько 2%, високі процентні ставки (по кредитах у національній валюті 17,8%), відносно низький рівень капіталізації банків (близько 12%).

У цілому за останні роки, навіть з урахуванням відомих проблем періоду фінансово-економічної кризи, банківська система України досягла помітних успіхів, і в довгостроковій перспективі кредити комерційних банків поступово стають усе більш важливим джерелом фінансування інвестицій в оновлення виробничого апарату промисловості. Однак з позицій фінансового забезпечення розширеного відтворення кінцеві результати цього процесу ще не можна визнати задовільними. Комерційні банки України як з об'єктивних, так і суб'єктивних причин поки ще не завершили процесу формування надійних технологій кредитування капітальних інвестицій у високотехнологічні сектори промисловості. А без цього неможливо забезпечити перехід національного господарства на інноваційний шлях розвитку.

Сукупність досліджуваних факторів, які впливають на довгострокове банківське кредитування підприємств (рис. 1), пояснює хронічний дефіцит "довгих" грошей, які є джерелом кредитування капітальних вкладень у промисловість України.

Виходячи з виконаного аналізу, всю сукупність факторів довгострокового кредитування підприємств можна розподілити на два блоки: макро- і мікроекономічні. Вирішенню цих проблем може сприяти формування нового інституціонального середовища функціонування банківського бізнесу в Україні. Досліджено окремі його аспекти, пов'язані з обґрунтуванням зміни формальних норм, оподаткування комерційних банків і регулювання їх діяльності за допомогою нормативів обов'язкового резервування. Вибір цих аспектів обумовлений тим, що саме податки й обов'язкові резерви безпосередньо впливають на обсяги фінансових ресурсів, які можуть бути використані для довгострокового кредитування підприємств.

Результати аналізу свідчать, що головна складність дослідження впливу податків на діяльність комерційних банків полягає в тому, що останні важливі не самі по собі (наприклад, з позицій формування доходів бюджету або забезпечення зайнятості населення), а як фінансові посередники, покликані знижувати витрати і підвищувати ефективність функціонування всієї господарської системи.

Для встановлення впливу податкової політики на діяльність комерційних банків і обґрунтування можливих шляхів її вдосконалення розроблено економіко-математичну модель, у якій економіка представлена трьома типами господарських агентів: інвесторами, комерційними банками та підприємцями. Інвестори надають свої вільні кошти комерційним банкам у тимчасове користування на платній основі, а вони у свою чергу - підприємцям.

Така модель розвиває ідеї західних фахівців Caminal R. Financial intermediation and the optimal tax system // Journal of Public Economics. - 1997. - Vol. 63. - P. 351-382., але, на відміну від робіт попередників, у ній відсутні небанківські фінансові посередники, що діють на фондовому ринку. Це відбиває інституційні особливості економіки України, у якій з різних причин фондовий ринок використовується, головним чином, як інструмент перерозподілу власності, а не фінансового посередництва в інвестиціях. Модель дозволяє розраховувати наслідки зміни ставки та механізму оподаткування прибутку для банків та економіки в цілому (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Основні фактори, що визначають рівноважні обсяги довгострокового кредитування підприємств України

Для параметризації моделі було використано фінансово-економічні показники, що характеризують функціонування економіки і банківської системи України в 2007 р. Цільовою функцією є максимізація чистого прибутку банків з обмеженнями на ставки відсотків, ставки податків та ін. Модель реалізовано на ПЕОМ з використанням пакету прикладних програм Microsoft Excel 2007.

Результати виконаних за допомогою моделі розрахунків показали, що можливе зменшення ставки податку на прибуток підприємств, передбачене Концепцією реформування податкової системи України (затвердженою розпорядженням КМУ № 56-р від 19.02.2007 р.), сприятиме приросту обсягів довгострокового кредитування підприємств. Але, по-перше, розміри такого приросту обмежені, оскільки визначаються еластичністю ставки граничного доходу (від збільшення обсягів кредитів) за ставкою відсотка (що знижується у зв'язку із залученням у кредитування менш рентабельних проектів). По-друге, його одержання може бути пов'язане з відчутним зниженням державних доходів: при зниженні ставки податку на прибуток на 5 відсоткових пунктів (до 20%) очікуване скорочення доходів бюджету від цього податку може скласти 4 відсоткових пункти.

Потенціал довгострокового кредитування можна нарощувати з меншими втратами для бюджету. Для цього не потрібно надавати податкові пільги або знижувати ставку податку на прибуток підприємств. Достатньо, якщо держава виступить як партнер банків у кредитуванні господарюючих суб'єктів. Пропонується розміщення нарахованого податку на прибуток банків як депозиту. З одного боку, це означатиме розширення ресурсної бази комерційних банків, з іншого зміну способу розпорядження суспільними грошима на цілі розвитку економіки: замість їх використання безпосередньо урядом, що пов'язано з великими трансакційними витратами внаслідок особливостей демократичного процесу в Україні, передача цих коштів у розпорядження професіоналів, які мають необхідні навички відбору найбільш ефективних проектів і, на відміну від чиновників, прямо зацікавлені в найкращому використанні залучених коштів. Як свідчать результати моделювання, тривалість періоду окупності таких бюджетних інвестицій може скласти менше 6,5 року це в межах нормативу окупності капітальних вкладень, що застосовувався в плановій економіці.

Економічним аналогом державного оподаткування комерційних банків можуть вважатися вимоги НБУ до формування обов'язкових резервів по операціях комерційних банків, оскільки вони також скорочують розміри доступних ресурсів для кредитних операцій.

При цьому, на відміну від оподаткування прибутку банків, ефективну (середню) норму обов'язкового резервування по кредитних операціях можна зменшити без перегляду нормативних актів, а тільки за рахунок удосконалення механізму формування резервів.

Критичний аналіз Положення НБУ про формування резерву на відшкодування втрат по кредитних операціях банків дозволив виявити ряд невирішених проблем, актуальних для комерційних банків, а саме: відсутність методичних підходів до оцінки якісних факторів, які впливають на кредитоспроможність позичальника, зокрема його галузевої специфіки, наявності державної підтримки, сезонності виробництва та ін. Ці обставини важливо враховувати при пошуку шляхів збільшення обсягів довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

У третьому розділі "Науково-методичні рекомендації з розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств" обґрунтовано підхід до формування резерву для відшкодування втрат по кредитних операціях банку. Він полягає в розподілі позичальників на класи відповідно до їх фінансово-економічного стану з використанням апарату нейромережевого моделювання з урахуванням комплексу додаткових, у тому числі інституціональних факторів - рівня галузевого ризику, сезонності виробництва, досвіду роботи першого керівника тощо. На відміну від відомих, даний підхід базується не на бальній оцінці факторів, що визначають кредитоспроможність позичальника, а на комплексному порівнянні підприємства-позичальника з деяким "ідеалом", одержаним із використанням кластерного аналізу (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Етапи рекомендованої процедури формування класів позичальників

Ефективність запропонованого підходу до формування обов'язкових резервів для відшкодування втрат по кредитних операціях комерційних банків підтверджує одержаний результат - по 558 підприємствах, які отримали кредити в Промінвестбанку, очікуване зменшення суми обов'язкового резерву коливається від 270 млн. грн. (стан обслуговування боргу визнано "добрим") до 455 млн. грн. (стан обслуговування боргу визнано "незадовільним"). Це дає підставу рекомендувати його для подальшої апробації як на рівні окремих комерційних банків, так і в системі НБУ в цілому.

Ґрунтуючись на результатах виконаного дослідження, з метою формування нового інституціонального середовища, сприятливого для довгострокового банківського кредитування підприємств, необхідно вирішити такі завдання.

У сфері державної політики формування сприятливого інституціонального середовища для кредитування промислових інвестицій:

визначити державні пріоритети довгострокового інвестування і сформувати вбудовані механізми економічного стимулювання, у тому числі за рахунок надання комерційним банкам, які беруть участь у фінансуванні інвестиційних проектів, права переважного доступу до дешевих кредитних ресурсів;

вжити заходів податкового стимулювання довгострокового банківського кредитування шляхом надання інвестиційного податкового кредиту у формі депонування нарахованого податку на прибуток комерційних банків;

посилити гарантії захисту прав кредиторів, у тому числі за рахунок розробки простого і діючого механізму реалізації заставного майна (з урахуванням того, що в даний час комерційні банки змушені здійснювати невластиві для них функції організації розпродажу такого майна неплатоспроможних позичальників);

забезпечити законодавче вирішення проблеми асиметрії інформації на основі прийняття нових редакцій законів "Про банки і банківську діяльність", "Про промислово-фінансові групи", розробки та прийняття закону "Про кредит", нормативних актів, спрямованих на зближення податкового і бухгалтерського обліку і зменшення тим самим можливостей викривлення фінансової звітності, а також ухилення від сплати податків за допомогою трансфертного ціноутворення.

У сфері вдосконалення діючих інститутів, які сприяють довгостроковому банківському кредитуванню:

сформувати на рівні Національного банку України інформаційну систему реєстрації позичальників, що допускали порушення кредитного законодавства, яка дозволила б відстежувати порушення прав власників на фінансовому ринку з метою їх запобігання і вживання попереджувальних заходів;

удосконалити інститут страхування інвестицій, зняти необґрунтовані нормативно-правові обмеження на об'єднання банківського, інвестиційного та страхового бізнесу;

сприяти формуванню в суспільній свідомості позитивного іміджу банківської системи на основі доказових прикладів успішного співробітництва банків і клієнтів.

У сфері формування елементів нової інституціональної структури за рахунок власних дій банківської системи:

впровадити розроблений механізм формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків;

забезпечити створення прозорої системи обліку й аналізу корпоративного зовнішнього боргу;

забезпечити підвищення ступеня довіри до банків і залучення додаткових довгострокових ресурсів для кредитування за рахунок більш активного залучення капіталу через фондовий ринок із використанням практики первинного публічного розміщення акцій і емісії облігацій.

Реалізація даних пропозицій сприятиме підвищенню ефективності функціонування фінансової системи в напрямі інвестиційно-інноваційного шляху розвитку промисловості України.

Висновки

Результатом дослідження, заснованого на застосуванні загальнонаукових і спеціальних (зокрема, економіко-математичних) методів, є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень, які визначають концептуальні основи та шляхи вирішення актуальної наукової задачі вдосконалення довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

1. У теоретичному плані розвиток теоретичних положень, що визначають концептуальні основи довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

1.1. На основі аналізу генезису теорій банківського фінансового посередництва від традиційної, яка описує функціонування банків через призму кількісної, якісної та часової трансформації активів, до вдосконаленої, котра виникла як реакція на фінансові інновації та універсалізацію діяльності фінансових посередників у постіндустріальних країнах, диверсифікованість банківської діяльності, посилення конкуренції у фінансовому секторі економіки обґрунтовано застосування трансакційного й інформаційного підходів цієї теорії до аналізу особливостей довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

1.2. Обґрунтовано, що на рівноважні обсяги довгострокових кредитів в економіці, що визначаються взаємодією їх пропозиції банками і попиту підприємств, впливають не тільки неокласичні макро- та мікроекономічні фактори, а й специфічні фактори українського інституціонального середовища - формальні й неформальні правила поведінки економічних агентів у сферах захисту прав власності, взаємодії кредиторів і дебіторів, оподаткування тощо.

2. У методичному плані розвиток методів дослідження процесів довгострокового банківського кредитування підприємств.

2.1. Удосконалено методичний підхід до податкового стимулювання у сфері кредитування розширеного відтворення з використанням розробленої економіко-математичної моделі, у якій економіка представлена трьома типами господарських агентів: інвесторами, комерційними банками і підприємцями, та відображає інституціональні особливості економіки України.

2.2. Удосконалено методичний підхід до оцінки кредитоспроможності підприємств-позичальників з метою формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків. На відміну від відомих, даний підхід базується не на бальній оцінці факторів, що визначають кредитоспроможність позичальника, а на комплексному порівнянні підприємства-позичальника з "ідеалом", сформованим із використанням кластерного аналізу з урахуванням додаткових інституціональних факторів.

2.3. Уперше розроблено методичний підхід до вдосконалення механізму формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків, що базується на економічно та статистично обґрунтованому розподілі позичальників на класи на основі реалізації відповідної нейромережевої моделі.

3. У практичному плані обґрунтовано рекомендації з удосконалення довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

3.1. На основі використання розробленої економіко-математичної моделі обґрунтовано пропозиції, пов'язані із податковим стимулюванням розширеного відтворення, зокрема розміщення нарахованого податку на прибуток комерційних банків як депозит. Тривалість періоду окупності таких бюджетних інвестицій може скласти менше 6,5 року це в межах нормативу окупності капітальних вкладень, що застосовувався в плановій економіці.

3.2. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізму формування обов'язкових резервів для відшкодування втрат по кредитних операціях комерційних банків, апробація яких дає підставу рекомендувати його для подальшого використання як на рівні окремих комерційних банків, так і в системі НБУ в цілому.

3.2. Обґрунтовано рекомендації з формування сприятливого інституціонального середовища для розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств, що включають реалізацію завдань у сфері відповідної державної політики, удосконалення діючих інститутів і формування нової інституціональної структури за рахунок власних дій банківської системи України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Анненков И.В. Институциональное обеспечение долгосрочного банковского кредитования / И.В. Анненков, А.В. Матюшин // Финансовые и институциональные механизмы регулирования производственного потенциала: моногр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - С. 202-353.

Особистий внесок: проаналізовано інституціональні особливості зарубіжних банківських систем.

2. Вишневский В.П. Оценка влияния налога на прибыль на деятельность коммерческих банков с использованием методов экономико-математического моделирования / В.П. Вишневский, И.В. Анненков, А.А. Охтень // Налогообложение: проблемы науки и практики - 2008: моногр. - Х.: ФЛП Александрова К.М., 2008. - С. 198-218.

Особистий внесок: надано оцінку впливу податків на розвиток довгострокового банківського кредитування.

3. Анненков И.В. Совершенствование механизма управления денежными потоками коммерческого банка - клиентский подход / И.В. Анненков // Сб. науч. работ ДонГАУ. - Т. IV.- Вып. 29 "Управление экономикой региона и предприятий".- Донецк: ДонГАУ. - 2003. - С.66-75.

4. Анненков І.В. Механізм банківської системи як основа організації управління фінансово-грошовими потоками економіки регіону / І. В. Анненков // Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч. тр.; общ. ред. и предис. Ю.Г. Лысенко.- Донецк: ДонНУ.- 2003.- С.11-17.

5. Анненков И.В. Институциональные предпосылки эффективного функционирования банков в сфере кредитования промышленных инвестиций / А.В. Матюшин, И.В. Анненков // Экономика промышленности: Сб. науч. тр.; Редкол.: Иванов Н.И. (отв.ред.) и др. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - С. 129-140.

Особистий внесок: виконано аналіз інституціональних умов, що зумовлюють ефективну діяльність банків у сфері кредитування промислових інвестицій.

6. Анненков І.В. Шляхи удосконалення механізму формування обов'язкових резервів комерційних банків / І. В. Анненков // Економіка промисловості. - 2006.- № 4. - С. 180-185.

7. Матюшин А.В. Анализ процессов банковского кредитования промышленных инвестиций / А.В. Матюшин, И.В. Анненков // Экономика промышленности: Сб. науч. тр.; Редкол.: Вишневский В.П. (отв. ред.) и др. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - С. 264-281.

Особистий внесок: виконано аналіз макро- і мікроекономічних передумов розвитку кредитування промисловості банками України.

8. Матюшин А.В. Институциональные факторы эффективного кредитования промышленности коммерческими банками / А.В. Матюшин, И.В. Анненков // Рыночная экономика: современная теория и практика управления: Сб. науч. тр. - Одесса: Наука и техника. - 2007. - Т. 10. - Вып. 11. - С. 264-277.

Особистий внесок: виконано аналіз інституціональних чинників, що визначають ефективну діяльність українських комерційних банків у сфері кредитування довгострокових інвестицій.

9. Матюшин А.В. Моделирование механизма формирования обязательных резервов коммерческих банков: институциональный подход / А.В. Матюшин, А.В. Половян, И.В. Анненков // Новое в экономической кибернетике: Сб. науч. ст. / Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т // Конституционная экономика: концепция, методы, модели. - Донецк: ДонНУ. - 2007. - С. 102-113.

Особистий внесок: обґрунтовано методичний підхід до вдосконалення механізму формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків.

10. Анненков И.В. Совершенствование механизма формирования обязательных резервов коммерческих банков / И.В. Анненков // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансовий ринок України: глобалізація та євроінтеграція: зб. наук. праць / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. Є.І. Бойко. - Львів. - 2008. - Вип. 1(69). - С. 263-270.

11. Вишневский В.П. Современные подходы в теории банковского финансового посредничества / В.П. Вишневский, А.В. Матюшин, И.В. Анненков // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. - Вип. 34-2(138). - Донецьк: ДонНТУ. - 2008.- С.12-22.

Особистий внесок: проаналізовано трансакційний та інформаційний підходи в теорії банківського фінансового посередництва.

12. Анненков И.В. Проблемы формирования кредитных ресурсов коммерческих банков на осуществление инвестиционной деятельности / И.В. Анненков // Тези доп. і повідом. Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 трав. 2005 р.); Редкол. О.І.Амоша (відп. ред.) та ін. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 2005. - С. 226-228.

13. Анненков І.В. Окремі аспекти вдосконалення банківської системи у сприянні економічному зростанню / І. В. Анненков // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник тез доповідей IX Всеукраїнської наук.-практ. конф. (9-10 листоп. 2006 р.). - Суми: УАБС НБУ. - 2006. - С.146-148.

14. Анненков И.В. Совершенствование механизма формирования обязательных резервов как фактор оптимизации налоговых обязательств коммерческого банка / И.В. Анненков, А.В. Матюшин, А.В. Половян // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2007. - С. 138-141.