Банківська діяльність на валютному ринку України

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 336.71

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ДЕЛАС ВІТАЛІНА АНАТОЛІЇВНА

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Васильченко Зоя Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Мороз Анатолій Миколайович Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри банківської справи;

доктор економічних наук, доцент Белінська Яніна Василівна Національний університет Державної податкової служби України, завідувач кафедри міжнародної економіки і підприємництва.

Захист відбудеться “23” червня 2011 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-А, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий “20” травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Л. Каніщенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загострення фінансової кризи в Україні та подолання її наслідків посилило актуальність дослідження питань, пов'язаних з діяльністю у валютній сфері. В сучасних умовах глобалізації та інтеграційних процесів на всіх рівнях господарського життя одним з вагомих чинників сталого економічного розвитку країни є повноцінна робота фінансового ринку, невід'ємною складовою якого є валютний сегмент. На національному валютному ринку започатковано діяльність усіх основних суб'єктів, які притаманні валютним ринкам розвинених країн. Однак, як засвідчив досвід його функціонування за часів фінансової кризи 2008 - 2009 рр., він є нестійким і потребує нагального вирішення цілої низки проблем щодо запровадження дієвих та узгоджених методів впливу регулюючих органів на діяльність банків у валютній сфері, розбудови строкового сегменту валютного ринку в контексті вимог до забезпечення фінансової стабільності, оцінки вразливості банківських операцій з валютними цінностями до впливу факторів ризику тощо.

Серед основних суб'єктів національного валютного ринку провідна роль належить банківським установам. Саме на міжбанківському валютному ринку в Україні здійснюється переважна більшість операцій з валютними цінностями. Разом з тим саме банки є найбільш вразливими інститутами у випадку виникнення кризових явищ, про що свідчить досвід їх функціонування за останні роки. Відтак, особливо актуальним є дослідження проблеми підвищення ефективності діяльності банків на вітчизняному валютному ринку та виконання ними функцій агентів інтегрованої системи валютного регулювання та валютного контролю.

Значний внесок у розробку питань теорії і практики банківської діяльності на валютному ринку зробили зарубіжні вчені: Бункіна М.К., Красавіна Л.М., Лізелотт С., Лаврушин О.І., Котелкін С.В., Енг М.В., Мишкін Ф.С., Міллер Р.Л., Нідеккер Г.Л., Носкова І.Я, Пебро М., Пискулов Д.Ю., Платонова Є.Д., Сінкі Дж. та інші.

Різним аспектам зазначеної проблеми присвячені праці українських науковців, зокрема: Белінської Я.В., Боринця С.Я., Васильченко З.М., Васюренка О.В., Вовчак О.Д., Вожжова А.П., Гальчинського А.С., Дзюблюка О.В., Журавки Ф.О., Лютого І.О., Міщенка В.І., Мороза А.М., Науменкової С.В., Пуховкіної М.Ф., Примостки Л.О., Петрашко Л.П., Савлука М.І., Смовженко Т.С., Стельмаха В.С. Філіпенка А.С., Ющенка В.А та інших.

У працях цих авторів найчастіше досліджуються загальні тенденції розвитку міжнародного та національного валютних ринків, форми участі банків як фінансових посередників у реалізації економічних інтересів суб'єктів валютних відносин. Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних учених, слід зауважити, що невирішеною залишається низка проблем щодо забезпечення стійкості вітчизняного валютного ринку, підвищення ефективності банківської діяльності у валютній сфері та запобігання виникненню кризових явищ у ній. Усе це зумовило вибір теми дисертації, її мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема роботи є складовою науково-дослідної роботи за комплексною темою: «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» (шифр 06 БФ 040-01), підрозділ «Теоретичні основи функціонування фінансових ринків та тенденції глобалізації», у межах якого досліджено особливості банківської діяльності на валютному ринку України та розвинуто інструментарій щодо управління валютним ризиком банку.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних положень і обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення функціонування та підвищення ефективності діяльності банків на валютному ринку України для забезпечення фінансової стабільності.

Відповідно до мети дослідження були поставлені та вирішені наступні завдання:

- поглибити теоретичні основи аналізу процесів функціонування валютного ринку шляхом виявлення сучасних тенденцій розвитку валютно-фінансової сфери зарубіжних країн;

- виявити місце та значення банківських установ у формуванні та розвитку національного валютного ринку;

- розкрити особливості функціонування банків як агентів інтегрованої системи валютного регулювання та валютного контролю;

- систематизувати функції банків як уповноважених фінансових посередників у реалізації економічних інтересів суб'єктів валютних відносин;

- обґрунтувати доцільність розвитку сегменту строкового валютного ринку в Україні та дослідити його роль у діяльності банків;

- розробити методичні та практичні рекомендації щодо підвищення ефективності банківської діяльності на валютному ринку;

- розвинути теоретичні підходи щодо управління валютним ризиком з метою забезпечення фінансової стійкості банку;

- сформувати сукупність макроекономічних показників, які чинять основний вплив на формування портфеля валютних ресурсів банків, та побудувати економіко-математичну модель для прогнозування їх обсягів.

Об'єктом дослідження є процес функціонування вітчизняного валютного ринку.

Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні аспекти банківської діяльності на валютному ринку України.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися загальнотеоретичні та спеціальні методи дослідження. Зокрема дослідження теоретичних основ функціонування валютного ринку, виявлення місця та значення банків на валютному ринку здійснено за допомогою діалектичного, історичного та системного методів. Дослідження функцій банків як агентів валютного контролю та повноваження банків як фінансових посередників здійснювалося на основі використання структурно-функціонального методу. Обґрунтування доцільності розвитку строкового сегменту валютного ринку здійснено за допомогою методу екстраполяції зарубіжного досвіду на вітчизняну практику. При дослідженні стану та особливостей функціонування банків на валютному ринку використано графічний, табличний, порівняльний методи. Для побудови моделі прогнозування обсягів валютних ресурсів банків та визначенні підходів щодо підвищення ефективності банківської діяльності на валютному ринку - метод економіко-математичного моделювання, логічний, нормативно-розрахунковий методи.

Інформаційною базою для проведення дослідження стали законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності у валютній сфері, нормативно-правові акти Національного банку України, наукові праці та публікації провідних вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій, періодичні видання, фінансова звітність українських банків, офіційні статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації Українських банків, Державного комітету статистики України та Міністерства фінансів, офіційні публікації Міжнародного валютного фонду, Банку міжнародних розрахунків та інших міжнародних організацій, ресурси Internet.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані в процесі дослідження наукові результати в сукупності розв'язують важливе науково-прикладне завдання, пов'язане з поглибленням теоретичних положень та обґрунтуванням практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності банків на валютному ринку України.

Найбільш вагомі наукові результати, які характеризують новизну роботи, розкривають особистий внесок автора в розробку досліджуваної проблеми та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

– визначено вплив макроекономічних чинників на обсяг портфеля мобілізованих банками валютних ресурсів та запропоновано методику його кількісного оцінювання на основі застосування розроблених багатофакторних регресійних моделей; застосування такої методики дозволяє врахувати відповідні залежності у прогнозах щодо діяльності банків на валютному ринку України, що сприятиме досягненню ефекту стабілізації та підвищенню ефективності його функціонування;

удосконалено:

– трактування поняття «валютний ринок» шляхом доповнення його інституційних характеристик, зазначених у національному валютному законодавстві, функціональними, що передбачають використання валютних цінностей при здійсненні депозитно-кредитних, інвестиційних та інших видів банківських операцій;

– класифікацію валютних операцій банків через доповнення її такими ознаками поділу: за можливістю отримання доступу на валютний ринок; за природою отримання доходів; за можливістю забезпечення розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; за напрямом руху потоку валютних коштів. Це дозволило обґрунтувати пропозиції щодо подальшого розвитку форм фінансового посередництва банків у реалізації економічних інтересів суб'єктів валютних відносин;

– методичні засади проведення комплексної оцінки результативності діяльності банків на валютному ринку на основі аналізу: 1) масштабів здійснення валютних операцій; 2) нетто-позицій за групами статей, деномінованих у валютних коштах; 3) рентабельності валютних операцій; 4) валютного ризику та можливих збитків, пов'язаних із ним. Це сприятиме прийняттю оптимальних управлінських рішень у валютній сфері;

дістали подальшого розвитку:

– теоретичні підходи щодо вирішення проблем суперечливого впливу світової фінансової кризи на функціонування та розвиток валютного ринку; запропоновано розширене делегування повноважень банківським установам щодо валютного регулювання та валютного контролю, що дозволяє запобігти негативним наслідкам інтеграції банківської системи України до світового фінансового ринку;

– обґрунтування доцільності розвитку строкового сегменту міжбанківського валютного ринку в Україні та дослідження його значення у діяльності банківських установ, що дозволило уточнити напрями вдосконалення нормативно-правових, інституційних та фінансових аспектів обігу строкових валютних інструментів;

– методичні підходи щодо управління валютним ризиком банку; на цій основі обґрунтовано висновок щодо доцільності проведення комбінованих валютних операцій та узгодженого управління операційними і трансляційними ризиками та відкритою валютною позицією банку шляхом застосування таких методів як структурне балансування валютних потоків за строками та сумами, дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті, укладання строкових валютних контрактів, лімітування, варіювання строків платежів в іноземних валютах залежно від очікуваної волатильності валютних курсів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані в процесі вдосконалення державної політики формування і розвитку валютного ринку України при обґрунтуванні цілей і завдань банків як суб'єктів цього ринку.

Окремі теоретичні положення дисертаційної роботи були використані в практичній діяльності банківських установ. Зокрема висновки щодо вдосконалення механізмів реалізації конверсійних валютних операцій та операцій з міжнародних розрахунків було використано у ВАТ КБ «Надра» (довідка № 15-16 / 2587 від 21.09.2007р.). Використання наукових розробок щодо підвищення ефективності управління валютним ризиком та валютною позицією банку здійснено у ВФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» (довідка № 20/11-872/1 від 29.05.2006 р.). Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління залишками коштів у іноземній валюті та вдосконалення системи заходів валютного контролю за операціями клієнтів були використані в АППБ «Аваль» (довідка № 01-1/2407 від 31.08.2006 р.).

Наукові результати дисертації безпосередньо використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні навчальних дисциплін «Банківська справа», «Міжнародні фінанси», «Фінансово-кредитні системи зарубіжних країн» (довідка № 013/774 від 05.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі представлені в роботі наукові висновки, результати та рекомендації отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та положення дисертації доповідалися на міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, а саме: «Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень» (Київ, квітень 2001 р.), «Фінанси, грошовий обіг та кредит у забезпеченні суспільного добробуту» (Київ, жовтень 2001 р.), «Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформації економіки» (Київ, квітень 2002 р.), «Шевченківська весна. Сучасний стан: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» секція економічного факультету «Сучасні тенденції розвитку економіки у глобальному середовищі» (Київ, травень 2003 р.), «Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу та кредиту» (Київ, квітень 2004 р.), «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київ, вересень 2005 р.), «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київ, вересень 2006 р.), «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київ, листопад 2006 р.), «Формування конкурентоспроможного ринку України в умовах глобалізації» (Київ, грудень 2006), «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київ, жовтень 2007 р.), «Соціальна відповідальність як фактор розвитку громадянського суспільства» (Київ, лютий 2008 р.), «Страховий ринок України в умовах глобалізації: досвід та пріоритети розвитку» (Київ, грудень 2008 р.), «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи» (Київ, жовтень 2009 р.), «Проблеми формування та розвитку громадянського суспільства» (Київ, лютий 2010), «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київ, жовтень 2010).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 11-ти статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць загальним обсягом 2,66 друк. арк., у тому числі у фахових виданнях - 7 статей загальним обсягом 2,2 друк. арк. та 4 тези наукових доповідей на наукових конференціях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 231 сторінку друкованого тексту. Список використаних джерел нараховує 206 найменувань і наведений на 21 сторінці. Робота містить 28 таблиць та 32 рисунки, а також 8 додатків на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано наукову новизну, практичне значення результатів, одержаних автором, наведено дані про їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні основи аналізу процесів функціонування банків на валютному ринку» зосереджено увагу на дослідженні сутності валютного ринку, механізму його функціонування, а також впливу банків як професійних інститутів на розвиток та регулювання валютно-кредитної сфери.

На основі систематизації підходів до визначення сутності валютного ринку встановлено, що валютний ринок здебільшого характеризують з двох точок зору - організаційної та функціональної. Розглянуті підходи дозволяють визначити валютний ринок як сферу економічних та організаційних відносин, з приводу купівлі-продажу іноземної валюти та інших видів валютних цінностей за валютним курсом чи ціною, що формується на основі попиту та пропозиції, а також з приводу використання валютних цінностей при здійсненні депозитно-кредитних, інвестиційних та інших видів операцій.

У процесі дослідження сутності та ролі валютного ринку виокремлено наступні його функції: обслуговування міжнародного товарообігу, формування та регулювання валютного курсу, хеджування валютних ризиків, диверсифікація валютних резервів, вдосконалення інструментів для цілей грошово-кредитної політики центрального банку. Аналіз особливостей діяльності суб'єктів валютного ринку дозволив здійснити їх умовний поділ на дві основних групи - установи, що працюють на валютному ринку для задоволення потреб у валютних операціях, тобто професійні інститути, і суб'єкти, які користуються послугами перших, - клієнти.

Предметом аналізу у дисертації стали основні етапи розвитку вітчизняного валютного ринку, становлення якого розпочалося із заснуванням незалежної української держави. Виявлено, що основними характерними рисами вітчизняного валютного ринку на етапі його зародження були відсутність національної системи валютного регулювання та контролю, слабкість банківської системи, відсутність повноцінної національної грошової одиниці та, як наслідок, широке використання іноземної валюти у внутрішніх розрахунках.

В подальшому, після запровадження в Україні повноцінної національної грошової одиниці, валютний ринок характеризувався поступовою лібералізацією валютних відносин та стабілізацією валютного курсу. Проте, в часи фінансових криз, і особливо кризи 2008 - 2009 рр., виявляються слабкі сторони функціонування валютної сфери, що змушує регулюючі органи вдаватися до жорстких обмежень для її стабілізації та свідчить про наявність досить суттєвих проблем, які потребують вирішення. Серед них перш за все слід відзначити необхідність повноцінного законодавчого врегулювання усіх сфер валютної діяльності, а також подальша стабілізація банківської діяльності на валютному ринку.

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що не зважаючи на досить широкий перелік суб'єктів валютного ринку, провідне місце серед них належить банкам. Це пов'язано з тим, що саме банківські установи здійснюють більшість операцій на міжбанківському валютному ринку, в той час як на біржовому сегменті національного валютного ринку операції майже не здійснюються.

Крім того саме банки, будучи головними учасниками грошово-кредитного ринку, більшою мірою акумулюють потреби клієнтів у наданні різного роду фінансових послуг, у тому числі і у валютній сфері. Також банківські установи мають розгалужену мережу філій і відділень та найбільший досвід роботи на валютному ринку, що формує їх домінуючі позиції на валютному ринку.

Дослідження особливостей функціонування вітчизняного валютного ринку засвідчило, що на даному етапі повноцінно працюють тільки два його сегменти - міжбанківський та готівковий, причому частка останнього складає 20,1 % за станом на кінець 2010 року, що з одного боку пов'язано з заходами лібералізації валютного ринку, до яких вдається НБУ, та покращенням обслуговування фізичних осіб, однак з іншого боку, така значна частка операцій в готівковому сегменті свідчить про недостатню розвиненість валютного ринку та перебування значних обсягів фінансових ресурсів поза банківською системою.

Узагальнюючи результати досліджень у галузі валютного регулювання, доцільно характеризувати валютне регулювання як засіб реалізації валютної політики держави, що спрямований на регламентацію міжнародних розрахунків та валютних операцій між резидентами та нерезидентами з метою забезпечення стабільності валютного ринку держави та врівноваження її платіжного балансу.

У свою чергу валютний контроль є засобом досягнення цілей валютного регулювання, що зводиться до адміністративних заходів з боку контролюючих органів.

З'ясовано, що валютне регулювання та валютний контроль в тій чи іншій мірі притаманні практично усім країнам. Проте в країнах з розвиненими валютними ринками функції валютного контролю зводяться до обліку та аналізу фінансових та комерційних угод їх учасників, в той час як інші країни вдаються до більш жорсткого регламентування та значних обмежень більшості операцій суб'єктів у валютній сфері.

У роботі обґрунтовано доцільність функціонування дворівневої системи валютного контролю, що діє у вітчизняній валютній сфері, у відповідності до якої усі суб'єкти валютного ринку поділяються на органи та агенти валютного контролю. Органи валютного контролю регламентують умови діяльності на валютному ринку. Повноваження ж агентів, якими є банківські установи, зводяться до фінансового моніторингу виключно тих операцій, які вони здійснюють, щодо їх відповідності чинному валютному законодавству.

Встановлено, що основним недоліком такої системи є «конфлікт інтересів» - тобто об'єктивне протиріччя між комерційною природою банків та закріпленими за ними обов'язками у сфері валютного контролю. В роботі доведено, що не зважаючи на цей факт, тривалий період функціонування дворівневої системи валютного контролю у більшості зарубіжних країн та й в Україні свідчить про ефективність такого підходу.

У другому розділі «Розвиток організаційно-економічних засад банківської діяльності на валютному ринку» проаналізовано організаційно-економічні засади здійснення валютних операцій банківськими установами та сформульовано пропозиції щодо подальшого їх розвитку у практичній діяльності українських банків, обґрунтовано напрями підвищення ефективності діяльності банків як фінансових посередників у реалізації економічних інтересів суб'єктів валютних відносин в Україні.

У результаті проведеного дослідження виявлено, що законодавче визначення валютних операцій лише частково відображає їх сутність, оскільки не розкриває їх загальні ознаки та специфіку діяльності, пов'язану з валютними цінностями. Автором запропоновано трактування валютних операцій, як сукупності юридичних та фактичних дій учасників валютних відносин, регламентованих правовими нормами і звичаями та спрямованих на виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків стосовно валютних цінностей.

Здійснено класифікацію валютних операцій банку, яка ґрунтується на їх поділі з урахуванням характеру та специфіки здійснення (рис. 1). Обґрунтовано, що в залежності від напряму руху потоку валютних коштів операції з іноземної валютою доцільно поділяти на активні, тобто такі, що потребують наявності валютних ресурсів у розпорядженні банку та приносять їм прибуток, та пасивні, які зводяться до формування валютних ресурсів.

В залежності від природи отримання доходів - на торговельні, від здійснення яких банк отримує встановлений відсоток від обсягу операції, та неторговельні - які слугують джерелом отримання комісійного доходу. До посередницьких операцій у реалізації економічних інтересів суб'єктів валютних відносин пропонується відносити усі операції, що спрямовані на надання доступу юридичним та фізичним особам на валютний ринок. Конверсійні операції включають операції на строковому та поточному валютних ринках з метою обміну валют.

Операції банків з міжнародних розрахунків спрямовані на забезпечення розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності держави.

банк валютний фінансовий ризик



Рис 1. Класифікація валютних операцій банків

Проведений у роботі аналіз різновидів валютних операцій, що здійснюються українськими банками, свідчить про зростання їх асортименту та перехід до переважно безготівкових форм розрахунків. Дослідження показало, що одними з основних та найпоширеніших валютних операцій банків, що функціонують в Україні, є залучення та розміщення коштів у іноземній валюті (табл.1).

Аргументовано, що серед чинників, які впливають на активність банківської діяльності у валютному секторі, доцільно виділити курсові, цінові та нормативні. Встановлено, що у різні періоди розвитку національного валютного ринку кожен із вказаних чинників справляв вирішальний вплив на характер та масштаби діяльності банків.

Проведене дослідження дало змогу зробити висновок про нерозвиненість строкового сегменту національного валютного ринку, не зважаючи на неодноразові спроби розпочати його роботу. Першопричиною такої ситуації є недосконалість вітчизняного законодавства.

Таблиця 1

Динаміка та вартість залучення і розміщення валютних коштів банківськими установами України у 2005 - 2010 рр.*

Роки	Депозити	Кредити
	Обсяг залучення валютних коштів (млн. грн.)	Середньозважена відсоткова ставка у річному обчисленні (%)	Обсяг розміщення валютних коштів (млн. грн.)	Середньозважена відсоткова ставка у річному обчисленні (%)
2005	46 985	5,5	62 144	11,2
2006	70 814	8,0	121 443	10,7
2007	91 577	6,6	213 065	10,5
2008	157 905	9,7	433 801	10,6
2009	161 862	8,1	367 744	9,7
2010	173 345	5,8	345 081	10,5

*Складено і розраховано автором за офіційними даними НБУ.

На даний час немає жодного нормативного документа, який би чітко визначав вихідні умови діяльності на строковому сегменті національному валютного ринку.

Крім того, законодавчо не врегульовано ряд ключових моментів у механізмі функціонування строкового ринку, зокрема, чітко не прописано механізм клірингу за строковими угодами, порядок емісії контрактів, вимоги щодо формування біржової маржі та гарантування угод, недостатньо висвітлені питання бухгалтерського і податкового обліку строкових валютних операцій та багато інших.

Як наслідок, банки не мають можливості повноцінно долучатися до строкової торгівлі на валютному ринку України.

Відповідно, вони полишені можливості як отримання значних прибутків за рахунок укладання строкових угод, так і хеджування валютних ризиків.

У процесі дослідження з'ясовано, що в сучасних умовах зростання зовнішньоекономічних операцій українських суб'єктів господарювання дедалі зростає потреба в ефективних і надійних формах міжнародних розрахунків та посилюється роль банківських установ у їх забезпеченні.

Встановлено, що на вибір форми міжнародних розрахунків впливає цілий ряд обставин: економічні та політичні відносини між країнами; становище країни на товарних та грошових ринках; ступінь державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та його ефективність; валютне законодавство; міжнародні торгові правила та звичаї; стан платіжних балансів та інші.

Крім того, операції банків зі здійснення міжнародних розрахунків супроводжують різні види ризиків, які доцільно поділити на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні ризики пов'язані з діяльністю контрагента, до них можна віднести ризик країни, валютний ризик, ризик неплатежу, кредитний ризик тощо.

До внутрішніх ризиків відносяться ризики, на які може впливати сам банк, зокрема, ризик, притаманний вибраній формі міжнародних розрахунків, інфляційний ризик, технічний, операційний та інші.

Проведений у дисертації аналіз практики банківської діяльності у сфері міжнародних розрахунків дозволив виявити наступні тенденції: вітчизняні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності віддають перевагу міжнародним розрахункам за допомогою платіжного доручення (близько 90% усіх зовнішньоекономічних розрахунків), що є досить ризиковим видом розрахунків, в той же час як у розвинених країнах перевага надається акредитивній формі розрахунків (від 40 до 60%); активно розвиваються міжнародні розрахунки з використанням платіжних карток, що пов'язано зі зростанням попиту на здійснення транскордонних розрахунків з боку фізичних осіб та вдосконаленням банківської платіжної інфраструктури; провідні українські банки беруть активну участь у роботі зарубіжних платіжних систем.

У третьому розділі «Напрями підвищення ефективності діяльності банків на валютному ринку України» досліджено особливості виявлення та управління валютним ризиком, розроблено алгоритм комплексного аналізу ефективності здійснення валютних операцій та обґрунтовано можливість прогнозування обсягів валютних ресурсів банківських установ на основі розробленої економіко-математичної моделі.

Обґрунтовано, що для досягнення фінансової стійкості банківської установи необхідною умовою є виявлення та ефективне управління ризиком, що виникає у зв'язку з діяльністю банку на валютному ринку.

Аргументовано доцільність формулювання власної стратегії, завдань та розробки власних методів управління валютним ризиком банку, у зв'язку з неможливістю централізованого регламентування усіх основних позицій, що здійснюють на нього вплив.

Досліджено, що першочерговим завданням у процесі управління валютним ризиком є його виявлення. На цьому етапі визначається розмір відкритої валютної позиції та ступінь її ризикованості.

Детальне відслідковування змін розміру відкритої позиції та відповідності поточних показників встановленим нормативам є запорукою стабільної роботи банку. Не менш важливим етапом управління валютним ризиком є оцінка його величини.

Коректна кількісна оцінка величини валютного ризику є досить складним та важливим завданням.

З цією метою доцільно використовувати внутрішні моделі вимірювання можливих втрат вартості фінансових інструментів протягом визначеного проміжку часу за заданим рівнем фінансового ризику - VаR (Value at Risk ("вартість під загрозою")).

Для кількісної оцінки ризику у непередбачуваних кризових ситуаціях рекомендується застосовувати стрес-тестування.

У роботі здійснено групування методів управління валютним ризиком на зовнішні та внутрішні (рис. 2).

У даному контексті слід зазначити, що зовнішні методи управління валютним ризиком практично недоступні для банків, що функціонують і Україні, у силу відсутності строкового сегменту валютного ринку, обмеженості валютних ресурсів та недосконалості практичних навичок здійснення строкових валютних операцій.

Рис 2. Класифікація методів управління валютним ризиком банку.

Як наслідок, управління валютним ризиком банку здебільшого здійснюється за допомогою внутрішніх методів, найпоширенішим серед яких є лімітування.

Виявлено, що доцільність та практичну значимість обраного методу управління валютним ризиком можна оцінити тільки по завершенню процесу управління, коли можливо підрахувати потенційні та реальні збитки, а також коли стане відомим фінансовий результат з валютного потоку, щодо якого було проведено управління, і фінансовий результат у відношенні того ж валютного потоку в разі, якби подібного управління не було здійснено.

Обґрунтовано, що контроль та моніторинг обраних методів управління валютним ризиком та оцінка їх ефективності уможливить вдосконалення діючої системи управління в банку загалом.

Доведено, що управління валютними активами банківської установи, крім отримання прибутку, повинно бути зорієнтоване на дотримання прийнятного рівня ліквідності.

З цією метою запропоновано схему проведення комплексного аналізу результатів діяльності банку на валютному ринку (рис.3).

Рис. 3. Схема аналізу діяльності банку на валютному ринку

Проведене дослідження дало змогу зробити висновок, що основними напрямами аналізу ефективності діяльності банку на валютному ринку є: аналіз та корегування організаційних аспектів діяльності; оцінка рентабельності валютних операцій; кількісна оцінка валютного ризику та можливих збитків, пов'язаних із ним.

Визначено, що прискорений розвиток світового валютного ринку та зростання фінансової нестабільності зумовили необхідність врахування залежності банківської діяльності на валютному ринку від зміни економічної кон'юнктури та проведення аналізу щодо впливу чинників макроекономічного середовища на формування валютних ресурсів банку.

На основі теоретичного аналізу умов здійснення банками валютних операцій щодо мобілізації валютних ресурсів у дисертації побудовано стохастичний аналог економетричної моделі для прогнозування обсягів портфеля валютних ресурсів банків в залежності від макроекономічних чинників:

CR = IFCA + BFCR,

IFCA = ?₁ (₁, ₂, ₃, ₄, ₅),

BFCR = ?₂ (₂, ₅, ₆, ₇, ₈, ₉),

де CR - ресурси банку, мобілізовані в іноземній валюті (currency resources);

IFCA - залучені валютні ресурси банку (involved in foreign currency assets);

BFCR - запозичені валютні ресурси банку (borrowed foreign currency resources).

Для побудови економетричної моделі було сформовано сукупність основних чинників, які впливають на обсяги залучених і запозичених валютних ресурсів банку, зокрема:

₁ - відсоткові ставки за депозитами, залученими в іноземній валюті;

₂ - офіційний курс гривні по відношенню до долара США;

₃ - грошові доходи населення;

₄ - номінальний ВВП;

₅ - індекс інфляції;

₆ - відсоткові ставки на міжбанківському ринку за кредитами в іноземній валюті;

₇ - прибуток комерційних банків;

₈ - облікова ставка НБУ;

₉ - середньозважена процентна ставка рефінансування.

Здійснений аналіз взаємозв'язків, підтверджених у моделі відповідними критеріями, засвідчив, що коливання загальноринкової кон'юнктури має суттєвий вплив на формування валютних ресурсів банків, достатній обсяг яких є необхідною умовою їх повноцінної роботи на валютному ринку (табл. 2).

Практичне значення побудованої моделі полягає в тому, що її використання дозволяє прогнозувати значення обсягів валютних ресурсів банків, що будуть сформовані у наступних періодах, ґрунтуючись на загальнодоступних статистичних прогнозах відповідних макроекономічних показників.

Таблиця 2

Результати моделювання залежності обсягів портфеля валютних ресурсів банків від макроекономічних чинників в Україні (за 2000 - 2009 рр.)*

Показники	Вид економетричної залежності	Коефіцієнт кореляційного зв'язку	Роки	Фактичне значення (млн. грн.)	Розрахункове значення (млн. грн.)
Обсяг залучених валютних ресурсів банків	у1 = - 83139,34 - - 17020,591 + + 269,542 + + 0,18213 + 0,11454	R=0,9935	2005 2006 2007 2008 2009	50 294 76 182 104 683 200 792 200 835	44 145 82 812 111 663 193 240 202 042
Обсяг запозичених валютних ресурсів банків	у2 = - 60006045,7 + + 115444,062 + +12346,896 + + 3,21677 - - 32875,45	R=0,9983	2005 2006 2007 2008 2009	3 134 101 7 119597 15 634 685 20 800 494 26 170 293	2 545 854 8 002 893 15 784 573 20 344 892 26 221 438
Загальний обсяг валютних ресурсів, мобілізованих банками	СR = - 45982159 - - 12216761 + + 95727,2х2 - 9,23 + + 18,64 - 5374,55 -- 234392,66 + 1,87	R = 0,9987	2005 2006 2007 2008 2009	3 184 395 7 195 779 15 739 398 21 001 286 26 371 128	2 869 559 8 033 268 15 627 056 20 731 174 26 421 878

*Складено та розраховано автором на основі офіційних даних НБУ

Це, у свою чергу, уможливить прийняття оптимальних управлінських рішень у сфері діяльності банків на валютному ринку і сприятиме досягненню ефекту стабілізації та підвищенню ефективності його функціонування.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні узагальнено теоретичні та методичні засади банківської діяльності на валютному ринку, обґрунтовано напрями її вдосконалення в Україні. Це дозволило сформулювати наступні висновки, пропозиції та рекомендації, які відображають вирішення основних завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

1. Валютний ринок є одним із провідних сегментів фінансового ринку нашої держави, роль якого стрімко зростає з інтеграцією країни до світового співтовариства.

Запропоновано уточнене трактування сутності валютного ринку як сфери економічних та організаційних відносин, з приводу купівлі-продажу іноземної валюти та інших видів валютних цінностей за валютним курсом чи ціною, що формується на основі попиту та пропозиції, а також з приводу використання валютних цінностей при здійсненні депозитно-кредитних, інвестиційних та інших операцій.

2. Виявлено, що не зважаючи на досить широке коло учасників, банки є провідними суб'єктами валютного ринку України, а вітчизняний валютний ринок є по суті міжбанківським.

Це зумовлено тим, що банки є одними з найбільш розвинених фінансово-кредитних інститутів, і, відповідно, мають усі передумови для здійснення операцій на валютному ринку.

З урахуванням ролі та місця банків на валютному ринку, виділено такі основні форми їх посередництва: посередництво у русі валютних капіталів, у здійсненні конверсійних валютних операцій, у забезпеченні міжнародних розрахунків.

3. Встановлено, що банки виконують роль агентів валютного контролю у дворівневій системі валютного контролю, яка діє в Україні.

Доведено, що така система є виправданою, не зважаючи на існуючий «конфлікт інтересів», зумовлений тим, що комерційні за своєю природою інституції виконують контролюючі функції.

Серед основних повноважень, делегованих банкам як агентам валютного контролю, є контроль за відповідністю валютних операцій діючому законодавству та фінансовий моніторинг банківських операцій з валютними цінностями.

4. Аргументовано, що визначення валютних операцій у вітчизняному законодавстві лише частково відтворює їх сутність. З огляду на це, запропоновано трактування валютної операції як сукупності юридичних та фактичних дій учасників валютних відносин, регламентованих правовими нормами і звичаями та спрямованих на виникнення, зміну і припинення прав та обов'язків стосовно валютних цінностей.

Здійснено класифікацію валютних операцій за такими ознаками:

1) за можливістю отримання доступу на валютним ринок;

2) за терміном здійснення операцій;

3) за можливістю забезпечення розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

4) за напрямами руху потоку валютних коштів;

5) за природою отримання доходів.

5. Обґрунтовано економічну доцільність та практичну значущість здійснення банківських операцій у сфері реалізації економічних інтересів суб'єктів валютних відносин попри те, що для вітчизняних банків такі операції не є визначальними і не приносять значних прибутків.

З'ясовано, що банки на сучасному етапі не здійснюють увесь можливий спектр валютних операцій, який притаманний зарубіжній практиці, що зумовлено законодавчими перепонами, обмеженими фінансовими ресурсами, а також відсутністю необхідного досвіду та навиків роботи.

6. Визначено, що головною причиною слабкого розвитку строкового сегменту національного валютного ринку є недосконалість законодавчої бази за такими принциповими позиціями:

1) не врегульовано ряд ключових моментів у механізмі функціонування строкового ринку;

2) чітко не прописано механізм клірингу за строковими угодами, порядок емісії строкових валютних контрактів, вимоги щодо гарантування угод;

3) недостатньо висвітлено питання бухгалтерського і податкового обліку строкових валютних операцій.

Доведено, що за таких обставин банки не мають необхідних умов та стимулів для повноцінної роботи у валютній сфері.

7. Аналіз вітчизняної банківської практики у сфері міжнародних розрахунків дозволив виявити наступні тенденції: міжнародні розрахунки здебільшого здійснюються за допомогою платіжного доручення на противагу акредитивній формі розрахунків поширеній у зарубіжній практиці; активно розвиваються міжнародні розрахунки з використанням банківських платіжних карток; провідні українські банки беруть активну участь у роботі зарубіжних платіжних систем.

8. З метою вдосконалення процесу управління валютним ризиком у банку запропоновано використовувати алгоритм, який складається з таких етапів: формування стратегії та завдань управління валютним ризиком; виявлення валютного ризику; кількісна оцінка; вибір прийнятного методу управління; розробка системи контролю та моніторингу валютного ризику.

Методи управління валютним ризиком згруповано на зовнішні та внутрішні. З'ясовано, що зовнішні методи практично недоступні вітчизняним банкам, що працюють в Україні, а серед внутрішніх методів найпоширенішим є метод лімітування.

9. З метою підвищення ефективності банківської діяльності на валютному ринку розроблено комплексну схему аналізу її результативності, яка має такі агреговані складові: аналіз та корегування організаційних аспектів діяльності у валютній сфері; аналіз та оцінка рентабельності валютних операцій; аналіз та кількісна оцінка валютного ризику та можливих збитків, пов'язаних з ним.

10. Розроблено економіко-математичну модель залежності обсягу портфеля валютних ресурсів, що може бути сформований банками, від макроекономічної ситуації в країні. Результати моделювання уможливили побудову прогнозів обсягів валютних ресурсів у діяльності банків на наступні періоди в залежності від прогнозних значень виокремлених макроекономічних показників, що дасть змогу більш ефективно планувати банківську діяльність на валютному ринку та вживати превентивні заходи для уникнення кризових ситуацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Опалюк (Делас) В.А. Діяльність комерційних банків на валютному ринку України / В.А. Опалюк (Делас) // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2002. - Вип. 55. - с. 50. - (0,28 друк. арк.)

2. Делас В.А. Валютні ризики банків та їх класифікація. / В.А. Делас // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2004. - Вип. 70. - с. 35. - (0,3друк. арк.)

3. Делас В.А. Місце комерційних банків в системі валютного контролю. / В.А. Делас // Фінанси України. - 2004. - № 5. - с.151. - (0,3 друк. арк.)

4. Делас В.А. Неторгові валютні операції комерційного банку / В.А. Делас // Фінанси України. - 2005. - № 9. - с. 135. - (0,35 друк. арк.)

5. Делас В.А. Валютні конверсійні операції комерційних банків / В.А. Делас // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2007. - Вип. 92. - с. 30. - (0,35 друк. арк.)

6. Делас В.А. Валютне кредитування: проблеми та перспективи в Україні / В.А. Делас // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2009. - Вип. 116. - С. 15. - (0,34 друк. арк.)

7. Делас В.А. Валютні депозитні операції комерційного банку / В.А. Делас // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2010. - Вип. 119. - С. 67. - (0,28 друк. арк.)

У інших виданнях:

8. Опалюк (Делас) В.А. Структура та функції сучасного валютного ринку / В.А. Опалюк (Делас) // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2002. - Вип. 60. - с. 46. - (0,13 друк. арк.)

9. Опалюк (Делас) В.А. Визначення офіційного валютного курсу гривні до іноземних валют / В.А. Опалюк (Делас) // Наукові праці аспірантів та студентів економічного факультету спеціальностей «Фінанси» та «Банківська справа»: Зб. наук. пр. - К. - 2003. - С.48. - (0,13 друк. арк.)

10. Делас В.А. Валютні операції комерційних банків з обслуговування фізичних осіб / В.А. Делас // Міжнародна наукова конференція «Проблеми формування та розвитку громадянського суспільства» / Зб. тез. - К.: Академія праці та соціальних відносин Федер. проф. спілок України, 2010. - С. 119 - (0,16 друк. арк.)

11. Делас В.А. Зовнішні запозичення як джерело валютних ресурсів комерційних банків / В.А. Делас// «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України»: збірник наукових праць VII Міжнародної науково-практичної конференції - К.: ТОВ «Сталь», 2010. - С. 36. - (0,16 друк. арк.)

АНОТАЦІЯ

Делас В.А. Банківська діяльність на валютному ринку України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси та кредит. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011.

У дисертаційній роботі розроблено теоретичні засади та обґрунтовано практичні рекомендації щодо банківської діяльності на валютному ринку України. Розкрито сутність валютних операцій банків та обґрунтовано їх місце у банківській діяльності.

Досліджено сутність та механізм функціонування валютного ринку України. Доведено, що серед суб'єктів валютного ринку провідне місце належить банкам та обґрунтовано їх роль та місце у функціонуванні валютного ринку. Розкрито основні засади вітчизняного валютного регулювання та місце банків у агрегованій системі валютного контролю.

З'ясовано функції банків у здійсненні посередницьких операцій у реалізації економічних інтересів суб'єктів валютних відносин. Розкрито особливості валютних конверсійних операцій банків та операцій з організації міжнародних розрахунків. Досліджено необхідність та основні засади управління валютним ризиком банківської установи та розроблено комплексну схему аналізу результативності діяльності банку у валютній сфері. Обґрунтовано доцільність прогнозування обсягів портфеля валютних ресурсів на основі врахування прогнозних даних основних макроекономічних чинників та запропоновано модель побудови таких прогнозів.

Ключові слова: валютний ринок, банківська діяльність, валютні операції, валютне регулювання, валютний контроль, валютні ресурси банків, валютний ризик.

АННОТАЦИЯ

Делас В.А. Банковская деятельность на валютном рынке Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2011.

В диссертационной работе разработаны теоретические основы и обоснованы практические рекомендации, касающиеся банковской деятельности на валютном рынке Украины.

Установлено, что валютный рынок целесообразно рассматривать как сферу экономических и организационных отношений, проявляющихся при осуществления операций по покупке и продаже иностранной валюты и других видов валютных ценностей по валютному курсу или цене, что формируется на основе спроса и предложения, а также при осуществления депозитно-кредитной и инвестиционной деятельности с использованием валютных ценностей.

Выяснено, что среди субъектов валютного рынка ведущая роль принадлежит банковским учреждениям, что объясняется спецификой их работы на денежно-кредитной рынке.

Исследованы особенности осуществления валютного регулирования и валютного контроля на национально валютном рынке.

Установлено, что банки являются агентами двухуровневой системы валютного контроля, что, с одной стороны, вступает в противоречие с их коммерческой сущностью, а с другой - является оправданным шагом в отслеживании объемов и структуры валютных финансовых потоков.

Осуществлена классификация валютных операций по следующим признакам:

1) по возможности доступа на валютный рынок;

2) по сроку осуществления операций;

3) по возможности обеспечения расчетов субъектов внешнеэкономической деятельности;

4) по направлениям движения потока валютных средств;

5) по природе получения доходов.

В работе рассматривается необходимость развития срочного сегмента национального валютного рынка и предоставления возможностей его субъектам полноценной работы с производными ценными бумагами для хеджирования валютных рисков и проведения спекулятивных операций.

Анализ отечественной банковской практики в сфере международных расчетов позволил выявить следующие тенденции: международные расчеты в основном осуществляются посредством платежного поручения в противовес аккредитивной форме расчетов распространенном в зарубежной практике; активно развиваются международные расчеты с использованием банковских платежных карт; ведущие украинские банки активно участвуют в работе зарубежных платежных систем.

Обосновано необходимость разработки банками собственных методов оценки валютного риска.

С целью совершенствования процесса управления валютным риском в банке предложено использовать алгоритм, который состоит из следующих этапов: формирование стратегии и задач управления валютным риском; выявления валютного риска; количественная оценка; выбор приемлемого метода управления, разработка системы контроля и мониторинга валютного риска.

Выяснено, что колебания рыночной конъюнктуры является фактором формирования портфеля валютных ресурсов банков для осуществления активных валютных операций.

Поэтому стало целесообразным проведение макроэкономического анализа влияния факторов внешнеэкономической среды на формирование ресурсной базы банков в иностранной валюте.

Обоснована необходимость прогнозирования объемов портфеля валютных ресурсов банковских учреждений на основе прогнозных данных макроэкономических факторов развития экономики и построена экономико-математическая модель расчета таких прогнозов.

Ключевые слова: валютный рынок, банковская деятельность, валютные операции, валютное регулирование, валютный контроль, валютные ресурсы банков, валютный риск.

SUMMARY

V. А. Delas. Banking on the currency market of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for the Degree of Candidate of Science in the specialty 08.00.08 - money, finance and credit. - National Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, 2011.

Theoretical basis and practical recommendations concerning banking activity on foreign exchange market of Ukraine are elaborated in the research. The essence of foreign exchange operations of banks is disclosed and their place in the banking is defined.