Ліцензування та сертифікація діяльності банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

“Регулювання та контроль діяльності з управління активами”

на тему: Ліцензування та сертифікація діяльності банків



1. Загальні засади ліцензування діяльності банків Національним банком України

Загальні засади ліцензування господарської діяльності в Україні визна-чені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльнос-ті», який обумовлює вичерпний список видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування [1].

Згідно термінології Закону (стаття 1 [1]):

1. Ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право лі-цензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов;

2. Ліцензійні умови - це установлений з урахуванням вимог законів ви-черпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

3. Ліцензування - це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, ви-дача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєст-рів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача роз-поряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування; 4. Ліцензіат - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на про-вадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

5. Орган ліцензування - це орган виконавчої влади, визначений Кабі-нетом Міністрів України, уповноважений законом державний колегіальний орган, спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності;

6. Анулювання ліцензії - це озбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності;

Згідно статті 5 Закону [1], спеціальний уповноважений орган з питань ліцензування виконують наступні функції:

а) розробляє основні напрями розвитку ліцензування;

б) розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування;

в) погоджує проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються та приймаються органами виконавчої влади;

г) узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування;

д) здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення щодо його застосування;

е) здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяль-ності органів ліцензування;

ж) визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформ-лення;

з) погоджує за поданням органу ліцензування ліцензійні умови провад-ження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим Законом;

і) формує експертно-апеляційну раду;

к) організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;

л) веде Єдиний ліцензійний реєстр;

м) організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;

н) видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Згідно статті 6 Закону [1], орган ліцензування:

а) забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

б) затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господар-ської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування;

в) видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійс-ними;

г) здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

д) видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

е) анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

ж) формує і веде ліцензійний реєстр.

Згідно статті 9 Закону [1] види господарської діяльності, що підля-гають ліцензуванню згідно спеціальних окремих законів та є предметом дійс-ного дослідження наступні:

1) банківська діяльність;

2) професійна діяльність на ринку цінних паперів;

3) діяльність із надання фінансових послуг;

Згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги [4]:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ коштів;

9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;

11) факторинг;

11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;

12) управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;

13) операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів;

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" [3].

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійсню-ється шляхом (стаття 20 Закону[4]):

1) ведення державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;

3) нагляду за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг);

4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється (стаття 21 Закону [4]):

а)щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Націо-нальним банком України, що діє згідно Закону України «Про Національний банк України» [2];

б) щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, що діє згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» [5];

в) щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, що діє згід-но з нормами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [4].

2. Документальне забезпечення процедури ліцензування банків Національним банком України

Згідно статті 7 Закону України «Про Національний банк України» [2], Національний банк виконує наступні функції в галузі ліцензування діяльності банків та інших установ, що надають платіжні фінансові послуги:

9) здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування бан-ківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Держав-ний реєстр банків, Реєстр аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків;

10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валю-ті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансо-вими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

27) видає ліцензії небанківським фінансовим установам, які мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів без відкриття рахунків та відкликає їх відповідно до законодавства;

28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

30) здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та про-тидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансу-ванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за небанківськими фінансовими установами-резидентами, які є платіжними ор-ганізаціями та/або членами/учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцен-зій, зокрема Національного банку України (крім операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів).

Згідно статті 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» [3], юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'я-зана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному Законом [3] та нормативно-правовими актами Націо-нального банку України [7], документи для отримання банківської ліцензії.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для отримання банківської ліцензії подає Національному банку України разом із заявою про видачу банківської ліцензії такі документи [3]:

1) копію статуту з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи;

2) копії зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (для банку, що створюється у формі публічного акціонерного товариства);

3) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління, ревізійної комісії;

4) відомості за формою, визначеною Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про:

- наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління, у тому числі голови правління, їх професійну придатність та ділову репутацію;

- професійну придатність головного бухгалтера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту;

- ділову репутацію членів спостережної ради, головного бухгалтера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту;

- наявність організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, банківського обладнання, комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, приміщень, що відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;

5) копії внутрішніх положень банку, що регламентують надання банківсь-ких та інших фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;

6) бізнес-план на три роки, складений згідно з вимогами, встановленими Національним банком України;

7) копію платіжного документа про внесення плати за видачу банківської ліцензії, розмір якої встановлюється Національним банком України.

Національний банк України приймає рішення про надання банківської лі-цензії чи про відмову в її наданні протягом двох місяців з дня отримання повно-го пакета документів, визначених Законом [3]. У разі реорганізації банку за ре-зультатами процедури тимчасової адміністрації рішення про надання банківсь-кої ліцензії приймається Національним банком України протягом трьох днів з дня отримання повного пакета документів, визначених цим Законом. банк ліцензування сертифікація

Національний банк України вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання бан-ківської ліцензії.

Банк не має права передавати банківську ліцензію третім особам.

Керівники банку та особи, які мають істотну участь у банку, зобов'язані протягом усього часу, упродовж якого вони зберігають свій статус або мають істотну участь у банку, відповідати вимогам, встановленим Законом [3].

Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі якщо [3]:

1) подано неповний пакет документів, необхідних для видачі банківської ліцензії;

2) документи, подані для видачі банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

3) документи, подані для видачі банківської ліцензії, не відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів Національного банку України;

4) юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, звернулася із заявою про видачу банківської ліцензії після спливу річного терміну з дня її державної реєстрації;

5) професійна придатність та/або ділова репутація хоча б одного з керівників юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або керівника її підрозділу внутрішнього аудиту не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;

6) як мінімум три особи не призначені членами правління, у тому числі голова правління;

7) відсутні банківське обладнання, комп'ютерна техніка, програмне забезпечення, приміщення, що відповідають вимогам, встановленим Національним банком України.

Національний банк України має право відмовити у видачі банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі невиконання її засновниками вимог частини сьомої статті 17 Закону [3].

Національний банк України зобов'язаний звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи у разі невиконання юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, протягом року з дня державної реєстрації вимог частини першої статті 19 Закону [3].

Згідно статтi 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» [3], банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

Так, банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Центральний депозитарій цінних паперів має право провадити окремі банківські операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, що видається у встановленому Національним банком України порядку.

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними аген-тами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України.

Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також ді-яльність щодо:

1) інвестицій;

2) випуску власних цінних паперів;

3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;

4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивіду-ального банківського сейфа;

5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;

6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);

7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.

Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) за умови виконання встановлених Національним банком України вимог щодо цього виду діяльності або послуги.

Згідно Постанови НБУ «Положення про порядок реєстрації та ліцензуван-ня банків, відкриття відокремлених підрозділів» [7]:

1. Національний банк приймає рішення про надання банківської ліцензії юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність шляхом надання банківських послуг, визначених статтею 47 Закону [3].

2. Банки мають право надавати в національній валюті банківські послуги на підставі банківської ліцензії, здійснювати іншу діяльність, визначену статтею 47 Закону [3], а також інші фінансові послуги, визначені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг [4].

3. Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг за умови дотримання вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, про надання відповідних послуг та їх обліку (у тому числі щодо наявності необхідного приміщення, спеціального обладнання, комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, комунікаційних засобів, інших технічних умов, відповідних підрозділів, їх керівників, відповідних спеціалістів і внутрішніх положень, що регламентують порядок здійснення та обліку операцій/угод тощо) і в порядку, визначеному Законом [3], нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку.

Банк повинен запровадити внутрішні положення про наглядову (спостережну) раду та правління банку, про політику управління активами і пасивами, кредитну, інвестиційну, облікову політику банку, положення, що регулюють здійснення банком діяльності, надання банківських та інших фінансових послуг, внутрішні положення з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, про підрозділ внутрішнього аудиту, кредитний комітет, комітет з питань управління активами та пасивами, тарифний комітет, підрозділ аналізу та управління ризиками.

4. Банк має право здійснювати діяльність, надання банківських та інших фінансових послуг в іноземній валюті, які є валютними операціями, лише після отримання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Порядок надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та індивідуальних ліцензій на здійснення разової валютної операції визначається нормативно-правовими актами Національного банку про надання ліцензій на здійснення валютних операцій.

5. Діяльність, що регулюється нормативно-правовими актами інших центральних органів виконавчої влади і на здійснення якої потрібно мати ліцензію, може здійснюватися банком лише після отримання відповідної ліцензії, що видається в порядку, визначеному законодавством України.

6. Банківська ліцензія оформляється на спеціальному бланку та підписуються заступником Голови Національного банку і засвідчується відбитком гербової печатки (Додаток А).

7. Банківська ліцензія діє з дня прийняття Національним банком відповідного рішення.

8. Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

9. Банк зобов'язаний після отримання банківської ліцензії та початку надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності дотримуватися вимог, установлених Національним банком, щодо цих видів діяльності або послуг.

Документальний порядок надання банківської ліцензії [7]:

1. Національний банк надає юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, банківську ліцензію в разі дотримання нею умов, установлених статтями 17, 19 Закону [3].

2. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для отримання банківської ліцензії не пізніше ніж протягом одного року після її державної реєстрації як юридичної особи, має подати до Національного банку документи, визначені статтею 19 Закону [3], з урахуванням вимог цього Положення [7].

3. Клопотання юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, про надання банківської ліцензії та реєстрацію банку має бути підписане уповноваженою особою та має містити запевнення про наявність приміщень, забезпеченість належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, потрібними для надання банківських, фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

4. Бізнес-план і додатки до нього мають бути складені згідно з вимогами, наведеними в додатках 10, 11 Положення [7].

5. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, підтверджує забезпеченість належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщенням шляхом подання:

а) відомостей про наявні банківське обладнання, комп'ютерну техніку, програмне забезпечення та комунікаційні засоби, потрібні для надання банківських та інших фінансових послуг, захисту інформації/документів від підроблення, викривлення та знищення, ведення бухгалтерського обліку та складання щоденного балансу і відповідної статистичної звітності, проведення розрахунків та участі в системі електронних платежів Національного банку, що відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку, а також нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порядку формування і ведення бази даних про вкладників - фізичних осіб і подання звітності;

б) інформації про наявність в юридичної особи необхідних для розміщення банку приміщень (у тому числі касового вузла), їх технічний стан та організацію охорони, які відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

Національний банк (територіальне управління Національного банку) перевіряє відповідність банківського обладнання, комп'ютерної техніки, програмного забезпечення та приміщення юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, вимогам нормативно-правових актів Національного банку шляхом їх огляду.

6. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, підтверджує наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління банку, їх професійну придатність та ділову репутацію документами, визначеними в пункті 3.8 Положення [7].

7. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подає відомості про ділову репутацію голови наглядової (спостережної) ради, його заступників, членів наглядової (спостережної) ради (у тому числі незалежних), представників юридичної особи - члена наглядової (спостережної) ради разом з протоколом засідання уповноваженого органу про їх призначення у вигляді:

а) анкети (додаток 12 Положення [7]);

б) копії диплома/дипломів про освіту (що засвідчується банком або нотаріально), який/які свідчить/свідчать про наявність:

- вищої освіти [не нижче другого рівня (магістерського)] в галузі економіки або права в не менше ніж однієї четвертої складу членів наглядової (спостережної) ради;

- вищої освіти [не нижче другого рівня (магістерського)] та освіти в галузі менеджменту (управління) в інших членів наглядової (спостережної) ради;

- вищої економічної або юридичної освіти [не нижче другого рівня (магістерського)], або наукового ступеня в галузі економіки, фінансів та/або права для членів наглядової ради державного банку.

Копія документа про освіту, виданого іноземним навчальним закладом, подається разом із копією рішення, виданого в порядку, визначеному законодавством України, щодо визнання цього іноземного документа про освіту.

в) копії трудової книжки або інший документ (для фізичних осіб - іноземців) (що засвідчується на останньому місці роботи або нотаріально), яка підтверджує:

- відсутність фактів звільнення на вимогу Національного банку чи іншого державного органу;

- відсутність фактів звільнення за статтями 40 (пункти 2 - 4, 7, 8), 41 (крім пункту 5 частини першої цієї статті) Кодексу законів про працю України (протягом останніх п'яти років);

- досвід роботи в органі законодавчої влади чи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади України, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної та правової політики, або в банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи в галузі економіки, фінансів, права - для членів наглядової ради державного банку. Обов'язковою умовою є наявність хоча б одного із членів наглядової (спостережної) ради банку, який має освіту в галузі економіки або права, досвіду роботи в банківській системі на керівних посадах не менше трьох років;

г) ксерокопії сторінок паспорта, які містять фотографію, прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявності), дату народження, серію і номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, реєстрацію місця проживання (для фізичних осіб-іноземців у разі наявності), інформацію про громадянство, засвідчені підписом керівника кадрової служби юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та скріплені відбитком її печатки або засвідчені нотаріально. Фізична особа-іноземець, яка не має в паспорті інформації про її місце проживання, подає документ, що може підтвердити адресу постійного місця проживання цієї особи;

ґ) довідок банків, що надали кредити фізичній особі, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення (у разі наявності кредитів);

д) інформації контролюючого органу про стан виконання обов'язків фізичною особою як платника податків.

Довідки органів податкової служби країни місцезнаходження фізичної особи - іноземця про належне виконання ним своїх обов'язків як платника податків, якщо законодавством країни його перебування передбачено надання такої довідки;

е) копії дозволу на працевлаштування, засвідченої нотаріально (для іноземних громадян) [вимога не поширюється на членів наглядової (спостережної) ради банку, які не перебувають у трудових відносинах з банком];

є) інформації органу банківського нагляду іноземної держави про те, що немає/є фактів/факти порушень банківського законодавства та професійної етики зазначеними особами, якщо вони працюють у банківській системі іншої держави, або довідки органів внутрішніх справ (іншого державного органу) іноземної держави, на території якої проживають ці особи, про те, що немає/є судимості/судимість;

ж) довідки про наявність чи відсутність судимості у фізичної особи, виданої компетентним органом країни проживання.

8. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подає відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови, його заступників та членів правління банку, головного бухгалтера та його заступника, керівника підрозділу внутрішнього аудиту разом з протоколом засідання уповноваженого органу про призначення цих керівників у вигляді:

а) анкети (додаток 12 Положення [7]);

б) копії диплома/дипломів про освіту (що засвідчується банком або нотаріально), який/які свідчить/свідчать про наявність вищої освіти (не нижче другого рівня (магістерського) в галузі економіки, менеджменту (управління) або права.

Копія документа про освіту, виданого іноземним навчальним закладом, подається разом із копією рішення, виданого в порядку, визначеному законодавством України, щодо визнання цього іноземного документа про освіту;

в) копії трудової книжки або інший документ (для фізичних осіб - іноземців) (що засвідчується на останньому місці роботи або нотаріально), яка підтверджує:

- стаж роботи в банківській системі за відповідним фахом не менше ніж три роки, у тому числі для голови правління та головного бухгалтера банку на керівних посадах - не менше ніж один рік.

Іноземці, громадяни України, які працювали в банківській системі іншої держави, надають інформацію, на підставі якої можна зробити висновок щодо наявності в особи належного стажу роботи в банківській системі за відповідним фахом та на керівних посадах (наприклад, резюме). Інформація підписується особою та має бути оформлена відповідно до вимог пункту 1.4 розділу I цього Положення;

г) ксерокопії сторінок паспорта, які містять фотографію, прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявності), дату народження, серію і номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, реєстрацію місця проживання (для фізичних осіб-іноземців у разі наявності), інформацію про громадянство, засвідчені підписом керівника кадрової служби юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та скріплені відбитком її печатки або засвідчені нотаріально. Фізична особа-іноземець, яка не має в паспорті інформації про її місце проживання, подає документ, що може підтвердити адресу постійного місця проживання цієї особи;

ґ) інформації територіального управління Національного банку та/або Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банків (їх відокремлених підрозділів), у яких працювали зазначені особи, про те, що в їх роботі не було порушень банківського законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку, статуту банку і його внутрішніх положень;

д) інформації органу банківського нагляду відповідної іноземної держави про те, що немає/є фактів/факти порушень банківського законодавства та професійної етики зазначеними особами, якщо вони працювали в банківській системі іншої держави, або інформації банків, у яких раніше працював іноземець, про те, що немає/є фактів/факти порушень банківського законодавства та професійної етики кандидатом на зазначену посаду, якщо між Національним банком та органом банківського нагляду держави проживання не укладено угоду про взаємодію у сфері банківського нагляду;

е) довідки органів податкової служби країни місцезнаходження фізичної особи-іноземця про належне виконання ним своїх обов'язків як платника податків, якщо законодавством країни його перебування передбачено надання такої довідки;

є) копії дозволу на працевлаштування, засвідченої нотаріально (для іноземних громадян);

ж) довідок банків, що надали кредити фізичній особі, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення (у разі наявності кредитів);

з) інформації контролюючого органу про стан виконання обов'язків фізичною особою як платника податків;

и) довідки про наявність чи відсутність судимості у фізичної особи, виданої компетентним органом країни проживання.

9. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подає відомості про організаційну структуру банку та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, у вигляді:

- опису та даних про організаційну структуру банку (подається у вигляді схеми, що містить назви органів управління та структурних підрозділів банку, їх підпорядкованість);

- внутрішніх положень про наглядову (спостережну) раду та правління банку, про підрозділ внутрішнього аудиту, підрозділ з управління ризиками, кредитний комітет, комітет з питань управління активами та пасивами й інші комітети банку (у разі створення інших комітетів);

- документів, що підтверджують прийняття заліків щодо знання спеціалістами/працівниками банку вимог нормативно-правових актів Національного банку (для спеціалістів/працівників банку, стосовно яких у нормативно-правових актах Національного банку встановлена вимога щодо наявності таких знань);

- інформації про керівників підрозділів банку та окремих спеціалістів

До керівників підрозділів банку, які відповідатимуть за надання банківських послуг, висуваються такі кваліфікаційні вимоги:

- наявність вищої профільної освіти, необхідної для виконання службових обов'язків;

- стаж роботи в банківській системі за відповідним фахом не менше ніж один рік.

10. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подає копії внутрішніх положень банку, що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг, зазначених у статуті банку, зміст яких має визначати норми законодавства, що регулюють здійснення зазначених послуг, загальні вимоги щодо надання послуг, порядок надання послуг, порядок прийняття рішення, підрозділи/виконавці, відповідальні за надання послуг; положення, що встановлюють відповідальність за порушення порядку надання послуг.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, одночасно подає копії внутрішніх положень банку, що регламентують політику управління активами і пасивами, кредитну, інвестиційну, облікову політику банку.

11. Національний банк приймає рішення про надання чи відмову в наданні банківської ліцензії в строки, визначені статтею 19 Закону [3](рішення приймається Комісією Національного банку).

12. Національний банк у разі прийняття рішення про надання банківської ліцензії видає голові правління банку або уповноваженій особі (на підставі належним чином оформленої довіреності) банківську ліцензію або надсилає (із супровідним листом) територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням банку для видачі керівникові або уповноваженій особі.

Вимоги щодо початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг [3]:

1. Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначених статтею 47 Закону [3] та статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [4], які не є валютними операціями (далі - новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг), та зазначених у статуті банку за таких умов:

а) наявність банківської ліцензії;

б) банк не є об'єктом застосування заходів впливу, передбачених статтею 73 Закону (крім письмового застереження), мір відповідальності (фінансових санкцій), передбачених Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", санкцій, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", у тому числі строк дії яких не закінчився:

- протягом усього періоду діяльності та під час розгляду повідомлення про початок нового виду діяльності або надання нового виду послуг - для банків, які отримали банківську ліцензію менше ніж за три місяці до часу повідомлення Національному банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду послуг;

- протягом трьох місяців, що передують часу повідомлення Національному банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду послуг, та під час розгляду Національним банком пакета документів - для банків, які здійснюють банківську діяльність на підставі банківської ліцензії більше ніж три місяці;

в) відповідність регулятивного капіталу банку вимогам Закону [3] та нормативно-правових актів Національного банку;

г) відповідність формування фондів та резервів вимогам законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку [10];

ґ) наявність підрозділу, який розпочне новий вид діяльності або надання нового виду послуг;

д) наявність керівника підрозділу, відповідального за новий вид діяльності або надання нового виду послуг;

е) дотримання банком економічних нормативів та нормативу обов'язко-вого резервування протягом [10] трьох місяців, що передують його зверненню до Національного банку;

є) відповідний технічний стан та організація охорони приміщень банку, у тому числі касового вузла, забезпеченість банківським обладнанням, комп'ю-терною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, що потрібні для здійснення нових операцій і відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку;

ж) наявність комітетів, а саме: кредитного, тарифного, з питань управлін-ня активами і пасивами та відповідних положень про них, що відповідають вимогам законодавства України;

з) наявність внутрішніх положень про наглядову (спостережну) раду та правління банку, про підрозділ внутрішнього аудиту і підрозділ управління ризиками, внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, а також відповідних внутрішніх положень банку, що регулюють політику управління активами і пасивами, кредитну, інвестиційну, облікову політику банку та проведення ним нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, що відповідають вимогам законодавства України;

и) виконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо певного виду діяльності/послуг;

і) дотримання банком вимог щодо прозорості структури власності, установлених Національним банком.

2. Банк не пізніше ніж за місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг повідомляє про це Національний банк, подавши такі документи:

а) повідомлення банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (за формою, наведеною в додатку 14 Поло-ження [7]);

б) опис і дані про організаційну та управлінську структуру банку та внутрішні положення банку, що регулюють здійснення ним нового виду діяльності або нового виду фінансових послуг;

в) документи, у тому числі інформацію (згідно з додатком 13 Положення [7]) про керівників підрозділів та окремих спеціалістів, що підтверджують виконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку, щодо нового виду діяльності або нового виду фінансових послуг.

3. Банк для надання послуг із зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа має відповідати такій спеціальній вимозі: наявність сховища для розміщення індивідуальних сейфів, технічний стан якого відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку. Національний банк протягом місяця з дати отримання повідомлення банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг повідомляє банк про результати розгляду повідомлення та пакета документів.

3. Порядок та умови призупинення ліцензійної діяльності банків Національним банком України

Згідно розділу V «Проблемний та неплатоспроможний банк. Ліквідація банку» Закону України «Про банки та банківську діяльність» [3] призупинення та ліквідація ліцензійної діяльності банку здійснюється Національним банком України при виконанні функцій банківського нагляду.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесен-ня банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв (стаття 75 Закону [3]):

1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше від-сотків:

- щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нор-мативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або

- значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів;

2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідобра-ження в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;

3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запо-бігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше від-сотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нор-мативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються [8]:

- за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів;

- щодекади - два і більше разів;

4-1) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюва-тися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами На-ціонального банку України [10];

5) банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;

6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов'язаними з банком особами.

Національний банк України має право віднести банк до категорії проб-лемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національ-ного банку України. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вима-гати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолі-дований кореспондентський рахунок.

Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяль-ність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-пра-вових актів Національного банку України.

Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесен-ня банку до категорії неплатоспроможних у разі:

1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами зако-нодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку Украї-ни, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше від-сотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами;

4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийнят-тя рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" [6].

Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку (стаття 77 Закону [3]) - банк може бути ліквідований:

1) за рішенням власників банку;

2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:

1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочин-ним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за іні-ціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національно-го банку України.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прий-няття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, пові-домляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізич-них осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" [6].

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту лікві-датора.

Згідно «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» [9], Національний банк може використати наступні заходи впливу, які відносяться до ліцензійної діяльності банку:

- Обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів ліцензованих банківських операцій;

- відозву банківької ліцензії та припинення діяльності банку.

Обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійс-нюваних банком операцій:

1. Рішення про обмеження, зупинення здійснення окремих видів здійсню-ваних банком операцій приймає Правління Національного банку, Комісія Національного банку або Комісія Національного банку при територіальному управлінні.

2. Національний банк має право прийняти рішення про обмеження, зупи-нення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, зокрема в разі:

- установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;

- недостатності надходжень банку для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями;

- недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку в частині відкриття та/або ведення клієнтських рахунків;

- порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

- щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валют-ної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів поспіль;

- недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регуля-тивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);

- порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/ генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій/письмовий дозвіл на здійснення інвестиції;

- недоформування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями в необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку);

- здійснення інвестиції без письмового дозволу Національного банку;

- недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі щодо складання та надання звітності;

- надання недостовірної інформації (у тому числі про структуру власнос-ті) та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав для виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям, під час розрахунку нормативу максимального розмі-ру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

- невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

- невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

- допущення банком недобросовісної конкуренції щодо надання банківсь-ких та інших фінансових послуг, а також здійснення іншої діяльності;

- порушення вимог Закону [3] в частині запобігання та протидії легалі-зації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди поспіль;

- недотримання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі;

- недотримання відокремленим підрозділом вимог банківського законо-давства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх доку-ментів банку, у тому числі виявлення фактів здійснення операцій без правових підстав та тих, які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком;

- подання банком неправдивих відомостей під час відкриття відокремле-ного підрозділу;

- здійснення ризикової діяльності;

- застосування іноземних санкцій.

3. Національний банк у разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної пози-ції банку (Л13-2) має право прийняти рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог:

- зупинення/обмеження здійснення окремих валютних операцій;

- припинення здійснення окремих валютних операцій та відкликання ге-неральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

4. Національний банк у разі здійснення банком операцій, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи ста-новлять 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оціню-ватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку) та/або збитків за результатами фінансового року, та/або більше двох разів протягом місяця порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встанов-лення вимог щодо:

- заборони на здійснення банком активних операцій з інсайдерами/пов'я-заними особами банку,

- заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів),

- заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юри-дичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору.

5. Національний банк у разі встановлення факту подання банком неправ-дивих відомостей під час відкриття відокремленого підрозділу чи діяльність такого відокремленого підрозділу не відповідає вимогам Закону [3] та нормативно-правовим актам Національного банку приймає рішення про припинення здійснення відокремленим підрозділом банку операцій на користь або за дорученням клієнтів та/або про обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.

6. Національний банк відповідно до цього Положення, якщо банк не за-безпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не вип-равив виявлені в його діяльності порушення в установлений строк, або недо-тримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про:

- продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупи-нення операцій;

- застосування до банку інших заходів впливу.

7. Національний банк приймає рішення про відкликання банківської лі-цензії та ліквідацію банку в разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених банківським законодавством. Рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку приймає Правління Національного банку.

8. Банк у день отримання рішення Національного банку про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку зобов'язаний повернути Національному банку банківську ліцензію, генеральну ліцензію на здійснення валютних опера-цій.