Накопичення золота у золотовалютних резервах

Таким чином, не дивлячись на те, що Центральний банк Сполучених Штатів Америки не змінює обсяги золотих запасів у своїх офіційних резервах протягом десятиліть, вони залишаються першими в усьому світі як за кількісними, так і за грошовими показниками даного ліквідного активу. При цьому у грошовому вимірі резерви у золоти зростають завдяки постійному збільшенню ціни на дорогоцінний метал.

Наступною за обсягами золота країною серед розвинених країн світу, згідно проведеного аналізу є Німеччина. Тож, вважаємо за доцільне дослідити більш детально міжнародні резерви даної країни (рис. 2.9).



Рисунок 2.9 - Динаміка обсягів золотовалютних резервів Німеччини та частка золота за 2000 - 2014 рр. [31]

Таким чином, згідно даних рисунку 2.9, обсяги міжнародних резервів Німеччини протягом 2000 - 2012 років поступово зростали, проте за результатами 2013 року відбулось значне скорочення їх обсягів, майже на 50 млрд.дол.. Незважаючи на значне скорочення на кінець 2013 року, наступні періоди демонстрували поступове нарощування обсягів золотовалютних резервів країни. Частка золота у загальній структурі офіційних золотовалютних резервів Німеччини збільшилась з 35 % у 2000 році до 70 % за результатами другого кварталу 2014 року. Проте, свого максимального значення частка золота в загальній структурі резервів мала у 2012 році (75 %). Варто зазначити, що Німеччина на противагу США змінює обсяги своїх золотих запасів останнім часом майже кожного року. Так, зміни в обсягу золота в золотовалютних резервах Німеччини відбуваються постійно, декілька разів на рік, проте у незначних масштабах (табл.2.3).



Таблиця 2.3 - Зміни обсягу золотих запасів Німеччини за період 2002-2014 рр., тони [32]

Рік	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Всього
2002	-	-	-8,4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-8,4
2003	-	-	-	-	-2,8	-3,5	-	-	-	-	-	-	-6,3
2004	-	-0,1	-	-	-	-2,8	-3,4	-	-	-	-	-	-6,3
2005	-	-	-	-	-3,4	-1,6	-0,5	-	-	-	-	-	-5,3
2006	-	-	-	-	-2,0	-2,3	-	-	-	-	0,1	3,6	-0,6
2007	-	-	-	-	-1,9	-	-3,1	-	-0,1	-	-	-	-5,1
2008	-	-	-	-	-	-4,3	-	-	-0,5	-	-	-	-4,8
2009	-	-	-	-	-4,3	-	-	-	-0,7	-	-0,9	-	-5,9
2010	-	-	-	-	-	-	-4,3	-	-0,7	-	-	-0,8	-5,8
2011	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-4,7	-	-	-4,7
2012	-	-	-	-	-	-0,8	-	-	-	-4,2	-	-	-5
2013	-	-	-	-	-	-0,8	-	-	-	-3,4	-	-	-4,2
2014	-	-	-0,8	-	-2,2	-	-	-	-	-	_	_	-3,0

Таким чином, згідно даних таблиці 2.3, як вже було зазначено раніше, зміни в обсягу золота в офіційних золотовалютних резервах Німеччини відбуваються постійно, декілька разів на рік, проте у незначних масштабах. Найбільші зміни відбувалися у 2002 році, де можна спостерігати від'ємний приріст (-8,4 тони золота). Протягом аналізованого періоду в Німеччині відбувається зменшення офіційних резервів у золоті у кількісному обсязі.

2.3 Основні передумови та аналіз сучасного стану формування та накопичення золотих запасів в Україні

Становлення національного ринку дорогоцінних металів є досить специфічним процесом. Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу, а основним монополістом його поставки була держава (СРСР).

Із набуттям незалежності гостро стало питання про формування власного ринку банківських металів та про їх пошук на території України. Ідея виникнення та створення ринку дорогоцінних металів в Україні належала Вадиму Гетьману, який очолював на той час біржовий комітет УМВБ [33].

Реальні перші кроки по розвитку внутрішнього ринку дорогоцінних металів в Україні почалися в 1996 р. Їх результатом було схвалення 15 листопада 1996 р. Верховною Радою у першому читанні проекту Закону України про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними.

З січня 1999 р. оптова торгівля банківськими металами стала відбуватися на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). В перших торгах по золоту, які відбулися 20 січня 1999 р., приймали участь Правекс-Банк, ВАБанк і НБУ. Фіксинг проводився за процедурою Лондонського золотого фіксингу (London Gold Fix). Ціна першого фіксингу склала 1278.33 грн. за тройську унцію. Ця гривнева ціна відповідала доларовій ціні у 373.16 дол. США, що більш ніж на 30% вище ціни Лондонського фіксингу на відповідну дату.

До 2001 р. ринок банківських металів в Україні був фактично монополізований двома банками - Правекс-банком та ВАБанком. Вони встановлювали ціну на золото на 15-20% вище, ніж в Лондоні. Така маржа набагато перевищувала витрати на транспортування золота в країну, різні комісійні західним банкам і нормальний рівень рентабельності. Починаючи з 2001 р. український ринок золота почав дещо активізуватися.

Події в США 11 вересня 2001 р. стали наступним поштовхом для підвищення попиту на золото в Україні та, відповідно, інтересу українських банків до розвитку свого бізнесу на ринку банківських металів.

Надалі НБУ вніс зміни до Класифікатора іноземних валют, включивши золото та інші банківські метали до першої групи Класифікатора (група вільноконвертованих валют) [33].

Однією з важливих частин історії ринку золота в Україні може вважатися історія накопичення резервів монетарного золота Національним банком України. Що стосується структури резервів в України, то ст..47 Закону України «Про Національний банк України» передбачає структуру золотовалютного резерву, який складається з таких активів:

- монетарне золото;

- спеціальні права запозичення;

- резервна позиція в МВФ;

- іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;

- цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;

- будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності» [34].

Основним законодавчим актом, який регулює увесь ринок дорогоцінних металів, в тому числі і ринок банківських металів і банківського золота, є Закон України № 637/97-ВР від 18.11.1997 “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” з останніми змінами від 16.10.2012 р. [35].

Відповідно до цього Закону повноваженнями щодо регулювання ринку банківських металів наділений Національний банк України. Закон містить наступне визначення банківських металів: “золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів”. Крім того, Законом визначено поняття золотого запасу України та порядок його створення. Золотий запас України складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України. Він створюється НБУ. Управління золотим запасом теж здійснюється НБУ. Золотий запас формується шляхом закупівлі афінованого золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів НБУ. Зберігається золотий запас у Державній скарбниці НБУ та на металевих рахунках, відкритих НБУ в центральних банках інших країн та комерційних банках, в тому числі в іноземних. НБУ повинен щорічно інформувати Президента України та Верховну Раду України про стан накопичення та використання золотого запасу.

Починаючи з березня 1998 р. основним підзаконним актом, який регулював функціонування ринку банківських металів в Україні було “Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України ” (затверджене постановою Правління НБУ № 65 від 24.02.1998 та зареєстроване в Мін'юсті 11.03.1998 за № 162/2602). З вересня 2003 р. воно втратило дію у зв'язку із прийняттям Правлінням НБУ нової постанови № 325 від 6.08.2003 “Про затвердження Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” (зареєстрована в Мін'юсті 29.08.2003 за № 749/8070). Останні зміни даної постанови були № 308 від 19.07.2012 [36].

Отже, ще одним документом, який регулює ринок банківських металів в Україні є “Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами ” (затверджене постановою Правління НБУ № 325 від 6.08.2003). Воно вступило у дію з 9 вересня 2003 р. [37].

В цьому Положенні чітко прописані види операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки при наявності того чи іншого дозволу, загальні умови здійснення операцій уповноваженими банками, особливості здійснення різних видів операцій, порядок ведення банками рахунків в банківських металах, порядок визначення маси банківських металів та ін.

Крім вищезазначеного Положення, Правління НБУ прийняло ще дві постанови, які мали безпосереднє відношення до ринку банківських металів: постанова № 326 “Про затвердження Змін до Правил проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют ” (наразі вже не є чинною) та постанова № 327 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України ” від 03.08.2012 р. [38].

Для того оцінити вагомість золотих запасів України вважаємо доцільним розглянути загальну структуру золотовалютних резервів в динаміці за останні роки (табл.2.4).

Таблиця 2.4 - Динаміка офіційних золотовалютних резервів України, на початок року, млн. дол. США [39]

	Рік
	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Резервні активи	32463	31543	26505	34576	31795	24546	20416
Монетарне золото	490	743	948	1249	1385	1890	1640
Спеціальні права запозичення	3	9	64	8	18	9	16
Валюта і депозити	16660	14316	11566	14292	11717	6475	6192
Цінні папери	15310	16475	13927	19027	18675	16172	12568

Аналіз таблиці 2.4 свідчить про поступове скорочення обсягів золотовалютних резервів України протягом останніх 2011 - 2014 років. Що стосується монетарного золота у складі золотовалютних резервів країни, його обсяги навпаки поступово зростають. Так, з 490 млн.дол. у 2008 році обсяги монетарного золота збільшились до 1640 млн.дол. на початок 2014 року. Дане зростання більшою мірою пояснюється переоцінкою вартості наявного золота у кількісному вираженні, у зв'язку зі зміною ціни на даний дорогоцінний метал. Оскільки збільшення кількісного обсягу золота у золотовалютних резервах України протягом останнього періоду не спостерігалось.

Таким чином, згідно даних таблиці 2.4, найбільшою складовою золотовалютних резервів країни виступають валюта та депозити, другою за часткою складовою виступають цінні папери, при цьому найменшою за обсягами складовою є спеціальні права запозичення протягом аналізованого періоду 2008 - 2014 років.

Наочне представлення обсягів золотовалютних резервів за частками золота та інших складових відображено на рисунку 2.10.

Рисунок 2.10 - Динаміка золотовалютних резервів України за період 2000 - 2014 рр., млн.дол. [31]

Згідно даних рисунку 2.10, протягом аналізованого періоду спостерігалась нерівномірна тенденція розвитку обсягів золотовалютних резервів України. Так, протягом 2000 - 2007 років спостерігалась стабільна тенденція до нарощування обсягів офіційних міжнародних резервів країни, протягом наступних 2008 - 2009 років відбулось їх значне скорочення. Проте, за результатами 2010 року обсяги золотовалютних резервів країни досягли свого максимуму протягом аналізованого періоду та склали близько 35 млрд.дол.США. Протягом наступних років до другого кварталу 2014 року спостерігалось скорочення обсягів резервів країни, за результатами першого кварталу поточного року обсяги резервів скоротились більш ніж вдвічі у порівнянні з результатами 2010 року. Проте, останні показники другого кварталу 2014 року свідчить про позитивну тенденцію нарощування обсягів резервів України. Що стосується частки золота у загальній структурі резервів країни, згідно даних рисунку, можна зробити висновок, щодо поступової тенденції до збільшення частки монетарного золота в даній структурі. Більш детальний аналіз частки золота в структурі офіційних міжнародних резервів країни можна зробити з даних рисунку 2.11.

Рисунок 2.11 - Динаміка частки золота в структурі золотовалютних резервів України за період 2000 - 2014 рр., % [31]

Таким чином, згідно рисунку 2.11, протягом 2000 - 2014 років спостерігалась нерівномірна тенденція розвитку частки монетарного золота в структурі резервів країни. Так, протягом 2000 - 2005 років спостерігалось скорочення їх частка, проте протягом наступного періоду 2006 - 2013 років відбувалось нарощування частки золотих запасів в структурі золотовалютних резервів країни.

В Україні зараз існує два сектори ринку золота. Один з них регулюється і контролюється Міністерством фінансів України та покликаний обслуговувати потреби суб'єктів підприємницької діяльності в золоті, якість якого не узгоджується з міжнародними стандартами. Другий - ринок банківського золота в зливках - регулюється і контролюється Національним банком України та оперує із золотом, яке відповідає міжнародним стандартам.

На розвиток українського ринку золота безпосередній вплив мали події у світі, які впливали на позитивну динаміку світових цін на золото в останні роки. За оцінками експертів, золото зараз становить приблизно 85% вітчизняного ринку банківських металів, 10% припадає на срібло, решта - на платину і паладій.

Важливим аспектом в рамках даного дослідження вважаємо аналіз обсягів монетарного золота як складової золотовалютних резервів країни у кількісному та грошовому вимірі (рис.2.12).

Рисунок 2.12 - Динаміка обсягів золотих запасів золотовалютних резервів України протягом 2000 - 2014 рр. [31]



Аналіз рисунку 2.12 свідчить про наявність відмінностей у тенденціях розвитку обсягів золотих запасів у кількісному та грошовому вимірах. Незважаючи на те, що у кількісному вираженні золоті запаси в резервах України протягом 2000 - 2014 років зросли лише у 2,84 рази (або на 184,39 %), у грошовому вираженні обсяги золота в міжнародних золотовалютних резервах України зросли у 13,63 разів (або на 1262,64 %).

Основним українським інвестором у золото, за свідченнями банкірів, є населення, але іноді у якості інвесторів виступають і юридичні особи, зокрема страхові компанії. На попит на золото в Україні впливають також і біржові організації. Українська біржа дорогоцінних металів є перша в Україні консалтингова компанія, що надає професійну допомогу з придбання/продажу банківських металів.

На відміну від партнерів по СНД, першочергові завдання, які вирішує нині Україна, не пов'язані з розвідкою, видобутком чи афінажем дорогоцінних металів. На українській території знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне. Однак поки що це не стало чинником, який активно впливає на розвиток ринку, де практично не відбувається торгівля нововидобутим вітчизняним золотом, а обсяги перероблення «жовтого» металолому незначні.



3. Сучасні проблеми та перспективи формування золотовалютних резервів

3.1 Основні проблеми формування та використання офіційних золотовалютних резервів

На сучасному етапі такі процеси як глобалізація та взаємна інтеграція світового та національних фінансових ринків обумовлюють необхідність наявності певних елементів, що захищатимуть національну економіку від негативного впливу ззовні. Одним з таких елементів виступають золотовалютні резерви, які розміщені в іноземні активи та слугують своєрідним буфером для економіки.

В першу чергу варто зазначити, що у зв'язку з останніми тенденціями розвитку провідних світових економік, нестабільністю фінансових ринків, досить частою зміною валютних курсів, що в кінцевому результаті змушує центральні банки диверсифікувати свої золотовалютні резерви та ставить проблему вибору резервної валюти.

На сучасному етапі розвитку світової економіки, структура золотовалютних резервів більшості країн світу та рівень її диверсифікації більшою мірою залежить від економічного положення країни, її місця у світовій економіці, стабільності національної валюти, роль, яку відіграє валютно-курсова політика країни у регулятивному впливі на зовнішньоекономічну діяльність та динаміку експортно-імпортних операцій.

В умовах фінансової глобалізації гарантією стабільності в періоди світових фінансових криз виступають формування золотовалютних резервів, адекватних масштабам національної економіки і рівню її інтегрованості в процес міжнародного руху капіталу.

Важливими проблемами при цьому виступають визначення ступеню їх забезпеченості та достатності, а також оптимізація структури та ефективне управління ними. Останнє набуває особливої ваги в ситуації нестійкості світової валютної системи та значного впливу на національну економіку ризиків світового масштабу.

Необхідним елементом валютної політики центрального банку, пов'язаної з формуванням та управлінням офіційними золотовалютними резервами країни, є визначення їх оптимальної структури. Актуальність даного питання особливо підвищується у зв'язку з останніми тенденціями розвитку провідних світових економік, нестабільністю фінансових ринків, значною волатильністю валютних курсів, що змушує центральні банки диверсифікувати свої золотовалютні резерви.

На сучасному етапі розвитку світової економіки в умовах глобалізації для більшості країн основним завданням формування та використання золотовалютних резервів стає не забезпечення критичного імпорту, а збереження і підтримка стійкості курсу національної валюти.

Аналіз оцінки оптимального обсягу золотовалютних резервів країн показує, що ситуація в багатьох країнах наближена до критичної. Країни, в яких більшу частину золотовалютних резервів становлять долари і євро (з країн, що аналізувалися це Китай та Японія), досить значним чином піддані ризику виникнення кризи в США або в країнах Європи, що можуть знецінити наявні ресурси, накопичені в країнах.

Важливо звернути увагу на те, що збереження високих темпів нагромадження офіційних резервних активів несе в собі великий кризовий потенціал, в тому числі в перспективі - збільшення інфляційного тиску, надлишкових інвестицій і відповідно виникнення переоцінених активів, труднощі в реалізації грошово-кредитної політики. З цим вже зіткнулися КНР, Республіка Корея, Індія та інші країни.

Оптимізація розміру золотовалютних резервів має важливе економічне значення тому, що занижений їх обсяг погіршує платоспроможність країни на світовому ринку та обмежує регулятивні можливості держави у монетарній сфері, а завищений - призводить до заморожування значної частини національного багатства країни на тривалий період.

Практичне вирішення цього питання виявилося набагато складнішим, ніж це може видатися на перший погляд. Широке коло чинників, що визначають необхідність формування резервів та впливають на обсяги цих резервів, практично унеможливлює вироблення універсального правила їх оптимізації, придатного для будь-якої країни і в будь-яких умовах.

Чинником який відіграє теж не останнє місце, при визначенні оптимального рівня золотовалютних резервів є місце країни в світовому зовнішньоторговельному обороті. Також має місце політика валютного курсу яка проводиться усередині країни [40].

На сучасному етапі центральні банки приділяють особливу увагу формуванню міжнародних резервів та управління ними. Інвестиційна діяльність центральних банків у цій сфері складається з двох стратегій:

- стратегія збереження обсягів активів;

- стратегія збільшення активів.

При розробці зазначених стратегій центральні банки займаються диверсифікацією валютних активів в найбільш ефективні портфелі валют і фінансових інструментів.

Важливо звернути увагу на те, що окрім проблем формування офіційних золотовалютних резервів, існує й ряд проблем, пов'язаних із забезпеченням ефективності використання офіційних міжнародних резервів країн світу. В кінцевому результаті варто зазначити, що вищезазначене потребує від органів валютного регулювання значного аналізу та розробки ефективних рішень за декількома напрямками.

В першу чергу, одним із даних напрямків виступає визначення оптимально необхідного обсягу офіційних золотовалютних резервів. Оскільки, важливо звернути увагу на те, що надмірне скорочення обсягів золотовалютних резервів країни загрожує небезпекою, що полягає в тому, що країна не зможе забезпечити свої життєво важливі потреби за рахунок імпорту та обслуговувати зовнішні боргові зобов'язання.

В той же час непомірне збільшення офіційних міжнародних резервів держави сприяє розширенню грошової маси, стимулює інфляцію, призводить до невиправданого переливу ресурсів з виробничої сфери в грошову.

Відповідно до світової практики мінімально достатньою вважається величина резервних активів, що відповідає вартості імпорту товарів і послуг за три місяці.

По-друге, в багатьох країнах світу існує проблема вибору між компонентами резервів, встановлення доцільного співвідношення між ними, в першу чергу між золотими запасами та іноземною валютою. Одним з найбільш важливих доказів на користь скорочення частки золотого запасу виступає те, що золото, на відміну від валютних активів, не приносить доходу у вигляді відсотків; навпаки, його зберігання вимагає витрат.

Однак, в той же час, достатньо важливим в даному аспекті є те, що золото виступає високоліквідним активом, який може бути в будь-який час реалізований на світовому ринку в обмін на валюти або використаний для отримання валютних кредитів допомогою заставних операцій та угод «своп».

По-третє, не менш важливим аспектом виступає завдання диверсифікації валютного резерву, тобто вибору конкретних валют та встановлення їхніх часток. Актуальність даної проблеми визначається глобальною тенденцією переходу від «доларового стандарту» до «багатовалютного стандарту», а головне - необхідністю мінімізації валютного ризику.

По-четверте, державні органи здійснюють вибір фінансових інструментів для розміщення резервних валютних коштів з урахуванням їх прибутковості і ліквідності.

Таким чином, управління валютними резервами на національному рівні, оскільки на нього впливає велика кількість чинників, є складним процесом, що вимагає розробки відповідної методологічної та методичної бази, яка враховує особливості валютних резервів як об'єкта управління, і тенденції і напрямки використання фінансових інструментів для прийняття інвестиційних рішень з урахуванням особливостей світової фінансової кон'юнктури та узагальнення міжнародного досвіду.

Варто зазначити, що доцільним є також обґрунтування системи оцінки ефективності управління валютними резервами з погляду забезпечення рівня економічної стабільності країни. Для вирішення зазначених завдань необхідна розробка механізму управління частиною валютних резервів, що перевищує їх достатність, яка може бути інвестована у фінансові інструменти з підвищеною прибутковістю.

В той же час, варто зазначити, що гостра нестача міжнародних резервів призводить до посилення загроз забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності. Очевидно, що стабілізуюча роль офіційних резервних активів посилюється в умовах тривалої нестабільності фінансового ринку.

3.2 Сучасні перспективи розвитку золотих запасів в структурі золотовалютних резервів

Аналіз ролі золота у світовій економіці на сьогоднішній день є досить актуальним, оскільки за останні кілька десятиріч світовий ринок золота істотно змінився як за функціональними, так і за структурними параметрами. Такі зміни відбувались у межах глобального процесу "демонетизації" золота як основного монетарного активу. Зміни його монетарних функцій та властивостей мали місце завдяки трансформації світової фінансово-валютної системи, геополітичній напрузі та розвитку нових технологій.

Таким чином, золото досі виступає загальним еквівалентом світових грошей (за нього можна придбати на ринках золота необхідні валюти, а вже за ці валюти - будь-який товар і погасити заборгованість), а у випадку кризи роль золота як надзвичайних світових грошей зростає (валютні кризи супроводжуються «золотими лихоманками» - «втечею» від нестійких валют до золота). Таким чином, незважаючи на юридичну демонетизацію золота, воно продовжує відігравати важливу роль у міжнародних валютно-кредитних відносинах [40].

Основна функція золотовалютних резервів полягає у створенні запасу ліквідних засобів для покриття розриву між зовнішніми виплатами та надходженнями, а також збереження стабільного рівня обмінного курсу. Міжнародні резерви виконують роль своєрідного буфера для нейтралізації дії зовнішніх шоків, що впливають як на рахунок поточних операцій, так і на фінансовий рахунок платіжного балансу.

При цьому достатній обсяг міжнародних резервів дозволяє уникнути руйнівних наслідків пристосування економіки до зовнішніх потрясінь, які в багатьох випадках стають причиною падіння виробництва, гальмування інвестиційної діяльності й припинення кредитної активності [41].

Не дивлячись на те що більшість країн наразі ведуть активну політику щодо збільшення золота у власних офіційних структурах золотовалютних резервів, запаси іноземних валют стабільно займають переважну частку. Підвищення частки золотих запасів відбувається в ті періоди, коли погіршується ситуація на світових валютних ринках. Перевага стабільно надається іноземним валютам у складі міжнародних резервів, тому що це є більш доцільним з точки зору їх безпосереднього використання для проведення операцій, метою яких є отримання прибутку.

У сучасній практиці здійснення валютних політик центральних банків різних країн накопичення значних обсягів золотовалютних запасів більшою мірою здійснюється не з погляду регулювання валютних курсів національних одиниць, а з позиції забезпечення можливості центрального банку протистояти та якомога меншою мірою залежати від глобальних фінансово-валютних та економічних криз.

Вищезазначене свідчить про те, що цим державам необхідно збільшувати власні золотовалютні резерви за рахунок збільшення частки золотого компоненту в їхньому загальному складі.

Важливо зазначити, що тим часом як розвинені країни розпродають свої золоті резерви, все більше зацікавленості до збільшення частки металу у своїх золотовалютних резервах з'являється з боку економік країн, що розвиваються.

Політика кількісного пом'якшення США істотно підвищує ймовірність інфляційного сценарію і девальвації валют, на фоні чого спостерігається бажання ряду країн диверсифікувати ризики своїх золотовалютних резервів. Звісно, дані тенденції та існування потенційної можливості масштабного розширення попиту різних країн, переважно тих, що розвиваються, - це підтримуючі фактори для ринку.

Таким чином, в цілому перспективи на світовому ринку золота можна оцінити досить позитивно. Але, стає все важче і важче знайти великі родовища, і початок розробки цих родовищ займає набагато більше часу, ніж десять років тому, а також набагато більше фінансування на будівництво шахт.

За останні роки в багатьох країнах комерційні банки взяли на себе достатньо великий обсяг фінансування золотодобування. З'являються спеціальні банківські структури, котрі орієнтовані на роботу з дорогоцінними металами. Основоположною в розвитку таких банків лежить чітка стратегія роботи на ринку золота, де золото розглядається як важливий фінансовий інструмент.

Подібні банки, як правило, прагнуть обслуговувати повний цикл руху дорогоцінних металів з надр до кінцевого споживача. Це обумовлює необхідність проведення широкого спектра здійснюваних операцій: від покупки золота у надрокористувачів до здійснення його експорту і надання відповідних консультацій [42].

Основним чинником, що забезпечує зростання розмірів золотовалютних резервів, є їх використання як певного страхового фонду з метою захисту національних валютних систем від спекулятивного переміщення капіталів на глобальному фінансовому ринку [43].

Центральні банки, намагаючись задовольнити страховий попит на золотовалютні резерви, використовують занижений рівень валютного курсу національних грошей, при застосуванні фіксованого режиму курсоутворення, що призводить до виникнення дисбалансів та порушення стабільності у світовій валютній системі.

З метою підтримання рівноваги на національних валютних ринках та забезпечення їх стабільності у довгостроковій перспективі доцільно реформувати механізм стабілізаційної функції міжнародних золотовалютних резервів шляхом формування міжнародною спільнотою єдиного світового золотовалютного резерву, який виконуватиме функцію страхового захисту світової валютної системи від ризику виникнення кризових явищ у цій системі [44].

Перспективними шляхами вирішення існуючих проблем може стати збільшення частки інших окрім долара валют, збільшення обсягів операцій з цінними паперами, що забезпечить умови для хеджування валютних ризиків, а також надасть можливість отримання доходів і додаткового нарощування резервів. Все це стане можливим у разі розробки зваженої політики центральних банків країн світу безпосередньо у сфері формування і управління золотовалютними резервами, розрахунку оптимального для сучасної ситуації співвідношення між окремими компонентами резервів, створення більш досконалої правової бази у сфері регулювання діяльності центральних банків та здійснення ним операцій з валютними цінностями та цінними паперами.

Проте, варто зауважити, що не слід також забувати і про необхідність золотих резервів як важливих стабілізуючих активів. Але слід враховувати, що цей процес не повинен бути надмірним і може призвести до заморожування необхідних для ефективного функціонування економіки коштів [45].

Таким чином, важливо звернути увагу на те, що зберігання офіційних валютних резервів має бути спрямовано на виконання ряду завдань, до основних з яких належать:

- підтримка та збереження довіри до заходів політики в галузі управління грошово-кредитними агрегатами та обмінним курсом, у тому числі до можливості проведення інтервенцій з метою підтримки національної валюти країни;

- обмеження зовнішньої уразливості шляхом зберігання ліквідних коштів в іноземній валюті для нейтралізації шоків під час криз або при обмеженому доступі до різного роду запозичень;

- навіювання учасникам ринків певною мірою впевненості в здатності країни виконати свої зовнішні зобов'язання;

- демонстрація опори національної валюти на зовнішні активи;

- надання допомоги уряду країни у задоволенні його потреб в іноземній валюті та виконанні зобов'язань за зовнішнім боргом держави;

- підтримка у разі національної катастрофи або в надзвичайних обставинах.

Як було визначено в ході дослідження, одним з найбільш важливих завдань в ході проведення грошово-кредитної політики виступає визначення оптимальних показників золотовалютних резервів. Основними критеріями при цьому можна виділити:

- валова величина золотовалютних резервів;

- кількість включених валют та їх частка в структурі золотовалютних резервів;

- частка золота в структурі золотовалютних резервів.

Варто звернути увагу на те, що обсяг золотовалютних резервів має бути не меншим 8 % валового внутрішнього продукту та гарантувати виключення можливості дефолту за державними зовнішніми зобов'язаннями.

Характер управління міжнародними резервами істотно розрізняється залежно від поставлених цілей володіння і управління резервними активами. По суті, завданням центрального банку є оцінка обсягу резервів, необхідного для компенсації надлишкової волатильності на валютному ринку (на основі досвіду минулих криз і стрес-тестів).

Дана частина резервів повинна інвестуватися в ліквідні і порівняно надійні активи (включаючи готівку), а суми, що перевищують даний об'єм, можуть бути інвестовані в більш ризиковані активи в цілях отримання доходу і збереження капіталу.

Визначення оптимального розміру золотовалютних резервів має важливе економічне значення, тому що занижений їх обсяг погіршує платоспроможність країни на світовому ринку і обмежує регулятивні можливості держави у монетарній сфері, а завищений - призводить до заморожування значної частини національного багатства країни на тривалий період.

При управлінні золотовалютними резервами необхідно прагнути до забезпечення максимальної ефективності їх використання. У цих цілях органи валютного регулювання країни повинні всебічно аналізувати динаміку ЗВР і виробляти управлінські рішення по декількох напрямках.

На сучасному етапі розвитку саме збільшення частки золотих запасів в офіційних структурах золотовалютних резервів може врятувати Китай та Японію, допомогти уникнути можливих ризиків. Саме на фоні фінансових безладів резерви у золоті грають провідну роль стабілізатора. Зрозуміло, що накопичувати золоті запаси зазначеним країнам доведеться поступово. Спочатку необхідно розробити чітку та тверду стратегію по резервуванню в золоті, а також створити довгострокову програму по поступовому збільшенню обсягів золотих запасів.

Центральні банки Китаю та Японію володіють одними із найбільших у світі золотовалютними запасами Тому дані країни без проблем можуть продати долари США задля купівлі золота. Звичайно якщо ці дві величезні країни будуть стрімко накопичувати власні золоті резерви за рахунок продажу долара США із власних запасів, це може призвести до збільшення ціни на золото та достатньо серйозним потрясінням для долара.

Отже, включення до складу резервів іноземних валют є доцільним з приводу можливості використовувати їх для проведення операцій з метою отримання прибутку. А частка у сукупній структурі запасів золота підвищується у ті періоди, коли ситуація на світових валютних ринках стає більш напруженою, нестабільною та складною. Найбільшими володарями залишаються країни Східно-Азіатського регіону. В той же час негативна тенденція полягає в тому, що скорочуються резерви тих країн, які є емітентами провідних світових валют, а саме США та Єврозона.

Таким чином, незважаючи на те, що функції золота поступово змінювалися з еволюційним розвитком міжнародної валютної системи - від функціонування золотого стандарту до використання золота лише як інвестиційного ліквідного товару, золото й досі продовжує відігравати досить важливу роль у міжнародних валютно-кредитних відносинах, що полягає в наступному:

- золото, на ряду з іншими резервними валютами, використовується для погашення пасивного сальдо платіжного балансу;

- держави намагаються на певному рівні на випадок економічних, політичних, воєнних ускладнень підтримувати золоті резерви з урахуванням їх значення. Таким чином, центральні банки бережуть свої запаси, а деякі купують їх на золотих аукціонах для поповнення;

- золото виступає світовими грошима, при цьому: служить загальним купівельним, платіжним засобом та матеріалізацією суспільного багатства; виступають загальним товаром світових грошей, за рахунок якого можна придбати на ринках золота необхідні валюти, а вже за ці валюти - будь-який товар, погасити заборгованість; у випадку кризи зростає роль золота як надзвичайних світових грошей;

- центральні банки використовують свої золоті резерви для угод «своп», забезпечення міжнародних кредитів. З метою покриття дефіциту платіжного балансу і сплати зовнішніх боргів вони періодично частину золота продають для поповнення валютних резервів.

Отже, вищезазначені чинники обумовлюють необхідність використання золота як реального резервного активу, особливою мірою у тих країнах, що піддаються значною мірою впливу з боку інших держав, або ж коливанню курсів валют, проблемам в економіці тих країн, валюти яких знаходяться безпосередньо в структурі резервів.



Висновки

В першу чергу, варто зазначити, що актуальність питання ролі золота в сучасній світовій економіці пояснюється тим, що за останні кілька десятиріч світовий ринок золота істотно змінився як за функціональними, так і за структурними параметрами. Зміни монетарних функцій золота та властивостей мали місце завдяки трансформації світової фінансово-валютної системи, геополітичній напрузі та розвитку нових технологій.

В той же час, особливого значення питання забезпечення країн офіційними валютними запасами набувають в сучасних умовах підвищення ступеня нестабільності світового фінансового середовища, зростання масштабів валютних коливань і активізації діяльності центральних банків в напряму стабілізації валютних ринків.

В рамках проведеного дослідження було виявлено, що офіційні міжнародні або золотовалютні резерви, які формуються у вигляді валютних та золотих запасів є важливим чинником, який забезпечує стабільність функціонування світової валютної системи. На сучасному етапі розвитку світової економіки важко переоцінити значення питання забезпечення країн офіційними валютними запасами, тому що в сучасних умовах спостерігаються тенденції підвищення ступеня нестабільності світового фінансового середовища, зростають масштаби валютних коливань та активізації діяльності центральних банків щодо стабілізації валютних ринків.

Ще одним висновком, зробленим в ході дослідження стало те, що золотовалютні резерви виступають основним елементом захисту від зовнішніх шоків. Збільшення обсягів золотовалютних резервів й ефективне їх використання сприяє стабільності, надійності та захищеності як національної грошової одиниці, так і економіки країни в цілому. Через що, управління золотовалютними резервами кожної країни становить досить важливу частку в роботі центральних банків держав як органу валютного регулювання.

Що стосується структури офіційних золотовалютних резервів, варто зазначити, що вона досить значною мірою залежить від особливостей елементів діючої у даний історичний період світової валютної системи, особливостей міжнародних розрахунків, ролі різних країн у світовій торгівлі та міжнародному поділі праці.

Варто звернути увагу на те, що наразі саме запаси золота виступають загальним еквівалентом світових грошей, роль яких значним чином підвищується під час світових або національних економічних та фінансових криз. Таким чином, не дивлячись на юридичний факт демонетизації золота, даний метал продовжує відігравати достатньо значну роль в міжнародних валютно-фінансових відносинах.

На даному етапі розвитку міжнародної валютно-фінансової системи в умовах глобалізації, основними мотивами для утримання золота в якості резерву виступають: диверсифікація інвестиційного портфеля, шляхом його часткового наповнення золотом; забезпечення економічної безпеки; захист від інфляції; фізична безпека; можливість виникнення несподіваних потреб.

Підводячи підсумок, варто наголосити на тому, що володіючи золотими запасами, держава має додатковий інструмент для вирішення певних питань, пов'язаних з економічною ситуацією. Таким чином, можна стверджувати, що держава посилює свою позицію, маючи у запасі високоліквідний актив, який вона може застосувати як у простій економічній ситуації, так і під час складних ситуацій. Проте, в той же час, достатньо важливо пам'ятати про те, що кожний центральний банк має виходити саме з конкретної економічної політики та ситуації у країні, визначаючи необхідну кількість золотих запасів, безперечно приймаючи до уваги динаміку світових золотих резервів та стан світового ринку золота.



Анотація

Бережна Аліна Сергіївна. Золото в структурі офіційних золотовалютних резервів розвинутих країн. - Курсова робота. Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», Суми, 2014.

Курсова робота присвячена дослідженню ролі та значення золота в структурі офіційних золотовалютних резервів розвинутих країн світу. Досліджено основні теоретичні аспекти золотовалютних резервів. Проведений аналіз сучасних тенденцій формування та використання золота в структурі золотовалютних резервів розвинутими країнами світу. Визначено основні проблеми та перспективи розвитку запасів золота в рамках золотовалютних резервів розвинутих країн.

Ключові слова: золото, золотовалютні резерви, структура офіційних міжнародних резервів, золоті запаси, монетарне золото, центральні банки.



Список використаної літератури

1. Савлук М. І. Гроші і кредит: конспект лекцій на тему: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/10290228/ finansi/platizhniy_balans_zolotovalyutni_rezervi_mehanizmi_valyutnogo_regulyuvannya

2. Лупін О. Б. Управління золотовалютними резервами Національного банку України: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.2001. - К.: 2002. - 234 с.

3. Дзюблюк О. В.. Валютна політика: підручник / О. В. Дзюблюк. - К.: Знання, 2007. - 422 с.

4. Лихачов А. И. Золотовалютные резервы и экономический рост / А. И. Лихачов // Проблемы экономики. - 2007. - №5. - 40 с.

5. Заблоцька Г. О. Концептуальні підходи щодо управління золотовалютними резервами в Україні / Г. О. Заблоцька //Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України. - №4. - 68 с.

6. Наговицин А. Г. Валютная політика: уч.пособие / А. Г. Наговицин. -М.: Экзамен, 2000. - 512 с.

7. Циганов С. А. Банківська система України в умовах становлення ринкових відносин (питання теорії і практики): монографія / С. А. Циганов - К. : Знання, 1999. - 200 с.

8. Мороз А. М. Центральний банк та грошово-кредитна політика: підручник // А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук. - К.: КНЕУ, 2005. - 556 с.

9. Про Національний банк України: закон України від 20 травня 1999 року № 79-XIV: Електронний ресурс. - Режим доступу : http//www.rada.gov.ua.

10. Матюшевскій В. М. Управління золотовалютними резервами: аспект ліквідності // В. М. Матюшевскій, Н. В. Мірончік// Банківський вісник: № 7/2002, 6 с.

11. Паливода К. В. Валютні резерви країни як інвестиційний ресурс / К. В. Паливода // Фінанси України. - 2009. - №10. - 42 с.

12. Лупін О. Б. Організаційна підтримка управління золотовалютними резервами Національного банку України / О. Б. Лупін // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 5. - Суми : Мрія ЛТД, 2002. - 43 с.

13. Курс фінансів: конспект лекцій: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/16400116/finansi/mizhnarodna_likvidnist_ mizhnarodna_investitsiyna_pozitsiya_ukrayini

14. Лупін О. Б. Нові тенденції в управлінні золотовалютними резервами / Лупін О. Б. // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.3. - Суми : Мрія-1 ЛТД : Ініціатива, 2000. - 147 с.

15. Лупін О. Б. Теоретичні підходи до обґрунтування оптимального рівня золотовалютних резервів / Лупін О. Б. // Банківська система України: теорія і практика становлення : в 2 т. Т.2. - Суми : Мрія-1 ЛТД : Ініціатива, 1999. - 362 с.

16. Валютне регулювання та контроль: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://posibniki.com.ua/post-upravlinnya-zolotovalyutnimi-rezervami

17. Кузнєцов С. В. Роль золотих запасів як складової золотовалютних резервів у підвищенні конкурентоспроможності національної економіки: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://papers. univ.kiev.ua/ekonomika/articles/Role_of_gold_reserves_as_part_of_monetary_reserves_in_improvement_of_competitiveness_of_national_economy_14944.pdf

18. Яценко А. Б. Міжнародні ринки ресурсів: навч. посібник // А. Б. Яценко, Ю. В. Макагон. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 194 с.

19. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду: Електронний ресурс. - Режим доступу: www.imf.org

20. Central banks division / Value: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.gold.org/

21. World Economic and Financial Surveys : Official page of IMF: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.imf.org/external/ pubs / ft/weo/2012/02/weodata/index.aspx

22. Gold price : Official page of World Gold Council: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.gold.org/investment/interactive-gold-price-chart

23. Доскочинська Л. С. Сучасні фактори впливу на ціну золота: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://skhid.com.ua/article/ view/16857/14645

24. Exchange Traded Gold securities : Official page of World Gold Council: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.exchangetra dedgold.com/

25. World currency composition of official foreign exchange reserves: Електронний ресурс. - Режимс доступу: http://data.imf.org/ regular.aspx?key=60212443

26. Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://data.imf.org/?sk= E6A5F467-C14B-4AA8-9F6D-5A09EC4E62A4

27. Quarterly gold and FX Reserves: Official page of World Gold Council: Електронний ресурс. - Режим доступу: https://www.gold.org/ government_affairs/gold

28. Золотухін Т. До питання про визначення рівня достатності офіційних золотовалютних резервів / Т. Золотухін // Питання економіки. - 2002. - № 3. - 31 с.

29. Чайкіна О.В. Золото у складі золотовалютних резервів / Вісник Університету банківської справи Національного банку України № 2 (14). - К., 2012. - 67 с.

30. Аникін А. В. Золото: міжнародний економічний аспект: підручник. / А. В. Аникін - М. : Междунар. стосунки, 1998. - 292 с.

31. Reserve asset management / Statistics: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.gold.org/reserve-asset-management/statistics

32. Changes latest as at November 2014: Official page of World Gold Council: Електронний ресурс. - Режим доступу: https://www.gold. org/government_affairs/gold_reserves/

33. Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют: Постанова Правління НБУ № 378 від 2.10.2002, - Міністерство Юстицій України № 841/7129, 2002.

34. Платіжний баланс і зовнішній борг України: Офіційний сайт Національного банку України: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id =57897

35. Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними. За станом на 16.10.2012 р. : Закон України // Верховна Рада України. - Офіц. Вид. - К. : Парламентське видавництво, 1997.

36. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України. За станом на 29.08.2003 р.: Постанова НБУ// Міністерство юстицій України № 749/8070. - 06.08.2003 р.

37. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами: Постанова // Правління НБУ. - 2003. - № 325.

38. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України: Постанова // Правління НБУ. - 2012. - № 327.

39. Платіжний баланс і зовнішній борг України: Офіційний сайт Національного банку України: Електронний ресурс. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=7471977

40. Бєляєв Д. О. Оптимальний обсяг золотовалютних резервів України // Економічний простір. - 2009. - №23(2)

41. Богдан Т. П. Достатність міжнародних резервів як передумова забезпечення макрофінансової стабільності: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21 DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=EkUk_2012_8_6

42. Буднік М. М. Перспективи розвитку світового ринку золота: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 13_EISN_2013/Economics/3_136301.doc.htm

43. Журавка, Ф. О. Проблемні аспекти вибору резервної валюти при формуванні та управлінні золотовалютними резервами: світові тенденції та Україна / Ф. О. Журавка // Вісник СевДТУ : збірник наукових праць. -- Севастополь : СевНТУ, 2008. - Вип. 92 “Економіка і фінанси”. - 77 с.

44. Журавка Ф. О. Оптимізація структури золотовалютних резервів в розрізі золотих запасів: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://ekonomist.kiev.ua/studentu/optimizaciya-strukturi-zolotovalyutnix-rezerviv-v-rozrizi-zolotix-zapasiv.html

45. Лясковець Г. М. Проблема формування оптимальної структури золотовалютних резервів України: Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/ekonom/64/9777-problema-formuvannya-optimalno%D1%97-strukturi-zolotovalyutnix-rezerviv-ukra%D1%97ni.html

Додаток А

Таблиця А.1 - Динаміка основних показників золотовалютних резервів розвинених країн світу за період 2000 - 2014 рр.

Країна	Рік
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	Q1 2014	Q2 2014
Золоті запаси, тони
Канада	3,39	3,39	3,39	3,39	3,39	3,39	3,39	3,39	3,39	2,99	2,99	2,99
Франція	2 985,29	2 825,79	2 719,76	2 603,06	2 492,15	2 435,41	2 435,41	2 435,41	2 435,38	2 435,38	2 435,38	2 435,38
Німеччина	3 433,24	3 427,79	3 422,51	3 417,37	3 412,58	3 406,77	3 400,95	3 396,29	3 391,34	3 387,14	3 386,36	3 384,19
Італія	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84	2 451,84
Японія	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22	765,22
Великобританія	312,25	310,80	310,25	310,26	310,26	310,25	310,25	310,25	310,25	310,25	310,25	310,25
США	8 136,18	8 135,07	8 133,46	8 133,46	8 133,46	8 133,46	8 133,46	8 133,46	8 133,46	8 133,46	8 133,46	8 133,46
Офіційні золотовалютні резерви, млн.дол.
Канада	34 476,13	33 018,05	35 062,69	41 082,11	43 872,32	54 356,33	57 151,12	65 819,02	68 545,64	71 937,09	76 448,86	75 874,34
Франція	77 122,93	74 359,93	97 915,62	115 487,08	103 306,20	131 785,83	165 852,03	168 490,35	184 012,88	145 161,12	154 293,65	158 137,54
Німеччина	96 905,07	101 675,94	111 229,92	135 932,30	138 564,43	179 040,27	215 977,86	234 104,16	248 147,76	198 535,18	207 430,89	209 200,68
Італія	62 196,96	65 954,01	75 481,66	94 108,65	105 649,11	131 496,91	158 478,27	169 872,40	181 157,93	145 724,52	152 697,32	154 637,00
Японія	844 608,13	846 895,92	895 230,24	973 296,75	1 030 762,76	1 048 991,12	1 096 068,59	1 295 838,78	1 267 925,61	1 266 851,42	1 279 306,49	1 283 881,00
Великобританія	44 315,34	43 593,48	47 001,88	57 274,81	53 024,18	66 550,20	82 364,66	94 544,04	105 129,57	104 418,67	110 157,64	112 539,72
США	189 837,04	188 259,19	220 121,16	277 548,96	294 045,68	404 098,90	488 928,30	537 267,27	572 568,35	448 508,97	471 034,56	478 006,14
Частка запасів золота в структурі золотовалютних резервів, %
Канада	0,1%	0,2%	0,2%	0,2%	0,2%	0,2%	0,3%	0,3%	0,3%	0,2%	0,2%	0,2%
Франція	54,2%	62,7%	56,4%	60,4%	67,5%	64,6%	66,4%	71,1%	70,5%	65,0%	65,6%	65,1%
Німеччина	49,6%	55,6%	62,5%	67,4%	68,9%	66,5%	71,2%	71,4%	72,8%	66,1%	67,8%	68,4%
Італія	55,2%	61,3%	66,0%	69,8%	64,9%	65,2%	69,9%	71,0%	72,1%	65,2%	66,7%	67,0%
Японія	1,3%	1,5%	1,7%	2,1%	2,1%	2,6%	3,2%	2,9%	3,2%	2,3%	2,5%	2,5%
Великобританія	9,9%	11,8%	13,4%	14,5%	16,4%	16,3%	17,0%	16,2%	15,7%	11,5%	11,7%	11,7%
США	60,0%	71,3%	75,1%	78,6%	77,3%	70,4%	75,2%	74,5%	75,7%	70,2%	71,7%	71,9%

Размещено на Allbest.ru