Формування та розвиток комерційних банків в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Донецький державний університет управління

Кафедра банківської та біржової справи

Реферат

з дисципліни: «Гроші та кредит»

за темою: «Формування та розвиток комерційних банків в Україні»

виконала: Савчик Анастасія

перевірила: Кірієнко О.Е.

Донецьк 2011

Зміст

Вступ

1. Поняття та призначення комерційних банків

2. Формування та розвиток комерційних банків в Україні

3. Проблеми розвитку комерційних банків в Україні та шляхи подолання цих проблем

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Економічний розвиток будь-якої країни залежить не лише від рівня розвитку сучасних технологій і техніки, а значною мірою визначається ступенем розвитку банківської системи. Надійна банківська система є однією з важливих умов подальшого розвитку вітчизняної ринкової економіки, оскільки, мобілізуючи тимчасово вільні кошти, перетворює їх у капітал, що працює. У сучасному економічному житті країни спостерігається стійка тенденція зростання ролі комерційних банків. Діяльність їхня багатогранна, вона, по суті, охоплює всі сфери життя суспільства. Їй належить провідне місце в загальному механізмі організації та регулювання господарського життя суспільства і від ефективності її функціонування залежить успіх соціально-економічних перетворень в Україні. Адже саме через фінансову систему здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить провідна роль таких фінансових інститутів у суспільстві як комерційні банки.

1. Поняття та призначення комерційних банків

Комерційний банк (у широкому розумінні) - це будь-який фінансовий посередник грошового ринку, який функціонує на другому рівні банківської системи [4, с. 87]. Таке трактування комерційного банку характерне для української практики, в якій всі банки крім центрального по суті називаються комерційними.

Комерційний банк (у вузькому розумінні) - це фінансовий посередник грошового ринку, який виконує комплекс базових банківських операцій та має на меті отримання максимального прибутку [4, с. 88].

Комерційний банк - кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів [7, с. 356].

Комерційний банк - це багатопрофільна кредитна установа, що здійснює операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення [6].

Законом України "Про банки і банківську діяльність" вiд 07.12.2000 № 2121-III визначено, що комерційний банк - це установа, функцією якої є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій [1].

Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій [8]:

- фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, або розпорядників капіталів, що інвестуються;

- випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо);

- купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;

- видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- касове виконання державного бюджету;

- купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

- купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

- довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

- надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.

Однією з важливих функцій банку є посередництво в кредиті, яке здійснюється шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються у процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб [5].

Головним критерієм перерозподілу ресурсів є прибутковість їх використання позичальником. Плата за віддані й отримані в борг засоби формується під впливом попиту та пропозиції. У результаті відбувається вільне переміщення фінансових ресурсів у господарстві, що відповідає ринковому типу відносин.

Значення посередницької функції комерційних банків для успішного розвитку ринкової економіки полягає в тому, що вони зменшують ступінь ризику і невизначеності в економічній системі. Банки залучають засоби, що можуть бути віддані в позичку, відповідно до потреб позичальників і на основі широкої диверсифікованості своїх активів знижують сукупні ризики власників грошей, розміщених у банку.

Друга найважливіша функція комерційних банків - стимулювання нагромаджень у господарстві. Адже виступаючи на фінансовому ринку з попитом на кредитні ресурси, банки мають не тільки максимально мобілізувати наявні в господарстві заощадження, а й формувати ефективні стимули до нагромадження засобів, що в свою чергу утворюються на основі гнучкої депозитної політики комерційних банків. Створенню гарантій надійності розміщення накопичених ресурсів слугує формування фонду страхування активів банківських установ, депозитів у комерційних банках.

Третя функція банків - посередництво в платежах між окремими самостійними суб'єктами. Платіжний механізм - структура економіки, що здійснює "обмін речовин" у господарській системі [5].

Усі функції тісно пов'язані між собою та дають змогу комерційному банку бути органом, що емітує платіжні засоби для обслуговування кругообігу капіталу в процесі виробництва й обміну товарів [5].

Таким чином, у найбільш агрегованому вигляді, з позицій забезпечення вирішення основних цілей і завдань, покладених на банки, можна виокремити такі групи функцій:

- платіжно-розрахункова (посередництво банків при платежах і розрахунках);

- ощадно-капіталотворча (залучення тимчасово вільних ресурсів суспільства);

- кредитно-інвестиційна (тимчасове вивільнення грошових ресурсів).

Комерційним банкам в Україні забороняється займатися діяльністю у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування, їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі [8].

Призначення комерційних банків [4, с. 88]:

1) забезпечують передачу грошового капіталу з сфери накопичення до сфери використання;

2) перерозподіляють капітал за сферами і галузями виробництва;

3) забезпечують економію суспільних витрат обігу;

4) сприяють подальшому зростанню концентрації виробництва і капіталу;

5) мобілізують капітали, необхідні для інвестиції і розширенню виробництва;

6) реалізують грошово-кредитну політику держави, а через неї впливають на економічні процеси в суспільстві;

7) перетворюються на суспільні інститути, від діяльності яких значною мірою залежить економічне благополуччя держави і кожної людини зокрема.

З цього видно, що комерційні банки займають важливе місце у банківській системі України.

2. Формування та розвиток комерційних банків в Україні

Після проголошення незалежності в Україні було створено дворівневу банківську систему, що спричинило стрімкий розвиток недержавних (комерційних) банківських установ. Водночас банки почали швидкими темпами нарощувати спектр фінансових послуг, щоби привабити нових клієнтів [3, с. 296].

Згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" вiд 07.12.2000 № 2121-III, що перший рівень банківської системи представляє Національний банк (НБУ), а другий -- комерційні банки різних форм власності. За НБУ закріплено статус центрального банку держави, що поряд з іншими функціями передбачає реєстрацію і ліцензування діяльності комерційних банків [1].

З часу оголошення незалежності України реєстрація новостворених комерційних банків почала здійснюватися Національним банком держави, хоча певна кількість таких банків в Україні народилася за рішенням колишнього Державного банку СРСР.

За перший рік незалежності (1992 р.) в Україні було зареєстровано 60 комерційних банків і на кінець цього року їх загальна кількість становила 133 одиниці. Найбільша кількість комерційних банків була зареєстрована у 1993 р. (84), а з 1995 р. кількість щорічно зареєстрованих банків зменшилась у середньому до шести [7, с. 364].

На початок 2000 р. кількість банків за реєстром становила 203, хоча ліцензію на здійснення банківських операцій мають трохи більше за 80% зареєстрованих банків.

Переважна кількість комерційних банків -- це акціонерні товариства (85,2%), з яких 72% -- відкриті і 28% -- закриті. Товариства з обмеженою відповідальністю становлять лише 14% від загальної кількості зареєстрованих банків.

З 1994 р. в Україні почали з'являтися комерційні банки з участю іноземного капіталу, їх кількість до початку 2000 р. досягла 30, у тому числі зі 100-процентним іноземним капіталом -- 8.

Система комерційних банків України виконує значну роботу щодо залучення вільних грошових коштів та їх спрямування на розвиток національної економіки [7, с. 365] .

Основними суб'єктами кредитування поступово стали господарства колективної форми власності, заборгованість за кредитами яких на початок 2000 р. становила 74% від загального обсягу кредитних вкладів комерційних банків. Потім ідуть господарства приватної форми власності (12,3%) і державні підприємства (11,4%). На кредитування міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав припадає 2,3%.

Відбувається поступовий розвиток банківського кредитування населення, проте воно ще займає незначне місце в кредитних операціях комерційних банків. Хоча за п'ять останніх років кредити фізичним особам зросли більше ніж у 8 разів, їх питома вага у січні 2000 р. становила лише 6,7% від загальних кредитів комерційних банків. При кредитуванні населення, як і юридичних осіб, банки віддають перевагу кредитам на поточні потреби (73,6%), а кредитування інвестиційної діяльності не є для них пріоритетним і становить лише 23,6% усіх кредитних вкладень банків [7, с. 367]..

За станом на 1 квітня 2011 р. ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали 175 банки, у тому числі: 173 банків (98,9% від загальної кількості банків, що мають ліцензію) - акціонерні товариства (з них: 55 банків (31,4%) - відкриті акціонерні товариства, 1 банк (0,6%) - закрите акціонерне товариство, 117 банків (66,9%) - публічні), 2 банки (1,1%) - товариства з обмеженою відповідальністю [6].

У стані ліквідації перебуває 19 банків, з них 17 банків ліквідуються за рішеннями НБУ, 2 - за рішеннями господарських (арбітражних) судів.

За станом на 01.04.2011 р. власний капітал банків склав 133,8 млрд. грн. або 15,2% пасивів банків.

Власний капітал банків має таку структуру. Сплачений зареєстрований статутний капітал складає 96,0% від капіталу; дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу - 1,0%; емісійні різниці - 4,7%; загальні резерви та фонди банків - 11,4%; результати минулих років - 0,4%; результати звітного року, що очікують затвердження - (-23,4%); результати поточного року - 2,0%; результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестицій в асоційовані компанії - 7,9% [6].

Зобов'язання банків за станом на 01.04.2011 становили 748,5 млрд. грн.

Кошти фізичних осіб складають 218,2 млрд. грн., або 29,1% загального обсягу зобов'язань, кошти суб'єктів господарювання - 115,5 млрд. грн., або 15,4%.

Банки мають таку структуру коштів населення з точки зору строковості. Строкові кошти складають 166,3 млрд. грн., або 76,2% від загальної суми коштів населення, а кошти на вимогу - 51,9 млрд. грн., або 23,8%.

За станом на 01.04.2011 активи банків становили 882,3 млрд. грн., загальні активи - 998,8 млрд. грн [6].

3. Проблеми розвитку комерційних банків в Україні та шляхи подолання цих проблем

В Україні наразі серед комерційних банків панує нагальна проблема, все менше довіри до банків з боку населення. Про те, що такої довіри немає свідчить не тільки зниження депозитів у банківській системі на 8,3% за 2010 рік, але й домінування серед клієнтів банків панічних настроїв, причому як серед людей, депозити яких застрягли та знецінились, так і серед підприємств, права яких взагалі ігноруються всіма - банками, регуляторами, державою. Аналогічні настрої домінують і серед позичальників - як юридичних, так і фізичних осіб - тому якість кредитного портфеля українських банків погіршується - збитки від поганих активів, наприклад, за 2010 рік склали 22,2% капіталу банків, обсяги кредитування також падають. Це пов'язано з тим,що банки зіткнулися з низкою проблем [6]:

1. Якість активів банківських та інших фінансових установ знаходиться на невисокому рівні, і напевно буде знижуватися. Це випливає з того, що приблизно 70% доходів українських банків займали надходження від кредиторів.

2. Збереження високих процентних ставок за кредитами. Адже в Україні не багато видів бізнесу, які дозволять повертати 17-20% річних банку, і при цьому ще й отримувати прибуток.

3. Збереження імовірності збільшення частки неробочих активів.

У майбутньому простежуються такі негативні процеси: зниження дохідності та прибутковості банків продовження стагнації сільського господарства та промисловості.

Для вирішення цієї проблеми потрібно [2, с. 321]:

забезпечення режиму чіткої узгодженості грошово-кредитної політики з вимогами зміцнення банківської системи і підвищення довіри до українських банків;

створення максимально повної законодавчої бази функціонування банківської системи;

забезпечення відповідальності банків за прийняті ними зобов'язання перед державою, іншими банками, фізичними та юридичними особами;

підвищення ролі Національного банку України у забезпеченні стійкого розвитку банківської системи, запобіганні системних криз глобального характеру і масового банкрутства банків, що загрожує інтересам держави, суспільства, особи;

створення системи органів нагляду за фінансовим станом банків і вжиття, в разі необхідності, відповідних заходів;

активне включення банківського капіталу в структурні перетворення економіки;

досягнення збалансованості попиту і пропозиції грошей шляхом послідовного зниження ставки рефінансування НБУ і, відповідно, підвищення попиту суб'єктів підприємницької діяльності на позичкові кошти; підвищення рівня управління активами і пасивами банків шляхом створення системи страхування ризиків.

Успіху можна досягти лише тоді, коли банківська політика зорієнтована на певні цінності, які неминуче сприяють досягненню бажаного. Можливо вони не піддаються кількісному виміру, однак позитивно відбиваються на результатах діяльності комерційного банку.

У світовій практиці комплексному плануванню та аналітичній роботі приділяється велика увага. Значним багажем в цій області володіють і вітчизняні експертні науки. Існують всі необхідні передумови для їх більш широкого застосування українськими банками.

Висновки

Роль комерційних банків суттєво змінюється в умовах подальшого розвитку ринкової економіки. Вони стають надзвичайно важливими суспільними інституціями, від діяльності яких значною мірою залежить економічне благополуччя держави, країни загалом і кожної людини зокрема. Функції банків усе більше виходять за межі простого фінансово-кредитного посередництва. Вони стають важливим механізмом проведення державної грошово-кредитної політики, а через неї -- впливу на всі основні економічні процеси в суспільстві.

Для успішної діяльності банків велике значення має їх стабільність. Вона означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкретному середовищі. Забезпечити стабільність можна за допомогою дотримання системи економічних параметрів, що встановлені центральним банком, і підтримання оптимального рівня прибутковості.

Банківська система України пройшла певний шлях розвитку: досягнуті значні здобутки, але є й проблеми.

Тому процес розвитку комерційних банків потребує подальшого вдосконалення і без ефективної банківської політики тут не обійтись.

комерційний банк економічний суспільство

Список використаної літератури:

1. Закон «Про Національний банк України» вiд 07.12. 2000 № 2121-ІІІ

2. Аванесова І.А. Інструментарій регулювання кредитної діяльності комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - Суми: Мрія-1 ЛТД, 2007. - 596 с.

3. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Кредит і банківська справа: підручник. - К.: Знання, 2008. - 564 с.

4. Кірієнко О.Е., Шепілова В.Г., Воротнікова В.Г. Гроші та кредит: навч.-метод. посібник. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - 116 с.

5. Колодізєв О.М. Гроші і кредит [Електронний ресурс], режим доступу: <http://pidruchniki.ws/18041204/finansi/teoretichni_zasadi_diyalnosti_komertsiynko_bankiv>

6. Мальченко C. Розвиток комерційних банків в розвитку економіки України [Електронний ресурс], режим доступу: <http://conferences.neasmo.org.ua/node/246>

7. Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф. Гроші та кредит: підручник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна; За заг. ред. М.І. Савлука. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 598 с.

8. Савлук М.І. Гроші та кредит: конспект лекцій [Електронний ресурс], режим доступу: <http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/745/77/>

Размещено на Allbest.ru