Страхування майна сільгосппідприємств та від нещасних випадків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті

2. Страхування будівель та іншого майна сільгосппідприємств

3. Страхування вантажів при автотранспортних перевезеннях

4. Завдання № 1

5. Завдання № 2

6. Завдання № 3

7. Завдання № 4

Список використаної літератури

1. Обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті

Законодавство визначає обов'язкові види особистого страхування від нещасних випадків. До особливої категорії обов'язкового страхування відносять обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті. Його дія регулюється Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" від 14 серпня 1996 р. № 959. Згідно з цим документом обов'язковому страхуванню від нещасних випадків на транспорті підлягають:

- пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

- працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях.

Обов'язкове страхування не поширюється на пасажирів:

- автомобільного та електротранспорту на міських маршрутах;

- морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях, а також внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ.

Об'єктом обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю страхувальника (застрахованої особи).

Застрахованими особами вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в транспортний засіб до моменту завершення поїздки, а також водії тільки на час обслуговування поїздки.

Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни -- суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховою компанією договір страхування.

Страховими випадками є:

- загибель або смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку на транспорті;

- одержання застрахованою особою травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні інвалідності;

- тимчасова втрата застрахованою особою працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Транспортна організація виступає страховим агентом, перераховує одержані страхові платежі від пасажирів страховикам, які одержали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Відносини між транспортною організацією та страховою компанією щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними агентською угодою та договорами страхування. Таким чином, виходячи з викладеного, випливає, що лише транспортна організація, яка безпосередньо здійснює перевезення пасажирів (перевізник), може виконувати функції страхового агента та укладати договори зі страховими компаніями на страхування пасажирів.

Кожному застрахованому транспортна організація видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначаються:

- вид обов'язкового страхування;

- адреса, телефон і назва страховика;

- розміри страхового платежу та страхової суми.

Згідно з зазначеною Постановою, страховий платіж утримується з пасажира транспортною організацією на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 % вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення до 5 % вартості проїзду.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту міжнародних сполучень страховий платіж входить у вартість квитка у розмірі до 2 % вартості проїзду в національній валюті України. Якщо квиток повністю реалізується за іноземну валюту, страховий платіж входить у вартість квитка та утримується з пасажира у цій же валюті.

Пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства, також підлягають такому страхуванню без сплати страхового платежу і без отримання ними страхового поліса.

Страховий платіж за обов'язковим особистим страхуванням водіїв визначається у розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахованого.

Зауважимо, що у разі перевищення обсягів страхових платежів над виплатами страхових відшкодувань, страхові компанії мають відраховувати транспортним організаціям до 50 % зазначених сум на фінансування запобіжних заходів, спрямованих на зменшення травматизму на транспорті.

Розмір страхової суми для кожної застрахованої особи становить 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Транспортна організація на кожний нещасний випадок, що стався із застрахованою особою на транспорті, повинна: скласти акт про нещасний випадок із застрахованим водієм; скласти акт про нещасний випадок із пасажирами галузевого зразка; видати довідку потерпілому (що мав право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства) із зазначенням відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).

Страхові компанії:

- у разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті виплачують його сім'ї або спадкоємцю 100 % страхової суми;

- при встановленні інвалідності застрахованому внаслідок нещасного випадку на транспорті виплачують таке відшкодування:

за І групу -- 90 % страхової суми; за II групу -- 75 % страхової суми; за III групу -- 50 % страхової суми;

- у разі тимчасової втрати застрахованою особою працездатності виплачують за кожну добу 0,2 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми.

Для отримання страхового відшкодування застрахована особа у страхову компанію подає такі документи: заяву про виплату, акт про нещасний випадок, лист непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності, у разі смерті застрахованого -- копії свідоцтва про смерть та документа про правонаступництво для спадкоємців, а також страховий поліс або документ, що його замінює (для пільгових категорій пасажирів -- документ, що підтверджує право на пільги).

Страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб з дня одержання всіх необхідних документів відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати.

Таким чином, певний захист від нещасних випадків на транспорті створює система обов'язкового страхування. В Україні більшість пасажирів не знають, що на час поїздки вони є застрахованими і можуть звернутися до страхової компанії для отримання страхового відшкодування при виникненні нещасного випадку.

2. Страхування будівель та іншого майна сільгосппідприємств

У процесі реформування вітчизняної економіки перед аграрним сектором постала низка завдань щодо створення ринкових засад діяльності сільськогосподарських підприємств та їх збалансованого розвитку. Це обумовило потребу в нових підходах до його фінансового забезпечення.

З відмовою від планової системи надання сільськогосподарським товаровиробникам бюджетних, кредитних, а нерідко і лімітованих натуральних ресурсів, з призупиненням обов'язкового страхування та появою інших негативних чинників обсяг виробництва продукції різко зменшився, а питомі витрати на її виробництво суттєво зросли. Ціни реалізації продукції тривалий час часто не покривали навіть матеріальних витрат. Нееквівалентний обмін та брак зовнішніх інвестицій негативно вплинули на соціально-економічне становище аграріїв. Це великою мірою зумовило значний відплив працездатних працівників в інші галузі, а також на заробітки за кордон. Країна стала імпортером великої кількості продовольства. Одним з стратегічних завдань виправлення вказаної ситуації та забезпечення дальшого розвитку аграрного сектору є розбудова нової системи страхового захисту господарств аграрного сектору.

На сучасному етапі виникла потреба наукового обґрунтування ролі страхового захисту господарств аграрного сектору в їх економічній стабілізації та розвитку, визначення стратегій і механізмів раціонального формування, розподілу страхових й інших резервних фондів як визначальної передумови упередження та відшкодування збитків, спричинених ризиковими обставинами.

До страхового захисту, крім організації страхування та перестрахування, слід відносити й організацію фондів самострахування, а також централізовані фінансові резервні фонди. Такий захист має давні передумови для виникнення, а найяскравіші форми класичного страхування сільськогосподарських ризиків з'явилися на початку XIX століття. Характерною ознакою їх було те, що страховий захист здійснювався переважно у приватно-публічній або колективно-кооперативній формах.

Страховий захист сільськогосподарських виробників у таких високо розвинутих країнах, як США та Канада, включає не тільки багато видів класичних форм страхування, а й досить вагоме державне субсидування страхування. Доходи фермерів захищаються як від ризиків знищення врожаю через стихійні лиха, так і від втрат через падіння цін на зерно внаслідок перевищення ринкової пропозиції. Якщо підтверджується факт значного зниження оптових закупівельних цін, що призвело до фінансових втрат, останні вважаються такими, що підлягають відшкодуванню. Крім того, фінансова стабільність господарств Канади забезпечується здійсненням не тільки страхування, а й допоміжними програмами фінансування. Програма осіннього (FCAP) та весняного (SCAP) авансування передбачає підтримання восени достатніх грошових потоків фермера в період одразу після збирання врожаю та позбавляє необхідності реалізації продукції на невигідних умовах, а навесні - допомагає під час посіву сільськогосподарських культур і здійснює страхування майбутнього врожаю в фермерській асоціації.

У результаті проведених досліджень особливостей ризиків в сільському господарстві запропоновано таку їх класифікацію:

- виробничі ризики. Ці ризики виникають через невизначеність природних умов виробництва рослинницької та тваринницької продукції. Несприятливі погодні умови, хвороби поголів'я та наявність шкідників є, як правило, тими причинами, що можуть негативно позначитися на кількості та якості виробленої сільгосппродукції.

- цінові, або ринкові, ризики. До цих ризиків призводять нестабільність цін на сільгосппродукцію та матеріально-технічні ресурси. Особливості прояву даного типу ризиків залежать передусім від конкретного виду продукції, що виробляється товаровиробниками. Зазначимо, що оскільки аграрні ринки є досить інтегрованими і включають як внутрішні, так і світові ринки, то коливання світових цін може також призвести до істотних змін у доходах виробників сільгосппродукції.

- кредитні ризики. У багатьох випадках отримані сільськогосподарськими виробниками комерційні кредити не завжди можуть бути своєчасно повернені. Отримання кредитів означає, що виробник має заощадити певну частину свого доходу, щоб у майбутньому сплатити борг. Водночас зростання відсоткової ставки, перепони в отриманні необхідної суми кредитування та певні додаткові вимоги з боку фінансових установ часто звужують можливості отримання або повернення кредиту.

- інституційні ризики. Дії органів державної влади часто є ще однією причиною ризиків в аграрному бізнесі. Ці ризики пов'язані здебільшого зі змінами в державній регуляторній політиці на агарних ринках. Такі дії можуть опосередковано призводити до змін цін на сільгосппродукцію або матеріально-технічні ресурси та спричинити певні адміністративні обмеження у сільгоспвиробництві.

- особові ризики. Природа цих ризиків пов'язана з індивідуальними особливостями працівників. Такі події, як хвороба, травмування або смерть працівника, можуть призвести до вкрай негативних наслідків. Окрім того, зміна спеціалізації виробництва окремого підприємства завдає значних матеріальних збитків. Факти розкрадання майна чи його пошкодження, наприклад, у разі пожежі, також є однією з причин такого типу ризиків.

Страхування будівель, споруд та іншого майна здійснюється на випадок знищення або пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, удару блискавки, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, зливи, граду, зсуву, незвичайних для даної місцевості снігопадів, селів, припинення постачання електроенергії (спричинене страховою подією). Засоби транспорту страхуються на випадок ДТП. Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви сільськогосподарського підприємства. Невіддільною частиною договору є розрахунок вартості майна та страхових платежів. Договір може бути укладений на все майно або на окремий його вид. За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству, а саме: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, обладнання, транспортні засоби, риболовецькі судна, знаряддя лову, об'єкти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, сировина, товари, матеріали та інше майно.

За додатковими договорами може бути застраховане майно, отримане підприємством згідно з договором майнового найму (якщо воно не застраховане у наймодавця) або прийняте від інших підприємств чи населення для перероблення, ремонту, перевезення, зберігання, на комісію тощо; майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт, експонування на виставках.

Договір страхування всього майна може бути укладеним на таких засадах: на балансову вартість, на договірну вартість, на певну частку (відсоток) вартості.

Майно, що надійшло до страхувальника в період дії договору, вважається автоматично застрахованим, а те, що вибуло - вилученим зі страхового захисту без зміни страхової суми і страхового платежу.

Якщо майно страхується на час проведення експериментальних чи дослідницьких робіт або експонування на виставці, то воно вважається застрахованим з моменту, коли взяте з постійного місця перебування для упакування і транспортування до місця випробування або експонування. Страховий захист на таке майно поширюється на період його тимчасового складування, випробування, експонування та зворотного транспортування до того моменту, поки не буде встановлено на постійне місце перебування в пункті, визначеному в договорі.

Не приймаються на умовах добровільного страхування:

¦ гроші готівкою та дорогоцінні метали;

¦ акції, облігації та інші цінні папери;

¦ рукописи, креслення та інші документи, бухгалтерські та ділові книги;

¦ технічні носії інформації, комп'ютерних та аналогічних систем (магнітні плівки, касети, магнітні диски та ін.);

¦ майно, що зберігається у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові.

Для оцінювання основних фондів застосовується їхня повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу. Товарно-матеріальні цінності власного виробництва, а також придбані підприємством, оцінюються в розмірі фактичної собівартості або в цінах, що діяли на день укладання договору з урахуванням зносу, а об'єкти незавершеного будівництва - в розмірі матеріальних і трудових витрат, фактично здійснених на час страхового випадку.

Згідно з чинним законодавством договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника, в якій описується майно, яке приймається на страхування, зазначається його місцезнаходження і призначення, вказуються збитки, які мали місце та їх причини. Ці дані дають змогу правильно визначити ступінь ризику, розмір страхової премії та врегульовувати спірні питання щодо відшкодування збитку.

Страхувальник подає окремо заяву про добровільне страхування майна, що належить підприємству, і заяву про добровільне страхування майна згідно з договором майнового найму. Якщо договір страхування укладається щодо частини майна, то до заяви додається опис відповідного майна.

Якщо страхувальник подав завідомо неправдиві відомості, то страхова компанія має право визнати такий договір недійсним або, якщо це передбачено правилами страхування, зменшити розмір відшкодування збитку та відмовити у його виплаті.

За умови, що після укладання договору страхування зі застрахованим майном відбулися зміни (наприклад, реконструкція, заміна обладнання та ін.), то про них необхідно повідомити страхову компанію. Якщо страхувальник страхує майно, яке вже застраховано в інших страхових компаніях, він має повідомити нову страхову компанію про чинні договори та зазначити страхову суму, оскільки страхова сума не повинна перевищувати страхової вартості.

Договір страхування укладається, як правило, на рік і оформляється видачею страхувальникові страхового полісу, який починає діяти наступного дня після сплати нарахованих платежів (усієї суми або визначеної договором певної її частини).

3. Страхування вантажів при автотранспортних перевезеннях

Страхування вантажів - один з найпоширеніших видів страхових операцій. Той факт, що цей вид страхування виник дуже давно, пояснює причину ретельної та детальної його розробки. Протягом століть відбувався добір підходів та умов страхування, і сьогодні існують та розвиваються лише ті, що найповніше враховують інтереси учасників страхових взаємовідносин і найбільше відповідають сучасним вимогам господарювання. Ці умови в усьому світі характеризуються здебільшого своєю уніфікованістю, що є позитивним фактором, оскільки полегшує проблему вибору страхувальника та роботу страховика. Загальноприйняті умови широко застосовуються і на українському страховому ринку. Розглянемо докладніше діючі умови страхування вантажів, що перевозяться.

Як уже зазначалося, страхувальником може бути особа, котра має страховий інтерес у даному вантажі: відправник та одержувач, фізична чи юридична особа. Страховиком в Україні може бути лише страхова компанія, що одержала ліцензію Укрстрахнагляду та має право здійснювати цей вид страхування згідно з її установчими документами.

Об'єктом страхування вантажів є вантаж, перевезення якого зумовлюється економічними взаємовідносинами сторін.

Оскільки власники транспортних засобів та власники вантажів, що перевозяться, можуть бути різними суб'єктами, в страховій справі використовують відособлене страхування транспортних засобів -- "каско" та страхування вантажів, що перевозяться цими засобами, -- "карго".

Договір страхування вантажу може укладатися на таких умовах:

· з відповідальністю за всі ризики;

· з відповідальністю за окрему аварію;

· без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.

За договором, укладеним за першою умовою (з відповідальністю за всі ризики), відшкодуванню підлягають збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу з будь-яких причин, окрім військових ризиків, впливу (прямого або опосередкованого) радіації, необачності та навмисних дій страхувальника, а також ризиків, пов'язаних із специфікою вантажу та його транспортуванням. Деякі з них можуть бути застраховані за додаткову премію.

За договором, укладеним за другою умовою, відшкодовуються збитки від пошкодження чи повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок: пропажі судна або іншого транспортного засобу; зіткнення або загибелі суден, літаків та інших транспортних засобів чи від удару їх об нерухомі або плавучі об'єкти; посадки судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пожежі, пошкодження судна кригою, а також внаслідок заходів, спрямованих на рятування або гасіння пожежі, тобто всі необхідні і доцільно зроблені витрати щодо рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

За договором, укладеним за третьою умовою (без відповідальності за пошкодження, окрім випадків загибелі), відшкодовуються ті ж самі збитки, що й при відповідальності за окрему аварію. Відмінність полягає лише в тому, що в цьому разі відшкодовуються тільки збитки від повної загибелі всього або частини вантажу, тоді як у попередньому випадку -- від пошкодження чи повної загибелі всього або частини вантажу.

І за другою, і за третьою умовами не покриваються збитки за тими самими видами ризиків, що і в першому випадку.

За своєю суттю страхування вантажів передбачає зобов'язання страховика здійснити виплати страхувальнику згідно з умовами договору в разі настання страхової події, що спричиняє йому збитки.

Об'єктом страхування за таким договором виступають майнові інтереси фізичної чи юридичної особи, що є власником, користувачем чи розпорядником вантажу, внаслідок ушкодження, знищення, зникнення безвісти вантажу за будь-якого способу його транспортування.

Страхувальником може бути фізична чи юридична особа, котра є власником вантажу та має в ньому страховий інтерес. Страховиком виступає лише страхова компанія (юридична особа), що має відповідну ліцензію Управління ліцензування страхової діяльності Департаменту фінансових установ та ринків при Міністерстві фінансів України на право здійснення даного виду страхування згідно з її установчими документами.

При здійсненні зовнішньоторговельних операцій невіддільною частиною міжнародного торговельного контракту є положення про страхування вантажу. Серед умов торговельних угод, що були видані в Парижі Міжнародною торговельною палатою в 1936 році під назвою "Міжнародні комерційні терміни" (INCOTERMS), з останнім перевиданням у 1990 році, найширшого застосування набули чотири основні типи: GIF, CAP, FOB, FAS.

За угодою CIF (вартість, страхування, фрахт) продавець зобов'язується доставити вантаж у порт відправлення, завантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж, сплатити вартість фрахту та застрахувати вантаж від транспортних (морських, автомобільних, авіаційних, залізничних) ризиків на весь час перевезення до моменту передання його покупцеві.

Угода CAF (вартість, фрахт) передбачає, що продавець має власним коштом укласти договір транспортного перевезення вантажу до місця призначення, вказаного у контракті, та забезпечити доставку вантажу на борт судна. Обов'язок страхування вантажу лежить на покупцеві.

За угодою FOB ("вільний на борту") продавець зобов'язується провести завантаження вантажу на борт судна (транспортного засобу), що попередньо був зафрахтований покупцем. Обов'язок страхування вантажу також належить покупцеві.

Угода FAS ("вільний вздовж борту") передбачає, що продавець має організувати доставку вантажу до пункту навантаження, а вся подальша відповідальність за вантаж покладається на покупця.

Відповідальність страховика за договором страхування починається з моменту, коли вантаж буде взято зі складу в пункті відправлення для перевезення, і триває до тих пір, поки вантаж не доставлять вантажоотримувачу на склад, зазначений у полісі, але не пізніше 60 днів після розвантаження морського судна в кінцевому порту призначення.

При перевезенні вантажів наземними видами транспорту також застосовуються умови за угодою "Поставка до кордону". За її умовами обов'язки продавця вважаються виконаними в момент прибуття вантажу на митний кордон країни, зазначеної в договорі купівлі-продажу.

Умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробляються індивідуально кожною страховою компанією. Переважно різниця між правилами різних страхових компаній полягає у визначенні обсягу відповідальності.

Умови страхування вантажів, що перевозяться авіа та наземними видами транспорту, базуються на правилах морського страхування (CARGO), що сформувалися значно раніше. Відмінність полягає у визначенні специфічності ризиків, які виникають у разі експлуатації цих засобів перевезення.

Широке застосування як у зовнішньо-, так і внутрішньоекономічних зв'язках набула особлива форма - Генеральний поліс. За угодою зі страхувальником страховик зобов'язується протягом визначеного строку (як правило, рік) страхувати всі вантажі, що їх отримує чи відсилає страхувальник. Зручність полягає в тому, що за багаторазових поставок відпадає потреба оформляти поліс страхування за кожною окремою партією вантажу. Страховик несе відповідальність за всі вантажі, що підпадають під страхування в разі, коли страхувальник заповнив заяву на страхування вантажу і страхові премії перераховані вчасно. Окрім строку дії, у генеральному полісі зазначаються обсяг та межа відповідальності страховика, інші спеціальні умови.

Вантаж приймається на страхування в сумі, заявленій страхувальником. Страхова сума має відповідати дійсній страховій вартості вантажу, але на практиці страхова сума нерідко не збігається з дійсною вартістю страхового інтересу, що може призвести до непорозумінь та суперечок під час ліквідації збитків. У таких випадках користуються статтею 251 "Кодексу торговельного мореплавства", згідно з якою, якщо страхова сума була заявлена нижчою від дійсної вартості страхового інтересу, страховик відповідає за збитки пропорційно до відношення страхової суми до страхового інтересу. Якщо зазначена в договорі страхування сума перевищує страхову вартість, то договір вважається не дійсним у тій частині страхової суми, що перевищує страхову вартість страхового вантажу.

Страхова вартість, за статтею 1 б Кодексу торгового мореплавства, визначається як первісна вартість вантажу за ціною, яку заплатив страхувальник на момент навантаження, плюс вартість навантаження, плюс власне страхова премія.

У Німеччині за основу береться вартість вантажу на момент настання страхового випадку, а у Франції страхова вартість визначається як вартість вантажу під час навантаження, плюс транспортні витрати, плюс очікуваний прибуток від реалізації вантажу (страховики, як правило, визначають цю величину у 10%).

Тарифи премій зі страхування вантажів, як правило, розраховуються страховиками самостійно.

Розмір ставок страхових премій залежить від інформації, що міститься в заяві страхувальника про укладання договору страхування вантажів, а саме:

- виду вантажу (точна назва, тип пакування, число місць та вага);

- виду транспортного засобу (наприклад, при морському перевезенні - назва судна, рік побудови, тоннаж);

- способу відправлення вантажу (у трюмі, на палубі, навалом, наливом, насипом, у контейнерах);

- маршруту (пункт відправлення, перевантаження, призначення транспортного засобу);

- вартості вантажу;

- типу обсягу страхової відповідальності (умов страхування). Зауважимо, українські страхові компанії додержують такої думки: найбільшою є ймовірність крадіжки вантажу, а найменшою - ймовірність його загибелі під час аварії.

Фактор крадіжки є настільки суттєвим, що, наприклад, у згаданому полісі Ллойда з перевезення вантажів наземним транспортом обумовлюється непокриття збитків у разі крадіжки, якщо вантаж було залишено без догляду. Страхове покриття буде виплачене за умови, що крадіжка була здійснена вночі (з 18.00 до 6.00) з вантажівки, яка перебувала в замкненому гаражі або на спеціально освітленому майданчику при діючій системі сигналізації або вдень при діючій системі сигналізації та вжитих заходах попередження за відсутності водія.

У країнах з високим ступенем кримінальності ризик крадіжки вантажу при перевезенні автотранспортом є дуже високим. Серед європейських країн Італія вирізняється найістотнішим ступенем ризику крадіжки. Тут широко застосовується захоплення вантажу з водієм (hi-jacking).

Слід пам'ятати, що страхові компанії не відшкодовують збитків від пошкодження вантажу за відсутності зовнішніх пошкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.

Завдяки усуненню митних бар'єрів у рамках ЄС значно зросли митні вимоги щодо вантажівок поза його кордоном. Це призводить до тривалих простоїв на шляхах біля митниць, а отже, і до зростання ризику крадіжки. Зі збільшенням розмірів вантажівок зростає вартість вантажів, що перевозяться, а відповідно, й суми збитків у разі їх втрати. Для організованої злочинності крадіжка вантажу з автотранспортного засобу є найзручнішою. Саме тому перевезення цим видом транспорту найризикованіші, а тарифні ставки - найвищі.

Одним із факторів, що можуть істотно вплинути на розмір тарифу, є наявність чи відсутність охорони під час перевезення вантажу. Перевага надається охоронним агентствам. Як доводить практика, пограбування автомобілів, що мають охоронний супровід, трапляються дуже рідко. Крім того, при настанні страхового випадку відомості, що їх дасть охоронець як свідок, беруться до уваги як міліцією, так і страховиком.

Завдання № 1

Розрахувати страхову премію, що зобов'язаний внести роботодавець при груповому страхуванні N- працівників будівельного підприємства від нещасного випадку на виробництві при страховій сумі S- тис. грн. Тарифна ставка склала -Т

У завданні дати пояснення:

1. Яка сфера дії договору страхування від нещасного випадку на виробництві?

Таблиця вихідних даних для рішення завдання.

Найменування, показник	Вихідні дані
N, людина	59
f, %	16
S, тис. грн.	20
Т, %	3,9

Розв'язок

За групового страхування найчастіше страхувальником є роботодавець, а застрахованими - наймані працівники. Групове страхування здійснюється за рахунок юридичної особи (роботодавця). Розмір страхової премії за договором може встановлюватись середнім для всього колективу, а може диференціюватись для окремих груп застрахованих, з урахуванням віку, професії, умов праці тощо.

Розрахуємо страхову премію за формулою:

,

де S - страхова сума; N- працівники будівельного підприємства від нещасного випадку на виробництві; Т - тарифна ставка.

Але, так як ми маємо розмір франшизи - - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та розраховується за формулою

,

де S - страхова сума, тис.грн; f - франшиза, %. Отже,

Отже, страхова премія становить

Відповідь: 42 820грн.

1. Яка сфера дії договору страхування від нещасного випадку на виробництві?

Постійною складовою суспільного розвитку були і залишаються численні нещасні випадки, що загрожують існуванню людини й суспільству загалом. Класифікують нещасні випадки так: нещасні випадки на виробництві та нещасні випадки невиробничого характеру.

Нещасний випадок на виробництві (англ. accident in production) -- це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою працівника у таких випадках:

- при виконанні трудових обов'язків, у тому числі під час відряджень, при перебуванні на робочому місці, на території підприємства або на іншому робочому місці протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

- під час проїзду на роботу та з роботи на транспорті підприємства (на власному транспорті, який використовується в інтересах підприємства);

- під час аварій, пожеж тощо та їх ліквідації на виробничих об'єктах.

Нещасні випадки на виробництві можуть виникати з різних причин, тому вітчизняне законодавство передбачає: загальне положення про розслідування та облік нещасних випадків, спеціальні розслідування нещасних випадків, особливості розслідування та облік професійних захворювань, отруєнь, аварій.

З 1 квітня 2001 р. в Україні запроваджено загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Його основна мета -- це соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Запровадження загальнообов'язкового страхування дещо пригальмувало розвиток добровільного страхування від нещасних випадків, і багато підприємців почали сприймати його як альтернативу. У полі зору нашого вивчення ті страхові послуги від нещасних випадків, що реалізовуються страховими компаніями.

Страхові послуги у разі нещасних випадків можуть мати добровільну або обов'язкову форму, є індивідуальними (страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи) та колективними (страхувальником є юридична особа, яка укладає договір страхування на користь своїх працівників). Страхове покриття з колективного страхування у разі нещасних випадків може обмежуватися тільки періодом професійної діяльності, а може й поширюватися на приватне життя застрахованої особи.

Індивідуальне добровільне страхування у разі нещасних випадків можна класифікувати на:

- повне страхування у разі нещасних випадків: страхування приватного і професійного життя особи протягом дії договору;

- часткове страхування: страхування лише певного періоду життєдіяльності особи (наприклад, страхування від нещасних випадків під час поїздки);

- додаткове страхування: використання його як складової різноманітних комбінованих чи пакетних страхових полісів (наприклад, страхування від нещасних випадків у межах автотранспортного страхування).

Основна мета страхування у разі нещасних випадків полягає у страховому захисті громадян у разі втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку. Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані із життям, здоров'ям і працездатністю страхувальника або застрахованої особи.

Особливості договору страхування у разі нещасних випадків є такими:

При укладенні договору страхування третіх осіб від нещасних випадків необхідна їх письмова згода.

Строк дії договору страхування є обмеженим -- у більшості випадків до 1 року. Крім цього, за необхідністю договори страхування укладаються на декілька годин, днів чи декілька місяців.

На величину страхового відшкодування, що виплачується застрахованій особі за наслідками нещасного випадку, впливає рівень стану здоров'я. Тобто встановлено пропорційний розмір виплати страхового відшкодування залежно від рівня стану здоров'я, працездатності або часу лікування.

Страхова відповідальність настає лише за наслідками нещасного випадку, який стався із застрахованою особою у період дії договору.

Страхові суми, розмір страхових платежів є невеликих розмірів, і страховики не схильні підписувати такі договори страхування з особами, які вимагають укласти їх на дуже великі страхові суми.

Договір страхування від нещасних випадків діє на території України, страхові компанії можуть встановлювати обмеження щодо місця дії договору страхування.

Отже, страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків є тими послугами, яким характерні певні особливості та які пропонуються страховою компанією на фінансовому ринку фізичним і юридичним особам.

Завдання № 2

Пасажир, застрахований від нещасного випадку на виробництві на суму

- S₁ тис. грн. і поліс, що має, змішаного страхування життя на суму - S₂ тис. грн., перебуваючи в службовому відрядженні - виходячи з вокзалу на перон для посадки в автобус міжміського повідомлення впав і одержав травму. На лікуванні перебував t-днів t1стаціонарно й t2 амбулаторно.

Розрахувати розмір страхового відшкодування у зв'язку з одержанням травми ?

У завданні дати пояснення:

1. Які види страхових відшкодувань одержить пасажир ?

Таблиця вихідних даних для рішення завдання.

Найменування, показник	Вихідні дані
S, тис. грн.	7
S, тис. грн.	10
t, дн., в т.ч.	47
t1	17
t2	30

Примітка: При лікуванні амбулаторно розмір відшкодування становить 0,2 %, при стаціонарному лікуванні 0,5 % від страхової суми за день лікування.

страхування нещасний випадок ризик

Розв'язок

Отже у нашому випадку людина має два види страхування: від нещасного випадку на виробництві; від нещасного випадку на транспорті. Розглянемо кожен випадок.

1. Страхування від нещасного випадку на виробництві.

Розмір страхового відшкодування розрахуємо за формулою:

,

де S1 - страхова сума при страхуванні від нещасного випадку на виробництві ; t1, t2- дні стаціонарного та амбулаторного лікування.

;

Всього сума страхового відшкодування від нещасного випадку на виробництві становить

2. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Розмір страхової суми при страхування від нещасних випадків на транспорті становить 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 102 000 грн.

Розмір страхового відшкодування розрахуємо за формулою:

,

де S2 - страхова сума при страхуванні від нещасних випадків на транспорті; t1, t2- дні стаціонарного та амбулаторного лікування.

;

Всього сума страхового відшкодування становить

Отже, сума страхового відшкодування за всіма видами страхування становить:

Відповідь: 20 086 грн.

Завдання № 3

Розрахувати 1)розмір страхової премії й 2) розмір страхового відшкодування по системі пропорційної відповідальності й по системі першого ризику.

Юридична особа застрахувала своє майно з дійсною вартістю - C_о, тис. грн. на суму - S, тис. грн. по всьому пакеті ризиків на строк - 1 рік.

Тарифна ставка по даному пакеті ризиків склала - Т, % За умовою договору безумовна франшиза склала - Fб, тис. грн.

Після закінчення половини строку страхування відбулося загоряння об'єкта страхування й підприємству був нанесений збиток у розмірі - В, тис. грн.

У завданні дати пояснення:

1.Що являють собою система пропорційної відповідальності й система першого ризику?

Таблиця вихідних даних для рішення завдання

Найменування, показник	Вихідні дані
C, тис. грн.	400
S, тис. грн.	250
T, %	0,4
F, тис. грн.	6
В, тис. грн.	40

Розв'язок

1. Розрахуємо розмір страхової премії за формулою

,

де S - страхова сума; Т - тарифна ставка.

2. Страхування за системою пропорційної відповідальності -- організаційна форма страхового забезпечення, за якою передбачається виплата страхового відшкодування у наперед фіксованій частці (пропорції). Страхове відшкодування виплачується у розмірі тієї частини збитку, в якій страхова сума складає пропорцію відносно оцінки об'єкта страхування.

Розрахуємо розмір страхового відшкодування по системі пропорційної відповідальності за формулою:

, де

C_о- вартість майна, тис. грн.; S - страхова сума, тис. грн.; Fб - безумовна франшиза склала, тис. грн.; В - збиток у розмірі, тис. грн.

Отже,

3. Страхування за системою першого ризику -- організаційна форма страхового забезпечення, що передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі фактичного збитку, але не більше наперед визначеної сторонами страхової суми. Під "першим ризиком" у цьому випадку розуміють ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми.

Отже, розмір страхового відшкодування по системі першого ризику становить 40 000 грн.

Відповідь: а) страхова премія становить 1 000 грн.; б) розмір страхового відшкодування по системі пропорційної відповідальності дорівнює 19 000 грн.; в) розмір страхового відшкодування по системі першого ризику - 40 000 грн.

Завдання № 4

Протягом останніх п'яти років фермерське господарство страхувало врожай цукрових буряків на площі S, га Страхових випадків не було. Середня багатолітня врожайність У ц/га. Страхувальник виявив намір укласти страхову угоду на наступний рік на таку саму площу цукрових буряків. Ціна центнера продукції, погоджена зі страховиком, становить Ц грн. Базова тарифна ставка Т- %.

Визначити:

а) страхову вартість цукрових буряків; б) страхову суму; в) суму страхових платежів.

Таблиця вихідних даних для рішення завдання

Найменування, показник	Вихідні дані
S, га.	37
У, ц/га.	120
Ц, грн	210
Т,%	9,7

Розв'язок

1. Страхову оцінку (вартість) цукрових буряків розрахуємо за формулою:

де S - загальна проща посіву, га; У - врожайність з одного гектара; Ц - ціна одного центнеру врожаю, грн.

2. Страхову суму врожаю визначають за формулою:

де СО_в - страхова оцінка (вартість); 0,7 (70%) - коефіцієнт страхового покривання.

3. Розрахуємо суму страхових платежів:

де Т - базова тарифна ставка.

Відповідь: а) страхова оцінка (вартість) становить 932 400 грн., б) страхова сума дорівнює 652 680 грн., в) сума страхових платежів - 63 310 грн.

Список використаної літератури

1. Страхові послуги: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Яворська Т.В. К., 2008. 350 с.

2. Постанова від 14 серпня 1996 р. № 959 “Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті”, зі змінами.

3. Електронна бібліотека / засіб доступу URL: http://www.vuzlib.org/Str_O/13-4.htm.

4. Страхування: підручник / В. Д. Базилевич, О. Ф. Філонюк, К. С. Базилевич ; [та ін.] ; за ред.: В. Д. Базилевич. К. : Знання, 2008. 1019 с.

5. Періодичнє видання України “Аграрне страхування в Україні”, Київ, 2014 / засіб доступу URL: http://www.agroins.com.ua/producers/analyzeterms.

6. Страхова справа: підручник / О.Д. Вовчак. К.: Знання, 2011.

7. Говорушко Т.А.Страхові послуги. Підручник, К. ЦУЛ., 2011. 376 с.

8. Таркуцяк А.О. Страхові послуги: Навчальний посібник. К.: Видавництво Європейського університету, 2004. 584 с.

Размещено на Allbest.ru