Діяльність АТ "Ощадбанк"

4. Забезпечувати одержання банком прибутку за рахунок залучення якомога “дешевших” ресурсів.

5. Забезпечувати взаємозв'язок і взаємоузгодженість між депозитними операціями і операціями по видачі позик за їх строками та сумами.

6. Особливу увагу в процесі організації депозитних операцій приділяти строковим депозитам, які в найбільшій мірі забезпечують підтримку ліквідності балансу банку.

7. Постійно намагатись, щоб резерви вільних (не залучених в активні операції) коштів на депозитних рахунках були мінімальними (резерв вільних банківських ресурсів визначається як різниця між залишками коштів на поточних та інших депозитних рахунках і величиною позичкової заборгованості).

8. Здійснювати заходи щодо розвитку банківських послуг і підвищенню якості та культури обслуговування клієнтів, що буде сприяти залученню вільних грошових коштів .

При управлінні кредитними ресурсами на рівні банку останній складає плани, в яких прогнозуються надходження вкладів та їх вилучення. При цьому враховуються загальні економічні умови, сезонність, рух процентних ставок, потреби клієнтів (особливо великих) у коштах.

У процесі планування використовуються:

* макроекономічний аналіз;

* інформація від клієнтів.



4. Розрахунково-касові операції

4.1 Відкриття та ведення банками рахунків у національній валюті клієнтам банку

Для відкриття банківського рахунка підприємства подають до установи банку такі документи:

1. Заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства;

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

3. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

4. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

5. Довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

6. Копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;

7. Копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку;

8. Картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджання рахунком, засвідчену нотаріально з відбитком печатки підприємства.

Перелік документів, необхідних для відкриття поточного рахунку фізичним особам в установах Ощадбанку:

Для резидентів:

· паспорт або документ, що його замінює;

· облікова картка платника податків (ідентифікаційний номер);

Для нерезидентів:

· паспорт або документ, що його замінює;

документ, що підтверджує джерела походження готівкових коштів

4.2 Розрахункові операції банку

Касові операції банків полягають у прийнятті та видачі готівкових коштів (банкнот та розмінних монет) від клієнтів та клієнтам.

Банки України здійснюють касові операції, виходячи з таких принципів:

1. Усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банках;

2. Суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кошти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого банком. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, враховуючи день отримання;

3. Витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюється за цільовим призначенням.

Для того, щоб задовольнити інтереси клієнтів, установа банку має касу, де повинна міститись певна сума готівки. Розмір готівки в касі не повинен бути завищеним, оскільки для банку це - непрацюючі активи. Здійснення касових операцій пов'язані з певними витратами для банку (наприклад, на охорону, інкасацію, придбання готівки).

Банки відкривають прибуткові та видаткові каси. Також розрізняють денні і вечірні каси. Денні каси функціонують протягом операційного дня, а після його закінчення готівку приймають вечірні каси. Видаткові операції вечірні каси не здійснюють. Готівка видається клієнтам видатковими касами на підставі таких документів, як грошовий чек, видатковий касовий ордер.

Однією з послуг банку, що мають значний попит, є приймання готівкових платежів населення. Загальна сума платежів, прийнятих установами банку у 2012 році, становить 35 947 552,2 тис. грн., що на 9,0 % більше порівняно з попереднім роком.

У загальній сумі надходжень готівкових платежів 20 959 612,4 тис. грн., або 58,0 %, складають платежі за квартирну плату та житлово-комунальні послуги. Сума платежів, сплачених клієнтами через установи банку до бюджетів різних рівнів, та обов'язкових платежів до державних цільових фондів становить 3 183 137,0 тис. грн. (9,0 % від загальної суми прийнятих платежів). На користь юридичних осіб за реалізовані ними товари, надані послуги та виконані роботи прийнято платежів на суму 11 804 802,9 тис. грн. (33,0 % від суми всіх прийнятих платежів).

На даний час набули популярності операції прийому готівкових засобів в терміналах самообслуговування банку.

Оплата послуг через банкомат здійснюється таким чином:

* вставте картку в банкомат, оберіть мову спілкування і введіть ПІН-код;

* в меню оберіть пункт «Платежі»;

* з переліку, що з'явиться, виберіть потрібну послугу;

* введіть ідентифікатор платежу - номер телефону, особового рахунку, договору;

* введіть суму платежу;

* візьміть чек, який роздрукує банкомат (у чеку міститься інформація про проведену операцію, а також номер телефону платіжної системи, яка забезпечує проведення платежу);

* після видачі чека банкомат поверне Вашу платіжну картку.

Зарахування коштів відбувається протягом декількох секунд.

На сьогоднішній день існує 1541 банкоматів Ощадбанку по всій Україні

5. Кредитні операції банків

5.1 Класифікація банківських кредитів

Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.

Найбільш прийнятною є така класифікація банківських кредитів:

1. За основними категоріями позичальників: кредити галузям народного господарства; кредити населенню; кредити державним органам влади.

2. За цільовим спрямуванням: виробничий; споживчий.

3. За строками користування: строкові;до запитання (онкольні); прострочені; відстрочені (пролонговані).

4. Залежно від забезпечення: забезпечені (ломбардні); незабезпечені (бланкові).

5. За методами надання: у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантовані.

6. Залежно від кількості кредиторів: надані одним банком; консорціумні; паралельні.

7. Залежно від порядку погашення: поступово (в розстрочку); водночас із закінченням строку кредитного договору; у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами.

8. За характером і способом сплати процентів: з фіксованою процентною ставкою; з плаваючою процентною ставкою; зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів (звичайний кредит); зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

9. За ступенем ризику: стандартні; нестандартні.

Ощадний банк пропонує такі види кредитів фізичним особам:

· Державна програма "Доступне житло";

· Кредитування на купівлю транспортних засобів;

· Кредитування на придбання майна, що знаходиться в заставі/іпотеці банку;

· Кредитування під заставу грошей на депозиті;

· Кредитування під заставу банківських металів на депозиті;

· Cпоживчий кредит під іпотеку нерухомого майна;

· Кредитування на придбання нерухомого майна на первинному ринку нерухомості;

· Кредитування на придбання нерухомого майна на вторинному ринку нерухомості;

· Кредитування на купівлю земельної ділянки;

· Кредитування на придбання промислових товарів через торговельну мережу.

Ощадбанк входить до числа лідерів серед українських банків, які надають кредити підприємствам багатьох галузей економіки України: агропромислового комплексу, торгівлі і громадського харчування, машинобудування, будівництва, підприємствам ПЕК, переробної галузі та багатьох інших.

Ощадбанк пропонує своїм клієнтам-юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності кредити та кредитні лінії як у національній, так і в іноземній валюті на наступні цілі:

· овердрафт;

· поповнення обігових коштів;

· придбання нових транспортних засобів та/або сільгосптехніки;

· виконання капітальних витрат (обладнання, модернізацію, ремонт тощо);

· реалізацію інвестиційних проектів;

· будь-які цілі під заставу депозиту.

Ощадбанк надає короткострокові (до 1 року) та довгострокові (до 8 років) кредити всім кредитоспроможним юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, незалежно від їх галузевої належності, форми власності, та органам державного управління за умови наявності у них правових підстав для отримання кредиту та реальних джерел своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

5.2 Умови кредитної угоди

Кредитні правовідносини між кредитором і позичальником регламентуються на підставі кредитних договорів.

Кредитний договір - це юридичний документ, що визначає взаємні обов'язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально, з тим щоб ступінь ризику був мінімальний. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсоток за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству.

Умови кредитування в АТ «Ощадбанк»:

Потенційному позичальнику-фізичній особі необхідно:

· бути резидентом України;

· мати достатнє для здійснення виплат по кредиту та процентах співвідношення доходів і витрат.

Потенційний позичальник має знати:

· Погашення кредиту здійснюється щомісяця рівними частинами або ануїтетними платежами.

· Проценти нараховуються на залишок кредиту, сплачуються щомісяця.

· Можливе дострокове повернення кредиту.

Для одержання кредиту потрібні такі документи:

· Заява встановленого зразка;

· Паспорт громадянина України;

· Картка платника податків з реєстраційним номером облікової картки в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків або довідка про присвоєння ідентифікаційного номера позичальника;

· Довідка з місця роботи про посаду і доходи за останні шість місяців;

· Якщо кредит надається під заставу, - документи про право власності на заставлене майно;

· У разі виникнення в Банку питань з приводу надання кредиту - інші додаткові документи.

До потенційного позичальника-юридичної особи висуваються певні вимоги:

· Наявність поточного рахунка в Ощадбанку;

· добрий фінансовий стан;

· позитивна кредитна історія;

· наявність власного капіталу;

· надання забезпечення з коефіцієнтом покриття суми кредиту не менше 1,2:1 (залежно від виду забезпечення)

Для отримання кредиту необхідно перш за все надати:

· кредитну заявку;

· пакет документів;

· в заставу нерухоме та/або рухоме майно (в залежності від цілі кредитування)

5.3 Способи захисту від кредитного ризику

Кредитний ризик -- це ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків по ньому, належних кредитору. Інакше кажучи, під кредитним ризиком прийнято розуміти ймовірність, а точніше загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання прибутків або збільшення витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.

Для кожної кредитної операції характерні свої специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику. Так, кредитний ризик може виникати через погіршення фінансового стану позичальника, відсутність необхідних організаційних здібностей в його керівництва, недостатню підготовку працівника, що приймає рішення про кредитування, та інші обставини.

Найзагальніші способи страхування ризиків у банківській практиці зводяться до їх диверсифікації (тобто розподілу, регулювання структури і розмірів), а також до постійного контролю з боку банку за виконанням необхідних співвідношень, нормативів (наприклад, нормативу максимального розміру ризику на одного позичальника, нормативу великих кредитних ризиків, що встановлюються центральним банком) та здійснення у разі необхідності коригуючих дій.

Суттєву роль при цьому відіграє наявність у банку відповідної інформаційної бази і сучасних технологій, кваліфікованого персоналу, а також проведення постійних робіт з прогнозування економічної кон'юнктури. Однак здійснення подібних робіт потребує значних витрат і доступне лише досить великим банкам

5.4 Позичковий процент та його диференціація

Суть відсотка як економічної категорії полягає в тому, що він являє собою частину прибутку, котру позичальник сплачує за взятий у кредит позичковий капітал. Джерелом відсотка є додаткова вартість, що створюється в процесі продуктивного використання цього капіталу, а кількісним вираженням -- норма відсотка, або ставка. Остання регулюється в основному співвідношенням попиту і пропозиції позичкового капіталу.

Відсоткові ставки по кредитах комерційного банку можуть бути твердими І плаваючими. Тверда ставка залишається незмінною протягом всього строку дії кредитного договору, плаваюча змінюється.

На величину відсоткової ставки впливають такі фактори:

1.Облікова ставка центрального банку (комерційні банки встановлюють відсоткові ставки по своїх позичкових операціях вище облікової ставки).

2.Рівень інфляції (обов'язково враховується, бо інакше банки будуть нести збитки від знецінення грошей).

3.Строк позики (чим довший строк, тим вища процентна ставка).

4.Витрати по формуванню позичкового капіталу (чим дорожче банку дістаються ресурси, тим вища норма проценту по кредиту).

5.Ризик (позики з більш високим ступенем ризику видаються під більш високий процент, щоб компенсувати кредитору витрати від ризикового розміщення коштів).

6.Розмір позики (проценти по великих кредитах повинні бути нижчими, ніж по дрібних, оскільки при видачі великих кредитів банки несуть відносно менші витрати).

7.Попит на позики (більш високий попит на позики передбачає підвищення процентних ставок на них).

8.Характер наданого забезпечення (чим вища якість застави, тим нижчий відсоток по позиці).

9.Зміст заходу, що кредитується (ставки по позиках на виробництво - нижчі, а на посередницькі операції - вищі).

10.Витрати на оформлення позики і контролю (чим більші витрати, тим вища норма позичкового процента).

11.Ставка конкурентів на фінансово-кредитному ринку.

12.Характер відносин між банком і позичальником (постійному клієнту з доброю репутацією може встановлюватись знижка при визначенні величини позичкового процента)

13.Норма прибутку від інших активних операцій.

14.Необхідність отримання прибутку від позичкових операцій.

5.5 Процес кредитування клієнтів банку

Етапи кредитування:

1 етап. До банку подається заявка (клопотання) на отримання кредиту. На цьому етапі оцінюються сильні й слабкі сторони майбутнього позичальника та об'єкта кредитування. Крім заявки, на прохання банку клієнт подає ряд документів: статутні та інші засновницькі документи, бухгалтерський баланс та фінансовий звіт на останню звітну дату, контракти або копії контрактів, техніко-економічне обґрунтування необхідності кредиту, бізнес-план тощо. Після ознайомлення з документами працівник банку проводить попередню бесіду з майбутнім кредитоодержувачем, що дозволяє з'ясувати важливі деталі щодо умов надання та погашення кредиту і відсотків. На цьому етапі банк приділяє увагу достовірності документів та інформації, на основі яких вирішується питання про надання кредиту.

2 етап. Передбачає вивчення кредитоспроможності клієнта. При цьому аналіз кредитної заявки клієнта та його кредитоспроможності базується на використанні різних джерел інформації, серед яких:

* матеріали, отримані безпосередньо від позичальника;

* матеріали, що знаходяться в архіві і базі даних самого банку;

* відомості, отримані від кредиторів, покупців і постачальників позичальника та інших зовнішніх джерел.

5.6 Формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позичками комерційних банків

Резерв формується у тій валюті, в якій обліковується заборгованість, на відміну від попереднього варіанта, коли всі резерви формувались у національній валюті.

З метою нарахування резерву комерційний банк здійснює класифікацію наданих кредитів і депозитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

оцінки фінансового стану позичальника;

погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та процентів за нею.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням вимог цього Положення та рекомендацій НБУ щодо визначення фінансового стану позичальника, схвалених постановою Правління НБУ № 323 від 29.09.97.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи комерційний банк має враховувати такі економічні показники його діяльності: обсяг реалізації, прибутки та збитки, рентабельність, ліквідність, грошові потоки, склад та динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості, собівартість продукції. Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру: ефективність управління позичальника, його ринкова позиція і залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі, погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому, професіоналізм керівництва.

5.7 Особливості надання і погашення окремих видів кредиту

а) Кредит, пов'язаний з вексельним обігом.

Обліковий кредит надається банками при обслуговуванні платіжного обороту клієнта. Кредитна угода виникає в результаті купівлі банком векселя, по якому одержувачем коштів є його клієнт. Ціна купівлі векселя являє собою його номінальну вартість, за вирахуванням облікової ставки

Кредит, наданий під заставу векселів зі спеціального позичкового рахунку, погашається, як правило, шляхом перерахування коштів за розпорядженням позичальника з його розрахункового рахунку на спеціальний позичковий рахунок або шляхом зарахування платежів, які надходять від векселедавців по векселях, прийнятих у забезпечення кредиту безпосередньо на спецпозичковий рахунок.

б) Кредит під заставу цінних паперів.

Держання кредиту позичальник подає до банку заяву разом з реєстром цінних паперів, які передаються в заставу. Якщо банк прийняв рішення про надання кредиту, то укладається кредитний договір і договір застави. Розмір кредиту встановлюється у відсотках до вартості застави на момент укладання кредитної угоди.

Погашення кредиту під цінні папери здійснюється з регресією платежів: за бажанням позичальника -- достроково; за вимогою кредитора -- з попереднім повідомленням позичальника.

в) Споживчий кредит.

Споживчий кредит -- це позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам -- резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта.

д) Сільськогосподарський кредит.

Потреба в кредиті визначається як різниця між запасами матеріальних цінностей та виробничими витратами, які не перекриті виходом продукції, з одного боку, та власними обіговими коштами сільськогосподарського підприємства та кредиторською заборгованістю, з іншого.

Погашення кредиту відбувається з поточного рахунку сільськогосподарського підприємства в розмірах і строки, зазначені в кредитному договорі. Строки погашення позичок встановлюються на ті квартали, в яких вихід продукції за планом перевищує планові витрати та приріст залишків матеріальних цінностей

6. Операції банків з іноземною валютою

6.1 Відкриття та ведення банками рахунків у іноземній валюті клієнтам банку

В Україні функціонування валютних рахунків регулюється Інструкцією НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах». При цьому за процедурою відкриття й обслуговування валютні рахунки мало чим відрізняються від гривневих рахунків, а за своєю сутністю є аналогічними. Щодо поточних та вкладних (депозитних) рахунків у вітчизняній банківській практиці немає суттєвих обмежень для фізичних осіб порівняно із субєктами підприємницької діяльності.

Керуючись Положенням про операції з іноземною валютою та Положенням про порядок організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, затвердженим постановою правління АТ «Ощадбанк» від 26.02.2008 р. №62, та на основі Генеральної ліцензії, Ощадбанк проводить валютні операції.

На підставі одержаної в Національному банку України ліцензії Ощадний банк України має право здійснювати такі валютні операції:

Неторговельні операції - операції з перерахування валютних цінностей, не пов'язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів чи послуг (у тому числі видача готівки для покриття видатків осіб, що виїжджають у закордонні відрядження). Купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті. Організація роботи та порядок проведення операцій в обмінних пунктах, інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

Операції за міжнародними торговельними розрахунками - операції за міжнародними розрахунками, що пов'язані з експортом та імпортом товарів і послуг згідно з вимогами чинного законодавства, інструкцій Національного банку України, Уніфікованих правил та традицій Міжнародної торговельної палати.

Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку - купівля та продаж іноземної валюти в готівковій та безготівковій формах за власний рахунок або згідно з дорученням клієнтів (брокерські послуги) на міжбанківському та біржових ринках.

Існують такі форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності:

Банківський переказ - це доручення клієнта банку перерахувати грошові кошти на користь іншої особи. У міжнародних розрахунках банк здійснює переказ коштів за допомогою свого банку-кореспондента. Бажано, щоб цей банк-кореспондент знаходився в країні, де отримуються кошти. У зовнішньоекономічних розрахунках банківський переказ використовується, зокрема, для оплати: боргових зобов'язань по раніше одержаних кредитах, авансових платежах; авансових платежів; розрахунків нетоварного характеру.

Схема розрахунків шляхом банківських переказів мало чим відрізняється від розрахунків платіжними дорученнями у внутрішньогосподарському обороті. Експортер пересилає імпортеру документи, передбачені контрактом. Імпортер виписує доручення своєму банку перерахувати кошти на рахунок експортера (постачальника). Розрахунки банківським переказом більш вигідні для покупця, але вони не захищають інтереси експортера.

Розрахунки по відкритому рахунку полягають у продажу товарів у кредит, при цьому в експортера немає гарантій одержання платежу від імпортера. Тому такі розрахунки застосовуються тоді, коли існують регулярні і стабільні ділові відносини між покупцем і виробником і немає законодавчих обмежень. Розрахунки по відкритому рахунку передбачають, що експортер відвантажує на адресу покупця товар, надсилає йому відповідні документи та записує суму у дебет рахунку покупця. Цей рахунок відкривається не в банку, а ведеться підприємством-постачальником. Імпортер повинен оплатити одержані товари протягом заздалегідь обумовленого строку, причому він розпоряджається товарами на свій розсуд.

Інкасо означає операції, здійснювані банками на підставі одержаних інструкцій з документами з метою: одержання акцепту або платежу залежно від угоди; видачі комерційних документів проти акцепту або проти платежу; видачі документів на інших умовах.

Існує два види інкасо: чисте (означає інкасо фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами); документарне (означає інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами, або інкасо лише останніх документів).

У зовнішньоекономічній діяльності в основному використовують документарне інкасо, бо воно краще захищає інтереси постачальника. Постачальник має бути впевнений, що комерційні документи потраплять до покупця лише після оплати продукції.

Документарний акредитив - це грошове зобов'язання банку, яке виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера на користь експортера.

Існують спеціальні види акредитивів: револьверний та компенсаційний.

Револьверний акредитив - це зобов'язання зі сторони банку-емітента відновити акредитив до початкової суми після того, як він був використаний. У свою чергу, револьверний акредитив може бути комулятивним та некомулятивним.

Комулятивний - це коли невикористані суми можуть бути додані до наступного чергового внеску. Некомулятивний - це коли додавання невикористаних своєчасно сум за строками не проводиться.

Компенсаційний акредитив - це новий акредитив, відкритий на базі вже існуючого, непереказного (базового акредитива) на користь іншого бенефіціара (експортера).

Операції купівлі і продажу іноземної валюти здійснюються через обмінні пункти, які переважно є структурними одиницями комерційних банків і мережа яких становить основу функціонування готівкового валютного ринку країни. Організація роботи обмінних пунктів здійснюється з метою забезпечення належного рівня валютного обслуговування фізичних осіб-резидентів і нерезидентів.

Операції з дорожніми чеками передбачають купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту та купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні.

Размещено на Allbest.ru