Організаційно-економічна характеристика АКБ "Укрсоцбанк"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

З 06 грудня 2010 року по 25 грудня 2010 року я проходила практику в Дарницькому відділенні ПАТ “Укрсоцбанк” м. Києва.

У своїй діяльності банк керується Конституцією України, Законами України “Про банки і банківську діяльність”, “Про Національний банк України”, "Про господарські товариства".

Стаття 4 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зазначає, що банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” стосовно засновників та акціонерів (пайовиків) банку застосовується термін учасники. Отже, учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” є одним із найбільших систем універсальних банків України. Заснування банку - 1990 рік. За 14 років роботи банком створено розгалужену мережу у всіх регіонах України із більш як 500 філій та відділень. Багатий досвід та сучасні фінансові технології дозволяють банку досягти значних результатів. За роки свого існування банк завоював стійкий авторитет надійної та стабільної фінансової установи, що стрімко розвивається й оперативно реагує на зміни ринку.

Характерною рисою банку є його універсальність у наданні клієнтам широкого вибору послуг. Поряд з традиційними операціями з кредитного і розрахунково-касового обслуговування, фінансування капітальних вкладень господарств банк залучає на депозитні рахунки кошти підприємств і організацій, вклади населення, виконує операції з цінними паперами, практикує видачу гарантій, здійснює факторингові і лізингові операції.

Основні принципи, на яких банк будує свою діяльність - це індивідуальний підхід до роботи з кожним клієнтом, постійний пошук нових банківських технологій, розширення спектру фінансових послуг високої якості. Для зручності клієнтів створено мережу відділень банку в місті та області, де висококваліфіковані спеціалісти пропонують повний комплекс банківських послуг для юридичних та фізичних осіб.

У даному звіті буде розглянуто організацію діяльності АКБ «Укрсоцбанк», структуру управління банком, державне регулювання діяльності банку, порядок складання фінансової звітності, основні послуги, які надає банк своїм клієнтам, зокрема, кредитування, розглянуто формування та використання фінансових ресурсі банку.

1. Організація діяльності банка

Структура управління банка.

Успішність діяльності усієї системи залежить від того, наскільки успішно діє кожний з її елементів, що зумовлює важливість професійного управління ними.

· загальний кредитний портфель банку становить 38,046 млрд. грн. При цьому обсяг кредитів населенню перевищує суму кредитів підприємствам (20,057 млрд. грн. проти 17,989 млрд. грн.).

· чисті активи становили 42,949 млрд. грн.

· обсяг коштів юридичних осіб на строкових і поточних рахунках становить 5,193 млрд. грн.

· обсяг коштів фізосіб складає 9,535 млрд. грн.

· капітал банку склав 6,068 млрд. грн. Із початку року він збільшився на 0,7%.

· чистий прибуток банку за підсумками дев'яти місяців 2009 року -- 24 млн. грн.

Це показники з підсумку діяльності ПАТ «Укрсоцбанк» за дев'ять місяців 2010 року. В своїй практичній діяльності ПАТ "Укрсоцбанк" дотримується економічних нормативів діяльності, встановлених Національним банком України. Показники економічних нормативів діяльності банку значно перевищують нормативні значення, що свідчить про стабільність фінансового стану ПАТ "Укрсоцбанк".

Як одна з найнадійніших фінансових установ України банк пропонує повний комплекс сучасних фінансових та платіжних інструментів, що допомагають організаціям досягнути комерційного успіху, а людям - підвищити рівень добробуту.

Органiзацiйна структура ПАТ" Укрсоцбанк" визначена Статутом банку та складається: з Головного офісу в м. Києві, фiлiй (обласних фiлiй, розташованих в обласних центрах України, Кримської республiканської фiлiї, Київської міської та Севастопольської фiлiй та фiлiй) вiддiлень. ПАТ" Укрсоцбанк" зі своїми фiлiями та вiддiленнями є єдиною системою. Фiлiї та вiддiлення банку не є юридичними особами й здійснюють свою дiяльнiсть від iменi банку вiдповiдно до положення про фiлiю та вiддiлення, довiреностi банку та дозволу, наданого банком - юридичною особою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки в Україні можуть створюватися у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» за організаційно-правовою формою є відкритим акціонерним товариством.

Органами управління Банком є:

· Загальні збори акціонерів;

· Спостережна рада;

· Правління.

Вищим органом Банку є Загальні збори акціонерів, які скликаються не рідше одного разу на рік.

До компетенції загальних зборів належить:

· визначення основних напрямків діяльності Банку та затвердження звітів про їх виконання;

· внесення змін та доповнень до статуту Банку;

· зміни розміру статутного капіталу Банку;

· призначення та звільнення Голови та членів Спостережної ради Банку, Голови та членів Ревізійної комісії;

· затвердження річних результатів діяльності Банку, включаючи його дочірні підприємства, - затвердження звітів та висновків Ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

· розподіл прибутку, строків та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

· затвердження Положення про Спостережну раду Банку;

· прийняття рішення про припинення діяльності Банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу.

Спостережна рада і правління керують діяльністю банку в межах повноважень, наданих їм загальними зборами акціонерів. Вищим органом банку є загальні збори акціонерів, які скликаються не рідше одного разу на рік.

Спостережна рада банку є колегіальним органом управління, який представляє інтереси акціонерів в період між проведенням загальних зборів акціонерів. Голова спостережної ради здійснює керівництво діяльністю ради, забезпечує контроль за виконанням спостережною радою та правлінням рішень загальних зборів акціонерів, представляє інтереси банку в усіх організаціях як на території Україні, так і за її межами.

Спостережна рада банку здійснює такі функції:

- призначає і звільняє Голову, заступників Голови та членів Правління банку, в тому числі виконуючими обов'язки;

- контролює діяльність Правління банку;

- визначає зовнішнього аудитора;

- приймає рішення щодо покриття збитків;

- приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій та представництв банку, затвердження їх статутів та положень;

- затверджує положення про Ревізійну комісію;

- затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання Голови правління, його заступників та членів Правління банку;

- приймає рішення про притягнення до матеріальної, дисциплінарної відповідальності Голови Правління, його Заступника та члена Правління банку;

- затверджує Положення про Правління банку, що регламентує його роботу і визначає повноваження Заступників голови Правління та членів Правління банку;

- приймає рішення про розпорядження майном та коштами банку на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу банку;

- приймає рішення щодо розміру оплати послуг аудиторів, винагород і компенсацій, які виплачуються членам Ревізійної комісії;

- приймає рішення про участь банку в інших підприємствах та організаціях;

- приймає рішення щодо випуску облігацій банку;

- розглядає питання, внесені для обговорення за ініціативою Загальних зборів акціонерів, Голови та члена Спостережної ради банку, ревізійної комісії, Голови Правління банку;

- здійснює інші повноваження, делеговані Загальними зборами акціонерів банку, окрім тих що відносяться до їх виключної компетенції.

Виконавчим органом банку є правління, що здійснює управління поточною діяльністю, формуванням фондів, необхідних для статутної діяльності, та несе відповідальність за ефективність роботи банку. Голова правління без довіреності представляє банк в усіх підприємствах, укладає договори та угоди в межах своїх повноважень.

Правління банку здійснює такі функції:

- вирішує всі питання діяльності банку, за винятком тих, які входять до компетенції Загальних зборів акціонерів і Спостережної ради банку, а також виконує передані йому Загальними зборами акціонерів і Спостережною радою банку функції, що належать до компетенції цих органів;

- організовує виконання рішень Загальних зборів і Спостережної ради банку, попередньо розглядає всі питання, що виносяться на Загальні збори акціонерів і Спостережну раду банку, за винятком кадрових питань, передбачених пунктами 13.3.1., 13.3.11., 13.4.3., 13.4.4. Статуту, і готує у зв'язку з цим необхідні документи;

- в межах своєї компетенції затверджує положення, правила, інші внутрішні документи банку;

- розглядає питання організації роботи банку по різних напрямках його діяльності, в тому числі повноваження щодо розгляду яких передані Правлінню Загальними зборами акціонерів та Спостережною радою банку;

- встановлює основні планові показники діяльності банку та їх розподіл за філіями;

- забезпечує організацію обліку розповсюдження випуску цінних паперів відповідно до порядку, затвердженого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- в порядку та в строки, визначені чинним законодавством України, надає Національному банку України інформацію, необхідну для цілей банківського нагляду;

- надає пропозиції Голові Спостережної ради банку стосовно організаційної структури, кількісного складу, системи оплати праці та матеріального заохочення працівників Головного офісу;

- визначає організаційну структуру, кількісний склад, систему оплати праці та матеріального заохочення працівників філій та представництв банку;

- приймає рішення щодо списання за рахунок спеціальних резервів активів банку, визнаних безнадійними відповідно до чинного законодавства України, та в порядку, визначеному внутрішніми нормативними документами банку;

- контролює дотримання банком чинного законодавства та документів, що визначають порядок його діяльності.

2. Відносини банку з державою

Державне регулювання діяльності банку.

Банк здійснює діяльність на підставі законодавчих і нормативних актів, що регулюють банківську діяльність в Україні, в тому числі отриманої від Національного банку України ліцензії за №5 від 29 грудня 2001 року, дозволу №5-2 від 29 липня 2003 року та додатка до дозволу №5-2 від 29 липня 2003 року. Зазначені ліцензія та дозвіл дозволяють банку здійснювати всі операції, передбачені нормами статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:

I. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;

3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

4) визначення процентної політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентських відносин;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

9) імпорту та експорту капіталу .

Відповідно до статті 36 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачуваних збитків по всіх статях активів та позабалансових зобов'язаннях. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 відсотків від прибутку банку до досягнення ними 25 відсотків розміру регулятивного капіталу банку.

У разі коли діяльність банку може створювати загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру резервів щорічних відрахувань до них.

Порядок складання фінансової звітності банку.

Фінансова звітність Банку - це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають його фінансовий стан на кінець останнього дня звітного періоду та результати діяльності за вказаний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність Банку для прийняття економічних рішень. Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів Національного банку України, облікової політики Банку, Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Інформація, відображена в фінансовій звітності, повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень.

Банк складає та надає фінансову звітність до Національного банку України у встановленому ним порядку.

Фінансова звітність Банку-юридичної особи складається тільки Головним офісом. Для складання фінансової звітності філії надають в електронному вигляді файли звітності та окремі показники встановленого змісту та формату. При складанні річного фінансового звіту регіональні філії надають встановлені форми звітності на паперових носіях, підписані керівником та головним бухгалтером установи Банку.

Відповідно до статті 69 “Звітність банків” Закону України “Про банки і банківську діяльність” фінансовим роком Банку вважається календарний рік, який розпочинається 1 січня.

Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є календарний рік.

Складанню річного фінансового звіту передує обов'язкова інвентаризація активів, зобов'язань, резервів, включаючи і обліковані на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та правильність оцінки.

Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника Банку (філії).

Річна фінансова звітність Банку включає:

- загальну інформацію про діяльність Банку,

- баланс,

- звіт про фінансові,

- звіт про рух грошових коштів,

- звіт про власний капітал,

- примітки до звітів.

Річна фінансова звітність підлягає обов'язковій перевірці та підтвердженню аудитором відповідно до Законів України “Про аудиторську діяльність” та “Про банки і банківську діяльність”. За висновки щодо фінансових звітів відповідає аудитор.

Існує таке поняття як консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність Банку, що відображає його фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів з урахуванням дочірніх установ та асоційованих компаній як єдиної економічної одиниці.

З метою організації роботи по складанню фінансової звітності консолідованої групи Банк визначає перелік дочірніх та асоційованих установ, фінансова звітність яких, відповідно до чинних нормативно-правових вимог, підлягає консолідації, та складає таблицю складу учасників консолідованої групи.

3.Формування прибутку банку

Класифікація доходів і витрат банку.

Банк отримує доходи та здійснює витрати в процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Вказана класифікація доходів і витрат застосовується при складанні фінансової звітності (консолідованої).

До операційних належать:

- процентні доходи (витрати) - доходи (витрати), отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка, а саме: доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків), доходи (витрати) за кредитами і депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за фінансовими інструментами,

- комісійні доходи (витрати) - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:

а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. Перелік таких комісій (в частині доходів) визначається тарифним планом. До них належать такі комісії:

· комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки:

· комісії за оцінку фінансового стану позичальника;

· комісії за оцінку гарантій, застав;

· комісії за обговорення умов інструменту;

· комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.

· комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

· комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов'язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

Комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено. Якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов'язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).

Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту;

б) комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, визнаються доходами (витратами). До них належать:

· комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

· комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

· комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов'язання;

· комісії за управління інвестицією тощо;

в) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать:

· комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів,

· комісії за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, комісії за синдикування кредиту,

· комісії за довірче обслуговування клієнтів тощо;

- прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів, , у тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами, а саме: результат від реалізації фінансових інвестицій; від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості; від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів),

- дивідендний дохід - дохід, який виникає у результаті використання Банком цінних паперів з нефіксованим прибутком,

- витрати на формування спеціальних резервів Банку -витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активу банку та списання безнадійних активів,

- доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли в погашення заборгованості, яка була визнана Банком безнадійною до отримання,

- інші операційні доходи (витрати) - доходи (витрати) від операцій, не пов'язаних з інвестиційної та фінансовою діяльністю Банку, а також ті, що не віднесені до вищевказаних груп, зокрема: доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди), витрати на інкасацію, аудит, неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше,

- загальні адміністративні витрати - витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності Банку, а саме: витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо), амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо), гонорари за професійні послуги (юридичні, аудиторські, медичні тощо), витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо), сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком,

- податок на прибуток - витрати на сплату податку на прибуток відповідно до чинного податкового законодавства та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових активів і зобов'язань.

Прибуток АКБ «Укрсоцбанк».

Обліковий прибуток (збиток), економічний показник ефективності діяльності Банку за звітний період, визначається як різниця між доходами та видатками відповідно до нормативних документів Національного банку України.

Обліковий прибуток (збиток) за звітний рік визначається на рівні філій Банку в останній робочий день року. При цьому для визначення облікового прибутку/збитку враховуються як отримані/сплачені доходи/витрати, так і не отримані/не сплачені доходи/витрати.

Прибуток, що залишається у розпорядженні Банку після сплати податків і обов'язкових платежів, розподіляється згідно із статтею 10 Статуту АКБ “Укрсоцбанк”, направляється на формування резервних та інших фондів, збільшення капіталу та виплату дивідендів. Строк, порядок і розміри виплати дивідендів визначаються Загальними зборами акціонерів Банку. Остаточний розподіл прибутку затверджують Загальні збори акціонерів Банку.

4. Послуги банку

фінансовий банківський прибуток

Основні напрямки діяльності установи.

За переліком видів послуг, які надаються, та груп клієнтів, що ними користуються, а також сферами застосування залучених ресурсів і власного капіталу то, відповідно до Статуту, АКБ “Укрсоцбанк” є універсальною кредитно-фінансовою установою.

Відповідно до стратегічного плану розвитку прийнято внутрішню структуру банку, яка складається з трьох бізнес-орієнтованих напрямків:

· Корпоративний бізнес -- обслуговування юридичних осіб.

· Роздрібний бізнес -- обслуговування фізичних осіб.

· Фінансово-інституційний бізнес -- надання послуг комерційним банкам та компаніям, які емітують власні фінансові інструменти, як правило, корпоративні облігації.

Поділ на бізнес-напрямки, а також підрозділи їх підтримки, проведено по всій системі АКБ «Укрсоцбанк».

АКБ „Укрсоцбанк” здійснює свою діяльність з метою надання широкого спектру банківських послуг, які своєчасно відповідають на потреби ринку, та збільшення ринкової вартості Банку. Операційна діяльність банку організовується з урахуванням процесного підходу до управління банком.

На підставі банківської ліцензії банк здійснює наступні банківські операції:

- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

- а також такі операції та угоди:

- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

- лізинг;

- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Крім того, відповідно до письмового дозволу Національного банку України, банк здійснює наступні операції:

- операції з валютними цінностями;

- емісію власних цінних паперів;

- організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

- здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

- здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

- перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

- операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

- з інструментами грошового ринку;

- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

- з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

- довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

Контрагенти банку.

Порядок процесу кредитування в АКБ «Укрсоцбанк».

Банк при кредитуванні керується Цивільним кодексом України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про заставу", іншими законодавчими актами, “Положенням Національного банку України про кредитування ” , іншими нормативними актами Національного банку України, Статутом банку, положенням “Про порядок проведення роботи з позичальниками (юридичними особами) та розподіл обов'язків між службами банку в процесі надання, супроводження та повернення кредитів”, технологічними картками з питань кредитування та положенням «Положення про кредитування клієнтів роздрібного (середнього та малого) бізнесу в АКБ "Укрсоцбанк"».

Кредитування здійснюється на умовах цільового використання, строковості, повернення, платності та забезпеченості.

Кредити надаються Банком суб`єктам підприємницької діяльності, які є платоспроможними юридичними особами всіх форм власності, мають самостійний баланс і власні кошти, відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами та відповідачами в суді, господарському суді або в третейському суді, а також фізичним особам - суб`єктам підприємницької діяльності.

Для забезпечення ефективності кредитних вкладень і мінімізації ризику несвоєчасного повернення кредитів, рішення про їх надання приймається колегіально, на засіданнях відповідних Кредитних комітетів (рад, комісій), Правління та/ або Спостережної ради Банку в межах їх повноважень.

Кредитні відносини між позичальником та Банком в обов'язковому порядку оформлюються договорами кредиту (у письмовій формі), в якому визначаються всі питання, пов'язані з кредитуванням, у т.ч. мета, розмір, термін кредитування, плата за кредит, форми забезпечення його повернення, порядок надання і повернення кредиту, метод нарахування процентів та періодичність їх сплати, порядок здійснення контролю за використанням кредиту, умовами договору застави, права, обов'язки та відповідальність сторін за договором, строк дії договору тощо.

Кредитування установами Банку позичальників проводиться в межах встановлених прав (лімітів).

Банк, в залежності від продукту (стандарту), предмету (об`єкту) та цілі кредиту, надає наступні види кредитів позичальникам:

· разовий кредит,

· відновлювальна кредитна лінія моновалютна,

· відновлювальна кредитна лінія мультивалютна,

· невідновлювальна кредитна лінія моновалютна,

· невідновлювальна кредитна лінія мультивалютна,

· кредити за Генеральною угодою про здійснення кредитування,

· факторинг.

Кредитний цикл (процес) кредитування клієнтів складається з наступних етапів:

· подання клієнтом пакету документів на отримання кредиту,

· оцінка банком фінансового стану (класу) клієнта (поручителя),

· підготовка підрозділами банку, задіяними в кредитному циклі (процесі) висновків (візування акти позичальника) щодо можливості видачі кредиту та прийняття рішення Кредитним комітетом (радою, комісією) на видачу кредиту,

· оформлення кредитного договору та договорів забезпечення,

· видача кредиту (траншів кредиту),

· кредитний моніторинг,

· погашення кредитної заборгованості,

· вилучення запису про обтяження предмету застави (іпотеки),

· передача кредитної справи в архів.

Кредитні операції банку складають левову частину від усіх операцій банку. Тому кредитні ризики є найбільш суттєвими. Банки повинні формувати резерви на рівні, необхідному для покриття кредитних втрат за кредитним портфелем.

5. Вивчення формування та використання фінансових ресурсів банку

Ресурси комерційного банку.

Банківські ресурси -- це сукупність коштів, які є в розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій.

У залежності від джерел формування ресурси комерційних банків поділяються на власні, залучені (депозитні) та позичені (недепозитні). До власних коштів належать: статутний капітал, фонди та загальні резерви банку, нерозподілений прибуток. До залучених: рахунки і депозити інших банків, депозити і вклади фізичних осіб, депозити юридичних осіб, цінні папери власного боргу(ощадні сертифікати, векселі). До позичених коштів належать міжбанківські кредити та емісія боргових зобов'язань(облігацій).

Формування власного капіталу АКБ «Укрсоцбанк».

Власні ресурси (капітал) комерційного банку є основою для залучення інших ресурсів суб'єктів ринку й необхідного умовою розвитку банку.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. капітал банку включає:

· основний капітал;

· додатковий капітал.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

1) нерозкриті резерви (такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість "прихованих" резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти;

4) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди.

Додатковий капітал не може бути більшим 100 відсотків основного капіталу.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше 10 мільйонів євро.

Недепозитні (позичені) кошти банку -- це головним чином позики на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кредитів центрального банку (НБУ), операцій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку, а також позик на ринку євродоларів. Ці кошти мають суттєве значення для підтримки поточної банківської ліквідності й тому активно використовуються комерційними банками України. Кошти, отримані комерційним банком за допомогою облігацій, не можуть вважатися власним капіталом, тому що облігації випускаються на певний строк, після закінчення якого ці кошти повертаються інвесторам. Вони свідчать про надання власниками облігацій зазначених коштів у розпорядження емітента у формі довгострокової позики.

Операції по залученню вкладів і депозитів.

Банк залучає значні обсяги ресурсів шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використовуються різні види банківських рахунків. Депозити бувають до запитання і строкові.

Депозит - грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку(під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Депозити на вимогу - це грошові кошти, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку. Депозити строкові - це грошові кошти, розміщені вкладниками в банку на визначений строк.

Висновки

За час проходження практики я ознайомилась із структурою банку, його функціями та метою, порядком припинення його діяльності. Також ознайомилась з нормативними актами, якими керується ПАТ «Укрсоцбанк» при здійсненні своєї діяльності.

При перебуванні з першого дня на практиці спочатку я оформилася у відділі кадрів, а згодом проводилась бесіда з керівником безпеки банка про нерозголошення комерційної таємниці та були підписані відповідні документи.

За весь період проходження практики я вивчала інструктаж з техніки безпеки, структуру банка, структуру відділу автоматизації, ознайомлювалася з інформаційними системами, які існують в банку, з підсистемою кредитування та з нормативно-довідковою інформацією підсистеми, з порядком оформлення договору, з платіжним календарем договору, з аналізом кредитного портфеля банка, з технологічною картою операцій по кредитуванню, розглядала кожний етап кредитування і вивчала послідовності виконання етапів кредитування та ознайомлювалася з вихідними документами на кожному етапі розслідування.

Давала відповіді на запит районного суду щодо надання інформації про дату та суму надходження на рахунок.

Запит на інформацію - це клопотання запитувача про надання інформації, що знаходиться у володінні розпорядника інформації. Письмовий запит надходить листом з повідомленням про вручення. Це означає, що орган державної податкової служби матиме підтвердження, що саме у вказаний у повідомленні день такий лист отриманий.

Оскільки лист є офіційним документом ДПС України, то до його оформлення застосовується порядок складання та подання вихідної документації, врегульований Постановою №1153. Згідно з цією постановою, будь-який вихідний документ органу виконавчої влади повинен викладатися на бланку органу (установи, організації), що направляє документ.

У лівій верхній частині запиту проставляється дата та вихідний номер документа. Текст запиту має містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло й об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження.

Засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та ставлення печатки. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (скорочене - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів і прізвища.

Запити адресуються, як правило, керівнику підприємства.

За час проходження практики я закріпила теоретичні знання і здобула навички практичної роботи. Навчилася працювати з документами, заповнювати їх.

Банк зобов'язаний зберігати протоколи засідань кредитних комітетів (кредитних комісій), інформацію про здійснення кредитної операції, класифікацію кредитного портфеля І формування резервів не менше п'яти років з часу закінчення дії кредитної угоди, а також подавати ці документи уповноваженим працівникам Національного банку на їх запит.

Для щомісячного розрахунку резервів банки здійснюють класифікацію кредитних операцій шляхом проведення інвентаризації та аналізу їх якості. Результати аналізу якості кредитного портфеля мають фіксуватися документально за встановленою банком формою.

Ця форма має вестися і в електронному вигляді. При цьому банк має забезпечити збереження бази даних цієї форми за станом на перше число кожного місяця.

Форма заповнюється на підставі робочих документів щодо кожної кредитної операції, що ведуться кредитним інспектором, за кожним позичальником (контрагентом) окремо.

Робочі документи (кредитна справа) за кожним позичальником (контрагентом) в обов'язковому порядку мають містити:

- назву клієнта, його місцезнаходження (місце проживання);

- номер основного поточного, додаткового поточного та позичкового рахунків;

- письмове клопотання (заявка) про надання кредиту та техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі;

- кредитну угоду та зміни до неї;

- угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї;

- дату видачі та погашення кредиту (за угодою);

- початкову суму кредиту в гривнях або гривневому еквіваленті та код валюти (у разі видачі кредиту в іноземній валюті);

- відсоткову ставку, про всі її зміни та на звітну дату;

- фінансову звітність позичальника (контрагента), що подається до банку-кредитора;

- інформацію про результати оцінки фінансового стану позичальника (контрагента), встановлені цим Положенням та внутрішньобанківським положенням про кредитування і методикою проведення оцінки фінансового стану (на час здійснення кредитної операції та всі наступні дати проведення оцінки, у тому числі на дату зарахування заборгованості на рахунки пролонгованої, простроченої, сумнівної заборгованості або визнання її безнадійною);

- документи, що свідчать про перенесення суми боргу за кредитною операцією на рахунки пролонгованої (із зазначенням номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої чи сумнівної заборгованості (із зазначенням номерів рахунків, дати, суми);

- дату прийнятого рішення про визнання заборгованості безнадійною із зазначенням суми основного боргу та суми відсотків, відповідну виписку з протоколу засідання кредитного комітету банку;

- інформацію про стан погашення заборгованості із зазначенням дат і сум:

- залишкову суму кредитної заборгованості на звітну дату (у гривнях та гривневому еквіваленті в разі видачі валютного кредиту), номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на звітну дату;

- вид та суму забезпечення за угодою;

- документи, що свідчать про стан забезпечення за кредитною угодою;

- суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву;

Размещено на Allbest.ru