Лізингові операції комерційного банку та проблеми їх розвитку

Під час здійснення лізингових операцій перед комерційними банками постають проблеми, аналогічні проблемам кредитування. У першу чергу, це недостатня кількість платоспроможних позичальників та збитковість: за даними Державного комітету статистики, 34,5% загальної кількості підприємств є збитковими. Існує висока ймовірність несвоєчасного одержання лізингового платежу за користування майном, через що банки змушені формувати спеціальні резерви [16].

Спостерігаючи за темпами становлення і розвитку лізингового ринку, які є не досить значними, можна зробити висновок про складність ситуації, що склалася. Тому можна виділити такі групи проблем:

1) макроекономічні проблеми, які створюють несприятливий інвестиційний клімат у країні в цілому;

2) недосконалість законодавчої бази;

3) відсутність пільг, спрямованих на підтримку лізингу [24].

Перша група проблем обумовлена відсутністю довгострокового кредитування, інфляційними процесами, які негативно відбились на економіці країни в цілому. Одним із способів усунення такої ситуації може стати розумна грошово-кредитна політика Національного банку України.

Друга група проблем спричинена недосконалою законодавчою базою, що призводить до подвійного трактування термінів, неузгодженості законодавчої бази тощо. В даному випадку Верховній Раді України необхідно усунути суперечності у законах, які регулюють цей вид діяльності.

Не менш важливою є третя група проблем. Саме запровадження податкових пільг примусить учасників лізингової угоди "закрити очі" на вище перераховані проблеми.

Крім перелічених проблем, негативно також є обмеженість термінів дії лізингових угод. У вітчизняній практиці переважають договори середньострокової дії на відміну від зарубіжних компаній, де лізингові угоди укладаються на довгострокові терміни. Не менш важливу роль відіграє слабкий розвиток інфраструктури ринку та відсутність інформації і реклами щодо лізингових послуг. Інфраструктура лізингового ринку повинна включати широку мережу лізингових компаній, консалтингові фірми, інформаційну систему, банківські установи, маркетингові компанії, страхові й рекламні послуги, а також структури збуту. Недостатній інфраструктурний ринок лізингу спричиняє інші проблеми - брак кваліфікованих кадрів і недостатню інформованість потенційних споживачів лізингових послуг [18].

На жаль, вітчизняне законодавство не відповідає нормам міжнародного лізингового права. Спостерігається яскраво виражена тенденція залежності вітчизняного лізингового ринку від імпорту: близько 80% лізингових операцій є операціями міжнародного лізингу.

Слід зазначити, що нестабільна економічна ситуація в країні є головною причиною короткотерміновості дії укладених угод. У нинішніх нестабільних економічних умовах лізингодавці не можуть дозволити розстрочити виплати за лізинговими угодами на 5 -7 років, що знецінює переваги лізингу, наприклад, у порівнянні з кредитуванням.

Отже, на сьогодні ситуація на лізинговому ринку залишається критичною. Можна зробити висновок, що в сучасних умовах гальмують розвиток лізингових операцій такі проблеми: наслідки світової економічної кризи; недостатньо дієва та малоефективна система державного регулювання та розбіжності між вітчизняним законодавством і нормами міжнародного лізингового права; відсутність податкових пільг; нерозвинена інфраструктура ринку лізингу, яка повинна включати широку інформаційну систему, мережу страхових і консалтингових компаній, банківські та інші фінансові установи, маркетингові агентства, рекламу тощо; нетривалі терміни лізингових угод через спроби мінімізації лізингових ризиків Комплексний лізинговий проект, який охоплює всі види лізингу з гнучкою системою платежів, може бути реалізований лише за умови надання податкових пільг на період розвитку даного виду бізнесу. У зв'язку з цим за останній період нагромадилось багато зауважень і пропозицій, ведеться робота над удосконаленням податкової політики у сфері лізингу.

3.2 Шляхи розвитку національної економіки за рахунок здійснення лізингових операцій

Економічна ситуація, що склалася в Україні, створює сприятливі умови для розвитку лізингових відносин. Передумовами цих відносин є: велика потреба в оновленні виробничих потужностей, криза неплатежів, погіршення збуту продукції, спад виробництва. В національній економіці створилася така ситуація, коли, з одного боку, має місце і підтримується гостра нестача фінансових коштів і низька платоспроможність усіх категорій споживачів при імпорті споживчих товарів, який зріс, що зумовило низький сукупний попит на товари вітчизняного виробництва і його обсяг. З другого боку, має місце зниження надходжень до бюджету і, відповідно, підвищений рівень податків із супутнім цьому "придушенням" виробництва, розширенням "тіньової економіки" і зростаючим відпливом коштів зі сфери банківського обігу [25].

Враховуючи, що основною і безпосередньою причиною спаду виробництва є зниження сукупного попиту, головною метою заходів цього напряму має бути плавне, але досить інтенсивне його підвищення на продукцію вітчизняних підприємств.

Для того, щоб організувати будь-яке виробництво товарів, надання послуг, виконання робіт або розширити масштаби вже розпочатої справи потрібні певні витрати. Дістати у своє розпорядження нові робочі машини, обладнання можна двома способами - придбати чи взяти в оренду. Придбання тих чи інших потужностей можливе тільки тоді, коли покупець має достатні власні кошти або одержить довгостроковий кредит у банку. Більшість суб'єктів підприємницької діяльності в Україні не можуть ні виділити кошти для інвестицій, ні взяти в кредит, бо не спроможні забезпечити його заставою, а за інших умов банки кредитів не надають.

На сьогодні одні підприємства мають готову для реалізації продукцію (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальну та іншу техніку), а інші - потенційні споживачі - не мають коштів для її придбання. Споживачі готові взяти основні засоби в лізинг, але це не влаштовує продавця. У цьому разі і виникає необхідність у лізингодавцеві, який придбає цю техніку і здає її в лізинг споживачеві. В умовах високих ставок на кредити банків лізинг є одним із напрямів здійснення технічного переозброєння підприємств, які не мають достатніх власних оборотних засобів [19].

В умовах ринкових відносин лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Підприємству-виробнику лізинг вигідний тим, що за його допомогою підтримується тісний зв'язок між виробниками і споживачами техніки. Вся інформація про недоліки використовуваного устаткування надходить до підприємства-виробника, яке усуває їх, підвищуючи конкурентоспроможність своєї продукції та розширюючи можливості її збуту. Збуваючи продукцію за лізингом, виробник вирішує проблему отримання плати за неї, що зміцнює його фінансове становище. Лізингові фірми від проведення лізингових операцій отримують досить високий прибуток. Для місцевих органів влади лізинг - це реальний шлях збільшення надходжень у бюджет, створення робочих місць. Інтерес держави полягає в тому, що лізинг виступає важливим фактором подолання кризових явищ в аграрному секторі, створює умови для зростання виробництва продукції і сприяє забезпеченню продовольчої безпеки країни. Активне впровадження лізингових операцій сприяє оновленню основних фондів завдяки збільшенню доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування інвестицій і розвитку малого та середнього бізнесу завдяки більшій доступності лізингових операцій порівняно з іншими інструментами запозичень [21].

Лізингові операції поліпшують конкурентне середовище на фінансовому ринку. Лізинг є ефективним інструментом та привабливим продуктом для учасників фінансового ринку. Через розширення пропозиції фінансових послуг лізинг сприяє пожвавленню конкуренції на фінансовому ринку і, як наслідок, здешевленню та підвищенню якості фінансових послуг.

Лізинг дозволяє не залучати позиковий капітал і не "заморожувати" власний, економити на затратах, пов'язаних з володінням майном, установлювати за погодженням з лізингодавцем гнучкий порядок здійснення лізингових платежів. Ось чому останнім часом багато фахівців органів державного управління, господарські керівники, підприємці та менеджери, наукові працівники виявляють інтерес до питань розвитку в Україні лізингу майна [26].

Лізингові операції допомагають підвищити обсяги реалізації нового обладнання, адже питання збуту готової продукції залишається однією з актуальних проблем сучасної ринкової економіки. Світова практика свідчить, що лізинг розширює вітчизняним та зарубіжним виробникам і постачальникам обладнання доступ до нових клієнтів, і, як наслідок, збільшує можливості нарощування обсягів продажу товарів та послуг.

На відміну від відомої у нас практики прокату (згідно з договорами прокату), договори лізингу укладаються на більш тривалий термін. Якщо при прокаті вид орендованого майна пропонує майнодавець, то при лізингу його обирає лізингоотримувач. Як правило, на момент укладення лізингової угоди об'єкт лізингу ще не є власністю лізингодавача. За договором прокату у тимчасове користування громадянам надається майно культурно-побутового призначення для індивідуального або групового споживання без отримання орендодавцем прибутку від нього, а при лізингу надаються основні засоби, призначені для виробництва продукції або надання послуг з метою отримання прибутку.

У зв'язку з тим, що лізингоотримувач грає визначальну роль у виборі об'єкта лізингу ще на стадії його купівлі - продажу, і об'єкт фінансового лізингу повинен перейти у власність лізингоотримувача, то останній компенсує ризик випадкового знищення або пошкодження (псування) об'єкта і несе затрати з експлуатації, технічного обслуговування, ремонту об'єкта, якщо інше не передбачене договором.

В розвинутій ринковій економіці в процесі лізингової діяльності задіяні значні фінансові ресурси, тому комерційні банки, як правило, не можуть залишити лізинг поза сферою своєї уваги. Розвиток лізингового бізнесу вимагає первинної мобілізації грошового банківського капіталу для купівлі обладнання з метою його подальшого використання за лізингом. Конкуренція на фінансовому ринку спонукає банки до активного розширення лізингового кредиту. Запроваджуючи лізингові операції, комерційні банки отримують можливість підвищувати ефективність роботи з клієнтами. Банки навіть приймають на себе зобов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, сплату податку на майно та ін. Перевагою лізингового кредиту для банку є достатньо високий рівень його прибутковості. Тому лізингові операції значно активізують розвиток банків та банківської діяльності, що в свою чергу, позитивно впливає на розвиток національної економіки в цілому [27].

Загалом, лізинг як форма підприємницької діяльності дуже важливий, оскільки для виробників розширяться можливості збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує. Для лізингодавців лізинг - це більш економічно вигідна форма здачі майна в найм завдяки порівняно високому рівню лізингових платежів. Лізингоотримувачеві надається можливість оперативного поновлення виробничих фондів за рахунок отримання нового дорогого обладнання в користування без його повної оплати. Лізинг одночасно активізує інвестиції приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшує фінансове становище безпосередніх товаровиробників і підвищує конкурентоспроможність малого і середнього вітчизняного бізнесу, а, отже і покращує стан національної економіки.

ВИСНОВКИ

У даній роботі було розглянуто теоретичні аспекти лізингу, його види, форми, функції, особливості банківського лізингу в Україні. Аналіз існуючої практики, проблем та перспектив проведення лізингових операцій комерційними банками України дозволяє зробити певні висновки:

1) лізинг за участю комерційних банків як метод стимулювання оновлення основних фондів підприємств є одним з найперспективніших шляхів подолання Україною інвестиційної кризи та поновлення процесу активного фінансування капіталовкладень - з огляду перш за все на фінансові можливості банків порівняно з іншими господарюючими суб'єктами;

2) інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно;

3) лізинг передбачає 100-відсоткове кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно;

4) часто підприємству легше отримати майно по лізингу, ніж позику на його купівлю, оскільки лізингове майно виступає в якості застави;

5) лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає мажливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися після отримання виручки від реалізації товарів, вироблених на взятому в кредит устаткуванні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;

6) для лізингоодержувача зменшується ризик морального і фізичного старіння майна, так як майно не купується у власність, а береться в тимчасове користування;

7)виробник отримує додаткові можливості збуту продукції.

Лізинг як інструмент фінансування набагато краще впливає на економічні процеси, ніж кредитування. Оскільки лізинговий механізм забезпечує інвестування в реальний сектор економіки й має значний антиінфляційний ефект, чим не може похвалитися кредитування. Банки зосереджують свої активи в споживчому кредитуванні, а лізингові компанії фінансують виробництво. Таким чином, вітчизняний ринок лізингу є одним із найперспективніших фінансових ринків, який здатний активізувати всю економічну систему країни. Формування конкурентоспроможної лізингової галузі має бути одним із найважливіших завдань держави, а вдосконалення лізингових відносин і правильне запровадження зарубіжного досвіду є особливо актуальними питаннями подальших наукових досліджень.

Для вирішення проблем ринку лізингових послуг потрібно, щоб політика держави щодо формування та розвитку ринку лізингу в Україні була спрямована на: дотримання учасниками ринку лізингу вимог законодавства; єдиних підходів при розробці та реалізації політики щодо учасників кредитних відносин на фінансовому ринку; забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу; запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізингових послуг; забезпечення прозорості та відкритості ринку лізингу.

Реалізація запропонованих заходів забезпечить зміцнення та динамічний розвиток вітчизняного ринку лізингу, підтримання довіри до нього та сприятиме його інтеграції в європейський та світовий ринок, допоможе нашій державі підняти ряд важливих та потенційно прибуткових галузей економіки. (агропромисловий комплекс, авіаційно-будівну промисловість, легку промисловість, машинобудування).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Василенко Д., Капроні Р. та інші. Лізинг в Україні. // Підготовлений проектом з розвитку лізингу МФК за фінансової підтримки Агентства Міжнародного Розвитку. - К. - 2004 р. - с.13

2. Данилова Л.І. "Лізинг як фактор інвестиційного розвитку"//Фінанси України. - 1998р. - №11 - с.27.

3. Дорофеєва О.В. Організаційні аспекти управління фінансовими ризиками лізингових компаній // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №6(48).

4. Економічна енциклопедія: К.: Академія, 2001р. - 184с.

5. Закон України “Про фінансовий лізинг” від 11 грудня 2003 р. № 1381-IV

6. Закон України "Про банки і банківську діяльність"\\Бизнес-приложение. - 1998р. - №37.

7. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

8. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. ? Т.: Карт-бланж, 2000.

9. Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси України.- №2. - 2002, с.43.

10. Кочетков В.Н. и др. "Организация лизинговых операций"\\К:1998р. - Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса.

11. Малышенко К. "К вопросу об эффективности лизинга в Украине"\\Економіка, фінанси, право. - 1998р. - №3 - с.43.

12. Матюшко В.И, Внукова Н.Н. "Планирование и анализ лизинговой деятельности банков с использованием ИКТ Project expert"\\Банковские технологии. - 1998р. - №1 - с.56.

13. Міщенко В.І. та ін. "Основи лізингу"\\ К: Земля - 1997р.

14. Податковий кодекс України 02.12.2010 № 2755-VI.

15. ПАТ КБ "ПриватБанк" [Електронний ресурс] : / Режим доступу : http://www.privatbank.ua/about/finansovaja-otchetnost/.

16. Різник В. Придбання лізингоодержувачем предмета лізингу: законодавство та практика його застосування // Лізинг в Україні. - 2007. - №3. - с. 11 - 15.

17. Українське об'єднання лізингодавців[Електронний ресурс] : / Режим доступу : http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin/.

18. Усенко Я.Б. "Розвиток лізингу та новий закон"\\ДІБ про приватизацію. - 2004р. - №11 - с.71.

19. Усоскин В.М. "Современный коммерческий банк: управление и операции"\\М: Все для Вас - 2000р.

20. Фридель В.І. " Аналіз тенденцій розвитку сучасного лізингового ринку України"\\ Економіка ,фінанси ,право. - 2012р. - 17-19 с.

21. Хоменко Е.И. "Проблемы лизинга в деятельности банков"\\Економіка Фінанси Право. - 1996р. - №4 - с.43.

22. Шелемков В. Лізинг не для всіх\\ Дебед-кредит. - 2002р. - №18 - с.22.

23. Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник. ? К.: Центр навчальної літератури, 2005 р.

24. Юрчишин В. Монетарні та валютні ризики країн з перехідною економікою: Навч. посіб. ? К., 2000 р.

25. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. ? К.: Скарби, 1998 р.

26. Ющенко В.А. Розвиток попиту та пропозиції на гроші в Україні: Дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Українська академія банківської справи. - Суми, 1998р.

27. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками: Навч. посібник для студ. екон. спец. вузів. - К. : Знання, 1998 р.

Размещено на Allbest.ru