Размещено на http://allbest.ru

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Фінанси і кредит»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Страхування»

на тему: Стан розвитку особистого страхування в Україні

Студентка 1(3) ФК заочної форми навчання

напряму 6.030508 Фінанси і кредит

Швець Юлія Валеріївна

Шифр: 13.6.04.2.39

Керівник зав. каф. ФіК, проф.,

д.е.н. Богомолова Н.І.

м. Київ - 2014 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ,ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОГО СТРАХУВАННЯ

1.1 Економічний зміст та класифікація особистого страхування

1.2 Страхування життя

1.3 Страхування від нещасних випадків

1.4 Страхування додаткової пенсії

1.5 Добровільне медичне страхування

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РИНКУ ОСОБИСТОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Стан та проблеми розвитку ринку особистого страхування в Україні

2.2 Нормативно-правове регулювання особистого страхування в Україні

2.3 Аналіз стану особистого страхування життя в Україні

РОЗДІЛ 3. ПРЕСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОГО СТАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

3.1 Основні напрямки розвитку особистого страхування

3.2 Особливості страхування життя в Європейських країнах

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Реформування всієї системи економічних відносин, соціальні перетворення та трансформаційні зрушення, що відбуваються в Україні, зумовлюють швидке зростання ринку страхових послуг.

У сучасних умовах господарювання в Україні попри низку економічних проблем досить гостро постали й питання соціального захисту населення, зокрема у сфері пенсійного забезпечення, медичного обслуговування та захисту при настанні різного роду нещасних випадків. Єдиним дієвим механізмом вирішення таких проблем є побудова ефективної системи державного соціального страхування та створення умов для розвитку добровільного особистого страхування.

Особисте страхування як один з сегментів вітчизняного страхового ринку через несприятливі ринкові умови, фінансову кризу та непослідовність реформ у соціальній сфері недостатньо розвинуте та не використовується як механізм вирішення соціальних проблем, які набули перманентного характеру: спад демографічних показників, інвалідність, хвороби, нещасні випадки, відсутність якісної медичної допомоги, потреба в соціальному захисті, матеріальна незабезпеченість людей похилого віку.

Метою курсової роботи є з`ясувати сутність та структуру особистого страхування в Україні, проаналізувати стан та проблеми розвитку окремих видів страхування особистих ризиків, а також виявити чинники, які стимулюють позитивні та негативні тенденції на вітчизняному ринку особистого страхування. Виходячи з мети курсової роботи, завданнями дослідження є: - визначити основні теоретичні положення, сутність, класифікацію та необхідність особистого страхування; - розкрити основи організації особистого страхування в Україні; - визначити стан особистого страхування юридичних та фізичних осіб в Україні; - виявити тенденції розвитку особистого страхування в Україні; - встановити причини виявлених тенденцій розвитку особистого страхування, дати якісну оцінку їм. - визначити основні проблеми розвитку особистого страхування в Україні; - дослідити напрямки вирішення цих проблем і перспективи розвитку особистого страхування в Україні.

Об`єктом дослідження є вітчизняна система особистого страхування в Україні. Предметом дослідження - економіко-правові взаємовідносини, які виникають між суб`єктами та об`єктами страхового в процесі здійснення особистого страхування в Україні.

Теоретико-методологічною основою дослідження є праці закордонних науковців і практиків, а також чинне законодавство України, яке стосується особистого страхування. У роботі використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, історичний метод та метод порівнянь, табличний та графічний методи.



РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ,ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОГО СТРАХУВАННЯ

1.1 Економічний зміст та класифікація особистого страхування

Особисте страхування проводиться з метою організації страхового захисту окремих громадян і членів їх родин на випадок виникнення різних подій, що відображаються на житті, здоров'ї та працездатності цих громадян.

Сучасне визначення особистого страхування міститься в Законі України "Про страхування" (2001), відповідно до ст. 4 якого особисте страхування можна визначити як страхування майнових інтересів, що не суперечать законодавству України і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи.

Об'єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки, тому вважається, що не відбувається компенсація матеріальної шкоди, а мають місце виплати страховика на користь страхувальника або його родини, які носять характер фінансової допомоги.

Договір особистого страхування регулюється Законом України "Про страхування" без виділення окремих його видів. Водночас на практиці існують окремі види договорів особистого страхування зі своїм особливим режимом. Індивідуалізація у такому випадку забезпечується нормами, що містяться в прийнятих на різних рівнях актах, включаючи спеціальні закони, зокрема, про обов'язкове особисте страхування.

В особистому страхуванні виділяють такі групи ризиків, на випадок яких проводиться страхування: смерть страхувальника (застрахованого); тимчасова втрата працездатності; постійна втрата працездатності; закінчення активної трудової діяльності (працездатності) у зв'язку з виходом на пенсію за віком; дожиття страхувальника (застрахованого) до закінчення строку дії договору страхування. Останній ризик дозволяє поєднувати ризикові види страхування з інтересами збереження, що робить надзвичайно привабливим страхування життя навіть в умовах економічної кризи.

Як галузь страхування особисте страхування поділяється на такі підгалузі:

-- страхування життя та пенсій;

-- пенсійне страхування;

-- страхування від нещасних випадків;

-- медичне страхування.

Основний принцип виділення підгалузей пов'язаний з накопиченням страхової суми. Тому їх ще називають накопичувальними видами. Страхові виплати мають становити повну страхову суму, яка виплачується при настанні таких подій: дожиття до закінчення строку дії договору страхування; смерть застрахованого в період дії договору страхування; досягнення застрахованим певного віку (пенсійного або визначеного договором страхування).

Страхування від нещасних випадків об'єднує короткострокові види особистого страхування, за якими обсяг відповідальності передбачає виплату страхової суми або її частини в разі настання таких подій: смерті застрахованого; тимчасової втрати працездатності; встановлення інвалідності. Умовою настання відповідальності є те, щоб ці події були наслідком нещасного випадку.

Медичне страхування об'єднує види особистого страхування, основним призначенням яких є соціальний захист інтересів громадян у разі втрати здоров'я. Воно пов'язане з компенсацією витрат на оплату медичної допомоги (відвідування лікарів, придбання медикаментів, лікування у стаціонарі тощо).

Страхування від нещасних випадків та медичне страхування ще називають ризиковим. Особливістю їх є те, що страхові платежі не повертаються після закінчення дії договору страхування.

Наведемо узагальнену порівняльну характеристику довгострокового (накопичувального) та ризикового особистого страхування:

1. а) накопичувальне: після закінчення строку страхування страхувальник одержує всю суму, сплачену за період дії договору страхування з бонусом (нарахованими відсотками) або без нього;

б)ризикове: після закінчення строку страхування сума страхового внеску не повертається.

2. в) накопичувальне: договір страхування має довгостроковий характер (від 3-х до 20-ти років);

б)ризикове: договори страхування є короткостроковими (від 1-го місяця до 3-х років).

3. а) накопичувальне: страхові внески сплачуються протягом дії договору страхування;

б) ризикове: страхові внески сплачуються одноразово.

4. а) накопичувальне: обсяг страхової відповідальності охоплює широке коло ризиків;

б)ризикове: обсяг відповідальності обмежений одним або двома ризиками.

5. а) накопичувальне: тарифи внесків є достатньо високими; б)ризикове: тарифи внесків є досить низькими.

6. а) накопичувальне: страхова сума може бути будь-якого розміру;

б)ризикове: при визначенні страхової суми встановлюється верхня та нижня межа відповідальності страховика.

За формами проведення особисте страхування буває обов'язкове та добровільне. Перелік обов'язкових і добровільних видів страхування подано в Законі України "Про страхування" (2001).

Класифікація особистого страхування здійснюється ще за такими критеріями:

За обсягом ризику:

-- страхування на випадок дожиття до певного віку або смерті;

-- страхування на випадок інвалідності або недієздатності;

-- страхування медичних витрат.

За видом об'єктів особистого страхування:

-- страхування життя, яке передбачає обов'язок страховика здійснити страхові виплати у випадку смерті застрахованого, а також за дожиття застрахованого до певного віку чи до закінчення строку дії договору страхування;

-- страхування здоров'я, яке передбачає обов'язок страховика здійснити страхові виплати в обумовлених розмірах у разі заподіяння шкоди здоров'ю застрахованої особи внаслідок нещасного випадку або хвороби.

За кількістю осіб, зазначених у договорі (за характером сплати страхових внесків ):

-- індивідуальне страхування, за яким страхувальник виступає одночасно і застрахованим;

-- колективне страхування, за яким страхувальниками і застрахованими виступає група фізичних осіб, зокрема, страхувальником виступає юридична особа, яка укладає договір страхування на користь застрахованих.

За тривалістю страхового покриття:

-- короткострокове (менше одного року);

-- середньострокове (1--5 років);

-- довгострокове (б--15 років).

За формою виплати страхового забезпечення:

-- з одночасною виплатою страхової суми;

-- із виплатою страхової суми у формі ренти.

За формою сплати страхових премій:

-- страхування з виплатою одночасної премії;

-- страхування з довічною виплатою премії;

-- страхування зі щомісячною виплатою премії.

Про соціально-економічну значущість особистого страхування свідчать страхові виплати.

Зі зростанням обсягу страхових премій поступово збільшуються і страхові виплати, однак завдяки специфіці цього виду страхування зростання страхових виплат у найближчі роки не варто очікувати, єдина ситуація, яка може спричинити різке збільшення страхових виплат за цим видом страхування, -- масова втрата клієнтів, що призведе до довгострокового припинення договорів страхування життя за ініціативою клієнтів.

1.2 Страхування життя

Страхування життя посідає важливе місце серед інших видів страхування, що пов'язано саме з його сутністю, адже найважливішим є життя людини. Розвиток ринку страхування залежить як від певних чинників, що безпосередньо впливають на діяльність страхових компаній та населення, так і від загальних темпів і тенденцій становлення ринку страхових послуг загалом.

Змішане страхування життя -- вид страхування, який об'єднує в одному договорі кілька самостійних договорів страхування, зокрема три випадки: дожиття до закінчення строку страхування; смерть застрахованого; втрата здоров'я від нещасних випадків.

Страхувальниками в цьому виді страхування єтільки фізичні особи. Договори змішаного страхування життя укладаються з громадянами віком від 16 до 75 років строком на 3, 5, 10, 15 або 20 років. Розмір страхової суми визначає страхувальник.

При страхуванні на дожиття до закінчення договору страхування страхувальник отримує повну страхову суму, на яку було укладено договір, незалежно від того, отримував він страхові суми у зв'язку з нещасними випадками впродовж дії договору, чи ні.

У разі смерті застрахованого в період дії страхового договору страхова сума в розмірі 100% виплачується правонаступнику, зазначеному в договорі страхування. Природна смерть як наслідок хвороби, старості і т. ій. не є страховим випадком. При страхуванні від нещасних випадків з настанням страхової події застрахований отримує певний відсоток від страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я. Отримання страхової суми за страховим договором від нещасних випадків не залежить від виплат, на які має право страхувальник з державного соціального та пенсійного забезпечення. Нещасними випадками за цим видом страхування вважаються: - утоплення; - опіки, враження блискавкою або електричним струмом; - обмороження; - гострі отруєння газами або парами, отруйними та хімічними речовинами, ліками, харчовими продуктами.

Хвороба не вважається страховою подією. При страхуванні дітей страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованим -- дитина від дня її народження до 18 років. Термін страхування визначається як різниця між віком 18 років та віком (у повних роках) застрахованого при укладенні договору.

Страхова сума виплачується застрахованому в разі нещасного випадку, що стався в період дії договору (певний відсоток), та при дожитті дитини до 18 років.

Страхування до шлюбу. Договір може бути укладено на користь дітей, котрі постійно проживають в Україні. Вік дитини на день підписання договору не може перевищувати 15 повних років.

Страхова сума виплачується застрахованому при його вступі до законного шлюбу в період з дня закінчення строку страхування до досягнення 21 року. При не вступі до шлюбу страхова сума виплачується по дожитті застрахованого до 21 року.

1.3 Страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасних випадків - це ризикове страхування, яке, на відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, передбачає виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини). Виплати страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.

Страхування від нещасних випадків включає: - індивідуальне страхування; - страхування дітей та школярів; - страхування робітників і службовців за рахунок підприємств та організацій; - обов'язкове страхування пасажирів; - державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців, працівників митних, контроль но-ревізійних, податкових, правоохоронних органів; - державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту під час виконання службових обов'язків і т. п. (ст. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування").

А. Індивідуальне страхування від нещасних випадків Страховою подією за договором індивідуального страхування є нещасний випадок, тобто будь-який раптовий вплив на здоров'я застрахованого, який стався не з його волі.

Для добровільного страхування не є страховим випадком інфікування СНІДом в результаті травми, а також хвороба. За умовами договору страхувальник може застрахувати тільки самого себе. Стан здоров'я не є перепоною для укладення договору. Вік страхувальника визначається в межах від 16 років до того віку, який характеризує середню тривалість життя.

Страхова сума визначається за згодою страхувальника і страховика, але страховик встановлює мінімальну та максимальну межі, наприклад, АСК "Консул" за Правилами страхування життя та здоров'я громадян № 5 встановлює мінімальну межу страхової суми 5 грн., а максимальну -- 1000 грн., а за Правилами № 9 мінімальну -- 1000, а максимальну -- 5000 дол. США за курсом НБУ.

Умовами страхування передбачається можливість укладання договорів на строк від 1 до 5 років. На практиці найпоширеніші договори страхування -- 1 рік.

З метою стимулювання страхувальника до укладення довгострокових договорів страховик передбачає знижки тарифів: на три роки -- 5%, на чотири -- 10, на п'ять років -- 10%. Страхова сума виплачується страховиком у разі смерті або втрати здоров'я застрахованого внаслідок страхового випадку.

У разі смерті внаслідок нещасного випадку або насилля страхова сума виплачується правонаступнику, вказаному в договорі, в розмірі 100%. При втраті здоров'я внаслідок страхового випадку страхувальник отримує страхову суму, пропорційну відсотку втрати здоров'я. Наприклад, тимчасова інвалідність, встановлена медичною комісією, передбачає виплати страхових сум у такому порядку: I група -- 80% страхової суми; II група -- 60% страхової суми; III група -- 40% страхової суми. Повна втрата працездатності при І групі інвалідності передбачає виплату 100% страхової суми.

Неможливість внаслідок нещасного випадку виконувати роботу впродовж невеликого проміжку часу називають тимчасовою непрацездатністю. Одноразове відшкодування збитків з тимчасової непрацездатності при амбулаторному лікуванні до 14 днів виплачується в розмірі 0,2% страхової суми за кожний день хвороби, до ЗО днів -- 0,3%. При стаціонарному лікуванні внаслідок нещасного випадку до ЗО днів страхове відшкодування виплачують у розмірі 0,4% страхової суми за кожен день перебування в стаціонарі, а більше ЗО днів -- 0,5%. Не можуть бути застрахованими за умовами цього договору громадяни: - віком на момент закінчення строку договору понад 80 років; - визнані у встановленому порядку недієздатними; хворі на тяжкі захворювання центральної нервової системи (пухлина головного мозку, пухлини спинного мозку та хребта, ураження нервової системи при злоякісних новоутвореннях, гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), гострий некротичний енцефаліт, СНІД, а також душевнохворі); інваліди І групи. Якщо застрахований під час дії договору страхування став особою, яка не може бути застрахованою за зазначеними правилами, страховий захист припиняється.

Б. Страхування дітей та школярів Таке страхування здійснюється за принципом змішаного страхування. Школярі страхуються на період навчання в школі. Договори укладаються терміном на один рік, а розмір тарифної ставки узгоджується з віком дитини.

В. Страхування робітників та службовців за рахунок підприємства За цим видом страхування страхувальником є підприємство або організація, де працюють особи, умови праці яких є досить небезпечними для життя. Такі працівники підлягають обов'язковому страхуванню. Перелік їх подається в Законі України "Про страхування". Виплата страхової суми здійснюється у зв'язку з втратою здоров'я або настанням смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку. Перелік страхових нещасних випадків передбачається умовами договору. Якщо страхується група осіб, то договір укладається на основі списку осіб, що додається до нього. Правила страхування передбачають обмеження страхової відповідальності, якщо втрата здоров'я чи смерть застрахованого пов'язана зі скоєнням ним злочину в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Договори укладаються строком на 1 рік або на кілька місяців. Для оформлення договору організація подає заяву, в якій наводиться або перелік посад та професій, які підлягають страхуванню, або список з прізвищами застрахованих. Страхові внески приймаються одноразово. Страхувальнику вручають страхове свідоцтво, єдине для всіх застрахованих.

Г. Страхування військовослужбовців та військовозобов'язаних, призваних на збори Страхувальниками, що сплачують страхові внески, є військові та інші відомства, які мають свої війська. Страхові випадки, що зумовлюють виплату страхової суми застрахованому: загибель застрахованого внаслідок поранення або захворювання в період дії страхового договору або одного року після звільнення зі служби; поранення під час служби; звільнення із служби за станом здоров'я. Страхові виплати здійснюють на підставі документів, виданих військовою частиною за місцем проходження служби чи зборів.

Д. Обов'язкове страхування пасажирів Цей вид страхування є специфічною формою особистого страхування від нещасних випадків.

Пасажири, котрі перебувають в дорозі, є водночас страхувальниками та застрахованими. Згідно з чинним законодавством, страхування пасажирів поширюється не на всіх пасажирів, а тільки на тих, які їдуть: - залізничним транспортом далекого прямування; - автомобільним транспортом (крім внутріміського та внутріобласного); - внутрішнім водним (крім приміського, екскурсійного); - повітряним транспортом.

Обсяг страхової відповідальності залежить від наслідків нещасного випадку. Страхова сума виплачується у зв'язку з втратою здоров'я або настанням смерті застрахованого. Дія страхового договору починається з моменту оголошення посадки на транспортний засіб і закінчується моментом зупинки та виходу застрахованого в пункті кінцевого призначення за межі території станції (вокзалу, аерофлоту і т. п.). Під час зупинки та виходу пасажира за межі станції дія страхового договору припиняється і відновлюється з поверненням на станцію.

1.4 Страхування додаткової пенсії

У більшості розвинених країн світу пенсійне забезпечення громадян здійснюється із трьох джерел:

- державної пенсійної системи (в межах соціального страхування);

- пенсійних фондів підприємств, професійних спілок та міжнародних організацій;

- страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.

При такій структурі системи пенсійного забезпечення страхування додаткової пенсії здійснюється страховими компаніями та пенсійними фондами, а гарантована (основна) пенсія виплачується державою і залежить від здатності держави акумулювати необхідні для цієї мети грошові засоби.

Пенсійні недержавні фонди за економічною природою є ощадними інституціями. Вони акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків учасників фонду, інвестують їх, а дохід від інвестування розподіляють на потреби самого фонду (підприємницький дохід) та між його учасниками пропорційно до суми внесків. Вважається, що цих засобів має вистачити і до кінця життя застрахованого.

Із усього розмаїття страхового забезпечення пенсійними фондами виділяють три головних напрямки: - індивідуальне страхування пенсій, коли клієнт страхує ("купує") пенсію певного розміру; - індивідуальне страхування пенсії в страховій компанії чи пенсійному фонді, яке ґрунтується на нагромадженні індивідуальних засобів у страховій організації і отриманні пенсії, адекватної нагромадженій сумі; - групове страхування, коли пенсії учасників адекватні загальній сумі.

Найпоширенішим є другий варіант страхового забезпечення громадян. Засади, на яких цей варіант j ґрунтується, мають бути покладені в основу реформування пенсійної системи України в цілому. Передбачається, що пенсійне страхування в Україні має базуватися на системі персональних пенсійних рахунків громадян. Вона акумулюватиме грошові засоби й інвестуватиме їх у спеціальні державні облігації які будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції.

Засоби, отримувані від продажу їх і доповнювані надходженнями від податків, передбачається використовувати для фінансування поточних державних пенсійних витрат. З часом вони спрямовуватимуться для інвестування в економіку (спочатку в державний, а потім і в приватний сектор).

Очікується, що така система в перспективі дасть змогу громадянам України отримувати трудові пенсії виключно за рахунок засобів, нагромаджених шляхом відрахувань із заробітної плати на персональні пенсійні рахунки. Власне система страхування додаткової пенсії ґрунтується на таких засадах. Термін страхування визначається як різниця між пенсійним віком та віком страхувальника на момент укладення договору. Для страхувальників, котрі досягли 60 років (жінки) та 65 років (чоловіки), встановлюється строк страхування 5 років. Після закінчення строку страхового договору пенсія виплачується довічно, якщо договір повністю оплачено страховими внесками.

Дискредитація створених недержавних пенсійних фондів України в перші роки її незалежності зумовлена такими причинами: фонди рекламують себе через обіцянки надмірно низьких внесків та досить високих пенсій; деякі з них починали здійснювати пенсійні виплати через кілька місяців після одержання внесків, що прирікало їх на банкрутство; фонди значною мірою будувались за принципом "піраміди", що забезпечувало їм саморекламу в період їхнього становлення та позбавляло їх перспективи.

1.5 Добровільне медичне страхування

Медичне страхування може бути обов'язковим і добровільним. Обов'язкове державне страхування регламентується законодавством щодо сфери його поширення, механізму визначення страхової суми, правил надходження та способів використання страхових фондів. В Україні ще не прийнято закону про медичне страхування, хоча в Законі України "Про страхування" воно назване першим у переліку обов'язкових видів страхування.

Очікується, що обов'язкове медичне страхування в Україні набуде ознак соціального страхування і ґрунтуватиметься на принципі "багатий платить за бідного, здоровий -- за хворого".

Розглянемо детальніше добровільне медичне страхування (ДМС).

За своїм призначенням медичне страхування є формою захисту інтересів громадян у разі втрати ними здоров'я з будь-якої причини. Воно пов'язане з компенсацією громадянам витрат, зумовлених оплатою медичної допомоги, та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я: відвідуванням лікарів та амбулаторним лікуванням; придбанням медикаментів; лікуванням у стаціонарі; отриманням стоматологічної допомоги, зубним протезуванням; проведенням профілактичних та оздоровчих заходів тощо.

Суб'єктами добровільного медичного страхування є: страхувальники -- окремі дієздатні громадяни, підприємства, що представляють інтереси громадян, а також благодійні організації та фонди; страховики -- страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення цього виду страхування; медичні установи, що надають допомогу на засоби медичного страхування і також мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності.

Страхові фонди добровільного медичного страхування утворюються за рахунок: --добровільних страхових внесків підприємств та організацій; --добровільних страхових внесків різних груп населення; --добровільних внесків окремих громадян.

Добровільне медичне страхування може бути індивідуальним і колективним. При індивідуальному страхуванні страхувальниками, як правило, виступають окремі громадяни, які уклали договір із страховиком про страхування себе або третьої особи (дітей, батьків, родичів) за рахунок власних грошових засобів. При колективному страхуванні страхувальником, як правило, є підприємство, організація, установа, яка укладає договір із страховиком про страхування своїх працівників або інших фізичних осіб (членів сімей працівників, пенсіонерів тощо) за рахунок їхніх грошових засобів.

Страхові організації укладають угоди з профілактично-лікувальними закладами (незалежно від форм власності) про надання ними медичної допомоги застрахованим за певну плату, яку зобов'язується гарантувати страховик. Страховий поліс з добровільного медичного страхування обумовлює обсяг надання медичних послуг, можливість вибору умов отримання медичної допомоги тощо.

Програми добровільного медичного страхування розширюють можливості і поліпшують умови надання профілактичної, лікувально-діагностичної та реабілітаційної допомоги.

Договір з добровільного медичного страхування може, зокрема, передбачати: ширше право вибору застрахованим пацієнтом медичних установ, лікарів для обслуговування; поліпшення умов утримання застрахованого в стаціонарах, санаторіях, профілакторіях; надання спортивно-оздоровчих послуг та інших засобів профілактики; подовження тривалості післялікарняного патронажу та догляду за пацієнтом у домашніх умовах; діагностику, лікування та реабілітацію з використанням методів нетрадиційної медицини; розвиток системи сімейного лікаря; страхування виплат з тимчасової непрацездатності, вагітності, пологів та материнства на пільгових умовах за строками і розмірами грошових виплат; участь у цільовому фінансуванні технічного переозброєння й нового будівництва лікувально-профілактичних установ, підприємств з виробництва медичного устаткування, ліків з правом першочергового отримання послуг або продукції (протези, ліки, діагностика і т. ін.) цих підприємств та організацій.

Тарифи на медичні та інші послуги з добровільного медичного страхування встановлюються за згодою страховика і медичної установи, що обслуговує застрахованих. Розміри страхових внесків встановлюються на договірній основі страховика і страхувальника з урахуванням оцінки ймовірності захворювання страхувальника у зв'язку з віком, професією, станом здоров'я тощо.

При співіснуванні обов'язкового та добровільного медичного страхування держава повинна запровадити механізми, які б забезпечували неможливість реалізації програм добровільного медичного страхування за рахунок погіршення реалізації програм з обов'язкового медичного страхування. На вітчизняному ринку добровільного медичного страхування діють понад 50 страхових компаній. Серед них "Алькона" ВАТ СК, "Остра--Київ" ЗАТ АСК, "Оранта--Донбас" ВАТ СК, "Укрнафтатранс" ЗАТ СК, "Українська охоронна страхова компанія" AT та ін. Мета ДМС -- гарантування громадянам (застрахованим особам) при настанні страхового випадку оплати вартості медичної допомоги за рахунок коштів страхових резервів та фінансування профілактичних заходів.

Головні завдання ДМС: забезпечення охорони здоров'я населення; забезпечення відтворення населення; розвиток медичного обслуговування; фінансування системи охорони здоров'я; перерозподіл коштів, що використовуються на оплату медичних послуг, між різними верствами населення. Особливості ДМС визначаються його місцем в системі соціально-економічних гарантій громадян і полягають у такому: ДМС є однією із форм особистого страхування; воно є важливим ринковим компонентом, що доповнює системи обов'язкового загальнодержавного медичного страхування і соціального забезпечення; програми ДМС обираються за бажанням страхувальника і залежать від його платоспроможності; ДМС ґрунтується на принципі страхової солідарності, зміст якої полягає в тому, що застрахована особа отримує медичну допомогу у випадках та обсягах, що визначаються страховим договором згідно зі сплаченим страховим платежем. Перевищення вартості медичних послуг над внесками страхувальника є можливим завдяки тому, що частина застрахованих, які внесли премії до страхової компанії, не потрапляють у страхову ситуацію і не користуються послугами медичних закладів.

Особливості договорів ДМС: Предметом договору ДМС є зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхової суми (або її частини) страхувальнику (застрахованому) на оплату вартості медичної допомоги (медичних послуг) певного переліку та якості в обсязі обраної страхувальником програми медичного страхування. Ці виплати здійснюються страховиком незалежно від суми, яку має отримати застрахована особа за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, сум за договорами добровільного медичного страхування, укладеними з іншими страховиками, а також суми, що має бути сплачена як відшкодування заподіяної їй шкоди з боку третіх осіб згідно цивільного законодавства України. Одержувачем страхової виплати може бути не тільки застрахована особа, а й лікувальний заклад або асістанська компанія, яка забезпечує отримання допомоги (медичних послуг). Договори ДМС передбачають обов'язковість конкретної застрахованої особи, майнові інтереси котрої застраховано.

Договори мають трьохсторонній, а подекуди багатосторонній характер. Територія дії договору ДМС не обмежується місцезнаходженням страховика. З метою централізованого регулювання запитів застрахованих осіб за медичною допомогою, страховики мають право створювати консультативно-диспетчерські пункти (КДП), які працюють цілодобово і без вихідних. Вони оснащені багатоканальним телефонним зв'язком, комп'ютерами з інформаційно-пошуковою системою, яка технологічно пов'язана з базою даних застрахованих. Функції КДП: попередній запис застрахованого до лікаря по телефону; роз'яснення застрахованій особі її прав та можливостей, включаючи спірні та конфліктні ситуації; надання по телефону консультацій застрахованому та психологічної підтримки; організація швидкої та невідкладної допомоги застрахованим особам; організація розміщення застрахованої особи в стаціонарі як в екстрених ситуаціях, так і в плановому порядку; здійснення контролю за належним доглядом застрахованої особи тощо.

Одержання страхової виплати передбачає надання страховику таких документів: заяви на страхову виплату; страхового полісу; довідки-рахунка з медичної установи із зазначеними: прізвищем, ім'ям та по батькові, точним діагнозом хвороби, датою звернення до лікаря за допомогою, терміном лікування, переліком наданих послуг з розбивкою їх за датою і вартістю, загальною сумою до виплати; рецептів, виписаних лікарем у зв'язку із захворюванням, на придбання медикаментів зі штампом аптеки і зазначеною вартістю кожного препарату; направлення на проходження лабораторних досліджень у зв'язку з конкретною хворобою з переліком найменувань наданих послуг та їх вартості; документів, що підтверджують факт плати за лікування, медикаменти (розписка за одержання грошей, банківська квитанція із зазначеною сумою перерахування тощо).

Порядок здійснення страхової виплати безпосередньо лікувальному закладу та асістанській компанії визначається договорами між страховиком та лікувальним закладом чи асістанською компанією. Асістанські компанії, як правило, виділяються із асістансу як підрозділу страхової компанії, який здійснює функції консультативно-диспетчерського центру (КДЦ), і мають значно ширші повноваження і можливості.

Асістанські страхові компанії забезпечують організацію та координацію медичної, технічної, інформаційної, юридичної, повсякденної домашньої допомоги не тільки на всій території України, але й за кордоном. В Україні однією з перших страхових компаній, яка утворила асістанський центр, була ДАСК "Укр-медстрах".

Зараз цей центр став окремою компанією, яка підтримує найтісніші стосунки з "Укрмедстрах". Його назва -- "Асістанс Центр "L.I.S". Він має статус офісу-кореспондента EUROPE ASSISTANCE -- лідера світового асістансу, який має можливості надавати весь спектр допомоги застрахованим особам на європейському рівні. З метою сприяння розвитку відкритого та рівно-доступного ринку медичного страхування в Україні в березні 1999 р. було створено Асоціацію Українське медичне страхове бюро".

Членами цієї Асоціації є 28 страхових компаній України та інших юридичних осіб, які представляють 12 областей України, АР Крим та м. Київ. Завдання Українського медичного страхового бюро (УМСБ): впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності; забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у проведенні медичного страхування; надання допомоги в організації юридичного захисту прав страховиків та страхувальників; координація зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування. Функції УМСБ: представлення інтересів своїх членів у стосунках з державними органами України, міжнародними організаціями тощо; розробка методології медичного страхування, стратегії і тактики його впровадження в Україні; сприяння розвитку інфраструктури медичного страхового ринку в Україні; аналіз чинного законодавства України з питань страхової діяльності та охорони здоров'я, підготовка пропозицій щодо його удосконалення; залучення членів Асоціації до участі у виконанні державних програм з питань поліпшення медичної допомоги населенню через медичне страхування; вивчення та аналіз стану та перспектив розвитку медичного страхування в Україні та за її межами, пропагування ідеї медичного страхування серед населення України; сприяння залученню іноземних інвесторів у програми з медичного страхування та охорони здоров'я; проведення конференцій, семінарів та інших заходів науково-практичного характеру; здійснення іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству України.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

2.1 Загальна характеристика страхового ринку України

Останні кілька років класичний страховий ринок України динамічно розвивався, показуючи кожен рік 30-40% зростання. Незважаючи на високі темпи зростання кількісних показників, інституційні та функціональні характеристики вітчизняного страхового ринку в цілому не відповідають реальним потребам держави та європейським стандартам.

Зокрема, частка премій українських страховиків складає біля 0,2 % загальних премій в Європі. У середньому на душу населення в Україні припадає лише 52 євро страхових премій, що значно менше, ніж в інших європейських країнах (наприклад, у Німеччині - 1250 євро та у Польщі - 120 євро). У 2007 р. показник співвідношення валових страхових премій і валового внутрішнього продукту в Україні становив усього 2,5 % (чистих премій - 1,7 %), тоді як у провідних країнах цей показник дорівнює 8-16 %. Обсяги страхових премій за договорами страхування життя складали лише 4,3 % їх загального обсягу, у той час як в країнах Європейського Союзу цей вид страхування є домінуючим.

Відставання якісних параметрів вітчизняного страхового ринку та гальмування інвестиційної активності страхових компаній зумовлені низкою хронічних, накопичених проблем:

§ недосконалістю нормативно-правового регулювання у сфері страхування, недостатньою відповідністю чинного законодавства вимогам європейських стандартів;

§ недостатністю ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування коштів (особливо гострою є проблема забезпечення довгострокових зобов`язань за договорами страхування життя);

§ низьким рівнем капіталізації вітчизняних страховиків (недокапіталізованість страхових компаній унеможливлює страхування масштабних ризиків в енергетичній, екологічній та фінансовій сферах, стримує розвиток аграрного та медичного страхування);

§ непрозорим державним регулюванням;

§ непрозорістю фінансової звітності страхового сектору;

§ відсутністю якісної статистичної інформації в страховому секторі;

§ низьким рівнем послуг, що надаються окремими страховиками та наявністю випадків шахраювання;

§ вкрай низьким рівнем розвитку ринку страхування життя та інших видів особистого страхування;

§ недотриманням законодавства з агрострахування, низьким рівнем розвитку сфери страхування екологічних та катастрофічних ризиків;

§ недосконалим нормативно-правовим врегулюванням діяльності страхових посередників, актуаріїв та аварійних комісарів.

До вищезазначених проблем додались негативні явища, обумовлені світовою фінансовою кризою. На відміну від банківського сектору та фондового ринку, які одні з найперших постраждали від світової фінансової кризи, страховий сектор напряму не був сильно вражений наслідками кризи (про що свідчить позитивна динаміка у 2008 р.). Проте загальний вплив фінансової кризи в середньо та довгостроковому періоді матиме вкрай негативний вплив на вітчизняний страховий ринок.

В цілому по страховому ринку України в 2009 р. скорочення об'ємів страхових платежів може скласти 20-35 %. Скорочення платежів відбудеться за рахунок:

§ скорочення каналів збуту, що раніше давали гарантовані потоки клієнтів (автострахування, страхування банківських ризиків у сферах споживчого та іпотечного кредитування, страхування через туристичні компанії);

§ скорочення витрат підприємств на медичне та накопичувальне страхування своїх співробітників з метою оптимізації структури витрат;

§ скорочення обсягів страхування життя внаслідок втрати довіри населення до фінансового ринку загалом та страхового зокрема.

Фінансова криза вже завдала серйозного удару класичному страховому ринку. За оперативними даними, скорочення страхових платежів складає близько 30 %. Рівень збитковості багатьох страховиків, особливо тих, що мали значну частку банківського страхування у своєму портфелі, перетнув критичну межу 100 %.

Внаслідок накопичених проблем, а також негативних наслідків світової фінансової кризи, у випадку пасивної державної політики та якщо не буде вжито належних системних кроків, очікуються:

§ зменшення суми страхових премій у 2009 р. порівняно з 2008 р. на 30 %; різке скорочення обсягів активів страховиків (до двох разів);

§ зниження показників ліквідності та платоспроможності нижче рівня регуляторних вимог;

§ поширення демпінгу на страховому ринку унаслідок посилення загрози банкрутства;

§ хвиля шахрайств, пов'язаних з неможливістю погашення кредитів;

§ ймовірне банкрутство 50 % страхових компаній класичного ринку.

За прогнозами експертів страхового ринку, розвиток подій за таким сценарієм може призвести до виходу зі страхового ринку України окремих іноземних інвесторів та зниження суверенного рейтингу України, невиплати або несвоєчасних виплат страхових відшкодувань 320 тис. фізичних та 50 тис. юридичних осіб на суму понад 2 млрд грн., звільнення персоналу страхових компаній. Негативні тенденції посилюються неефективними, непослідовними діями або бездіяльністю окремих органів державної влади, що, як правило, полягають в протекціоністській політиці щодо певних сегментів фінансового ринку чи окремих їх суб'єктів.

З позитивних тенденцій, прогнозованих на 2009 - 2011рр.,можна виділити:

Страхові компанії, які переважно розвивалися за рахунок страхування КАСКО автомобілів, які купувалися в кредит, почнуть розвивати інші види страхування і активно просувати їх на ринок;

Зростання страхової культури та підвищення свідомості страхувальників. З-за невиконання своїх зобов'язань, компаніями, які зовні виглядали цілком надійно, відбудеться зміна критеріїв вибору страхової компанії.

Страхувальники будуть приділяти менше уваги зовнішнім ознакам (наприклад, оформлення офісу, реклама) і звертати увагу на більш суттєві критерії (фінансові показники, репутація, рейтинг компанії, партнери, досвід роботи на ринку) Це дасть додатковий поштовх до розвитку компаній, орієнтованих на класичний ринок;

Звільнення значної кількості кадрів на страховому ринку, призведе до оздоровлення кадрового потенціалу та рівня професіоналізму страхових компаній, за рахунок можливості відбору кращих кадрів, а так само через перехід досвідчених фахівців у стабільні класичні компанії;

Після монополізації ринку, укрупнення компаній і стабілізації ринку в 2010-2011 році передбачається суттєві зміни в законодавстві України. Найбільш великі компанії будуть лобіювати свої інтереси в законодавчої і виконавчої влади з метою:

Привести у відповідність рівень затверджених тарифів з фактичною збитковістю по ряду обов'язкових видів страхування;

Отримання можливості реалізовувати нові обов'язкові види страхування, на законодавчому рівні систематизувати питання, що стосуються страхового шахрайства, єдиної бази клієнтів, перестрахування, оподаткування, частини законодавства, що регулюють відповідальність страхувальника і страховика та ін.

Якісна регуляторна політика вдосконалить правила на страховому ринку, дасть більше можливостей для всіх учасників страхового ринку вести бізнес і розвиватися;

Спад страхування в 2009 році дасть поштовх страховим компаніям до пошуку нових ринкових ніш, які вимагатимуть нові продукти, послуги та рівень сервісу. Більше увагу буде приділено юридичним особам, розвитку агентської мережі, малому та середньому бізнесу;

Значне посилення штрафних санкцій за недотримання вимог правил дорожнього руху дозволило знизити на 30-40% кількість ДТП, що в свою чергу позитивно впливає на збитковість страхових компаній. Це компенсує зростання цін на запасні частини автомобілів і обслуговування на СТО, які є найбільш істотними у видатковій частині страховиків;

Після стабілізації обстановки на фінансових ринках на страховому ринку залишаться сильні бренди, які за сприятливої загальноекономічної ситуації швидко відновлять темпи зростання ринку.

В цілому можна зазначити, що незважаючи на зниження темпів зростання страхового ринку в 2009 році можна припускати його стабілізацію в 2010-2011рр. та швидке відновлення втраченого обсягу платежів.

В Україні це буде залежати від наявності та обсягу ресурсів, правильності їх використання і рішучих дій з боку держави в страховій сфері. В випадку, якщо Україна буде використовувати винятково внутрішні резерви та еволюційний шлях розвитку, то вихід із рецесії буде тривалим, якщо будуть використані перевірені технології, додаткові ресурси і високопрофесійні фахівці, то це значно прискорить процес відновлення страхового ринку.[53, c. 87]

На мою думку, зміниться і ставлення самих страховиків до своєї позиції на ринку. Фінансова криза покладе кінець епохи проектів, побудованих на принципах швидкого отримання прибутку, створення швидких "проектів під продаж" і тому подібного. Після багатьох років стрімкого зростання економіки за рахунок позикового капіталу, зараз перед страховиками стоїть завдання знову привести темпи зростання у відповідність з ключовими показниками економіки, привести свої, значно роздуті витрати, навчиться оперативно реагувати на ринкову ситуацію і приймати правильні управлінські рішення.

В основному, швидкий розвиток страхових компаній відбувся за рахунок коштів отриманих від страхування заставного майна (автомобілі та майно).Я думаю, що страховики в подальшому будуть більш обережно будувати стратегії свого розвитку і при цьому приділять значну увагу тим факторам, які можуть критично впливати на бізнес. Вельми вірогідні також диверсифікація каналів продажів, освоєння непов'язаних сегментів ринку, перегляд обсягу формуються резервів та умов перестрахування.

Отже, криза має створити сприятливі умови для формування та відродження базових принципів системного та еволюційного розвитку страхового бізнесу, які побудовані на довгострокових зважених стратегіях та шляхах поступового розвитку.

2.2 Аналіз фінансово-економічних показників діяльності страхового ринку України

Страховий ринок України в першому кварталі 2009 року розвивався в умовах складної ситуації в реальному секторі економіки та при загальному спаді виробництва. За результатами 1 кв. 2009р. в більшості показників страхової діяльності відмічалися темпи спаду (таблиця 2.1), у порівнянні до 1 кв. 2008 року динаміка показників свідчила про такі тенденції:

* на 18,8% знизилася кількість укладених договорів (крім н/в),

при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, знизилася на 11,4%, а договорів з юридичними особами - на 43,2%;

* до 5% знизилися страхові виплати-відшкодування: валові страхові виплати-відшкодування впали на 2,3%; чисті страхові виплати - на 5%;

* більш як удвічі, ніж страхові виплати, скоротилися обсяги страхових премій:на 12,7% знизилися валові страхові премії; на 15,3% - чисті страхові премії;

* на 21,2% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для покриття страхових резервів, - на 16,8%;

* на 15% зросли страхові резерви, при цьому технічні резерви - на 10,4%, а резерви зі страхування життя - на 47,0%;

* на 9,1% знизилися обсяги перестрахування, в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку на 7,1%, на зовнішньому -на 17,8%;

* на 4,1% (або на 19 компаній) збільшилась кількість страхових компаній.

Таблиця 2.1

Динаміка основних показників діяльності страховиків у 1 кварталі 2007-2009рр.

Показники	1кв.2007	1кв.2008	1кв.2009	Темпи приросту
				1кв.08/1кв.07 1кв.09/1кв.08
Кількість договорів страхування, укладених протягом звітного періоду, одиниць
Кількість договорів, крім договорів з обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, у тому числі:	3 863 376	5 991 606	4 862 694	55,1%	-18,8%
- зі страхувальниками - фізичними особами	3 099 471	4 789 295	4 241 989	54,5%	-11,4%
- зі страхувальниками - юридичними особами	686 125	1 095 283	622 424	59,6%	-43,2%
Кількість договорів з обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті	26 095 241	159 532 848 130 094 399	511,3%	-18,5%
Страхова діяльність, млн.грн.
Валові страхові премії	3505,8	5 360,0	4 677,2	52,9%	-12,7%
Валові страхові виплати	774,0	1 543,1	1 507,2	99,4%	-2,3%
Рівень валових виплат, %	22,1	28,8	32,2	30,4%	11,8%
Чисті* страхові премії	2459,3	3715	3 148,2	51,1%	-15,3%
Чисті* страхові виплати	674,1	1 469,8	1 396,5	118,0%	-5,0%
Рівень чистих виплат, %	27,4	39,6	44,4	44,5%	12,1%

* Чисті страхові премії та виплати - скориговані валові страхові премії (або виплати), що за мінусом коштів з внутрішнього перестрахування(премій/виплат відповідно), для виключення подвійного рахунку

Перестрахування, млн.грн.
Сплачено на перестрахування, у тому числі:	1 296,2	2023,7	1 840,4	56,1%	-9,1%
- перестраховикам-резидентам	1 046,5	1 645,0	1 529,0	57,2%	-7,1%
- перестраховикам-нерезидентам	249,7	378,7	311,4	51,7%	-17,8%
Виплати, компенсовані перестраховиками, у тому числі:	122,1	116,2	168,4	-4,8%	44,9%
- перестраховиками-резидентами	22,2	42,9	110,7	93,2%	157,9%
- перестраховиками-нерезидентами	99,9	73,3	57,7	-26,6%	-21,3%
Отримані страхові премії від перестрахувальників-нерезидентів	18	57,7	37,4	220,6%	-35,2%
Виплати, компенсовані перестрахувальникам-нерезидентам	110	294,06	224,4	167,3%	-23,7%
Страхові резерви, млн.грн.
Обсяг сформованих страхових резервів, у тому числі:	5 537,50	8 443,5	9 713,3	52,5%	15,0%
- резерви зі страхування життя	673,00	1 080,8	1 588,4	60,6%	47,0%
- технічних резервів	4 864,5	7 362,7	8 124,9	51,4%	10,4%
Активи страховиків та статутний капітал, млн.грн.
Загальні активи страховиків	23 967,8	32 691,2	39 636,4	36,4%	21,2%
Активи, визначені ст. 31 Закону України „Про страхування”	16 089,0	19 490,8	22 774,9	21,1%	16,8%
Обсяг сплачених статутних фондів	8 655,6	11 065,1	12 967,5	27,8%	17,2%

Станом на 31.03.2009кількість страхових компаній (СК) становила 477 компаній (таблиця 2.2), що в порівнянні з 1кв.2008 р. на 19 компаній більше (або на 4,1%). У тому числі на 6 збільшилася кількість СК "life" - до 75 компаній, та на 15 - СК "non-life", до 402 компаній. За 1 кв.2009 року не було включено жодної компанії з іноземними інвестиціями.[6]

Таблиця 2.2

Кількість страхових компаній станом на 31.03.2009

На кінець 1 кв.2009 року за даними (Таблиці 2.3) кількість філій, дирекцій та відділень продовжила зростати в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року.

Разом з тим, обсяги надходжень страхових премій значно скоротилися (на 26,5%), тоді як обсяги страхових виплат та відшкодувань навпаки зросли (на 128,0%).



Таблиця 2.3

Структурні підрозділи страховиків у розрізі областей та їх показники діяльності

Місцезнаходження	Кількість філій по областях	Кількість дирекцій по областях	Кількість відділень по областях	Кількість представництв по областях	Страхові платежі (премії, внески), млн.грн	Страхові виплати та страхові відшкодування, млн.грн.
Вінницька область	55	5	32	7	18,5	7,6
Волинська область	52	6	24	6	15,9	4,8
Дніпропетровська область	120	11	42	15	65,5	24,6
Донецька область	93	14	46	13	62,1	25,6
Житомирська область

Подобные документы

• Проблеми та перспективи розвитку особистого страхування в Україні

  Особисте страхування як галузь страхової діяльності, яка має на меті надання певних послуг як фізичним, так і юридичним особам, етапи його розповсюдження та сучасний стан на Україні. Проблеми та перспективи подальшого розвитку даного типу страхування.
  
  курсовая работа [640,3 K], добавлен 21.12.2013
  

• Соціальне та особисте страхування

  Необхідність, зміст та значення соціального страхування. Види соціального страхування. Особисте страхування та його зв'язок із соціальним страхуванням. Страхування життя, страхування додаткової пенсії. Стан розвитку особистого страхування в Україні.
  
  реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2010
  

• Здійснення особистого страхування

  Поділ страхування на окремі підгалузі. Страхові ризики в особистому страхуванні. Добровільне та обов'язкове страхування. Особисте страхування в Україні: страхування життя та страхування від нещасних випадків. Перспективи розвитку особистого страхування.
  
  курсовая работа [69,7 K], добавлен 22.11.2014
  

• Сучасний стан автотранспортного страхування

  Економічний зміст та місце автотранспортного страхування, класифікація його видів та форм. Характеристика структурних складових ринку автотранспортного страхування, аналіз головних показників. Перспективи розвитку страхування автотранспорту в Україні.
  
  дипломная работа [2,6 M], добавлен 18.01.2014
  

• Особливості морського страхування

  Сутність і види морського страхування, джерела морського страхового права. Види збитків та відповідальність перед третіми особами, обсяг покриття. Умови страхування морських суден. Сучасний стан і перспективи розвитку морського страхування в Україні.
  
  контрольная работа [27,3 K], добавлен 21.10.2011
  

• Оцінка ефективності розвитку медичного страхування в Україні

  Економічний зміст, види та функції медичного страхування. Основні концепції запровадження обов’язкового медичного страхування в Україні. Визначення проблемних питань та шляхи впровадження світового досвіду медичного страхування у вітчизняну практику.
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 11.03.2013
  

• Аналіз порядку та організації внесків на пенсійне страхування на ДП "ХЄМЗ" Московського району м. Харкова

  Економічне призначення пенсійного страхування та видів пенсій. Структура системи пенсійного страхування в Україні. Платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Організація сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
  
  дипломная работа [142,5 K], добавлен 05.02.2012
  

• Проблеми і перспективи розвитку медичного страхування в Україні

  Короткий екскурс в історію виникнення медичного страхування в Україні, етапи його розвитку. Особливості світового досвіду медичного страхування, аналіз сучасного стану і перспектив впровадження обов’язкового державного медичного страхування в Україні.
  
  реферат [33,4 K], добавлен 05.02.2010
  

• Порівняльна характеристика медичного та пенсійного страхування в Україні

  Добровільне медичне страхування в Україні, планування його реформування. Страхові продукти і програми, що пропонуються страховими компаніями. Засоби формування коштів. Аналіз пенсійного забезпечення до реформи та після неї. Його фінансова основа.
  
  контрольная работа [10,7 K], добавлен 31.05.2012
  

• Ринок медичного страхування в Україні

  Економічний зміст, основні види та функції медичного страхування. Основні концепції запровадження обов’язкового медичного страхування в Україні. Ринок страхових послуг з медичного страхування в структурі страхового ринку на прикладі СТ "Іллічівське".
  
  дипломная работа [542,1 K], добавлен 17.03.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам