Ліцензування комерційних банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: «Ліцензування комерційних банків»

«Організація діяльності комерційного банку»

План

1. Порядок надання ліцензій та письмового дозволу комерційному банку

2. Випадки відмови НБУ комерційним банкам в отриманні ліцензії

3. Обмеження діяльності банків

1. Порядок надання ліцензій та письмового дозволу комерційному банку

На відміну від звичайних господарських товариств, більшість з яких можуть починати фінансово-господарську діяльність одразу після державної реєстрації, комерційні банки, навіть зареєстровані в Державному реєстрі банків, не мають права на здійснення банківських операцій без отримання відповідної ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність щодо залучення вкладів та інших коштів, які підлягають поверненню, і надання кредитів, а також вести рахунки.

Банківська ліцензія видається НБУ на підставі клопотання банку за наявності документів, що підтверджують:

- наявність сплаченого та зареєстрованого підписного статутного капіталу в розмірі, що встановлюється ЗУ "Про банки і банківську діяльність";

- забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до вимог НБУ;

- наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

НБУ може відмовити в наданні ліцензії, якщо зазначені вище умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. Державна реєстрація банку в такому разі теж скасовується, а банк ліквідується.

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні НБУ приймає протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів, зазначених вище. Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Ліцензування комерційних банків запроваджено перш за все з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, забезпечення захисту інтересів кредиторів і вкладників.

На підставі банківської ліцензії комерційні банки мають право здійснювати такі банківські операції:

приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Операції, визначені вище пунктами 1-З, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які в сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2 - З, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Ці операції банку дозволяється здійснювати на основі отриманої банківської ліцензії. Однак для здійснення цілого ряду деяких інших видів банківських операцій, крім власне банківської ліцензії, комерційному банку потрібно мати ще й письмовий дозвіл НБУ.

Письмовий дозвіл - це документ, який видає Національний банк у порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати окремі операції, передбачені цим Законом. Письмовий дозвіл на здійснення окремих операцій видається банку за таких умов:

а) наявність банківської ліцензії;

б) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ, що підтверджується незалежним аудитором;

в) банк не є об'єктом застосування заходів впливу з боку НБУ;

г) банк подав бізнес-план щодо певних видів операцій, на право здійснення яких бажає отримати письмовий дозвіл, і цей план схвалено НБУ;

ґ) банк має достатні фінансові можливості для здійснення такої діяльності;

д) наявність підрозділів, які виконуватимуть відповідні операції згідно з поданим банком бізнес-планом, служби внутрішнього аудиту, а також підрозділу з питань аналізу та управління ризиками;

е) наявність керівників відповідних підрозділів банку, кандидатури яких відповідають кваліфікаційним вимогам НБУ;

є) наявність комітетів, а саме: кредитного, тарифного, з питань управління активами і пасивами та відповідних положень про них, що відповідають вимогам чинного вітчизняного законодавства України;

ж) наявність відповідних внутрішніх положень банку, що регулюють політику управління активами і пасивами, кредитну, інвестиційну, облікову політику банку та проведення ним діяльності, на яку він бажає отримати в НБУ письмовий дозвіл, що відповідає вимогам чинного вітчизняного законодавства.

Комерційний банк для отримання письмового дозволу подає до територіального управління НБУ за його місцезнаходженням або до Департаменту реєстрації та ліцензування банків такі документи:

1) клопотання банку про видачу письмового дозволу за підписом голови правління банку;

2) висновок незалежного аудитора про підтвердження відповідності рівня регулятивного капіталу банку встановленим вимогам НБУ;

3) бізнес-план, що подається відповідно до вимог про реєстрацію банків;

4) відомості про забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам НБУ;

5) інформацію про керівників підрозділів, які виконуватимуть відповідні операції згідно з поданим банком бізнес-планом, служби внутрішнього аудиту, а також підрозділу з питань аналізу та управління ризиками;

6) копію рішення Комісії НБУ або Комісії при територіальному управлінні НБУ про погодження кандидатури на посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку;

7) дані про управлінську та організаційну структуру підрозділів банку, які здійснюватимуть операції, їхню підпорядкованість, порядок прийняття рішень;

8) внутрішні положення банку, що регулюють виконання ним операцій, право на здійснення яких надає йому письмовий дозвіл НБУ.

Банк, крім перелічених вище операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

операції з валютними цінностями;

емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (у тому числі андеррайтинг);

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу НБУ банки також можуть здійснювати такі операції:

здійснення інвестицій у статутні фонди інших юридичних осіб;

здійснення випуску, обігу, погашення державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасації коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними і фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Таким чином, встановлений ЗУ "Про банки і банківську діяльність" механізм ліцензування банківської діяльності, крім класичних банківських операцій, дозволяє комерційним банкам здійснювати широкий спектр різноманітних операцій та послуг, що є необхідною умовою комплексного обслуговування клієнтів та розвитку конкуренції на фінансових ринках.

Окремо слід вказати на дозвіл, що надається НБУ комерційним банкам на здійснення валютних операцій. Річ у тому, що згідно з чинним законодавством України письмовий дозвіл, що надається банкам на здійснення операцій з валютними цінностями, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій. До них належать такі види банківських операцій:

а) неторговельні операції з валютними цінностями;

б) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті й клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

в) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

г) ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

д) відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

е) відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті й здійснення операцій за ними;

ж) залучення і розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

з) залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

і) операції з банківськими металами на валютному ринку України;

к) операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

л) інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

Для отримання письмового дозволу на вказані види валютних операцій комерційні банки мають відповідати вимогам НБУ залежно від конкретного типу операції) щодо розміру регулятивного капіталу, мінімального строку роботи, наявності фахівців відповідної кваліфікації, наявності письмових підтверджень відповідних банків-нерезидентів, під'єднання до електронної міжнародної системи платежів в іноземній валюті (S.W.I.F.T.) та ін.

Якщо банк, який має письмовий дозвіл, бажає розширити перелік операцій, то обов'язковими вимогами для цього є такі:

?? банк не має бути об'єктом застосування заходів впливу (щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій) протягом шести місяців, що передують його зверненню до НБУ з клопотанням про розширення переліку операцій у письмовому дозволі;

?? регулятивний капітал банку має відповідати вимогам чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку;

?? формування фондів і резервів має відповідати вимогам чинних законодавчих актів нашої держави та нормативно-правових актів НБУ;

?? у банку є підрозділ, що виконуватиме зазначені операції, а також керівник підрозділу, кандидатура якого відповідає кваліфікаційним вимогам НБУ;

?? у банку є внутрішнє положення банку, що регулює здійснення зазначених операцій та відповідає вимогам чинного законодавства України;

?? відсутні протягом трьох місяців, що передують зверненню, факти подання недостовірної звітності, неподання або несвоєчасного подання звітності;

?? банк дотримується економічних нормативів протягом трьох місяців, що передують його зверненню до НБУ;

?? технічний стан та організація охорони приміщень банку, в тому числі касового вузла, забезпеченість банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, що потрібні для здійснення нових операцій, відповідають вимогам нормативно-правових актів НБУ;

?? у банку є бізнес-план, що визначає його діяльність на поточний рік і стратегію діяльності на наступні три роки, з урахуванням сценаріїв сприятливого та несприятливого розвитку ринку нових операцій, які банк має право проводити в разі розширення переліку операцій.

Розширення чи зміна переліку операцій, які банки здійснюють на підставі письмового дозволу, відбувається шляхом відкликання попереднього письмового дозволу та заміни його на новий.

Щодо філій банків, то вони здійснюють банківські й інші операції згідно з положенням про філію, на підставі банківських ліцензій й письмових дозволів, отриманих банками, і лише за умови наявності та у межах письмового дозволу, наданого банком. Банки мають право надавати письмовий дозвіл своїм філіям на здійснення операцій у межах отриманих банківських ліцензій, письмових дозволів, за винятком операцій, для здійснення яких у філій немає технічних можливостей або які філії не мають права здійснювати відповідно до вимог чинних законодавчих актів України і нормативно-правових актів НБУ.

Департамент реєстрації та ліцензування банків НБУ розглядає отримані документи банку на видачу банківської ліцензії та письмового дозволу на виконання окремих операцій, а також висновок територіального управління щодо їхньої відповідності вимогам чинних законодавчих актів України та нормативно-правових актів НБУ. Департамент готує висновок про можливість видачі банку банківської ліцензії, письмового дозволу на виконання окремих операцій і подає проект відповідного рішення на розгляд Комісії НБУ. Рішення про видачу банківської ліцензії, письмового дозволу на виконання окремих операцій чи про відмову в їхньому наданні приймає Комісія НБУ протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів.

Після отримання банківської ліцензії банк зобов'язаний протягом усього часу дії банківської ліцензії дотримуватися ліцензійних вимог, у тому числі щодо розміру регулятивного капіталу.

Банки зобов'язані повідомити про всі структурні та кадрові зміни у складі керівників банку і про внесення змін до внутрішніх положень, що регулюють здійснення ними операцій, протягом трьох робочих днів після змін, а в строк до п'яти робочих днів подати пакет документів територіальному управлінню Національного банку за їхнім місцезнаходженням або Департаменту реєстрації та ліцензування банків.

2. Випадки відмови НБУ комерційним банкам в отриманні ліцензії

НБУ може відмовити в державній реєстрації банку у разі, якщо:

1) порушено порядок створення банку;

2) установчі документи банку не відповідають законодавству України;

3) подано неповний пакет документів, необхідних для державної реєстрації банку, або ці документи не відповідають вимогам цього Закону чи нормативно-правових актів НБУ; 4) у НБУ є докази, що підтверджують відсутність бездоганної ділової репутації чи відсутність задовільного фінансового стану принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку;

5) професійна придатність та ділова репутація голови виконавчого органу і головного бухгалтера банку, а також членів виконавчого органу банку не відповідають вимогам НБУ.

Про неповноту поданого пакета документів та/або про невідповідність професійної придатності та ділової репутації голови правління (ради директорів) та головного бухгалтера НБУ зобов'язаний повідомити уповноваженим особам банку не пізніше місячного строку з дати подання документів.

Про відмову у державній реєстрації банку НБУ приймає мотивоване рішення. Засвідчена НБУ копія рішення про відмову в реєстрації банку надсилається уповноваженій особі банку рекомендованим листом або вручається під розпис.

Відмова у державній реєстрації банку не може бути здійснена з інших підстав.

НБУ може відмовити у наданні ліцензії, якщо зазначені умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. В такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідується. Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні приймається НБУ протягом одного місяця з дня отримання зазначеного вище пакета документів. При цьому банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

НБУ може відкликати банківську ліцензію лише у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення законодавства України або нормативно-правових актів НБУ, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку в правову відповідність з вимогами законодавства та нормативно-правових актів НБУ;

5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

НБУ негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов'язаний повернути НБУ свою банківську ліцензію. У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії із вказаних підстав банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів.

Рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії публікується в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" і є підставою для звернення до суду з позовом про ліквідацію банку.

3. Обмеження діяльності банків

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5% капіталу банку.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25% капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

1. приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій; 2. майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

3. майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів.

Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.

Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

Банки мають право здійснювати інвестиції. Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його власників.

Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати 15% капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60% розміру капіталу банку. Це обмеження не застосовується у разі, якщо:

1. акції та інші цінні папери, придбані банком у зв'язку з реалізацією права заставодержателя і банк не утримує їх більше одного року;

2.банком з метою створення фінансової холдингової групи придбані акції, емітентом яких є інший банк;

3.цінні папери знаходяться у власності банку не більше одного року, який отримав їх у результаті андеррайтингу.

4.акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Такі угоди визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.

Пов'язаними особами є:

1. керівники банку;

2. власники істотної участі в банку;

3.близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки будь-якої особи, що зазначені в пунктах 1 і 2;

4.афілійовані особи банку, керівники і власники істотної участі в афілійованих особах, а також їх близькі родичі.

Більш сприятливими умовами визначаються:

1. прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

2.придбання у пов'язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

3.здійснення інвестиції в цінні папери пов'язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

4. оплата товарів та послуг пов'язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товарні послуги іншої особи взагалі не були б придбані.

Банк може укладати угоди з пов'язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.

Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для :

- погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною особою банку;

-придбання активів пов'язаної особи банку;

-придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою.

ліцензування банк комерційний дозвіл

Література

1. ЗУ «Про банки та банківську діяльність»

2. Васюренко О.В. «Банківські операції» стор. 73-76

3. Дзюблюк О.В. «Банківські операції» стор. 71-81

4. Міщенко В.І. «Банківські операції» стор. 73-78

5. Мороз А.М. «Банківські операції» стор. 24-31

Размещено на Allbest.ru