Страховий ринок

При цьому служба маркетингу має відстежувати діяльність кожного із каналів реалізації продукту та впливати на їхнє функціонування.

Досвід використання маркетингу в діяльності закордонних страхових компаній доводить, що процес маркетингу вирішує два основні завдання:

1. формування попиту на страхові послуги;

2. задоволення страхових інтересів клієнта з точки зору кількості та якості страхових послуг.

Діяльність страховика із залучення клієнтів до укладання нових договорів страхування називається аквізицією (аквізиційною діяльністю страховика). Виконавцями аквізиції є канали продажу страхових продуктів. Уважається, що аквізиційна діяльність страховика є нормальною, якщо кількість нових договорів страхування перевищує кількість договорів, за якими закінчився строк дії.

Елементом системи продажу страхових продуктів є вивчення страхового поля.

Страхове поле - це максимальна кількість об'єктів, які потенційно можна застрахувати на добровільних засадах.

Каналами продажу страхових продуктів є:

1) офісний канал продажу страхових продуктів, коли клієнт самостійно приходить чи запрошується до офісу страховика. Така реалізація здійснюється персоналом страхової компанії;

2) канал продажу через страхових посередників: агентів і брокерів на комісійних засадах. Використання посередників підвищує оперативність укладання договорів страхування;

3) канали продажу страхових продуктів за допомогою Інтернету, телефону. Детально їх розглянуто у наступному питанні цієї теми;

4) пули, бюро, консорціуми, які реалізують певну страхову послугу (ядерний пул, авіаційний пул тощо).

Сучасним маркетинговим інструментом, який сприяє реалізації страхових продуктів, є мерчандайзинг - специфічна маркетингова технологія, яка використовується для реалізації клієнтам страхових послуг безпосередньо у точці продажу. У перекладі з англійської мерчандайзинг означає мистецтво продавати. Тобто це комплекс заходів, які здійснюються у точці продажу та спрямовані на просування і реалізацію певних страхових продуктів.

8. Договір страхування: поняття, основні умови та його зміст

Договір страхування згідно Закону України “Про страхування” - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

При укладенні договору страхування відносини клієнта та страхової компанії будуються за певною схемою:

1. Відносини починаються з того, що клієнт подає за формою, встановленою страховою компанією, письмову заяву, в якій має довести як свій інтерес в об'єкті страхування, так і волевиявлення до укладання договору страхування. Заява містить перелік питань, на які має відповісти чесно та якомога точніше страхувальник. Подану заяву страховик може прийняти або відхилити залежно від змісту наведеної у ній інформації.

2. Отримавши заяву, страховик проводить андеррайтинг, тобто вирішує питання щодо прийняття цього об'єкта на страхування.

Андеррайтинг - комплексна діяльність страховика з ідентифікації, аналізу, оцінки ризиків та визначення можливості страхування, вибору оптимального страхового покриття, перевірки відповідності ризиків збалансованості страхового портфеля.

Вітчизняні страховики самостійно збирають інформацію про всі попередні схожі ситуації, з'ясовують причини ризику, які зіставляють із відомостями, що є у конкретному випадку. У світовій практиці страховики формують бібліотеки договорів і страхових випадків, які служать джерелом інформації при прийнятті рішень андеррайтерами.

Здійснивши оцінку запропонованого ризику, вирішується питання щодо прийняття ризику на страхування або відхилення цієї пропозиції. У разі згоди щодо страхування укладається договір страхування і визначаються основні умови. Договір страхування укладається у письмовій формі. У ст. 981 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є недійсним. Законодавством визначені реквізити, які повинні міститися у договорі страхування:

·- назва документа;

·- назва та адреса страховика;

·- прізвище, ім'я, по батькові або назва страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

·- прізвище, ім'я, по батькові, дата народження або назва вигодо набувача та його адреса;

·- зазначення об'єкта страхування;

·- розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

·- розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

·- перелік страхових випадків;

·- розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;

·- страховий тариф;

·- строк дії договору;

·- порядок зміни і припинення дії договору;

·- умови здійснення страхової виплати;

·- причини відмови у страховій виплаті;

·- права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

·- інші умови за згодою сторін;

· - підписи сторін.

Характерні риси договору страхування:

1) оплатність (діям страхувальника відповідає обов'язок страховика вчинити зустрічну дію);

2) двосторонність (у кожної із сторін виникають права й обов'язки);

3) реальність (він набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу);

4) належить до ризикових договорів. Страховик не знає, буде платити за договором чи ні; ризик несе і страхувальник, який, сплачуючи страховий платіж, не впевнений, чи отримає він страхову виплату;

5) договір страхування належить до договорів про надання послуг: надання страхової послуги невіддільно пов'язане із діяльністю страховика.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування та підлягають реєстрації при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду добровільного страхування. У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та/або доповнення, він повинен подати ці правила, зміни та/або доповнення для реєстрації до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Правила страхування повинні містити:

· перелік об'єктів страхування;

· порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;

· страхові ризики;

· виключення із страхових випадків і обмеження страхування;

· строк та місце дії договору страхування;

· порядок укладення договору страхування;

· права та обов'язки сторін;

· дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

· перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;

· порядок і умови здійснення страхових виплат;

· строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;

· причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;

· умови припинення договору страхування;

· порядок вирішення спорів;

· страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;

· страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;

· особливі умови.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо не передбачено інше договором страхування.

Права й обов'язки суб'єктів страхових відносин:

Згідно з чинним законодавством, страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

1. протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування страхувальнику;

2. здійснити страхову виплату (страхове відшкодування) у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

3. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

4. за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

5. тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Обов'язками страхувальника є:

· своєчасне внесення страхових платежів;

· при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

· повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

· вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

· повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Страховик може відмовити у виплаті страхової суми або страхового відшкодування у випадках:

1. Навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку;

2. Скоєння страхувальником або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3. Подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;

4. Отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;

5. Несвоєчасного повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку без поважних причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків тощо.

Рішення про відмову у виплаті страхових сум приймається страховиком у термін не більший, ніж передбачено правилами страхування, та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у виплаті страхових сум може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Договір страхування може бути укладено на будь-який строк, за домовленістю сторін, що передбачено чинним законодавством і зумовлено багатьма факторами (метою, з якою укладається договір страхування, видом і формою проведення страхування, платоспроможністю страхувальника тощо).

Дія договору страхування припиняється за згодою страхувальника та страховика, а також у разі:

1. закінчення терміну його дії;

2. виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

3. несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки;

4. ліквідації страхувальника - юридичної особи;

5. смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності;

6. ліквідації страховика в порядку, передбаченому законодавством України;

7. прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним тощо.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Размещено на Allbest.ur