Особливості кредитної політики та практика надання іпотечних кредитів ЗАТ "ОТП Банк"

Ці зміни мають дуже важливе значення, особливо для фізичних осіб, оскільки попередня редакція цієї статті містила обмеження щодо суми кредиту. Передбачалося, що розмір кредиту не міг перевищувати 70 % від оцінної вартості предмета іпотеки. Чинна редакція статті З Закону дає можливість банкам надавати кредити без початкового внеску або з мінімальним початковим внеском боржника [148].

Закон також регламентує порядок оцінки предмета іпотеки, визначає право іпотекодержателя на продаж майна, що є предметом іпотеки, порядок примусової реалізації предмета іпотеки за виконавчими документами, реформування та обслуговування іпотечних активів, порядок емісії та обігу іпотечних сертифікатів.

Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування масового будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та угод щодо нерухомості. Згідно зі ст. 19 однією з підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно є договори про іпотеку [36].

Отже, одним із чинників, які стримують успішний розвиток економіки України, є обмеженість інвестиційних ресурсів. Відчутно поліпшити ситуацію, досягти якісних зрушень в економіці можна завдяки впровадженню ефективних механізмів іпотеки та іпотечного кредитування.

Розвиток цього виду кредитування значною мірою залежить від законодавчого забезпечення захисту прав кредиторів. До останнього часу брак відповідних гарантій практично унеможливлював розвиток іпотечного ринку: за таких умов він був непередбачуваним, неврегульованим і високоризикованим. На певному етапі це могло призвести до кризи і дискредитації перевірених часом інструментів. Тож важливість вибору правильного шляху при формуванні іпотечного законодавства важко переоцінити.

1.4 Техніко-економічна характеристика ЗАТ «ОТП Банк»

У червні 2006 року OTP Bank plc, (Угорщина) придбав одного з лідерів вітчизняного фінансового сектору - Райффайзенбанк Україна, що був заснований у березні 1998 року як банк зі 100% іноземним капіталом.

3 2001 року Райффайзенбанк входив до 10-ки найбільших банків України. На момент придбання банк обслуговував понад 100 тисяч клієнтів, надаючи повний спектр банківських послуг як корпоративним, так і приватним клієнтам а також представникам малого та середнього бізнесу. Банк посідав 6-те місце серед банків України за розміром активів, капіталу та кредитно-інвестиційного портфелю і 5-те за розміром кредитів, наданих приватним клієнтам. Мережа філій нараховувала 40 банківських установ на території України. Кількість персоналу становила біля 1500 осіб.

З моменту заснування банк займає провідні позиції в корпоративному бізнесі та зарекомендував себе як банк-новатор. Одним із перших на ринку банківських послуг України Райффайзенбанк розпочав надавати такі новітні послуги для українського ринку, як структуроване торговельне фінансування, проектне фінансування, та інші спеціалізовані послуги для великих корпоративних клієнтів.

Високі результати діяльності банку знаходили своє відображення не тільки в цифрах, але й в оцінці діяльності банку провідними українськими економічними виданнями. Так, зокрема, за результатами фінансового рейтингу газети «Бізнес» в 2003 та 2004 роках Райффайзенбанк посів перші місця в номінації «Банк, в якому б Ви розмістили депозит». А за результатами 2005 року газета «Бізнес» назвала Райффайзенбанк Україна «Кращим професійним банком 2005». Не менш популярне видання «Інвестгазета» три роки поспіль визнавала Райффайщенбанк Україна лідером фінансового сектору. Кращим банком визнало Райффайзенбанк також провідне англомовне видання Kyiv Post в 2004 та 2005 роках.

Такій історії успіху банк завдячує, по-перше, широкому спектру довершених та прозорих банківських послуг, по-друге, високопрофесійній команді працівників, які продовжують самовіддано працювати і намагатися якнайповніше задовольнити потреби клієнтів банку, підтримуючи на високому рівні стандарти європейського сервісу.

Після завершення процедури придбання у листопаді 2006 року, стовідсотковим власником Райффайзебанк Україна став OTP Bank Plc і банк, відповідно, було перейменовано в OTP Bank. Новий власник банку - OTP Bank Plc - є найбільшим банком в Угорщині, що має долю ринку майже 25%.

OTP Bank Plc було створено в 1949 р. як державний ощадний та комерційний банк. Після приватизації, що розпочалася в 1995 р., частка держави в капіталі банку зменшилась до однієї привілейованої («золотої») акції і його акціонерами стала велика кількість приватних та інституційних інвесторів. На даний час 85,9% акцій банку ОТР володіють іноземні приватні та інституційні інвестори. ОТР Bank Plc є універсальним банком з повним спектром послуг для корпоративних та приватних клієнтів. В Угорщині до OTP Group входять також великі дочірні структури, які надають послуги у сфері страхування, нерухомості, факторингу, лізингу та управління інвестиційними та пенсійними фондами.

На сьогоднішній день угорський банк має дочірні банки в Україні, Словаччині, Болгарії, Румунії, Хорватії, Сербії, Росії та Чорногорії. ОТР Group пропонує високоякісні фінансові рішення для забезпечення потреб понад 11 млн. клієнтів, які обслуговуються у понад 1000 банківських установах в 9-ти країнах. Персонал OTP Group налічує 18 200 осіб.

Як універсальна банківська група, ОТР Group в роботі з корпоративними клієнтами в Україні фокусується на наданні висококваліфікованих послуг з урахуванням специфіки бізнесу клієнта. Особливо слід підкреслити нові можливості для структурованого торговельного фінансування та проектного фінансування за рахунок синдикованих кредитів з материнським банком. Вектором розвитку роздрібного бізнесу ОТР Bank є розширення мережі філій, збільшення спектру послуг для фізичних осіб, впровадження найсучасніших електронних технологій обслуговування клієнтів, таких як телефонний, мобільний - та Інтернет - банкінг. ОТР Bank має за мету продовження традицій, започаткованих командою професіоналів, та подальше впровадження європейських стандартів якості бізнесу на ринку банківських послуг України.

OTP Bank Plc. є найбільшою фінансовою установою в Угорщині: її доля ринку станом на 30 червня 2006 року - 23,5% за розміром активів, 25,1% за депозитами та 20,7% за розміром кредитів. В 2005 році прибуток ОТР Group склав 46% загального прибутку всього банківського сектору Угорщини.

OTP Bank Plc має міцну базу капіталу, високу прибутковість та стійку рент-ть інвестицій: згідно IFRS в 2-му кварталі 2006 року консолідована рентабельність активів склала (ROA): 3,34%; рентабельність капіталу (ROE): 32,9%; придбала дочірні банки в Словаччині, Болгарії, Румунії, Хорватії та Сербії: OTP Banka Slovensko, (придбаний в 2002 р.), має ~ 3% долі ринку; DSK (2003 р.), найбільший банк в Болгарії з долею ринку 14%. OTP Bank Romania (RoBank) є членом групи з жовтня 2004 р., OTP banka Hrvatska (Nova banka) з березня 2005 р., Niљka banka в Сербії з червня 2006 р. В 2006 р. OTP Bank придбав Райффайзенбанк Україна, Інвестощадбанк в Росії, Zepter banka та Kulska banka в Сербії; має найвищі банківські та фінансові рейтинги серед Угорських банків: MOODY'S: довгострокові зобов'язання: A1; короткострокові: P-1; фінансова стабільність: B-. STANDARD & POOR'S: довгострокові зобов'язання: BBBpi.

OTP Bank Plc котується на Будапештській Фондові Біржі з 1995 року: вартість акції OTP Bank Plc. збільшилась в ~ 60-70 разів з моменту IPO (HUF 6,967, станом на 30.12.2005).

OTP Bank Plc отримала USD 220 млн. консолідованого прибутку в 2-му кварталі 2006 р.: консолідований прибуток після оподаткування в 2005 році склав USD 793 млн. а в 1-му півріччі 2006 р. - USD 439 млн.

OTP Bank Plc. (Будапешт) є універсальним банком і очолює провідну фінансову групу, до якої входять великі дочірні компанії, які надають послуги у сфері страхування, нерухомості, факторингу, лізингу та управління інвестиційними та пенсійними фондами. Отже, ОТР Group є найпотужнішою на угорському банківському ринку, учасниками якого є понад 30 фінансово-кредитних установ. За розміром консолідованих активів доля ринку OTP Bank Plc. станом на 30 червня 2006 року склала 23,5%. Також, ОТР Group є однією із найбільш прибуткових фінансово-кредитних установ Європи з ринковою капіталізацією понад 9 мільярдів доларів США. В 2005 році прибуток ОТР Group склав 46% загального прибутку всього банківського сектору Угорщини.

OTP Bank Plc. було створено в 1949 р. як державний ощадний банк, який в 1989 р. став комерційним банком. Після приватизації, що розпочалася в 1995 р., частка держави в капіталі банку зменшилась до однієї привілейованої («золотої») акції, а його акціонерами стала велика кількість приватних та інституційних інвесторів. На даний час 85,9% акцій банку ОТР володіють іноземні приватні та інституційні інвестори.

На сьогоднішній день угорський банк має дочірні банки в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Румунії, Росії, Сербії, Словаччині та Україні. Група ОТР надає високоякісні фінансові рішення для забезпечення потреб понад 11 млн. клієнтів, які обслуговуються у понад 1000 банківських установах в 9-ти країнах світу. Персонал Групи налічує 18200 співробітників.

Стратегією розвитку ОТР Групи в Україні є розширення мережі філій, збільшення спектру послуг для фізичних осіб, впровадження найсучасніших електронних технологій обслуговування клієнтів, таких як телефонний, мобільний та Інтернет банкінг. В роботі з корпоративними клієнтами в Україні ОТР Група фокусуватиметься на наданні кваліфікованих послуг великим корпоративним клієнтам, фінансуванні різноманітних потреб клієнтів (структуроване торговельне фінансування, проектне фінансування і т.п.) в тому числі й за рахунок синдикованих кредитів з материнським банком. В основі бізнес стратегії ОТР Групи лежить максимізація вартості акцій через розвиток найефективнішого універсального банку в Центральній та Східній Європі. Група докладає значних зусиль для того, щоб пропонувати своїм клієнтам клієнт-орієнтовані послуги, що постійно удосконалюються через подальше покращення свого інноваційного досвіду.

Банк у своїй діяльності керується Законом України “Про банки та банківську діяльність”, Законом України “Про господарські товариства”, Законом України “Про цінні папери та фондову біржу”, Законом України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, іншим чинним законодавством України. Банк виконує вимоги нормативно-правових актів Національного банку України, користується єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп`ютеризації, подає Національному банку України звітність та інформацію в установлених останнім формах і обсягах [176].

Розділ 2. Аналіз діючої системи організації банківського іпотечного кредитування в Україні

2.1 Особливості іпотечного кредитування в банківській системі України та досвід закордонних країн

Іпотека - це насамперед одна з форм кредитних відносин, і щоб надавати довгострокові позики навіть, під ліквідні предмети іпотеки, банку треба спочатку десь взяти для цього ресурси. А довготермінових пасивів переважна більшість банків майже не має. Отже, одним із основних завдань банків щодо поповнення довгострокових пасивів у нинішній ринковій економіці є перетворення заощаджень населення в інвестиції.

Іпотека дає змогу мобілізувати значну частину заощаджень населення й коштів інвесторів і спрямувати їх насамперед у такі важливі галузі народного господарства, які пов'язані з житловим будівництвом. Іпотечне кредитування є тим механізмом, котрий забезпечує взаємозв'язок між грошовими ресурсами населення, банками і підприємствами будівельного сектору, спрямовуючи їх у реальний сектор економіки.

На сьогодні, коли вживаються заходи щодо стабілізації економіки й реформування кредитно-фінансової системи, формування системи іпотечного житлового кредитування стає одним із пріоритетних напрямів державної політики.

Як правило, у розвинених країнах норматив базової вартості становить 25 - 30%, а термін повернення кредиту - близько 30 років. Однак у цих країнах існує прогнозована економіка і середній клас із досить високими й стабільними прибутками. Особливістю нашої економіки є її перехідний та нестабільний характер, а середній клас держави не має таких доходів. Ці чинники не дають змоги використати іпотечну систему повною мірою.

Аналіз діяльності українських банків за останній рік дає змогу зробити висновки про зростання інтересу до іпотечного кредитування в Україні. Розвиток іпотеки викликаний кількома чинниками. Якщо на початок 90-х років майже все житло у країні, за винятком житлово-будівельних кооперативів, будувалося за рахунок бюджетних коштів різних рівнів, то починаючи з 1994 року, з моменту виходу Постанови Верховної Ради України "Про заходи щодо залучення додаткових коштів на житлове будівництво і створення ринку житла", значних обсягів набрало будівництво житла за рахунок коштів населення. Звісно, далеко не всі сім'ї, які потребують поліпшення житлових умов і стоять у черзі на отримання житла, можуть одержати житло за рахунок власних коштів. Однак частина населення у змозі профінансувати будівництво власного житла самостійно чи за рахунок банківського кредиту.

Основними показниками, які використовуються спеціалістами для проведення порівняльної оцінки іпотечного кредитування та іпотечного ринку в тій чи іншій країні, є:

· рівень заборгованості за іпотечними кредитами у % до ВВП;

· вид та розмір ставки за іпотечним кредитом;

· термін надання іпотечного кредиту;

· рівень заборгованості за іпотечними цінними паперами у % до ВВП.

Фінансова система більшості країн світу сьогодні формується іпотечними зобов'язаннями. Статистика сучасних фінансових ринків говорить про те, що понад 80 % зобов'язань, що обертаються на ринку капіталів, це зобов'язання, забезпечені іпотекою, більше половини всіх кредитів, що видаються країнами Європейського союзу - це іпотечні кредити. Обсяг портфелів іпотечних кредитів в країнах Європейського союзу складає біля 400 млрд. євро, що дорівнює 40 % ВВП Об'єднаної Європи. Статистика дає можливість стверджувати, що в основі сучасного фінансового ринку лежать зобов'язання, забезпечені іпотекою [35].

Популярність іпотечних кредитів свідчить про те, що сьогодні обговоренню підлягає уже питання не про те, наскільки своєчасне й обґрунтоване впровадження інституту іпотеки в Україні, а про те, яких заходів треба вжити для його цивілізованого втілення.

На сьогоднішній день в Україні лідерами іпотечного кредитування є наступні банки-оператори: Міжнародний іпотечний банк, УкрСибБанк, Райффайзен Банк Аваль, ОТП Банк, Кредитпромбанк, Укрсоцбанк, Промінвестбанк, ПУМБ, Індекс-Банк, Надра [177].

Вищезгадані учасники ринку інтенсивно активізують свою діяльність, загострюючи конкуренцію на даному сегменті ринку кредитування. Але умови іпотечного кредитування залишаються жорсткими. І більшість населення не має змоги кредитуватись в банках України через високі відсотки, значний розмір комісійної винагороди, а також початкового внеску.

Отже, аналіз суб'єктів іпотечного ринку зокрема банків вказує на існуючі фактори, що стримують розвиток іпотечного кредитування. Серед цих факторів можна перелічити наступне: держава не змогла своєчасно створити необхідну правову базу, відпрацювати організаційні й економічні аспекти впровадження іпотеки в країні, не відпрацьовано фінансових механізмів державного сприяння розвитку іпотечного кредитування, немає механізму податкових пільг як для тих, хто отримує іпотечні кредити, так і для тих, хто їх видає. Високими залишаються кредитні ризики - одна з головних причин дорожнечі кредитів, що впливає на житлове будівництво.

З метою захисту інтересів позичальників, інвесторів та іпотечних кредиторів - банків та небанківських фінансових установ, які надають позичальникам іпотечні кредити, держава має додаткові заходи регулювання їх діяльності шляхом встановлення пруденційних та резервних вимог до іпотечних кредиторів та іпотечних активів.

Метою розбудови сучасної системи іпотечного кредитування в Україні, яка б відповідала прогресивним міжнародним нормам, є створення ефективних ринкових механізмів залучення довгострокових фінансових ресурсів в фінансово-кредитну сферу та забезпечення функціонуваня на цій основі ринку довгострокового іпотечного кредитування із застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів, що дозволить поступово знизити вартість іпотечних кредитів для населення та суб?єктів господарювання.

Розбудова ефективної системи іпотечного кредитування сприятиме вирішенню наступних завдань:

· залучення довгострокових фінансових ресурсів національних та іноземних інвесторів в економіку України;

· підвищення платоспроможного попиту населення та вирішення на цій основі проблеми забезпечення житлом;

· розвиток фондового ринку та ринку фінансових послуг, зокрема банківського та небанківського секторів;

· стимулювання розвитку економіки в цілому та, зокрема, будівельної й пов?язаних із нею галузей економіки.

Отже, необхідно відмітити, що на сучасному етапі розвитку іпотечного ринку в Україні намітилась позитивна тенденція до зростання обсягів іпотечних кредитних вкладень в економіку. Причиною цього є макроекономічна стабілізація в 2006 році, що стала передумовою для нарощення банками обсягів довгострокового кредитування економіки та створення підґрунтя для активізації діяльності банків, оскільки стабільність потенційно закладає також і умови, за яких банківські установи були б застраховані від ризику. Вона є надзвичайно важливою відправною точкою для розширення їх інвестиційної та кредитної діяльності, як в сфері кредитування юридичних осіб, так і фізичних осіб, особливо такого актуального й важливого на сьогодні для України напрямку, як іпотечне кредитування.

2.2 Дослідження узагальнюючих показників іпотечного кредитування в Україні

Аналізуючи узагальнюючі показники діяльності українських банків з довгострокового кредитування необхідно відмітити, що в основу розвитку стратегії економіки нашої країни на найближчі роки покладено інноваційну модель, яка потребує значних ресурсів для фінансування економічного зростання.

За підсумками роботи банків у III кварталі незаперечним лідером іпотечних перегонів залишається Укрсиббанк, якому навіть вдалося зміцнити свої позиції - ринкова частка банку зросла з 17,12% до 18,71%. 2-ге місце належить РайффайзенБанк Аваль з часткою 15,35%, відповідно, 3-тє займає Укрсоцбанк - 14,21%. Традиційно 4-те і 5-те місця в іпотечному рейтингу банків займають Приватбанк і ОТП Банк з ринковими частками 8,72% і 7,43% відповідно.

У III кварталі 2007 року регіональний розподіл іпотечного ринку практично не зазнав змін. На першому місці за обсягами виданих іпотечних кредитів - Київ та Київська область з часткою 26,67%, друге місце належить Одеській області - 15,25%, а третє втримує Дніпропетровська з долею 8,15%.

За III квартал 2007 року номінальні процентні ставки за іпотеками в гривнях знизились на 2,7%, в доларах США - зросли на 0,25%, в євро - знизились на 0,25%.

Станом на 1 жовтня 2007 року медіанна процентна ставка за іпотечними кредитами в національній валюті склала 14,05%, в доларах США - 12,45%, в євро - 11,40%.

Спрямування грошово-кредитної політики на зменшення інфляційного тиску мало наслідком збільшення вартості кредитних ресурсів на зменшення темпів зростання кредитних вкладень банків [172].

III квартал 2007 року відзначила сезонна активізація іпотечного ринку як черговий етап звичного річного життєвого циклу, що характерний для української іпотеки. Очікуваного значного пожвавлення на ринку житлової нерухомості не відбулося, а це означає поглиблення процесів переорієнтації попиту на іпотечні кредити, і відповідно, зміни у структурі іпотечних портфелів банків.

Станом на 1 жовтня 2007 року загальні обсяги заборгованості за іпотечними кредитами, що надані фізичним особам, склали 46,8 млрд. грн.

У III кварталі 2007 року іпотечний ринок зріс на 15,5% (або на 19,5% з врахуванням кредитів на земельні ділянки і комерційні цілі), тобто за 3 місяці обсяги заборгованості за іпотечними позиками збільшились на 6,1 млрд. грн. (або на 7,6 млрд. грн. з врахуванням кредитів на земельні ділянки і комерційні цілі). Для порівняння: показники приросту іпотек для аналогічного періоду 2006 року становили 31,7% у відносних і 5 млрд. грн. в абсолютних цифрах [173].

Зростання абсолютних розмірів кредитування під заставу нерухомості зумовило збільшення частки іпотеки в загальному кредитному портфелі банків. У III кварталі цей показник зріс з 12,4% до 12,7%, а з початку року доля іпотечних позик зросла на 1,6%.

Рис. 2.1 Структура житлових кредитів, % (за даними УНІА) на 1 січня 2007 р.



Рис. 2.2 Структура житлових кредитів, % (за даними УНІА) на 1 січня 2008 р.

За статистичними даними української національної іпотечної асоціації (УНІА) обсяг іпотечних кредитів виданих банками за 2007 рік склав понад 57 млрд. грн. Це складає 9% від ВВП. За словами фахівців, темпи зростання іпотечного кредитування за підсумками 2008 року сягнуть 60%. Крім того, очікується збільшення частки кредитування в гривні, так як частка гривневих кредитів на початок 2008 року зросла з 11,4% до 16,4%.

Середньозважена вартість кредитів в національній валюті у квітні збільшилася з 15,2% до 16,9%, в іноземній - з 10,8% до 10,9%. Інтегральна ставка за кредитами збільшилася з 13,8% до 14,5%.

Розмір мінімальної процентної ставки за іпотекою за перший квартал 2008 року зріс на 5,7% - до 12,58% у березні. Мінімальна процентна ставка в січні 2008 р. становила 11,9%, у лютому - 12,1%.

При цьому, розмір максимальної процентної ставки в січні 2008 р. становив 14,72%, у лютому - 14,89%, у березні - 15,07%. Зростання максимальної іпотечної ставки за квартал становило 2,37%.

Обсяг кредитних вкладень у квітні збільшився на 2,9% (з початку року - 15,9%) до 494.8 млрд. грн. Обсяг кредитів юридичним особам у квітні збільшився на 1,9% (з початку року - на 13,8%) до 308,9 млрд. грн. Кредити, надані фізичним особам збільшилися на 4,5% у квітні та на 19,6% з початку року до 186 млрд. грн.

Середня процентна ставка по кредитах на житло на первинному ринку України строком на 20 років у березні 2008 року складала в гривні 16,4% річних, у доларах 13,2%, у євро 12,7%, у швейцарських франках 9,5%.

Рівень заборгованості за іпотечними кредитами серед населення з роками все більше зростає і на 01 січня 2008 року склав 46 млрд. грн., що в 1,7 рази більше, ніж в попередньому році.

Рис. 2.3 Заборгованість населення за іпотечними кредитами, млрд. грн.

Високий рівень валютизації іпотечного ринку надалі залишається невирішеною проблемою: на валютні кредити припадає 88,4% іпотечної заборгованості. За словами фахівців, до кінця 2008 року частка гривневих кредитів досягне 18 %.

Що стосується регіонального розподілу іпотечного ринку, то понад 60% іпотечного капіталу зосереджено в п'яти регіонах України, а саме: Києві та Київській області, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку та Харкові. Близько 78% іпотечного ринку контролюють банки першої десятки.

Жоден з великих банків не надає кредити на купівлю житла на первинному ринку без первісного внеску, так як це означало б значні ризики для банків. При купівлі тільки споруджуваного житла завжди існує ризик перенесення строків його здачі на невизначений або віддалений термін.

Обсяг кредитних вкладень у березні збільшився на 5,6% (з початку року - 12,7%) - до 481,1 млрд. грн., при цьому збільшувалися як кредити юридичним особам (на 5.8% у березні та на 11,7% з початку року - до 303,2 млрд. грн.), так і кредити, надані фізичним особам (на 5,3% у березні та на 14,4% з початку року - до 177,9 млрд. грн.).

Середньозважена ставка за кредитами в національній валюті у березні збільшилася з 14,6% до 15,2%, в іноземній - з 10,7% до 10,8%. Інтегральна ставка за кредитами збільшилася з 13,4% до 13,7%.

Державна іпотечна установа в I кв. 2008 р. збільшило чистий прибуток в 4,99 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. - до 3,43 млн. грн. При цьому доход від реалізації послуг зріс із 3,16 до 33,57 млн грн, валовий прибуток - з 3,16 до 7,31 млн грн. Собівартість реалізації зросла - з 0 до 26,26 млн. грн., у т.ч. адміністративні затрати - з 1,56 до 3,04 млн. грн. [179].

Таблиця 2.1. Реальні ефективні ставки за кредитами в доларах США*

№	Банк	Ставка, % на 01.05.07 року	Ставка, % на 01.10.07 року
1	Фінанси та кредит	14,0	17,56
2	Райффайзен Банк Аваль	14,0	13,35
3	ТАС-Комерцбанк	13,9	19,05
4	ПриватБанк	13,6	19,46
5	Укрсоцбанк	13,5	17,88
6	ОТП Банк	13,4	15,00
7	Надра Банк	13,2	20,26
8	Кредитпромбанк	13,2	17,54
9	Брокбізнесбанк	14.1	24,52
10	УкрСиббанк	12,8	14,68

*Строк іпотечного кредитування 15 років з урахуванням комісійних та витрат на страхування.

Таблиця 2.2. Десятка банків-лідерів за обсягами іпотечного кредитування (за даними банків)

№	Банк	Іпотечний портфель на 01.01.07, млрд. грн.	Іпотечний портфель на 01.01.08, млрд. грн.	Середня сума 1 кредиту за 2007 р., тис. USD	Фактичні темпи погашення позик, років
1	УкрСиббанк	5,13	7.92	55,0	10
2	Райффайзен Банк Аваль	3,85	7.3	63,5	5
3	Укрсоцбанк	3,77	5,5	38,1	**
4	ОТП Банк	2,81	5,5	44,3	8
5	ПриватБанк	2,54	4.11	26,2	2,8
6	Правекс-Банк	1,39	3.85	**	**
7	Кредитпром банк	1,26	3.90	**	**
8	Надра Банк	0,97	1.3	**	**
9	Фінанси та кредит	0,96	3.1	67	7-10
10	Ощадбанк	0,61	0.9	8,6	**

* Під заставу майнових прав на житло, що будується

** Дані відсутні

Зростання обсягів портфелів іпотечних кредитів - це, з одного боку, позитивне явище, але з другого боку спостерігається зростання портфелів нестандартних, неоднорідних, що в перспективі може бути перешкодою для запуску циклу іпотечного рефінансування. Адже в основі іпотечної фінансової системи лежить масова видача кредитів на першому рівні (на рівні первинних іпотечних кредиторів) з подальшим випуском під заставу цих кредитів іпотечних зобов'язань (іпотечних облігацій) або існують інші схеми, за допомогою яких первинні іпотечні кредитори рефінансують свою ліквідність. Але зростання неоднорідних кредитів робить ці портфелі нетранспорентними, інвестор не може належним чином оцінити ризики, які пов'язані з придбанням активів чи зобов'язань, які забезпечені цими активами, що також є одним з ризиків розвитку системи іпотечного кредитування.

Якщо говорити про участь іноземного капіталу на ринку іпотечного кредитування в Україні, то слід зауважити, що іпотечні зобов'язання викликають інтерес з боку нерезидентів. Це говорить про те, що одним з варіантів інвестування в країну може бути ринок іпотечних кредитів. Сьогодні банки нерезидентів та міжнародні фінансові компанії розглядають бізнес-проекти, пов'язані з участю капіталів на ринку іпотечного кредитування. Національний банк України не виключає розробку програми, яка могла б сприяти отриманню кредитів в національній валюті за розумними ставками та одним з активних учасників цієї програми може стати Європейський банк реконструкції та розвитку.

Отже, можна зробити висновок, що незначна кількість населення користується іпотечним кредитуванням для купівлі житла, не маючи яких-небудь значних заощаджень. Іпотечні кредити частіше використовуються населенням для покращення житлових умов шляхом продажу власної нерухомості та купівлі нової з доплатою за рахунок кредитних коштів.

Зберігається попит на іпотечні кредити у валюті дол. США, збільшились строки кредитування в деяких банках до 30 років. Майже в 2 рази зросли обсяги заборгованості за іпотечними кредитами серед населення, але в основній масі не за рахунок значного зростання кількості кредитів, а за рахунок збільшення середнього розміру кредиту, що, в свою чергу відбулось внаслідок значного подорожчання вартості житла на ринку України.

2.3 Особливості кредитної політики та практика виконання іпотечного кредитування ЗАТ «ОТП Банк»

Одним із головних елементів ефективного управління кредитами є добре розроблена кредитна політика, що має забезпечувати ефективне управління портфелем кредитів банку, ретельний контроль за ними і мінімізацію втрат від настання кредитних ризиків. Банки мають успіх тоді, коли ризики контрольовані й перебувають у межах їх фінансових можливостей.

Кредитна політика банку - це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку.

Кредитна політика банку визначає:

· завдання і пріоритети кредитної діяльності;

· засоби та методи її реалізації;

· принципи та порядок організації кредитного процесу.

Основними принципами кредитної політики банку є:

· поєднання інтересів банку, його акціонерів, вкладників, суб'єктів господарської діяльності із врахуванням загальнодержавних інтересів;

· самостійність визначення комерційними банками порядку залучення і використання коштів, проведення кредитних операцій;

· колегіальність ухвалення рішення щодо надання кредиту;

· відповідальність комерційних банків перед клієнтами за своїми зобов'язаннями;

· контроль Національним банком України за кредитною діяльністю комерційних банків шляхом встановлення економічних нормативів;

· встановлення Національним банком України розміру облікової ставки та норм обов'язкових резервів [34].

З моменту заснування ЗАТ «ОТП Банк» посідає провідні позиції у корпоративному бізнесі та зарекомендував себе як банк-новатор. Одним з найперших на ринку банківських послуг України Райффайзенбанк розпочав надавати такі інноваційні для українського ринку послуги як структуроване торгівельне фінансування та інші спеціалізовані послуги для великих корпоративних клієнтів.

У 2001 році банк уввійшов до десятки найбільших банків України і почав свій розвиток як універсальний банк. Кредитна політика ЗАТ «ОТП Банк» направлена на постійне розширення переліку банківських продуктів як для корпоративних клієнтів, так і для приватних осіб та представників малого і середнього бізнесу.

Збільшення обсягів кредитування в роздрібному сегменті OTP Bank відображає загальну тенденцію розвитку українського ринку. Тому кредитний портфель банку збільшується з кожним роком, що свідчить про активну діяльність цього банку та зміцнення його позицій у банківському секторі України. Динаміку збільшення кредитного портфелю ЗАТ «ОТП Банк» можна спостерігати на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Кредитний портфель ЗАТ «ОТП Банк», тис. грн.

За структурою в кредитному портфелі ЗАТ «ОТП Банк» в 2007 році також переважали іпотечні кредити, частка яких склала 70 %, що ілюструє рис. 2.5.

Рис. 2.5. Структура кредитного портфелю бізнес-лінії «Приватні клієнти» в ЗАТ «ОТП Банк» в 2007 році

На рис. 2.6. наведено структуру портфелю іпотечних кредитів ЗАТ «ОТП Банк» в процентному співвідношенні та в абсолютних значеннях.

Рис. 2.6. Структура портфелю іпотечних кредитів ЗАТ «ОТП Банк» на 01.01.2007 року

На 01 січня 2007 року обсяги іпотечного кредитування ЗАТ «ОТП Банк» склали за підсумками річного звіту 2,8 млрд. грн., що в 3 рази більше, ніж в попередньому році. А на 01 січня 2008 року портфель іпотечних кредитів досяг 5,5 млрд. грн. За темпами приросту іпотечного портфелю OTP Bank знаходиться на 5-му місці.

У 2006 році термін іпотечного кредитування в ЗАТ «ОТП Банк» був на рівні 20 років, а максимальний розмір - 200 тис. дол. США. У 2007 році термін було збільшено до 25років, а розмір - до 250 тис. дол. США, а у 2008 році - відповідно 30 років - максимальний термін, 400 тис. дол. США - максимальний розмір кредиту на купівлю житла.



Рис. 2.7. Структура кредитного портфелю бізнес-лінії «Малий та середній бізнес» в ЗАТ «ОТП Банк» на 01.01.2007 року, тис. грн.

Одним із напрямків кредитної політика ЗАТ «ОТП Банк» є кредитне представництво. Станом на 01.01.2007 року банк співпрацював з понад 240 партнерами - агентствами нерухомості, автосалонами, агентами та брокерами. У 2007 році частка автокредитів, наданих за участю партнерів, становила 50 % від загальної кількості, іпотечних - 25 %.

Одним із альтернативних каналів продажів, який існує в OTP Bank з 2004 року, є мобільні банкіри. Їх діяльність спрямована на залучення нових клієнтів - приватних осіб, представників малого та середнього бізнесу. При цьому агенти самостійно здійснюють пошук клієнтів, надають їм усю необхідну консультаційну та практичну допомогу. Станом на 01 січня 2007 року з OTP Bank співпрацювали 280 мобільних банкірів, за участю яких було видано кредитів на загальну суму майже 300 млн. грн.

Основним альтернативним каналом продажів є довідковий центр банку. Він є сучасним та функціональним способом надання банківських послуг. Зателефонувавши до Довідкового центру OTP Bank, клієнт може отримати безкоштовну консультацію з будь-яких питань, пов?язаних з діяльністю даної фінансової установи, дізнатися про попереднє рішення банку про можливість надання кредиту, призначити зустріч з менеджером.

На основі здійсненого аналізу можна зробити висновок, що кредитна політика ЗАТ «ОТП Банк» є досить насиченою, цілеспрямованою, активною. OTP Bank входить в десятку найбільших банків України й підтримує динамічний розвиток рівня обслуговування клієнтів різних секторів: приватних клієнтів, представників малого та середнього бізнесу та корпоративних клієнтів.

Для цього дана банківська установа застосовує як традиційні методи: розширення переліку банківських продуктів, велика якість обслуговування клієнтів, помірна вартість банківського кредитування, індивідуальний підхід до корпоративних клієнтів, так і ряд нетрадиційних - розвиток співпраці з фінансовими посередниками: мобільними банкірами, агентами, агентствами нерухомості, автосалонами тощо.

Також для збільшення обсягів кредитування OTP Bank застосовує такі канали продажу, як довідковий центр та офіційний веб-сайт, який відвідують понад 1500 користувачів Інтернету щодня, та сукупний продаж банківський продуктів через який перевищив 2,5 млн. євро в 2007 році.

Станом на 01 квітня 2008 року OTP Bank є 7-м найбільшим вітчизняним банком за розмірами активів і кредитного портфелю. Нині банк обслуговує понад 230 тисяч клієнтів. Його мережа філій на території України об?єднує 24 філії, 107 відділень і 36 представництв.

2.4 Стан та аналіз використання інформаційних систем та технологій в ЗАТ «ОТП Банк»

Практика роботи банківських установ свідчить про те, що сучасні інформаційні технології охоплюють всі аспекти банківської справи, а саме: клірингові операції і маркетинг, управління касовими ресурсами, управління внутрішньою діяльністю банку, кредитні операції, включаючи аналіз заявок клієнтів і їх кредитоспроможність, систему електронних платежів, використання банківських автоматів і різних платіжних карток, фондовий ринок і операції з цінними паперами, аналіз інвестицій і фінансових ринків.

Банківські системи розвинутих країн вже здійснили перехід від власних інформаційних систем (інтранет, екстранет) до Інтернету. Можливість для приватних і корпоративних клієнтів одержувати інформацію з мінімальними витратами в режимі реального часу і здійснювати по каналах Інтернет операції по розміщенню своїх грошей на рахунках у банках, по продажу і купівлі валюти і цінних паперів, одержанню кредитів визначило революцію електронної комерції в банківській системі. Так, відповідно до оцінки Конференції ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) 40-50% клієнтів шведських і фінських банків вже оперують у режимі онлайн через Інтернет. Число останніх у США росте на 60% у рік.

Як відомо, традиційною сферою діяльності банків є стимулювання вільних грошових ресурсів, кредитування фізичних і юридичних осіб, організація національних і міжнародних платіжних систем. Для виконання цих операцій банки розвивають відповідну мережу своїх відділень. З розвитком Інтернету виникає визначена альтернатива в зв'язку зі спробами запропонувати нові системи онлайн по переказу і акумулюванню грошей. Онлайн-банки, що з'явилися, пропонують свої послуги за дуже низьку плату за рахунок відсутності витрат на утримання відділень і відповідного персоналу (витрати однієї банківської трансакції обходяться відділенню банку в 6,41 грн., для банкомата вони складають 1,36 грн., а для Інтернет - всього 5 коп.) [135]. В такому випадку можна припустити, що нова економіка буде вести до зменшення в банківській системі кількості відділень і філій банків. З іншої сторони необхідно відзначити, що онлайн-банки сьогодні не можуть вирішити всі завдання банківської системи, тому, процес скорочення місцевих банків та відділень системних банків буде проходити помірно.

Як показує зарубіжна практика, розвиток електронних технологій створює деякі проблеми для органів банківського нагляду. Вплив електронних грошей на ефективність політики, яка здійснюється центральними банками, сьогодні є однією з найактуальніших проблем в дослідженнях вчених і практиків - фахівців з банківської справи. Окремі з них, а саме професор відділення економіки Гарвардського університету Б. Фрідман, професор Каліфорнійського університету Б. Коен, заступник керуючого Банком Англії М. Кінг, член правління Європейського Центрального банку О. Ісинг вважають, що електронні гроші, а особливо розповсюдження і вплив приватних електронних грошей (прототипи яких вже з'явилися в деяких країнах світу, прикладом чого є електронні платіжні засоби, що випускаються поза банківськими установами: телефонними, транспортними і іншими подібними фірмами) в умовах глобалізації економіки значно змінять функції Центральних банків [181].

На думку Б. Фрідмана і Б. Коена в умовах інформаційної епохи емітенти грошей вийдуть з центробанківського контролю, і цифрова готівка буде обертатися в кіберпросторі, ніяк не відображаючись в балансах банків і не вимагаючи проведення підсумкових розрахунків через центральні банки [40].

На думку Б. Коена, загроза могутності центральним банкам з боку кібергрошей буде реальна, однак він вважає, що відсутність контролю з боку центральних банків над готівковим обігом в країнах в інформаційну епоху буде прогресуючим моментом. Тут він посилається на висновки Нобелевського лауреата Ф. Хайєка, який ще в 1976 році з метою боротьби з інфляцією висловив ідею денаціоналізації валют та скасування монополій центральних банків на створення грошей. Ф. Хайєка бачив економіку майбутнього як світ необмеженої конкуренції різних видів грошей [171].

Ряд інших вчених сьогодні мають протилежну точку зору відносно результатів впливу електронних грошей на роль і місце центральних банків в економіці країни. Так, на думку професора Лондонської школи економіки “в інформаційну епоху багато фінансових інститутів можуть зникнути або кардинально змінити свою роль, але традиційні гроші і центральні банки відносяться до тих, які з найбільшою вірогідністю виживуть в наступному тисячолітті [171]”.

Не погоджуться з позиціями Б. Фрідмана - М. Кінга відносно майбутнього центробанків також такі вчені і фахівці, як професор Принстонського університету М. Вудфорт, заступник керуючого Банка Канада Ч. Фрідман та інші. Вони вважають, що виcновки про зникнення національних регуляторів грошового обігу є необґрунтованими, і, на їх думку, центральні банки зможуть знайти своє місце в нових економічних умовах.

Сьогодні деякі економісти-теоретики, говорячи про процеси, що відбуваються, підкреслюють, що дані зміни - не лише в роботі банківської системи, але й в усій господарській діяльності суспільства - ведуть до істотного переосмислювання багатьох економічних понять [99], які, як правило, грунтуються на інформаційній парадигмі економіки.

Так, на думку російського вченого Р. Цвельова «головною рушійною силою інформаційної економіки стало не виробництво і споживання матеріальних благ, а створення і споживання інформаційних цінностей». Ряд відомих українських науковців, серед яких А. Гальчинський, В. Геєць, В.Семіноженко та інші, підкреслюють, що в сучасних умовах можна говорити про перетворення інформації в субстанціональну основу існуючої економічної реальностi [37].

Крім того, окремі економісти стверджують, що самі матеріальні блага необхідно розглядати в аспекті їхньої інформаційної сутності, тобто економічна значимість володіння речовими факторами майже цілком визначається цінністю укладеної в них інформації.

У практиці маркетологів уже давно існує думка, що покупець в кінцевому результаті купує не річ, а деяку інформацію, що задовольняє його потреби.

Використання електронних грошей є могутнім важелем у підвищенні ефективності роботи не тільки банківської системи, але і всієї ринкової економіки. У випадку використання їх відбувається істотне скорочення витрат в ході обернення капіталу, крім того вважається, що активне застосування цифрових грошей приведе до виникнення широкого спектра нових фінансових інструментів і до зміни місця і ролі таких традиційних інструментів, як акції і облігації [106]. Наскільки дані прогнози виправдаються, покаже час, але сьогодні зрозуміло, що нові технології дозволяють переборювати традиційні обмеження часу і «стискати» простір, забезпечувати доступ до безмежного обсягу інформації. Виходячи з того, що ринкова економіка побудована на загальних законах інформаційного обміну, суспільство змушене ними керуватися. Однак проблема полягає в тому, що ці

закони на даний момент не вивчені, внаслідок чого виникає необхідність у їх дослідженні. Сучасна ж банківська система дає можливість аналізувати процеси обміну в суспільстві і пізнавати деякі закономірності економічного розвитку через дослідження процесу грошового обігу. Тому роль центральних банків у соціально-економічному житті людства повинна зростати, але, зрозуміло, в нових умовах вона буде переглядатися.

Широке застосування інформаційних технологій і, насамперед, Інтернету, веде до об'єднання ринків, глобалізації економіки і розширенню впливу об'єднаних сучасних банківських систем. Як відомо, вільний рух фінансових потоків між країнами через національні банківські системи являється першим кроком до загальної глобалізації економіки і до світової капіталізації суспільства. Звичайно, в умовах глобалізації економіки все більше виникає необхідність підвищення ролі центральних банків інтегрованих національних господарств. Світовий, Європейський центральний, а в перспективі Азіатський центральний банки з часом будуть найважливішими інформаційно-аналітичними інститутами управління соціально-економічними процесами на континентах та по всій земній кулі.

У зв`язку з цим суспільство стоїть перед найважливішою проблемою тисячоліття - створення фундаментальної науки про інформацію, про закони її виникнення і обертання, про принципи роботи з нею, яка лягла б в основу діяльності керівних органів світового економічного розвитку, якими все більше стають центральні банки.

Дана проблема є глобальною і її вирішення неможливе без глибоких теоретичних розробок в різних галузях науки: фізиці, генетиці, кібернетиці, психології, соціології, економіці та ін.

Що стосується банківської системи України, то необхідно відзначити, що в Україні поки що широко не розвинутий ринок електронних грошей. Але, на думку фахівців, модель доганяючого розвитку тим і відрізняється від класичних, що її етапи не слідують один за одним у звичайній еволюційній послідовності, а ніби “накладаються” один на одний і час від часу можуть випереджувати розвиток передових систем.

На прикладі ЗАТ «ОТП Банк» можна визначити рівень розвитку інформаційно-технологічної сфери шляхом аналізу напрямків діяльності банку та різновиду здійснюваних ним операцій.

Для діяльності «ОТП Банк» характерним є фінансування будь-яких стадій проходження торгівельних угод. Найбільш поширеними продуктами короткострокового фінансування є перед- і пост експортне фінансування, фінансування товарних запасів та імпорту. Також банк активно надає довгострокове фінансування імпорту обладнання із залученням експортних кредитних агентств країн-постачальників. Існуючі комерційні ліміти в першокласних іноземних банках також дозволяють використовувати їхній потенціал на користь клієнтів OTP Bank.

Будь-яка угода розробляється та структурується індивідуально, з урахуванням особливостей роботи кожного позичальника.

OTP Bank продовжує розвивати такий продукт як факторинг. Його використання дозволяє клієнтам за підтримки банку отримати нові конкурентні переваги у встановленні ефективних взаємовідносин зі своїми покупцями. Крім того, одним з суттєвих позитивних факторів для підприємств при здійсненні факторингових операцій є відсутність вимоги банку щодо оформлення застави.

Один з найперспективніших корпоративних кредитних продуктів в OTP Bank є проектне фінансування. Значна частка портфелю проектного фінансування сконцентрована у галузі комерційної нерухомості. Проте, спостерігається тенденція до збільшення попиту в проектному фінансуванні з боку індустріальних підприємств, що потребують реконструкції і відновлення виробництва або зацікавленні у створенні принципово нових технологічних процесів і продуктів.

На сучасному етапі корпоративна служба OTP Bank тісно співпрацює з материнським банком у забезпеченні фінансових потреб підприємств України шляхом надання синдикованих кредитів. Враховуючи тісний зв?язок між економічними системами України та Угорщини, OTP Bank розглядає можливості обслуговування числених спільних підприємств і дочірніх структур угорських компаній в Україні.

Що стосується карткового бізнесу в OTP Bank, то для нього характерним є використання для приватних осіб таких карткових продуктів, як: Cirrus Maestro, MasterCard Standart та MasterCard Gold, що доступні в трьох валютах - національній, доларах США та євро, зарплатні картки на базі MasterCard і послугу овердрафт.

Корпоративні клієнти мають можливість скористатись карткою MasterCard Corporate. OTP Bank пропонує своїм клієнтам додаткові безкоштовні послуги - страховий сертифікат для подорожей за кордон і картку IAPA для власників Visa Gold.

Кредитними картками OTP Bank є Visa Classic та Visa Gold. Пільговий термін користування ними - до 55 днів, мінімальний платіж - 5 % від суми заборгованості.

Кількість дебетних карток на кінець 2006 року досягла 73 500. Приріст становив 43 %. Кредитних карток було емітовано 15 000 шт. загальна сума лімітів, встановлена на них, досягла 9 млн. євро. При цьому фактична сума заборгованості становила 2,3 млн. євро.

Сучасним банківським продуктом, який використовує OTP Bank є програма банківського страхування «Bancassurance», що передбачає укладання співробітником банку від імені страхових коипаній договорів страхування нерухомого майна та транспортних засобів, що перебувають в заставі у банку, позичальника від нещасного випадку.

До сучасних технологій в ЗАТ «ОТП Банк» можна віднести альтернативні канали продажу банківських продуктів, такі як кредитне представництво, а особливо послуги мобільних банкірів, а також ефективна робота довідкового центру банку, офіційного Інтернет-сайту OTP Bank та можливість модачі on-line заявок [176].

Отже, сьогодні перед вченими і практиками України виникає дуже актуальна проблема щодо вдосконалення національної банківської системи в умовах переходу до нової економіки. Треба відзначити, що дана проблема вимагає фундаментальних теоретичних розробок в області роботи з інформацією як на основі досягнень сучасних наук, так і на основі узагальнення практики діяльності банківських установ.

Можна відзначити, що для сучасного етапу розвитку української банківської системи, рівень розвиту інформаційно-технологічного сектору є дуже позитивним і має швидку тенденцію до постійного зростання та підвищенню якості.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення іпотечного кредитування на сучасному етапі розвитку банківської системи України

3.1 Сучасні проблеми іпотечного кредитування в Україні

На сьогодні в Україні розвиток іпотечного кредитування стримується існуванням кола проблем, що не дозволяють банківським установам залучати іпотеку як гарантію своєчасного повернення кредитного ресурсу.

Варто зауважити, що проблемами іпотечного кредитування переймаються як вітчизняні, так і зарубіжні вчені-економісти: І.В. Давиденко, А.Т. Євтух, С.І. Кручок, С. Фредерік, Мишкін, І.І. Пучковська, С. Пітер Роуз, В.К. Селюков, С.Г. Гончаров, Дж. Фрідман, Н. Ордуєв, А.Г. Циліна, С. Юргелевич, О.С. Любунь, О.І. Кірєєв, М.П. Денисенко та інші. У своїх працях автори по-різному підходять до розкриття методологічного апарату іпотечного кредитування, проте єдиною залишається думка стосовного можливості іпотечного кредитування стати ефективною формою залучення вільних фінансових ресурсів.

Цілком зрозумілим є те, що процес іпотечного кредитування дозволить вирішити ряд досить актуальних соціально-економічних проблем суспільства. По-перше, отримає розвиток довгострокове житлове іпотечне кредитування. По-друге, отримує рішення питання кредитних ресурсів для підприємств агропромислового комплексу. По-третє, розвиток іпотечного кредитування сприяє появі можливості суттєвих якісних зрушень в економіці держави загалом. Але на даний час в Україні залишаються не вирішеними проблеми, які знижують можливість провадження іпотечного кредитування в повному обсязі. До їх складу як правило включають загальні та специфічні, зміст яких показує рис. 3.1.



Рис. 3.1. Схема змісту загальних і специфічних проблем розвитку іпотечного кредитування

Досліджуючи проблеми іпотечного кредитування в Україні можна стверджувати, про недосконалість правової бази. Таке твердження грунтується на відсутності єдиних системоутворюючих принципів. В основу вітчизняного чинного правового регулювання іпотеки покладено концепцію захисту прав боржника, а як наслідок, підвищується кредитний ризик банку, що в свою чергу, знижує темпи розвитку розширеного фінансування різних суб'єктів під заставу нерухомості [115].

Світовий досвід показує, що система державної реєстрації прав власності та обтяжень на будь-яке нерухоме майно є ефективною лише за умови її здійснення в межах єдиного реєстру.

При цьому, дана реєстрація включає також право власності та обтяжень на землю. Разом з тим, в Україні дії урядових установ спрямовані на створення систем реєстрації прав власності та обтяжень які грунтуються окремо на нерухомості і окремо на землі. Таку проблему необхідно вирішити спираючись на світовий досвід та відповідно розроблену законодавчу базу.

Закон "Про іпотеку" містить положення, за якими операції з іпотечними кредитами можуть призвести до ситуації, коли іпотечний договір втрачає чинність, на підставі чого кредитодавець подає позов на боржника. Ці положення можуть обмежити надання потенційними кредитодавцями довгострокових кредитів.

Практична діяльність вказує на існування проблеми затягування процедури задоволення вимог кредиторів за рахунок предмета іпотеки в межах судового та виконавчого провадження. Це свідчить про необхідність розробки спеціального законодавчого положення з метою надання можливості кредитору швидко реалізувати предмет іпотеки, в разі порушення боржником забов'язань.