Система контролю в управлінні діяльністю комерційних банків

Актуальність теми дисертації. Успіх ринкових перетворень в Україні у великій мірі залежить від становлення і розвитку підприємницьких структур, які є найбільш гнучкими і швидше реагують на зміни, що відбуваються у соціально-економічному середовищі суспільства. Широко визнаним є той факт, що до таких структур належать комерційні банки, які шляхом концентрації та перерозподілу фінансового капіталу координують процеси відновлення і сприяють реалізації державної політики у галузі стабілізації економіки.

Складні сучасні умови, в яких сьогодні функціонує вітчизняна банківська система, обумовлені загальним станом народного господарства, коливанням ринку попиту та пропозиції на банківські послуги, посиленням конкуренції, наявністю різноманітних ризиків та ін.

Внаслідок відносно невеликого терміну існування банківської системи України в такому вигляді, якою вона склалася на сьогодняшній день, контроль діяльності комерційних банків став об'єктом дослідження порівняно недавно і є тому малодослідженим. Проте необхідно відмітити, що окремі питання зазначеної проблематики розглядають зарубіжні теоретики-економісти: Е. Гілл, Долан Е. Дж., Кембел К. Дж., Кембел Р. Дж., Р. Коттер, Т. Кох, Роуз Пітер С., Дж.Ф. Сінкі мол.; російські -Жуков Є.Ф., Каміонський С.А., Лаврушин О.І., Усоскін В.М., Уткін Є.А., Ширінська Є.Ф. та інші.

Серед вітчизняних вчених, які досліджували окремі проблеми банківської діяльності та її контролю, слід передусім відзначити Білуху М.Т., Зарубу О.Д., Мазаракі А.А., Мороза А.М., Савлука М.І., Степаненка А.І., Поповича В.М., Спіцина І.О., Спіцина Я.О.

В роботах цих економістів висвітлюються в основному питання контролю тих чи інших банківських операцій або напрямків діяльності, проблеми банківського нагляду, регулювання та зовнішнього аудиту. Вивчення праць цих авторів показало, що системного і комплексного дослідження питань контролю як функції банківського менеджменту в теоретичному і практичному аспекті не проводилося. Разом з тим, це є актуальною проблемою, яка має суттєве значення для підвищення рівня і якості управління комерційним банком, розв'язання якої має сприяти подальшому розвитку банківської діяльності.

Таким чином, практична значимість і недостатня теоретична розробка зазначеної проблеми зумовили вибір теми і основні напрямки досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з планами науково-дослідних робіт Київського державного торговельно-економічного університету за такими темами:

1. "Удосконалення інформаційного забезпечення кредитного менеджменту в комерційних банках" (договір №35 з Вінницькою філією Акціонерного банку "Енергобанк" від 23 вересня 1997 року).

2. "Удосконалення методів прийняття управлінських рішень у ключових галузях діяльності комерційних банків" (договір №036 з Вінницькою обласною дирекцією Укрсоцбанку від 10 січня 1998 року).

Крім того, вибраний напрямок дослідження пов'язаний із заходами Вінницької облдержадміністрації з реалізації основних положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення грошово-кредитної та валютної політики, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України за № 1396 від 18.11.1996р.

Мета і задачі дослідження. Головною метою роботи є теоретичне обгрунтування та розробка концептуально-методичного підходу до побудови системи внутрішнього контролю в управлінні діяльністю комерційних банків.

При цьому основною передумовою, на якій базується досягнення мети, є об'єктивна необхідність систематизації існуючих уявлень щодо контролю як загальної, універсальної функції наукового управління з урахуванням специфіки банківської діяльності та вітчизняного і зарубіжного досвіду банківського менеджменту.

Мета дослідження зумовила необхідність розв'язання наступних задач:

на підставі основних положень теорії менеджменту визначити місце і роль контролю в системі управління банківською діяльністю;

дослідити методологічні підходи до визначення об'єктів контролю та рекомендувати найбільш раціональний для управління діяльністю комерційних банків;

визначити форми, типи і види контролю та їх особливості стосовно банківської діяльності;

проаналізувати стан внутрішнього контролю діяльності комерційних банків України;

визначити інформаційні аспекти контролю в управлінні діяльністю комерційних банків;

визначити основні шляхи вдосконалення організації і методології контролю в управлінні діяльністю комерційних банків;

розробити методологічний підхід до побудови системи внутрішньо-

банківського контролю;

визначити принципи створення автоматизованої системи контролю банківської діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів. Поставлена ціль і розв'язання перелічених задач дозволила одержати результати, наукова новизна яких полягає у наступному:

розширені теоретичні уявлення щодо необхідності, змісту і місця контролю як функції банківського менеджменту;

вперше теоретично обгрунтовані підходи до визначення об'єктів контролю в управлінні діяльністю комерційних банків;

систематизовані існуючі теоретичні положення щодо форм, типів і видів контролю та визначені їх взаємозв'язки в управлінні діяльністю комерційних банків;

на відміну від традиційного підходу до контролю пріоритетних напрямків діяльності комерційного банку, запропонована системна методика його контролю як складного і, разом з тим, суцільного об'єкту;

удосконалена методика формування контрольної інформації для цілей прийняття ефективних керівних рішень при управлінні діяльністю комерційного банку;

виходячи з вітчизняного і світового досвіду застосування системного підходу до управління, визначені організаційно-методологічні принципи і основи побудови системи внутрішнього контролю в комерційному банку;

на підставі узагальнення української і зарубіжної практики застосування новітніх інформаційних технологій розроблена концептуальна модель автоматизованої системи контролю діяльності комерційного банку.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній:

запропонована методика визначення і диференціації об'єктів контролю в управлінні діяльністю комерційного банку згідно концепції портфеля (балансу);

запропоновані методичні підходи до організації системи внутрішнього контролю в управлінні діяльністю комерційного банку;

запропонована класифікація задач фінансового контролю в управлінні діяльністю комерційного банку за підсистемами;

вдосконалена методика формування контрольної інформації для цілей управління шляхом створення центрів відповідальності;

розроблені і впроваджені форми контрольних звітів виконавців;

рекомендована методика побудови автоматизованої системи контролю на основі АРМ менеджера в умовах застосування інформаційних банківських технологій.

Основні методичні рекомендації та пропозиції за результатами проведеного дослідження впроваджені в трьох комерційних банках м.Вінниці: Вінницькій філії Акціонерного Товариства “Укрінбанк”, Вінницькій обласній дирекції “Укрсоцбанку”, Вінницькій обласній дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль”.

Особистий внесок здобувача. В наукових працях, що опубліковані у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у визначенні і розв'язанні актуальних проблем внутрішнього контролю діяльності українських комерційних банків.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження були викладені і обговорені на таких наукових конференціях:

1. Всеукраїнська науково-методична конференція “Проблеми економіки, аналізу і аудиту в умовах ринку і роздержавлення власності”, Київ, 1992р.

2. Всеукраїнська науково-практична конференція “Практика і перспективи розвитку обліку, контролю та комп'ютерних систем на підприємствах і в банках в умовах ринкових відносин”, Київ, 1995р.

3 Регіональна міжвузівська науково-практична конференція “Проблеми удосконалення фінансового механізму підприємства в умовах ринкових відносин”, Вінниця, 1996р.

4. Друга міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський союз: мікроекономічний аспект”, Ялта - Форос, 1997р.

5. Третя міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський союз: регіональні і соціально-економічні аспекти”, Ялта - Форос, 1998р.

Крім того, окремі теоретичні і практичні результати дослідження використані у навчальному процесі Київського державного торговельно-економічного університету, зокрема у методичних рекомендаціях до виконання контрольних робіт з курсу “Основи менеджменту” студентами економічних спеціальностей заочної форми навчання та у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського держав-ного торговельно-економічного університету при проведенні лекцій, практичних занять та виконанні курсових і дипломних робіт студентами спеціальності “Фінанси і кредит” спеціалізацій “Банківська справа” та “Фінанси”.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць у тому числі: монографія, наукова брошюра та 10 статей у наукових виданнях (з них 4 статті - одноособові). Загальний обсяг публікацій складає 3,8 друкованих аркуші.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 185 стор., у тому числі основного тексту 128 стор. В дисертації міститься 19 рисунків, 17 таблиць, 10 додатків (разом 47стор.) Список використаних джерел нараховує 123 найменування (10 стор.)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, її зв`язок з науковими темами Київського державного торговельно-економічного університету. Визначені мета, задачі та методика дослідження, сформульовані наукова новизна отриманих результатів та їхнє практичне значення.

У першому розділі дисертації “Огляд літератури з питань контролю в управлінні банківською діяльністю” окреслений розвиток наукової думки щодо контролю як функції банківського менеджменту, визначені питання, що є полемічними або залишились не з`ясованими в роботах вітчизняних та зарубіжних авторів.

Очевидним є те, що розвиток вітчизняної наукової думки щодо контролю діяльності комерційних банків бере свій початок з часів їх виникнення в Україні, коли була створена і діє сьогодні дворівнева банківська система.

В економічній літературі часів перебудови питання контролю банківської діяльності майже не розглядалися, поскільки виконання директивних завдань при відсутності ризику і відповідальності за наслідки централізованих рішень не викликало необхідності у власному самоуправлінні. Разом з тим, контроль завжди вважався важливою функцією управління діяльністю господарських структур, що підкреслювалося теоретиками в наукових роботах того періоду.

Соціально-економічні перетворення в державі, що визначили потребу в створенні комерційних банків, в яких намітилися всі ознаки підприємництва і які перестали бути виконавцями директив державних органів влади, зумовили пошук ними свого місця на фінансовому ринку та прагнення до прибутковості. В свою чергу, об`єктивний розвиток банківської діяльності в Україні закономірно привів до необхідності розв'язання практичних проблем, пов`язаних з організацією та управлінням банківськими операціями та послугами, які знайшли своє відображення в наукових публікаціях теоретиків та спеціалістів-практиків.

Проведені дослідження показали, що існуючі вітчизняні та зарубіжні роботи з банківської проблематики орієнтовані, в основному, на з`ясування питань кредитування, інвестиційної діяльності, організації банківської справи. При цьому самостійні роботи з контролю в управлінні діяльністю комерційних банків відсутні. Критичний огляд наукових праць показав, що майже всі автори, підкреслюючи особливість банківської діяльності, і, відповідно, управління нею, традиційно розподіляють контроль на зовнішній і внутрішній. З цієї позиції розглядаються, як правило, проблеми зовнішнього контролю. Що стосується внутрішнього контролю, то відзначається лише його важливість і необхідність. Такі його суттєві теоретико-методологічні питання як сутність, зміст і місце в системі банківського менеджменту, та співвідношення з внутрішнім аудитом є питаннями полемічними і до кінця не з`ясованими.

Огляд літератури з проблем теми дисертації показав, що викладення тих чи інших аспектів контролю комерційних банків засновується на загальних теоретичних положеннях менеджменту та світовому досвіді банківського управління, що було враховано і при проведенні власних досліджень.

Результати огляду літератури з теми дисертації дозволили зробити в роботі висновок, що проблема контролю в управлінні діяльністю комерційних банків в працях попередників є малодослідженою і вимагає наукового обгрунтування ряду концептуальних питань теоретичного і практичного характеру.

У другому розділі дисертації “Теоретико-методологічні основи контролю як функції менеджменту комерційних банків” обгрунтована необхідність, сутність та місце контролю в управлінні діяльністю комерційних банків, розглядаються методичні підходи до визначення об`єктів контрольного спостереження, дана характеристика форм, типів і видів контролю.

Об`єктивна необхідність контролю в управлінні діяльністю комерційного банку визначається цілим рядом факторів, і, перед усім, змістом основних його функцій і принципів роботи. Серед багаточисельних банківських функцій, що складають сутність діяльності комерційного банку існують три основні - забезпечення грошових розрахунків і здійснення платежів, видача кредитів та приймання депозитів.

Перша з перелічених функцій зумовлює провідну роль комерційних банків у здійсненні розрахунків у народному господарстві та реалізації платіжного механізму, що визначає необхідність контролю за операціями руху коштів при обслуговуванні клієнтів, повним і своєчасним виконанням їх доручень щодо руху платіжних засобів.

Другою основною функцією є надання кредитів шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільнені в процесі кругообігу фондів підприємств та доходів приватних осіб. Виходячи на ринки позичкового капіталу, банки самостійно формують кредитні ресурси, що вимагає постійного контролю з боку керівництва за їх обсягом, строками і розміщенням. Розміщення залучених ресурсів пов`язане також з посередницькою діяльністю банків на фондовому ринку. Інвестиційні та позичкові операції комерційних банків вважаються саме прибутковими і, разом з тим, складають найбільший ризик діяльності, що зумовлює об`єктивну необхідність контролю.

Комерційні банки відіграють важливу роль в забезпеченні функції стимулювання накопичень в економіці і збереження грошових коштів на підставі депозитної політики. Депозитні операції, які складають основу банківської діяльності і сприяють отриманню прибутку, також вимагають контролю при реалізації депозитної політики та управління нею.

Перераховані основні функції комерційних банків пов'язані з принципами їх діяльності (економічна самостійність, робота в межах реально залучених ресурсів, прибутковість тощо), реалізація і дотримання яких також вимагає контролю.

Об'єктивна необхідність контролю в управлінні діяльністю комерційного банку, його зміст та місце, що він посідає у сукупності основних функцій банківського менеджменту вимагає дослідження широкого кола науково-методичних проблем.

Принципово важливою з практичної точки зору є проблема визначення об'єктів контролю. В дисертації розглянуто декілька підходів до визначення об'єктів контролю: відповідно до принципу максимізації власного капіталу банку (максимізації цінностей), відповідно до управління за результатами, за допомогою “оцінки ключових галузей”, на підставі управління банківським портфелем (балансом).

Якщо розглядати прибутковість, як основний чинник ефективної діяльності комерційного банку, то її основними складовими елементами є два різнопланових потоки фінансових ресурсв - залучені і розміщені. Діяльність комерційного банку, що пов'язана з акумуляцією і залученням коштів складає сутність управліня пасивами. Визначення напрямів і порядку розміщення залучених коштів являють собою діяльність з управління активами. Це дозволяє стверджувати, що найбільш доцільним є визначення об'єктів згідно концепції управління банківським портфелем, під яким розуміють портфель активів і пасивів, які повинні бути збалансовані за обсягом і термінами залучення і розміщення певних груп фінансових ресурсів. Доцільність цього підходу підтверджується не тільки традиційним поглядом на банківський портфель як важливе, достовірне і оперативне джерело інформації, яка формується для прийняття керівних рішень. Рекомендований підхід дозволяє визначити взаємозв'язок між об'єктами контролю, а також дає можливість акціонерам комерційного банку тримати під контролем дотримання власних інтересів в процесі реалізації політики, що проводиться керівництвом. Дослідження показали, що структура активу і пасиву комерційного банку визначає складні і різноманітні об'єкти контролю. З метою практичної реалізації функції контролю в управлінні діяльністю комерційних банків в дисертації запропоновано розподілити їх на три групи: інтегральні об'єкти, ключові та цільові (рис.1).

Інтегральні об'єкти контролю - прибутковість та ліквідність формуються під впливом багатьох факторів і визначаються рядом ключових об'єктів, які конкретизуються за операціями і напрямками діяльності комерційного банку. Окрему групу складають цільові об'єкти - за ознакою цілі тих операцій, в процесі яких здійснюється вплив на кінцевий фінансовий результат банку і які мають важливе значення для його розвитку та додержання конкурентоспроможності.

Визначивши об'єкти контролю, тобто що конкретно повинно підлягати спостереженню можна розробити вимоги до параметрів кожного з них, що в теорії менеджменту трактується як норматив або стандарт. Крім того, правильне встановлення об'єкту контролю у відповідності з призначенням сприяє підвищенню його результативності і ефективності.

Проведені дослідження показали, що проблема контролю в практичній діяльності менеджерів комерційних банків має багато важливих аспектів, одним з яких є вибір найбільш ефективної форми контролю, застосування певного його типу і виду контрольного спостереження. В літературі з питань банківського менеджменту відсутня єдність думок щодо переліку форм, характеристики типів і видів контролю, при чому в окремих випадках має місце поєднання цих понять.

В процессі дослідження, грунтуючись на загальних підходах до визначення форм контролю, які відомі з теорії менеджменту, доведена необхідність диференціації їх з виділенням організаційних і змістовних форм. До організаційних форм відносяться зовнішній і внутрішній контроль. Змістовні форми контролю включають фінансовий, управлінський, адміністративний, контроль якості і маркетинговий. За типами контроль поділяється на стратегічний, тактичний і оперативний. Щодо видів контролю, то існує класичний варіант їх розподілу на попередній, поточний, заключний за часом здійснення контрольних процедур.

Запропонована в дисертації систематизація форм, типів і видів контролю дає можливість сформулювати загальні вимоги до його організаційної і інформаційної бази при впровадженні в практичну діяльність управління банками.

В третьому розділі дисертації “Аналіз та оцінка стану контролю в управлінні діяльністю комерційних банків” наведена характеристика банку як суцільного об`єкту контролю, досліджена практична організація процесу контролю в комерційних банках, розглянуті інформаційні аспекти контролю в системі банківського менеджменту.

Оцінюючи сучасний стан вітчизняної банківської системи, необхідно відмітити, що екстенсивний її розвиток закінчився і вона знаходиться на якісно новому рівні, коли кількісний ріст комерційних банків призупинився і простежується стійка тенденція до збільшення обсягів їх діяльності та капіталізації власного капіталу. Так, за період 1993-1997 рр. статутний фонд діючих комерційних банків в Україні збільшився в 106,1 рази. Статутний фонд вважається основним елементом власного капіталу будь-якого банку і має першочергове значення для забезпечення його стійкості та ліквідності. Разом з тим, має місце деяке погіршення результатів функціонування банківської системи в останні роки. Зокрема, у 1997 році спостерігається зниження прибутковості статутного фонду комерційних банків України у порівнянні з 1996 роком на 4,7%, а прибутковості активів - на 1,4%. При цьому фінансове положення 30% загальної кількості банків - членів Асоціації українських банків станом на 01.01.98 р.вважалося незадовільним. Однією з причин такого становища (поряд з іншими об`єктивними і суб`єктивними) є наявність окремих недоліків системи управління і організації контролю.

Практичне здійснення банківських операцій вимагає контролю ряду запланованих показників, вони відзначаються наявністю тісних зв`язків, що потребує спостереження діяльності комерційного банку як складного і, разом з тим, суцільного об`єкту. З цієї точки зору, великого значення набуває організація процесу контролю і формування контрольної інформації.

Дослідження показали, що в цілому організаційна структура банку і розподіл службових обов'язків дозволяють контролювати окремі операції і напрямки діяльності комерційних банків. Разом з тим, основним недоліком є відсутність системної організації контрольного спостереження, що знижує ефективність контролю.

В процесі управління сучасною діяльністю комерційного банку основною формою є фінансовий контроль. При цьому майже не застосовуються стандарти управлінського контролю, як форми, що здатна доповнити фінансовий контроль більш широким колом об'єктів спостереження. Аналізуючі часові рамки управлінського циклу та види контролю в комерційних банках, можна зробити висновок про наявність реалізації окремих елементів стратегічного і тактичного контролю та відсутність формалізованих процедур проведення оперативного контролю, поскільки оперативні стандарти діяльності банку, як правило, не встановлюються або розробляються несистематично.

Контроль в управлінні діяльністю комерційного банку характеризується як функція, яка, з однієї сторони, засновується на зовнішній і внутрішній інформаційній базі, а з іншої, - сама формує інформаційну базу для цілей управління. Дослідження показали, що структура інформаційного забезпечення контролю визначається в основному внутрішньою економічною інформацією, процес переробки якої передбачає формування контрольної інформації і створення власних носіїв у вигляді таблиць, довідок і звітів, що адекватно відображають виникаючі проблеми і недоліки в діяльності комерційного банку.

Аналіз стану контролю в комерційних банках показав, що при формуванні контрольної інформації відсутня стандартна контрольна звітність, яка б дозволила узагальнити результати контролю та визначити вид коригуючого впливу з боку керівництва банку.

Таким чином, наявність певного кола проблем в реалізації функції контролю в управлінні банківською діяльністю вимагає розробки шляхів його удосконалення і підвищення ефективності.

Четвертий розділ дисертації “Підвищення ефективності системи контролю діяльності комерційних банків” містить пропозиції щодо реалізації функції контролю на підставі системного підходу, рекомендації щодо удосконалення формування контрольної інформації в процесі фінансового і управлінського контролю та в умовах використання новітніх інформаційних технологій.

Поняття ефективності контролю в управлінні діяльністю комерційних банків є питанням до кінця не з'ясованим у теоретичному і практичному плані і в сучасній літературі з проблем банківської справи майже не розглядається.

З позицій теорії менеджменту ефективність контролю в організаціях повинна визначатися декількома його властивостями: стратегічною направленістю, орієнтацією на результати діяльності, відповідністю виду діяльності, що контролюється, своєчасністю надання інформації для цілей прийняття керівних рішень, гнучкістю, простотю та економічністю.

В цілому врахування перелічених властивостей дозволяє з'ясувати зміст ефективності контролю, але, як функцію управління, оцінити його доцільно за критерієм результативності , тобто співвідношенням отриманого результату і цілі, що зазначена контролюючим суб'єктом, досягнення її з найменшими витратами часу, праці і коштів.

З цієї точки зору контроль можна вважати ефективним, коли його результати дозволяють попередити розвиток кризових ситуацій в діяльності банку та своєчасно визначити негативні відхилення до того, як вони обумовлять підвищення ризику.

Одним із напрямків підвищення ефективності контролю на шляху досягнення стійкого і прибуткового функціонування комерційного банку є створення системи внутрішньобанківського контролю. Актуальність цієї проблеми підтверджується не тільки об'єктивною необхідністю вдосконалення банківського менеджменту, але й вимогами і принципами Базельського комітету з питань банківського нагляду і регулювання, рекомендації якого враховують всі світові банки.

З організацією внутрішньобанківського контролю діяльності комерційного банку пов'язано, передусім, рішення однієї з головних проблем - яким чином повинно здійснюватися збирання, обробка і надання контрольної інформації для цілей управління. Це є досить важливим, поскільки обумовлює якісний рівень контролю, а також вартість створення і функціонування його системи. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати для українських комерційних банків два можливих концептуальних підходи. Перший - засновується на організації окремої служби внутрішнього контролю (за досвідом російських комерційних банків), другий - за принципом делегування повноважень функції контролю у структурні підрозділи. Обидва підходи мають право на існування і остаточний вибір залишається за керівництвом банку відповідно до задач, що ставляться. Разом з тим, проведені дослідження показали, що враховуючи ряд об'єктивних факторів, більш доцільнішою для практичного застосування представляється децентралізована форма організації системи внутрішнього контролю. Вона не тільки органічно “вписується” в організаційну структуру банку, але й дозволяє оперативно формувати контрольну інформацю в місцях безпосереднього виконання операцій, підвищити відповідальність виконавців і мінімізувати витрати на впровадження системи.

При цьому, характеризуючи децентралізовану форму організації системи контролю, необхідно підкреслити, що делегування повноважень з контролю у структурні підрозділи відбувається при централізованій координації загального контрольного процесу. В практичній діяльності це передбачає необхідність розподілу та кооперації праці між окремими виконавцями, структурними підрозділами та рівнями управління.

Найбільш суттєвою вимогою до організації контрольного процесу в межах сформованої системи внутрішнього контролю є забезпечення зворотнього зв'язку між рівнем прийняття управлінських рішень і рівнем виконання запланованих завдань. З урахуванням цієї вимоги в дисертації розроблена і рекомендована модель практичної організації контрольного процесу при управлінні діяльністю комерційного банку (рис.2).

Як свідчить наведена модель, система внутрішньобанківського контролю повинна забезпечити можливість надання синтезованої і систематизованої інформації для цілей управління. Враховуючи це, доцільним є формування двох типів звітів.

Рис. 2. Організаційна модель процесу контролю в управлінні діяльністю комерційного банку згідно принципу делегування повноважень

Так, на рівні структурних підрозділів, яким делегується повноваження з контролю, складається “Контрольний звіт виконавця”, який дає можливість зазначати диференціацію відхилення від встановленого стандарту щодо конкретного об'єкту спостереження. У разі наявності “критичного” відхилення, яке потребує втручання керівництва банку для корегування його діяльності, виконавцем формується “Інформаційний контрольний звіт” із зазначенням причини, що спонукала негативні наслідки. Розроблені в процесі дослідження форми звітів рекомендовані до застосування в комерційних банках м.Вінниці.

Одним із шляхів вдосконалення формування контрольної інформації є раціональне поєднання фінансового і управлінського контролю, завдяки останньому є можливість поглибити результати фінансового контролю за більш широким спектром параметрів об'єктів управління на підставі організації центрів відповідальності.

Враховуючи спеціфіку діяльності комерційного банку, фінансовий контроль вважається пріоритетною формою і для практичного його застосування в дисертації розроблена класифікація задач, за підсистемами контролю. Вихідною базою для визначення підсистем і задач є напрямки діяльності банку, які обумовлюють необхідність управління ними і відповідного контрольного спостереження.

Зростаючий обсяг діяльності комерційного банку, динамічність та ускладнення управління ним вимагає прискорення процесу обробки економічної інформації. Розвиток інформаційних технологій є одним з інструментів підвищення ефективності управління і розвитку його функцій, в тому числі і функції контролю. На підставі застосування концепції АРМ менеджера існує об'єктивна можливість створення автоматизованої системи контролю (АСК) діяльності комерційного банку, що дозволить забезпечити суцільну інформаційну підтримку керівних рішень на основі інтегрованої бази даних та уніфіковану форму надання результатів контрольного спостереження з широкими можливостями їх використання для менеджерів усіх рівнів управління.

Загальні висновки

1. Процеси трансформації економіки України супроводжуються розвитком та удосконаленням діяльності комерційних банків. Ефективне їх функціонування у сучасних умовах ринкових відносин обумовлює необхідність підвищення рівня банківського менеджменту, важливою функцією якого є контроль. Важливість і значимість контролю обумовило необхідність дослідження ряду його основних теоретико-методологічних положень, які у попередніх дослідників залишились нерозробленими.

2. В економічній літературі до останнього часу не існувало загальноприйнятого підходу до визначення об'єктів контролю в управлінні діяльністю комерційних банків. В дисертації доведена доцільність реалізації контролю відповідно до концепцій управління банківським портфелем, що дозволило рекомендувати три групи практично значимих системних об'єктів, які дозволяють здійснювати суцільне спостереження операцій формування і розподілу фінансових ресурсів та кінцевих результатів діяльності банку.

3. Багатоаспектність банківської діяльності вимагає контрольного спостере-ження об'єктів управління за допомогою застосування різноманітних форм, типів і видів контролю. У зв'язку з відсутністю наукових і практичних рекомендацій щодо їх упорядкування, на підставі загальних теоретичних положень запропонована їх систематизація, що дозволяє диференціювати задачі і об'єкти контролю та обгрунтувати вимоги до його організації в комерційному банку.

4. Дослідження сучасної діяльності комерційних банків показали, що в цілому організація процесу контролю в них дозволяє здійснювати спостереження основних результатів діяльності з метою прийняття обгрунтованих керівних рішень. Разом з тим, необхідно відмітити, що контрольний процес в практиці управління носить, як правило, ситуаційний характер, що обумовило необхідність розробки методичних підходів до створення і побудови системи внутрішньобанківського контролю.

5. З метою удосконалення організації і методології формування контрольної інформації в дисертаційній роботі запропонована класифікація задач фінанасового контролю, розв'язання яких дозволяє адекватно представити результати контролю і встановити інформаційні зв'язки між його об'єктами.

6. Управління комерційним банком потребує врахування дії багаточисельних факторів, спостереження достатньо великої кількості об'єктів та формування відповідної контрольної інформації. З урахуванням зарубіжного і вітчизняного досвіду організації контролю в банках, рекомендовано застосування управлінської форми контролю за центрами відповідальності, що дозволяє доповнити результати фінанасового конторолю більш широким колом показників.

7. Розвиток інформаційних технологій з орієнтацією на створення автомати-зованих робочих місць менеджерів дав можливість розробити в дисертації модель автоматизованої системи контролю (АСК). З метою практичної її реалізації необхідним і суттєвим є додержання визначеної технології та раціональної побудови інформаційного забезпечення, характеристика яких наведена в роботі. Застосування АСК в практичній діяльності комерційних банків поширює можливості оперативного формування контрольної інформації, підвищує продуктивність праці менеджерів, яким делегована функція контролю, та якість прийняття керівних рішень. 8. Узальнення теоретичних положень і проведення експерементальних досліджень дозволяє зробити висновок, що реалізація розроблених в дисертації рекомендацій дозволить підвищити ефективність контролю в системі банківського менеджменту і буде сприяти удосконаленню управління діяльністю комерційних банків в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія