Особливості оцінки кредитоспроможності позичальника

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Реферат

На тему:

«Особливості оцінки кредитоспроможності позичальника»

Виконала :

студентка Янік Юлія

18 групи, 4 курсу,спец.6508

Перевірив:

доцент, кандидат економічних наук

Чуб Павло Михайлович

Київ 2013

План

Вступ

Оцінка кредитоспроможності позичальника

Форми забезпечення повернення банківських позичок

Сучасні проблеми проведення оцінки кредитоспроможності позичальників

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Кредитоспроможність позичальника -- це його здатність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Кредитоспроможність -- поняття більш вузьке, ніж платоспроможність, адже погашення позики -- це лише один з видів заборгованості, яку може мати підприємство (фірма).

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства - споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.

Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення .

Що ж стосується фізичних осіб, то потреба у отриманні кредиту частіше за все виникає у молодих людей віком до 35 років, тут виділяють два види кредитування: споживче та інвестиційне. Суть споживчого кредитування полягає у тому, що придбані у такий спосіб товари або послуги використовуються для задоволення власних потреб, а інвестиційного - у тому, що товари або послуги вкладаються у розвиток бізнесу .

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність - наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Інакше кажучи - це здатність підприємства у повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїм борговим зобов'язанням

Оцінка кредитоспроможності позичальника

До кредитної угоди фахівець банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто здатність своєчасно повернути позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення.

Збереженість основної суми боргу є одним із головних принципів, який завжди має дотримуватись при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним із важливіших етапів процесу кредитування. При цьому особливе значення має встановлення обґрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту не можуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка в своїй основі не є обґрунтованою. 

Одним із елементів оцінки кредитоспроможності є з'ясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобов'язань перед іншими кредиторами і в минулому.

Необхідно ретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу, ефективність виробництва і використання основного і оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська, статистична і фінансова звітність, позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, прогнози фінансового стану клієнта протягом усього періоду кредитування.

Оскільки банк як позичальник може мати різних клієнтів- підприємницькі структури (юридичні особи), фізичні особи і банки- оцінка їх кредитоспроможності здійснюється неоднаково.

Оцінка фінансового стану позичальника - юридичної особи здійснюється за допомогою відповідних коефіцієнтів ліквідності, які розраховуються за балансом. Серед них:

· коефіцієнт загальної ліквідності ( К1);

· коефіцієнт абсолютної ( термінової) ліквідності (К2);

· коефіцієнт автономності (К3);

· коефіцієнт маневреності власних коштів (К4).

Названі показники розраховуються за формулою:

К1=( ЗЗ+ ГК+ ДЗ+ КФВ)\ ЗК, де

ЗЗ- запаси і затрати;

ГК- грошові кошти;

ДЗ- дебіторська заборгованість;

КФВ- короткострокові фінансові вкладення;

ЗК- зобов'язання короткострокові.

Теоретичне значення К1 не менше 2- 2,5. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов'язань підприємство повинно мати 2- 2,5 гривні ліквідних активів.

К2 = (ГК + КФВ)\ ЗК

Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не менше 0,2 - 0,25. Це означає ситуацію, при якій потенційний позичальник повинен на кожну гривню короткострокових зобов'язань мати 20- 25 коп. абсолютно ліквідних активів.

К3= З\ ВК, де

З - усі зобов'язання;

ВК - власні кошти.

Теоретичне значення К3 - не більше 1, тобто зобов'язання потенційного позичальника не повинні перевищувати його власні кошти.

К4= (ВК- ОА)\ ВК, де

ОА - основні активи.

Теоретичне значення К4 не може бути меншим 0,5, тобто величина оборотних активів ( ВК- ОА) позичальника не може бути меншою половини всіх власних коштів.

Крім наведених коефіцієнтів ліквідності, можуть застосовуватись і інші, які можна об'єднати в певні групи показників:

· погашення боргу;

· ділової активності;

· рентабельності;

· використання основного капіталу.

У групу показників погашення боргу входять коефіцієнти:

· грошового потоку (К5);

· процентних виплат (К6).

К5= (П0+ А - Д)\ З, де 

П0 - прибуток після сплати податків;

А - амортизація;

Д - дивіденди;

З - зобов'язання, строком виконання до одного року.

Коефіцієнт грошового потоку показує, яка частина грошових надходжень клієнта спрямовується на покриття основного боргу і процентів за позиками, строком повернення до одного року. Чим нищий коефіцієнт грошового потоку, тим менший резерв міцності для погашення боргів. При зниженні коефіцієнта, що дорівнює 1, забезпечується фінансова стабільність клієнта.

К6 = (П1 + ПП) \ ПП, де

П1- прибуток до сплати податків;

ПП - процентні платежі.

Коефіцієнт процентних виплат дає змогу оцінити, у скільки разів прибуток клієнта перевищує процентні платежі за позичками. Він не може бути меншим за 1, інакше здатність клієнта повернути позичку опиниться під загрозою.

Показники ділової активності складаються з трьох коефіцієнтів оборотності:

· дебіторської заборгованості (К7);

· запасів і витрат (К8);

· кредиторської заборгованості (К9).

К7=(Дср * 365)\ СПК, де

Дср - середня сума дебіторських рахунків;

СПК- сума продажів у кредит.

Абсолютне значення цього показника важливе тільки для порівняння з аналогічним показником інших підприємств - родичів або показників попередніх періодів даного підприємства. Він дає можливість оцінити швидкість оплати рахунків позичальника. Збільшення значення показника оборотності дебіторської заборгованості вказує на уповільнення швидкості платежів на користі позичальника, а зменшення - на прискорення такої швидкості.

К8=( ЗЗ* 365)\ СТ, де

ЗЗ - запаси і затрати;

СТ- собівартість проданих товарів і послуг.

Як і попередній показник, він використовується тільки для порівняння. Висока оборотність свідчить про ефективне використання ресурсів, але вона може бути передвісником виснаження запасів і незадоволеного попиту споживачів.

К9= (Р0 *365)\ Сп, де

Р0 - рахунки до оплати;

Сп - сума податку.

І цей показник використовується для порівняння. Він дає змогу оцінити швидкість оплати клієнтом рахунків постачальників. Підвищення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості може вказувати на проблеми з притоком готівки, а зниження - на дострокову сплату рахунків. 

Показники рентабельності включають:

· рентабельність підприємства ( Р1);

· рентабельність реалізованої продукції ( Р2);

· рентабельність акціонерного капіталу (Р3);

· рентабельність активів ( Р4);

· рентабельність витрат ( Р5).

Р1= ЧП\ ( СОБк + СОНк) *100%, де

ЧП - чистий прибуток;

СОБк - середній залишок оборотного капіталу;

СОНк - середній залишок основного капіталу.

Р2=ЧП \ В * 100%, де

В - виторг від реалізації продукції.

Р3= ЧП\ Ак *100%, де

АК - акціонерний капітал.

Р4 = ЧП\ А *100%, де

А - активи.

Р5 = ЧП \ З *100%, де 

З - затрати.

Наведені показники рентабельності не мають певних стандартів. Їх використовують у динаміці і для порівняння з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі господарювання.

Оцінка фінансового стану позичальника - комерційного банку здійснюється на підставі: 

· дотримання ним обов'язкових економічних нормативів та показників діяльності передбачених нормативними актами Національного банку України; 

· аналізу прибутків та збитків;

· аналізу якості активів та пасивів;

· створення резервів для покриття можливих втрат від активних операцій;

· виконання зобов'язань комерційним банком в минулому;

· якості банківського менеджменту.

При здійсненні оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи має бути враховані:

· соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, рухомого майна, цінних паперів тощо, постійної роботи;

· сімейний стан клієнта;

· вік та здоров'я клієнта;

· доходи і витрати клієнта;

· інтенсивність користування банківськими позичками у минулому та своєчасність їх погашення і процентів за ними, а також користування іншими банківськими послугами;

· зв'язки клієнта в діловому світі тощо.

Головним джерелом інформації про фінансовий стан потенційного позичальника є його звітність: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про наявність майна, а також розрахунки певних показників, зроблених на підставі цієї звітності. Але це не вичерпує усіх відомостей про клієнта. Є ще інші джерела до яких належать архіви банку, інформація від інших фінансово-кредитних установ, економічна преса тощо.

Банк кредитор має право вимагати у клієнта список банків і фінансових установ з якими він має і мав відносини в минулому. Він повинен з'ясувати питання про стан поточних розрахунків клієнта з постачальниками, своїми працівниками.

Тільки на підставі результатів ретельної аналітичної роботи банк робить висновки про здатність клієнта повертати борги ,адже, і про можливість укладання з ним кредитної угоди.

Форми забезпечення повернення банківських позичок

Під формою забезпечення повернення банківської позички слід розуміти конкретне джерело погашення боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання організацію контролю банку за достатністю даного джерела.

Основною передумовою повернення банківською позики є цільові грошові надходження, дохід, прибуток від реалізації об'єкта, що прокредитований. Але будь -яка кредитна операція пов'язана з певним ризиком. Тобто можлива ситуація, що позичальник не зможе отримати достатню суму цільових грошових надходжень, доходу, прибутку, і тому не забезпечить своєчасного повернення боргу. Для страхування цього ризику застосовуються певні форми страхування повернення боргу або певні гарантії. 

Отже, в банківській практиці використовується два джерела погашення позичок - первинні і вторинні.

Для фінансово стабільних позичальників, які належать до першокласних клієнтів банку, цілком достатньо закріпити в кредитній угоді первинне джерело погашення позички. Але першокласні клієнти не є домінуючими в загальній масі позичальників, тому в більшості випадків банки змушені застосовувати, поряд з первинними, і вторинні (додаткові) засоби захисту від кредитного ризику, тобто вимагати від позичальників певного забезпечення.

В Україні згідно з чинним законодавством банки можуть використовувати такі форми забезпечення позичок:

· застава;

· гарантія;

· пере відступлення (цесія) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи;

· іпотека;

· страхова угода (поліс).

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язання. Найпоширенішою є застава обумовлена договором, коли боржник добровільно віддає майно в заставу і оформляє це угодою з кредитором.

Заставою може бути забезпечена тільки дійсна вимога. Це означає, що договір застави не має самостійного характеру його неможна укладати поза договором, виконання якого він забезпечує.

Предметом застави може бути будь- яке майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права.

Заставне майно мусить мати:

· високу ліквідність, тобто здатність до конвертації в грошові кошти;

· здатність до тривалого користування (як правило протягом терміну користування позичкою);

· стабільні ціни;

· низькі витрати щодо зберігання і реалізації;

· легкий доступ для контролю.

Кредитор- заставодержатель має право реалізувати заставне майно, якщо забезпечене ним зобов'язання не буде виконано.

Кредитор має право в разі невиконання боржником -заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення з вартості заставного майна раніше інших кредиторі боржника.

Застава повинна забезпечити не тільки повернення позички, а й сплату процентів і пені за договором. Вартість застави має бути вищою, ніж розмір позички.

Сучасні проблеми проведення оцінки кредитоспроможності позичальників

Основними документами банківського нагляду, що регламентують порядок розрахунку кредитного ризику в Україні, є нормативні документи Національного банку України, зокрема Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене Постановою № 279 та Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затверджене Постановою № 23.

Останнім переглянуто порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями. Відтепер банківські активи будуть оцінюватися цілісно, а не за окремими їх складовими.

Нове положення передбачає застосування єдиних підходів до оцінки активних операцій, а саме: кредитів, коштів, розміщених в інших банках, дебіторської заборгованості, цінних паперів, фінансових зобов'язань. Удосконалено методологію оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб шляхом застосування математичної моделі для розрахунку показника їх платоспроможності, що заснований на фінансовій звітності та враховує вид економічної діяльності позичальників. Істотно підвищено вплив стану обслуговування боргу на класифікацію активу, а також змінені підходи до обліку вартості забезпечення при розрахунку резерву. У Постанові збережені діючі підходи до розрахунку резервів на підставі аналізу фінансового стану боржника, своєчасності та повноти погашення ним боргу, наявності та ліквідності забезпечення

Враховуючи мету положення, можна дійти висновку, що методика має кілька недоліків, а саме: експертний метод розробки методики (тобто відсутність статистичного моделювання) та ретроспективність аналізу. Адже основним критерієм міграції позики з однієї категорії в іншу є фактична наявність простроченої заборгованості за кредитною операцією. Класифікація лише констатує реальне погіршення якості позики, але вона не дає змоги розраховувати ймовірність такого погіршення на найближчу перспективу, особливо на тому етапі, коли платежі за позикою ще не були простроченими.

Висновки

Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.

Отже, можна сказати, що кредитоспроможність [creditworthiness] - це система умов, що визначають спроможність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни

Між кредитоспроможністю і платоспроможністю існує істотна відмінність. Справа в тому, що кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших зобов'язань, повинні бути погашені виключно грошовими коштами. Тому для банка, що надає кредит, недостатньо, щоб позичальник був платоспроможний, він повинен бути кредитоспроможний. У зв'язку з цим виникає необхідність використання поняття кредитоспроможності для характеристики спроможності позичальника погашати свої зобов'язання перед банком виключно грошовими коштами.

Кабінетом Міністрів України була розроблена Національна рейтингова шкала, яка допомагає визначити кредитний рейтинг позичальника, його плато - і кредитоспроможність. За цією шкалою виділяють декілька рейтингів для великих підприємств від ААА до D, а для малих - від К1 до КD.

У науково-практичній літературі здебільшого виділяють кількісні та якісні критерії кредитоспроможності. Кількісні критерії пов'язані з оцінкою поточного та перспективного стану позичальника, а якісні виявляються на основі оцінки менеджменту підприємства та його ситуації на ринку факторів виробництва і збуту продукції.

Вважається, що якісні чинники досить важко оцінити і систематизувати: на це потрібно витратити більше часу і затрат, ніж на оцінку фінансового стану. Зазначені чинники досліджуються за двома напрямами: якість менеджменту та ситуація на ринку фак-торів виробництва і збуту продукції (товарів).

З метою оцінки кількісних критеріїв проводиться аналіз пото-чного та перспективного фінансового стану підприємства. Голо-вне завдання, яке ставить перед собою фінансовий аналітик, -- прогнозування майбутньої платоспроможності підприємства. Для цього аналізуються всі можливі фактори, які можуть вплинути на платоспроможність. На практиці використовуються різні моделі аналізу: дискримінантний та регресійний аналіз, комплексна оці-нка на основі розрахунку окремих фінансових показників тощо.

Список використаних джерел

оцінка кредитоспроможність позичальник фінансовий

Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: Знання-Прес, 2002. - 438 с.

Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? //Вісник НБУ.-2001.-N5.

Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: Знання-Прес, 2002. - 438 с.

Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер.с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 208 с

Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін та доповнень до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 року №208-р „Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання”

Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой/ Под общей редакцией проф., д.э.н. А.П.Градова и проф., д.э.н. Б.И.Кузина.-Санкт-Петербург:Специальная литература, 1996.-510с.

Словарь-справочник финансового менеджера.-К.: «Ника-Центр», 1998.-480с.-(Серия «Библиотека финансового менеджера»;Вып 1).

Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. - К.:Т-во «Знання», КОО, 2000.-215с.-(Вища освіта XXI століття).

Размещено на www.allbest.