Біржова торгівля в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 47 с., 21 джерело, 2 рис.

Об'єкт дослідження - біржова торгівля в Україні.

Предмет дослідження - організація біржової торгівлі та здійснення біржових торгів на товарної біржі.

Мета даної курсової роби - дослідити основні поняття і засади організації біржової діяльності та біржової торгівлі в Україні, вивчити організаційно - економічні відносини у сфері функціонування товарних бірж.

Методи дослідження - аналітичний, синтетичній, історичного аналізу, формально-логічний, системного та структурно-функціонального аналізу.

Завдання дослідження - вивчити функції сучасної біржі, її учасників, поняття і склад біржового товару, організацію біржі, її управління, організацію біржового торгу.

У сучасних умовах велика увага приділяється біржам та біржовій торгівлі. Біржі посідають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринкової економіки. Підвищення ефективності біржової торгівлі динамізує національні й міжнародні товарні, фондові й валютні ринки; уніфікує, робить доступними й надійними складні виробничо-фінансові операції великої кількості підприємств і організацій.

БІРЖА, БІРЖОВА ТОРГІВЛЯ, ФОНДОВА БІРЖА, ВАЛЮТНА БІРЖА, ТОВАРНА БІРЖА, БІРЖОВИЙ АРБІТРАЖ, БІРЖОВА РАДА, МАКЛЕР, БІРЖОВИЙ БРОКЕР, Ф'ЮЧЕРС, СПРЕД.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БІРЖОВОЇ СПРАВИ

1.1 Основні поняття про біржу, класифікація бірж

1.2 Біржовий товар

1.3 Історія виникнення і розвитку бірж

1.4 Правила біржової торгівлі

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ БІРЖОВИХ ТОРГІВ НА ТОВАРНІЙ БІРЖІ

2.1 Техніка проведення торгів

2.2 Місце брокерської фірми в біржовій діяльності

2.3 Біржові угоди

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОКОНАЛЕННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ НА УКРАЇНІ

3.1 Організація біржових торгів на Україні

3.2 Організація торгів на Українських товарних біржах

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Темою даної курсової роботи є питання, що пов'язані з організацією біржової торгівлі, функціонуванням бірж в Україні. Я вважаю, що ця тема є актуальною на сьогоднішній день. Причина цього криється в наступних аспектах сучасного стану економічної ситуації в Україні, які визначаються процесами ринкової трансформації, що зумовлює складність та неоднозначність при формуванні економічної політики держави та обумовлюється відсутністю адекватної законодавчої, інституційної бази, факторами протистояння ринковим перетворенням окремих соціальних груп населення.

Дана курсова робота містить перелік питань, які всебічно досліджують біржову діяльність та біржові торги. Питання біржових торгів вивчали такі представники сучасної науки як Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р., Сохацька О.М., Кононенко І.В., Дудяк Р., Бігуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., Іванов К.А. та ін..

Актуальність теми полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку України та світової ринкової економіки, одне із важливих мість у торгівлі займають біржі. Перехід економіки України на ринкові засади обумовив необхідність створення і спеціальних його інструментів, до яких відносяться і біржі. Біржа є організований ринок для торгівлі замінимими цінностями, на якому процес утворення цін протікає під громадським контролем. Завдання біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, впорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти. Сучасний етап розвитку економічних стосунків показує, що біржі і біржовий механізм торгівлі міцно затвердилися в якості одного з найголовніших механізмів здійснення торговельних операцій. Насправді будь-яка біржа є лише логічним розвитком і впорядкуванням іншої допоміжної торговельної структури - ринку. Основна проблема, яка стояла на шляху збільшення торгових обігів ринків, була успішна здолана на біржі.

Цією проблемою була наявність товару, що продавався. Торговельний механізм біржі побудований таким чином, що для самого факту укладення оборудки не обов'язкова наявність товару в безпосередній близькості до покупця і продавця. Абстракціонізм торговельних стосунків біржі розвинувся настільки, що на практиці трапляється, що товару, на який полягає угода, не має в розпорядженні продавець або цей товар взагалі не існує в природі. Ця ключова ідея відсутності товару, що продається, дозволила збільшити торгові обіги бірж до приголомшливих розмірів, порівнянних з валовими внутрішніми продуктами розвинених капіталістичних країн.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної «базарної» торгівлі і одночасно розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її для легшого й чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення ефективнішої системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.

В умовах ринкової трансформації економіки України біржі виконують важливу роль: сприяють швидкому й організованому переходу від централізованої системи розподілу факторів і результатів виробництва до їх відносно вільного обміну на національному й міжнародних ринках.

Завдання роботи - опрацювати інформативні джерела по даній темі та зробити загальний висновок про доцільність дослідження цієї галузі в майбутньому. Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому її учасники дістали змогу терміново, в доступній формі дізнаватися про стан ринку, тенденції зміни його кон'юнктури.

Отже, необхідно дослідити законодавство про біржову діяльність, охарактеризувати ретроспективу розвитку існування біржі, проаналізувати правила біржових торгів і технологію їх проведення в Україні, а також зробити загальні висновки по результатам дослідження та проблемним питанням.

В Україні присутнє досить непогане законодавче регулювання біржового ринку : ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу», ЗУ «Про товарну біржу», «Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією» та ін.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БІРЖОВОЇ СПРАВИ

1.1 Основні поняття про біржу, класифікація бірж

Ефективне функціонування сучасного ринку перебуває у прямій залежності від постійно відтворюваного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура, що являє собою систему установ та організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать товарні, фондові та валютні біржі.

За основними принципами класифікації біржі поділяють на: товарні, на яких здійснюється торгівля продукцією, сировиною та напівфабрикатами; фондові, через які відбувається реалізація основної маси довгострокових інвестицій у формі купівлі цінних паперів і торгівлі цінними паперами; митні, основним об'єктом операцій купівлі--продажу яких є перевідні векселі та валюта різних країн, фрахтові документи (страхові зобов'язання), валютні біржі.

Залежно від об'єктів продажу біржі поділяються на універсальні та спеціалізовані. Особливостями українських бірж, порівняно із діючими в інших країнах світу, є невеликий статутний капітал, універсальність та низький рівень спеціалізації. Біржі, об'єктом торгівлі яких є окремі цінності або їх групи, вважаються спеціалізованими. Вони підрозділяються на спеціалізовані широкого профілю та вузькоспеціалізовані. В Україні частіше зустрічаються спеціалізовані біржі широкого профілю. (Рисунок 1.1)



Рисунок 1.1. Класифікація бірж

В сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається:

- як економічна категорія, яка відображає складову частину ринку, специфікою якої є особлива оптова форма торгівлі товарами з певними характеристиками: масовість, стандартність, взаємозамінність;

- як господарське об'єднання (товариство) продавців, покупців і торгівців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення та здешевлення торгових угод і операцій.

Такі об'єднання організовуються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обороту капіталу.

Члени бірж виграють не від її функціонування, а від участі в торгах. Членами товарної біржі, якими можуть бути як посередницькі (брокерські, торгові, виробничі та інші фірми), так і банківські установи, інвестиційні компанії та окремі громадяни, відповідно до встановлених біржових правил укладаються угоди купівлі--продажу товарів за цінами, що формуються безпосередньо в ході торгівлі залежно від співвідношення попиту та пропозиції. Це свідчить про те, що біржа є особливим ціноутворюючим механізмом. У вільному ціноутворенні полягає мета її функціонування.

Товарній біржі можна дати наступне узагальнююче визначення. Це асоціація юридичних і фізичних осіб, яка здійснює оптові торгові операції на основі стандартів, зразків у спеціально відведеному місці, де ціни на товари визначаються шляхом вільної конкуренції.

Біржа як сегмент загального ринку виконує функції збалансування попиту та пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

На початку 90-х років минулого століття у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн. доларів, що складає 25 відсотків їхнього валового національного продукту.

У країнах із розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їхнього доходу є: засновницькі і пайові внески та відрахування організацій, які утворюють біржу; доходи від надання послуг членам біржі та інших організацій; виторг від інших надходжень.

Аналогічні цілі прагнуть ставити перед собою і вітчизняні засновники бірж. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Однак на практиці вона одержує прибутки, джерелом яких є відрахування із комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор. Це є одним із джерел формування майна біржі.

Правове становище та основні принципи діяльності товарної біржі в Україні визначені Законом «Про товарну біржу».

Товарна біржа є організацією, яка об'єднує юридичних та фізичних осіб, що здійснюють виробничу і комерційну діяльність, та має на меті надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу та пов'язаних з ним торговельних операцій.

Вона діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із зображенням свого найменування.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами:

- рівноправності учасників біржових торгів;

- застосування вільних (ринкових) цін;

- публічного проведення біржових торгів.

Товар, який продається і купується на біржі, має бути стандартним, тобто відповідати установленим вимогам якості та іншим параметрам, передбаченим чинним законодавством. Стандартизація біржових товарів робить їх взаємозамінними в межах певних груп і видів товарів.

Біржовий товар характеризується масовістю -- випускається у великому обсязі великою кількістю виробників і призначається для широкого кола споживачів. До біржових можуть бути віднесені лише товари, ціни на які вільно встановлюються відповідно до попиту та пропозиції й конкуренції.

У світовій практиці виділяють такі основні класи біржових товарів:

- речовинні товари;

- цінні папери;

- іноземна валюта.

У кожному з цих класів не вся маса вироблених товарів стає об'єктом біржової торгівлі, а лише ті товари, які відповідають таким вимогам: вони є масовими, стандартними, взаємозамінними, ціни на них формуються вільно.

З розвитком біржової торгівлі перелік біржових товарів ускладнюється і множиться, у першу чергу це стосується класу цінних паперів, появи ф'ючерсних контрактів на індекси фондового ринку і процентних ф'ючерсів. До біржових товарів слід віднести також зведені індекси біржових цін та процентні ставки за державними облігаціями.

Речовинні товари, або власне товари, є об'єктами торгівлі на товарних біржах. їм властивий масовий характер виробництва та споживання, стандартизованість, збереженість, транспортабельність, незалежність якісних характеристик від конкретного споживача, змінюваність цін на них під впливом різних факторів. У світовій практиці на товарних біржах обертається близько 70 видів товарів. В основному це сировина та напівфабрикати, які поділяються на дві великі групи.

Сільськогосподарські і лісові товари та продукти їх переробки (близько 50 видів). До цієї групи входять: зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито); олійне насіння (лляне, бавовняне, соя, боби, соєва олія, шрот); живі тварини та м'ясо (велика рогата худоба, свині, вівці, м'ясо цих тварин); текстильні товари, цукор, кава, какао-боби, рослинні олії, картопля, перець, яйця, арахіс; лісові товари (пиломатеріали, фанера); натуральний каучук.

Мінеральна сировина та напівфабрикати (20 видів). До цієї групи входять: кольорові метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній та ін.), дорогоцінні метали (срібло, золото, платина та ін.), товари нафтового комплексу (нафта, газ, бензин, мазут та ін.).

Цінний папір -- це особливий товар, який обертається на своєму власному ринку -- ринку цінних паперів. Він не має ні речовинної, ні грошової споживчої вартості, тобто не є ні фізичним товаром, ні послугою.

Поняття цінного папера багатогранне, тому що економічні відносини, які ним відображаються, дуже складні і постійно розвиваються.

У широкому розумінні цінний папір -- це будь-який документ («папір»), що продається та купується за відповідною ціною.

Цінні папери можна визначити і як акції, облігації підприємства та державних позик, заставні листи іпотечних банків, що свідчить про надання грошей у позику або на створення підприємств. Це дає їх власнику право на одержання встановленого доходу. Власник акцій отримує по них дохід у формі дивіденду, а власник облігацій -- у вигляді відсотка.

Сьогодні можна стверджувати, що біржова торгівля домінує на світових ринках щодо своїх масштабів, обсягів і кількості учасників. Вона репрезентує самостійну форму комерційної діяльності з метою отримання прибутку і характеризується такими рисами:

- концентрується у місцях економічної активності, у потужних виробничих та фінансових світових центрах, столицях, портах тощо;

- ведеться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами;

- реалізуються реальні активи з негайною поставкою та поставкою в майбутньому, зобов'язання постачання-приймання, права тощо;

- проводиться регулярно, концентруючи попит і пропозицію у часі й просторі;

- характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого загалу учасників ринків;

- має організаційну, економічну та правову основи;

- виробляє стандарти щодо якісних і кількісних параметрів товарів та фінансових інструментів;

- ведеться біржовими посередниками, брокерами та дилерами, сама біржа угод не укладає;

- виробляє власні правила торгівлі та слідкує за їх дотриманням;

- активно використовує методи електронного трейдингу.

Біржа виконує такі функції (Рисунок 1.2):



Рисунок 1.2. Функції біржової торгівлі

- організаційну (організація біржових торгів, вироблення правил, матеріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення висококваліфікованим персоналом);

- вироблення біржових контрактів (стандартизація якісних параметрів, визначення розмірів партій, процедур розрахунків та забезпечення ліквідності);

- розв'язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових операцій;

- реєстрації та публікації біржових цін (котирування);

- страхування цінових та курсових ризиків (хеджування);

- гарантування виконання біржових угод (через організацію розрахунково-клірингової діяльності);

- інформаційну (збір і реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією, наданням клієнтам, зацікавленим організаціям, пресі, радіо, телебаченню, комп'ютерним мережам та інтернетінформації про рівень і динаміку світових цін та курсів на основні активи.

1.2 Біржовий товар

біржа товарний торгівля брокер

До участі в біржових торгах допускаються реальний та запланований до виробництва товар чи контракти. Товарна продукція, що допускається до торгів, повинна бути відповідного стандарту, якості. Якщо товар продається за зразком або описом, то вся партія товарів (лот) повинна їм відповідати. Якість товару визначається згідно встановлених вимог щодо його стандартизації, але за згодою між сторонами може бути переданий товар, який відповідає підвищеним вимогам щодо якості.

Якщо на біржовий товар встановлено гарантійний термін, то він починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором. Але якщо покупець позбавляється можливості використовувати такий товар за вини продавця чи обставин, що не залежать від нього, гарантійний строк починає спливати лише з усуненням перешкоджаючих причин.

Комплектність товару визначається специфікацією, договором сторін. Якщо ж договором така комплектність не передбачена, то продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обігу, або іншими звичайними вимогами. В тому разі, коли продавець зобов'язаний передати покупцеві певний набір товарів у комплекті, повинна бути виконана умова про комплект товарів і відповідно договір рахується виконаним з моменту передання всього комплекту, якщо договором не передбачено інше.

Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання, біржовий товар повинен бути в тарі чи упаковці. Виключення стосується лише товарів, які за своїм характером не потребують затарювання чи упаковки.

В залежності від ціни реального товару, біржовий товар може бути по ціні, що зафіксована в момент укладення угоди чи по довідковій ціні, зафіксованій в момент відкриття чи закриття біржі. Загалом ціни на біржі формуються вільно, їх рівень визначається на кожний вид товару співвідношенням попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів.

Розрізняють котировку офіційну та неофіційну (довідкову). Перша проводиться у відношенні цін біржових угод на визначені біржею групи товару стандартної якості (наприклад, при торгівлі сільськогосподарською продукцією) з єдиним базисом поставки після кожного біржового торгу - вона будується на об'єктивних коливаннях цін на протязі біржового дня (сесії). Друга проводиться на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозицій, угод) з урахуванням оцінки котировочною комісією кон'юнктури попиту та пропозицій по трьом напрямкам: по цінам продавців, покупців та по найбільш типовій на біржі в конкретний період часу ціні на конкретний вид (групу) товару.

Затрати по збереженню товарів в приміщеннях біржі, за загальним правилом, до його продажі відносяться на продавця, а після продажу - на покупця, якщо інше не передбачено умовами контракту.

Ф'ючерс - угода за умови передачі покупцеві товару в майбутньому. При цьому товару на момент укладення угоди в природі не існує, а лише планується до виробництва. Під ф'ючерсним контрактом розуміється стандартний документ, що посвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або засоби у визначений час і на визначених умовах в майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. Покупець ф'ючерсного контракту вправі продати його на протязі терміну дії іншим особам без узгодження такої угоди із продавцем контракту, що споріднює його із договором факторингу.

До ф'ючерсів відноситься і опціон - стандартний документ, який посвідчує право придбати чи продати цінні папери (товари, засоби) на визначених умовах в майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення самого опціону чи на час такого придбання.

Фондовий дериватив - це також стандартний документ, що посвідчує право продати чи купити цінний папір на обумовлених умовах в майбутньому. Але на відміну від ф'ючерса та опціону правила випуску та обігу фондового деривативу встановлюються державним органом, на який і покладаються функції регулювання ринку цінних паперів. Валютний дериватив - стандартний документ, який посвідчує право продати чи купити на обумовлених умовах валютну цінність в майбутньому, а товарний дериватив - такий же документ, що посвідчує право купити (продати) біржовий товар крім цінних паперів, на обумовлених умовах в майбутньому.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам [3, ст. 1].

Біржова торгівля на сьогодні в розвинутих країнах є домінуючою і майже повністю витіснила торгівлю реальним товаром. Товарні біржі об'єднують торговців, маклерів, транспортні та переробні фірми і в основному зайняті розробкою типових контрактів та збором інформацій про ринки окремих видів товарів: зерна, масла.

Порядок та умови укладення ф'ючерсних контрактів на більшості бірж визначаються спеціальними правилами.

1.3 Історія виникнення і розвитку бірж

Товарні та валютні біржі з'явилися у XV -- XVI століттях в Іспанії. Розвиток їх на Заході проходив одночасно із загальним становленням ринкових відносин. Коли виникли перші біржі, визначити складно. Такі торгові організації існували вже на початку першої половини першого тисячоліття.

У сучасному вигляді товарна біржа з'явилася у XVI столітті. Цьому сприяв бурхливий розвиток торгівлі у зв'язку з відкриттям Америки та зміцненням капіталістичних відносин у Європі.

У саме слово «біржа» спочатку вкладали три змісти:

- великий торговий центр міста;

- проміжок часу, протягом якого відбувалися торги;

- торгові збори.

Слово «біржа» походить від назви площі в бельгійському місті Брюгге, що знаходилося на перетині багатьох європейських торгових шляхів і називалося «маклером християнських народів». Тут збиралося для торгів купецтво. Площа названа ім'ям маклерської фірми «Van de Bursa», яка володіла тут великим будинком. На ньому висів герб із зображенням трьох шкіряних гаманців у вигляді мішків, які називалися «the buerse».

Купецькі збори біржового характеру відбувалися в Росії ще в епоху Великого Новгорода. У XVII столітті вони були започатковані й у Москві, Нижньому Новгороді та інших містах. Перша регулярна біржа виникла у Санкт-Петербурзі в 1703 році. Майже століття Петербурзька біржа була єдиною офіційно визнаною товарною біржею в Росії. На ній здійснювався також обіг векселів та іноземної валюти.

Друга біржа виникла в Одесі в 1796 році, третя -- у Варшаві в 1816 році. Четвертою була Московська біржа, заснована у 1839 році. У 60-х роках минулого століття відкрилися біржі в Самарі, Києві, Казані, Ризі. Найбільш інтенсивно цей процес відбувався на початку XX століття. Тільки з 1905 по 1911 рік виникло більше 40 бірж. На початку 1914 року у Росії їх функціонувало вже 115.

Всі учасники біржі поділялися на кілька категорій:

- дійсні члени біржі (які сплатили за «першу гільдію» або викупили промислове посвідчення 1-го розряду й були обрані дійсними членами біржі загальними зборами), а також їхні уповноважені, або прикажчики. Ці особи мали право укладати угоди як між собою, так і з біржовими посередниками, а на фондовій біржі -- з банками. Ціни по здійснених членами біржі угодах мали бути на їхню вимогу включені в котирувальні бюлетені;

- постійні відвідувачі біржі (особи, які викупили промислове посвідчення 1-го розряду і внесли певні кошти за відвідування біржі). Вони могли здійснювати на біржі різні операції не інакше як за посередництва маклерів. Безпосередніх угод, як між собою, так і з третіми особами, вони укладати не могли;

- гості біржі, які мали право на відвідування біржі за рекомендацією дійсних членів. Вони не могли здійснювати жодних угод.

Однією із центральних фігур на російських біржах був маклер -«звідник», тобто посередник при укладанні біржових угод. Маклери були монополістами, ніхто більше не допускався до здійснення посередницьких функцій. За правильністю їхніх дій слідкували гофмаклери та біржовий комітет. Щоб стати маклером, належало відповідати певним вимогам, які були викладені в Торговому статуті та статутах бірж і спеціальних інструкціях.

Маклер обирався на посаду довічно, але не користувався при цьому правом незамінності. Це означало, що він міг бути звільнений з посади не тільки за рішенням суду, а й в адміністративному порядку.

У 60-70-х роках XIX століття на центральних російських біржах (насамперед Петербурзькій) зменшується обіг товарів і зростає роль торгівлі цінними паперами. При допуску паперів на біржу діяла сувора процедура контролю й експертизи. Клопотання акціонерного товариства про допуск його паперів до обігу на біржі мало ґрунтуватися на детальній інформації про його діяльність. За недостовірність наданої інформації встановлювалася майнова відповідальність осіб, які подавали клопотання. За законом 1902 року особи, які надали неправдиву інформацію про цінні папери, зобов'язувалися відшкодувати покупцю різницю між початковим і дійсним курсом або ж придбати ці папери у нього за початковим курсом. Надання завідомо неправдивих відомостей з корисливою метою розглядалося як карний злочин.

У світовій історії біржової торгівлі неоднозначну роль відіграє держава. Можна виділити в цьому зв'язку три основних типи бірж.

В Англії та Америці переважали біржі, які мали приватноправовий характер (вільні корпорації, приватні об'єднання). Держава ніяк не втручалася в їхню діяльність.

Німецькі біржі -- діаметрально протилежний варіант. Саме держава засновувала їх і здійснювала всебічне регулювання біржової діяльності. Такі біржі іменуються «публічними».

Але найбільшого поширення у світі набув третій тип біржі, що характеризується обмеженим державним втручанням. Це в більшості випадків відображається в створенні біржового законодавства та інших аналогічних актів, що регламентують біржову торгівлю. Отже, скоріше не втручання, а підтримання державою біржової діяльності, тому що саме завдяки їй на законодавчому рівні гарантується і забезпечується виконання біржових угод, а також уніфікація правил торгівлі на біржі. Саме такий тип бірж і переважає нині на Заході.

1.4 Правила біржової торгівлі

Правовий режим і функції Правил біржової торгівлі регулює ст. 17 Закону України "Про товарну біржу". Ця стаття визначає обов'язковий зміст Правил, коло питань діяльності біржі, на які вони поширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі.

Правила регулюють:

- порядок здійснення біржових операцій;

- порядок ведення біржової торгівлі;

- процедуру біржового арбітражу з цих питань.

Правила біржової торгівлі визначають:

- строк та місце проведення біржових операцій;

- склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

- порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;

- відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

- інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

Закон України "Про товарну біржу" передбачає, що на кожній товарній біржі мають діяти загальні заборони, а саме:

- забороняються купівля і продаж товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисне скуповування їх) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

- забороняються будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

- забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Не підлягає розголошенню зміст біржової угоди, за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Правила біржової торгівлі регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка має приблизно такий вигляд.

Юридична особа, яка бажає купити або продати біржовий товар, подає брокеру заявку за встановленою формою з повною інформацією щодо предмета угоди в строк, встановлений Правилами (як правило, не пізніше ніж за три доби до проведення торгів). Заявки реєструються і вводяться до банку даних (інформаційної системи) біржі, де вони знаходяться протягом певної кількості торгів, встановленої Правилами.

Разом з тим, наявні товари, що вимагають негайної реалізації (протягом одного біржового дня), виставляються на біржі шляхом безпосереднього подання заявки біржовому брокеру у встановлений час. Якщо такі товари не продано протягом дня, їх або знімають з торгів, або за згодою брокера-продавця вводять до банку даних.

У визначений час (за день до початку торгів) брокери мають одержати інформаційні листи, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на цей біржовий день, їх кількість, ціна.

Перед початком торгів проводиться реєстрація брокерів, що прибули на торги. Після цього вони допускаються у торговельний зал біржі. 3. Торги розпочинаються за встановленим сигналом. Після цього виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом). У момент оголошення брокер-продавець і брокер-покупець голосом і спеціальними професійними жестами домовляються щодо укладення майбутньої угоди.

Закінчуються біржові торги згідно зі встановленим сигналом, після чого укладати біржові угоди не можна.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Оформлення і реєстрацію біржових угод усіх видів здійснює реєстраційне бюро (палата) біржі у встановлений Правилами час. Зареєстровані на біржі угоди не підлягають нотаріальному засвідченню. За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (у самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоч може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах.

Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

Регулюючи особливості розгляду спорів за біржовими угодами, правила біржового арбітражу визначають склад біржового арбітражу, процедуру розгляду та вирішення спорів, оголошення рішення, його виконання та перегляд.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ БІРЖОВИХ ТОРГІВ НА ТОВАРНІЙ БІРЖІ

2.1 Техніка проведення торгів

Для включення в біржову торгівлю учаснику необхідно звернутися в оперативно - інформаційний відділ (наявний на товарної, а також на інших видах бірж) для одержання бланка заявки і біржового бюлетеня, що відбиває результати котирування цін: дані про нижню і верхню ціну зроблених угод, по кожнім чи виді групі товарів, типову (довідкову) ціну і настрій ринку, що показує тенденцію руху цін у плині біржового дня з урахуванням кількості зроблених угод.

Відвідувач визначає для себе передбачувану ціну продажу (покупки), що, поряд із найменуванням і кількістю передбачуваної (запитуваної) продукції, вноситься в заявку. При звертанні до маклера, що спеціалізується на даному виді продукції, клієнт доручає йому підшукати відповідного контрагента (або чи продати купити конкретний товар на обговорених умовах). Маклер виводить інформацію про попит, що з'явився, чи пропозиції на табло (основним джерелом інформації на біржі є електронне табло, куди надходить інформація з оперативно - інформаційного відділу біржі, від маклерів і учасників торгу, що володіють місцем на біржі). Далі відбувається публічний торг на чи підвищення зниження ціни в залежності від співвідношення попиту та пропозиції.

Якщо клієнт здобуває для себе місце на біржі, він сам виводить інформацію на табло, сам шукає контрагентів і веде з ними переговори. Але при необхідності він також може удатися до послуг маклера.

Торгівлю в біржовому колі здійснюють брокери й дилери - члени біржі, що фізично є присутнім там. Вони укладають угоди або за свій рахунок, або за рахунок клієнтів. Угоди на товарній біржі відбуваються в біржовому колі. Брокери в біржовому колі підтримують контакти з клієнтами поза будинком біржі, використовуючи телефони, телетайпи, термінали ЕОМ і інші засоби зв'язку, а також через спеціальних розсильних.

При встановленні часу торгівлі часто враховується такий фактор, як наявність бірж відповідного товару в інших чи країнах тимчасових поясах. Тим самим забезпечується практично цілодобова торгівля, що сприяє росту біржових операцій. Спрощенню висновку угод сприяє стандартизація основних умов контрактів.

На деяких біржах, особливо сільськогосподарських товарів, може поставлятися будь-який товар, що відповідає мінімальним вимогам, даної чи країни зазначених у правилах біржі країн. На ряді інших бірж, насамперед кольорових і дорогоцінних металів, марка товару повинна заздалегідь реєструватися.

Крім якості, у біржових контрактах уніфіковані і багато інших умов. Такі контракти називаються типовими, наприклад, на ф'ючерсних біржах торгівля ведеться тільки партіями однієї величини, називаними лотами. Причому використовуються сформовані одиниці виміру.

Для активізації обороту, залучення максимального числа торговців біржі прагнуть сконцентрувати торгівлю таким чином, щоб товар поставлявся лише визначені місяці, називані позиціями. Для кожного ринку характерні свої періоди активізації попиту та пропозиції, зв'язані в основному із сезонністю, наприклад, у сільськогосподарських товарів це обумовлено збором врожаю. Відповідно, призначаються місяці, у плині яких дозволяють поставляти товар по тим контрактам, що були укладені і термін яких минає в даному місяці.

На біржах одночасно продається (відповідно, котирується) товар відразу з декількома термінами (місяцями) постачання, і чітке позначення кожного з них необхідно, щоб не відбулося помилок.

Важливим елементом уніфікації біржових контрактів є місце постачання товару. Біржі дозволяють продавцям поставляти товар тільки в ті місця, де це запропоновано правилами біржі. Це можуть бути склади, елеватори, сховища, банки, що мають спеціальну угоду з біржею й відповідають визначеними критеріями. Вони можуть розташовуватися недалеко від біржі, або в інших місцях, що можуть знаходитися навіть в інших країнах, що забезпечує потреби й відповідають на вимоги світової торгівлі.

Клієнт по телефону чи факсу робить замовлення. Воно має три показники: кількість, термін поставки, ціну. Доручення клієнта може бути виконане, коли він матеріально гарантує виконання своїх зобов'язань (застава в 10% чи банківська гарантія).

2.2 Місце брокерської фірми в біржовій діяльності

Брокерська фірма є підприємством, створеним відповідно до Закону України "Про підприємства і підприємницьку діяльність".

Брокерською конторою з метою дійсного Закону є чи філія інший відособлений підрозділ підприємства, установи, організації, що має окремий баланс і розрахунковий рахунок.

Біржовиків поєднує загальний інтерес, а особливо тісно вони спаяні, коли принцип котирування акцій на одній біржі сполучається з єдиними фіксованими ставками, стягнутими з клієнтів на цій біржі. Саме такий порядок існував на Нью-Йоркській біржі до травня 1975 року. Уведення ставок комісійних, “що плавають”, змушує, біржовиків конкурувати за залучення клієнтів. А для клієнтів це саме головне. Звичайно, завжди є небезпека, що члени біржі домовляться між собою й установлять завищений рівень розцінок. Тоді буде доцільним припинити котирування акцій на такій біржі і перенести угоди в інше місце. До розгляду процедури котирування ми приступимо після короткої довідки про члени біржі.

Членами біржі є фізичні і юридичні особи, але перші - "на підхопленні" у других і виконують допоміжні функції. Юридичні особи представлені або універсальні комерційні банки, або спеціалізованими біржовими фірмами (їх називають брокерськими, чи інвестиційно-банківськими), або і тими, і іншими.

Біржа не може нормально функціонувати без брокерських компаній, що є колективними членами біржі.

Брокерська компанія - це приватне, корпоративне, акціонерне чи інше підприємство, основна функція якого полягає в забезпеченні зв'язку між клієнтами (виробниками продукції, покупцями, торговими посередниками) і біржею. Брокерська компанія збирає заявки клієнтів на чи покупку продаж біржових товарів, реєструє їхній і оперативно передає своїм брокерам на біржу. Брокер - член біржі, що укладає контракти на покупку й продаж товарів, акцій, цінних паперів, валюти по замовленнях клієнтів і одержує за свою роботу комісійна винагорода . Брокери виконують отримані заявки, і повідомлення про це відправляється від брокера в компанію і далі до клієнта.

Брокерські фірми можуть розташовуватися по всій країні, що розширює їхньої можливості по залученню клієнтів. Такі фірми можуть також створюватися й іноземцями.

Задача брокерських фірм - забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, брокерська фірма може бути створена тільки при наявності місця повного члена біржі, що може бути куплене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що у свою чергу може безкоштовно акредитувати визначене число брокерів. Додаткові брокери і їхні помічники акредитуються за визначену плату.

Брокерська фірма має право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій рахунок.

Посередницька діяльність брокерів на вітчизняних біржах зводиться в основному до виконання доручень клієнтів по висновку тих чи інших видів угод. Висновок угод може здійснюватися брокером як від імені клієнта і за свій рахунок, так і від імені самого брокера і через розрахунковий рахунок останнього, куди клієнт переводить кошти. Фактично в останньому випадку брокер стає комісіонером, а не брокером у точному змісті цього слова.

Брокерські фірми, брокерські контори і незалежні брокери зобов'язані вести облік чинених у біржовій торгівлі біржових угод по кожнім клієнті і зберігати зведення про ці угоди протягом п'яти років із дня здійснення угоди, а також надавати зазначені зведення за вимогою Комісії з товарних бірж.

Відносини між біржовими посередниками і їхніми клієнтами визначаються на основі відповідного договору. Біржа в межах своїх повноважень може регламентувати взаємини біржових посередників і їхніх клієнтів, застосовувати у встановленому порядку санкції до біржових посередників, що порушують установлені нею правила взаємин біржових посередників з їх, клієнтами.

Біржові посередники вправі жадати від своїх клієнтів внесення гарантійних внесків на свої розрахункові рахунки, відкриті в розрахункових установах (клірингових центрах), а також надання прав на розпорядження ними від імені біржового посередника відповідно до даним йому дорученням.

Взаємини клієнтів і брокерських фірм складаються на основі договорів, що укладаються ними, і угод. Таких угод може бути трохи: договір на брокерське обслуговування, що полягає звичайно з постійним клієнтом на певний строк; договір на інформаційне обслуговування; договір про представництво і про спільну діяльність.

При роботі з клієнтом брокерська фірма відкриває в одному з розрахункових фірм своєї біржі рахунок для роботи з цим клієнтом.

Домовляючись із брокером про проведення угод визначеного виду, клієнт видає йому доручення.

Доручення бувають наступних видів:

- купити товар по поточної біржовій ціні;

- продати товар по поточної біржовій ціні;

- купити товар за ціною не вище заданої;

- продати товар за ціною не нижче заданої;

- купити товар у момент, коли ціна на нього досягне визначеного (граничного) значення;

- продати товар, коли ціна на нього досягне визначеного (граничного) значення;

- купити товар по розсуду брокера;

- продати товар по розсуду брокера.

Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямої залежності від брокерських фірм. Брокери одержують доход в основному не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим більше брокер провів угод, тим велику одержить комісію.

2.3 Біржові угоди

Біржова угода - угода про взаємну передачу прав і обов'язків у відношенні біржового товару, допущеного до звертання на біржі й відображення, що знайшло, у біржовому договорі, контракті, укладеним у ході біржових торгів.

Біржова угода характеризується декількома сторонами:

- юридична сторона угоди. Розуміється дія, спрямоване на встановлення, чи зміну припинення цивільних прав і обов'язків;

- юридична правова сторона біржових угод (так само стосується прав і обов'язків учасників);

- організаційна. Припускає встановлення учасників угод, припускає види біржових угод, а так само чи порядок черговість виконання визначених дій до висновку біржових угод і їхнє відображення в документах;

- економічна. Припускає мета висновку угоди: задоволення потреб, спекуляція, продаж, т.д.;

- етична. Припускає дотримання традицій, норм і правил поведінки.

Угоди мають наступні моменти:

- угода повинна являти собою угоду про купівлю/продажу біржового товару з негайним чи постачанням до визначеного терміну в майбутньому;

- учасники біржової угоди є учасниками біржових торгів;

- угода виконується поза біржами;

- випливає обов'язкова реєстрація відповідно до встановлених правил;

- біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах;

- біржа вправі застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, що роблять не біржові угоди;

- біржові угоди не можуть відбуватися від імені і за рахунок біржі, висновок угод - це функції учасників біржових торгів, тобто членів біржі й брокерів, що виступають у ролі професійних посередників.

Умови змісту угоди:

- найменування товару;

- якість;

- кількість;

- ціна;

- форма оплати;

- форма постачання;

- місцезнаходження й шлях доставки;

- термін виконання.

Істотним моментом угоди є ціна товару. Клієнт брокерської контори, що доручає укласти угоду може обмовити, виставити вимогу з приводу ціни, покупки/продажу товару.

Угода може полягати по:

- поточній ціні біржового дня - ця ціна зафіксована в момент висновку угоди, вона чи оголошена, чи встановлюється при аукціоні;

- заданій ціні;

- лімітній ціні - обговорена межа коливань (від і до);

- ціні на визначену дату;

- довідковій ціні, зафіксованої на момент чи відкриття закриття біржі.

Види біржових угод на товарній біржі:

- угоди з реальним товаром;

- угоди без реального товару.

На товарній біржі відбувається два основних види угод: угоди на реальний товар і термінові (ф'ючерсні) угоди.

Угоди на реальний товар завершуються переходом товару від продавця до покупця, тобто здаванням-прийняттям реального товару на одному з біржових складів. Це означає, що продавець, що продав товар, зобов'язаний мати цей товар у наявності і фактично поставити його в обумовлений контрактом термін. Угоди на реальний товар у залежності від терміну поділяються на угоди "кеш" чи "спот" з негайним постачанням і угоди "форвард" із постачанням у майбутньому.

Термінові (ф'ючерсні) угоди на відміну від угод на реальний товар не передбачають зобов'язання сторін чи поставити прийняти реальний товар, а припускають купівлю й продаж прав на товар (паперові угоди). Ф'ючерсний контракт не може бути просто анульований, чи ліквідований. Якщо він укладений, то може бути ліквідований або шляхом висновку протилежної угоди з рівною кількістю товару, або постачанням обумовленого товару в термін, передбачений контрактом. При термінових угодах покупець не розраховує одержати цінності, що купуються їм, а продавець - передати продавані їм цінності. Результатом таких угод є чи сплата одержання різниці між ціною контракту в день його висновку й ціною в день виконання.

Укладаючи угоди на біржі, їхні учасники можуть переслідувати наступні цілі:

- покупку реального товару;

- здійснення спекулятивних операцій;

- хеджування (страхування від можливої зміни цін).

Покупка й продаж реального товару. Ці угоди відбуваються виробниками з метою реалізації товарів, що випускаються ними,; споживачами - з метою забезпечення себе необхідними товарами, в основному сировиною для подальшої переробки; торговцями - із метою подальшого перепродажу товарів кінцевим споживачам. Спекулятивні операції відбуваються на біржі з метою одержання прибутку від купівлі-продажу біржових контрактів у результаті різниці між ціною біржового контракту в день висновку і ціною в день його виконання при сприятливому для однієї зі сторін (продавця й покупця) зміні цін.

Операції хеджування. Ф'ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування - хеджування від можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при висновку угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований на тім, що якщо в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсів на ту ж кількість товару, і навпаки. Механізм хеджування заснований на тім, що зміна ринкових цін на ф'ючерси однакові по своїх розмірах і напрямку. Насправді ці ціни не завжди однакові, однак межі їхніх коливань приблизно ті самі. Різниця між ціною на контракт реального товару й ціною на ф'ючерсний контракт називається базисом.

Існують ще арбітражні угоди, що відбуваються з метою одержання прибутку за рахунок різниці в котируваннях на біржах у різних країнах.

Особливо хотілося б виділити такий вид біржових угод як опціони. Під опціонами розуміють особливий вид біржових угод з обмеженими в порівнянні зі звичайними ф'ючерсними операціями ризиком. Це договірне зобов'язання чи купити продати визначений вид чи цінностей фінансових прав по заздалегідь установленій ціні в межах погодженого періоду. В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує продавцю визначену суму (премію). У минулому опціони називалися угодами з премією, привілеями, гарантіями від збитків, гарантіями від підвищення і від зниження цін. На товарних біржах опціони можуть полягати з товарами і ф'ючерсними контрактами.

По техніці здійснення розрізняють три основних типи опціону: опціон із правом чи покупки на покупку, використовуваний при грі на підвищення; опціон із правом чи продажу на продаж, застосовуваний торговцями, коли вони розраховують на зниження цін; і подвійний опціон, що представляє собою комбінацію опціону на покупку і на продаж. Подвійний опціон дозволяє його покупцю або купити, або продати чи контракт інший вид цінностей (але не купити й продати одночасно) за базисною ціною і тому використовується при надзвичайно хитливій кон'юнктурі ринку, коли важко угадати наступний напрямок руху цін. Торгівля подвійними опціонами ведеться тільки в Англії.

Опціон на покупку надає право, але не зобов'язує купити визначений ф'ючерсний контракт, чи товар нетоварну цінність за даною ціною.

Різноманіття форм біржових операцій, постійне удосконалювання практики біржової торгівлі створюють основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування ринку, зниження витрат на придбання і реалізацію продукції. Навіть в умовах помітних коливань ринкових цін біржові операції дозволяють фірмам планувати свої витрати й прибуток на досить великі періоди, розробляти стратегію розвитку компаній з регульованим ризиком, гнучко сполучити різні форми інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОКОНАЛЕННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ НА УКРАЇНІ

3.1 Організація біржових торгів на Україні

Організація біржових торгів та їх ефективність залежать від багатьох чинників - спеціалізації біржі, особливостей біржового товару, механізму ведення торгів і власне технології торгів. Основним документом, який регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, що розробляються і затверджуються кожною біржею самостійно, але з урахуванням чинного законодавства, що регулює біржову діяльність у країні.

Біржовий процес поєднує взаємопов'язані операції, що виконуються в певній послідовності з урахуванням специфіки біржових торгів. Залежно від технології проведення біржових торгів значною мірою побудована організація торгів на біржі. Для всіх технологій проведення біржових торгів характерні такі операції:

- вивчення попиту і пропозиції товару за межами біржі і вихід брокера на біржу;

- узгодження умов угоди між брокером-продавцем і брокером-покупцем, укладення біржової угоди у процесі біржового торгу;

- оформлення та реєстрація біржової угоди, біржового контракту і розрахунок з біржею;

- розрахунок клієнта з брокером за здійснення біржової угоди;

- поставка та одержання товару, розрахунок за нього між клієнтами брокерів.

Біржова торгівля на Українських товарних біржах поєднує послідовні і взаємодоповнюючі операції, завдяки яким забезпечується результативність біржових торгів.

Специфіка Українського біржового ринку полягає в тому, що основна робота, яка визначає успіх і ефективність біржової торгівлі, здійснюється за межами біржі. Брокери вивчають реальний ринок, попит і пропозицію на ньому, здійснюють пошук продавців, з'ясовують їх потреби, узгоджують з ними угоди купівлі-продажу й укладають угоди (договори, доручення).

Залучаючи клієнтів, брокерські контори обов'язково орієнтуються на порядок і правила біржової торгівлі, умови і техніку її здійснення. Зміст угоди-доручення на продаж чи купівлю конкретного товару обов'язково повинен враховувати зміст біржового контракту, яким завершується оформлення біржової угоди і відповідно до умов якого відбувається поставка (передача) товару і виконуються розрахунки за нього між клієнтами брокерів.

Прикладом такого договору може бути договір-доручення, укладений брокерською конторою № 27 СП ЗАТ "Украгробізнес", що акредитована на Українській аграрній біржі, та ТОВ "Дабл ю Джей Юкрейн ЛТД".

Процес біржової торгівлі включає в себе три послідовні операції: підготовку біржових торгів, проведення біржових торгів (сесій, зборів), реєстрацію і оформлення угод на біржі.

Порядок і послідовність виконання окремих операцій можуть різнитися і регламентуються правилами, прийнятими на конкретній біржі.

Підготовка біржових торгів починається з подання брокерськими конторами і фірмами в інформаційно-довідковий відділ біржі офіційних письмових заяв за встановленою формою на продаж чи купівлю товару.

Згідно із затвердженої формою брокерські контори, відповідно до біржових правил, подають заявку на біржу, реєструють її і вводять у банк даних біржі. Такі заявки грунтуються на договорах-дорученнях, укладених брокерськими фірмами (конторами) зі своїми клієнтами. Заявка може бути передана в інформаційно-довідковий відділ біржі представником (брокером) фірми безпосередньо чи біржовим інформаційним каналом. Кількість товарів в одній заявці регламентується правилами біржової торгівлі.