Основні операції за поточними рахунками суб'єктів господарювання в національній валюті. Правила їх оформлення та обліку

5. Після перерахування грошового виторгу: Дт 1001Банкноти і монети в касі банку, Кт 1005Банкноти і монети, інкасовані до перерахування

6. Виявлені надлишки грошей в інкасаторських сумках після перерахування проводяться по касі та зараховуються на поточний рахунок СГД: Дт 1001Банкноти і монети в касі банку, Кт 2600Поточні рахунки СГД

7. Нестачі грошового виторгу, виявлені в інкасаторських сумках, відображаються в обліку: Дт 2600Поточні рахунки СГД, Кт 1005Банкноти і монети, інкасовані до перерахування

Кошти на поточні рахунки суб'єктів господарювання можуть надходити від населення, як плата за придбані товари або за надані послуги.

8. Перерахування суми платежів за призначенням, з одночасним утриманням комісійної винагороди відображається проведенням: Дт 2902Кредиторська заборгованість за прийняті платежі, Кт 2600Поточні рахунки СГД, 6110 Комісійні доходи (на суму винагороди)

2.2.2 Організація аналітичного обліку на рахунках суб'єктів господарювання

Якщо синтетичний облік здійснюється на рівні балансових рахунків II, III та IV порядків, то аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає наявність обов'язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Система аналітичного обліку є невід'ємною частиною Плану рахунків.

Банк на підставі інформації, що міститься в розрахункових документах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістри аналітичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображається (у вигляді дебетових і кредитових оборотів) суми за кожним виконаним документом. Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків визначені Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 №566 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за №56/3349, та передбачається в договорах про розрахунково-касове обслуговування.

Отже на рівні аналітичного обліку, тобто на аналітичних рахунках, ведеться детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію. Це дає можливість отримання звітів у різних розрізах для внутрішнього користування, для можливості надання звітів контролюючим органам та для обчислення макроекономічних параметрів грошово-кредитної статистики.

Для відображення операцій за рахунками клієнтів в аналітичному обліку установи банків для кожного клієнта (контрагента) відкривають окремі особові рахунки, вносячи в бази даних інформацію про опис параметрів клієнтів.

Обов'язковими параметрами контрагента є:

Код контрагента.

Ідентифікаційний код.

Резидентність.

Код країни.

Ознака інсайд ера.

Інституційний сектор економіки.

Форма власності.

Галузь економіки.

Види економічної діяльності.

Код платника податків.

Характеристика контрагента.

Параметри для податкових органів.

Загальні обов'язкові параметри рахунка:

Номер аналітичного рахунку.

Номер балансового рахунку.

Код контрагента.

Характеристика аналітичного рахунку.

Кожному аналітичному рахунку присвоюється відповідний номер, який формується розміром від 5 до 14 цифр. Перші п'ять - жорстко регламентовані. Інші (від 0 до 9 цифр) банк формує самостійно відповідно до власних можливостей і потреб та визначених параметрів аналітичного обліку.

У номер аналітичного рахунку включають лише частину параметрів з цього набору, інші параметри зберігаються поза номерами рахунку у відповідних файлах і можуть бути використані під час виконання окремих операцій та побудови звітності.

Сформуємо номери аналітичних рахунків за структурою 2600. к. х. хх. хххх / ххх, де:

2600- номер балансового рахунку;

к- ключ (формується автоматично);

х- характеристика контрагента;

хх- порядковий номер рахунку;

хххх- код контрагента;

/ ххх- код валютного рахунку.

Приклади формування номерів аналітичних рахунків:

Поточний рахунок № 1 МП "Іва" у гривнях - 2600кЗ 01.1021-2600к

Поточний рахунок №2 МП "Іва" у доларах США - 2600к302.1021/840 - 2600к

Поточний рахунок №1 ТФ "Обнова" у євро - 2600к401.1022/978 - 2600к

Поточний рахунок №2 ТФ "Обнова" у гривнях - 2600к401.1022 - 2600к

Особові рахунки є основним документом аналітичного обліку. Клієнту видається витяг - другий примірник особового рахунку. За сумами, що проведені за кредитом, до витягів з особових рахунків додаються документи або їх копії, на підставі яких здійснені записи за рахунком.

Без згоди юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що зберігаються на їх рахунках у банках, не допускається. Винятком є випадки, встановлені законом України та за рішенням суду і виконавчими написами нотаріусів.

2.2.3 Методи внутрішнього аудиту операцій із коштами суб'єктів господарювання

Сьогодні особливо актуальне питання про підвищення результативності всіх стадій контролю в банку.

В умовах жорстокої міжбанківської конкуренції за клієнтуру і ресурси, підвищених ризиків діяльності, відсутність відповідальності, недотримання або порушення вимог законодавства, халатність обертається для всього банку додатковими втратами та зменшенням ефективності.

Необхідна система колективної та особистої відповідальності за результати роботи. Важливо підвищити значення й роль аудиторської служби щодо викриття та запобігання безгосподарності й безвідповідальності у фінансовій й господарській діяльності банку, а також мінімізації ризиків цієї діяльності.

Суть аудиту -- налагодження ефективного контролю за всіма ланками господарської та фінансової діяльності суб'єктів господарювання, в тому числі банків, залишилася незмінною, модифікувались під впливом нових ринкових відносин лише правові форми її здійснення. Сьогодні аудит - основна ланка контрольної роботи в банку, він покликаний відродити принципи відповідальності, раціональної поведінки та продуктивності праці в діяльності банківських установ.

Аудит повинен бути запобіжною системою, тобто не тільки фіксувати порушення, а й застерігати, упереджувати їх появу. Процедури контролю мають стати невід'ємною частиною щоденної діяльності банку. Це дасть змогу на ранніх стадіях і оперативно запобігати значним збиткам банку, відвернути негативний розвиток подій. Тому з метою підвищення особистої відповідальності працівників треба запровадити складання працівниками індивідуальних планів роботи та підвищення їх фахового рівня з подальшою перевіркою виконання поставлених завдань.

Функція контролю підпорядкована вирішенню завдань управління. Суть контролю полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює облік і перевірку того, наскільки об'єкт управління виконує свої функції. Основною метою контролю є блокування відхилень діяльності суб'єкта управління від заданої програми, а в разі їх виявлення -- приведення керованої системи в стійке положення за допомогою важелів, які можуть бути задіяні.

Українським законодавством (постанова Правління НБУ від 20.03.1998 р №114) внутрішній аудит визначається як незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку з метою перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю, а також виконання співробітниками банку своїх обов'язків.

Оскільки операції з коштами суб'єктів господарювання можуть бути як безготівкові, так і касові, аудит цього напрямку діяльності банку є одним із найважливіших та має обов'язкова проводитись при здійсненні комплексних перевірок.

До складу системи внутрішньобанківського контролю безготівкових розрахунків входять: принципи, вимоги до організації, форми та способи розрахунків, черговість платежів, розрахункові документи.

Організація безготівкових розрахунків повинна:

забезпечити своєчасність платежу за реалізовані товари та послуги;

створювати умови для взаємного контролю платників та одержувачів коштів за додержання розрахункової і договірної дисципліни, а також для банківського контролю за учасниками розрахунків;

не допускати позазбалансового перерозподілу коштів у процесі розрахунків;

сприяти зближенню моментів отримання та оплати товарно-матеріальних цінностей.

Предметом аудиту є: банківські операції за безготівковими розрахунками, операції з обліку окремих груп доходів та витрат, правила і процедури щодо організації бухгалтерського обліку та внутрішньобанківського контролю, положення й посадові інструкції працівників бухгалтерії, порядок збереження документів, бухгалтерська і фінансова звітність.

Основним завданням внутрішнього аудиту в установах банку є оцінка повноти й обґрунтованості ведення бухгалтерського обліку, управління та організації операцій банку.

Під час проведення аудиторської перевірки безготівкових та внутрішньобанківських операцій застосовуються такі методи:

Запит інформації та отримання роз'яснень аудиторами може здійснюватись у керівника, головного бухгалтера, начальника відділу безготівкових операцій філій банку або інших працівників установи банку.

Запит здійснюється з метою ознайомлення з порядком ведення операцій за безготівковими розрахунками в національній валюті, визначення адекватності внутрішнього контролю та дотримання чинного законодавства, нормативно-правових актів, інструкцій та положень НБУ, Облікової політики банку.

Перевірка документації та облікових даних проводиться аудиторами на підставі даних аналітичного й синтетичного обліку, сформованих звітів бухгалтерських документів, завірених підписами головного бухгалтера і відповідальних працівників.

Для забезпечення якісного касового обслуговування клієнтів сума готівки в банку має бути достатньою -- це забезпечує банку стабільні доходи та позитивний імідж.

Операції з готівкою належать до активних операцій, суми надлишків готівки в касі впливають на економічні нормативи банку, забезпечення достатнього рівня платоспроможності й ліквідності.

Для успішного управління філією банку її керівник повинен знати результати свого управлінського впливу на структурні підрозділи банку, які здійснюють касові операції, інкасацію та перевезення цінностей. Забезпечений належним чином поточний і подальший контроль дає змогу керівництву отримувати оперативну інформацію про об'єктивний стан справ у структурних підрозділах банку та вчасно виявити недоліки й відхилення в організації та практиці виконання касових операцій.

Система внутрішнього контролю за касовими операціями - це сукупність методів, заходів та процедур контролю, встановлених задля захисту активів банку, запобігання шахрайству, зведення до мінімуму можливих помилок.

Основними цілями внутрішнього аудиту є забезпечення:

збереження активів банку, комерційної таємниці;

економічного та ефективного використання ресурсів;

виконання вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів, внутрішніх правил, процедур, планів;

адекватного відображення операцій банку в обліку;

контролю за вчасним визначенням та оцінкою ризику, розробка і втілення заходів щодо його мінімізації;

взаємодії із зовнішніми аудиторами, контролюючими органами з питань запобігання порушенням чинного законодавства, нормативних актів та стандартів.

II. Практична частина

3. Досвід банків з обслуговування поточних рахунків

Для успішного розвитку в сучасних складних економічних умовах банку необхідно мати чітку стратегію, зорієнтовану на виживання своїх позицій. Складовими цієї стратегії в Промінвестбанку є:

виконання завдань щодо збільшення ресурсної бази банку й створення умов для повноцінної інвестиційної діяльності;

запровадження на обслуговування привабливих і надійних клієнтів;

створення умов для гарантованої економічної й фізичної безпеки банку та запобігання появі фінансових ризиків, запровадження постійного фінансово-правового моніторингу кредитних угод і банківських операцій;

усунення недоліків, помилок в обліку при складенні звітності та сплаті податків;

підготовка і закріплення висококваліфікованих працівників, істотне зменшення плинності кадрів.

Одним із важливих напрямків виконання поставлених завдань є активізація роботи з населенням, залучення на обслуговування пенсіонерів, розширення видів вкладів, збільшення обсягів надання послуг.

Значну увагу банк приділяє безготівковим міжгосподарським розрахункам, адже ці розрахунки складають 44 відсотки загальної суми перерахованих платежів. Значна частина безготівкових розрахунків припадає також на нетоварні операції -- розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування, управління, судочинства тощо. Друге місце займають обов'язкові платежі до бюджету та позабюджетних фондів.

Роботу банку характеризує гнучка система ведення бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів та широке застосування сучасних технологій.

На теперішній час підвідомчі установи Промінвестбанку здійснюють розрахунки через єдиний кореспондентський рахунок за допомогою єдиного програмного комплексу "Автоматизований банк", який відрізняється від попереднього вищим технічним рівнем розробки. Зазначений комплекс включає в себе понад сто завдань, які забезпечують обробку інформації та виконання платежів як у національній валюті України, так і у неконвертованій та конвертованій іноземних валютах.

Сучасна інформаційна база Промінвестбанку "Автоматизований банк" здійснює обслуговування платіжного обороту і спрямована на розширення послуг клієнтам банку. Вона увібрала в себе останні досягнення в побудові подібних технологій і орієнтована на обробку банківської інформації та автоматизації процесів діяльності банку.

Для переходу на міжнародні стандарти була розроблена методика використання додаткових параметрів до характеристики клієнтів, розрахунків, платежів. Це сприяло підвищенню якості та достовірності інформації з малими затратами її ручного вводу. Вся введена інформація відображається в єдиній базі і стає доступною для аналізу працівниками банку. Таким чином, платіжний оборот стає головним джерелом достовірної інформації в банку.

У Промінвестбанку розроблені і впроваджені технологічні системи, які не мають аналогів в Україні: філійна біржа кредитних ресурсів, яка дозволяє в режимі реального часу перерозподіляти ресурси між філіями по всій Україні; валютна біржа, що забезпечує термінове задоволення потреб клієнтів у купівлі-продажу валюти; резервний комп'ютерний центр для проведення розрахунків в умовах непередбачених обставин.

Філії Промінвестбанку при здійсненні розрахункових операцій, розрахунково-касового обслуговування клієнтів керуються вимогами нормативно-правових актів України та нормативних вимог Національного банку України та Промінвестбанку.

Висновки

Розглянувши тему "Основні операції за поточними розрахунками суб'єктів господарювання в національній валюті. Правила їх оформлення та обліку", можемо стверджувати, що тема важлива і актуальна на сьогоднішній час.

В цілому, аналіз сучасного стану банківської системи України показує, що за роки незалежності вона практично сформована і відповідає запитам перехідного періоду. Розробка та запровадження нових принципів діяльності банків, організація системи банківського нагляду, менеджменту, розробка Національним банком України необхідної нормативно-правової бази, широке використання зарубіжного та накопичення власного досвіду зробили банківську систему України важливою складовою фінансово-кредитної системи держави.

Банківська система України дворівнева (що характерно для країн ринкової економіки): верхній рівень - центральний банк, нижній рівень - інші банки.

В Україні комерційні банки активно почали створюватись після проголошення незалежності (з 1992 р.) Реєстрацію новостворених банків здійснює Національний банк України.

Потрібно відмітити, що Україна досягла значних успіхів у формуванні своєї банківської системи, особливо в інституційному та функціональному аспектах. Підтвердженням цього є прийняття в 1999 р. Закону "Про Національний банк України" та у 2000 р. Закону "Про банки і банківську діяльність".

Розгляд даної теми ще раз підтвердив, що через безготівкові міжгосподарські розрахунки формується переважна частина грошового обороту та реалізуються наймасовіші відносини між економічними агентами нефінансового сектора. А розрахунки між клієнтами за надані послуги, товари та виконані роботи, становлять в середньому 77 відсотків загальної суми платежів.

Важливу роль у банківській діяльності відіграють розрахунково-касові операцій. Міжгосподарські безготівкові розрахунки здійснюються з використанням певних форм і способів, а розрахунки готівкою регламентується і підпорядковані певним правилами. І всі ці операції здійснюються на підставі відповідних договорів.

Спираючись на багатий зарубіжний досвід та вітчизняну практику, можна зробити висновок, що знання банківської справи та законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність установ банківської системи України, розкриває мету, шляхи, зміст традиційних та нових стратегій розвитку комерційних банків.

Значення банківської системи для розвитку економіки важко переоцінити, оскільки банки відіграють важливу роль у забезпеченні грошового обігу, у переміщенні капіталів, у наданні можливостей для розвитку суб'єктам підприємницької діяльності, у нагромадженні заощаджень населення з метою підвищення його добробуту. І всі зазначені цілі реалізуються банками за допомогою надання специфічного продукту - грошей, що банки мають одержати якомога дешевше в одному місці з метою дорожче продати в іншому. Операції на ринку здійснюються ними не за рахунок власних, а за рахунок залучених і запозичених коштів.

Різко зростає значення аудиторської служби в системі внутрішньобанківського управління. Аудиторська служба стає тією структурою, яка покликана висвітлювати недоліки та прорахунки в діяльності філій, окремих підрозділів і працівників банку.

А одним з першочергових завдань наглядових органів є забезпечення фінансової стійкості і стабільності розвитку банківської системи. Власне кажучи, стабільність функціонування банківського сектора економіки багато в чому визначається станом макроекономічного середовища, рівнем менеджменту в фінансово-кредитних організаціях, ефективністю банківського нагляду і ступенем державного втручання в економіку.

І закінчимо підсумки даної теми звернувши увагу знову на особливість розвитку банківської справи на сучасному етапі. Це є швидке зростання спектру банківських послуг. Аналіз банківських послуг свідчить про прагнення банків до всеохоплення при обслуговуванні клієнтів. Посилення конкуренції змушує банки активно застосовувати і впроваджувати різноманітні способи залучення нових та утримання існуючих клієнтів. Очевидно, що безперечну перевагу над своїми конкурентами мають ті банки, які крокують в ногу з часом, швидко адаптуються до вимог ринку і зростаючих потреб клієнтів.

Не можна не згадати про найближчу перспективу реформування банківської системи України - це є реорганізація та реструктуризація комерційних банків, їх входження до фінансово-промислових об'єднань різного виду. Реорганізація банків має за мету фінансове оздоровлення та забезпечення стабільного функціонування банківського капіталу на основі об'єднання банків, створення банківських корпорацій, холдингів, злиття та приєднання банків, а також вдосконалення системи банківського нагляду. Адже світова практика доводить, що тільки великі банки спроможні ефективно кредитувати реальну економіку. Тому вказані процеси потребують всебічного наукового обґрунтування економіко-правових засад реконструктуризації та реорганізації діяльності комерційних банків.

Список використаної літератури

Закон про комерційні банки та його роль у забезпеченні умов ефективної банківської діяльності в Україні / Матеріали семінару, проведеного в червні 1999 року НБУ, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України.

Зміни до Інструкції № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України: Затверджено Постановою № 132 Правління НБУ від 09.04.2002 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -2002.- №5.-С. 6-29.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено Постановою № 135 Правління НБУ від 29.03.2001 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -2001. -№ 5.

Інструкція про відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті: Затверджено Постановою № 527 Правління НБУ від . 12.12.1998 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999. - № 2.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України: Затверджено Постановою № 388 Правління НБУ від 21.11.1997 р., зі змінами і доповненнями.

Методичні вказівки про ведення параметрів аналітичного обліку: Постанова № 191 Правління НБУ від 17.06.1997 р., зі змінами і доповненнями.

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р., зі змінами і доповненнями. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2002. - № 7. - С. 4-48.

Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 р., № 2346-ІП // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. -№ 6.

Размещено на Allbest.ru