Етапи становлення та напрями розвитку СЕП НБУ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Вступ

1 Етапи становлення СЕП НБУ

2 Завдання та функції СЕП НБУ

3 Напрями розвитку національної системи електронних масових платежів

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

За останні роки в економіці і банківській системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки.

Відповідно до цього напряму економічних перетворень сучасний етап розвитку банківського сектора характеризується розширенням обсягів і структури грошового обороту, ускладненням розрахунків, необхідністю уникнення фінансових ризиків і налагодження дієвого контролю за системою грошового обігу в Україні. Виконання таких складних завдань може бути забезпечено суттєвим розширенням різних видів банківських послуг, що надаються банками підприємствам, організаціям і населенню.

Однією із таких послуг, що вже широко використовується на зарубіжних фінансових ринках, є запровадження електронних грошей, створення систем електронних платежів і розрахунків. На сьогоднішній день в Україні вже створено систему електронних платежів Національного банку України, окремі банки використовують деякі елементи і системи зарубіжних платіжних систем, запроваджують власні системи.

Однак на цей час практика ставить більш складні завдання, вирішення яких є перспективними в аспекті вдосконалення національної електронної платіжної системи.

У цьому зв'язку дослідження стратегії розвитку платіжної системи України набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

1 ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СЕП НБУ

У зв'язку з активізацією та лібералізацією грошового ринку в Україні, його глобалізацією у всьому світі нині велику увагу приділяють платіжним системам. Це пов'язано з тим, що надійність платіжної системи - важлива вимога для ефективного функціонування всієї економіки, всіх її галузей, економічних інститутів та окремих суб'єктів.

Платіжні системи - України потребують подальших наукових досліджень і розробок. Зокрема актуальною є розробка теоретичних пропозицій та рекомендацій із удосконалення функціонування системи електронних платежів.

У зв'язку з цим актуального значення набуває розв'язання проблеми вдосконалення платіжної системи України з урахуванням зарубіжного досвіду.

На мою думку, лише електронні платіжні системи, що використовують найсучасніші досягнення техніки і технологій, можуть задовольнити поставлені завдання. Саме система електронних платежів забезпечує життєдіяльність банківської системи України, є необхідною умовою для успішного розвитку ринкової економіки нашої держави.

На початку 1990-х років банки вели розрахунки між собою за допомогою паперових розрахункових документів. Нерідко на це витрачали три тижні, інколи й більше місяця, а отже, надмірно відверталися у розрахунки кошти підприємств, зростали обсяги неплатежів суб'єктів господарювання. Збитки від шахрайства з фальшивими авізо сягали значних розмірів. Так, у ІІІ кварталі 1993 р. вони становили понад 500 млрд. крб. Це спонукало до пошуку нових форм і методів здійснення всіх видів розрахунків. Назріла нагальна необхідність створення платіжної системи, яка б прискорила виконання міжбанківських розрахунків, підвищила їх надійність та безпеку.

У 1992 р. Національний банк України (НБУ) розробив концепцію двоетапного створення системи електронного грошового обігу. Перший - створення системи електронних платежів (СЕП) між юридичними особами. Другий - впровадження системи електронних розрахунків за участю фізичних осіб. Перший етап був порівняно швидко й успішно реалізований, і сьогодні Україна має, за оцінками більшості банкірів, одну з найефективніших СЕП в Європі. Так, у 1993 р. була створена, а в 1994 р. запрацювала на повну потужність система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). Вона забезпечує проходження платежів протягом одного дня, дає банкам змогу ефективніше використовувати ресурси, а клієнтам - власні кошти. Другий етап почався з 1997 р., коли Національний банк України визначив створення платіжної системи за безготівковими розрахунками населення у торгівлі та сфері послуг як одним з пріоритетних завдань. Серед основних напрямків побудови в Україні такої платіжної системи стало створення Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).

Від 1 січня 1994 р. скасовані паперові й телеграфні авізо в Україні. Єдиним способом електронних міжбанківських розрахунків стає СЕП. З її впровадженням відчутно зросла швидкість і поліпшилась якість виконання платежів, підвищився рівень надійності та конфіденційності банківської інформації.

Україна стала першою з пострадянських країн, яка отримала загальнодержавну систему електронних міжбанківських розрахунків.

У системі електронних міжбанківських переказів використовують один із двох підходів до обслуговування рахунків учасників. У першому випадку всі учасники системи - рівноправні, й виконання ними платіжних трансакцій не залежить один від одного. У другому випадку учасниками системи є банки, або уповноважені філії, через які виконують розрахунки підпорядковані їм філії.

Враховуючи те, що робота в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком сприяє підвищенню ліквідності та прибутковості банку, ефективному використанню грошей, захисту інтересів кредиторів і вкладників, НБУ у 1994 р. почав розроблення моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Із 1994 р. до 2003 р. було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Учасники СЕП самостійно вирішують, як їм працювати за незалежним чи за консолідованим кореспондентським рахунком.

У 1995-1996 рр. у СЕП були впроваджені засоби виконання платежів не тільки в національній, а й у ряді іноземних валют. Однак нині ці можливості не використовують, оскільки нема попиту.

23 лютого 1996 р. розпочалося впровадження програмних засобів захисту типу «електронний підпис», що запобігають викривленню та підробці електронних платіжних документів на будь-якій стадії їх транспортування як усередині банку-учасника СЕП, так і в мережі СЕП.

У 1997 р. СЕП реформовано у зв'язку з переходом банківської системи України на світові стандарти бухгалтерського обліку та звітності, й із початку 1998 р. вона почала працювати по-новому.

Впроваджено інформаційно-пошукову систему (ІПС), завдяки якій учасники СЕП можуть отримати докладну інформацію про проходження їхніх платежів через систему. Архів єдиної централізованої бази даних ІПС містить повну інформацію про всі платежі, що проходили через СЕП із 1 січня 1998 р.

Влітку 1998 р. запроваджено другий рівень резервування СЕП, завдяки чому Центральна розрахункова палата у надзвичайних умовах може перебрати функції іншої регіональної розрахункової палати чи кількох таких палат.

У 1999 р. тривала робота щодо забезпечення безперебійного спільного функціонування СЕП і систем автоматизації банків (САБ) на межі тисячоліть, запобігання впливу «помилки 2000» на банківську систему України.

10 січня 2000 р. введено у дію «Правила резервування та відновлення функціонування СЕП НБУ у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій», що передбачають три рівні резервування та відновлення роботи системи.

У 2000-2001 рр. головне управління Державного казначейства України та його обласні управління під'єднано до СЕП як безпосередніх її учасників.

У 2001 р. впроваджено спеціальні засоби СЕП, за допомогою яких Депозитарій Національного банку України здійснює розрахунки за операціями з державними цінними паперами за принципом «поставка проти платежу».

26 березня 2001 р. Здійснено платежі через нову підсистему міжбанківських розрахунків - Систему термінових переказів (СТП), яка переказує грошові кошти між банками України в режимі реального часу, з негайним зарахуванням коштів на рахунок банку-отримувача.

Із 10 листопада 2006 р. в промислову експлуатацію впроваджена СЕП нового покоління (СЕП-2), побудована на базі новітніх технологій.

СЕП-2 тала єдиною системою міжбанківських розрахунків, яка поєднала в собі риси обох підсистем - СЕП і СТП, що дало позитивні результати. Сьогодні СЕП НБУ успішно виконує свої функції й охоплює всі банківські установи країни. З пожвавленням економічної активності, зростанням кількості платіжних трансакцій і величини оборотів, введенням до системи міжбанківських розрахунків додаткових фінансових інструментів СЕП НБУ не зможе достатньою мірою задовольнити потреби банківської сфери України. Тому невідкладним завданням є розроблення платіжної системи нового покоління, врахувати кількісні та якісні перспективи розвитку міжбанківських розрахунків, світовий досвід створення таких систем, запроваджувати нову систему необхідно паралельно з функціонуванням СЕП НБУ.

2 ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ СЕП НБУ

Нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб'єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. У розрахунках і платежах, які здійснюються установами банків, відображаються практично всі види економічних відносин у суспільстві І все це неможливо без розрахунків між банками. Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Платіжні системи міжбанківських розрахунків різних країн організовані по-різному, і у світі не існує єдиної платіжної моделі, однак є загальні принципи і характеристики, які визначають функціонування національних платіжних систем.

Розлад у платіжній системі тієї чи іншої країни часто є одним із найперших і безпосередніх проявів зародження фінансової кризи. В Україні у 1992-1993 рр. розрахунки між банківськими установами проводилися за допомогою паперових платіжних документів протягом трьох тижнів, а в деяких випадках - місяця і більше. Кожний день відстрочки створення системи обертався значними збитками для підприємців внаслідок зростання темпів інфляції та фінансових втрат від розкрадань за підробленими платіжними документами. Розуміючи важливість цієї проблеми, НБУ в 1992 р. розробив Концепцію електронного грошового обігу в Україні, яка була розглянута банками і затверджена Правлінням НБУ.

Програмне забезпечення і засоби захисту інформації були розроблені фахівцями НБУ і вперше передані учасникам системи міжбанківських розрахунків в липні - вересні 1993 року. 5 серпня 1993 року розпочалася пробна експлуатація системи, учасниками якої були три комерційні банки Києва, а з жовтня 1993 року в усіх регіонах України розпочалося впровадження СЕП у промислову експлуатацію.

Впровадження СЕП дозволило з 1 січня 1994 року повністю відмовитися від використання поштових і телеграфних авізо і значно підвищити швидкість, якість і надійність проведення платежів, безпеку і конфіденційність банківської інформації. Система електронних платежів дозволила значно підвищити швидкість обігу грошей.

«Систему високо оцінили її користувачі, а також зарубіжні фахівці, провідні міжнародні інститути. Аналогів СЕП немає не тільки в жодній країні колишнього СРСР, але і в більшості країн світу. Показово, що консультанти, які допомагали Україні впроваджувати СЕП, визнають: учні перевершили вчителя».

Впровадження системи електронних платежів України дало змогу досягти таких принципових результатів:

- прискорення виконання розрахунків та обігу коштів;

- зменшення документообігу;

- зменшення вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов'язана з надходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;

- вивільнення грошової маси;

- посилення контролю за станом грошової маси у державі, поява нових можливостей впливу з боку Національного банку на цей стан;

- підвищення можливостей НБУ контролювати здійснення платежів;

- значне зниження збитків держави та підприємців, які виникали раніше внаслідок високих темпів інфляції, низької швидкості виконання розрахунків та використання підроблених платіжних документів.

Можна без перебільшень зробити висновок, що впровадження СЕП підняло банківську індустрію України на якісно новий рівень.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та захисту інформації.

У розрахунках між банками України використовуються тільки електронні платіжні документи.

Електронний платіжний документ - це банківське повідомлення певного формату, яке містить інформацію про переказ коштів, мас вигляд файлу при передачі по банківській мережі і при зберіганні на магнітних носіях.

Банківські повідомлення у формі електронних документів повинні, відповідати певним вимогам:

1. Бути підготовлені, передані та прийняті з використанням програмно-технічних засобів, які сертифіковані й затверджені НБУ.

2. Банківські електронні документи мають бути захищені спеціальними засобами, які надаються централізовано Національним банком України, згідно з Положенням про систему захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі Національного банку України та Положенням про арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі НБУ. Їх захист ґрунтується на використанні методів ідентифікації вузлів відправника та отримувача повідомлення, його шифрування і дешифрування на основі використання методів криптографії у вузлах-адресатах, а також під час передачі по каналах ЕП, накладання електронного підпису й авторизації відправника та одержувача електронного банківського документа.

Основні завдання системи:

- задоволення потреб економіки, яка реформується і розвивається;

- удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків;

- виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків;

- мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та на обіг грошових коштів;

- високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;

- надання широкого спектру послуг для користувачів;

- високий рівень внутрішнього бухгалтерського обліку та контролю;

- мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

Основними функціями СЕП є;

- проведення розрахунків між банками України в національній валюті країни;

- ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

- контрольні функції Національного банку щодо стану кореспондентських рахунків банків;

- надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;

- обмін екстреною інформацією стосовно проведення розрахунків;

- забезпечення надійності розрахунків;

- багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків;

- багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, спотворення та фальсифікації на всіх стадіях обробки;

- надання НБУ механізму впливу на порушників чинного законодавства та норм банківської діяльності методом обмеження їх обслуговування у СЕП.

Основні фактори, що визначають вимоги до кількісних та якісних показників системи:

- поточна завантаженість СЕП;

- перспективи економічного розвитку України;

- можливість інфляції;

- тенденція переходу від готівкових форм розрахунків до безготівкових;

- оцінка досвіду інших країн, що розвиваються, щодо динаміки розвитку міжбанківських розрахунків.

НБУ як центральний банк країни, бере безпосередню участь у міжбанківських розрахунках і організовує їх реалізацію. Саме НБУ є гарантом платіжної системи в цілому і системи міжбанківських електронних платежів зокрема. Інші банки України, як учасники міжбанківських розрахунків, несуть солідарну відповідальність за їх стан і діють відповідно до нормативних актів НБУ та договорів учасників міжбанківських розрахунків.

Розрахунки між банками ведуться на підставі кореспондентських рахунків банків, які відкриваються у регіональних управліннях НБУ.

Регіональне управління НБУ (РУ) - це установа НБУ, яка уповноважена виконувати в межах певного регіону визначені чинним законодавством функції та операції від імені головної установи НБУ. Головною вважається установа НБУ, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь НБУ при здійсненні міжбанківських розрахунків.

Система електронних платежів організаційно представлена мережею розрахункових палат НБУ, яку було створено згідно з Постановою Правління НБУ від 16.07.93 за №57. Вона складається з Регіональних розрахункових палат (РРП) і Центральної розрахункової палати ЦРП

Регіональна розрахункова палата - це підрозділ РУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповідного регіону.

Розрахункова палата (РП) - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського регіону.

Центральна розрахункова палата - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ЩС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РП для банківських установ Києва та Київської області, обслуговує інші банківські регіони. Принципи СЕП.

1. СЕП забезпечує розрахунки між банками в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

2. СЕП функціонує за схемою типу «Брутто», оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого на попередній операції, що зменшує ризик недостатньої ліквідності банків-учасників.

3. Трансакції відображаються в режимі реального часу на рахунках банків. Це дає можливість блокувати трансакції, що призводять до овердрафту, (стан, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо), та мати необхідну інформацію для прогнозування стану ліквідності та своїх дій.

4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні.

5. Відсутні пріоритети обробки трансакцій за будь-якими ознаками, крім черговості надходження в систему.

6. Головним режимом роботи системи є передача електронних платіжних документів та підтвердження їх отримання. СЕП виключає необхідність використання паперової технології.

7. Обмін платіжними документами організовано у вигляді технологічних циклів прийому-передачі, тривалість яких коливається залежно від поточних потреб.

8. Граничні суми трансакцій в системі не обумовлені.

9. СЕП є власністю НБУ й обслуговує комерційні банки на договірній основі. Учасники електронних платежів діють на підставі договору з регіональним управлінням НБУ на проведення міжбанківських розрахунків і «Положенню про міжбанківські розрахунки в Україні» згідно «Регламенту функціонуванню мережі розрахункових палат України».

Права і обов'язки учасників СЕП регулюються двосторонніми договорами банків-учасників з регіональними управліннями НБУ - на ведення кореспондентських рахунків і проведення розрахунків в мережі розрахункових палат.

Основні обов'язки регіонального управління НБУ (розрахункової палати) по відношенню до банку-участника СЕП:

- забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків на регіональному і міжрегіональному рівнях;

- дотримувати банківську таємницю і дотримуватися вимог банківської безпеки згідно «Положення про захист системи електронних міжбанківських документів в обчислювальній мережі НБУ»;

- відображати підсумки розрахунків банку на відповідному кореспондуючому рахунку;

- щодня видавати банку інформацію про результати міжбанківських розрахунків, виконаних у мережі розрахункових палат за попередній день;

- забезпечувати банк програмними засобами зв'язку з РРП, у тому числі засобами електронної пошти;

- забезпечувати необхідними консультаціями в підготовці персоналу банку для роботи в мережі розрахункової палати протягом місяця після підписання договору і подальші консультації протягом договору.

- Регіональне управління НБУ має право відмовити банку в обслуговуванні або тимчасово припинити надані послуги при порушеннях банком регламенту роботи в мережі РП України.

Основні обов'язки банка-учасника СЕП:

- подавати в розрахункову палату інформацію у вигляді електронних документів, підготовлених програмними засобами відповідно до вимог «Регламенту функціонування мережі РРП»;

- використовувати при роботі в обчислювальній мережі НБУ тільки офіційно придбані і зареєстровані програмні засоби;

- своєчасно оплачувати послуги, які надаються розрахунковою палатою;

- виконувати вимоги банківської безпеки, включаючи наявність технічних і програмних засобів банківської безпеки, а також умов зберігання, обліку і використання цих засобів.

Банк-учасник СЕП мас право:

- передавати інформацію іншим абонентам засобами електронної пошти Національного банку;

- вибирати будь-яку визнану НБУ систему для проведення своїх розрахунків, не обмежуючись рамками мереж розрахункових палат.

Виключення комерційного банку з СЕП здійснюється НБУ у випадку.

- ліквідації комерційного банку за рішенням Національного банку України;

- оголошення комерційного банку банкрутом за рішенням арбітражного суду;

- ліквідації комерційного банку за рішенням арбітражного суду;

- реорганізації або ліквідації комерційного банку за рішенням загальних зборів акціонерів.

Виключення комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком за рішенням самого найвищого органу управління комерційним банком, який має право реорганізації і ліквідації банку.

3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ МАСОВИХ ПЛАТЕЖІВ

електронний платіжний система

Основними шляхами вдосконалення національної системи електронних масових платежів визначено:

- забезпечення функціонального і технологічного розвитку НСМЕП;

- підвищення надійності та ефективності функціонування складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП;

- розширення сфери застосування технологій і складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП;

- забезпечення діяльності та розвитку організаційної структури НСМЕП;

- удосконалення та розвиток нормативно-правової бази НСМЕП.

Функціональний і технологічний розвиток НСМЕП забезпечується за рахунок розроблення й впровадження таких платіжних та інформаційних технологій: операції «розширений платіж» (у тому числі «адресний платіж»); операції з повернення клієнту відповідної суми коштів у разі його відмови від проведеної фінансової операції (операція «сторно»); роботи «групи банків» (з можливостями реалізації гнучкої системи комісійних); банківських процесингових центрів (на основі автоматизованої карткової системи з делегуванням інформаційних повноважень); операцій у мережі Інтернет (впровадження Інтернет-терміналів); впровадження картки НСМЕП нового покоління (з використанням сучасних чип-модулів та оновленої версії програмного забезпечення, подвійним інтерфейсом, нефінансовими додатками); впровадження специфікацій та інформаційних технологій, сумісних з міжнародними стандартами та специфікаціями міжнародних платіжних систем (EMV тощо).

Підвищення надійності та продуктивності функціонування складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП забезпечується за рахунок впровадження: «кластерної архітектури» побудови процесингових центрів НСМЕП (реалізація функцій сервера авторизації та сервера додатків); реплікаційних схем «теплого резервування» (реалізація функцій сервера баз даних процесингових центрів НСМЕП); резервного головного процесингового центру НСМЕП і технології резервування роботи процесингових центрів Національного банку шляхом переключення головного процесингового центру на регіональний процесинговий центр і навпаки; системного резерву модулів безпеки; «одноключової» системи захисту інформації (без використання банківських ключів); апаратних модулів безпеки з новими функціями (у тому числі в частині забезпечення роботи з картками НСМЕП нового покоління, реалізації «одноключової» системи захисту інформації); програмних модулів безпеки.

Розширення сфери застосування технологій і складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП забезпечується за рахунок використання нефінансових додатків «платіжної картки НСМЕП нового покоління» та реалізації таких супутніх проектів: «Транспортна картка» (з урахуванням соціальної складової); «Соціальна картка»; «Митна картка»; «Електронний паспорт»; «Картка страхувальника»; «Носій електронного цифрового підпису»; «Картка водія»; «Дисконтна картка» тощо.

Діяльність та розвиток організаційної структури НСМЕП забезпечуються за рахунок: залучення до роботи в НСМЕП нових банків; залучення до роботи в НСМЕП нових учасників (банківських процесингових центрів, еквайрингових компаній та технічних еквайрів); залучення до участі у виробництві карток НСМЕП нових підприємств, що мають відповідний сертифікат якості; участі Платіжної організації, членів та учасників НСМЕП у реалізації відповідних заходів державних програм, спрямованих на розвиток масових безготівкових розрахунків в Україні; створення умов для роботи банків у НСМЕП за різними моделями (емітент з делегуванням інформаційних повноважень, еквайр з делегуванням інформаційних повноважень тощо); внесення змін до структури підрозділів Національного банку, які забезпечують діяльність НСМЕП (у разі потреби); визначення маркетингової політики НСМЕП і забезпечення її проведення; забезпечення інформаційної підтримки та пропагування НСМЕП.

Удосконалення та розвиток нормативно-правової бази НСМЕП забезпечується шляхом: створення та ведення реєстру нормативних, методичних, технологічних та організаційних документів НСМЕП; розроблення методичних і технологічних документів, які забезпечують функціонування НСМЕП; розроблення нормативних документів для забезпечення реалізації супутніх проектів; стандартизації та розроблення інтерфейсів; розроблення нормативно-правових і технічних документів для забезпечення виготовлення суміщених платіжних терміналів, поєднаних з реєстраторами розрахункових операцій; розроблення специфікацій для реалізації супутніх проектів (транспортних, соціальних тощо).

ВИСНОВКИ

Система електронних платежів Національного банку України - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями), як за дорученням клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.

Система електронних платежів є власністю Національного банку України та забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

СЕП НБУ є закритою системою, де грошові кошти циркулюють у закритому фінансовому просторі та перебувають під суворим емісійним контролем з боку Національного банку.

СЕП базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

Основними завданнями системи електронних платежів є:

- задоволення потреб економіки, що реформується та розвивається; удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондуючих рахунків;

- мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та на обіг грошових коштів;

- високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;

- високий рівень внутрішнього бухгалтерського обліку і контролю.

На систему електронних платежів покладається виконання наступних функцій:

- проведення розрахунків між банками України в національній валюті країни та в інших іноземних валютах;

- ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

- контрольні функції НБУ щодо стану кореспондентських рахунків комерційних банків;

- обмін електронною інформацією стосовно проведення розрахунків;

- забезпечення надійності проведення розрахунків;

- багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків;

- багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення та фальсифікації на всіх стадіях обробки.

Основними законодавчими актами, що стали правовою основою для розробки, впровадження та функціонування СЕП є:

- Закон «Про банки і банківську діяльність»;

- Закон «Про захист інформації в автоматизованих системах»;

- Закон «Про Національний банк України»;

Основними документами НБУ, що регламентують проведення розрахунків за допомогою СЕП, є :

- «Положення про міжбанківські розрахунки в Україні», затверджене постановою №621 Правління НБУ від 27.12.1999 року. Воно визначає загальний регламент щодо організації та форми міжбанківських розрахунків. Для цього положення поширюється на установи НБУ та комерційні банки України, які здійснюють міжбанківські розрахунки в Україні.

- Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затверджена постановою №135 від 29.03.2001 року.

- Взаємні стосунки між регіональними управліннями НБУ та комерційними банками регулюються договірними умовами.

СПИСОК ВИКОРИСТАХ ДЖЕРЕЛ

1. Міжбанківські розрахунки через СЕП НБУ у 2006 році // Вісник

Національного банку України. - 2007. - №3. - С.40-41.

2. Мірошниченко Т. СЕП НБУ: міжбанківські розрахунки у 2001 році // Вісник Національного банку України. - 2002. - №3. - С.55-56.

3. Офіційний сайт Національного банку України // http://www.bank.gov.ua.

4. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. закладів освіти / В.А. Ющенко, А.С. Савченко, С.Л. Цокол, І.М. Новак, В.П. Страхарчук. К.: Либідь, 1998. - 416 с.

5. Савченко А., Івченко І., Михайлова В. Система електронних платежів нового покоління // Вісник Національного банку України. - 2007. - №2. - С.2-4.

6. Савченко А., Коваль І. СЕП: виповнюється перше десятиліття // Вісник Національного банку України. - 2003. - №7. - С.28-31.

7. Савченко А., Кравець В. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя в Україні // Вісник Національного банку України. - 2001. - №5. - С.10-12.

8. Страхарчук В. Ризики платіжних систем: Навч. посіб. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 94 с.

Размещено на Allbest.ru