Ринок страхових послуг в Україні

Як показує досвід країн з розвиненою ринковою економікою, механізм обов'язкового страхування широко використовується державою в цілях гарантування соціальної стабільності і прискореного розвитку економіки. Відповідно, необхідно визначити перспективи обов'язкового страхування в аграрній, екологічній і соціальній сферах, а також обґрунтувати введення нових видів обов'язкового страхування. При цьому система обов'язкового страхування повинна бути направлена на захист найбільш значущих майнових інтересів держави з метою підвищення ефективності захисту економіки від великих ризиків з мінімальними витратами бюджетних коштів.

Здійснення обов'язкового страхування має базуватися на принципі формування страхових резервів винятково для цілей компенсації збитків постраждалим особам, а не для фінансуванням заходів, покриваючих безгосподарність організацій і неорганізованість громадян. Слід виключити випадки прийняття законодавчих актів без їх попередньої глибокої фінансово-економічної експертизи, проведення розрахунків, які б підтверджували здатність вирішити проблеми страхового захисту, а саме в обов'язковій формі і на запропонованих умовах. Тому першочерговими завданнями у сфері розвитку обов'язкового страхування є прийняття основ обов'язкового страхування, які б включали принципи і вимоги до їх здійснення, оптимізація переліку об'єктів, які б підлягали обов'язковому страхуванню, а також посилення контролю за наявністю діючих полісів обов'язкового страхування у осіб визначених законодавством.

Важливою проблемою є визначення механізму участі сфери страхування в системі довгострокового іпотечного кредитування як в якості гаранта наслідків різних ризиків, так і в якості інституціонального інвестора, а також створення ефективної системи страхування інвестиційних ризиків.

Сучасні тенденції по введенню міжнародних нормативних вимог свідчать про підвищення важливості актуальної діяльності, а саме:

-актуальна професія і практика зближаються на глобальному рівні, особливо всередині ЕС (директива ЕС «Про взаємне визнання дипломів»), з конкретними міжнародними вимогами до освіти і підготовки актуаріїв;

-нові міжнародні правила обліку (міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності) базуються на актуальній техніці і сприяють гармонізації міжнародного обліку, тобто актуальній оцінці резерву збитків;

-модель Solvency II повністю базується на актуарій техніці і здійснює вплив на ризик-менеджмент в середині компанії, взаємодія між компаніями і регулюючими органами, а також процес регулювання зі сторони влади.

Отже, актуальність питання розвитку страхового ринка України обумовлює необхідність розробки державної політики ефективного розвитку страхування у поєднанні з загальнонаціональними економічними пріоритетами.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так і всієї системи страхування.

Ринок страхування в Україні має значний потенціал, використання якого стримується відсутністю державної концепції розвитку цієї галузі, кризовими явищами в економіці, недосконалістю нормативно-правової бази, низьким рівнем добробуту населення і, як наслідок, незначним платоспроможним попитом на страхові послуги. Важливими стримувальними чинниками є також недостатній рівень страхової культури серед громадян та низький рівень довіри до страхових компаній.

Уряд і представники провідних страхових компаній України мають спільно працювати для забезпечення соціального захисту населення та ефективного використання заощаджень громадян для інвестування економіки України. Одним із чинників, що заважають конструктивній співпраці, є відомчо-корпоративні інтереси, які гальмують процес зменшення державної монополії у страховій галузі, встановлення стабільних і прозорих «правил гри» на страховому ринку.

Стратегічними напрямами реформування системи страхування в Україні та заходами, що сприятимуть її розвитку, на думку опитаних експертів, є наступні.

1. Створення нормативно-правової бази для розвитку страхового ринку:

а) нормативно-правове визначення видів, механізмів, норм, стандартів страхування, в т.ч. страхування життя;

б) законодавче розмежування між обов'язковими та добровільними видами страхування;

в) внесення змін до Цивільного кодексу щодо впровадження матеріальної відповідальності за спричинені збитки третім особам;

г) невідкладне прийняття запропонованих страховиками змін до Закону України «Про страхування».

2. Підвищення ефективності державного регулювання страховою діяльністю:

а) концептуальне визначення орієнтирів розвитку страхового ринку в Україні, етапів та механізмів його наближення до європейських стандартів;

б) усунення відомчих бар'єрів на страховому ринку, впровадження тендерного механізму визначення операторів з обслуговування обов'язкових видів страхування;

в) зниження податкового тиску на діяльність по страхуванню життя, надання підприємствам права відносити страхові внески по страхуванню життя працівників до собівартості продукції;

г) підвищення платоспроможності населення з метою сприяння розвитку накопичувальних видів страхування;

д) підвищення ефективності роботи органів державного нагляду за страховою діяльністю, вдосконалення механізмів реалізації їх функцій;

е) розмежування повноважень держави та акціонерних страхових компаній щодо обов'язкових та добровільних видів страхування

3. Гармонізація відносин на страховому ринку:

а) надання дозволу страховим компаніям тримати страхові резерви у твердій валюті, а також розміщувати ці резерви на депозиті Національного банку України на прийнятних умовах;

б) підвищення конкурентоздатності вітчизняних страхових компаній шляхом усунення їх дискримінації на ринку перестрахування;

в) стимулювання концентрації капіталів страхових компаній, вдосконалення їх структури шляхом усунення надмірних обмежень на придбання ними акцій інших страхових компаній.



Висновки

У роботі наведене теоретичне узагальнення та вирішення проблеми формування та подальшого розвитку страхового ринку України. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки теоретичного та практичного характеру:

Найважливішими економічними категоріями, які є базовими для даного дослідження, визначено „страхування» та „страховий ринок». Страхування відіграє важливу роль у відтворювальному народногосподарському процесі: саме страхування може значною мірою забезпечувати економічні можливості для безперервного відтворювального процесу в народному господарстві. При цьому в процесі еволюції людства страховий ринок постійно удосконалювався, оскільки ускладнювались умови та процеси суспільного відтворення.

Страховий ринок України відчував вплив декількох основних чинників, які визначали подальші напрями його розвитку, серед них варто зазначити формування відповідної нормативної бази, організація комерційних страхових компаній та створення інфраструктури фінансового ринку.

Як економічна категорія страховий ринок являє собою економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (об'єднання), асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри).

До основних функцій страхового ринку можна віднести:організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;забезпечення „зустрічі" страхувальника та страховика.

Для страхового ринку характерні замкнуті перерозподільчі відносини, що існують між його суб'єктами і які пов'язані із солідарним розподілом ризику одного суб'єкту на всіх суб'єктів, залучених до страхування і які є суттєвими, значимими для розвитку ринкової системи в цілому.

Варто відмітити основну негативну тенденцію страхового ринку - погіршення якості страхових активів страховиків. За розрахунками Держфінпослуг близько 1 млрд. грн.. страхових резервів сформовані за рахунок неліквідних активів, що доводить неефективність інвестиційної діяльності страхових компаній та посилення різноманітних шахрайств на страховому ринку. На фоні фінансової кризи дане погіршення може відіграти «злий жарт» та спричинити недовіру населення до страхових компаній у зв'язку з їх неплатоспроможністю. Криза в банківському секторі тільки прискорює цей процес, оскільки страхові компанії переважну частину своїх активів тримали на депозитах в банках.

Крім того, усунення наслідків економічної та фінансової криз вимагає негайних заходів тактичного характеру, спрямованих на усунення загрозливих тенденцій, що спостерігаються на страховому ринку, недопущення зменшення інвестиційного потенціалу та платоспроможності страховиків та розгортання глибокої кризи страхового ринку.

Держфінпослуг запропоновано спосіб покращення якості активів страховика шляхом встановлення єдиних вимог до активів, що забезпечують виконання не тільки вимог щодо нормативного запасу платоспроможності, а й виконання страхових та інших зобов'язань. Прийняття запропонованого Положення є необхідним, оскільки ним встановлюються вимоги до активів, які приймаються для забезпечення достатності капіталу страховика, які відповідають нормам європейського законодавства, вимогам щодо достатності капіталу Міжнародної асоціації органів нагляду у сфері страхування (IAIS) та сучасним тенденціям розвитку ринку страхових послуг.

Монополізація страхового ринку залишається досить високою (на перші десять компаній припадає понад 80% ринку), що теж негативно впливає на його подальший розвиток та не викликає довіри у населення. Величезний потенціал українського страхового ринку давно цікавить провідні світові страхові організації. Поки що їх діяльність в Україні досить обмежена (сьогодні в Україні діє лише чотири страхові організації з участю іноземного капіталу, в той час як загальна кількість страховиків наближається до чотирьохсот).

Потребують вдосконалення всі нормативні акти, на яких ґрунтується страхова діяльність в Україні. Важливим є гармонійне поєднання розумного державного втручання та вільного підприємництва в сфері страхової діяльності. Законодавче забезпечення формування національного страхового ринку має бути виділене як окрема галузь законодавства. Успішність процесу державного регулювання страхової діяльності прямо залежить від виконання всіма органами різних гілок влади тільки тих функцій і повноважень, які передбачені законодавством України.

Отже, для подальшого розвитку страхового ринку потрібен комплекс заходів суто економічного змісту та спрямованості, тісний зв'язок розвитку страхового ринку із загальними трансформаційними перетвореннями в національній економіці. Реалізація потенційних можливостей страхового ринку України значною мірою залежить від того, наскільки розвиток системи страхування буде сприйматись як комплексна проблема загальнодержавного значення.



Список використаних джерел

1. Закон України «Про страхування» № 2745-ІІІ від 04.10.2001р.

2. Про страхування: Закон України від 1996 р.Відомості Верховної Ради (ВВР)- 1996. - N 18. - С.78

3. Про затвердження Порядку погодження договорів перестрахування з перестраховиками -- нерезидентами: Наказ Державної комісіїї з регулювання ринків фінансових послуг України 21 січня 2005 р. № 19.

4. Про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань страхування: Постанова Верховної Ради України від 29 листопада 2001 р. № 2852-III.

5. Про погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року»: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 28 грудня 2004 р. № 3200.

6. Про підсумки роботи Держфінпослуг та стан справ у небанківському фінансовому секторі України у І кварталі 2009 року: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11 квітня 2009 р. № 5618.

7. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 2005. - 374 с.

8. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Знання, 2005.- 352с.

9. Базилевич В.Д., Розвиток страхового ринку України - стратегічний фактор капіталоутворення // Фінанси України - 2001 - № 6 - с.43-49

10. Бондар І. Сучасний страховий ринок України // Вісник академії економічних наук України. - 2003. - №2. - С.12 - 15.

11. Борисова В.А., Огаренко О.В. Організаційно-економічний механізм страхування. -- Суми: Довкілля, 2001. -- 194 с.

12. Василишин Р.Д., Кашенко О.Л., Борисова В.А. Економічні основи страхування. -- Суми: Довкілля, 2007. -- 412 с.

13. Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В., Кондратенко Д.В. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посібник // Наталія Миколаївна Внукова (заг.ред.). -- Х.: Бурун Книга, 2004. -- 371с.

14. Внукова Н.М., Прудкий А. Оценка эффективности страхового предпринимательства в Украине.Ї»Финансовые услуги» №7-9 2006.

15. Вовчак О.Д. Страхові послуги: Навч. посіб. // О.Д.Вовчак, О.І.Завійська. - Л.: "Компакт - ЛВ", 2005. - 656 с.

16. Волошина А.П. Перспективи розвитку українського ринку перестрахування, Ї К.: Знання, 2007.- 44с.

17. Гаманкова О.О., Артюх Т.М., Горянська С.В., Мурашко О.В., Кривошлик Т.Д. Страхування: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 118 с.

18. Гарматій Т. Проблеми розвитку ринку страхових послуг в Україні // Фінанси України - 2001 - № 10 - с.19-23

19. Гарматій Т. Проблеми розвитку страхового ринку України. Ї»Банківська справа», №5 2006.

20. Гутко Л. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх вирішення // Економіка. Фінанси. Право. - К., 2006. - № 7. - С. 19-24.

21. Залетов О.А. Страхование в Украине (под ред. Слюсаренко О.А. д-р екон. наук), - К.: МА «BeeZone», 2002 - 452 с.

22. Заруба О.Д. Основи страхування: Навч. посібник для студ. екон. спец. -- К.: УФМБ, 2004. -- 327 с.

23. Івашина Г. Страховий ринок України перехідного періоду.-- «Банківська справа», № 7 2005.

24. Кінащук Л.Л. Страхування: теорія та практика проведення. -- К.: Атіка, 2004. -- 111 с.

25. Криклій А. С. Ринок страхування життя в Україні : тенденції та європейський досвід // Економіка та держава.-2008.-№5.-с. 230.

26. Мних М.В. Перестрахування: Посіб. - К.: Знання, 2004. - 96 с.

27. Мних М.В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Підручник. - К.: Знання України, 2006.- 284с.

28. Мних М.В. Страхування та його роль у забезпеченні соціального захисту населення // Фінанси України. - 2007. - №6. - с. 39-45

29. Нанюк І.С., Маруженко Д.С. Визначення категорії «Фінансова стійкість страхових компаній» // Фінанси України. - 2006. № 11. - 77-90с.

30. Павленко О. Український страховий ринок: можливості фінансування росту // Фінансовий ринок України. - 2007. - №10. - С.11-12.

31. Плиса В.Й. Страхування: Довідник -- Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. -- 197 с.

32. Постінікова І. Перестрахування. // Ж-л «Страхова справа».-2007. - № 4(4),с 72-73

33. Осадець С.С. Страхування: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002 - 599с.

34. Ричков В.М. Правове регулювання страхування в Україні: Навч.- метод. посібник. -- Чернівці: ЧНУ, 2003. -- 76 с.

35. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навч. посіб. -- К.: КНТЕУ, 2001. -- 400 с.

36. Рынок страхования Украины: тенденции и перспективы / Princeton Parmners Group, 2005. - [Електронний ресурс] - Режим доступа: http://marketing.rbc.ru/rev_short/1220535.shtml

37. Самойловський А. Л. Пропозиції щодо вдосконалення страхового ринку України // Фінанси України. - 2008. - № 5

38. Субачов І.І. Розвиток страхового ринку в Україні як фактору фінансової стабільності економіки // Фінанси України. - 2000. - № 11.

39.Страховий бізнес України: Довідник 2009 // Ukrainian Insurance

Business: Guide 2009

40. Страховий бізнес України - (Керівник С.Подий), - Видавництво «Логос», 2001.

41. Страхування: Підручник // Керівник авт. колективу і наук, ред. С. С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 599 с.

42. Таркуцяк А.О. Страхування: питання і відповіді: Навч. посібник / Європейський ун-т. К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2002. -- 256 с.

43. Таркуцяк А.О. Страхові послуги: Навч. посіб. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - 584 с. 27

44. Ткаченко Н.В. Страхування : Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл..- К.: Ліра, 2007. - 270 с.

45. Турбина К. Е. Регулювання перестрахувальних операцій ( світовий досвід) // Економіст.- 2000. - № 6.

46. Тринчук В. Перспективи розвитку страхового ринку у зв'язку зі вступом України до СОТ // Страхова справа. - К., 2005. - С. 46-56. 28.

47. Федоренко В.Г. «Страховий та інвестиційний менеджмент». Підручник. Київ. МАУП. - 2002 р.

48. Фещенко В.В. «Енциклопедія страхування» ЇКиїв.2008 р.

49. Фурман В. М. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи розв'язання // Фінанси України. - 2004. - №12. - С.32 - 38.

Размещено на Allbest.ru