Функції, завдання та організаційна структура фондів соціального страхування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції, завдання та організаційна структура фондів соціального страхування

План

Вступ

1. Фонд загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття

2. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків

Список використаної літератури

позабюджетний страхування безробіття працездатність

Вступ

Позабюджетні фонди -- кошти держави, що мають цільове призначення і не включаються до Державного бюджету. Позабюджетні кошти знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади і є складовою фінансових ресурсів місцевого рівня.

Позабюджетні фонди формуються за рахунок відповідних податків, зборів, субсидій із Державного бюджету. Вони розширюють можливості державних органів влади в регулюванні суспільних процесів. Практика формування позабюджетних фондів використовується в розвинутих державах світу.

В Україні до 1990 р. законодавство не передбачало правових засад формування цільових фондів, за винятком фонду соціального страхування. Ця практика почала діяти в Україні починаючи з 1990 р. після прийняття ряду юридичних актів, зокрема законів: "Про бюджетну систему Української РСР" від 5 грудня 1990 р., "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" від 27 березня 1992 р.

Цільові державні позабюджетні фонди -- один з методів перерозподілу національного доходу держави. За економічною сутністю вони відображають грошові відносини з розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави та використанням державних коштів для витрат на задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства щодо пенсійного, соціального захисту, соціального забезпечення.

Згідно із законодавством України до державних позабюджетних фондів відносяться: Пенсійний фонд, Фонд охорони навколишнього природного середовища, Фонд обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, Фонд обов'язкового соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фінансові фонди акціонерної страхової компанії "Оранта".

До 1996 р. кошти Пенсійного фонду включалися до складу Державного бюджету.

Практично до кінця XX ст. кошти фондів соціального страхування також входили до складу Державного бюджету.

1. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття

Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття (далі також -- Фонд) створений для фінансування програм зайнятості населення, управління страхуванням на випадок тимчасової незайнятості, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальної допомоги. Основою системи соціального захисту на випадок безробіття були внески від підприємств до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на контрактній основі, включаючи тих, хто працює неповний робочий день чи тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю

Основні завдання Фонду:

* професійна орієнтація населення;

* навчання звільнених та безробітних;

* сприяння працевлаштуванню, надання безпроцентної позики безробітним для здійснення підприємницької діяльності;

* створення центрів профорієнтації, навчально-матеріальної бази для підготовки і навчання працівників;

* організація додаткових робочих місць;

* відшкодування витрат Пенсійному фонду, пов'язаних з достроковим виходом на пенсію.

* акумулювання коштів для здійснення покладених на нього законодавством обов'язків;

* виплата матеріального забезпечення особам, які мають статус безробітного;

* організація роботи центральних та місцевих органів управління фондом;

* виплата допомоги у зв'язку з частковим безробіттям;

* виплата допомоги на поховання у разі смерті безробітного;

* виплачувати можливу дотацію роботодавцю на створення додаткових робочих місць;

* налагодження контактів з іншими цільовими фондами.

Нормативна база. Законодавчі і нормативні акти, які регламентують діяльність Державного фонду соціального страхування на випадок безробіття такі:

-- Конституція України;

-- Закон України "Про зайнятість населення";

-- Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування";

-- Закон України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття";

-- Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Організація функціонування. Фонд соціального страхування на випадок безробіття зареєстрований при Міністерстві праці і соціальної політики в 1996 р. Гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідниї соціальних послуг Фондом виступає держава.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2003 р. формування Фонду в 2001 р. здійснювалося за рахунок страхових внесків роботодавців, найманих працівників та осіб, які добровільно беруть участь у цьому виді страхування, надходжень від застосування штрафних санкцій тощо. Крім того, передбачено асигнування з Держбюджету на соціальні виплати незастрахованим особам.

На впровадження цього Закону державною службою зайнятості -- виконавчою дирекцією Фонду сформовано реєстр платників страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Основні джерела фінансування Фонду такі:

-- внески підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

-- штрафні санкції внаслідок порушень нормативно-правових актів;

-- кошти Державного та місцевих бюджетів;

-- благодійні та інші внески.

Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено з 1 березня 2003 р. -- 1,9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших виплат, у тому числі у натуральній формі, які визначаються Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян; для найманих працівників -- 0,5% суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, -- 2,5% із суми оподатковуваного доходу. З виплат, що не оподатковуються даним податком, збір не утримується.

Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески.

Для застрахованих осіб, які сплачуть фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок з фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності або прибутковий податок за фіксованим розміром шляхом придбання патенту чи які придбали спеціальний торговий патент, середньоденний дохід, з якого розраховуються страхові виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, обчислюється за формулою:

Д = П х В : С : К,

де Д -- середньоденний дохід;

П -- розмір податку за розрахунковий період, що сплачує особа (без урахування збільшення ставки єдиного податку за кожного найманого працівника або члена сім'ї), або вартість спеціального торгового патенту;

В -- відсоток суми встановленого розміру податку або вартості спеціального торгового патенту, що перераховується до Фонду;

С -- розмір страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, визначений Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування";

К -- кількість календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, установлених законодавством) за розрахунковий період.

Органи державної служби зайнятості -- робочі органи виконавчої дирекції Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" здійснюють контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків до Фонду шляхом проведення планових перевірок платників страхових внесків.

Кошти Фонду використовуються для сприяння зайнятості на державному та місцевому рівнях. На державному рівні основними об'єктами фінансування є:

* створення та розвиток центрів підготовки і навчання вивільнюваних працівників;

* проведення наукових досліджень та розробок з проблем зайнятості населення;

* утримання інформаційних та обчислювальних центрів, підприємств служби зайнятості;

* здійснення міжнародної діяльності та співробітництва у галузі працевлаштування та ін.

На місцевому рівні фінансуються заходи:

-- щодо професійної орієнтації, перепідготовки та переорієнтації вивільнених працівників та безробітних;

-- забезпечення компенсаційних виплат безробітним, які перебувають на обліку в центрах зайнятості;

-- виплати допомоги по безробіттю та надання матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного, які перебувають на його утриманні, та ін.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 1 січня 2001 р. всі види виплат розподілені на групи:

* допомога по безробіттю: даний вид допомоги залежить від страхового стажу; її розмір залежить від прожиткового мінімуму, але мінімальний розмір виплати визначається Фондом і встановлений Верховною Радою в розмірі не нижче 11% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на відповідний період;

* допомога по частковому безробіттю: виплачується після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості починаючи з восьмого дня після реєстрації; розмір допомоги складає 100% середньої зарплати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75% -- протягом 90 днів і 50% протягом 210 днів, але не більше, середньої зарплати по галузі і не нижче від мінімальної зарплати, встановленої законодавством;

* матеріальна допомога по безробіттю: надається в період підвищення кваліфікації, перепідготовки чи професійної переорієнтації, а також після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю; виплати матеріальної допомоги по безробіттю припиняються при: працевлаштуванні безробітного, призові на військову службу, смерті безробітного тощо.

* дотація роботодавцю на створення робочих місць: розмір дотації визначається на індивідуальних умовах Фондом відповідно до кількості створених робочих місць і працевлаштованих громадян.

Основні напрямки діяльності та перспективи розвитку. Станом на 1 січня 2003 р. у державній службі зайнятості зареєстровано 986,7 тис. установ та організацій, суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками внесків на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. З них роботодавців -- 954,4 тис. юридичних і фізичних осіб (96,7%) та осіб, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах, -- 32,3 тис. (або 3,3%).

У 2002 р. фактично надійшло до Фонду 1491 млн грн, у тому числі:

* від сплати страхових внесків -- 1484,5 млн грн (99,6% суми);

* від застосування фінансових та штрафних санкцій -- 2,3 млн грн;

* інші надходження -- 4,2 млн грн.

Негативні моменти діяльності Фонду полягають насамперед у неповному надходженні до бюджету Фонду як штрафів і санкцій, так і страхових внесків, що сплачуються підприємствами, установами, організаціями. Так, у 2002 р. внаслідок виявлених порушень залучено до бюджету Фонду 2,3 млн грн при виявлених порушеннях на 11,5 млн грн. Крім цього, на утримання державної служби зайнятості витрачається більше як п'ята частина усього Фонду зайнятості.

2. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі також -- Фонд) призначений для управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, фінансуванням матеріального забезпечена та соціальних послуг, види яких передбачені законодавчими актами щодо функціонування цього Фонду.

Основні принципи діяльності Фонду такі:

1. Визначення законодавством умов і порядку здійснення страхування з тимчасової втрати працездатності.

2. Державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

3. Формування та використання Фондом страхових коштів відповідно до законодавства.

4. Контроль за сплатою страхових внесків та використанням коштів Фонду.

5. Відповідальність Фонду та роботодавців за здійснення страхової діяльності з тимчасової непрацездатності та за реалізацію прав застрахованих на матеріальне забезпечення і соціальні послуги та ін.

Завдання фонду. Основними завданнями є:

* керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок тимчасової втрати працездатності, а також пов'язаним із народженням та похованням;

* акумулювання коштів фонду;

* фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідних осіб;

* контроль за використанням коштів фонду.

Нормативна база. Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності регулюються такими законодавчими та нормативними актами:

-- Конституція України;

-- Кодекс законів про працю України;

-- Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" від 18 січня 2001 р.;

-- Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11 січня 2001 р.

Організація функціонування. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є юридичною особою, статусу якої набув з моменту реєстрації в центральному органі виконавчої влади, є самостійною некомерційною самоврядною організацією і належить до цільових позабюджетних фондів України. Відповідно до законодавства Фонд не може здійснювати іншої діяльності, крім визначеної Законом, а також використовувати кошти Фонду не за цільовим призначенням.

Управління Фондом здійснюється правлінням, створеним на паритетних засадах на тристоронній основі (15 представників держави, 15 -- роботодавців та 15 від застрахованих осіб і 7 представників від профспілок). Представники від держави визначаються Кабміном, представники від роботодавців та застрахованих осіб визначаються самостійно кожною стороною. Періодичність обрання членів правління -- 6 років, голови правління -- 2 роки. Положення про правління відділення Фонду затверджується правлінням Фонду. Виконавчі дирекції відділень підзвітні виконавчій дирекції Фонду, їх керівників призначає та звільняє на посаду директор виконавчої дирекції за погодженням з правлінням відділення Фонду.

Контроль за діяльністю, виконанням завдань та повноважень Фонду здійснюється наглядовою радою, яка складається з 15 осіб (однакова кількість державних представників, представників застрахованих осіб і роботодавців), що обираються на шість років. Голова ради обирається терміном на два роки, щоразу від представників кожної сторони, і за законодавством не може представляти ту сторону, від якої обрано голову правління Фонду. Основні функції наглядової ради такі:

1) розгляд звітності правління та виконавчої дирекції Фонду щодо виконання завдань та використання коштів Фонду;

2) оцінка та аналіз виконання бюджету на поточний бюджетний період та підготовка бюджету на наступний рік;

3) розгляд питань про відповідальність осіб, з вини яких відбулося порушення виконання завдань Фонду;

4) проведення перевірок використання коштів та напрямків роботи Фонду і його відділень;

5) скликання у разі необхідності позачергових засідань правління Фонду.

Джерела формування Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності такі:

1) страхові внески роботодавців застрахованих осіб;

2) асигнування з Державного бюджету України;

3) суми штрафів, санкцій і пені, застосованих до посадових осіб і страхувальників;

4) інші надходження, передбачені законодавством.

Кошти Фонду зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду в установах банків, визначених Кабміном України, не включаються до Державного бюджету, не підлягають вилученню і в разі невикористання переходять на наступний рік. Крім цього, у відділеннях Фонду створений резерв, сума якого визначається сумою матеріального забезпечення, необхідного для фінансування на випадок відсутності чи недостатності коштів Фонду.

За рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування в порядку, визначеному правлінням Фонду.

3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності

Страхування від нещасного випадку та професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист з охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Для здійснення даного виду страхування створено Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Основні завдання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності (далі Фонд) такі:

* проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

* запобігання професійним захворюванням, нещасним випадкам на виробництві та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

* відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

* відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Основні принципи страхування від нещасних випадків такі:

* обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю;

* добровільність страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян -- суб'єктів підприємницької діяльності;

* паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

* своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

* надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

* формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

* диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

* економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

* цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках -- члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках -- застраховані особи. Страховик -- Фонд. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Завдання фонду. Основними завданнями фонду є:

* своєчасно і в повному обсязі компенсувати збитки, заподіяні працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, а в разі його смерті -- членам його сім'ї;

* надавати допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

* організовувати поховання померлого;

* сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому;

* організовувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого;

* вживати всіх заходів для підтримання, відновлення та підвищення працездатності потерпілого;

* надавати реабілітаційну допомогу потерпілому -- вдома, в санаторно-курортних закладах тощо;

* організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади;

* сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування.

Нормативна база. Діяльність Фонду регулюється такими законодавчими актами:

-- Кодексом законів про працю України;

-- Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р.

-- Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 р.;

-- Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 3 квітня 2003 р.;

-- Законом України "Про охорону праці".

Організація функціонування. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються терміном на шість років об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських (від кожної сторони по 15 осіб). Порядок виборів представників визначається самостійно кожним об'єднанням. За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду можуть бути позбавлені повноважень органом, який делегував їх у склад правління Фонду, але лише за рекомендації органів державного нагляду.

Правління Фонду виконує такі функції:

* обирає голову правління та двох його заступників з числа своїх членів (на 2 роки);

* спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;

* щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;

* створює постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;

* щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків;

* затверджує: статут Фонду, зміни до нього; регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків; річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; чисельність виконавчої дирекції Фонду, посадові оклади її працівників та адміністративні витрати Фонду; річні програми робіт та звіти про їх виконання;

* затверджує Положення про:

- службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги та контроль за їх цільовим використанням;

- надання Фондом на безповоротній основі фінансової допомоги підприємствам для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;

* виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Засідання правління Фонду проводиться не рідше як два рази на рік і є правочинним у тому випадку, коли на ньому присутні 2/3 складу кожної сторони.

Виконавча дирекція підзвітна правлінню Фонду, здійснює свою діяльність від його імені, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду виступають управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є юридичними особами.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, зобов'язаний:

-- вести реєстр страхувальників;

-- письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства -- групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;

-- укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

-- вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;

-- співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймати рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада, яка складається з 15 осіб, обирається терміном на 6 років і в рівних пропорціях складається з представників сторін. Метою нагляду є забезпечення виконання Фондом статутних завдань і цільового використання його коштів.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

* особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

* учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

* особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових установах та залучаються до трудової діяльності на виробництві, що належить цим установам, або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Усі застраховані є членами Фонду.

Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування.

Працівники не несуть будь-яких витрат на страхування від нещасного випадку. Кошти на страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України.

Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки залежно від класу професійного ризику, встановлюються законодавством.

Відповідно до законодавства Фонд зобов'язаний:

1. Своєчасно і в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження здоров'я (в разі смерті відшкодування виплачується особам, які були на його утриманні):

-- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

-- щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

-- пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

-- грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

-- допомогу дитині відповідно до законодавства.

2. Організувати поховання померлого.

3. Сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку.

4. Організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах.

5. Забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг медичної допомоги.

6. Відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю.

7. Організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду.

8. У разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції фонду та її регіональних управлінь -- за рахунок Фонду.

9. Сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування.

Усі види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстроване підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді, чи ні.

Страхові виплати здійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України. Замість зазначеного свідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідно із законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" // Урядовий кур'єр. -- 2000. -- 19 квіт.

2. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" // Урядовий кур'єр. -- 1999. --17 листоп.

3. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням" // Урядовий кур'єр. -- 2001. --28 лют.

4. Андріїв В.А. Соціальне страхування: історія проблеми // Соціальний захист. -- 1999. -- № 2. -- с 43.

5. Волощук Г. О., Пасічник Ю.В., Прямухіна Н.В. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: бюджетні, страхові, пенсійні: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 184 с.

Размещено на Allbest.ru