Оцінка фінансових інновацій

аналогічними показниками попередніх років (періодів);

показниками конкуруючих підприємств.

Мета розрахунку показників - характеристика майнового та фінансового стану підприємства, результатів його діяльності за минулі звітні періоди, а також можливостей розвитку на перспективу. Єдиної техніки аналізу, яка була б придатна для усіх ситуацій не існує, тому сукупність показників індивідуальна в кожному конкретному випадку і може змінюватись. Для нашого випадку розрахуємо коефіцієнти за такими групами : I - Майновий стан (табл.3.2); II - Прибутковість (табл.3.3); III - Ліквідність та платоспроможність (табл.3.4); IV - Фінансова стійкість та структура капіталу (табл.3.5); V - Ділова активність (табл.3.10); VI - Рентабельність (табл.3.6).

Таблиця 3.2. Показники оцінки майнового стану підприємства

Таблиця 3.3. Показники прибутковості

Сума господарських коштів, що їх підприємство має в розпорядженні дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу даного підприємства, що в нашому випадку відбувається за рахунок нарощення обсягу основних засобів. Відповідно цієї тенденції простежується динаміка пов'язаних показників, а саме: збільшення питомої ваги основних засобів, падіння значення коефіцієнту зносу, превалювання коефіцієнту оновлення основних засобів над коефіцієнтом їх вибуття. Показник зносу характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби. Таким чином, з таблиці 3.6. видно значне покращення майнового становища підприємства, розширення та оновлення його виробничої матеріальної бази.

Проте, розглядаючи показники прибутковості, результати розрахунків яких наведені у таблиці 3.7, можна зробити висновок, що нарощення виробничих потужностей не було використане належним чином. Відбулося значне падіння усіх ключових показників, що змушує дати негативну оцінку роботи фірми в контексті її результативності та прибутковості. Значну частину прибутку “з'їдає” єдиний податок, який сплачується з обороту незалежно від результату діяльності - прибуток чи збиток - про що свідчить зіставлення таких показників , як головний показник прибутковості та прибутковість активів. Різниця в розрахунку полягає у використанні у першому випадку прибутку до сплати податків, а в другому - чистого прибутку. Також зниження прибутковості певною мірою спричинене сповільненням майже у 40 разів обертання необоротних активів, тобто замороженням значної суми інвестованих у фірму коштів у вигляді іммобілізованих активів.

Таблиця 3.4. Показники ліквідності та платоспроможності

Під ліквідністю розуміють здатність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов'язаннями, тобто здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Іншими словами, ліквідним вважається підприємство, яке здатне виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізовуючи свої поточні активи. Ліквідність одночасно характеризує платоспроможність фірми в межах часу, який визначається поточними зобов'язаннями.

У нашому випадку за наявності швидкої капіталізації підприємства відбулося значне падіння показника власних оборотних коштів. Він є дуже важливим, оскільки характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття поточних активів підприємства, і зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція. На жаль, оскільки основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток, для нашої фірми така тенденція за аналізований період неможлива. Відповідна ситуація і із маневреністю власних коштів.

Виходячи із даних табл. 3.8 можна сказати, що наше підприємство відчуває нестачу найбільш ліквідних активів та таких, що повільно реалізуються, оскільки показники ліквідності не відповідають орієнтовним нормативам (винятком може слугувати 2005 рік - ліквідність навіть трохи перевищувала нормативи). Такий стан пояснюється значним інвестуванням в необоротні активи, що призвело до доволі негативної трансформації структури активу балансу : різке падіння частки оборотних активів у підсумку балансу, що супроводжувалось таким же стрімким зростанням частки запасів у оборотних активах, яке зумовило збільшення терміну обороту матеріальних запасів в кілька раз (проте, слід схвально відзначити доволі малу тривалість одного обороту). Однак, в цілому зазначена тенденція може оцінюватись лише негативно. Співвідношення іммобілізованих та мобільних активів різко змінилось - на одиницю оборотних активів припадає відповідно 5,2 та 14 одиниць необоротних активів. Отже, така політика інвестування спричиняється до ведення розрахунків у напруженому режимі (хоча показник абсолютної ліквідності за 2007 р. вже знаходиться у нормальних межах).

Співвідношення нерозподіленого прибутку та всієї суми активів свідчить про більш швидке зростання загальних активів підприємства порівняно із темпами нарощенням нерозподіленого прибутку (2005 рік - 1,0 тис.грн.; 2006 рік - 2,0 тис.грн.; 2007 рік - 3,0 тис.грн.).

Таблиця 3.5. Показники фінансової стійкості та структури капіталу

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість показує стабільність діяльності фірми в контексті довгострокової перспективи і відображається співвідношенням власних та запозичених коштів. За даними табл. 3.9 бачимо різкі зміни у фінансовій стійкості підприємства: якщо 2005 рік можна охарактеризувати як такий, що більш-менш відповідає індикативним нормативам; то у 2006 році спостерігалося значне негативне відхилення та погіршення фінансового стану підприємства (велика концентрація залученого капіталу спричинилась до граничної залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування); 2007 можна назвати роком небувалого піднесення для фірми завдяки значним фінансовим “вливанням”, яке наочно відобразилось у додатному відриві зазначених коефіцієнтів (значне поліпшення фінансового стану - істотна концентрація власного капіталу привела до майже повного самофінансування фірми).

Отже, підприємство за 2007 рік трансформувалось із фінансово нестійкого, залежного підприємства у підприємство з певним запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансово стійке дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим партнером.

Таблиця 3.6 Показники ділової активності: ефективність використання ресурсів

Ділова активність визначається результатами і ефективністю поточної основної виробничої діяльності підприємства. Вони дозволяють оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби.

Проаналізувавши результати таблиці 3.11, можна зробити наступні узагальнення :

1. Загальна трансформація активів зменшилась вдвічі, тобто кожна грошова одиниця активів принесла вдвічі менше грошових одиниць реалізованої продукції.

2. На фоні відсутності дебіторської заборгованості пришвидшився обіг кредиторської заборгованості, що є безумовно позитивним.

3. Підвищення і до того доволі високо рівня оборотності виробничих запасів свідчить про зменшення зв'язаних в цій найменш ліквідній статі засобі, покращення ліквідності оборотних засобів.

4. Для оборотності власного капіталу можна побачити два граничних випадки: 2006 рік - 53,4 - значне перевищення рівня реалізації над вкладеним капіталом (збільшення кредитних ресурсів), що викликає ситуацію за якої кредитори приймають більшу участь у бізнесі, ніж власники - загроза ускладнень; 2007 рік -2,8 - низький показник вказує на бездіяльність частини власних засобів.

5. Зниження рівня фондовіддачі з 7 до 2,3 свідчить про надто високий рівень вкладень у цей вид активів.

Таблиця 3.7 Показники рентабельності (%)

Рентабельність вкладень в діяльність того чи іншого виду оцінюється кількістю грошових одиниць прибутку, яка приходиться на одну грошову одиницю авансованого капіталу. Показники цієї групи показують наскільки прибуткова діяльність фірми. Розглянувши дані табл. 3.12, робимо висновок, що фірма “ЛОРА” значно втратила в аспекті рентабельності, зробивши значні інвестиції в іммобілізовані активи. Вони не дали (та й не могли дати) необхідного розширення обсягів реалізації, щоб утримати рентабельність на досягнутому рівні, натомість відбулось значне падіння цих показників по всіх статтях.

Для фірми “ЛОРА” важливим є посилення аналітичної роботи та покращення формування інформаційної бази для її проведення; здійснення не простого вартісного, бухгалтерського обліку, а впровадження базисних засад економічного та фінансового аналізу в облікову практику.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити висновок, що найбільш доходними і стабільними є інвестиції в цінні папери з фіксованим процентом, які випускає уряд і місцеві органи влади. В Україні ж до останнього часу переважали банківські депозити, зі зменшенням банківського відсотку акценти змістились в бік державних цінних паперів. В цілому за деяких умов ( завершення приватизації, стабілізація грошової одиниці ) перспективними напрямками інвестицій стануть інвестиції у акції підприємств. Для компаній які здійснюють довготермінове страхування виходом зі становища могло б бути інвестування вільних коштів в будівництво, зокрема житла, це надало б можливість захистити зібрані кошти від інфляції на довгому періоді.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аналіз вигід і витрат : Практичний посібник .Соколик С. 1999 р.

2. Бандура А.М. Черняков І.М. «Фінансово-економічний аналіз» Харків. 1999р.

3. Бутинець Ф.Ф. Олійник О.В. «Економічний аналіз» 2000 р.

4. Бланк І.А. «Управління прибутками» п.Київ. 1998 р.

5. Рахова Г.Ф. «Аналіз фінансових результатів підприємств в нових положеннях по бухгалтерських розрахунках» Фінанси 2000 р. №10

6. Грачова Р. «Аналіз фінансового стану» Галицькі Контракти 2000р.№4 січень

7. Єфимова О.В. «Аналіз оборотних активів організацій» 2000р.№10

8. «Економічний аналіз» Навчальний посібник за редакцією М.Г. Чумаченька, Київ 2001р.

9. «Економічний аналіз» Навчальний посібник М.А.Болюха , Київ 2003р.

10. Ізмаїлова К.В. «Фінансовий аналіз» Навчальний посібник, Київ 2000р.

11. «Фінансові підприємства» Підручник за редакцією А.М. Поддерьогіна, Київ 2000р.

Размещено на Allbest.ru