2) Дт - Поточний рахунок клієнта ( гаранта , поручителя), коррахунок, (для фізичної особи також № 1001 „Банкноти та монети в касі банку”) Кт - Позичковий рахунок, пролонгована, прострочена, сумнівна заборгованість за кредитами на суму погашення.

У разі несвоєчасного погашення заборгованості позичальника за сумою основного боргу непогашена сума переноситься на рахунки простроченої заборгованості:

3) Дт - Прострочена заборгованість за кредитами Кт - Позичковий рахунок, пролонгована заборгованість за кредитами

на суму основного боргу, що не сплачений вчасно.

Відображення прострочених сум на відповідних рахунках повинно здійснитися в тому ж звітному періоді (місяці), в якому виникла прострочена заборгованість.

При кредитуванні в національній валюті:

4) Дт - Рахунки нарахованих доходів Кт - Рахунки 6 класу з ознакою „нараховані доходи” та одночасно в разі несвоєчасної сплати доходів за наданими кредитами нараховані доходи мають бути перенесені на рахунки прострочених нарахованих доходів:

5) Дт - Прострочені нараховані доходи Кт - Нараховані доходи

на суму нарахованих доходів, сплата яких не здійснена вчасно. У разі визнання доходів сумнівними доходи списуються і переносяться на позабалансові рахунки:

6)Дт - Рахунки 6 класу з ознакою „нараховані доходи” Кт -- Нараховані доходи, прострочені нараховані доходи на суму сумнівних доходів.

Та одночасно Дт - 9601 Не сплачені клієнтами доходи Кт-- 9916 Контр-рахунок для розділу 96 на суму сумнівних доходів, списаних з балансу.

Якщо нарахування доходів здійснювалось в минулому році, а списання та перенесення їх на позабалансовий рахунок здійснюється в поточному році, то виникають наступні проводки:

7) Дт-7717 списання безнадійних, нарахованих у минулому році процентних доходів Кт - нараховані доходи, прострочені нараховані доходи та одночасно

8) Дт - 9601 Не сплачені клієнтами доходи Кт - 9916 Контр-рахунок для розділу 96

Резерви за заборгованість за кредитними операціями.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих витрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість прийнятого забезпечення.

Банки зобов'язані створювати резерв для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на коефіцієнт резервування.

Банки зобов'язані створювати резерв на всю суму нарахованих доходів , що прострочені на строк понад 30днів.

Категорія кредитної операції встановлюється на основі фінансового стану позичальника та групи обслуговування боргу клієнта.( Таблиця2.1)

Таблиця 2.1 - Фінансовий стан позичальника та група обслуговування боргу клієнта

фінансовий стан позичальника	Обслуговування боргу клієнта ( група)
	„добре”	„слабке”	„незадовільне”
„А”	„стандартна”	„під контролем”	„субстандартна”
„Б”	„під контролем”	„субстандартна”	„сумнівна”
„В”	„субстандартна”	„сумнівна”	„безнадійна”
„Г”	„ сумнівна”	„безнадійна”	„безнадійна”
„Д”	„безнадійна”	„безнадійна”	„безнадійна”

Клас „А”- фінансова діяльність дуже добра ( прибуткова та рівень рентабельності вищий за галузевий, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань, економічні показники в межах встановлених значень, вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію, кредитна історія позичальника - бездоганна.

Клас „Б”- фінансова діяльність добра, рентабельність на середньогалузевому рівні, окремі економічні показники погіршились або мають незначні відхилення від мінімально прийнятих значень, але ймовірність підтримання на цьому рівні протягом тривалого періоду масу є низькою.

Клас „В”- фінансова діяльність задовільна, рентабельність нижча, ніж середньогалузевий рівень, деякі показники не відповідають мінімально прийнятим значенням. Надходження коштів та платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного повернення боргу в повній сумі І в строки, зазначені в договорі.

Клас „Г” - фінансова діяльність незадовільна , економічні показники не відповідають встановленим значенням, спостерігається нестабільність протягом року, є високий ризик значних збитків, ймовірність повного погашення відсотків та боргу є низькою.

Клас „Д” - фінансова діяльність незадовільна, є збитки, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою, показники не відповідають встановленим значенням, імовірність виконання зобов'язань практично відсутня.

Обслуговування боргу вважається :

добрим - якщо заборгованість за кредитом та відсотками сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи днів або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи днів або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи днів.

слабким - якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки за ним сплачуються з максимального затримкою від 8 до ЗО днів або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки сплачуються в строк чи з максимальною затримкою до 30 днів.

задовільним - заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 180 днів.

Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з врахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції. На підставі класифікації валютного кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування ( Табл.2.2).

Таблиця 2.2 - Коефіцієнт резервування

Класифіковані кредитні операції	Коефіцієнт резервування
„Стандартна”	2%
„Під контролем”	5%
„Субстандартна”	20%
„Сумнівна”	50%
„Безнадійна”	100%

Формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями оформлюється проводкою:

В національній валюті. В іноземній валюті .

1) Дт - Відрахування в резерв Кт - Резерви під заборгованість Кт-3801 „Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти” на суму резервування

2) Дт -3800 „Позиція банку щодо іноземної валюти” Кт - Резерви під заборгованість на суму резервування

Перенесення сум кредитів на відповідні рахунки у разі зміни їх категорії у бік покращення або погіршення здійснюється не рідше одного разу на місяць, за результатами класифікації, проведеної у звітному місяці (див. п.12.2. Положення);

3) Дт - Сумнівна заборгованість за кредитами Кт - Позичковий рахунок. Прострочена заборгованість за кредитами, пролонгована заборгованість за кредитами на суму кредиту, якість якого погіршилась

4) Дт - Позичковий рахунок, прострочена заборгованість за кредитами, пролонгована заборгованість за кредитами Кт - Сумнівна заборгованість за кредитами на суму кредиту, якість якого покращилась.

При зміні категорії кредиту необхідно здійснювати коригування сум резервів під цю кредитну заборгованість.

Збільшення резерву здійснюється проводкою:

В національній валюті: В іноземній валюті:

5) Дт - Відрахування в резерв Кт - Резерви під заборгованість К-3801 „Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти” на суму резервування

6) Дт -3800 „Позиція банку щодо іноземної валюти” Кт - Резерви під заборгованість на суму резервування, зменшення резерву здійснюється проводкою:

В національній валюті: В іноземній валюті:

7) Дт - Резерви за заборгованість Кт - Відрахування в резерв Кт-3800 „Позиція банку щодо іноземної валюти”

8) Дт-3801 „Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти” Кт - Відрахування в резерв списання безнадійної заборгованості.

Безнадійна заборгованість за кредитами (основна сума боргу) списується у відповідності з рішеннями Правління АППБ”Аваль”, При цьому здійснюється проводка:

9) Дт - Резерви за заборгованість

на суму кредитної заборгованості, що списується Кт „Сумнівна заборгованість за кредитами”

на суму безнадійної заборгованості, що списується

Одночасно списується заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за списаними кредитами:

10) Дт- Рахунки 6 класу з обліку доходів за кредитами Кт- Рахунки з обліку прострочених доходів за кредитами . Якщо списується заборгованість за відсотками, нарахованими в минулому році, здійснюється проводка:

11) Дт - 7717 Кт - Рахунки з обліку прострочених доходів за кредитами.

Одночасно із списанням з балансу безнадійна заборгованість за кредитом та відсотками зараховується на позабалансові рахунки:

- за кредитом:

12) Дт - 9610 Борги, списані у збиток Кт -- 9916 Контр-рахунок для розділу 96 на суму списаної заборгованості за відсотками :

13) Дт - 9600, 9601 Не сплачені доходи Кт - 9916 Контр-рахунок для розділу 96 на суму списаної заборгованості.

При визнанні заборгованості за кредитом сумнівною здійснюються проводки:

14) Дт - Сумнівна заборгованість за кредитами Кт - Прострочена заборгованість за кредитами

При поверненні заборгованості за кредитом, який був списаний за рахунок створених резервів, здійснюються проводки:

15) Дт - Поточний рахунок клієнта ( гаранта, поручителя ), Коррахунок (для фізичної особи також рах. № 1001 „Банкноти та монети в касі банку”) Кт - відрахування в резерв ( якщо повернення здійснюється протягом поточного року)

Кт - 6712 повернення раніше списаної сумнівної заборгованості за кредитами, які надані клієнтам (якщо повернення здійснюється у наступному році)

Одночасно суми списуються з позабалансових рахунків.

Облік забезпечення кредиту.

Отримана банком застава, яка залишається у позичальника:

16) Дт - 9905 Контр-рахунок для рахунків розділу 95 Кт - 9500 Застава, за якої предмет застави залишається у заставника на повну суму застави

Отримана банком застава, яка передається йому на збереження :

17) Дт - 9905 Контр-рахунок для рахунків розділу 95 Кт - 9501 Застава, за якої предмет застави передається банку на повну суму застави

При повному погашенні позики забезпечення з позабалансового обліку списується:

18) Дт - 9500 (9501) Застава, за якої предмет залишається у заставника Кт - 9905 Контр-рахунок для рахунків розділу 95 на повну суму застави

При проведенні звернення стягнення на заставлене майно банк може отримувати кошти за його реалізацію на рахунок № 2909. Тоді після реалізації майна кошти надходять безпосередньо до установи банку:

19) Дт - Поточні рахунки Кт - 2909 Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку на суму проданого майна

Якщо банком не проведено звернення стягнення на заставлене майно,

кошти від його реалізації зараховуються на поточний рахунок позичальника -заставодавця.

Якщо ціна продажу дорівнює сумі боргу за кредитом та відсотками, виконуються проводки:

20) Дт - 2909 Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку Кт - Позичковий рахунок на суму позики

Кт - Нараховані, прострочені нараховані доходи на суму відсотків

Якщо ціна продажу менша ніж сума боргу за кредитом та відсотками, виконуються проводки:

21) Дт - 2909 Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку Кт - Нараховані, прострочені нараховані доходи на суму відсотків

Кт - Позичковий рахунок ( часткове погашення позики в межах отриманих коштів).

Якщо ціна продажу перевищує суму боргу за кредитом та відсотками:

22)Дт - 2909 Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку Кт - Позичковий рахунок на суму позики

Кт - Нараховані, прострочені нараховані доходи на суму відсотків

Кт - Поточний рахунок позичальника - заставодавця на суму перевищення.

При погашенні боргів банку шляхом передачі позичальником заставленого майна в рахунок повернення заборгованості, або заставлене майно переходить у власність банку за рішенням суду:

23)Дт - 4400 Основні засоби Кт - Позичковий рахунок на суму кредиту

Кт - Нараховані, прострочені нараховані доходи на суму відсотків

Кредитування в режимі кредитних ліній.

Кредити по кредитних лініях надаються платоспроможним позичальникам-клієнтам банку, які ведуть стабільну виробничу або торгівельну діяльність, що характеризується швидким обігом коштів, мають постійні замовлення (контракти) на виробництво, послуги і реалізацію продукції.

Кредитні лінії можуть бути відновлювальні та не відновлювальні. По відновлювальних кредитних лініях після повного або часткового повернення кредиту здійснюється подальше кредитування в межах, що не перевищують визначеного кредитною угодою ліміту. Ліміт є максимально допустимою заборгованістю за кредитною лінією. По не відновлювальних кредитних лініях після першого часткового або повного повернення кредиту подальше його надання не здійснюється.

Надання кредитів фізичним особам ( у готівковій та безготівковій формах ) надаються на поточні потреби та в інвестиційну діяльність тільки в національній. Для одержання кредиту позичальник надає в банк такі документи:

- обґрунтоване клопотання на видачу кредиту, в якому визначається ціль, сума і строк користування кредитом, а також запропоноване забезпечення та джерела повернення кредиту і сплати відсотків;

- довідку з місця роботи з визначенням суми одержуваного доходу ( за попередній рік ), стажу роботи, в т.ч. на даному місці;

- копію паспорту, яка звіряється працівником банку з оригіналом;

- дані про склад сім'ї позичальника, їх місячний дохід та майновий стан;

- декларацію про доходи (річну ), завірену податковою Інспекцією;

- нотаріально завірену копію документу, який підтверджує право власника на майно, що пропонується у заставу;

- довідку нотаріальної контори, або іншого уповноваженого органу, про відсутність арешту на предмет застави;

- копію паспорту поручителя-фізичної особи, яка звіряється працівником банку з оригіналом, а також документи, які підтверджують платоспроможність поручителя. У разі наявності поручителя також надаються:

- дані про склад сім'ї поручителя-фізичної особи;

- фінансові звіти поручителя-юридичної особи за останні три звітні дати (баланс - форма № 1, звіт про прибутки та збитки - форма № 2, звіт про фінансове -майновий стан - форма № 3).

Кредити фізичним особам надаються під заставу особистого майна позичальника (житла, гаражів, транспортних засобів, тощо) під заставу майна членів сім'ї, під цінні папери ( акції), під поруку фізичної або юридичної особи та інше.

Розмір кредиту та строк кредитування визначаються з урахуванням вартості товарів і послуг, обсягів інвестиційних потреб, цілей об'єкту кредитування та платоспроможності позичальника:

- на поточні потреби кредит надається на термін до 12 місяців в сумі до 10 тис. грн. При цьому сума кредиту не повинна перевищувати 50% річного доходу позичальника.

- на інвестиційні потреби кредит надається на термін до 5 років в сумі до 50 тис. грн. При цьому сума кредиту не повинна перевищувати 50% оціночної вартості майна, майнових прав за контрактом на будівництва, які передаються банку в якості забезпечення повернення кредиту та відсотків. Перевага при кредитуванні надається фізичним особам, середньомісячний сукупний дохід яких ( за мінусом обов'язкових відрахувань) забезпечує щомісячне повернення кредиту або нарахованих відсотків. Фізичні особи погашають надані кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту, готівкою, або іншими шляхами, передбаченими законодавством. Надання кредитів працівникам банку може здійснюватися за процентного ставкою, що не нижче собівартості кредитних ресурсів, при забезпеченні філією банку прибуткової діяльності, виконанні нормативів обов'язкового резервування та ліквідності.

Слід відзначити, що кредитні лінії обліковуються на позабалансовому рахунку 9129 „ Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам” за сумою невикористаного ліміту кредитування.

Після укладання договору про відкриття кредитної лінії банк здійснює проводки:

1)Дт - 9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам Кт - 9901 Контр-рахунок для рахунків розділу 91

на суму ліміту кредитної лінії

Після надання кредиту зобов'язання з кредитування за кредитною лінією зменшуються на суму коштів, що авансовані позичальнику:

2)Дт - 9901 Контр-рахунок для рахунків розділу 91 Кт - 9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам

- на суму зменшення зобов 'язань з кредитування.

У разі договору про відновлювану кредитну лінію, після повернення кредиту або його частини на відповідну суму потрібно збільшити зобов'язання з кредитування ( поновити ):

3)Дт - 9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам Кт - 9901 Контр-рахунок для рахунків розділу 91

на суму поверненого кредиту.

Після закінчення дії кредитної лінії, у разі наявності невикористаного

залишку, він списується з позабалансових рахунків:

4)Дт - 9901 Контр-рахунок для рахунків розділу 91 Кт - 9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам - на суму залишкового зобов'язання з кредитування.

Розділ ІІІ. Аудит безготівкових розрахунків в АППБ”Аваль”

3.1Оцінка бухгалтерської служби банку. Ознайомлення із системою внутрішнього контролю

Відповідальність за належну організацію системи внутрішнього контролю та її функціонування в процесі операційної діяльності банку покладається на його керівництво. Система внутрішнього контролю банку - це сукупність процедур, що спрямовані на попередження , виявлення і виправлення суттєвих помилок, а також забезпечення захисту та збереження активів, повноти і точності облікової документації. Внутрішній банківський контроль має бути невід'ємною частиною операційної діяльності банку та поєднувати адміністративний та бухгалтерський контроль за активами та пасивами банку. Внутрішній бухгалтерський контроль включає попередній, первинний і подальший контроль.

Будь-яка операція має починатися з попереднього контролю та передбачати перевірку : відповідності вимогам законодавства України, наявності відповідних дозволів і лімітів тощо.

Первинний контроль у процесі проведення операцій забезпечується шляхом виконання встановлених процедур контролю за певними операціями банку і передбачає візуальну перевірку правильності складання документів у паперові форми та наявності підписів на них, а також перевірку наявності цифрового підпису на електронних документах.

Подальший контроль здійснюється для забезпечення систематичної перевірки стану організації операційної діяльності банку, правильності реєстрації, належного оформлення виконаних операцій, дотримання порядку звіряння аналітичного обліку з синтетичним та формування первинних документів.

Банк має застосовувати такі процедури внутрішнього банківського контролю:

· з адміністративного контролю:

а) організаційні процедури контролю;

б) управлінські процедури контролю;

в) розподіл функцій;

г) фізичні заходи контролю (захист і збереження активів, матеріальних цінностей і облікових регістрів);

· з бухгалтерського контролю

а) облік операцій у повному обсязі;

б) своєчасне вивіряння;

в) оцінка вартості.

Банк має забезпечувати обмежений доступ до активів, документів, облікової інформації, робочих місць програмно-технічних комплексів, ключів тощо. Активи не мають бути доступними для відповідальних виконавців, відповідно до своїх функціональних обов'язків не розпоряджаються. Відповідальність за збереження активів має покладатися на осіб які не здійснюють бухгалтерський облік та не мають доступу до активів банку, а саме: прямого (фізичного) або не прямого (документи) робочі місця програмно-технічних комплексів.

Система ведення бухгалтерського обліку в банку має забезпечувати таке:

· зазначення докладної інформації про операцію;

· визначення її вартості та часу проведення;

· перевіряння правильності відображення операцій, зокрема забезпечувати арифметичну точність записів, підбиття підсумків та перевіряння узгодження бухгалтерських записів, перевіряння результатів узгодження, повідомлення про помилки і розбіжності тощо.

Керівник банку зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Внутрішньогосподарський контроль представляє собою незалежну оцінку відповідності діяльності банку поставленим завданням.

Контроль є важливим аспектом управління, оскільки дозволяє надавати керівництву інформацію, зібрану на основі аналізу та оцінки об'єктів, що перевіряється, а також рекомендації, поради стосовно цих об'єктів, допомагає реально оцінити діяльність з багатьох сторін, визначає напрямки розвитку в майбутньому, сприяє прийняттю правильних управлінських рішень.

Організація внутрішнього контролю відповідно до Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” покладена на керівника банку. На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових інструкцій працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний, поточний та оперативний контроль за діяльністю підрозділів господарського суб'єкта.

За результатами контрольних перевірок керівництво Банку приймає рішення щодо усунення причин, що негативно впливають на діяльність господарюючого суб'єкта.

Внутрішньогосподарський контроль в банку здійснює:

- управлінський персонал та спеціалісти до функцій якого відносять попередній поточний і наступний контроль, здійснення яких нормативного зафіксоване в посадових інструкціях;

- обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером здійснює контрольні функції в процесі відображення господарських операцій в первинних документах, регістрах, звітах.

Під об'єктом контролю розуміють все те на що направлена контрольна діяльність суб'єкта контролю.

Внутрішньогосподарський контроль в банку здійснюють штатні контролери-ревізори внутрішні аудитори, керівники і співробітники відділів управління банку, а також посадові особи інших підрозділів у відповідності з покладеними на них службовими обов'язками.

Процедури контролю, створені керівником для досягнення конкретних цілей суб'єкта:

звіти, перевірка і затвердження;

здійснення контролю над прикладними програмами і інформаційними системами в цілому;

ведення та перевірка аналітичних рахунків і оборотних відомостей, затвердження документів і здійснення контролю над документами, порівняння даних, отриманих із внутрішніх джерел із зовнішніми джерелами інформації;

інвентаризація та порівняння її даних із зовнішніми джерелами інформації;

порівняння і аналіз фінансових результатів із результатами, передбаченими кошторисом.

3.2 Планування аудиторської перевірки

3.2.1 Програма проведення аудиторської перевірки (див. Додаток Х)

3.2.2 Оцінка аудиторського ризику та його складових: властивого ризику та ризику контролю

Аудиторський ризик - це небезпека того, що аудитор зробить неправильний висновок щодо фінансової звітності.

Аудиторський ризик є наслідком двох чинників: ризику того, що можуть мати суттєві помилки, а також ризику, того, що цих істотних помилок не буде виявлено.

Загальна модель аудиторського ризику має вигляд:

AR = IR*CR*DR, де (3.1)

AR - прийнятий аудиторський ризик;

CR - ризик контролю;

DR - ризик не виявлення;

IR - властивий ризик.

Від аудитора залежить ризик не виявлення, який є ризиком того, що помилки в обліку і звітності клієнта не буде виявлено аудитором під час перевірки.

Він визначається:

DR = AR/(IR*CR), (3.2)

Прийнятий аудиторський ризик - це рівень ризику, який бере на себе аудитор. В даному випадку я приймаю це значення 10 % за аудиторський ризик. Це зумовлено тим, що я не маю великого професійного досвіду роботи як бухгалтером так і аудитором, та складною структурою досліджуваного банку. Для визначення властивого ризику розглянемо Таблицю 3.1

Таблиця 3.1 - Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на властивий ризик

№ п/п	Фактори	Середня оцінка	Відносна фактична оцінка	Абсолютна фактична оцінка
1	Характер бізнесу клієнта	10,4	1,0	10,4
2	Економічна ситуація в Банку і в галузі	9,3	0,5	4,65
3	Законодавчі і нормативні акти, що регулюють основні види діяльності клієнта	11,6	0,5	5,8
4	Операції з дочірніми компаніями і філіями	4,1	0,5	2,05
5	Система оподаткування і можливість проникнення нелегального бізнесу	17,1	1,0	17,1
6	Конфлікт інтересів	6,5	1,0	6,5
7	Професійність і чесність адміністрації	12,3	0,5	6,15
8	Комплексність і незвичайний характер операцій та їх складність	5,0	0,5	2,5
9	Форма розрахунків в Банку	3,9	0,5	1,95
10	Капітальні вкладення	4,8	0,5	2,4
11	Використання кредиту банку	5,5	0	0
12	Незавершене виробництво	3,5	0	0
13	Інші фактори	6,0	1,0	6,0
	Разом			65,5

За даними Таблиці 3.1 властивий ризик становить 65,5 %. На цей ризик впливають такі фактори, як інформація, політична стабільність, розвиток галузі, якість управління та можливість політичних зловживань.

Проаналізувавши таблицю ми бачимо, що найбільш високий вплив мають такі фактори: характер бізнесу клієнта; система оподаткування і можливість проникнення нелегального бізнесу; конфлікт інтересів та інші фактори. Це відбувається в зв'язку з тим, що про ці фактори у нас недостатня інформація, або її взагалі немає, тому по цих факторах високий ступінь ризику. По всіх інших факторах ступінь ризику середній, а такі фактори як: використання кредитів банку та незавершене виробництво мають взагалі низький ризик. Тепер розглянемо ризик контролю, який ділиться на дві частини: внутрішній і зовнішній, для цього використаємо Таблицю 3.2

Таблиця 3.2 - Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик внутрішнього контролю

№п/п	Фактори	Середня оцінка	Відносна фактична оцінка	Абсолютна фактична оцінка
1	Методи адміністративного контролю	5,8	0,5	2,9
2	Ставлення адміністрації до внутрішнього контролю	5,4	0,5	2,7
3	Кадрова політика адміністрації і перепідготовка працівників	7,8	1,0	7,8
4	Компетентність контрольного персоналу	12,6	0,5	6,3
5	Наявність служби внутрішнього аудиту та її функції	6,7	1,0	6,7
6	Підпорядкованість контрольного персоналу	4,8	0,5	2,4
7	Розподіл повноважень і обов'язків	5,8	0,5	2,9
8	Санкціонування операцій	5,6	1,0	5,6
9	Нагляд за виконанням контрольних процедур	4,1	0,5	2,05
10	Використання контрольних процедур	5,2	0,5	2,6
11	Складна корпоративна структура або складні операції	3,4	1,0	3,4
12	Організація системи обліку і внутрішнього контролю	10,2	0,5	5,1
13	Контроль за документами та їх зберіганням	5,4	0,5	2,7
14	Правильність відображення операцій в обліку	8,0	1,0	8,0
15	Наявність технічних та технологічних засобів контролю	4,0	0,5	2,0
16	Інші фактори	5,2	1,0	5,2
	Разом			68,35

За даними Таблиці 3.2 ризик внутрішнього контролю становить 68,35 %. Отже, з цих факторів найбільш високий ризик несуть такі як: кадрова політика адміністрації і перепідготовка працівників; санкціонування операцій; складна корпоративна структура або складні операції; правильність відображення операцій в обліку; інші фактори. В результаті перевірки потрібно якомога більше інформації знайти про ці фактори, тому що тут існує високий ризик не виявлення помилок. По всіх інших факторах ризик внутрішнього контролю є середнім, тому що існує менша імовірність того, що помилки не будуть виявлені, і в загальному можна сказати, що контроль в Банку є досить жорсткий, але більше про це ми зможемо судити після більш детальної перевірки. В Таблиці 3.3 ми розглянемо ще одну складову аудиторського ризику - ризик зовнішнього контролю.

Таблиця 3.3- Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик зовнішнього контролю

№п/п	Фактори	Середня оцінка	Відносна фактична оцінка	Абсолютна фактична оцінка
1	Час проведення зовнішнього контролю	5,9	0,5	2,95
2	Зміни законодавчих і нормативних актів	12,8	1,0	12,8
3	Кваліфікація і практичний стаж роботи зовнішніх контролерів	15,5	0,5	7,75
4	Обсяг вибірки для зовнішнього контролю	7,0	0,5	3,5
5	Перелік контрольних процедур, що використовують у зовнішньому контролі	8,5	0,5	4,25
6	Репутація зовнішнього контролера	7,3	0,5	3,65
7	Об'єктивність в оцінці об'єктів перевірки і дій керівників та інших службових осіб	10,1	0,5	5,05
8	Компетентність зовнішнього контролера щодо об'єктів перевірки	11,2	0,5	5,6
9	Мета і завдання зовнішнього контролю	4,9	0,5	2,45
10	Об'єкти зовнішнього контролю	7,5	0,5	3,75
11	Інші фактори	9,3	1,0	9,3
	Разом			61,05

Отже, ризик зовнішнього контролю становить 61,05 %. В даній таблиці ми бачимо, що високий ризик по фактору - зміни законодавчих і нормативних актів та інші фактори. В наш час закони дуже часто змінюються і тому по цьому фактору існує високий ризик, тому цьому потрібно приділити більше уваги і перевірити якомога ретельніше, так як наслідком порушення законодавства можуть бути заниження прибутків і менша плата податків в бюджет. А це в загальному має великий вплив на економічну діяльність банку.

Визначивши властивий ризик (IR), ризик внутрішнього контролю (РВК), ризик зовнішнього контролю (РЗК) ми можемо визначити ризик не виявлення:

DR = 0,1/(0,655*0,684*0,611) = 0,365 ~ 37 %

Отже, ризик не виявлення помилок аудитором становить 37 %. Виходячи з того що чим менший ризик тим детальнішою має бути перевірка, ми повинні взяти в середньому досить велику вибірку і провести більш ретельну перевірку безпосередньо звертаючи увагу на фактори, які мають суттєвий вплив на баланс банку. Для проведення перевірки я обрала розмір вибірки дванадцять документів, виходячи з того, що ризик не виявлення становить 37 %.

Встановлення рівнів суттєвості для цілей аудиту.

Міжнародний стандарт аудиту № 47 (SAS № 47) “Ризик аудиту та матеріальність при його проведенні” визначає суттєвість наступним чином: будь-яка стаття вважається суттєвою, якщо її значення є достатньо важливим, що б вплинути на підготовку балансу відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином, суттєвою в аудиті буде вважатись інформація, якщо її відсутність або недостатність може значно впливати на об'єктивність балансу і, відповідно, економічні рішення користувачів, які приймаються на підставі даних балансу банку. Суттєвість залежить від розміру статті або помилки, яка оцінена за певних обставин, відсутності або перекручення змісту інформації.

На початку аудиторської перевірки головним завданням аудитора є встановлення оцінки тієї суми, яка повинна вважатись суттєвою для балансу, тобто аудитор визначає ту суму помилки у балансі, яку він буде вважати критерієм суттєвості. Встановлений критерій вважається “попередньо встановленим”, оскільки його значення може змінитись в ході аудиту при зміні певних обставин.

Стандартною точковою межею суттєвості вважається рівень 5 %. В аудиторській практиці прийнято вважати, що відхилення до 5 % є незначним, а відхилення більше 5 % суттєвим. Відповідно стандартною межею вважається проміжок від 5 % до 11 %. В даному випадку я обрала межу суттєвості 5 %.

Для розрахунку планового рівня суттєвості будемо використовувати баланс за 2004 рік, дані і результати занесемо в Таблицю 3.4.

Таблиця 3.4. - Розрахунок рівня суттєвості для цілей аудиту

Кореспонденція рахунків	Статті балансу	Сума, тис. грн.	Коефіцієнт суттєвості, %	Показник суттєвості	Питома вага, %
1001	Грошові кошти в касі банку	625042	0,5	312521	55,72
2811	Дебіторська заборгованість за безготівкові операції	9307	0,5	4653,5	0,83
3911	Кредиторська заборгованість за безготівкові операції	39674	0,5	19837	3,54
2906	Дебіторська заборгованість за безготівкові операції між установами банку	328795	0,5	164397,5	29,31
3907	Кредиторська заборгованість за безготівкові розрахунки між установами банку	118909	0,5	59454,5	10,6
	Разом	1121727	0,5	560863,5	100

Так як грошові кошти є особливо важливі для користувачів, то коефіцієнт суттєвості вибираємо якнайменший, щоб точно визначити відхилення та правильно сформувати перевірку і визначити обсяг робіт, які необхідно виконати. Під час роботи ми можемо змінити попередню оцінку рівня суттєвості.

Якщо проаналізувати таблицю, ми можемо побачити, що найбільшу питому вагу становлять грошові кошти в касі банку ,тому при перевірці потрібно звернути найбільшу увагу на цю статтю балансу. Також високу питому вагу становить і такі статті балансу як: дебіторська заборгованість за безготівкові операції між установами банку 29,31%,кредиторська заборгованість за безготівкові розрахунки між установами банку -10,6%.

Найнижчу питому вагу становлять дебіторська заборгованість за безготівкові операції -0,83%, а також і кредиторська заборгованість за безготівкові розрахунки-3,54% тут можна зробити менш детальну перевірку.

3.2.3 Проведення аналітичних процедур для визначення основних тенденцій стану та руху об'єкту дослідження

Для проведення аналітичних процедур використовують облікові, позаоблікові джерела економічної інформації, серед яких основними є стандартні форми квартальної та річної звітності. В даній роботі для визначення основних тенденцій безготівкових розрахунків я буду користуватись такими документами, як баланс за 2004 рік.

Абсолютна величина грошових коштів в касі банку за даний період збільшилася на 45811 тис. грн., що становить 0,84 %, тобто в порівнянні з початком періоду (2004роком) їх величина збільшилася на 7,9%. Ця зміна становить 69,01% до зміни підсумку балансу.

Абсолютна величина дебіторської заборгованості за безготівкові операції за даний період збільшилася на 2137 тис. грн., що становить 0,15 %, тобто в порівнянні з початком періоду її величина збільшилася на 29,8%. Ця зміна становить 3,22% до зміни підсумку балансу.

Всі рахунки сформую у Таблицю 3.5

Таблиця 3.5 - Загальна оцінка грошових коштів АППБ “Аваль” і зміни їх фінансових показників за звітний період

Статті балансу	Абсолютна величина	Питома вага	Зміни
	За 2003	За 2004	За 2003	За 2004	В абсо-лютних вели-чинах	В пито-мій вазі	В % до величини на поч періоду	В % до зміни під-сумку
Грошові кошти в касі банку	579231	625042	54,88	55,72	45811	0,84	7,9	69,01
Дебіторська заборгованість за безготівкові операції	7170	9307	0,68	0,83	2137	0,15	29,8	3,22
Кредиторська заборгованість за безготівкові операції	26460	39674	2,51	3,54	13214	1,03	49,9	19,9
Дебіторська заборгованість за безготівкові операції між установами банку	296342	328795	28,08	29,31	32453	1,23	10,95	48,9
Кредиторська заборгованість за безготівкові розрахунки між установами банку	146145	118909	13,85	10,6	-27236	-3,25	-18,63	-41,03
Всього	1055348	1121727	100	100	66379	-	-	-

Абсолютна величина кредиторської заборгованості за безготівкові операції за даний період збільшилася на 13214 тис. грн., що становить 1,03 %, тобто в порівнянні з початком періоду її величина збільшилася на 49,9%. Ця зміна становить 19,9% до зміни підсумку балансу.

Абсолютна величина дебіторської заборгованості за безготівкові операції між установами банку за даний період збільшилася на 32453 тис. грн., що становить 1,23 %, тобто в порівнянні з початком періоду її величина збільшилася на 10,95%. Ця зміна становить 48,9% до зміни підсумку балансу.

Абсолютна величина кредиторської заборгованості за безготівкові операції між установами банку за даний період зменшилася на 27236 тис. грн., що становить 3,25 % в питомій вазі, тобто в порівнянні з початком періоду її величина зменшилася на 18,63%. Ця зміна становить -41,03% до зміни підсумку балансу.

3.3 Оцінка системи внутрішнього контролю об'єкту аудиту

3.3.1 Основні завдання системи внутрішнього контролю об'єкта, процедури контролю, які можна застосовувати щодо об'єкта перевірки

Основні завдання системи внутрішнього контролю об'єкта побудуємо відповідно до напрямків контролю і на основі цього сформуємо Таблицю:

Таблиця 3.6 - Завдання системи внутрішнього контролю

Напрямки контролю	Загальна характеристика	Основні завдання системи внутрішнього контролю в АППБ ”Аваль”
1. Реальність	Зафіксовані операції дійсно проводились і підтверджені даними документами	Забезпечення проведення і підтвердження даними розрахунково-платіжних відомостей, та інших документів, всіх господарських операцій з обліку грошових коштів банку
2. Повнота	Всі фактично проведені операції записані, ні одна не пропущена	Забезпечити повне відображення в регістрах обліку грошових коштів банку
3.Санкціонування	Операції санкціоновані у відповідності з політикою банку	Забезпечити, щоб документи були підписані керівником або уповноваженою ним особою
4. Точність	Усі суми належним чином розраховані	Забезпечити правильне зарахування коштів на рахунки клієнтів.
5. Облік	Облік операцій повністю завершено	Забезпечити відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку записам в облікових регістрах.
6. Класифікація	Операції віднесені на відповідні рахунки	Забезпечити контроль за правильністю віднесення грошових коштів на відповідні рахунки
7. Періодизація	Операції записані у відповідному періоді	Забезпечити відображення безготівкових розрахунків в тому періоді, в якому вони були здійснені

Існують міжнародні, національні та внутрішні стандарти аудиту. Основою національних стандартів є міжнародні стандарти (Таблиця 3.7)

Таблиця 3.7 - Міжнародні національні стандарти банку

№ з/п	Шифр стандарту	Назва стандарту	Зміст стандарту
1	2	3	4
1	100	Незалежність	Внутрішні аудитори виконують свою роботу вільно (без втручання посадових осіб банку) та об'єктивно. Незалежність дозволяє внутрішньому аудитору висловлювати справедливі судження, необхідні для належного проведення аудиторської перевірки. Це досягається завдяки організаційному статусу служби внутрішнього аудиту та об'єктивності проведення аудиторської перевірки.
2	110	Організаційний статус	Повинен забезпечити виконання службою внутрішнього аудиту покладених на неї зобов'язань.
3	120	Об'єктивність	Внутрішні аудитори повинні бути об'єктивними під час проведення аудиторської перевірки.
4	200	Професіоналізм	Внутрішня аудиторська перевірка повинна виконуватися на високому професійному рівні та з професійною обережністю.
5	210	Комплектація кадрами	Керівник служби внутрішнього аудиту повинен гарантувати, що технічна досвідченість і освітня підготовка внутрішніх аудиторів відповідає перевірці, яку вони проводять.
6	220	Вміння, знання і дисципліна	Працівники внутрішнього аудиту повинні дотримуватися дисципліни, мати або отримувати знання, вміння, необхідні для виконання своїх аудиторських зобов'язань.
7	230	Спостереження	Керівник служби внутрішнього аудиту повинен гарантувати, що внутрішні аудиторські перевірки контролюються певним чином.

Визначивши завдання системи внутрішнього контролю ми бачимо, що контроль є важливим інструментом управління, оскільки дозволяє надавати керівництву інформацію, зібрану на основі аналізу та оцінки об'єктів, допомагає реально оцінити діяльність з багатьох сторін, визначає напрямки майбутнього розвитку, сприяє прийняттю правильних управлінських рішень.

Взагалі контроль повинен охоплювати всі види контролю, що здійснюються представниками підприємства чи банку забезпечити не тільки зворотній, але й прямий зв'язок між структурними підрозділами підприємства чи банками, між керованою і керуючою системами, між лінійними і функціональними підрозділами.

Таблиця 3.8 - Тест внутрішнього контролю

№ п/п	Зміст питання	Варіанти відповіді
		Так	Ні	Інформація відсутня
1	2	3	4	5
І. Поточний рахунок у національній валюті
1	Доручення на перерахування грошей з рахунка в національній валюті подаються: - на паперових носіях - в електронному вигляді за допомогою системи „Банк-клієнт”	*
2	Право підпису на банківських документах (електронного підпису): - має винятково керівник - делеговано іншим посадовим особам	*
3	Наявність суцільної реєстрації платіжних доручень	*
4	Наявність пропусків у нумерації платіжних доручень			*
5	Регістри з обліку операцій на поточному рахунку в національній валюті формуються: автоматизовано бухгалтером вручну			*
6	Банківські виписки з додатками групуються і підшиваються в хронологічному порядку			*
7	Доступ до комп'ютеризованого обліку операцій з руху коштів мають тільки особи, яким необхідний такий доступ у рамках службових обов'язків	*
ІІ. Поточний рахунок в іноземній валюті
1	Право підпису на батьківський документах в іноземній валюті: - має винятково керівник - делеговано іншим посадовим особам		*
2	Наявність окремих синтетичних регістрів для обліку руху коштів у різних валютах			*
3	Наявність суцільної реєстрації платіжних доручень на перерахування коштів в інвалюті	*
4	Наявність пропусків у нумерації платіжних доручень на перерахування коштів в інвалюті		*
5	Регістри з обліку операцій на поточному рахунку в іноземній валюті формуються: автоматизовано - касиром вручну в ручну	*
6	Банківські виписки з додатками групуються і підшиваються в хронологічному порядку	*
7	Облік руху коштів іноземній валюті ведеться в двох валютах : валюті розрахунків і національній валюті	*
8	Перерахунок залишку коштів в іноземній валюті для відображення в національній валюті здійснюється за курсом НБУ на дату звіту	*
9	У звітному періоді надходив виторг в іноземній валюті			*
10	У звітному періоді здійснювалися операції з продажу іноземної валюти			*
11	Наявність замовлень на продаж іноземної валюти			*
12	Наявність замовлень на купівлю іноземної валюти			*
13	Наявність дозволу НБУ на відкриття рахунків в іноземних банках			*
14	Наявність рахунків ,відкритих в іноземних банках			*
15	Наявність кредитів в іноземній валюті			*

3.4 Проведення тестів узгодженості

3.4.1 Процедури контролю повноти даних

Одним з найбільш доказових джерел інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Тому особливу увагу при проведенні аудиту слід приділити вивченню підробок у документах, а також помилок.

Процедурою контролю повноти даних передбачається перевірка черговості господарських операцій, первинних документів та реєстрів. Тобто ми повинні перевірити чи всі документи пронумеровані в тій послідовності і відповідності до дат у які були створені. Для цього перевіримо чи співпадають дата із номером документа в платіжних дорученнях із датою і номером документа в журналі реєстрації платіжних доручень.

Кількість документів, яку необхідно перевірити - 12 шт. ми визначили виходячи з нашого ризику не виявлення, який визначений у розділу ІІІ пункті 3.2.1. (37 %).

Отже, ми перевіряємо документи і дані відображаємо в Таблиці 3.9

Таблиця 3.9 - Перевірка повноти даних

Перевірка накладних	Перевірка книги реєстрації накладних
№ док-та	Дата	Контрагент	№ док-та	Дата	Контрагент
125	04.09.02	ПП “Ксенія”	125	04.09.02	ПП “Ксенія”
126	05.09.02	ПП “Медіа-Софт”	126	05.09.02	ПП “Медіа-Софт”
127	07.09.02	М-н Від “А” до “Я”	127	07.09.02	М-н Від “А” до “Я”
128	08.09.02	ВАТ “Альфа”	128	08.09.02	ВАТ “Альфа”
129	10.09.02	М-н Від “А”до “Я”	129	10.09.02	М-н Від “А”до “Я”
130	11.09.02	ТзОВ “Менс”	130	11.09.02	ТзОВ “Менс”
131	12.09.02	ВАТ “Альфа”	131	12.09.02	ВАТ “Альфа”
132	12.09.02	ПП “Медіа-Софт”	132	12.09.02	ПП “Медіа-Софт”
133	13.09.02	ТзОВ “Менс”	133	13.09.02	ТзОВ “Менс”
134	15.09.02.	ВАТ “Альфа”	134	15.09.02.	ВАТ “Альфа”
135	18.09.02	М-н Від “А”до “Я”	135	18.09.02	М-н Від “А”до “Я”
136	19.09.02	СП “Комекс”	136	19.09.02	СП “Комекс”

В результаті перевірки платіжних доручень не було виявлено жодної помилки. Всі операції були оформлені в первинний документ і зареєстровані в журналі реєстрації платіжних доручень, про що свідчать відповідність дат і номерів у первинних документах та реєстрах обліку.

Отже, можна зробити висновок про наявність ефективної системи внутрішнього контролю банку.

3.4.2 Процедури контролю точності

Процедури контролю точності передбачають перевірку того, що дані, відносно сум та дат, в документах або операціях наведені вірно, операції в бухгалтерському обліку відображені повністю, на відповідному рахунку та своєчасно. Для цього ми візьмемо вибірку документів таку ж як і в пункті 3.2.1 (12 штук) і перевіримо чи співпадають суми і дати в платіжних дорученнях з книгою реєстрації накладних. Дані, що ми використовуємо для перевірки відобразимо в Таблиці 3.8 і за її результатами зробимо висновок.

Таблиця 3.10 - Перевірка точності

Перевірка платіжних доручень	Перевірка журналу реєстрації платіжних доручень
№ док	Дата	Контрагент	Сума	№ док	Дата	Контрагент	Сума
126	05.09.02	ПП “Медіа-Софт”	2500,0	126	05.09.02	ПП “Медіа-Софт”	2500,0
128	08.09.02	ВАТ “Альфа”	500,0	128	08.09.02	ВАТ “Альфа”	500,0
131	12.09.02	ВАТ “Альфа”	755,0	131	12.09.02	ВАТ “Альфа”	755,0
134	15.09.02	ВАТ “Альфа”	800,0	134	15.09.02	ВАТ “Альфа”	800,0
138	21.09.02	М-н Від “А” до “Я”	420,75	138	21.09.02	М-н Від “А” до “Я”	420,75
141	25.09.02	М-н № 100	380,5	141	25.09.02	М-н № 100	380,5
145	29.09.02	ПП “Ксенія”	1500,0	145	29.09.02	ПП “Ксенія”	1500,0
147	01.10.02	ВАТ “Альфа”	1000,0	147	01.10.02	ВАТ “Альфа”	1000,0
150	02.10.02	М-н № 100	560,0	150	02.10.02	М-н № 100	560,0
155	05.10.02	СПКомекс”	1250,0	155	05.10.02	СП “Комекс”	1250,0
157	08.10.02	М-н Від “А” до “Я”	450,5	157	08.10.02	М-н Від “А” до “Я”	450,5
160	11.10.02	ПП “Ксенія”	850,0	160	11.10.02	ПП “Ксенія”	850,0

При перевірці не виявлено відхилень в сумах та датах. Документи заповнені правильно і зареєстровані.

3.4.3 Процедури контролю за дотриманням законності господарських операцій

При перевірці первинних документів особлива увага повинна приділятись відбиткам штампів і печаток. Їх незвична форма, різний розмір тих самих знаків, неправильний текст та інші ознаки можуть вказувати на підробку документа.

Особлива увага також приділяється підписам посадових осіб, які перераховували грошові кошти .

Тепер ми перевіримо чи є всі підписи на документах та печатки і штампи. Дані занесемо в Таблицю 3.11, одночасно роблячи відмітки про присутність чи відсутність підписів та печаток.

Таблиця 3.11 - Перевірка дотримання законності господарських операцій

Платіжне доручення
№ док.	Дата	Підпис платника	Підпис банку	Наявність печатки	Відхилення
125	04.09.02	*	*	*	-
127	07.09.02	*	*	*	-
129	10.09.02	*	*	*	-
131	12.09.02	*	*	*	-
134	15.09.02	*	*	*	-
136	19.09.02	*	*	*	-
138	21.09.02	*	-	*	*
140	24.09.02	*	*	*	-
145	29.09.02	*	*	*	-
148	02.10.02	*	*	*	-
150	02.10.02	*	*	*	-
155	05.10.02	*	*	*	-

Як видно за даними Таблиці у платіжному дорученні № 138 відсутній підпис банку, а у всіх решта помилок немає, отже контроль в банку є не досить позитивним, але потрібно трохи більшу увагу приділяти підписам.

Некоректних відхилень виявлено:

· щодо наявності підпису банку, яким було проведено це платіжне доручення 1.

Розрахуємо коефіцієнт відхилень:

К1 = 1/12 = 0,083 або 8,3 %. (3.3)

Таблиця 3.12 - Вагомість відхилень

Наявність пункту, що містить помилку	Коефіцієнт відхилення	РК	Середня оцінка	Вагомість відхилення	Розрахунок
Наявність підпису банку	8,3 %	0,5	5,6	100%	0,02

Отже, при визначенні законності операцій видно, що в банку є досить високий контроль (незважаючи на відсутність одного підпису) за дотриманням законності операцій.

3.4.4 Процедури контролю за збереженням активів, первинних документів та реєстрів

Бухгалтерський облік, як процес розпочинається з виявлення, вимірювання і реєстрації фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції.

Збереження документів відіграє важливу роль у справі правильності постановки бухгалтерського обліку. Раціональна система зберігання забезпечує не лише цілісність у зберіганні документів протягом встановлених законом термінів, а й можливість користування ними у будь-який час для отримання різноманітних довідок.

Первинні документи та облікові реєстри, що пройшли обробку в банку до передачі в архів зберігаються в бухгалтерії під наглядом відповідальної особи, установленої головним бухгалтером.

Бланки суворої звітності зберігаються в сейфах, в спеціальних приміщеннях, що забезпечують їх збереження.

3.4.5 Складання висновку щодо ефективності системи внутрішнього контролю, надання рекомендацій з покращення функціонування системи внутрішнього контролю

Щоб краще оцінити систему внутрішнього контролю та зробити висновок ми уточнимо величину ризику.

Таблиця 3.13 - Оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик внутрішнього контролю

№ п/п	Фактор впливу	Середня оцінка	Фактична оцінка	Абсолютна фактична оцінка
1	Методи адміністративного контролю	5,8	0,5	2,9
2	Ставлення адміністрації до внутрішнього контролю	5,4	0,5	2,7
3	Кадрова політика адміністрації і перепідготовка працівників	7,8	1,0	7,8
4	Компетентність контрольного персоналу	12,6	0,5	6,3
5	Наявність служби внутрішнього аудиту та її функції	6,7	1,0	6,7
6	Підпорядкованість контрольного персоналу	4,8	0,5	2,4
7	Розподіл повноважень і обов'язків	5,8	0,5	2,9
8	Санкціонування операцій	5,6	0,5	2,8
9	Нагляд за виконанням контрольних процедур	4,1	0,5	2,05
10	Використання контрольних процедур	5,2	0,5	2,6
11	Складна корпоративна структура або складні операції	3,4	1,0	3,4
12	Організація системи обліку і внутрішнього контролю	10,2	0,5	5,1
13	Контроль за документами та їх зберіганням	5,4	0,5	2,7
14	Правильність відображення операцій в обліку	8,0	1,0	8,0
15	Наявність технічних та технологічних засобів контролю	4,0	0,5	2,0
16	Інші фактори	5,2	1,0	5,2
	Разом			65,55

Отже, після проведення оцінки системи внутрішнього контролю, тестів узгодженості та уточнення ризику внутрішнього контролю він зменшився на 2,8 % і становить 65,55 %.

Тепер перерахуємо ризик не виявлення :

DR = 0,1/(0,655*0,655*0,611) = 0,3815 ~ 38,0 %

Отже, ризик не виявлення аудитором помилок становить 38,0 %. Він на 1 % відрізняється від того що було розраховано, тому перевірку потрібно проводити досить детально, звертаючи увагу на ті фактори, які мають суттєвий вплив на результати діяльності банку.

За визначеними завданнями системи внутрішнього контролю, проведеною оцінкою системи внутрішнього контролю об'єкту аудиту та проведення тестів узгодженості можна сказати, що система внутрішнього контролю в банку є досить ефективною.

За її допомогою:

· забезпечується ефективне функціонування, стійкість і максимальний розвиток банку в умовах багатопланової конкуренції;

· зберігаються та ефективно використовуються ресурси і можливості банку ;

· своєчасно виявляються і мінімізуються комерційні, фінансові і внутрішні ризики в управлінням суб'єктом;

· забезпечується більш ефективна, налагоджена і чітка робота підрозділів банку, тощо;

Одною з сильних сторін системи внутрішнього контролю в банку є те, що по кожному відділу є окремий бухгалтер, який підпорядковується головному бухгалтеру і виконує суто свою роботу. Це не призводить до порушень та помилок в обліку. Також сильною стороною є те, що система обліку є комп'ютеризованою, облік ведеться у програмі спеціально встановленій для банку.

Кожен бухгалтер передає звіти до головного бухгалтера для перевірки. Доступ до інформації обмежений, по кожному окремому відділу є коди, що дозволяє перегляд документів чи іншої інформації тільки бухгалтеру, який їх формує або головному бухгалтеру, що здійснює контроль над ними.

Слабкою стороною є те що недостатньо ефективним є контроль за законністю операцій, про це свідчить відсутність підпису головного бухгалтера у одному з первинних документів, що були перевірені.

Для покращення функціонування системи внутрішнього контролю можна дати такі рекомендації:

1. посилити контроль за точністю відображення операцій, первинних документів та реєстрів, тобто більш детальніше перевіряти чи співпадають суми і дати в первинних документах з реєстрами обліку, а також слідкувати, щоб не було некоректних виправлень у документах, особливо у реєстрах обліку та звітності, банківськими документами;

2. звернути більшу увагу за дотриманням законності операцій, тобто усі підписи мають бути присутніми у документах. В цьому випадку можна призначити осіб, які б могли замінити керівника, чи головного бухгалтера (осіб, що мають право першого та другого підпису) при їх відсутності і мали б право підпису та були відповідальними особами.