Біржова діяльність в Україні
Поняття та визначення товарної біржі, її функції, права й обов'язки. Види й механізми діяльності бірж. Розвиток біржової торгівлі. Світові біржі, аспекти їх діяльності. Історія розвитку біржової торгівлі на Україні, зерно і мануфактура як її предмет.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.10.2012 |
| Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Біржова діяльність в Україні
Содержание
- Вступ
- 1. Поняття та функції біржі
- 1.1 Основні поняття та визначення біржі
- 1.2 Функції бірж
- 1.3 Функції, права й обов'язки товарної біржі
- 2. Види та механізми діяльності бірж
- 2.1 Розвиток біржової торгівлі
- 2.2 Світові біржі та аспекти їхньої діяльності
- 3. Біржова діяльність в Україні
- 3.1 Економічна характеристика Фондової біржі
- Висновки
- Використана література
Вступ
Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкової економіки, ринкових відносин, активним формуванням інфраструктури ринку. В складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить біржам: товарним, фондовим, валютним та іншим. Найбільш масовий розвиток одержали товарні біржі (ТБ), які являють собою організований товарний ринок, в межах якого відповідно до встановлених правил здійснюються угоди купівлі-продажу певних видів товарів.
У відповідності з діючим на Україні законодавством 'ТБ - це організація, що об'єднує юридичні і фізичні особи, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг при укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій'.
ТБ діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. ТБ не займається комерційним посередництвом і не має. на меті одержання прибутку.
Діяльність ТБ здійснюється відповідно до Закону України Про товарну біржу, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
Розвиток ТБ зумовлений рядом економічних умов, які в найбільшій мірі проявляються в умовах функціонування вільної ринкові економіки.
1. Поняття та функції біржі
1.1 Основні поняття та визначення біржі
Біржова діяльність в основному зводиться до біржової торгівлі, яка веде свій початок від назви організації, котра здійснює цю торгівлю, - біржі. У цьому розумінні можна з повною впевненістю затверджувати, що біржова торгівля із самого свого зародження, - це організована торгівля, тому що її спеціально формувала особлива організація, котра одержала назву біржі.
Рис.1.1 Ринкові характеристики біржової діяльності.
У системі ринкових відносин біржова діяльність займає певне місце (рис.1.1). Це місце визначається сутністю біржової торгівлі, яка має справу з активами, котрі відносяться або до групи капіталів (наприклад, різні види цінних паперів, валюта і т.п.), або до, групи товарів (наприклад, кольорові метали, сільськогосподарські товари й ін.). Основна операція при біржовій торгівлі - це купівля-продаж відповідних активів. Учасники біржової торгівлі можуть проводити між собою будь-які операції з приводу купівлі-продажу біржового активу, наприклад брати в позичку гроші, цінні папери, брати в заставу товар і т.п., але власне біржова торгівля - це завжди тільки купівля-продаж відповідного активу.
Брати участь у біржовій торгівлі, тобто купувати чи продавати активи на біржі, можуть будь-які учасники ринку, але робити вони це можуть, як правило, тільки через біржових посередників.
У результаті безпосередньо біржова торгівля зводиться до купівлі-продажу біржових активів біржовими посередниками, однак це не означає, що вона не має тісних взаємозв'язків з іншими видами ринкових операцій, активів, ринків і їхніх учасників.
Таке розуміння біржової торгівлі відображає її специфіку і відмінності від інших видів і форм торгівлі. Що ж стосується зв'язку з всіма іншими атрибутами ринкових відносин, то вони так само природні для біржової торгівлі, як сама ця торгівля є необхідною складовою частиною ринку взагалі.
Без біржової торгівлі, також, як і без розподілу торгівлі на оптову і роздрібну, був би неможливим процес у ринкових відносинах. А в даний час узагалі можна затверджувати, що біржова торгівля - це головна форма торгівлі з точки зору своїх масштабів, обсягів, учасників. Але це зовсім не означає другорядності інших організаційних ринків, інших товарів і послуг.
Біржова торгівля на відміну від будь-яких інших видів торгової діяльності має наступні основні риси:
1) приуроченість до певного місця і часу, тобто біржова торгівля проводиться тільки в спеціально відведеному для цього процесу місці і тільки у встановлені години роботи біржі;
2) підпорядкованість установленим правилам біржової торгівлі. Кожна біржа виробляє свої правила торгівлі на даній біржі і всі учасники біржової торгівлі зобов'язані дотримуватися цих правил. Недотримання правил карається штрафами або виключенням із членів біржі;
3) публічність, тобто біржова торгівля ведеться в присутності всіх членів біржі з їх відома;
4) гласність, тобто результати біржової торгівлі є відкритими для широкої публіки, відомості про них надходять до громадськості через засоби масової інформації;
5) регульованість з боку держави і громадськості; держава через свої законодавчі і нормативні акти встановлює правила, відповідно до яких біржі будують свою діяльність;
6) концентрація попиту та пропозиції за товарами, які реалізуються на біржі, тому що біржа - це найпридатніше місце, де легко можна знайти покупця на продаваний товар чи продавця необхідного вам товару. На цій основі складаються представницькі біржові (ринкові) ціни на товари.
Поняття біржової торгівлі включає те, що поєднує її з іншими формами торгівлі, і те, що відрізняє її.
Порівняльну характеристику різних видів торгівлі представлено в таблиці 1.1
|
Форма торгівлі |
Порівняльні характеристики |
||||||
|
Наявність постійного місця для торгівлі |
Режим роботи |
Наявність затверджуваних правил торгівлі |
Наявність товару при укладеній угоді |
Розмір продаваної партії товару |
Розмір продаваної партії товару |
||
|
1. Базарна |
+ |
Не регламентований |
Присутній |
Не регламентований |
Приватний |
||
|
2. Ярмаркова |
+ |
Сезонний |
- |
Теж |
Теж |
Приватний, публічний |
|
|
3. Магазинна |
+ |
Регулярний |
+ |
Теж |
Роздрібний |
Приватний |
|
|
4. Біржова |
+ |
Теж |
+ |
Відсутній |
Біржовий |
Публічний, гласний, приватний |
|
|
5. Оптова |
+ |
Теж |
+ |
Присутній |
Оптовий |
Приватний |
З даних таблиці видно, що бржова торгівля відрізняється від інших форм торгівлі за декількома характеристиками. Наприклад, від торгівлі з оптових баз біржа відрізняється за характером торгів і за наявністю самого товару, а від магазинної торгівлі біржа відрізняється ще і за розміром партії товару.
Розуміння біржі як визначеного місця для торгівлі відображає її функціональну сутність, - це площадка, де торгують. Але далеко не будь-яке місце, де можна торгувати, вправі називатися біржею.
Біржа - це оптовий ринок, юридично оформлений у виді організації торговців.
Поняття біржі досить ємко відображає рис 1.2.
Рис.1.2 Складові елементи поняття біржі
Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, а з часом міняється за всіма параметрами: де і як відбувається торгівля, хто торгує, чим торгує. Якщо на рис.1.2 упор робиться на місце для торгівлі і на оптовий характер ринку, то впровадження електронних форм торгівлі веде до того, що поняття "місце для торгівлі" утрачає свого сенсу, тому що торгувати можна, знаходячись на своєму робочому місці, а не в спеціально відведеному для цих цілей торговому залі. Оптовий характер ринку, як обов'язкова риса, теж видозмінюється, тому що з'являється можливість через електронні мережі торгувати будь-якими кількостями активу і не має ніякого значення розмір партії товару. Ускладнюється і проблема біржових посередників, тобто біржових торговців, які зв'язують клієнтів біржі: продавців і покупців між собою. В даний час автоматичні системи пошуку придатного продавця чи покупця суттєво підривають цей оплот біржової торгівлі.
1.2 Функції бірж
У функціях біржі відображається діяльність, властива тільки їй самій і якою не займаються звичайно будь-які інші організації торгівлі.
Основними функціями біржі є (рис.1. З.):
1. Організація біржових зборів для проведення гласних публічних торгів. Вона включає:
організацію біржових торгів;
розробку правил біржової торгівлі;
матеріально-технічне забезпечення торгів;
навчання персоналу біржі;
розробку кваліфікаційних вимог для учасників торгів. Для організації торгівлі біржа, насамперед, повинна мати
у своєму розпорядженні добре обладнане "ринкове місце" (біржовий зал), котре могло б уміщати досить велику кількість продавців і покупців, які ведуть біржовий торг.
біржова торгівля україна світова
Рис 1.3 - Функції сучасної біржі
Організація торгівлі вимагає від біржі розробки і строгого дотримання правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі.
Матеріально-технічне забезпечення торгів включає обладнання біржового залу, робочих місць учасників торгів, комп'ютерне забезпечення всіх процесів на біржі і т.д.
Для ведення біржових торгів біржа повинна мати висококваліфікований штат співробітників.
Члени біржі, які беруть участь у біржових торгах, повинні знати правила роботи на біржі, мати необхідні знання і практичні навички у всіх сферах діяльності, пов'язаних з біржовою торгівлею.
2. Розробка біржових контрактів. Дана функція біржі включає:
стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових товарів;
стандартизацію розмірів партій активу, який лежить в основі контракту;
вироблення однакових вимог до розрахунків за біржовими угодами (включаючи умови і терміни постачання за контрактами, взаєморозрахунки і розрахунки з біржею).
3. Біржовий арбітраж:, або вирішення спорів, які виникають по укладеним біржовим угодам у ході біржових торгів. Дана функція біржі має дуже велике значення. З одного боку, як міра виявлення торговців, котрі намагаються діяти шляхом обману, шахрайства і т.п. З іншого боку, як спосіб улагоджування помилок, що виникають у ході торгів через неточність записів про угоди, збоїв у системі комп'ютерного забезпечення й інших чисто людських і технічних помилок.
4. Ціннісна функція біржі. Дана функція біржі має два аспекти. Перший - це те, що задачею біржі стає виявлення "справжніх" ринкових цін, але одночасно і їхнє регулювання з метою недопущення незаконних маніпуляцій з цінами на біржі.
Другий аспект - це цінопрогнозуюча функція біржі.
а) Виявлення і регулювання біржових цін. Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на усі види біржових товарів. Концентрація попиту та пропозиції на біржі, укладання великої кількості угод виключають вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально наближеною до реального попиту та пропозиції. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, яке розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому під котируванням розуміється фіксування цін на біржі протягом кожного дня її роботи: реєстрацію курсу валюти чи цінних паперів, ціни біржових товарів.
б) Ціноутворююча і цінопрогнозуюча функція. Зосередження на біржі продавців і покупців товарів, масовий характер біржових угод і їхні величезні масштаби в силу того, що торгівля звичайно ведеться великими партіями товарів, перетворює біржові ціни в представницькі ринкові ціни на біржові товари, які звичайно лежать в основі утворення цін на багато інших товарів.
У результаті, біржові ціни виконують функцію ціноутворення, стають його базисом поряд зі ставками заробітної плати, нормами амортизаційних відрахувань і т.п. На біржі торгують товарами (контрактами) з постачанням через кілька місяців після дати укладання угоди, тим самим відбувається процес щоденного прогнозування цін на майбутні дати постачання товару, тобто має місце реальне цінопрогнозування і не тільки на біржові товари, але і на всі ті активи, які засновані на цих біржових товарах.
5. Функція хеджирування, або біржове страхування учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін. Для цього на біржі використовуються спеціальні види угод і механізми їхнього укладення. Виконуючи задачу страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організує торгівлю, скільки її обслуговує,
Функція хеджирування ґрунтується на використанні механізму біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами. Суть цієї функції полягає в тому, що торговець-хеджер (тобто той, хто страхується) повинен стати одночасно і продавцем товару, і його покупцем. У цьому випадку будь-яка зміна ціни його товару нейтралізується, тому що виграш продавця є одночасно програшем покупця і навпаки. Звичайно виробники товару хеджируються від зниження цін на їхню продукцію, а покупець від підвищення цін на закуповувану продукцію.
б. Спекулятивна біржова діяльність. Це форма комерційної діяльності на біржі, яка має метою одержання прибутку від гри на різниці в цінах купівлі-продажу біржових товарів. Спекулятивна функція біржі нерозривно пов'язана з її функцією хеджирування. Ризик, від якого позбавляється хеджер на біржі, приймає на себе спекулянт. Спекулянт - це не обов'язково професійний біржовик. Це будь-яке особа, компанія, котрі бажають одержати прибуток, діючи за принципом: "купити дешевше, продати дорожче".
7. Функція гарантування виконання угод. Досягається за допомогою біржових систем клірингу і розрахунків. Для цього біржі використовують системи безготівкових розрахунків, залік взаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організують їхнє погашення.
8. Інформаційна функція біржі. Біржа надає до засобів масової інформації численні дані про біржові ціни, кампанії, які торгують на біржі, про ринкову кон'юнктуру, прогнози по різних ринках і т.п. Інформаційна діяльність сучасної біржі настільки значна, що до 30% своїх доход біржі одержують від продажу біржової інформації.
1.3 Функції, права й обов'язки товарної біржі
Товарна біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційної й економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції. При цьому функції (основні напрямки діяльності) біржі випливають, насамперед, з поняття товарної біржі як особливого суб'єкта господарювання (ст.279 ГК України). До таких функцій можна віднести:
1. Організація проведення торгів - це напрямок, що вимагає належного матеріально-технічного забезпечення торгів, розробки правил біржової торгівлі, проведення торгів у певному місці й у певний час, здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі всіма учасниками торгів;
2. Розробка біржових контрактів - це напрямок, що припускає розробку й затвердження біржею стандартних умов типових біржових контрактів (якісна характеристика біржових товарів, розміри партії товарів, розробка однакових вимог до розрахунків по біржових угодах і т.п.).
3. Вирішення спірних питань - це напрямок діяльності біржі забезпечує розгляд третейським судом товарної біржі всіх суперечок, які виникають між учасниками біржової торгівлі із приводу укладання, зміни або виконання біржових угод, організації й проведенням біржових торгів. Загальні умови діяльності третейського суду біржі визначаються Законом України "Про третейські суди";
4. Котирування й регулювання біржових цін - це визначення спеціальної (котирувальної) комісією біржових цін, станом на початок і закінчення торгів. Котирування цін носить офіційний характер і біржі зобов'язані публікувати ціни на товари в біржових бюлетенях.
5. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін - це одна з найважливіших функцій, що дозволяє знижувати цінові ризики учасників, що виникають внаслідок нестабільності ринку. Дана функція підвищує довіру до біржі, залучає до участі в ній ринкових спекулянтів, підвищує кількість продавців, покупців і посередників.
6. Гарантування виконання угод - це напрямок забезпечує належне виконання зобов'язань сторін біржової угоди за рахунок системи гарантійних внесків, а також діяльності спеціального підрозділу біржі - клірингового центра;
7. Інформаційна функція - це напрямок припускає надання клієнтам, іншим зацікавленим організаціям інформації про наявність товарів, публікація такої інформації в газетах, журналах, інформаційних агентствах. Крім цього кожний учасник біржових торгів забезпечується всією необхідною інформацією для ухвалення відповідного рішення й покупці або продажу товару (інформація про укладені угоди, утворені ціни у т. ч. і на інших біржах, найважливіші політичні й економічні події і т.д.) Зазначений перелік функцій не є вичерпним і може бути доповнений залежно від конкретних економічних умов діяльності біржі.
Функції товарної біржі можна класифікувати на три категорії - обов'язкові, довільно-обов'язкові й довільні [8, с 11].
Відповідно, до обов'язкових належать функції, які диктує законодавство й які є природними для товарної біржі, як основної ланки ринкової інфраструктури - створення рівноправного й справедливого торгівельного простору, що відображає інтереси фінансового ринку в цілому.
Довільно-обов'язкові включають ті функції, які не розглядаються як обов'язкові в законодавчому порядку, але є необхідними для ефективного функціонування біржі, як ринкової інфраструктури. До таких функцій належать: усунення недоліків ринку, стимулювання розвитку ринку шляхом зниження вартості біржової торгівлі, забезпечення ліквідності ринків, навчання учасників ринку, розширення кола фінансових інструментів на біржі.
До категорії довільних біржових функцій належать послуги фінансовому ринку в цілому, які біржова організація може ефективно надавати поряд з основною, торгівельною діяльністю біржі в результаті переваг централізації функцій і наявності необхідних навичок і ноу-хау. До таких функцій належать забезпечення клірингу й розрахунків, надання депозитарних послуг, поширення інформації й т.д.
Залежно від узятих на себе функцій товарна біржа має певні права й обов'язки, сукупність яких становить правосуб'єктність товарної біржі як суб'єкта господарського права. Обсяг цих прав й обов'язків визначається, насамперед, цілями й завданнями товарної біржі як особливого суб'єкта господарювання, наділеного відповідною компетенцією в сфері господарювання.
З урахуванням цього, необхідно вказати на існуючу відмінність між поняттям "компетенція" й "правосуб'єктність". Відповідно під компетенцією товарної біржі розуміється сукупність прав й обов'язків, які безпосередньо закріплені за організацією чинним законодавством - ГК України й Законом. Господарська компетенція має видовий характер, оскільки вона пов'язана з товарною біржею, як певним видом господарської організації. До складу компетенції входять: коло питань, які може вирішувати товарна біржа; обов'язки, які покладають на товарну біржу; форми відповідальності за порушення покладених законом обов'язків; способи захисту порушених прав. У свою чергу господарська правоздатність - це здатність товарної біржі мати права й обов'язки, які безпосередньо законом не встановлені, але необхідні для виконання покладених на неї функцій і завдань. Господарська правоздатність товарної біржі виникає завдяки закріпленому в законі дозволу мати права й обов'язки, якщо вони не суперечать основним нормам законодавства, правам і законним інтересам інших осіб. Правоздатність на відміну від компетенції, має індивідуальний характер, оскільки пов'язана із завданнями й функціями конкретної товарної біржі.
Товарна біржа, як і будь-який суб'єкт господарювання, має загальні права й обов'язки, закріплені в нормативно-правових актах загального характеру - ГК України, Законах України "Про власність", "Про захист економічної конкуренції" й ін. Так, згідно ч.1 ст. 19 ГК України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Дане положення повною мірою належить й до товарної біржі, що, як і будь-який суб'єкт господарювання реалізує це право, а також має право на захист своїх інтересів.
Серед загальних обов'язків можна назвати обов'язок товарної біржі як платника податків, передбаченого податковим законодавством. Крім цього згідно ст.54 ГК України товарна біржа, як суб'єкт господарювання, що здійснює некомерційну діяльність, зобов'язана забезпечити належні й безпечні умови праці й інші соціальні гарантії, передбачені законом, для працівників біржі.
Як особливий суб'єкт господарювання товарна біржа наділяється спеціальною компетенцією, обумовленою цілями й завданнями цієї організації. Так, згідно ГК України (ст.280) і Закону (ст.3;
4) товарна біржа наділяється наступними правами:
установлювати відповідно Закону й чинного законодавства України власні правила біржової торгівлі й біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;
створювати підрозділи біржі й затверджувати положення про них;
розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти й типові контракти;
зупиняти на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня піднімаються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;
установлювати вступні й періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, які надаються біржею;
установлювати інші грошові збори;
установлювати й стягувати відповідно уставу біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення уставу біржі й біржових правил;
створювати арбітражні комісії для вирішення спорів у торгівельних угодах;
укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;
вносити в державні органи пропозиції з питань, які стосуються біржової діяльності;
видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;
здійснювати інші права, передбачені уставом біржі. При цьому біржа наділяється також і певними обов'язками:
створення умов для проведення біржової торгівлі;
регулювання біржових операцій;
регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, які допускаються до обігу на біржі;
надання членам і відвідувачам біржі організаційних й інших послуг;
збір, обробка й поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.
Варто підкреслити, що перелік прав й обов'язків товарної біржі, передбачений законодавством, не є вичерпним і відповідно може бути розширений у т. ч. і підзаконними й локальними нормативно-правовими актами, за умови, якщо це відповідає цілям і завданням товарної біржі як суб'єкта господарювання.
Прикладом такого підходу є наділення товарної біржі правами податкового агента. Так, відповідно до листа ДПАУ від 2 березня 2004 р. № 1547/17 - 3116 дані деякі роз'яснення з питань оподатковування серед платників податків відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Зокрема, при укладенні на товарній біржі угоди купівлі - продажу рухомого майна, що належить продавцеві - фізичній особі, податковим агентом такого платника - фізичної особи в частині оподатковування доходів, отриманих ним від такого продажу, є товарна біржа.
2. Види та механізми діяльності бірж
2.1 Розвиток біржової торгівлі
Біржова діяльність пройшла кілька ступенів свого становлення і розвитку.
Головна причина виникнення біржової торгівлі товарами - це розвиток великого виробництва, який вимагає ринку, здатного реалізувати великі партії товару на регулярній, повторюваній основі, на базі цін, які складаються в залежності від реального співвідношення попиту та пропозиції на товар.
Первісна, найпростіша форма торгівлі виникла як караванна торгівля. Вона характеризувалася відсутністю визначеного місця торгівлі і нерегулярністю її проведення. Така торгівля велася без якого-небудь кодексу правил.
На зміну караванній торгівлі вже в середні віки прийшла ярмаркова торгівля. Стали виникати як невеликі, так і досить великі ярмарки, час і місце проведення яких було точно позначено і про проведення яких учасники попередньо оповіщалися. Саме слово "ярмарок", у перекладі з німецької, яке означає "щорічний ринок", свідчить про регулярність і організованість цієї форми торгівлі.
На ярмарках у Європі ХІІ-ХІІІ ст. проводилися угоди з наявним товаром, як з негайною оплатою, так і з відстрочкою платежу. На деяких ярмарках були розроблені стандартні вимоги до якості різної продукції, а потім і введено практику торгівлі за зразками, а не тільки конкретними наявними партіями товару.
Ярмаркова торгівля того часу велася за жорсткими розробленими внутрішніми правилами. Наприклад, англійські кодекси поведінки купців регулювали порядок, взаємин між контрагентами угод, установлювалися стандартні форми для товарних контрактів, векселів, складських квитанцій й інших документів. Купець, який порушив кодекс і не виконав своїх обов'язків, міг бути виключеним з торгового співтовариства.
У той же час з'явився і прообраз сучасного арбітражу - ярмарковий суд, покликаний вирішувати спірні питання.
Для ярмарків була характерною наявність торгових рядів, які спеціалізувалися на певних товарах. Завдяки цьому пошук товарів уже не був настільки тривалим, тому що спеціалізація продавців сприяла прискоренню пошуку.
У XVI ст. зміцнення капіталізму в Європі, бурхливий розвиток міжнародної торгівлі приводить до появи перших бірж. "Ярмаркова періодичність" уже не влаштовує ні купців, ні покупців.
Перші біржі виникали як спеціалізовані торгові центри, у своєму роді оптові магазини.
Термін "біржа", відповідно до однієї з версій, має наступне походження. У бельгійському місті Брюгг, котре знаходиться на перетинанні багатьох європейських торгових шляхів, була площа, на якій збиралося для торгів купецтво. Площа звалася "де бурсі" (de burse) за іменем великої маклерської контори пана Ван де Бурсе, який володів тут великим будинком. Власник контори надав свій будинок для збирання купців і, можливо, дав і назву цій формі торгівлі.
Слід помітити, що оптова торгівля - це не просто зміна місць організації торгівлі і правил їхнього проведення, а новий спосіб ведення торгового процесу.
Торгова операція - це з'єднання попиту та пропозиції на певний товар, а метод, який здійснює це з'єднання, свідчить про ступінь розвиненості ринкових відносин.
У караванній торгівлі спостерігається найпростіша форма ринку - базар. Торговий процес організований у такий спосіб: сидячі продавці чекають покупців. Покупець шукає пропозицію, а якщо згадати про епізодичність і неорганізованість караванної торгівлі, то пошук може йти тривалий час.
При ярмарковому типі торгівлі пропозиція покликана уловлювати попит, а спеціалізація продавців - сприяти прискоренню пошуку. Сторони мають певні ролі, які не змінюються. Як тільки обсяги операцій багаторазово зростають, ярмарок починає переростати в біржу.
Основні етапи еволюції біржі на рис. 2.1.
Рис 2.1 - Основні етапи еволюції біржової торгівлі
Біржу відрізняють:
1) моментальність зустрічі попиту та пропозиції;
2) змінюваність ролей;
3) різке прискорення процесу укладання угод.
2.2 Світові біржі та аспекти їхньої діяльності
Необхідно виділити три важливих аспекти діяльності біржі - юридичний, організаційний та економічний.
Юридичний аспект. Йдеться про існування офіційно зареєстрованого об'єднання у формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять інвестори, комерційні посередники, які використовують як власне, так і орендоване майно. У країнах зі зрілою ринковою економікою звичайно в акціонерному товаристві (компанії) майно стає неподільною власністю товариства, а у товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) - пайовим капіталом, який можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі. Економічна основа такої відмінності полягає в тому, що біржі, які організовуються у вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку, котрий утворюється зі спільно заробленого акціонерами доходу, що не надходить у розподіл за дивідендами і таким чином перетворюється на неподільну власність товариства.
Біржі з недостатнім стартовим капіталом найчастіше реєструються як товариства з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. Відбувається нарощування індивідуальних паїв, які при ліквідації товариства або при виході з нього передаються кожному або в грошовій, або у натуральній формі, або в обох одночасно.
Усі члени біржі є співвласниками чи співкористувачами загального біржового майна, одночасно залишаючись кінцевими власниками внесених вкладів і, що найважливіше, доходів, які отримуються. Вони становлять колектив найчастіше фізичних (іноді юридичних) осіб, тобто окремих громадян (чи організацій), які отримують торговий прибуток у специфічній формі - комісійних, біржових і брокерських зборів.
Організаційний аспект. Товарна біржа - це торгове місце особливого типу, де зустрічаються покупець і продавець або безпосередньо один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-фахівців (брокерів, дилерів, маклерів на закритій біржі). Це місце, де гуртовий попит і пропозиція направляються в одну точку - біржове кільце для кожної товарної секції. Головний засіб досягнення мети - стандартизація самих об'єктів торгівлі - товарів на готівкових і контрактів на термінових біржах. Стандартизуються також правила ведення торгів, процеси проходження замовлень, порядок розрахунків за угодами та інші види біржової діяльності.
Розглянута у такому ракурсі біржа постає як своєрідний механізм проведення торгівельних операцій на основі принципу управління вільною конкуренцією через обмеження можливого доступу до товарів і гласність виявлення цін.
Економічний аспект. Він проявляється в тому, що біржа - це великогуртовий товарний ринок і водночас тонкий інструмент реального ринкового ціноутворення. Концентрація та централізація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів як з реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обґрунтовану, у тому числі і прогнозовану ціну, ув'язати рух товарних і грошових потоків, з'єднати виробництво та споживання, полегшити планування господарської діяльності численних контрагентів.
Міжнародна біржова торгівля має цілком виражену географічну концентрацію. Передовими центрами були і залишаються США, Великобританія, Японія. Роль американських бірж значно зросла під час і після Другої світової війни, коли всюди, крім США, біржі були закриті. На той період на них припадало 90% операцій. Перевага США у ф'ючерсній та опціонній торгівлі зберігалась до середини 80-х років, але в наступні роки європейські та азіатські ф'ючерсні ринки стали конкурентами традиційним ринкам США. За період 1985-1990 pp. частка ф'ючерсної торгівлі за межами США збільшилась з 12,8 до 46,8 відсотка. Обсяги ф'ючерсної торгівлі в Азії збільшились вдвічі, а в Європі - практично утричі.
Спеціалізацією американських товарних бірж традиційно була сільськогосподарська продукція, Великобританії - дорогоцінні і кольорові метали та енергоносії, японських - аграрна продукція, хоча на даний час ця спеціалізація у всіх трьох центрах не настільки виражена.
Найбільшою товарною біржею світу є американська Чиказька торгова біржа (Chicago Board of Trade), на якій здійснюються ф'ючерсні і опціонні угоди із зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соя-боби), олійними (соєва олія, соєвий шрот) культурами, дорогоцінними металами (золото і срібло), казначейськими білетами і облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій.
Другою за обсягами продажу біржових товарів є Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange), але на ній продається не так багато товарів. Предмети угод - велика рогата худоба, свині і пиломатеріали. Основна кількість угод припадає на казначейські папери США, валюту, євродолари, індекси цін акцій і облігацій.
Нью-Йоркська товарна біржа (New-York Mercantile Exchange) є третьою за кількістю укладених угод. Предметами угод на цій біржі є паливна і сира нафта, пропан і бензин, а також платина і паладій.
Біржа Комекс (Commodity) у Нью-Йорку за останні роки дещо зменшила обсяги операцій. Ведуться операції з міддю, алюмінієм, золотом, сріблом, індексами цін валюти і цінних паперів.
На Нью-Йоркській біржі кави, цукру і какао (Coffee, Sugar, Cocoa Exchange) ведеться торгівля відповідними товарами різних сортів.
На Нью-Йоркській біржі бавовни і цитрусових (New-York Cotton, Citrus Exchange) укладаються контракти з купівлі-продажу бавовни, концентрату апельсинового соку, пропану. Ведуться також операції з індексом долара, казначейськими білетами США.
Найбільша біржа Великобританії' - Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange) - здійснює торгівлю фінансовими інструментами (державними цінними паперами, валютою, індексами цін акцій).
У Японії найбільша - Токійська товарна біржа. Ведуться операції з цінними металами (золото, срібло, платина).
Досить великою за обсягами операцій є Сіднейська ф'ючерсна біржа. Проте товарні операції (шерсть і велика рогата худоба) ведуться в дуже незначних обсягах, а інші операції припадають на банківські векселі, державні цінні папери, індекси цін акцій, облігацій.
У Франції одна з найбільших - Паризька біржа МАТІФ. Основна частина операцій припадає на державні облігації, а товарні угоди (цукор, картопля, какао-боби) мають незначний обсяг.
Серед найбільших товарних бірж сьогодення можна виділити два типи: універсальні та спеціалізовані.
До універсальних бірж: належать: Чиказька торгова біржа і Чиказька товарна біржа (США), "Болтінг ексчейндж" (Великобританія), Токійська товарна біржа (Японія), Сіднейська ф'ючерсна біржа (Австралія), Сінгапурська міжнародна валютна біржа (дизельне паливо, золото, валюта, індекси акцій) і товарна біржа в Сан-Паулу (агропродукція, золото, індекси акцій).
Спеціалізовані біржі можуть бути широкого або вузького профілю. Біржі, які здійснюють торгівлю металами у Лондоні і Нью-Йорку, енергоносіями у Нью-Йорку, Лондоні, біржа МАТІФ у Парижі, лондонські біржі ФОКС і Міжнародна нафтова та багато інших - це біржі широкого профілю.
Вузькоспеціалізованих бірж:, (наприклад, біржа пшениці "Канзас сіті борд оф трейд" (США), японські біржі цукру, каучуку, текстильної сировини, зернобобових) стає все менше, багато з них зливаються з іншими або розширюють коло своїх товарів.
Залежно від своєї ролі в торгівлі тим чи іншим товаром можна виділити біржі міжнародного значення, регіональні і національні.
Міжнародний характер товарних бірж: визначається кількома критеріями. Перш за все це повинні бути центри, які обслуговують потреби всього світового ринку відповідного товару, ціни на яких відображають коливання попиту і пропозиції.
Регіональні біржі орієнтовані на операції з більш вузьким колом учасників. Такі біржі обслуговують ринки кількох країн. Для прикладу можна назвати "Болтік ексчейндж" у Лондоні, операції з зерновими на якій проводяться в рамках ЄЕС, Сіднейську, Сінгапурську біржі та ін.
Національними вважаються більшість японських, бразильських бірж і навіть деякі американські. Вони здійснюють операції, орієнтовані на внутрішній ринок, при цьому часто мають обмеження в торговельному і податковому режимах, що робить неможливим участь іноземних осіб в операціях і проведенні арбітражних угод.
3. Біржова діяльність в Україні
Історія біржової торгівлі на Україні нерозривно зв'язана з розвитком ТБ колишнього СРСР в склад якого вона входила. Що ж стосується першої ТБ на території України, то вона була відкрита в 1796 р. в Одесі. Цю дату можна вважати початком першого етапу біржової торгівлі на Україні (див. схему 3.1).
Проте ні Одеська, ні створені в наступні кілька десятиліть ряд ТБ не відігравали помітної ролі в оптовій торгівлі - торги на них проходили в'яло при невеликому скупченні покупців і продавців.
Предметом біржової торгівлі були, в основному, зерно і мануфактура.
Другий етап біржового руху на території України зв'язаний з реформою 1861 р., яка стимулювала підвищення і розширення товарно-грошових відносин. ТБ почали виникати практично у всіх торгових центрах, причому багато з них спеціалізувалися на торгівлі окремими групами товарів (хлібом, фруктами, м'ясом, худобою, вином, яйцями, лісом, маслом тощо).
До 1914р. на території України було розміщено 11 ТБ (в Києві, Одесі, Запоріжжі, Харкові. Херсоні, Маріуполі, Бердянську). Найбільш великою з них була Київська ТБ, відкрита у 1865 р. (основний обсяг її біржових угод припадав на цукор. З початком першої світової війни біржова торгівля прийшла в різкий упадок, а з 1917 р. взагалі перестала існувати.
Третій етап біржової торгівлі відноситься до 20-х років і нерозривно зв'язаний в здійсненням НЕПу. До 1925 р. була відновлена робота усіх 11 ТБ. Проте цей період тривав недовго, уже в 1928 р. перестали оснувати остання з цих ТБ.
Четвертий етап - сучасний етап розвитку біржової торгівлі, приходиться на 1990 р. Сьогодні в Українідіє понад 70 ТБ.
Схема 5.
Рис 3.1 - Основні етапи розвитку біржової торгівлі на території України.
За даними експертів обсяг біржової торгівлі на Україні в останні роки становить до 10 млн. грн. за рік.
Особливості організації ТБ на Україні визначаються Законом України "Про товарні біржі”, прийнятим 10 грудня 1991 р. і введеним в дію 1 січня 1992 р.
Переважне число ТБ на Україні є універсальні (75% їх кількості).
Багато ТБ України об'єднані в різні біржові союзи. Найбільш представницькими з них є Конгрес бірж, Біржовий союз, Міжбіржовий синдикат 'Метал України', міжбіржова картель "Дніпро”.
Основними задачами розвитку міжбіржової торгівлі на Україні на сучасному етапі є:
1. Збільшення темпів росту біржового обороту, підвищення його питомої ваги в Батальному обсязі оптового товарообороту. Розрахунки показують, що оптимальниа питома вага біржового обороту повинна становити близько 20% від загального обсягу оптового обороту України. Це означає, що число біржових угод повинно зрости в 7-10 раз порівняно з 1991 р. Зростанню біржового обороту буде сприяти скорочення питомої ваги державного замовлення на вироблену продукцію, укладання через біржі ряду зовнішньо-торгіведьних угод, скорочення переліку ліцензованих товарів.
2. Скорочення числа ТБ. Виходячи з критеріїв міжнародної біржової торгівді число ТБ на Україні не повинне бути більшим 6-7.
На початковому етапі переходу до ринкової економіки, їх число може становить 20-25 (необхідно скоротити втричі). частина ТБ повинна бути перотворена в торгові будинки, аукціонні фірми; друга їх частина може бути об'єднана (в першу чергу у М. Києві, де в такій їх кількості немає необхідності).
3. Спеціалізація ТБ. Спеціалізовані ТБ повинні відігравати основну роль в скуладі ТБ України. Процес спеціалізації на Україні повинен здійснюватись в два етапи. На першому етапі слід визначити профіль перспективних ТБ. На другому етапі слід розпочати повне "очищення” цих ТБ від непрофільних товарів. Основу товарного профілю бірж повинні складати так звані "біржові" товари.
4. Впровадження сучасних видів біржових угод. Це стосується ф'ючерсних і опціонних угод. Їх впровадження в нашу біржову проактику дасть змогу залучити на біржу більшу кількість членів, краще котирувати ціни, здійснювати страхування цінового ризику.
5. Впорядкування розрахункових операцій на біржах. Вже сьогодні виникає потреба в створенні на ТБ Розрахункових палат для обслуговування членів біржі. З ростом обсягів біржового обороту функціонування біржових розрахункових центрів - необхідна умова ефективності їх роботи.
6. Оптимізація економічних умов діяльності учасників біржової торгівлі. В першу чергу це стосується системи оподаткування посередницької біржової діяльності, яка в Україні набагато жорсткіша, ніж в інших країнах.
7. Створення розвинутої біржової інфраструктури. Для забезпечення ефективної діяльності біржі повинні володіти системою складських приміщень, певними транспортними засобами, користуватися послугами консалтингових та маркетингових фірм.
Розв'язання цих задач дозволить Україні створити систему біржової торгівлі, яка б відповідала міжнародним стандартам.
Для виходу України на світові біржові ринки необхідно проведення наступних операцій:
купівля товарних сировинних активів на внутрішніх ринках;
продаж цих активів на зовнішніх ринках;
купівля на зовнішніх ринках базових активів для потреб держави;
купівля-продаж ф'ючерсних контрактів на міжнародних ринках з метою хеджування (гарантія стабільності цінових факторів).
Але окрім запровадження елементів реальної біржової діяльності в Україні стоїть низка нагальних проблем і перед самими біржами: консолідація бірж (скорочення їх чисельності), підготовка кадрів, залучення потужних фінансових структур і страхового бізнесу (в тому числі іноземних), визначення товарів, стандартизація контрактів, домагання змін податкового законодавства. А також, домагання заборони адміністративного втручання в підприємницьку діяльність. Інакше всі укази, закони, постанови про сприяння розвитку біржової діяльності так і залишаться пустими гаслами, покликаними створити імітацію бурхливої діяльності.
Таблиця 3.1 - Діяльність бірж Івано-франківської області
|
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
||
|
Кількість зареєстрованих бірж (на кінець року) |
5 |
5 |
9 |
11 |
13 |
11 |
|
|
Універсальні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Товарні і товарно-сировинні |
3 |
3 |
7 |
7 |
9 |
10 |
|
|
Агропромислові |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Фондові та їх філії |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Інші |
1 |
1 |
1 |
3 |
3 |
- |
|
|
Кількість бірж, що здійснювали діяльність (на кінець року) |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
8 |
|
|
Універсальні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Товарні і товарно-сировинні |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
7 |
|
|
Агропромислові |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Фондові та їх філії |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Інші |
1 |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Вартість укладених угод, млн. грн. |
1,8 |
11,6 |
21,6 |
34,9 |
91,8 |
143,0 |
Регулювання біржової діяльності - це упорядкування роботи бірж: і укладання біржових угод на основі встановлених правил і вимог.
В історичному аспекті регулювання біржової діяльності розвивалось за наступними напрямками:
регулювання з боку держави (державне регулювання);
регулювання з боку бірж: та інших учасників ринку (застосування принципу саморегулювання біржового ринку).
Державний контроль біржової діяльності базується на дотриманні таких принципів біржової діяльності:
суспільної користі;
гласності і відкритості біржових торгів;
довіри;
саморегулювання;
гарантії прав учасників біржової торгівлі щодо виконання контрактів.
Сьогодні майже всі країни світу де є інститут товарних бірж, здійснюють державний контроль за біржовою діяльністю, щоб запобігти кризі, захистити клієнтів і брокерів, підтримати конкурентоспроможні товарні ринки.
У США регулювання біржової діяльності здійснюється федеральним урядом, органами штатів, у яких функціонує товарна біржа та регламентується правилами і розпорядженнями власне біржі.
Законодавчо біржова торгівля у США регламентується такими актами:
У Закон про ф'ючерсні контракти на зерно (1922p.);
У Закон про товарні біржі (1936p.);
Закон про Комісії з ф'ючерсної торгівлі товарами (1974 p.);
Закон про ф'ючерсну торгівлю (1978, 1982, 1986, 1989, 1991рр.). У складі Міністерства сільського господарства створена Комісія з товарних бірж, основними обов'язками якої є регулювання біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією.
У Великобританії підхід до регулювання біржової діяльності дещо інший: прийнято спеціальне законодавство (Financial Services Act) і створено Раду з цінних паперів і інвестицій, головне завдання якої полягає у нагляді за товарними і фондовими біржами.
Рада повинна захищати інтереси клієнтів, розробляти єдині стандарти і підходи щодо організації біржової торгівлі.
З метою більш жорсткого регулювання була створена асоціація ф'ючерсних брокерів і дилерів, завданням якої є регулювання діяльності основних учасників біржової торгівлі шляхом їх реєстрації. Законодавство дозволяє асоціації проводити розслідування і притягувати до адміністративної відповідальності.
У Франції регулювання біржової діяльності виконує Комісія з ф'ючерсних і торгових ринків. В останні роки регулювання з боку цієї Комісії стало більш жорсткого характеру. Вона зобов'язала і біржі і членів надавати клієнтам більше інформації про ринки і рух цін, підвищила розмір мінімального внеску для реєстрації членів біржі з 1 до 3,5 млн. фр.
У Японії регулювання товарних бірж здійснюють відповідні міністерства фінансів, сільського господарства, зовнішньої торгівлі і промисловості.
В Україні участь держави в сприянні і розвитку діяльності товарних бірж ґрунтується на законодавчо-нормативному його регулюванні, забезпеченні умов вільної конкуренції для всіх учасників біржової торгівлі, захисту їх економічних прав, свобод, правопорядку.
Українські біржі також використовують принцип саморегулювання. Кожна біржа розробляє певні внутрібіржові нормативні акти, які є основою її біржової діяльності: Установчий договір; Статут; Правила торгівлі. - В Установчому договорі біржі перераховано склад її засновників, їх права і обов'язки, визначено: мету створення біржі, первісний розмір статутного фонду, поділ його на секції і порядок розподілу їх між учасниками, порядок розподілу прибутку і створення резервного фонду; викладено умови призупинення діяльності біржі; вказано місцезнаходження та реквізити біржі.
Статут біржі включає: загальні положення; розмір періодичних (щорічних) внесків засновників біржі; розмір, порядок створення й зміни статутного капіталу та фондів біржі, прибуток біржі та його розподіл; права й обов'язки членів біржі; управління біржею; облік і звітність біржі.
Правила торгівлі на біржі передбачають: порядок проведення торгів; порядок виставлення і зняття з торгів біржового товару; види, порядок реєстрації, оформлення та розірвання біржових угод, розв'язання спорів та санкції за порушення правил біржової торгівлі.
Метою державного регулювання біржового товарного ринку в Україні є:
- формування та забезпечення єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування організованого біржового товарного ринку, як чинника ринкового планування, ціноутворення та забезпечення можливої стабілізації цін при інфляційних процесах;
- координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування товарного біржового ринку;
- залучення урядових структур, державних та недержавних організацій для сприяння розвитку товарного біржового ринку;
- розгляд та затвердження Правил випуску та обігу товарних деривативів;
- упорядкування діяльності біржових посередників та реєстрація їх саморегулюючих організацій;
- сприяння створенню єдиного інформаційного простору для відкритості торгівлі та визначення ринкових цін, з урахуванням перехідних запасів та потреб товарного ринку України та експортного потенціалу держави;
- координація роботи щодо фахової підготовки (підвищення кваліфікації) спеціалістів з питань товарного біржового ринку та біржових посередників;
- сприяння впровадженню нових для України біржових технологій - ф'ючерсних контрактів та опціонів, електронних біржових та торговельно-інформаційних систем;
- призначення на сертифіковані біржі своїх представників, які контролюють виконання біржами законодавства України;
- сертифікація суб'єктів біржового товарного ринку (товарні біржі, біржові посередники, біржові склади, електронні біржові торговельно-інформаційні системи, розрахунково-клірингові установи);
- здійснення контрольно-наглядових та дозвільно-реєстраційних функцій.
Втручання органів державної влади і місцевого самоврядування в діяльність товарної біржі з організації і регулювання біржової торгівлі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, не допускається.
Подобные документы
Економічна природа біржі. Класифікація бірж та їх функції. Етапи становлення та розвитку біржової та фондової торгівлі. Особливості розвитку фондової й валютної біржі в Україні, організаційно-правові аспекти діяльності та напрямки підвищення ефективності.
курсовая работа [84,9 K], добавлен 23.01.2011Сутність та основні шляхи здійснення біржової торгівлі на підприємстві. Функції сучасної біржі, її учасники. Поняття і склад біржового товару. Організація біржі, її управління. Організація біржового торгу. Правила біржової торгівлі іноземними валютами.
реферат [29,0 K], добавлен 13.10.2010Суть біржі, її значення та основні функції, механізм біржової торгівлі цінними паперами. Принципи біржової діяльності та порядок торгівлі на біржі. Проблема аналізу фондового ринку трагзитивної економіки та умови створення Української фондової біржі.
контрольная работа [39,6 K], добавлен 10.10.2009Біржа як посередник на ринку цінних паперів. Ознаки класичної біржі. Функції фондової біржі. Роль біржової торгівлі в сучасній світовій економіці. Групи біржових товарів. Законодавчі акти, що регулюють діяльність бірж у межах національної економіки.
презентация [2,2 M], добавлен 19.11.2015Вивчення сутності біржової торгівлі - постійно діючого ринку масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, який змінюється і постійно розвивається залежно від ринкової ситуації в країні. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні.
контрольная работа [31,0 K], добавлен 11.07.2010Особливості біржової торгівлі, види угод і операцій у торгово-посередницькій діяльності. Дослідження та методи поточного спостереження, аналіз та прогнозування біржової кон'юнктури. Внутрішня система проведення торгових операцій в біржовій торгівлі.
реферат [38,3 K], добавлен 03.06.2010Сутність, права, основні та допоміжні функції товарної біржі. Призначення та обов’язки виконавчої дирекції. Функції арбітражної, котирувальної комісії, розрахункової палати, маклеріату та інформаційно-довідкового відділу. Регулювання біржової діяльності.
реферат [20,5 K], добавлен 13.06.2010Утворення фондової біржі та права її членів. Організаційно-правові основи біржової діяльності. Аналіз стану та перспектив розвитку фондового ринку України. Місце фондової біржі в економічному просторі держави. Організація торгівлі на фондовій біржі.
реферат [21,6 K], добавлен 08.09.2010Виникнення і розвиток бірж в Росії, їх юридична природа та головні принципи організації. Поняття та основні напрямки діяльності товарної біржі, права і зобов'язання членів, складання угод, здійснення біржового торгу. Завдання й функції фондової біржі.
реферат [32,1 K], добавлен 05.06.2011Дослідження особливостей функціонування та проблем розвитку фондового ринку. Аналіз динаміки показників діяльності вітчизняних фондових бірж як центральної ланки фондового ринку. Вивчення світового досвіду біржової торгівлі фінансовими інструментами.
статья [48,1 K], добавлен 24.10.2017
