Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факторингові операції комерційних банків

Однією із форм короткострокових кредитів у діяльність є факторинг.

Факторинг -- це придбання банком (чи фактор-фірмою) права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями, що виникли між контрагентами в процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Метою факторингового обслуговування є своєчасне інкасування боргів для скорочення втрат внаслідок затримки платежів, що пов'язує цю операцію з різновидом торговельно-комісійних операцій банків. З кредитною операцією факторинг пов'язує те, що постачальник отримує попередню оплату боргової вимоги у формі короткострокового кредиту.

Узагалі, відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятої 1988 року Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом, коли вона відповідає, як мінімум, двом із чотирьох ознак:

* наявності кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;

* ведення бухгалтерського обліку реалізації продукції;

* інкасування заборгованості (управління кредитом);

* страхування постачальника від кредитного ризику.

Факторинг конвенційний -- це універсальна система факторингового кредиту, який виконує всі чотири вищезазначені функції. Клієнт у цьому разі відповідає лише за виробництво продукції.

Разом з тим, у деяких країнах (в Україні також) використовують факторинг конфіденційний, що полягає тільки в обліку фактор-фірмою (чи банком) рахунків клієнта, виписаних на його боржників, та наданні кредиту в рахунок майбутньої сплати боргів боржниками.



Рис. . Класифікація факторингових операцій

Основний принцип факторингу полягає в тому, що фактор купує у своїх клієнтів їх дебіторські вимоги до покупців, оплачує їм від 80 до 90 % суми вимог, решту 10-20 % клієнти одержують після сплати боргу покупцями. Таким чином компенсується кредитний ризик банку.

Клієнтами факторингових фірм виступають найчастіше малі та середні торговельно-промислові компанії, торговельні агенти.

Взаємовідносини між банком-фактором і клієнтом-постачальником регулюються угодою про факторингове обслуговування. Перед укладенням угоди в банк подають заяву і всі документи для кредитування, а також документи, що вказуватимуть про фінансовий стан клієнта, сферу його діяльності, вид реалізованої продукції, кон'юнктуру ринку.



Рис. Послідовність здійснення факторингової операції

1 - відвантаження товару і виставлення покупцеві платіжних вимог;

2 - пересилка платіжних вимог факторові;

3 - оплата платіжних вимог постачальнику (80 - 90 %);

4 - перерахування покупцем суми платіжних вимог;

5 - оплата решти вартості вимог мінус комісійні.

У Плані рахунків операції з факторингу обліковуються на рахунках 203-ї групи:

203 Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями

2030 А Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями

Призначення рахунку: облік договірної вартості платіжних документів клієнтів, прийнятих банком згідно з договором факторингу (крім платіжних документів за експортно-імпортними операціями клієнтів, які обліковуються за рахунками групи № 205).

За дебетом рахунку проводяться суми, перераховані на рахунки

постачальників.

За кредитом - суми, сплачені покупцями, а також суми, перераховані на

рахунки простроченої і сумнівної заборгованості.

(План рахунків КБ)

При виконанні факторингових операцій факторинговою компанією є деякі особливості. Факторингова компанія створює фонд оборотних коштів факторингу. Він формується із трьох джерел:

* тимчасово вільних коштів клієнтів банку, вкладених на депозити;

* кредитів, одержаних від свого чи інших банків (факторингові компанії найчастіше є дочірніми фірмами при великих банках, отже,.вони одержують пільговий кредит від «батьківського» банку чи інших банків);

* прибутку від факторингових операцій, який є різницею між доходами і витратами.

Доходи від факторингу складаються: із комісійної винагороди (у відсотках до суми дебіторської заборгованості -- 2,5 -- 5 %), процентів за кредит та пені при затримці оплати боргових вимог дебітором.

Крім фонду оборотних коштів, створюється факторинговою компанією ще резервний фонд у розмірі до 10 % від основного фонду.

Кредити, надані суб'єктам господарювання в інвестиційну діяльність

Зарубіжні ринкові держави створюють спеціалізовані комерційні банки -- іпотечні, інноваційні, інвестиційні, які займаються кредитуванням юридичних осіб на тривалий термін.

В Україні великі комерційні банки поряд з кредитами в поточну діяльність надають кредити в інвестиційну діяльність (Рис. ).

Рис. 4. . Класифікація кредитів в інвестиційну діяльність

Суб'єктами кредитування в інвестиційну діяльність виступають міністерства, державні, спільні, приватні і малі підприємства, агропромисловий комплекс.

Кредити на будівництво та освоєння землі включають:

* кредитування будівництва нових підприємств;

* кредитування на технічне переоснащення, реконструкцію і розширення об'єктів виробничого призначення;

* кредитування витрат на придбання науково-технічної продукції тощо.

Інвестиційний кредит комерційні банки можуть надавати за рахунок власних кредитних ресурсів, коштів державного бюджету, централізованих кредитних коштів Національного банку України під цільові виробничі програми. Цей кредит повинен відповідати таким вимогам:

* окупність капітальних вкладень за проектом не повинна перевищувати середньогалузеві строки окупності;

* проекти мають відповідати вимогам науково-технічного прогресу та екологічної експертизи;

* сприяти вирішенню економічних і соціальних проблем;

* розширювати експортні можливості.

Банк надає кредит тільки кредитоспроможним позичальникам. Аналіз кредитоспроможності здійснюється за балансом, звітними даними про фінансово-господарську діяльність та статистичними даними згідно з правилами, які було розглянуто раніше.

Документи, які подаються клієнтами для одержання кредиту, такі:

* титульні списки будов чи витяг із плану технічного переоснащення;

* бізнес-план;

* розрахунок потреби в кредиті;

* проектно-кошторисна документація, затверджена в установленому порядку;

* розрахунок економічної ефективності від впровадження заходу;

* розрахунок строків погашення кредиту (окупності);

* договір на закупівлю та постачання необхідного обладнання;

* підрядний договір і всі ті документи, які подаються при кредитуванні в поточну діяльність (техніко-економічне обґрунтування з визначенням джерел погашення кредиту і процентів, заява, строкове зобов'язання та форма забезпечення).

Потреба в кредиті визначається як різниця між кошторисною вартістю витрат на будівництво чи на інші об єкти власними коштами позичальника. Власні кошти позичальника повинні становити не менше ніж 50 % вартості будівництва.

Кредитні відносини банку і позичальників регулюються кредитним договором. У кредитному договорі вказується розмір дозволеного кредиту, строки кредиту, об'єкти кредитування, порядок використання та погашення кредиту, форми забезпечення кредиту, процентна ставка за кредит, відповідальність і права сторін.

Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення затрат і часу, протягом якого кредит повертається банкові.

Строки повернення кредиту встановлюються в межах окупності витрат за проектом (див. Табл. ).

Позичальникові кредит зараховується на кредитний рахунок і використовується ним на оплату розрахункових документів за поставку обладнання, машин, матеріалів, виконані будівельно-монтажні, проектні та інші роботи.

Кредит починає погашатися з наступного місяця після затвердження акта про прийом об'єкта (заходу) до експлуатації або в інші терміни, обумовлені договором.

Таблиця 4.18

Розрахунок загального строку кредиту в інвестиційну діяльність

Мета надання кредиту	За рахунок кредиту в інвестиційну діяльність будується підприємство, що випускатиме товари народного вжитку
Інформація для розрахунку загального строку кредиту	Кошторисна вартість будівництва - 2 млн. Грн. Тривалість будівництва - 1,5 року Очікуваний щорічний прибуток передбачається - 400 тис. грн.
Порядок розрахунку показників	загальний строк кредиту = строк будівництва + строк окупності кредиту
Визначення показників	1,5р.+5р=6,5р

Джерелами погашення кредиту є власні кошти позичальника. Погашення кредиту може здійснюватися:

* однаковими платежами, коли сума процентів додається до суми боргу;

* однаковими платежами основної суми кредиту разом із процентами, які нараховуються на залишок заборгованості, тоді загальна сума виплат постійно зменшується;

* погашення кредиту однією сумою в кінці терміну кредиту і сплатою процентів щомісяця.

Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності, обліковуються на рахунках групи № 207:

207 Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності

2070 А Короткострокові кредити псі будівництво та па освоения землі? які надані суб'єктам господарської діяльності

2071 А Короткострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності

2073 А Довгострокові кредити на будівництво та освоєння землі, які надані суб'єктам господарської діяльності

2074 А Довгострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності

За дебетом цих рахунків проводяться суми наданих кредитів. За кредитом - суми погашеної заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості.

(План рахунків КБ)

Облік операцій з видачі та погашення кредитів, які надані в інвестиційну діяльність, нарахування та сплата доходів за ними здійснюються за загальними правилами з урахуванням особливостей умов кредитних угод. Позичальникові кредит зараховується на кредитний рахунок і використовується ним на оплату розрахункових документів за поставку обладнання, машин, матеріалів, виконані будівельно-монтажні, проектні та інші роботи.

Одним із заходів уряду та Національного банку України щодо стабілізації економіки держави та виходу її з кризового стану є введення державного довго- строкового кредитування будов і об'єктів виробничого призначення. Здійснюється кредитування за рахунок коштів Інвестиційного фонду України, який формується з асигнувань Державного бюджету і централізованих ресурсів Національного банку.

Міністерство фінансів укладає з відповідними комерційними банками (Укрпромінвестбанком, Укр-соцбанком, АПБ «Україна») договори про здійснення відповідного кредитування і направляє банкам план фінансування капітальних вкладень на рік з поквартальною розбивкою та перелік будов. З Інвестиційного фонду платіжним дорученням перераховуються кошти комерційним банкам на спеціально відкритий рахунок.

Документи від інвесторів у комерційний банк подаються такі ж, як і при будь-якому кредитуванні в інвестиційну діяльність, але до них додається дозвіл на будівництво від обласної чи місцевої адміністрації.

Гарантом погашення державного кредиту виступає відповідне міністерство інвестора. Кредит використовується позичальниками для оплати всіх розрахункових документів.

Кредит погашається власними коштами позичальника через рік після закінчення нормативного терміну будівництва об'єкта кредитування. Ці кошти комерційні банки перераховують у дохід Державного бюджету, залишаючи в себе деяку суму на покриття видатків.

Контроль за цільовим використанням і своєчасним поверненням державного кредиту здійснюють як банки, так і Міністерство фінансів України.

Лізингові операції комерційних банків

Лізинг -- слово англійського походження, дослівно перекладається «брати в оренду». Виходячи з цього, лізинг можна охарактеризувати як господарську угоду, за якою підприємство має право користуватися майном, що йому не належить, протягом визначеного терміну за відповідну плату.

За визначенням Європейської федерації національних асоціацій з лізингу (1988 р.), лізинг -- це договір оренди машин і обладнання, а також інших товарів для їх використання у виробничих цілях лізингоодержувачем, у той час як ці товари купуються лізингодавцем і він зберігає право власності до кінця цієї у годи.

Практично ідея лізингу зводиться ось до чого: щоб одержати прибуток -- зовсім не обов'язково мати власне обладнання чи майно, а достатньо лише взяти його в оренду, використовувати й отримувати дохід.

Об'єктами лізингових операцій виступають:

* оргтехніка (ЕОМ, конторське, медичне, поліграфічне обладнання);

* обладнання для виробництва (верстати з програмним управлінням, автонавантажувачі);

* транспортні засоби (автомобілі, морські судна, літаки);

* будівлі, споруди, складські приміщення, інше нерухоме майно.

Суб'єктами лізингу є окремі лізингові компанії, комерційні банки, інші кредитно-фінансові установи. Банки можуть бути і непрямими суб'єктами лізингу (див. Рис. ).

Лізинг у ринкових державах використовують уже понад 50 років, найпоширеніші лізингові операції в США, Західній Європі, Японії, використовується також у Чехії, Угорщині, Польщі, Китаї. Головним стимулом для лізингових операцій є податкова політика. Так, наприклад, у Великобританії лізингові операції звільнені повністю від податків, а на міжнародний лізинг є певні пільги в оподаткуванні.

Рис. Специфіка лізингових відносин

В Україні в грудні 1997 року прийнято Закон «Про лізинг», але він недостатньо стимулює розвиток лізингового бізнесу. Тільки суб'єкти господарювання мають право укладати лізингові угоди, повністю не задіяні бюджетні установи, фізичні особи, не врегульоване питання амортизаційних нарахувань, оподаткування, оперативності оформлення тощо. Досі ці питання чекають на вирішення.

Лізингові операції поділяються на кілька груп, залежно від:

* характеру відносин власності;

* природи об'єкта лізингу;

* ринку, на якому здійснюються лізингові операції.

До першої групи відносять:

1. оперативний лізинг;

2. фінансовий;

3. поворотний;

4. чистий лізинг;

5. револьверний (відновлювальний) лізинг.

Оперативний лізинг -- оренда майна, обладнання на термін, менший за термін його функціонування, і витрати за термін оренди не покриваються для лізин-годавця. Лізингоодержувач розпоряджається майном невеликий період часу (2-5 років) і до закінчення терміну лізингової угоди може завершити лізингові платежі та повернути майно лізингодавцю, яке стане об'єктом нової лізингової угоди, або відновити договір на нових умовах чи викупити майно за погодженою з орендодавцем ціною.

Фінансовий лізинг -- це основний вид договору на оренду засобів фінансового характеру, який базується на тому, що лізингодавець купує обладнання на замовлення клієнта, якому і здає його в довготермінову оренду, при цьому вартість обладнання й експлуатаційні витрати повністю скуповуються лізингодавцю протягом терміну оренди. Лізингоодержувач після закінчення терміну договору викуповує предмети лізингу за залишковою вартістю.

Поворотний лізинг характерний тим, що власник обладнання (постачальник) продає його лізинговій компанії й одночасно бере це обладнання в неї в оренду. Найчастіше використовується тоді, коли власник обладнання таким шляхом поліпшує своє фінансове становище.

Чистий лізинг -- це відносини, при яких Лізингоодержувач бере на технічне обслуговування орендне майно і в платежі за лізингом не додаються витрати лізингодавця з експлуатації майна, тобто це -- чисті платежі.

Револьверний лізинг характерний тим, що в лізинговій угоді передбачається періодична заміна обладнання, за вимогою лізингоодержувача, на найсучасніші зразки.

За природою орендованого об'єкта лізинг поділяється на:

- лізинг рухомого майна;

- лізинг нерухомого майна;

- лізинг споживчих товарів тривалого користування;

- лізинг секонд-хенд.

Залежно від лізингового ринку лізинг класифікують на внутрішній і міжнародний.

Міжнародний лізинг може бути двох видів:

* прямий лізинг -- це лізингова угода, при якій дві сторони перебувають у різних державах і підпорядковуються різним юридичним і податковим положенням;

* непрямий лізинг -- це лізингова угода, при якій дві сторони є юридичними особами однієї країни, але капітал однієї з них, хоча б частково, належить іноземним банкам чи іноземним лізинговим компаніям.

Крім цього, міжнародний лізинг поділяють на:

* експортний лізинг -- коли постачальник і лізингова фірма -- в одній країні, а лізинго-одержувач -- за кордоном (див. Рис. );

* транзитний лізинг -- коли всі три сторони належать до різних країн;

* імпортний лізинг, коли лізингоодержувач і лізингова компанія -- в одній країні, а постачальник -- в іншій (Рис. ).

Хоча лізингові операції можна класифікувати за методика різними ознаками, до кредитних банківських операцій здійснення відносять тільки операції з фінансового лізингу, які з єкономічного погляду розглядаються як кредити в сового інвестиційну діяльність.

Організація і технологія здійснення операцій з фінансового лізингу визначаються в кожній країні власними законодавчими актами, але в загальному можна виділити три основні етапи лізингової угоди, як і при будь-якому кредитуванні: підготовчий етап; юридичне закріплення угоди; етап укладення лізингової угоди і виплати лізингових платежів.

На першому етапі здійснюється пошук потенційних клієнтів, зацікавлених у фінансовому лізингу, або ініціатива може виходити від лізингоодержувача, який самостійно підбирає постачальників устаткування. Майбутній лізингоодержувач подає лізинго-давцю заяву-клопотання, де вказує технічну характеристику устаткування, його комерційні параметри, найменування і реквізити постачальника цього устаткування. Крім заяви, подаються всі звітні документи для визначення кредитоспроможності лізингоодержувача.

Лізингодавець, оцінюючи кредитоспроможність клієнта, бере до уваги загальну кон'юнктуру лізингового ринку, місце і перспективи даного клієнта в ринковій конкуренції, а також технічні характеристики об'єкта лізингу, можливість його заміни.

На наступному етапі при позитивному вирішенні питання лізингу лізингодавець інформує потенційного клієнта про готовність до вступу в лізингові відносини, а постачальникові скеровує замовлення на поставку устаткування, та між постачальником і лізингодавцем укладається договір купівлі-продажу об'єкта лізингу.

Лізингодавець є власником об'єкта лізингу, тому має право перевірити якість і комплектність його; при виявленні недоліків може доручити постачальнику усунути їх у визначений термін або взагалі розірвати договір купівлі-продажу.

Постачальник найчастіше відвантажує об'єкт лізингу лізингоодержувачеві, який зобов'язується його прийняти, але монтаж і введення в експлуатацію здійснює постачальник. Після закінчення монтажу обладнання складається акт, який підписується трьома сторонами, а лізингодавець оплачує шляхом переказу на ім'я постачальника загальну суму об'єкта лізингу.

Третій етап лізингових операцій1-- укладення лізингової угоди, договору страхування та інших документів і сплата лізингових платежів (див. Рис. ). Лізинговий договір укладається між лізингодавцем лізинговою і лізингоодержувачем про надання останньому в договору.

користування для виробничої експлуатації об єкта лізингу.

Лізинговий договір (контракт) включає такі елементи:

* об'єкт лізингу;

* термін договору;

* доставка об'єкта;

* порядок його експлуатації;

* ринкова вартість об'єкта лізингу;

* лізингові внески, податки, мито тощо;

* інші умови;

* права та обов'язки обох сторін;

* підпис сторін та їх юридичні адреси.

Згідно з лізинговою угодою, основне зобов'язання лізингодавця -- це купівля та передача об'єкта лізингу лізингоодержувачеві, а лізингоодержувача -- його експлуатація, страхування, зберігання, сплата лізингових платежів тощо.



Рис. Організація лізингового процесу

1 - заява від лізингоодержувача;

2 - висновок про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність його проекту;

3 - замовлення-наряд;

4 - договір купівлі-продажу;

5 - акт прийняття устаткування в експлуатацію;

6 - оплата поставки;

7 - лізинговий договір;

8 - договір про страхування предмета лізингу;

9 договір про технічне обслуговування переданого в лізинг майна;

10 - лізингові платежі.

Особливу складність становить розрахунок платежів за лізингом. Платежі можуть виступати в трьох формах -- платежі з фіксованою загальною сумою; авансові платежі; мінімальні платежі.

Лізингоодержувач щомісяця сплачує лізинго-давцю суму за використання орендованого майна у вигляді лізингової плати.

Лізингова плата включає в себе суму частин вартості об'єкта лізингу; суму, що сплачується як проценти за залучений кредит для придбання майна за договором лізингу; винагороду, інші витрати лізингодавця, які передбачені договором лізингу.

Формула, яка дає змогу визначити теперішню вартість простого ануїтету фінансової ренти, що є рівновеликими грошовими витратами чи надходженням, які здійснюються через однакові проміжки часу протягом певного періоду -- має такий вигляд:

де FV1 - сума грошового потоку за період;

РV0 - поточна вартість багатоперіодного рівномірного грошового потоку;

РУІFА - поточна вартість процентного фактора ануїтету на 1 грн., для визначення якої існують спеціальні таблиці.

Розрахуємо лізингові платежі за прикладом (див. Табл. ) та складемо таблицю сплати лізингових платежів (див. Табл. ).

У додаткові послуги лізингодавця, що оплачуються окремо, можуть бути включені:

* витрати на відрядження;

* витрати за юридичні консультації;

* витрати на рекламу тощо.

Зростанню лізингових операцій найближчим часом сприятиме низка чинників:

* зниження власних обігових коштів підприємств;

* скорочення ліквідних коштів;

* податкові пільги;

* урядова допомога щодо інвестицій у цілому;

* зростання конкуренції серед підприємств -- постачальників об'єктів лізингу;

* залучення коштів банків у фінансування науково-технічного прогресу в усіх галузях економіки.

Таблиця Умови лізингової угоди

№ п/п	Інформація щодо угоди з фінансового лізингу між банком і суб'єктом господарювання	Показники
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	За угодою фінансового лізингу придбано комп'ютерну систему ринковою вартістю Строк лізингу (при строкові корисного використання -- 4 роки) Процентна ставка, що прирощується Період сплати Поточна вартість процентного фактора ануїтету на 1 гривню (взято із спеціальної таблиці) Сума місячного лізингового платежу 15000:25,979 = 577 Загальна сума витрат по лізингу: 577 х 36 місяців = 20772 Сума процентів, що буде сплачена 20772- 15000 = 5772	15000грн. 3 роки 24 % річних 1 місяць 25,979 577 грн. 20772 грн. 5772 грн.

Розрахунок сплати лізингових платежів

Дата платежу, в місяцях	Сума платежу (У грн.)	Сума нарахованих процентів (У грн.)	Сума зменшення юбов'язань (У грн.)	Сума сальдо зобов'язань (У грн.)
1	2	3	4	5
1	577		277*	14723**
2	577		273	14440
3	577		288	14152
4	577		294	13858
5	577		300	13558
і т.д.	…	…	…	481
36	277		481	-

Розрахунки:

* 577-300 = 277 ** 15000 - 277 = 14723

У МСБО № 17 вказано, що фінансова оренда має відображатися на економічній основі як довгостроковий кредит.

Основні засоби, передані у фінансовий лізинг, обліковуються лізингодавцем як виданий кредит. Лізингоодержувач включає основні засоби в баланс як активи, а обов'язок їх погасити -- до пасиву як зобов'язання. Проводки здійснюються на дату підписання договору про основні умови лізингу.

У балансі банку-лізингодавця операції з фінансового лізингу відображаються на рахунках:

1525 Фінансовий лізинг, який наданий іншим банкам 2075 Фінансовий лізинг, що наданий СГД

Призначення рахунків: облік непогашеної заборгованості лізинго-одсржувачів за основними засобами, наданими у фінансовий лізинг.

За дебетом рахунків проводяться суми заборгованості за угодами фінансового лізингу під мас їх укладення.

За кредитом рахунків проводяться суми платежів, які надійшли на погашення заборгованості за фінансовим лізингом, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості (див. Табл. 4.21).

(План рахунків КБ)

Таблиця Облік надання фінансового лізингу

№ п/п	Назва рахунків та зміст	Сума
		Дт	Кт
1.	Основні засоби можуть бути придбані на замовлення лізингоодержувача і передані у фінансовий лізинг без оприбуткування на балансі лізингодавця: Фінансовий лізинг, що наданий іншим банкам (№ 1525) або СГД (№ 2075)	* * *	* * *
2	Основні засоби, які передаються у фінансовий лізинг, можуть бути вже придбані й обліковуються на балансі лізингодавця. Тоді при передачі їх фінансовий лізинг: Фінансовий лізинг № 1525 або № 2075 Операційні основні засоби № 4400 або Неопераційні основні засоби № 4500	* * *	* * * * * *

Лізингові платежі як у балансі лізингоодержувача, так і в балансі лізингодавця повинні поділятися на процентні платежі за кредитами та платежі за основною сумою погашеної заборгованості.

Процентні платежі розраховуються за кожний обліковий період у розмірі процентної ставки, що застосовується при лізингу до залишкової суми активу та зобов'язання за фінансовим лізингом (Табл. ).

Якщо лізингоодержувачем виступає банківська установа, то облік операцій при фінансовому лізингу здійснюється на пасивних балансових рахунках № 1625

«.Фінансовий лізинг, який отриманий від банків'» та № 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом». В активі балансу банку-лізингоодержувача обліковуються одержані в оренду основні засоби.

Таблиця Облік нарахування доходів і сплати лізингових платежів

№ п/п	Назви рахунків та зміст операцій	Сума (гри.) Дт Кт
1.	Нараховані доходи за фінансовим лізингом: Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам № 1528 (або № 2078) Процентні доходи за фінансовим лізингом, який наданий іншим банкам № 6018 або № 6028)	XXX XXX
2.	Одержано черговий лізинговий платіж (списано з поточного рахунку лізингоодержувача): Поточні рахунки СГД № 2600 або Коррахунок № 1200 Фінансовий лізинг, що надано іншим банкам № 1525 або № 2075 Нараховані доходи за кредитами № 1528 або № 2078	XXX XXX XXX XXX

Споживчий банківський кредит

У банках ринкових країн набув широкого розвитку споживчий кредит, який прискорює реалізацію товарів широкого вжитку і побутових послуг, збільшує платоспроможний попит населення, підвищує його життєвий рівень.

Суб'єктами кредитування є фізичні особи. У ролі кредиторів виступають комерційні банки, ощадні каси й асоціації, ломбарди, кредитні спілки, підприємства й організації. Між банками і населенням може існувати посередник, наприклад, торговельна організація.

Об'єкти споживчого кредитування -- це витрати, пов'язані із задоволенням потреб населення для купівлі товарів в особисту власність, а також витрати інвестиційного характеру на будівництво і підтримку нерухомості.

Грошові споживчі кредити за термінами погашення класифікуються на:

* кредити на виплат;

* револьверні (відновлювальні) кредити;

* кредити одноразового погашення.

Кредити на будівництво житла виділені в окрему категорію і мають назву іпотечних кредитів, надаються вони під заставу нерухомості.

Кредит на виплат платежу передбачає погашення його і процентів за ним щомісяця рівними частинами. Терміни погашення таких кредитів -- від двох до п'яти років, суми кредиту залежать від об'єкта кредитування, кредити надаються під забезпечення гарантів.

У країнах Західної Європи і США кредити на виплат поділяються на прямі і непрямі банківські споживчі кредити. При прямому кредитуванні укладається договір між банком і позичальником. При непрямому -- посередник має договір з банком, одержує кредит від банку та передає його споживачеві.

У групу револьверних кредитів включають кредити, надані позичальником за єдиним активно-пасивним поточним рахунком у вигляді овердрафту чи кредитною карткою. Надання овердрафту здійснюється під забезпечення ощадним вкладом чи цінними паперами або без забезпечення шляхом видачі чекової книжки. Суть Суть револьверного кредиту за кредитною ногогаедиту карткою має свою особливість (Рис. ).

Рис. Кредитні відносини при наданні револьверного кредиту

кредит факторинговий комерційний банк

Доходи за цей кредит банки отримують із процентів, що стягуються з торговельних підприємств за оплату торговельних рахунків, процентної суми за кредит і плати за картку.

Третя група кредитів -- кредити одноразового погашення характерні тим, що погашення боргу і процентів за ним здійснюється одночасно. Ці кредити називаються бриджинг-позики.

Крім вказаних кредитів, індивідуальним позичальникам надають також обліковий короткостроковий кредит (дисконт векселя), кредит з індивідуальними умовами для придбання дорогих товарів, навчання дітей, персональні позики студентам тощо.

Банкам України доцільно використовувати досвід зарубіжних країн для здійснення споживчого кредитування.

Аналіз кредитоспроможності фізичних осіб

Метою аналізу кредитоспроможності приватних позичальників є оцінка кредитних ризиків, які дещо відрізняються від ризиків при кредитуванні юридичних осіб.

Більшість споживчих кредитів невеликі за розмірами, приватних у той же час собівартість операцій відносно висока, тому банки змушені збільшувати кількість позичальників, щоб покрити власні витрати на кредитування.

У США й інших ринкових країнах існують спеціальні юридичні норми і правила, що регулюють використання споживчих кредитів. Кредитори не мають права здійснювати дискримінацію потенційних позичальників: за расовими, релігійними ознаками, національністю, сімейним станом, статтю, якщо останні задовольняють основні критерії відносно кредитних ризиків. Однак кредит може отримати тільки громадянин даної країни.

Найчастіше вивчення кредитоспроможності індивідуальних позичальників здійснюється за бальною системою оцінки надійності клієнтів. У таблицях подано типові для американських, французьких, англійських банків класифікаційні бальні оцінки для визначення надійності позичальника (див. Табл. )

Для обліку операцій, пов'язаних з кредитуванням аюжинчнх населення на поточні потреби, використовуються

Рахунки 220-ї групи «Кредити на поточні потреби, які потреби надані фізичним особам»:

2200 А Рахунки за овердрафтом фізичних осіб

2201 Л Кредити під платіжні картки, які надані фізичним особам

2202 А Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на

поточні потреби 2205 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам па поточні потреби

За дебетом рахунків проводяться суми виданих кредитів. За кредитом - суми коштів, що надійшли в погашення заборгованості, та суми непогашеної в строк заборгованості. Аналітичний облік ведеться в картках особових рахунків для кожного позичальника окремо (Табл. 4.26).

Кредитні операції з векселями

Комерційний кредит є основою при формуванні кредитних відносин ринкової цивілізованої держави.

Комерційний кредит -- це відтермінування платежу за реалізовані товари або послуги одного підприємця іншому, це кредит у товарній формі, наданий продавцем покупцю.

Інструментом цього кредиту є комерційний вексель, у номінальну вартість якого входить ціна товару чи послуги та проценти за наданий кредит.

Об'єктами комерційного кредиту виступають товарний капітал і портфель послуг, суб'єктами -- агенти товарної угоди: постачальник (кредитор), платник (позичальник).

Споживчий кредит в інвестиційну діяльність і на поточні потреби

За призначенням споживчі кредити поділяються на:

* кредити на поточні потреби (у вигляді овердрафту чи кредитної картки, а також видачі коштів готівкою);

* кредити в інвестиційну діяльність (див. Рис. 4.17).



Рис. 4.17- Об'єкти кредитування фізичних осіб в інвестиційну діяльність

Комерційні банки України кредитують населення, розробляючи свої положення про споживчий кредит.

Кредити надаються на комерційній основі при дотриманні всіх принципів кредитування в межах кредитних ресурсів банків.

Розміри кредитів визначаються, виходячи з вартості послуг та товарів, що є об'єктами споживчого кредитування. Процентна ставка залежить від ринку позикових капіталів, облікової ставки НБУ, процентної ставки, що нараховується при формуванні банком кредитних ресурсів.

Питання, пов'язані з видачею кредитів населенню, вирішуються на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з банком за місцем постійного проживання, за винятком кредитів на будівництво і купівлю житлових будинків, які видаються за місцем забудови чи місцезнаходженням будинку.

Кредити на будівництво, капітальний ремонт, Споживчий купівлю житлових будинків, садових будиночків надаються в розмірі 75% їх кошторисної вартості в межах розмірів, що встановлюються банками України залежно від рівня цін, на термін, що не перевищує 10 років. Для одержання кредиту позичальник подає такі документи:

* індивідуальна заява;

* паспорт або документ, що його заміняє;

* довідка з місця праці (пенсіонер -- пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;

* документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);

* документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;

* інші документи, які вимагають банки, щоб зменшити кредитний ризик.

№ П/П	Назви рахунків і зміст операцій	Сума Дт	Кт
1	2	3 4
1.	а) Кредит па поточні потреби видасться готівкою: Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам па поточні погреби № 2202 Банкноти і монети в касі банку № 1001 б) Оприбутковане строкове зобов'язання: Інші цінності і документи № 9819 Контррахунок № 9910	XXX XXX XXX XXX
2.	Нараховані проценти в кіпці звітного періоду: Нараховані доходи № 2208 Процентні доходи №6042	XXX XXX
3.	а) Якщо кошти для погашення кредиту надійшли готівкою: Банкноти і монети в касі банку № 1001 Інші короткое: рокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2202 б) Одночасно погашаються нараховані доходи: Банкнот і монети » касі банку № 1001 Нараховані доходи за кредитом, які надані фізичним особам на по І очні погреби № 2208	XXX XXX XXX XXX
4.	Кредит, якщо вчасно не погашений, перераховується на активним балансовий рахунок простроченої заборгованості: Прострочена заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби № 2207 Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам па поточні потреби № 2202	XXX	XXX
2	Сума кредиту може видаватися готівкою за видатковим касовим ордером: Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоения землі № 2210 Банкноти і монети в касі банку № 1001	XXX	XXX
3.	Сума кредиту може перераховуватися власникам для оплати боргу позичальника при купівлі житлового будинку, садового будиночка тощо: Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі № 2211 Контррахунок № 1200	XXX	XXX
4.	Суми коштів, що надійшли на погашення заборгованості, обліковуються за кредитом рахунків 221 групи. Одночасно позичальник сплачує проценти за користування кредитом, які обліковуються згідно з принципом нарахування, а) Нараховані проценти за звітний період: Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам № 2218 Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність фізичним особам № 6043 б) На основі приходного касового ордера сума кредиту погашається готівкою: Банкноти і монети в касі банку № 1001 Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі -сума боргу №2211 в) Погашається готівкою сума нарахованих процентів: Банкноти і монети в касі банку № 1001 Нараховані доходи за кредитами № 2218	XXX XXX XXX	XXX XXX XXX

Уперше консорціумний кредит використали у внутрішній банківській практиці США в XIX столітті, а в післявоєнні роки XX століття вони закріпились на євроринку.

Консорціумні кредити не є самостійною формою, тому базуються на всіх принципах банківського кредиту, змінюється лише механізм акумуляції кредитних ресурсів і спосіб надання.

Розрізняють два види консорціумних кредитів: відкритий і клубний.

Відкритий консорціумний кредит характерний тим, що залучаються вільні кредитні кошти всіх бажаючих банків консорціуму.

Клубний -- виникає тоді, коли в склад кредиторів входить обмежене, наперед визначене коло банків -- учасників консорціуму.

Для консорціумних кредитів характерні великі розміри (до кількох мільярдів доларів), порівняно тривалі терміни (у середньому 7 - 10 років), численний склад кредиторів (за кордоном -- до кількох сотень), кілька позичальників.

При наданні консорціумних кредитів банками-менеджерами (організаторами кредитного процесу) є, як правило, найбільш могутні банки, які володіють досвідом проведення великомасштабних операцій, значним впливом на ринку капіталів, достатнім штатом кваліфікованих працівників. Менеджером може бути й один банк, який веде переговори з позичальником, забезпечує мобілізацію кредитних коштів, укладає кредитну угоду.

Загальними підходами при організації консор-ціумної кредитної угоди є:

* надійність позичальника й експертиза проекту, що фінансується;

* можливість одержання згоди інших банків консорціуму взяти участь у кредитуванні;

* чітке визначення терміну кредиту, порядку видачі і погашення його;

* чітке визначення валюти кредиту;

* детальний аналіз фінансового стану та інвестиційних планів позичальника;

* методи страхування кредитних ризиків.

Процентна ставка за кредит враховує попит і пропозицію кредитних ресурсів на ринку, термін і величину кредиту, ступінь кредитного ризику.

Документальне оформлення та надання кредиту консорціумом має кілька варіантів:

* кредитна угода здійснюється за допомогою акумуляції вільних ресурсів тільки в окремому банку;

* загальна сума кредиту гарантується провідним банком і фінансування здійснюється залежно від потреби в грошах;

* гарантовані банками-учасниками квоти кредитних ресурсів змінюються за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумному кредитуванні.

Консорціумні кредити забезпечуються страховими зобов'язаннями, гарантіями.

При настанні термінів погашення кредиту позичальник повертає кредиторам не тільки суму боргу, проценти за нього, але всі витрати, які виникли в банків-учас.ників, пропорційно до їхньої ролі. Банк-менеджер одержує ще додаткову винагороду, що покриває його безпосередні витрати.

Розвиток консорціумних кредитів в Україні знаходить своє місце в економіці. Національний банк України затвердив Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування, і з травня 1996 року комерційні банки можуть об'єднуватись у консорціуми для надання великих кредитів.

На підставі процентної ставки банку за цю операціїо, сюди можна врахувати ще комісійні, дамно і порто.

Векселедержатель може звернутися з вимогою про платіж за векселем до банку-аваліста в таких випадках:

* при настанні строку платежу, якщо вексельне оплачений акцептантом;

* до настання строку платежу, якщо матиме місце відмова здійснення акцепту чи з трасата банкрутства акцептанта чи трасанта.

Банк зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він надав аваль, у таких випадках:

* якщо є відмова платника від платежу або акцепту;

* якщо трасат припинив платежі, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні, або в разі оголошення трасанта банкрутом.

Кошти за авальованим векселем перераховуються банком на поточний рахунок векселедержателя.

Особа, яка одержала платіж, має надати про це банкові розписку. Відшкодування коштів за авальа-ваним і оплаченим векселем банк може одержати шляхом оплати векселя платником, переврахузання векселя, продажу векселя тощо.

Гарантія на забезпечення оплати векселів мас бути складена в письмовій формі. Платіж здійснюється проти пред'явлення письмової вимоги платежу.

У гарантії банку повинні міститись такі-реквізити:

* повне найменування банку-гаранта;

* безумовне зобов'язання банку-гаранта про виплату гарантійної суми;

* сума гарантії;

* місце видачі гарантії;

* повне найменування позичальника (особи, від імені якої надається гарантія);

* повне найменування бенефіціара;

* посилання на угоду, на підставі якої видано гарантію;

* строк платежу;

* застереження про витрати.

Різновидом гарантійної послуги банку є надання акцептного кредиту векселедавцю. Кредитна угода оформляється з використанням переказного векселя. Юридична особа (клієнт банку) подає вексель до банку, останній його акцептує з умовою, що до настання строку платежу за векселем клієнт внесе в банк суму, необхідну для погашення векселя. Позичальник (векселедавець) може використати акцептований вексель як платіжний засіб, оплатити послуги та товари, оплатити свої зобов'язання перед Іншими кредиторами, подати його до врахування в інший банк.

Особливості консорціумного кредиту

Потреби інвестиційної сфери не можуть бути задоволені окремими комерційними банками через обмеженість їх власних коштів і складність залучення кредитних ресурсів для довгострокового фінансування, а також великої ймовірності кредитного ризику.

Усі ці проблеми вирішуються при створенні банківського консорціуму -- об'єднання банківських монополістів для здійснення кредитних, інвестиційних, комерційних операцій.

Консорціумні кредити видаються за рахунок об'єднання ресурсів банків -- учасників консорціуму і тим самим обмежуються ризики втрат у разі неплатежу позичальника для кожного банку.

Прострочена заборгованість обліковується на активному балансовому рахунку № 2217 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам». У дебет цього рахунку зараховується сума простроченого кредиту, яка списується на основі меморіального ордера з рахунків 221-ї групи. Після погашення простроченої заборгованості основна сума основного боргу повертається на відповідний рахунок 221-ї групи, де вона обліковувалася до прострочення платежу.

Пролонгація кредиту, який надано фізичній особі, може бути не більше ніж на 6 місяців. Сума пролонгованого кредиту зараховується на балансовий рахунок № 2216 «Пролонгована заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам».

Крім інвестиційних кредитів, установи комерційних банків надають населенню кредити на поточні потреби.

* придбання предметів тривалого користування; кредит

* оплати лікування; потреби

* відшкодування збитків від стихійного лиха, нещасного випадку;

* на непередбачувані обставини тощо. Кредит надається:

* повнолітнім дієздатним громадянам України за місцем постійного проживання;

* громадянам, які мають постійне джерело доходу;

* у національній валюті України;

* на строк не більше одного року;

* на суму, яка визначається залежно від платоспроможності клієнта або вартості застави.

Для одержання споживчого кредиту на поточні потреби позичальником подаються такі документи: індивідуальна заява; паспорт;

довідка з місця праці позичальника і поручителя; порука, затверджена нотаріально; документи, необхідні для визначення кредитоспроможності позичальника;

* інші документи, що вимагаються банками.

Кредитний договір і строкове зобов'язання оформляються після подання протоколу із засідання кредитного комітету. Порядок видачі і погашення кредиту здійснюється за загальними правилами споживчого кредитування, які розглянуто раніше.

Погашення кредиту здійснюється з власних коштів позичальника готівкою, переказами через підприємство зв'язку або перерахуванням'сум із заробітної плати, стипендії, пенсії на підставі доручення позичальника.

Готівку для погашення кредиту банки приймають за відповідними касовими документами, в яких сума основного боргу і процентів вказується окремо. Погашення заборгованості шляхом списання суми внеску із рахунку за вкладом здійснюється згідно з разовим дорученням позичальника в установленому порядку.

При несвоєчасній сплаті платежів сума кредиту перераховується на рахунок простроченої заборгованості, процентна ставка при цьому збільшується.

У разі, коли позичальник, не зважаючи на попередження, не погасить заборгованість, кредитний договір, строкове зобов'язання тимчасово передаються в нотаріальну контору для вчинення виконавчого напису, і після цього стягується борг без згоди позичальника. Банк на підставі рішення суду може реалізувати заставлене майно чи відшкодувати грошове зобов'язання з поручителя позичальника.

У Плані рахунків бухгалтерського обліку операції споживчих кредитування населення в інвестиційну діяльність обліковуються на рахунках 221-і групи «Кредити в інвестиційна діяльність, які надані фізичним особам»:

2210 А Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоения землі

2211 А Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі

2213 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоения землі

2214 А Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі

За дебетом цих рахунків проводяться суми кредитів, що видаються, а за кредитом -- суми, що надходять на погашення заборгованості, та суми непогашеної в строк заборгованості, яка списана на рахунок прострочених кредитів.

Аналітичний облік заборгованості за кредитом ведеться за кожним позичальником окремо на бланках особових рахунків.

Строкові зобов'язання обліковуються на позабалансовому рахунку № 9819 «Інші цінності і документи».

Після оформлення необхідних документів і підписання кредитного договору сума кредиту зараховується в дебет рахунків 221-ї групи «Кредити а інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам». За кредитом можуть бути різні рахунки, залежно від шляхів одержання коштів позичальником (Табл. 4.25).

Таблиця 4.25 Облік споживчих кредитів в інвестиційну діяльність

№ п/п	Назви рахунків та зміст операцій	Сума Дт	Кт
1	2	3	4
1.	Сума кредиту зараховується па поточний безпроцентний рахунок на основі меморіального ордера: а) Довгострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво й освоения землі № 2213 Поточні рахунки фізичних осіб № 2620 б) Сума строкового зобов'язання зараховується на позабалансовий рахунок: Інші цінності і документи № 9819 Контррахунок № 9910 в) Для подальших розрахунків позичальник подає відповідні документи (видатковий касовий ордер, доручення на безготівкове перерахування та ін.) і сума списується з поточного рахунку до повного використання кредиту: Поточні рахунки фізичних осіб № 2620 Банкноти і монети в касі банку № 1001 Кошти в розрахунках № 2622 Кредиторська заборгованість за прийняті платежі № 2902	XXX XXX XXX	XXX XXX XXX XXX XXX

Разом з тим, для одержання кредиту:

* на будівництво індивідуального житлового будинку позичальник подає завірений у встановленому порядку витяг із рішення місцевих органів влади про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений архітектором;

* на будівництво надвірних будівель - довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;

* на будівництво, капітальний ремонт садових будиночків -- довідку з правління садівничого кооперативу про членство в ньому;

* на придбання квартири в житловому кооперативі -- довідку про членство в житловому кооперативі.

Етапи кредитування при наданні споживчого кредиту ті ж, що і при будь-якому кредитуванні.

Рішення про видачу кредиту приймається на засіданні кредитного комітету і оформляється протоколом. Після одержання дозволу з позичальником укладається кредитний договір. У кредитному договорі вказують: статус обох сторін, мету і суму кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту, розмір процентної ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права та обов'язки обох сторін.

Кредитний договір укладається в 2-х примірниках на всю суму кредиту і на весь строк користування позикою, його підписують керівник банку та позичальник.

Банки при кредитуванні населення охоче приймають, як форму забезпечення, заставу майна позичальника. Майно, прийняте в заставу, має бути власністю клієнта і страхується за рахунок позичальника. Договір застави завіряється нотаріально. Заставити позичальник може будинок, що будується

чи купується, але з нотаріальної контори повинна надійти заборона про відчуження будинку іншій особі доти, доки не погаситься повністю борг і проценти за ним.

Формами забезпечення споживчого кредиту також можуть виступати: застава цінних паперів, емітованих банком, гарантія і порука іншої фізичної чи юридичної особи.

Для обліку споживчого кредиту в операційному відділі відкривається кредитний рахунок на підставі розпорядження кредитного відділу.

Видача кредиту здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування суми на поточний рахунок позичальника або оплати його розрахункових документів, перерахування коштів на поточний рахунок продавця квартири тощо.

Готівкою споживчий кредит видається на поточні потреби, а інвестиційний -- у виняткових випадках, при цьому контролюється його цільове використання. Погашення основного боргу і процентів за кредитом здійснюється позичальником у терміни, встановлені строковим зобов'язанням, що оформляється клієнтом при одержанні кредиту. Сума погашення повинна надходити в банк до 15 числа платіжного місяця погашення кредиту.

Перший термін платежу може встановлюватися наступного місяця після одержання кредиту або після закінчення строків освоєння при кредитуванні на будівництво, капітальний ремонт будівель тощо.

Розмір щомісячного платежу заборгованості розраховується як відношення суми кредиту до терміну користування ним за договором.

Проценти за користування кредитом погашаються, виходячи з фактичної суми процентів, розрахованих на залишок боргу за час користування кредитом, і погашаються щомісяця, одночасно з черговим платежем.

Размещено на Allbest.ru