Послуги банківських систем

Функції банківських систем на фінансовому ринку. Гроші як особливий товар, засіб обігу, платежу, нагромадження. Поняття кредиту та його класифікація. Види цінних паперів: акції, облігації, векселі та їх призначення. Особливості фінансового лізингу майна.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.10.2012
Размер файла 82,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Це є наслідком широкого використання в підприємницькій діяльності механізму комерційного кредитування. І якщо значні обсяги кредиторської заборгованості свідчать про відповідні обсяги фінансових ресурсів, що перебувають у тимчасовому розпорядженні підприємства, то значні обсяги дебіторської заборгованості -- про неможливість використання відповідної суми коштів. Кошти надходять у розпорядження підприємств лише в разі погашення дебіторської заборгованості.

Оскільки механізм комерційного кредитування є необхідною умовою функціонування підприємницьких структур в умовах сучасної ринкової економіки, проблема на сьогодні полягає не в погашенні в повному обсязі дебіторської заборгованості, а в ефективному управлінні. Гашення дебіторської заборгованості виникають у фірм, що знаходяться на етапі зростання: розширюють виробництво, займаються освоєнням нових видів продукції, шукають нові ринки збуту. Іноді фірми не можуть забезпечити своєчасне погашення дебіторської заборгованості і надходження коштів із-за різкого збільшення обсягів реалізації в кредит або надання кредитів покупцям на тривалий термін (наприклад, при експортних операціях).

У таких випадках фірми звертаються за допомогою до факторингових компаній, які спеціалізуються на торгових боргах, зокрема управляють боргами, викуповують їх, а також надають кредити під дебіторську заборгованість.

При управлінні боргами клієнта фірма-фактор здійснює управління рахунками-фактурами клієнта, веде бухгалтерський облік продажів, здійснює кредитний контроль та отримує борги. При цьому факторингова фірма не тільки поліпшує менеджмент підприємства, беручи на себе роботу адміністрації, а й знижує витрати клієнта на утримання управлінського апарату. Послуги фактора при обслуговуванні великих боргів досить дешеві й становлять від 0,7 до 2% купівельної вартості боргів клієнта.

Купуючи борги клієнта, фактор бере на себе ризики втрат за безнадійними боргами і здійснює страхування клієнта від збитків за безнадійний боргами. У більшості випадків фактор купує борги клієнта без права регресу. Це означає, що фактор не вимагає повернення своїх коштів, якщо борги клієнту не повертаються.

У разі кредитування клієнта під забезпечення дебіторської заборгованості факторингова фірма забезпечує надходження коштів клієнту авансом до моменту отримання боргів. Розмір кредиту визначається обсягом дебіторської заборгованості і, як правило, не перевищує 80% обсягу заборгованості. Так, якщо обсяг продажу в кредит клієнтом становить 100 000 гр. од. на місяць, фактор може надати кредит у розмірі 80 000 гр. од. При цьому на відміну від банківського кредитування не збільшується валюта балансу. В активах балансу сума дебіторської заборгованості зменшується на суму 80 000 гр. од., тоді як сума кредиторської заборгованості в пасивах не змінюється.

Кредитні послуги фактора ґрунтуються на оперативній інформації і на даних про дебіторів клієнта на відміну від банківського кредитування, яке виходить з попередніх даних про клієнта протягом кількох років. Крім того, фактори часто надають позики під забезпечення такими активами, які непридатні для банківського кредитування.

Підприємства -- клієнти факторингових фірм не тільки вирішують проблеми з управлінням дебіторською заборгованістю, а й отримують змогу своєчасно розраховуватися з постачальниками, підтримувати оптимальний рівень запасів та забезпечувати зростання підприємства за рахунок реалізації більшою мірою, ніж за рахунок додаткового капіталу.

Факторингові компанії переважно фінансують фірми, що швидко розвиваються. Для того щоб зменшити ризики в своїй діяльності до допустимого рівня, вони надають послуги підприємствам середніх розмірів, що працюють на ринку з низьким ризиком, продають продукцію вузького асортименту та мають невелику кількість клієнтів. При цьому віддається перевага підприємствам, у яких на одного дебітора не припадає значна частка загального обороту та несплачених боргів.

Досить часто факторингові фірми здійснюють страхування факторингових операцій, що гарантує їм захист від фінансових втрат у результаті невиконання зобов'язань постачальниками-боржниками.

Плата за факторингові послуги складається з плати за управління дебіторською заборгованістю, плати за кредитні операції та комісійної винагороди за обслуговування. Плата за управління дебіторською заборгованістю становить 0,1--1% річного обороту клієнта. Розмір процента за кредит установлюється на рівні ринкової процентної ставки за короткостроковими кредитами, збільшеної на 2-- 4% для компенсації ризику неповернення. Комісійна винагорода становить 0,5--3% від суми заборгованості (куплених розрахункових документів).

3.1. Перспективні напрямки розвитку фінансового ринку

Основні елементи фінансового ринку (ФР) в Україні (грошовий, кредитний, цінних паперів, фінансового капіталу) створювались паралельно з формуванням системи грошового обігу.

Джерела та напрямки залучення коштів на кредитному ринку були розглянуті вище. Перейдемо тепер до аналізу залучення коштів через “фіктивний” капітал першого порядку - цінні папери.

Ринок цінних паперів включає різні види акцій, облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів. Найбільш поширені тут державні облігації та акції корпорацій. Корпоративне фінансування, яке проводиться через емісію акцій, є на сьогоднішній день найбільш поширеним засобом залучення інвестицій в Україні (на початок 1997 р. акції складали 55% від загального обсягу цінних паперів, облігації - 12%)3). Аналіз 27 підприємств - емітентів акцій у 1 півріччі 1998 року показав, що метою випуску акцій були:

формування статутного фонду 40%

реконструкція чи розширення виробництва 30%

індексація ОФ 11%

реорганізація 11%

зміна виду чи номінальної вартості акцій 8%.

Для розміщення у реконструкцію чи модернізацію виробництва планувалось залучити (2 842,5 тис. грн.) Ніхто із емітентів акцій не користувався послугами торговців цінними паперами. Можна спрогнозувати, що сума залучених коштів буде нижче запланованої.

Однак, необхідно пам'ятати, що розширення обсягу акцій розпорошує право власника. Тому треба приділяти більше уваги ринку таких цінних паперів довгострокового фінансування, як облігації, особливо цільові облігації муніципалітету та підприємств. В Україні вже є перший досвід впровадження таких облігацій, але характерною ознакою цих емісій є низькі обсяги сплачення (наприклад, обсяг цільових облігацій ОДПЄЗ “Київоблтелеком” через рік (на 16.03.98р.) був сплачений на 14,4 %, не зважаючи на високі фінансові показники діяльності; обсяг облігацій місцевої позики Броварської Міської Ради (квітень 1998 року) сплачено на 50%). На нашу думку, головним чинником негативного ефекту тут є низька компетенція емітентів облігацій у розробці політики розміщення. Діяльність ринку цінних паперів зможе поширюватись за допомогою високо компетентних фінансових посередників та формування сприятливого податкового законодавства.

Ринок фінансових капіталів включає елементи трьох попередніх ринків, пов'язані з довгостроковим фінансуванням, і теоретично є головним елементом ФР в процесі трансформації заощаджень в інвестиції. Поки, на жаль, діяльність цього ринку в Україні практично не відображається на рівні інвестицій, про що свідчить тенденція постійного зниження капітальних вкладень.

Таким чином, розширення фінансового капіталу в нашій економіці носить в основному спекулятивний характер, і в разі, якщо тенденція розходження темпів розвитку фінансового та реального капіталу прийме затяжний характер, неминуче настане крах нинішнього фінансового псевдоринку.

Яку ж роль в цьому процесі виконують суб'єкти ФР - фінансові посередники (ФП)? Кошти фінансово-кредитних установ.

Біля двох третин щорічного обсягу інвестицій в США проходить через руки ФП. Саме завдяки їх діяльності розвивається ринок фінансових капіталів.

Класична реалізація діяльності цих інститутів в Україні могла б сприяти:

концентрації капіталів;

зростанню ефективності їх діяльності в якості елементів приватизації;

ефективному переміщенню капіталів між галузями народного господарства, стимулюючи діяльність підприємств;

залученню іноземного капіталу.

Однак, на сьогоднішній день, діяльність ФП на українському ФР має в основному негативні тенденції. Проаналізуємо, функціонування яких із них перспективно для України.

Найважливішими ФП як в Україні, так і в усьому світі є КБ. З них ведучу роль у розвитку ринків капіталів України грають інвестиційні банки. Однак, із 12 зареєстрованих в Україні інвестиційних банків довіру викликає лише “Промінвестбанк”. Інші або мають незначні пасиви, або зовсім недавно почали свою діяльність на українському ринку.

Можна спрогнозувати позитивний розвиток інвестиційних банків з участю іноземного капіталу, тому що закордонні інвестиційні банки принесуть сюди не тільки гроші, але й багатолітній досвід роботи.

Однак, як відзначалось раніше, більша частина грошової маси в Україні концентрується у населення, комерційні банки ж працюють в основному із коштами юридичних осіб. В світовій практиці залученням заощаджень населення займаються інвестиційні компанії (ІК) та інвестиційні фонди (ІФ). Як же на Україні?

У нас досить широко поширені інститути ІФ і ІК. Однак, головним і рішучим тут є той факт що в нашій країні ІФ і ІК, а також довірчі товариства чи трасти, на відміну від подібних західних інститутів, почали свій розвиток, головним чином, не завдяки зростанню доходів населення, а з метою сприяння процесу приватизації на основі залучення приватизаційних паперів. Таким чином, тільки закриті ІФ випустили інвестиційні сертифікати на суму 5 млн. грн. Однак, розглянемо якісні характеристики їх діяльності:

90% ІФ - закриті, тобто вони не зобов'язуються перед вкладниками викупляти інвестиційні сертифікати (95% ІФ США - відкриті). У той же час, за відомостями Фонду держмайна, саме закриті ІФ мають найбільшу питому вагу у структурі акумульованих приватизаційних паперів (60%) та більше 50% вкладень приватизаційних коштів серед усіх фінансових інститутів; лише 28% фінпосередників отримують дивіденди по придбаних акціях;

на сьогоднішній день ФДМУ анульована діяльність 183 ІФ та ІК;

діяльність багатьох закритих ІФ та взаємних фондів ІК припиниться найближчим часом;

викликає підозру фінансовий стан нині діючих ІФ та ІК: багато ІК мають активи від 2 до 5 млн.$, а статутний фонд - 30-100 тис. грн.;

як показав досвід їх діяльності, більшість не виконує свої функції інститутів спільного інвестування, а переслідує інтереси власного бізнесу.

Наступними ФП, розвиваючими свою діяльність в Україні, є страхові компанії (СК). Як і ІФ та ІК, вони також можуть залучати заощадження населення та вкладати їх в акції та облігації промислових корпорацій. Сьогодні в Україні зареєстровано 232 СК, але, тому що у населення немає довіри до страхового бізнесу (в 1996 р. страхові внески по особистому страхуванню склали 16,8% від усього обсягу доходів СК)6) ринок страхування України представлений в основном кептивними СК, крім того їх капітали незначні (у середньому баланси складають 2-3 млн. грн.). Майбутнє тут за крупними СК з високою концентрацією капіталу. Саме вони зможуть спрямувати свої активи на ринок фінансових капіталів.

Перші кроки на українському ФР роблять кредитні спілки. Специфічним родом діяльності, продиктованим платіжною кризою в Україні, стали операції кредитних спілок з векселями, в тому числі, погашення заборгованості своїх членів за електроенергію енергетичними векселями, значно зменшуючи обсяги цих платежів.

Таким чином, на сьогоднішній день, не дивлячись на велику кількість ФП в Україні, їх якісний склад не відповідає потребам нашої економіки. Тому без відповідного законодавства, контролю та підтримки з боку держави ФП в Україні не зможуть виконувати свої класичні функції, а будуть продовжувати розвиток фінансових пірамід. Їх діяльність стане корисною для нашої економіки, коли, з одного боку, вони зможуть запропонувати порівняно вигідні умови вкладення заощаджень населенню, а з іншого, на фондовому ринку їм буде запропонований широкий спектр довгострокових боргових зобов'язань різного ступеня ліквідності. Сприяти формуванню такого фондового ринку зможе грошовий етап приватизації, тому саме в цей період, можливо, намітяться позитивні тенденції в діяльності ФП в Україні.

Іноземні інвестиції. В ідеалі зовнішні внески повинні бути допоміжним чинником. У 1997 році їх обсяг був майже у двічі менший внутрішніх капітальних вкладень. Більшість іноземних інвестицій - це вклади до статутних фондів підприємств з іноземним капіталом (78% охоплених підприємств). Саме цей напрямок використання іноземних коштів (а не спекулятивні операції нерезидентів на фінансовому ринку) сприятливий для обох сторін. Але така політика іноземного інвестування можлива за умов фінансової стабільності у державі. Про це свідчать дані про зростання обсягів іноземних інвестицій у роки відносної фінансової стабілізації (за 1996-1997 роки зростання становить 2,8 рази).

Заощадження населення. Структурна криза народного господарства призвела до того, що, починаючи з 1995 року, у населення концентрується більша частина грошової маси. За різними оцінками ця сума становить 10-20 млрд.$, щорічно до 3 млрд.$ вивозиться за кордон.

Моніторинг розподілу населенням своїх доходів показує, що заощадження, які повертаються в економіку України, складають приблизно 10 % від загального їх обсягу, 90 % - це витрати на придбання іноземної валюти8). Таким чином, у нашій економіці сформувався відокремлений потік нейтральних грошей (НГ):

НГ=П+О+С+З+В,

де П - грошові заощадження населення, одержані за працю, але не внесені на рахунки в банки, не спрямовані на купівлю товарів;

О - гроші, одержані від підприємницької діяльності, але приховані від оподаткування;

С - пенсії, стипендії, спрямовані на заощадження і не внесені на особисті рахунки в банку;

З - гроші від наркобізнесу;

В - валютні заощадження, не спрямовані в економіку.

Наявність НГ в економіці України чітко просліджується з аналізу. Якщо детально розглянути нейтральні гроші по їх складових частинах - вони створюються (крім З) за рахунок недовіри населення і підприємців до українських грошей і відсутності гарантії держави на випадок їх обезцінення. Особливої уваги заслуговують валютні заощадження (В). Виступаючи як тверді гроші, вони практично гарантовані від дії інфляції і тому їх дуже тяжко залучити до готівкового обігу. Але в нинішніх економічних умовах, особливо з погляду на російську кризу, головною формою довгострокового накопичення населенням стане саме придбання іноземної валюти.

Можна запропонувати наступну модель залучення цих коштів в економіку. Це - створення страхового резервного фонду банківських валютних депозитів населення із гарантією з боку держави їх 100%-го повернення. При цьому НБУ може зобов'язати КБ зберігати частину залучених коштів в ОВДП в якості страхового резерву. Таким чином, ризик населення зменшиться, а держава зможе залучити в ОВДП кошти населення. На нашу думку, цей механізм набагато реальніший та ефективніший за спробу розміщення ОВДОП. Запрацює схема: дефіцит населення КБ НБУ державного бюджету народне господарство позитивно вплинуло б на довіру населення до фінансового ринку України створення незалежного Інформаційного центру з філіями у кожному регіоні.

Ринок цінних паперів включає різні види акцій, облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів. Найбільш поширені тут державні облігації та акції корпорацій.

Висновки

Грошовим ринком звичайно називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Фінансовий ринок забезпечує здійснення розрахунково-платіжних операцій між окремими суб'єктами і між країнами. Це було б неможливо без паперових грошей, чеків, кредитних карток.

Суб'єктами фінансового ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Усі ці операції можна розділити на три групи: з продажу грошей, з купівлі грошей і посередницькі.

Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі.

Розширення фінансового капіталу в нашій економіці носить в основному спекулятивний характер, і в разі, якщо тенденція розходження темпів розвитку фінансового та реального капіталу прийме затяжний характер, неминуче настане крах нинішнього фінансового псевдоринку.

Використана література

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”/ Відомості Верховної ради України №38 1991р.

Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”/ Відомості Верховної Ради України ;51 1996р.

Василик О.Д. Державні фінанси України. Навчальний посібники - К.: Вища школа, 1997.

Василик О.Д., С.А. Буковинський, К.В. Павлюк. Баланс фінансових ресурсів та витрат держави./ Фінанси України 1996 №1 с.23-31.

Діденко С.І. Фінанси України. Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1996р.

Думинко А. Розвиток ринку муніципальних цінних паперів./ Економічна Україна 1997. №7.с.28-29.

Матринюк М.В. Формування ресурсів комерційними банками України./ Фінанси України 1996 №2.

Мозговий О.М. Фондовий ринок України./ Фінанси України 1996 №6 с.51-57.

Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави: суть, склад, структура./ Фінанси України 1996 №2 с.16-24.

Сало І.В. Фінанси України в умовах перехідної економіки./ Фінанси України 1996 №1 с.32 -37.

Кузнєцова Н.С., Козарук У.Р. Ринок цінних паперів в Україні - К.: Юрінком Інтер, 1998 - 528с.

Лішиков В.М. Методологічні принципи аналізу суті ринку в цілому та України зокрема./ Фінанси України 1998. №3.

Бурмака М.О. Регулювання фондового ринку України./ Фінанси України 1998 №11 с.78.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика корпоративних цінних паперів. Особливості формування ринку акцій. Корпоративні облігації, фактори формування ринку державних цінних паперів. Емісійна діяльність на фондовому ринку. Фінансові послуги, що надаються банківськими установами.

    контрольная работа [24,3 K], добавлен 08.10.2013

  • Поняття та класифікація цінних паперів. Сутність ринку цінних паперів та його учасники. Основні напрямки аналізу акцій в Україні. Особливості діяльності та динаміка курсу акцій ВАТ "Укрнафта". Перспективи розвитку ринку цінних паперів на Україні.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 18.01.2010

  • Ринок цінних паперів: структура, учасники, види цінних паперів. Аналіз ринку цінних паперів України. Діяльність ЗАТ "ІТТ-інвест" на ринку цінних паперів. Шляхи залучення вільних коштів за допомогою ринку цінних паперів.

    курсовая работа [48,2 K], добавлен 30.03.2007

  • Теоретичні основи функціонування і регулювання ринку цінних паперів. Сутність ринку цінних паперів, функції, структура та суб’єктний склад. Характеристика корпоративних цінних паперів. Особливості похідних цінних паперів. Ринок цінних паперів в Україні.

    курсовая работа [637,7 K], добавлен 07.11.2008

  • Поняття цінного паперу та історія розвитку. Особливості правого регулювання цінних паперів, як об’єктів цивільних прав. Ознаки, класифікація, види цінних паперів. Фондова біржа та удосконалення системи регулювання ринку цінних паперів.

    дипломная работа [89,7 K], добавлен 25.09.2006

  • Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал. Випущені акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Фондова біржа, елемент ринкової інфраструктури. Поняття, суб'єкти, класифікація. Види операцій. Розвиток фондових бірж в Україні.

    лекция [31,5 K], добавлен 13.07.2008

  • Схеми побудови автоматичних банківських систем в банківських установах. Характеристика систем "Операційний день КБ" та "Валютний день КБ". Функції Національної електронної системи платежів, її програмно-технічне забезпечення. Міжбанківські розрахунки.

    контрольная работа [163,5 K], добавлен 19.04.2010

  • Економічна сутність цінних паперів та їх роль в умовах ринкової економіки. Методологія обліку цінних паперів на Україні. Порівняльний аналіз методики обліку цінних паперів на Україні з зарубіжними аналогами. Економічна оцінка операцій з цінними паперами.

    курсовая работа [121,4 K], добавлен 19.02.2003

  • Цінні папери та їх значення в банківських розрахунках, можливість їх використання як кредитного знаряддя. Класифікаційні ознаки для віднесення цінних паперів до різних портфелів. Інвестиційна політика як основа управління портфелем цінних паперів банку.

    контрольная работа [14,4 K], добавлен 26.07.2009

  • Місце і роль ринку цінних паперів у сучасній ринковій економіці. Структура ринку цінних паперів та механізм його функціонування. Організація фондової біржі і біржові операції. Проблеми та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні.

    курсовая работа [62,9 K], добавлен 19.02.2003

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.