Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

(Кафедра економіки та менеджменту)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Банківська операція

Варіант № 7

Виконала :

Студентка IV курсу

Групи К-9-08-Б1-ЩА(4,6з)

Настояща Т.П.

2012р.

План

1. Організаційно-правові форми банків

2. Кредитна картка, як форми споживчого кредиту.

3. Особливості інвестиційного кредитування та його види

4. Задача:

Рента сплачується щопiвроку протягом 20 рокiв iз заборгованiстю з рiчною виплатою 1 000 грн. Ефективна ставка вiдсотка становить 5 % рiчних у першi 12 рокiв i 6 % рiчних, що конвертуються щоквартально впродовж останнiх 8 рокiв. Пiдрахуйте ренту, накопичену через 20 рокiв.

5. Задача:

Iнвестор платитиме по 100 грн на початку кожного року протягом 20 рокiв i через 20 рокiв пiсля першого внеску отримає накопичену суму. Протягом перших п'яти рокiв банкiвський вiдсоток дорiвнює 8 % на рiк, протягом наступних семи -- 6 %, в останнi вiсiм рокiв -- 5 %.

Обчислiть розмiр накопиченої суми та рiчний банкiвський вiдсоток для всієї операції.

1. Організаційно-правові форми банків

1. Банки створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

2. Учасниками банку можуть бути юридичні особи та громадяни, резиденти і нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

3. Забороняється використовувати для формування статутного фонду банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, кошти, одержані в кредит та під заставу, а також збільшувати статутний фонд банку для покриття збитків.

4. Банки мають право створювати банківські об'єднання, види яких визначаються законом, а також бути учасниками промислово-фінансових груп. Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання.

5. Умови та порядок створення, державної реєстрації, ліцензування діяльності та реорганізації банків, вимоги щодо статуту, формування статутного та інших фондів, а також здійснення функцій банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність. Законодавство про господарські товариства та про кооперацію поширюється на банки в частині, що не суперечить цьому Кодексу та зазначеному закону.

1. Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Як встановлено частиною 2 статті 6 Закону «Про банки і банківську діяльність», законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить зазначеному Закону.

2. Частина 2 коментованої статті визначає коло суб'єктів, які можуть бути учасниками банку залежно від його організаційно-правової форми. Це юридичні особи та громадяни, резиденти і нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Закон «Про банки і банківську діяльність» вимагає, щоб власники істотної участі у банку (істотна участь - це пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи) мали бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан, розуміючи під діловою репутацією сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та акціонерів (пайовиків), які набувають істотної участі у банку, встановлюються Законом «Про банки і банківську діяльність» і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Не можуть бути учасниками банку юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

3. Статутний капітал банку формується відповідно до вимог частини 3 коментованої статті, Закону «Про банки і банківську діяльність», законодавства України та установчих документів банку.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше:

1) для місцевих кооперативних банків - 1 мільйона євро;

2) для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, -З мільйонів євро;

3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, - 5 мільйонів євро. Забороняється використовувати для формування статутного фонду банку: а) бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення; б) кошти, одержані в кредит; в) кошти, одержані під заставу. Статутний капітал не повинен формуватися з непідтвердже-них джерел.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено. Частина 3 статті 336 ГК забороняє збільшувати статутний фонд банку для покриття збитків.

4. Частина 4 коментованої статті встановлює право банків створювати банківські об'єднання, види яких визначаються законом, а також бути учасниками промислово-фінансових груп.

Відповідно до статті 9 Закону «Про банки і банківську діяльність» банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Порядок отримання дозволу на створення банківського об'єднання та порядок його державної реєстрації встановлені Положенням про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань, затвердженим постановою правління Національного банку України від 31 серпня 2001 р. [212]

Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед своєю власною назвою вказують назву банківського об'єднання.

Учасники банківського об'єднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та дотриманням умов укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.

Банківське об'єднання зобов'язане публікувати в офіційних друкованих виданнях - газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» інформацію про створення банківського об'єднання за визначеною Національним банком України формою, про зміни в ньому та про припинення його діяльності, а також консолідовану звітність за обсягами та за формою, встановленими Національним банком України.

Учасники банківського об'єднання несуть відповідальність за зобов'язаннями інших його учасників відповідно до укладеного між ними договору.

Банківське об'єднання ліквідується за рішенням його учасників або з ініціативи Національного банку України за рішенням суду в разі якщо діяльність такого банківського об'єднання суперечить антимонопольному законодавству України або загрожує інтересам вкладників банків чи стабільності банківської системи. Ліквідація банківського об'єднання не припиняє діяльності банків - його учасників.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.

Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.

Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків - членів асоціації (спілки).

5. Умови та порядок створення, державної реєстрації, ліцензування діяльності та реорганізації банків, вимоги щодо статуту, формування статутного та інших фондів, а також здійснення функцій банків встановлюються Законом «Про банки і банківську діяльність».

Національним банком України прийнято ряд нормативно-правових актів, що конкретизують положення ГК і Закону «Про банки і банківську діяльність» в частині створення, державної реєстрації та функціонування банків, зокрема: Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень [212], Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій [18.7], Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями [154] тощо.

Законодавство про господарські товариства та про кооперацію поширюється на банки в частині, що не суперечить ГК та Закону «Про банки і банківські діяльність».

2.Карткові кредити

За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем в 2006 році Україна переживала бум видачі кредитних карток і обсяг їх зріс до 8 млн. штук. Механізм надання таких кредитів де що відрізняється від вищеназваних так, як в багатьох випадках для отримання такого кредиту клієнт повинен мати певну кредитну історію, або мати зарплатну картку. Продукт розрахований на споживачів, які вже мали відносини з банкам, тобто, мають постійний дохід. Тому сума, яку банки обіцяють видати у формі такого кредиту становить від 100 $ до 15000 $ . Але якщо викреслити з цього об ` єму кредитні картки під зарплатний проект та кредитні картки в додаток до депозиту то «справжні» кредитні картки мало чим відрізняються від вищезгаданих програм.

Дуже рідко банки пропонують всі три програми одночасно, тому аналіз зроблено на домінуючих програмах різних банків. Результати наведені в Таблиці 2.

Таблиця 2. Характеристика та переваги кредитних продуктів для фізичних осіб

Продукт	Переваги
1	2
Кредитування фізичних осіб на придбання автомобілів (первинний ринок)	-- постійно діючі акції 8 кредитування певних марок автомобілів;-- можливість кредитування під 0 % участі власними коштами (за умовами дії акції);-- можливість вибору позичальником умов кредитування -- строк, процентна ставка, участь власними коштами (відповідно до встановленої шкали);-- можливість вибору позичальником посередника (автодилера, нотаріуса, страхової компанії);-- забезпеченням кредиту виступає автомобіль, що купується;-- страхування автомобіля на весь період кредитування;-- вигідні процентні ставки на нове авто від 15,2 % у грн, від 11,2 % у дол. США, від 9,8 % в євро
Кредитування фізичних осіб н придбання автомобілів (вторинний ринок)	-- можливість вибору позичальником умов кредитуваннястрок, процентна ставка, участь власними коштами (відповідно до встановленої шкали);-- можливість вибору позичальником посередника (автодилера, нотаріуса, страхової компанії, незалежного експерта);-- забезпеченням кредиту виступає автомобіль, що купується;-- страхування автомобіля на весь період кредитування;-- вигідні процентні ставки на нове авто від 18,6 % у грн, від 14 % у дол. США, від 18 % в євро
Кредитування фізичних осіб ні придбання товарів довготривалого користування	-- можливість кредитування під 0 % участі власними коштами (за і умовами дії акції);-- забезпеченням кредиту виступає товар, що купується;-- відсутність необхідності нотаріального посвідчення договорів;-- відсутність (у визначених випадках) необхідності страхування товару, що купується в кредит;-- дуже низькі процентні ставки 21,6 % у грн;-- участь власними коштами 10 %;-- зручний строк кредитування до 2 років (включно)
Кредитування фізичних осіб -- працівників підприємств та організацій	-- спрощена процедура отримання кредиту;-- можливість отримання кредиту без зазначення конкретного напряму використання кредитних коштів;-- відсутність необхідності пошуку забезпечення за кредитом -- забезпеченням виступає порука підприємства;-- відсутність необхідності нотаріального посвідчення договорів;-- вигідна процентна ставка 20 % у грн;-- участь власними коштами 20 %;-- -- зручний строк кредитування до 3-х років (включно)
Кредитування фізичних осіб на поточні потреби під поруку фізичних осіб	-- спрощена процедура отримання кредиту;-- відсутність авансового платежу;-- можливість отримання кредиту без зазначення конкретного напряму використання кредитних коштів;-- забезпеченням кредиту виступає порука фізичних осіб;-- вигідна процентна ставка 21,5 % у грн;-- без участі власними коштами 0 %;-- зручний строк кредитування до 1-го року (включно)
Споживче кредитування фізичних осіб під заставу майнових прав на вклад	-- спрощена процедура отримання кредиту;-- можливість кредитування в національній та іноземній валютах (дол., євро) незалежно від валюти вкладу;-- відсутність перевірки цільового використання кредитних коштів при кредитуванні строком до 3-х років;-- відсутність необхідності пошуку забезпечення по кредиту: забезпеченням кредиту виступають майнові права на депозитний вклад;-- вигідна процентна ставка + 3 % від депозитної ставки, якщо валюти тотожні, + 4 % від ставки за депозитом, якщо валюти відмінні;-- без участі власними коштами 0 %;-- зручний строк кредитування до 16-ти років
Кредитування фізичних осіб на оплату послуг у сфері туризму і подорожей	-- спрощена процедура отримання кредиту;-- відсутність необхідності нотаріального посвідчення договорів;-- можливість негайно скористатися послугами в сфері туризму та подорожей, а витрати погашати поступово протягом строку кредитування;-- строк кредитування до 11-ти місяців (включно);-- вигідна процентна ставка 21,5 % у гра;-- участь власними коштами 20 %
Загальні переваги кредитних продуктів	-- економність (захист від інфляції і від розтрати своїх заощаджень);-- оперативність (швидкість прийняття рішення і видачі кредиту);-- динамічність (постійно діючі акції з кредитування);-- планування витрат (щомісячна схема погашення кредиту дозволить витрачати порівняно невеликі суми (кожний наступний місяць сума платежу зменшується), а можливість довгострокового погашення -- уникнути зайвих витрат);-- прогнозованість (процедура оформлення кредиту -- прозора, а умови повернення позики -- наперед визначені в часі та в сумі);-- зручність (можливість погашення платежів за кредитом у будь-якій установі ВАТ "Кредобанк" на території України, а також з будь-якого іншого банку, в тому числі з-за кордону);-- інформаційна підтримка (за допомогою інформаційного центру, що працює цілодобово, зможете отримати консультацію з будь-якого питання стосовно авто-кредиту)

Банківське споживче кредитування

Споживчий кредит -- кредит, який надається як у національній, так і в іноземній валютах фізичним особам -- резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Суб'єктами споживчого кредитування є фізичні особи (позичальники)" а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи (ломбарди, пункти прокату тощо). Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад, торговельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.

Об'єктом кредитування є витрати, пов'язані з задоволенням поточного попиту населення, в тому числі придбання товарів в особисту власність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру на будівництво та підтримання нерухомого майна.

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов'язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид кредиту відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб'єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб'єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем -- підвищенню життєвого рівня населення.

Залежно від цільового призначення споживчі кредити поділяють на:

-- інвестиційні;

-- для купівлі товарів та сплати послуг;

-- на розвиток підсобного господарства;

-- цільові кредити окремим соціальним групам;

-- на нецільові споживчі потреби;

-- чекові;

-- банківські кредитні картки.

Характеристику окремих кредитних продуктів для фізичних осіб ВАТ "Кредобанк" наведено в табл. 2:

До інвестиційних належать кредити на кооперативне житлове будівництво, придбання, реконструкцію, капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, садових будиночків, благоустрій садових ділянок, дач.

Гострота житлової проблеми розширює сферу застосування та зростання обсягів кредитів, що надаються на індивідуальне житлове будівництво, як одну з можливостей її вирішення. Значну роль у розширенні житлового будівництва та задоволенні зростаючих потреб населення в житлі відіграє житлова кооперація" членам якої може бути надано кредит для придбання кооперативної квартири.

Наступна група об'єднує кредити для придбання окремих споживчих товарів або сплати послуг розстрочку платежів за товари довгострокового користування, прокат деяких предметів споживання.

До кредитів на розвиток особистих підсобних господарств відносять позики на купівлю сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, купівлю посадкового матеріалу, фруктових дерев, добрив.

Новим у споживчому кредиті є чековий кредит та банківські кредитні картки. Надання чекового кредиту пов'язано з наявністю рахунку. Це може бути звичайний поточний рахунок у банку. Між кредитором та позичальником передбачається обумовлене завчасно автоматичне надання кредиту в момент вичерпання залишку коштів на рахунку. Такі позики можуть погашатися або в процесі надходження на рахунок грошових коштів (вкладів) або спеціальними внесками позичальника. Можуть використовуватися картки гарантування чеків для ідентифікації клієнта.

Інший вид чекового кредиту базується на застосуванні спеціального чекового рахунку та спеціальних банківських чеків. Ці чеки можуть мати особливу форму та код, що забезпечує ідентифікацію при їх обробці в банку. Вкладник отримує позику, як тільки чек надходить у банк для проведення за рахунком. Позичальник виписує чек проти суми виділеного йому чекового кредиту. Чекове кредитування пов'язане з великими витратами і для банку, і для споживача й легко піддається контролю. Чековий кредит надається тільки після звернення позичальника в банк, який повинен оцінити кредитоспроможність заявника.

Особливо швидкими темпами розвиваються банківські продукти з використанням новітніх технологій, наприклад, таких, як кредитні картки.

Кредитна картка -- це іменний грошовий платіжно-розрахунковий банківський документ, який використовують для надання споживчого кредиту. Використання кредитних карток виражає економічні відносини між трьома суб'єктами:

1) банком;

2) власником картки;

3) торговельною організацією.

Власники кредитних карток постійно отримують інформацію про залишок ліміту кредитування за нею і, відповідно, про необхідність продовження кредиту.

Пластикова картка з виділеними символами, видана банком покупцеві, служить для торговельної організації свідченням того, що банк гарантує відкриття кредиту власнику цієї картки. Картка надається клієнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцій з банком задовільний. За кожною карткою встановлюється ліміт, який може бути змінено в той чи інший бік залежно від режиму використання картки ВТ власником. Кредитні картки застосовують і при сплаті за послуги. Використання кредитних карток полегшує надання споживчих кредитів.

Строки надання споживчих кредитів різноманітні. Зі загальної суми споживчих кредитів значна частина -- це короткострокові кредити. Деякі з них видаються з розстрочкою платежу. Довгострокові кредити видаються на інвестиційні цілі. Банк може надавати споживчі кредити безпосередньо позичальникам (прямі кредити), що звертаються в банк за позикою, або через посередників (торговельну організацію, пункт прокату).

Отже, споживчий кредит є засобом задоволення різних потреб населення. Він може надаватися лише в грошовій формі. У країнах з ринковою економікою споживчий кредит, як зручна та вигідна форма обслуговування населення, відіграє велику роль в економіці країни. Тому він піддається активному регулюванню з боку держави. Регулювання здійснюється як на етапі надання кредиту, так і на етапі його використання.

Кредитування споживчих потреб населення здійснюється майже всіма банками України при дотриманні тих же принципів, що й при кредитуванні юридичних осіб:

-- строковості;

-- повернення;

-- цільової спрямованості;

-- платності;

-- забезпеченості.

Банки переважну більшість споживчих кредитів надають під забезпечення. Це означає, що у формі носія гарантії повернення позики виступає застава майна або майнових прав. Формою забезпечення кредитів може виступати майно, що належить позичальнику на правах власності або делегування права власності, на яке, згідно з чинним законодавством, може бути накладено стягнення. Застава повинна забезпечити не лише повернення самої позики, а й виплату відповідних процентів та штрафів, передбачених договором. Коли позичальник неспроможний виконати свої зобов'язання, банк має право продати заставне майно і за рахунок реалізованих коштів задовольнити свої вимоги.

Процес споживчого кредитування містить кілька етапів, кожен з яких відображає якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:

-- попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

-- розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв'ю з майбутнім позичальником;

-- оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику, пов'язаного з видачею кредиту;

-- підготовка кредитного договору (структурування кредиту) та його підписання;

-- контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Для отримання кредиту та оформлення кредитного договору (додаток 4) позичальник подає до установи банку перелік таких документів:

1. Заявку на одержання кредиту (за формою банку) -- додаток 5.

2. Паспорт громадянина України (пред'являє).

3. Довідку про присвоєння єдиного коду платника податків (ідентифікаційного коду).

4. Довідку з місця роботи зі зазначенням посади, терміну роботи на цьому місці, отриманої суми доходу в розрізі останніх 12 місяців, за підписами директора, головного бухгалтера та завірену печаткою підприємства.

5. Для приватних підприємців -- свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, копію патенту на здійснення підприємницької діяльності та довідку з податкової інспекції за місцем проживання про доходи підприємця як фізичної особи. При сплаті єдиного податку -- довідку про сплату податку за останні 3 облікові періоди (копії платіжних доручень).

6. Рахунок-фактуру на придбання товару (послуги), проектно-кошторисну документацію (у разі одержання кредиту на оплату будівельних, ремонтних послуг).

7. Страховий поліс (заяву на страхування) для одержання кредиту на оплату страхових послуг та інші документи, що підтверджують обсяги та вартість наданих послуг.

3. Особливості інвестиційного кредитування та його види

В умовах розвитку ринкових відносин, необхідності створення нових і модернізації діючих виробничих потужностей особливої актуальності набувають проблеми і перспективи розширення інвестиційної діяльності і використання інвестиційного кредиту як джерела інвестування.

Інвестиційні кредити - це кредити, які надаються для технічного переоснащення підприємств, придбання обладнання, устаткування, на реконструкцію, будівництво та для реалізації інших інвестиційних проектів.

Згідно із Законом України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. До інвестиційних цінностей належать: 1) грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; 2) рухоме й нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); 3) майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; 4) сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених як технічна документація, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); 5) права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, устаткуванням, а також інщі майнові права; 6) інші цінності. [1]

Інвестиційні проекти та позичальники, які отримують інвестиційні кредити, повинні відповідати критеріям прийнятності й вимогам фінансових установ, що надають довгострокові ресурси. Умови кредитування узгоджуються з установами, які надають цільові ресурси.

Інвестиційні кредити можуть передбачати фінансування капіталовкладень та нормативного обігового капіталу. У цьому випадку позика розподіляється на дві частини з визначенням конкретних умов надання і повернення позикових коштів по кожному з цих напрямів.

Однією з умов надання кредитів на фінансування інвестиційних проектів, як правило, є участь підприємства в мінімальній сумі 30 % вартості інестиційного проекту.

Для інвестиційних кредитів термін кредитування залежить від терміну окупності інвестиційного проекту. Умови та терміни погашення інвестиційних кредитів встановлюються на підставі розрахунків поданих, позичальником у бізнес-плані, перевіреному і узгодженому з банком.

Класичною формою самофінансування інвестицій у країнах з розвинутою економікою є власні засоби корпорацій у вигляді нерозподіленого прибутку й амортизації, що доповнюються емісією цінних паперів і кредитом, отриманим з ринку позичкового капіталу.

Однак досить рідко фірма, що вирішила реалізувати капіталомісткий інвестиційний проект, здатна обійтися власними фінансовими ресурсами. З метою одержання необхідних їй ресурсів вона може звернутися у різні фінансові інститути (банки, страхові компанії) за одержанням інвестиційного кредиту.

Основні способи та форми інвестиційного кредитування наведені в таблиці 1.

Таб. 1. Види та форми інвестиційного кредитування

Вид кредитування	Класифікаційна ознака	Форми кредитування
Проектне кредитування	Розподіл ризику	З частковим регресом на позичальника.
		З повним регресом на позичальника.
		Без регресу на позичальника.
Банківські інвестиційні кредити	за забезпеченням	забезпечені заставою
		гарантовані
		незабезпечені (бланкові).
	за ризиком	стандартні
		кредити з підвищеним ризиком
	За методами надання	Разові кредити
		кредитні лінії
		гаранійні
	за строками погашення	Кредити, що погашаються одноразовим платежем
		Кредити, що погашаються частковими платежами
		Кредити, що погашаються достроково
		Кредити, що надаються з регресією платежів
		Кредити, що погашаються після закінчення обумовленого періоду
	Особливі форми кредитування	Форфейтинг
		Лізинг
Державне інвестиційне кредитування	Боргове фінансування	Кредит державних установ
		Розміщення боргових зобов'язань
		Іноземне кредитування під гарантії Уряду
	Пільгове фінансування	Урядовий пільговий кредит
		Інвестиційний податковий кредит
		Пільгове інноваційне кредитування
	Субсидування	Дотування
		Гранти
		Субвенції
		Спонсорство
		Донорство
Інвестиційне кредитування на консорційних засадах	Об'єднання капіталу підприємств	Створення стратегічних альянсів
		Створення спільних підприємств
		корпоратизація
	Непряме залучення капіталу	Франчайзинг
		Іжиніринг

банк кредитування споживчий інвестиційний

Важливим принципом належності кредитів до інвестиційних є те, що вони спрямовані не на задоволення поточних потреб або на придбання уже створеної вартості, а на забезпечення подальшого збільшення вартості за рахунок будівництва, реконструкції, модернізації, тобто створення нових потужностей сфери виробництва та обігу. До інвестиційного кредитування не можуть належати кредити, спрямовані на фінансування тимчасових потреб підприємств у обігових коштах.

При кредитуванні інвестиційних об'єктів сфери бізнесу терміни кредитування зазвичай визначаються часом реалізації проекту, введення його в дію і майбутніми доходами від його експлуатації. Однак погашення кредиту може бути здійснено і значно раніше за рахунок доходів від інших видів діяльності суб'єкта, що кредитується. Через це період кредитування не можна однозначно вважати класифікаційною ознакою.

Суттєвою особливістю інвестиційного кредитування є те, що право на об'єкт інвестування закріплене за позичальником і після реалізації інвестиційного проекту і розрахунку з банком-кредитором банк не вправі заявляти про право на цей об'єкт як на свою власність. Однак якщо об'єкт, що інвестується, є предметом застави (або іншою формою забезпечення банківського кредиту), то право власності може перейти до банку за невиконання позичальником розрахунків за договором. Якщо в заставу передано інше майно, то за некредитоспроможності позичальника стягнення буде накладено саме на нього, а не на об'єкт інвестування. При цьому останній тільки за банкрутства підприємства може перейти до кредитора у складі майна, спрямованого на погашення заборгованості перед банком або іншими кредиторами. Необхідно зазначити, що збереження права власності на об'єкт інвестування, що фінансується шляхом кредитування, є важливою перевагою для підприємців.

У загальному вигляді відмінності інвестиційного кредитування від портфельних банківських інвестицій наведено у поданій нижче таблиці.

До сьогодні в Україні фактором, що стримує інвестиційне кредитування, були високі процентні ставки. Однак неминучий процес їх поступового зниження у міру стабілізації фінансового ринку і входження у фазу економічного зростання приведе і до значного підвищення попиту на фінансування інвестиційної діяльності шляхом банківського кредитування. Процентні ставки за інвестиційними кредитами у закордонній банківській практиці у більшості випадків трохи вищі за ставки за іншими видами кредитування через закладену премію за підвищений ризик, зумовлений тривалістю терміну реалізації проекту. В Україні рентабельність більшості інвестиційних проектів нижча за рівень процентних ставок, за якими банки готові видати кредит. При кредитуванні великих інвестиційних проектів позичкові кошти залучаються на тривалий термін, сума нарахованих процентів за який може становити значну величину, і навіть перевищити обсяг кредитування. У результаті інвестиційний кредит для багатьох підприємств є недоступним. У свою чергу кредити, видані для придбання товару, оплати товарно-матеріальних цінностей, забезпечують окупність вкладів, що фінансуються, у більш короткий термін через високу обіговість позикових коштів.

4. Задача

Рента сплачується щопiвроку протягом 20 рокiв iз заборгованiстю з рiчною виплатою 1 000 грн. Ефективна ставка вiдсотка становить 5 % рiчних у першi 12 рокiв i 6 % рiчних, що конвертуються щоквартально впродовж останнiх 8 рокiв. Пiдрахуйте ренту, накопичену через 20 рокiв.

Вiдповiдiь:

Щопiвроку сплачується по 500 грн. Знайдемо i(2), що вiдповiдає ефективнiй рiчнiй ставцi 5 %. Маємо

1 + i(2)/2

2 = 1,05, звiдки

i(2) = 1,04939 %. Сума, отримана за першi 12 рокiв, конвертується щопiвроку зi ставкою i(2)/2 до кiнця 12-рiчного термiну. Потiм всю суму, отриману за 12 рокiв, буде 32 рази конвертовано за ставкою (1 + 0,06/4).

Кожнi 500 грн, отриманi в наступнi 8 рокiв, конвертуватимуться до кiнця термiну кожнi чверть року за ставкою (1 + 0,06/4). Розглянувши окремо доданки, що вiдповiдають виплатам за першi 12 рокiв, та виплатам за наступнi 8 рокiв, обчислюємо шукане значення:

500 (1 + 0,06/4)32

X23

k=0

h

1 + i(2)/2

ik

+ 500

X15

k=0

(1 + 0,06/4)2k =

= 500 · 1,01532 1,02469524 ? 1

0,024695

+ 500 ·

1,01532 ? 1

1,0152 ? 1

= 36 044,55

5. Задача

Iнвестор платитиме по 100 грн на початку кожного року протягом 20 рокiв i через 20 рокiв пiсля першого внеску отримає накопичену суму. Протягом перших п'яти рокiв банкiвський вiдсоток дорiвнює 8 % на рiк, протягом наступних семи -- 6 %, в останнi вiсiм рокiв -- 5 %.

Обчислiть розмiр накопиченої суми та рiчний банкiвський вiдсоток для всiєї операцiї.

Відповідь: Накопичена сума дорiвнює

100

1,085 + 1,084 + . . . + 1,08

1,067 · 1,058+

+100

1,067 + 1,066 + . . . + 1,06

1,058+

+100

1,058 + 1,057 + . . . + 1,05

= 3 724,77 грн.

Для шуканого вiдсотка i маємо рiвнiсть

100

s20| = 100(1 + i)

(1 + i)20 ? 1

= 3 724,77.

У лiвiй частинi рiвностi маємо неспадну функцiю вiд i; вiдповiдне єдине i визначимо послiдовними наближеннями, тобто i = 5,6 %.

Размещено на Allbest.ru