Размещено на http://www.allbest.ru/

Система недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Кусом ¹ , проект реформування

Зміст

Вступ

1. Розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення

1.1 Недержавне пенсійне забезпечення в Росії

1.2 Недержавне пенсійне забезпечення в Україні

1.3 Форми НПФ

1.4 Історія НПФ СПАС

2. Останні законодавчі акти в сфері недержавного пенсійного забезпечення

2.1 Закон «Про страхування»

2.2 Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»

2.3 Декрет «Про довірчі товариства»

3. Майбутнє системи недержавного пенсійного забезпечення

Додаток 1. Вибіркове опитування страхових компаній

Вступ

недержавний пенсійний страхування

У лютому 1997 року було створено робочу групу з питань пенсійної реформи, до якої увійшли в основному представники державних установ. На робочу групу покладався аналіз існуючої системи пенсійного забезпечення в Україні і розробка проектів законів, необхідних для її реформування. Протягом наступних п'яти місяців з членами робочої групи тісно співпрацювали представники міжнародних організацій-донорів включно з контракторами АМР компаніями Кемонікс/ПАДКО, Гарвардським інститутом міжнародного розвитку, Світовим Банком, ТАСІС та іншими організаціями. На початку травня в санаторії Конча Заспа під Києвом відбувся десятиденний семінар з питань пенсійної реформи. Робоча група підготувала окремі законопроекти про обов'язкове державне пенсійне страхування, недержавне пенсійне страхування, систему індивідуального обліку пенсійних внесків ² та загальну пенсійну програму. Законопроекти були подані до Кабінету Міністрів у червні. В серпні Кабінет Міністрів ухвалив законопроекти 17 вересня 1997 р. подав їх до Верховної Ради, де вони й чекають на розгляд.

Під час обговорень робоча група вивчала роль недержавних пенсійних фондів в Україні. Деякі організації наголошували на необхідності запровадження в Україні загальної системи недержавного пенсійного забезпечення, в той час як інші розглядали недержавні пенсії лише як доповнення до державних. В цьому звіті подано історію і аналіз системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні ³ та відповідних законодавчих і нормативних актів. Брак даних у документі пояснюється небажанням керівників недержавних пенсійних фондів надавати інформацію про діяльність цих фондів. В контексті даного звіту недержавним пенсійним фондом вважається юридична особа, що має ліцензію на проведення діяльності в сфері пенсійного забезпечення з використанням недержавних фінансових ресурсів ⁴ . Як пояснено дані, договори пенсійного страхування можуть укладатися з організаціями, що називаються недержавними пенсійними фондами, а також зі страховими компаніями, трастами та іншими організаціями. В цьому звіті, якщо не вказано інше, під недержавним пенсійним фондом йдеться про будь-яку юридичну особу, що може укладати договори пенсійного страхування. Вкладником може бути юридична або фізична особа, що має право отримувати виплати за договором недержавного пенсійного страхування.

1. Розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення

1.1 Недержавне пенсійне забезпечення в Росії

У системі недержавного пенсійного забезпечення України використано досвід впровадження аналогічних систем Росії та країн Балтії. Законодавчу базу недержавного пенсійного забезпечення в Росії було створено Указом Президента Єльцина №1077 від 16 вересня 1992 року, хоча росіяни мали змогу укладати договори недержавного пенсійного страхування й раніше ⁵ . Після виходу Указу Президента в Росії були створені органи нагляду за діяльністю НПФ, в тому числі Управління недержавних пенсійних фондів та Асоціацію недержавних пенсійних фондів. Уряд Росії видав також указ про утворення спеціальної Інспекції недержавних пенсійних фондів при Міністерстві соціального захисту, яка встановила порядок реєстрації і ліцензіювання НПФ та інші вимоги. В результаті на початку 1995 року в Росії сформувалася система недержавного пенсійного забезпечення. У травні 1996 року в 60 регіонах Росії було зареєстровано понад 400 НПФ. За станом на 1 січня 1997 року активи російських недержавних пенсійних фондів становили 3 трлн рублів. Договори недержавного пенсійного страхування уклали понад 1,5 млн громадан Росії, а виплати за цими договорами отримали понад 130 тис росіян ⁶ .

1.2 Недержавне пенсійне забезпечення в Україні

Кількість НПФ в Україні

Систему недержавного пенсійного забезпечення в Україні було започатковано в 1992 році, коли кілька громадських організацій, трастів та акціонерних компаній оголосили про заснування НПФ з метою доповнення існуючої системи державного пенсійного забезпечення ⁷ . Більшість НПФ засновувалися в Києві, Харкові та Одесі. Пізніше філії НПФ були відкриті й в інших містах України. У 1995 році кількість НПФ в Україні зросла до 21 ⁸ .

В одній з газетних публікацій було сказано, що "за деякими джерелами в середині 1996 року в Україні налічувалося близько 40 НПФ", приблизно половина з яких працювала в Києві, решта - у великих промислових містах ⁹ . Серед найбільших НПФ слід згадати СПАС (Київ), Добробут (Київ), Pension Mutual, Печерський (Київ), ПФ банку Україна (Київ), Укоопспілка (Київ), Європейський (Харків), Народний ПФ банку Україна (Одеса) та Обегір (Харків) ¹⁰ . Статутний капітал НПФ становив 20-30 тис грн. Кількість вкладників НПФ в Україні на початку 1996 року оцінювалася на рівні 500-700 тис, а сума активів НПФ - майже в 1,5 млн доларів США. ¹¹

Автор іншої статті стверджує, що у 1996 році в Україні було 30 НПФ (включно зі страховими компаніями, що займалися пенсійним страхуванням), і що 40 відсотків НПФ (точна кількість не вказувалася) займалися не пенсійним страхуванням, а комерційною діяльністю чи взагалі не працювали ¹² . У цій статті йдеться також про те, що від 40 до 50 відсотків існуючих НПФ рано чи пізно припинять свою діяльність ¹³ . Дослідники спробували дістати перелік всіх існуючих НПФ ¹⁴ , але виявили, що такий перелік просто не існує через відсутність закону, який би регулював діяльність і ліцензіювання діяльності НПФ. НПФ України вказані в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ відповідно до їхнього статусу (наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю, трастова компанія тощо) ¹⁵ . Оскільки існує кілька шляхів заснування НПФ (відповідно, вони можуть мати різні коди), з'ясувати справжню їхню кількість в Україні практично неможливо.

Ігор Соломатін, директор Асоціації на підтримку розвитку недержавного соціального страхування ¹⁶ , повідомив, що за даними Державної податкової адміністрації в липні 1997 словосполучення "пенсійне забезпечення" згадувалося в назвах 76 організацій. Проте назви організацій не завжди віддзеркалюють те, чим вони насправді займаються. Пан Соломатін посилається на дослідження Податкової адміністрації, яке виявило, що з цих 76 організацій пенсійним забезпеченням фактично займалися менше 20. Він пояснює брак повних статистичних даних про діяльність НПФ, таких як кількість НПФ, обсяги надходжень, платежів, кількість отримувачів виплат та інших показників відсутністю спеціальної установи, відповідальною за регулювання роботи всіх НПФ ¹⁷ .

1.3 Форми НПФ

Як правило, НПФ є товариствами відкритого типу, заснованими фізичними та/або юридичними особами - приватними підприємствами та державними установами ¹⁸ . НПФ в Україні можуть засновуватися в формі:

· спеціалізованих недержавних пенсійних фондів;

· організацій, для яких пенсійне страхування не є основним видом діяльності, в тому числі некомерційних, неприбуткових і громадських організацій, доброчинних організацій і фондів;

· страхових компаній, що надають послуги по "додатковому пенсійному страхуванню".

Більшість НПФ засновувалися як товариства, де акціонерами могли бути як фізичні, так і юридичні особи. Страхові компанії, трасти та громадські організації також створювали пенсійні програми ¹⁹ . В деяких випадках НПФ є складовою частиною організації, юридичний статус якої є комбінацією кількох юридичних форм. Наприклад, СПАС є недержавною громадською організацією, що одночасно виконує доброчинні функції і є частиною групи, яка розробляє нові пенсійні програми в Україні ²⁰ .

Організаційна структура та порядок роботи були неоднакові у різних пенсійних фондах. Нерідко вони покладалися на допомогу з боку впливових осіб або організацій. Наприклад, СПАС було засновано в 1994 році за сприяння Української ради миру і таких компаній як Учтехприлад, Аналітприлад та ін. У той час головою Української ради миру був Олесь Гончар, якого потім змінив Леонід Кравчук, колишній Президент України. Інші організації, які бажали заснувати НПФ, натрапляли на ряд перешкод і були змушені відмовитися від цих намірів ²¹ .

Більшість НПФ (включно зі СПАСом) пропонували пенсійні плани з внесками фіксованих розмірів. Окремі фонди (зокрема Оберіг) укладали договори з гарантованими мінімальними платежами (аналогічні пенсійним планам з виплатами фіксованих розмірів) ²² . Взагалі фонди можна поділити на дві групи:

1. фонди, які укладають договори довічної пенсії як додаткової до державної пенсії, за якими пенсія виплачується після досягнення встановленого державою віку виходу на пенсію;

2. фонди, що укладають договори, за якими пенсії виплачуються одноразово або щомісячно чи щоквартально ²³ .

Звичайно фонди вкладали пенсійні кошти в:

· банківські депозити;

· страхові поліси;

· цінні папери (здебільшого державні облігації);

· спільні інвестиційні проекти ²⁴ .

Кошти фондів передавалися також третім сторонам для інвестицій.

Крім згаданих вище фондів окремі підприємства засновували свої власні фонди. Проте оскільки такі фонди як правило не реєструвалися, інформація про них обмежена ²⁵ . Звичайно фонди підприємств створювалися керівництвом підприємств, об'єднаннями або групами акціонерів приватизованих підприємств. На практиці кошти фондів підприємств часто використовуються керівництвом підприємств для інших (непенсійних) потреб підприємств. Сьогодні фонди підприємств складають незначну частку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

Постанова №491/95-ВР

У серпні 1994 року недержавна організація - Організація сприяння недержавній системі пенсійного забезпечення почала розробку першого законопроекту про недержавну систему пенсійного забезпечення в Україні з метою створення законодавчої бази недержавних пенсійних фондів. Законопроект було подано до Верховної Ради у 1994 році, де він активно обговорювався. Ряд міністерств вніс пропозиції щодо поліпшення законопроекту. В листопаді 1995 року Кабінет Міністрів утворив Комісію по перевірці діяльності трастових компаній та інших небанківських установ. Кабінет Міністрів також видав указ, яким Пенсійному Фонду України (та відповідним міністерствам) наказувалося підготувати і подати до Верховної Ради проект закону про недержавні пенсійні фонди ²⁶ .

Протягом другої половини 1995 року недержавний пенсійний фонд Оберіг (з головним офісом у Харкові і філією в Києві) припинив всі операції, і всі його кошти "просто зникли". Оберіг було засновано роком раніше. З усіх НПФ в Україні Оберіг обіцяв найвигідніші умови вкладання коштів (1900% доходу на внески). З ним уклала пенсійні угоди найбільша кількість громадян - приблизно 200 тисяч. Уряд України провів слухання і утворив комісію для вивчення ситуації з НПФ, зокрема з фондом Оберіг. Побоюючися зловживань у використанні пенсійних коштів і враховуючи, що чимало НПФ в Росії та Україні збанкрутували, 22 грудня 1995 року Верховна Рада прийняла Постанову №491/95-ВР про заборону недержавним небанківським установам залучати кошти громадян ²⁷ . При цьому їх зобов'язали повністю виконати зобов'язання за вже укладеними договорами.

Після виходу цієї постанови більшість організацій, що раніше укладали договори пенсійного страхування, припинили свою пенсійну діяльність, змінили вид діяльності або оголосили себе банкрутами. Ряд великих фондів і страхових компаній тимчасово припинили пенсійну діяльність, інші, такі як СПАС, Pension Mutual, Пенсійний Фонд Міжбанківського союзу, страхова компанія Оранта - припинили відкриття нових пенсійних рахунків і продовжували обслуговування клієнтів за пенсійними договорами, укладеними раніше. За словами директора Печерського НПФ Владислава Орлова НПФ не дозволяється укладати нові договори до прийняття нового закону про НПФ ²⁸ . В результаті НПФ практично згорнули свою діяльність ²⁹

Історія НПФ СПАС ілюструє вплив Постанови №491/95-ВР на діяльність недержавних пенсійний фондів в Україні.

1.4 Історія НПФ СПАС

НПФ СПАС було засновано в грудні 1994 року як недержавну організацію рядом приватних компаній та Українською Радою миру. (Докладнішу інформацію про НПФ СПАС вміщено в додатку 2.) Статутний капітал становив 20 млрд крб. СПАС спирався на досвід НПФ Росії, балтійських і західних країн. Протягом 1995 року СПАС встановив відносини з Пенсійний Фондом України, Інститутом геронтології, рядом медичних установ і численними іноземними і міжнародними доброчинними організаціями. Він також співпрацював з представниками пенсійних фондів США у створенні спільної пенсійної програми. Крім впровадження інших проектів СПАС створив пенсійні програми для підприємств і громадян. В кінці 1995 року персонал фонду налічував 40 працівників і планував розширити свою діяльність.

На той час СПАС займався:

· розподілом гуманітарної допомоги ³⁰ ;

· впровадженням спеціальних пенсійних програм для ветеранів, що фінансувалися доброчинними організаціями;

· створенням спеціальних пенсійних програм для кількох підприємств і спеціальної пенсійної програми для громадян.

СПАС розробляв свої пенсійні програми виходячи з досвіду впровадження аналогічних програм західними пенсійними фондами. Згідно з умовами пенсійних договорів громадяни робили щомісячні внески фіксованого розміру. СПАС інвестував 95 відсотків надходжень, решта - 5 відсотків - використовувалася на покриття адміністративних витрат. Виплати за договорами здійснювалися після досягнення вкладниками пенсійного віку. Вкладники могли також закрити свої рахунки до досягнення ними пенсійного віку, але при цьому вони підпадали під дію спеціальних положень ³¹ . Окремі положення регулювали управління коштами у випадку смерті вкладника до досягнення ним пенсійного віку. Крім пенсійних програм СПАС надавав своїм клієнтам й інші послуги - медичні консультації та лікування.

Після виходу Постанови №491/95-ВР СПАС фактично припинив свою фінансово-пенсійну діяльність через відсутність необхідної законодавчої бази. Сьогодні в СПАСі працює лише троє. СПАС не укладає нових договорів, але виконує свої зобов'язання за договорами, укладеними до виходу згаданої постанови. Представники СПАСа повідомили, що фонд має пенсійні зобов'язання перед 40 громадянами (виплати коштів почнуться у 1998 році), а також перед працівниками трьох підприємств. СПАС не збирається впроваджувати нові пенсійні програми до прийняття пенсійного законодавства.

2. Останні законодавчі акти в сфері недержавного пенсійного забезпечення

З огляду на сказане вище сьогодні надзвичайно важко визначити статус НПФ в Україні, тому що майже всі пенсійні програми або призупинені, або скасовані. Хоча закон "Про недержавні пенсійні фонди", проект якого зараз розглядається, ще не введено в дію (див. наступний розділ), положення інших прийнятих нещодавно законів суттєво вплинули на систему недержавного пенсійного забезпечення.

2.1 Закон «Про страхування»

"Пенсійне страхування" (недержавні пенсії, що доповнюють державні пенсії), що його пропонували страхові компанії, були єдиним видом недержавних пенсій, згаданим в Законі України "Про пенсійне забезпечення" 1991 року ³² . В Законі України "Про страхування" №85/96-ВР, прийнятому Постановою Верховної Ради 7 березня 1996 року, сказано, що цей вид страхування є добровільним і виконується за договором, укладеним між страхувальником і застрахованою особою ³³ . Сьогодні пенсійне страхування, що його надають страхові компанії у царині страхування життя, є очевидно найрозвинутішою системою недержавного пенсійного забезпечення. Втім кількість страхових компаній, що укладають договори пенсійного страхування поки що надто мала (див. далі).

Пенсійне страхування розглядається як один з видів страхування життя ³⁴ . Страхові компанії мають відповідати, крім загальних страхових вимог, таким додатковим вимогам, встановленим Законом України "Про страхування":

1. страхування життя (і пенсійне страхування) має бути єдиним видом діяльності страхової компанії ³⁵ . Страхувальники, які мають спеціальну ліцензію на здійснення цього типу страхування, не можуть укладати договори інших типів страхування ³⁶ ;

2. страхування життя і пенсійне страхування підпадають під спеціальні класифікаційні правила, встановлені Тимчасовою методикою формування резервів із страхування життя, затвердженою Наказом Укрстрахнагляду №75 від 27 жовтня 1995 р.;

3. застрахована особа може отримати перший платіж за договором страхування не раніше, ніж через три роки після сплати першого внеску ³⁷ ;

4. додаткові вимоги до компаній, що пропонують цей вид страхування, встановлені також Листом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю "Про деякі питання стосовно діяльності страхових організацій".

Пенсійне страхування регулюється як правилами страхування, так і договором страхування, укладеним між страхувальником і застрахованою особою відповідно до статей 15 і 16 Закону України "Про страхування" ³⁸ . Контроль страхової діяльності покладається на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю ³⁹ .

Незважаючи на те, що у сфері страхування була створена певна законодавча база, недержавні страхові компанії все ще неохоче займаються пенсійним страхуванням. Головний бухгалтер одного з регіональних відділень страхової компанії Оранта зауважив, що "пенсійне страхування невигідне і спричиняє лише головний біль". Ситуація погіршується тим, що закони обмежують фінансову та інвестиційну діяльність страхових компаній, що займаються страхуванням життя. Цим пояснюється вкрай недостатня кількість страхових компаній, що укладають договори пенсійного страхування ⁴⁰ .

Для того, щоб отримати достовірні дані про існуючі страхові компанії, дослідники зателефонували у п'ятнадцять найбільших страхових компаній ⁴¹ і запитали, чи здійснюють вони недержавне пенсійне страхування. Сьогодні жодна з них не займається цим видом страхування. (Див. перелік страхових компаній, куди телефонували дослідники, у додатку 1.) У телефонних розмовах дослідники також запитували про прибутковість цього виду страхування та про кількість застрахованих осіб і розміри виплат за договорами страхування. Ніхто не згадував про прибутковість і, як і очікувалося, жоден з респондентів не захотів повідомити ні про розміри надходжень від внесків за договорами страхування життя і пенсійного страхування, ні про застрахованих осіб і розміри виплат. Виходячи з результатів дослідження та фактичної економічної ситуації в Україні, дослідники вважають, що нині програми недержавного пенсійного страхування впроваджують лічені страхові компанії.

За словами Галини Третякової, заступника голови Союзу страхових компаній України, залучення на тривалий період коштів для фінансування недержавних пенсійних програм можливе лише за налагодження співробітництва між банками і страховими компаніями. Під час зустрічі з членами Союзу Віктор Пинзеник, тодішній Перший Віце-Прем'єр України, сказав, що Верховна Рада може прийняти закон, яким будуть запроваджені податкові стимули для страхових компаній, що здійснюють страхування життя і вкладають 100 відсотків надходжень у державні облігації ⁴² .

Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» (див. нижче) ⁴³ передбачає податкові стимули для компаній, які надають послуги по страхуванню життя, передбачені. У статті 7.2.2 Закону сказано, що страхові компанії, що здійснюють страхування життя, звільняються від сплати податку на валовий дохід від страхової діяльності (натомість інші страхові компанії сплачують 3 відсотки) ⁴⁴ .

Крім того стаття 7.2.4 цього закону встановлює додаткові умови страхування життя. Так, період дії договору страхування життя або пенсійного страхування не може бути меншим за 120 місяців, а для осіб старших 50 років - меншим за 60 місяців (до 2003 року). У випадку розірвання договору страхування з сум внесків стягується прибутковий податок в розмірі 6%.

2.2 Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»

Введений 22 травня 1997 року в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» ⁴⁵ дозволяє підприємствам відкривати індивідуальні пенсійні рахунки на своїх працівників у банках, уповноважених Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України ⁴⁶ .

Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає також звільнення від оподаткування пасивних доходів НПФ, що мають статус неприбуткових організацій, і оподаткування інших НПФ за номінальною ставкою 30 відсотків ⁴⁷ . Стаття 7.11 цього закону забороняє використання доходів і активів таких неприбуткових організацій їхніми засновниками для інших цілей (за винятком заробітної плати і виплат за соціальним забезпеченням).

Хоча положення Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» у певних межах дозволяє підприємствам відкривати пенсійні плани на своїх працівників, навряд чи така практика набуде широкого розповсюдження до прийняття відповідних законів.

2.3 Декрет «Про довірчі товариства»

Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» №23 від 17 березня 1993 року (опублікований у газеті Урядовий кур'єр 1 квітня 1993 року) ⁴⁸ - інший законодавчий акт у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Він визначає умови укладання довірчих угод між власником майна і довіреною особою. Довірчі операції, визначені статтею 4 цього декрету, можуть включати різні види діяльності по відношенню до громадян, в тому числі заощадження й інвестування внесених ними коштів з наступною виплатою цих коштів через визначений угодою період часу ⁴⁹ . Довірчі угоди можуть бути схожі на пенсійні угоди, що їх укладають громадяни. Аналогічною може бути й схема виплат за цими угодами.

Довірчі операції можуть виконуватися довірчими операціями ⁵⁰ і комерційними банками на підставі доручень довірителів ⁵¹ . Довірча діяльність регулюється багатьма положеннями, в тому числі положеннями про управління накопиченням коштів. Загальний контроль за довірчими товариствами здійснюється Державною податковою адміністрацією і, в окремих випадках, Фондом державного майна, Національним банком і Державною Комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В листопаді 1996 року Кабінет Міністрів України передав до Верховної Ради Проект Закону України «Про довірче управління майном» ⁵² . Багато хто вважає цей законопроект кращим за попередній декрет Кабінету Міністрів. Він жорстко регулює діяльність довірчих товариств, особливо порядок формування статутного капіталу і резервного фонду. Цей закон також створює спеціальний орган нагляду за діяльністю довірчих товариств - Державний комітет у справах нагляду за страховою діяльністю.

3. Майбутнє системи недержавного пенсійного забезпечення

Відсутність спеціальних законів про недержавні пенсії, обмеження, накладені іншими законами та економічна нестабільність призвели до занепаду системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні ⁵³ . Послуги по недержавному пенсійному страхуванню може надавати обмежена кількість організацій, та й ті вважають цю діяльність неприбутковою.

Майбутнє системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні у значній мірі залежить від прийняття законів про недержавні пенсії ⁵⁴ . Очікується, що до початку березневих виборів до Верховної Ради буде подано ряд проектів законів про недержавне пенсійне забезпечення. Сьогодні найважливішим з них є проект Закону «Про недержавні пенсійні фонди», розроблений робочою групою з питань реформування пенсійної системи і схвалений Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів подав цей законопроект до Верховної Ради 17 вересня 1997 року ⁵⁵ .

Найважливішими є такі його положення.

· Право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах, визначених цим Законом, мають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства ⁵⁶ .

· Недержавний пенсійний фонд (пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має ліцензію на право провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення.

· Недержавні пенсійні фонди залежно від їх засновників та учасників проводять свою діяльність як корпоративний пенсійний фонд або як відкритий пенсійний фонд ⁵⁷ .

· Корпоративний пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, який створено юридичною особою-роботодавцем або групою юридичних осіб-роботодавців (за винятком випадків, передбачених цим Законом) і учасниками якого є лише громадяни, що перебувають чи перебували у трудових відносинах з цим роботодавцем (роботодавцями), або громадяни за певною професійною ознакою ⁵⁸ .

· Відкритий пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновниками якого є будь-які юридичні особи і учасниками якого можуть бути будь-які громадяни незалежно від місця та характеру їх роботи ⁵⁹ .

Законопроект визначає, що пенсійний фонд має право встановлювати мінімальний розмір внеску за певним пенсійним планом. В той же час максимальний розмір внеску не обмежується ⁶⁰ . Законопроект скасовує або змінює ряд попередніх обмежень на фінансування. За цим законом до пенсійних активів можуть належати лише:

· кошти на рахунках у банківських установах;

· державні цінні папери України;

· державні цінні папери іноземних держав;

· акції та облігації іноземних емітентів, які відповідно до законодавства можуть перебувати в обігу на фондовому ринку (за винятком акцій, що розміщуються під час заснування акціонерних товариств);

· акції та облігації українських емітентів, які відповідно до законодавства можуть перебувати в обігу на фондовому ринку (за винятком акцій, що розміщуються під час заснування акціонерних товариств) ⁶¹ .

До пенсійних активів не можуть належати:

· цінні папери, емітентами яких є засновники або вкладники недержавного пенсійного фонду, а також їх афілійовані особи;

· цінні папери, емітентами яких є компанії з управління активами, депозитарії недержавного пенсійного фонду, страхові організації, з якими пенсійним фондом укладено договір страхування довічної пенсії, а також їх афілійовані особи;

· ф'ючерсні, форвардні контракти, будь-які інші фінансові активи ⁶² .

Згідно з цим законом державна реєстрація та ліцензування діяльності недержавних пенсійних фондів здійснюється інспекцією недержавних пенсійних фондів, а порядок державної реєстрації пенсійних фондів та видачі їм ліцензій встановлюється Кабінетом Міністрів України ⁶³ . Законопроект обумовлює також вимоги до органів нагляду, вимоги до реєстрації і обліку, зміст пенсійних договорів.

Проект програми пенсійної реформи в Україні спрямовано в основному на поліпшення системи державного пенсійного забезпечення в Україні. В програмі відсутні положення про розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення. Наприклад, в програмі сказано, що однією з цілей пенсійної реформи є сприяння розвитку недержавних пенсійних фондів і розробка професійних, територіальних і галузевих пенсійних систем за рахунок внесків роботодавців і працівників ⁶⁴ .

Таким чином прийняті останнім часом закони мали незначний вплив на систему недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Сьогодні поки що передчасно прогнозувати кількість підприємств, які відкриють в банках пенсійні рахунки на підставі положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"». Закон «Про недержавні пенсійні фонди» має бути прийнятий в тій чи іншій формі, щоб вдихнути життя в систему недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Крім того необхідно прийняти низку додаткових законів і положень для вирішення ряду питань, не розглянутих в законопроекті, особливо в сфері нагляду за діяльністю пенсійних фондів. З огляду на нинішні проблеми системи державного пенсійного забезпечення (мізерні пенсії - середній розмір пенсії становить 49 грн або 26 доларів на місяць ⁶⁵ , заборгованість по пенсіях), НДФ можуть, за умови прийняття необхідних законів, посісти важливе місце у пенсійному забезпеченні населення. Проте, навіть якщо буде створено необхідну законодавчу базу, добровільні вкладення коштів у НПФ у найближчому майбутньому стримуватимуться недовірою громадян до таких фондів і браком вільних коштів у населення. Зі сказаного вище випливає висновок про те, що необхідно докласти значних зусиль для того, щоб недержавні пенсії стали важливою і невід'ємною складовою частиною всієї системи пенсійного забезпечення в Україні.

Додаток 1. Вибіркове опитування страхових компаній

Дослідники телефонували до перелічених нижче київських страхових компаній і запитували, чи надають (чи надавали коли-небудь) вони послуги по пенсійному страхуванню. Вибір страхових компаній для опитування проводився за ймовірністю того, що вони здійснюють пенсійне страхування. У вибірку не включалися компанії, що здійснюють лише певні види страхової діяльності (наприклад, медичне страхування, страхування автотранспортних засобів тощо). Переважна більшість респондентів відповіла, що пенсійне страхування непопулярне в Україні. Очевидно Оранта - єдина компанія, що укладала договори пенсійного страхування (сьогодні вона не здійснює цей вид страхування).

Размещено на Allbest.ru