Банківське кредитування капітальних інвестицій підприємств харчової промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Банківське кредитування капітальних інвестицій підприємств харчової промисловості України

У статті досліджено динаміку обсягів та структури капіталу молокопереробних підприємств України. Проаналізовано показники кредитоспроможності молокопереробних підприємств як передумови залучення позикового банківського капіталу.

The article investigates the volume and structure of Ukrainian dairy factories capital. An analysis of solvency indicators as the necessary prerequisites to attract bank loans was held.

Ключові слова: банківські кредити, фінансування капітальних інвестицій, молокопереробні підприємства, інноваційний розвиток.

кредит капітал молокопереробний україна інвестиція

Актуальність дослідження. Позиковий капітал відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування підприємств, зокрема при фінансуванні капітальних інвестицій. Залучення позикових коштів дозволяє значно розширити можливості підприємств щодо інноваційного оновлення виробництва на основі зростання обсягу капіталу. В умовах обмеженості власних фінансових ресурсів підприємств харчової промисловості важливого значення для розвитку виробництва набувають кредитні ресурси, акумульовані на фінансовому ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням кредитного забезпечення інвестиційної діяльності підприємств присвячені публікації провідних вчених В. Гейця [1], Б. Луціва [2], В. Прядка [3], В. Базилевича [4]. Значний внесок у дослідження вказаних питань внесли А. Пересада, Л. Примостка, М. Крупка, І. Бланк. Б. Луців і Т. Стецишин зазначають, що банківські інвестиції відіграють провідну роль у досягненні високих темпів економічного зростання [2, с. 67]. В. Прядко і Н. Островська взагалі визначають кредитний ринок як “єдиний спосіб відродження економіки і стимулювання виробництва” [3, с. 76]. Проте зазначені фахівці розглядають окреслену проблему з точки зору фінансових інститутів. Однак заслуговує на увагу і потребує подальшого дослідження саме залучення кредитних ресурсів підприємствами харчової промисловості України.

Метою статті є дослідження обсягів і структури капіталу молокопереробних підприємств України та виявлення можливостей залучення довгострокових кредитів з метою здійснення капітальних інвестицій. Вказана мета досягається на основі вирішення наступних задач: дослідження динаміки обсягів і структури капіталу підприємств та причин їх зміни; виявлення показників кредитоспроможності підприємств, як передумови залучення позикового капіталу; оцінка можливості залучення довгострокових банківських кредитів на здійснення капітальних інвестицій.

Виклад основного матеріалу. При ухваленні рішення щодо фінансування капітальних інвестицій за рахунок кредитів необхідно враховувати фінансовий стан підприємств, а також обсяги та структуру їх капіталу. У таблиці 1 приведені дані щодо обсягів капіталу 21 досліджуваного підприємства молокопереробної промисловості України, виручка від реалізації продукції яких у 2008 р. становила більше 100 млн грн.

Таблиця 1. Обсяги та темпи приросту капіталу (до попереднього року) досліджуваних підприємств молокопереробної промисловості України*

*Джерело: розраховано автором самостійно на основі фінансової звітності підприємств.

За досліджуваний період спостерігалися значні темпи приросту власного капіталу від 19 % до 30 %. Виключення становить 2008 р., коли скорочення вказаного капіталу становило 4,4 %. Зменшення власного капіталу пов'язане з отриманням збитків частиною підприємств за підсумками 2008 р. Загальна сума збитку по досліджуваним підприємствам становила 200341 тис. грн. Приріст довгострокової заборгованості у 2005 р. 191,5 % співпав зі значним приростом капітальних інвестицій на 110 %. У 2006-2007 рр. мав місце незначний приріст довгострокових зобов'язань, але у 2008 р. темп їх приросту склав 75 %.

Темпи приросту отриманих довгострокових кредитів банків були нерівномірними. Так, у 2005 р. порівняно з 2004 р. спостерігалося значне їх зростання, тоді як у 2006 р. відбулося зменшення на 21,8 %. Зростання обсягу довгострокових кредитів спостерігається у 2007-2008 рр.

Протягом досліджуваного періоду темпи приросту короткострокових зобов'язань були стабільними. У 2007 р. вони були максимальними і становили 111,8 %. У 2008 р. спостерігалося уповільнення темпів приросту до 21,4 %. Щодо отриманих короткострокових кредитів банку, то максимальний темп їх приросту був зафіксований у 2007 р. і становив 102,4 %. У 2008 р. їх обсяг скоротився на 6,2 %. Недостатність обігових коштів компенсувалася нарощенням обсягів кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. У 2008 р. темп її приросту становив 94,1 %. Зростання кредиторської заборгованості підприємств негативно впливає на загальний стан економіки, оскільки кредиторська заборгованість одних підприємств створює дефіцит грошових коштів у їх контрагентів. Ланцюгова реакція, що виникає при цьому, значно зменшує ділову активність суб'єктів підприємництва різних галузей промисловості.

У 2007 р. мали місце процеси уповільнення темпів росту власного капіталу та одночасне нарощення позикового капіталу. У 2008 р. вони стали ще більш помітними.

У таблиці 2 представлена структура зобов'язань досліджуваних підприємств.

Таблиця 2. Структура джерел фінансування досліджуваних підприємств молокопереробної промисловості України (2004-2008 рр.), %*

*Джерело: розраховано автором самостійно на основі фінансової звітності підприємств.

З таблиці видно, що починаючи з 2004 р. відбувається активне нарощення питомої ваги позикового капіталу у структурі джерел фінансування діяльності підприємств. У 2008 р. вона досягла 83,1 % сукупного капіталу досліджуваних підприємств. Привертає увагу висока питома вага короткострокових зобов'язань (від 46,9 % у 2004 р. до 54,9 % у 2008 р.). Довгострокові зобов'язання займають від 14,1 % у 2004 р. до 28,2 % у 2008 р.

Довгостроковий позиковий капітал залучається з метою фінансування капітальних інвестицій, тоді як короткостроковий - на поповнення обігових коштів та здійснення поточної діяльності. Значний обсяг короткострокових зобов'язань у структурі джерел фінансування обмежує можливості щодо залучення довгострокового позикового капіталу на фінансування капітальних інвестицій. Висока питома вага сукупного позикового капіталу на досліджуваних підприємств негативно впливає на фінансову стійкість підприємств та загрожує банкрутством у разі погіршення ринкової кон'юнктури. Зростання питомої ваги кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно з короткостроковими кредитами банків свідчить про те, що підприємства в умовах скорочення банківського кредитування надають перевагу фінансуванню поточних потреб за рахунок відстрочок по платежам.

При дослідженні можливостей боргового фінансування інвестиційної діяльності підприємств важливе значення має вивчення динаміки зміни показників кредитоспроможності, визначених НБУ як обов'язкові при розрахунку класу позичальника [5]. Нами розраховані показники платоспроможності (коефіцієнти загальної, поточної та миттєвої ліквідності); фінансової стійкості (коефіцієнти маневреності власного капіталу та незалежності); рентабельності (рентабельність активів та рентабельність продажу). Зазначені показники у динаміці за 5 років наведені у таблиці 3. Слід також зауважити, що кожен банк має власну скоринг-програму для визначення кредитоспроможності позичальника, яка є його комерційною таємницею. Програма враховує не лише кількісні (які обов'язково включають показники, визначені НБУ, а також можуть містити додаткові кількісні показники), але і якісні (позиція підприємства на ринку, кваліфікація топ-менеджерів, кредитна історія, залежність від сезонних коливань). Отже в кожному випадку, для окремого підприємства, наведені показники можуть не мати вирішального значення. Аналіз здійснювався з метою виявлення загальних тенденцій кредитоспроможності досліджуваних підприємств, визначення потенціалу залучення додаткових позикових ресурсів для здійснення капітальних інвестицій. У таблиці подані мінімальні та максимальні значення кожного показника з-поміж 21 підприємства, а також узагальнене значення, розраховане за зведеними показниками всієї досліджуваної сукупності.

Розрахунки здійснювалися згідно методики, вказаної у положенні [5]. З даних таблиці 3 видно, що показники рентабельності активів та продажу за досліджуваний період знаходилися на досить низькому рівні, а у 2008 рр. набули від'ємних значень, що пов'язане з отриманням збитків значної частини досліджуваних підприємств. Очевидно, для підприємств з низькою та від'ємною рентабельністю, інвестиційні проекти, фінансування яких здійснюється частково або повністю за рахунок позикових коштів, повинні забезпечувати вищу ефективність, порівняно з тими проектами, які фінансуються за рахунок власних коштів. Це пов'язане з необхідністю накопичення ресурсів для погашення зобов'язань. Вищу ефективність здатні забезпечити інвестиційні проекти, в яких присутня інноваційна складова. Вони дозволяють не лише зменшити строки окупності проекту, але і створити передумови для стабільного збільшення операційного грошового потоку за рахунок збільшення обсягів та зменшення собівартості виробництва.

Таблиця 3. Показники кредитоспроможності досліджуваних підприємств молокопереробної промисловості України (2004-2008 рр.)*

*Джерело: розраховано автором самостійно на основі фінансової звітності підприємств.

Щодо показників поточної (швидкої) та загальної ліквідності, узагальнені значення частково за аналізований період відповідали нормативним, хоча у 2007-2008 рр. погіршилися. У таблиці 3 не наведений показник миттєвої ліквідності внаслідок дуже низького його значення: від 0,09 у 2005 р. до 0,02 у 2008 р. при нормативному значенні 0,2. Таким чином, більшість досліджуваних підприємств не володіють достатньою ліквідністю для своєчасного погашення своїх поточних зобов'язань. В деякій мірі значне погіршення у 2007-2008 рр. і до того недостатніх показників ліквідності стало причиною значного нарощення кредиторської заборгованості у 2008 р., про що свідчать дані, наведені у таблиці 1.

Фінансова стійкість підприємств визначається на основі коефіцієнта маневреності власного капіталу та коефіцієнта незалежності. Перший коефіцієнт визначає частину власного капіталу, яка направлена на фінансування поточної діяльності. З таблиці 3 видно, що у 2004 р., а також 2007-2008 рр. узагальнені значення по вибірці були від'ємними. Це означає, що обсяг необоротних активів перевищує обсяг власного капіталу, а отже підприємство у значній мірі використовує боргове фінансування для забезпечення своєї діяльності. Цей висновок підтверджують значення наступного коефіцієнта - коефіцієнта незалежності, який визначається як відношення позикового капіталу (довгота короткострокового) до обсягу власного капіталу. Бачимо, що розраховані значення перевищують нормативні, а отже підприємства не є фінансово незалежними.

З таблиці 4 видно, що більшість розрахованих показників не відповідають нормативним, а отже логічно було б припустити, що доступ до банківських кредитів для зазначених підприємств ускладнений, проте темп приросту довгострокових банківських кредитів свідчить про зворотне. Звичайно, можлива ситуація, що підприємство з кращими показниками кредитоспроможності залучило кредит на велику суму, що вплинуло на загальні показники темпу приросту довгострокових кредитів банку. З метою підтвердження або спростування цієї тези ми взяли 6 підприємств з найгіршими (мінімальними) показниками за всіма розрахованими коефіцієнтами кредитоспроможності за 2008 р. та дослідили темп приросту довгострокових банківських кредитів за той самий період, який склав 47,6 %. Таким чином, можна зробити висновок, що при наданні кредитів банківські установи у значній мірі орієнтуються на якісні показники. Також не слід забувати, що до четвертого кварталу 2008 р. спостерігався кредитний бум, тобто банки самі були зацікавлені у наданні кредитів та нарощенні кредитного портфеля, що згодом негативно вплинуло на фінансовий стан самих банків.

До основних переваг кредитування підприємств харчової промисловості на основі якісних показників можна віднести короткий операційний цикл, а отже і можливість швидко накопичити ресурси для погашення заборгованості, а також стабільність збуту, оскільки попит на продукти харчування переважно нееластичний. Щодо фінансового стану підприємств харчової промисловості, то за підсумками січня-вересня 2009 р. підприємства галузі отримали чистий прибуток в обсязі 3575,1 млн грн. Частки прибуткових і збиткових підприємств становлять відповідно 59,1 та 40,9 %. Слід також зазначити, що частка збиткових підприємств майже на 10 % нижча за загальну по промисловості.

Оскільки більшість досліджуваних підприємств характеризуються низькими показниками фінансової стійкості та високим коефіцієнтом заборгованості, боргове фінансування капітальних інвестицій повинне забезпечувати максимальну їх ефективність з метою покращення показників операційної діяльності. Це, в свою чергу, позитивно вплине на фінансовий стан досліджуваних підприємств. Капітальні інвестиції повинні бути спрямовані на досягнення стабільної прибуткової діяльності підприємства задля забезпечення можливості погашення довгострокового кредиту. Всі ці умови, на нашу думку, виконуються лише при інноваційному характері капітальних інвестицій.

Висновки. У ході проведеного дослідження було виявлено, що протягом 2004-2007 рр. спостерігалися значні темпи приросту власного капіталу підприємств, тоді як у 2008 р. скорочення становило 4,4 %. Це пояснюється отриманням збитку частини досліджуваних підприємств у 2008 р. В той же час брак обігових коштів підприємства компенсували за рахунок нарощення обсягів кредиторської заборгованості. У структурі капіталу досліджуваних підприємств харчової промисловості України частка позикового капіталу з 2004 р. по 2008 р. зросла з 61 % до 83,1 %, здебільшого за рахунок нарощення обсягів довгострокових кредитів банку, кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, інших поточних зобов'язань.

Така структура капіталу свідчить про зниження ефективності функціонування досліджуваних підприємств, що ускладнюється браком обігових коштів. Розраховані показники кредитоспроможності, рекомендовані НБУ, у 2004-2008 рр. були значно нижчими від нормативних значень. Зокрема низькими є показники ліквідності, показники рентабельності, а у 2007-2008 рр. були від'ємними. Коефіцієнт незалежності виявляє значне перевищення позикового капіталу над власним. З іншого боку, приріст обсягу банківських кредитів у 2007-2008 рр. свідчить про те, що банки при ухваленні рішення про кредитування підприємства керуються скоріш якісними, ніж кількісними показниками. Для підприємств харчової промисловості якісними показниками, які позитивно впливають на кредитоспроможність, є короткий операційний цикл, стабільний попит на продукцію.

Література

1. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи // Економіка України. - 2009. - № 2. - С. 5-23.

2. Луців Б.Л., Стецишин Т.Б. Інвестиційний потенціал банківської системи України // Фінанси України. - 2009. - № 9. - С. 67-77.

3. Прядко В.В., Островська Н.С. Кредитний потенціал комерційних банків у період економічної кризи // Фінанси України. - 2009. - № 11. - С. 73-77.

4. Базилевич В.Д. Розвиток фінансового ринку в сучасних умовах // Фінанси України. - 2009. - № 12. - С. 5-12.

5. Постанова Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0474-00

Размещено на Allbest.ru