Механізм діяльності страхових компаній в контексті теорії трансакційних витрат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕХАНІЗМ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В КОНТЕСТІ ТЕОРІЇ ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ

В статті запропоновано розглядати механізм функціонування страхової компанії з позиції теорії трансакційних витрат. Здійснено розмежування трансакційних та трансформаційних витрат страховика та їх класифікацію. Запропоновано напрямки зменшення трансакційних витрат страхової компанії.

In the article it is suggested to examine the mechanism of functioning of insurance company from position of theory of

transaktion cost. It is carried out differentiating of transaktion and transformation cost of insurer and their classification. Directions of diminishing of transaktion cost of insurance company are offered.

Ключові слова: страхова компанія, трансакційні витрати, інституціональний підхід.

Актуальність. В сучасній економіці існує особлива категорія фірм, основна діяльність яких пов'язана з наданням трансакційних послуг. Таким чином, якщо в рамках їх діяльності використовуються трансформаційні послуги ресурсів, то в цілому, на рівні економіки вони все одно оцінюються як частина трансакційних витрат. До даної категорії фірм відносяться посередники - банківські та страхові компанії. Зокрема, однією із основних функцій страхових компаній є посередництво в здійсненні обмінів, що залежать від специфічних обставин і вимог (невизначених, асинхронних в часі і не врівноважених за кількістю та величиною), а також зниженню витрат, пов'язаних з реалізацією прав власності на відповідні ресурси. На сучасному етапі розвитку страхових компаній та механізму їх діяльності проблема дослідження функціонування трансакційних витрат набула особливої ваги, в умовах обмеженості інформації та недосконалості суспільного розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На пострадянському просторі існує ряд праць, присвячених дослідженню проблеми трансакційних витрат загалом на рівні державного сектору економіки, окремих її галузей та організацій. Серед авторів робіт з трансакційних витрат варто відзначити А. Аузан, М. Дорошенко, М. Йохну [1], Р. Капелюшникова, Я. Кузьмінова, О. Олєйніка, М. Юдкевича та ін. Проте, незважаючи на приділення достатньої уваги вказаній тематиці, необхідно відзначити, що ступінь опрацьованості проблеми недостатня. Зокрема, відсутні питання інституціонального пояснення, механізму формування, класифікації та кількісної оцінки трансакційних витрат страхової фірми.

Метою статті є виявлення механізму взаємозв'язку трансакційних та трансформаційних витрат страхової компанії.

Виклад основного матеріалу. Успіх роботи на ринку залежить від того, наскільки точно ціни передають необхідну інформацію. В умовах досконалої конкуренції передбачається повна інформованість учасників ринкового процесу (покупців і продавців). В цьому випадку ціни передають точну інформацію про альтернативні витрати того або іншого блага, що продається. Наявність точної інформації не гарантує успіху, але значно полегшує його досягнення, сприяє підвищенню ефективності координації, оптимального розподілення наявних ресурсів. Однак, на практиці, учасники ринкових відносин мають нерівномірний ступінь інформованості. Так, продавці товарів поінформовані про їх якість краще, ніж покупці, а страхувальники володіють більш широкою інформацією, ніж страховики. Ринкові ціни, виявляється, містять дещо більше, ніж відображення факту перетину кривих попиту і пропозиції. Потенційні продавці (як і потенційні покупці) нерідко приховують істинні цілі своєї поведінки та використовують різні способи для отримання односторонніх переваг. Ринковий механізм виявляється недієздатним в силу неповноти інформації [2].

Неокласична теорія фірми розглядала єдиний тип витрат ? трансформаційні або виробничі, пов'язані з перетворенням факторів виробництва в готову продукцію: витрати сировини, матеріалів, робочої сили, капіталу. Інституціональний підхід до теорії фірми виділяє два види витрат: трансакційні та трансформаційні. Основним інструментом аналізу являється категорія трансакційних витрат, яка введена в економічний кругообіг термінів Р. Коузом як витрати використання ринкового механізму [3]. Згідно з теорією трансакційних витрат, крім традиційних трансформаційних (виробничих) фірма змушена нести тягар витрат пов'язаних з процесом отримання інформації, підготовкою і укладанням угод, захистом прав власності, тобто трансакційні витрати пов'язані з фактом проведення ринкових угод.

Таким чином, уточнимо розуміння трансакційних та трансформаційних витрат стосовно страхової компанії. Трансакційні витрати страхової фірми (трансакційні витрати страховика) ? витрати взаємодії страховика і страхувальника на етапі укладання договору страхування або обслуговування (врегулювання збитків), витрати пов'язані з організацією процесу взаємодії страховика і страхувальника, а також витрати, пов'язані з інвестуванням (розміщенням) страхових резервів.

Трансформаційні витрати страхової фірми ? витрати, пов'язані з виконанням взятих на себе зобов'язань (виплата страхових відшкодувань), а також витрати на утримання адміністративно- управлінського персоналу, управлінські витрати та загальногосподарські витрати.

Наведені вище визначення являються галузевими, враховують види діяльності страхової фірми, дозволяють виділити статті трансакційних і трансформаційних витрат. Необхідно зазначити, що існуючі класифікації трансакційних витрат не враховують галузеву специфіку, етапи взаємодії економічних агентів страхових угод, впливу трансакційних витрат на результат діяльності фірми. Трансакційні витрати страхової фірми за місцем виникнення (суб'єктами взаємодії) пропонується класифікувати на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні трансакційні витрати (витрати екзогенного характеру) ? витрати, що виникають для здійснення взаємодії страхувальника та страховика при контрактації страховика із зовнішнім суб'єктом, а також витрати, пов'язані з інвестуванням (розміщенням) страхових резервів.

Зовнішні трансакційні витрати за сферою виникнення необхідно класифікувати на витрати залучення коштів і витрати використання коштів (таблиця 1).

Таблиця 1

Класифікація зовнішніх трансакційних витрат страхової фірми за сферами виникнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Величина страхових виплат фірми безпосередньо впливає на фінансовий результат і рівень збитковості страхового портфеля. В зв'язку з цим зовнішні трансакційні витрати класифіковані за ступенем впливу на страхові виплати. Класифікація представлена в таблиці 2.

Класифікація зовнішніх трансакційних витрат страхової фірми за ступенем впливу на страхові виплати

Таблиця 2

Внутрішні трансакційні витрати (витрати ендогенного характеру) ? витрати, що виникають при взаємодії підрозділів страхової компанії при укладанні договору страхування, а також для врегулювання збитків при настанні страхового випадку і подачі заяви страхувальником, прийняття рішень, узгоджень. В таблиці 3 представлені види внутрішніх трансакційних витрат.

трансакційний послуга витрата страхувальник

Види внутрішніх трансакційних витрат

Таблиця 3

Для страхової фірми виділені наступні види трансакційних витрат за ознакою часу виникнення:

? до укладення договору страхування (передконтрактні);

? після укладення договору страхування (постконтрактні) ? до страхового випадку та після страхового випадку.

Взаємодія страховика і страхувальника здійснюється в декілька етапів, трансакційні витрати фірми класифіковані за етапами взаємодії страховика і страхувальника:

? трансакційні витрати попереднього етапу;

? трансакційні витрати етапу залучення страхувальників;

? трансакційні витрати етапу врегулювання збитків

Попередній етап передбачає пошук страхових посередників, аквізиторів, ведення переговорів про умови укладення угод, що опосередковує виникнення витрат ведення перемовин.

Їх величина залежить від кількості контрагентів, числа учасників перемовин, складності предмету угоди, форми угоди, параметрів укладених угод, ціни залучення. Після узгодження всіх питань, пов'язаних з укладанням угод, страхова компанія несе витрати на оформлення угоди з кожним страховим посередником та аквізитором, ? витрати укладення контрактів.

На етапі залучення страхувальників представники страховика (страхові агенти, брокери, аквізитори) укладають договір страхування ? угоду між страхувальником і страховиком, за яким страховик зобов'язується здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник здійснювати страхові внески. Даний етап доцільно розглядати в розрізі двох стадій: пошук страхувальника та укладання договору зі страхувальником. Для пошуку страхувальників страховик несе певні витрати пов'язані з рекламою, просуванням своєї страхової послуги на ринок. На даній стадії страхові агенти і брокери знаходяться в процесі пошуку страхувальників, при цьому суттєвим моментом є збір інформації про страхувальника для перевірки на опортунізм. При укладанні договорів із страхувальниками страхові посередники та аквізитори отримують комісійну винагороду ? витрати укладення договорів страхування.

Етап врегулювання збитків настає при виникненні страхового випадку, передбаченого договором. Аджастер, спеціаліст відділу врегулювання збитків, здійснює оцінку ризиків після страхового випадку, і, намагається досягнути згоди із страхувальником про суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті, виходячи із зобов'язань страховика, взятих за укладеним ним договором страхування.

На основі розроблених класифікацій складена матриця формування трансакційних витрат страхової фірми, представлена в таблиці 4.

Матриця формування трансакційних витрат страхової фірми

Таблиця 4

Матриця формування трансакційних витрат страхової фірми побудована на основі наступних класифікацій:

? за часом виникнення;

? за етапами взаємодії страховика та страхувальника;

? за формою;

? за способом оцінки

Розроблена матриця дозволяє систематизувати процес формування трансакційних витрат фірми, визначати статті витрат на кожному етапі взаємодії страховика ? страхувальника і спосіб оцінки даних витрат.

В подальшому на основі класифікації трансакційних витрат, матриці формування трансакційних витрат необхідно сформувати методику оцінки трансакційних витрат, їх кількісну оцінку шляхом врахування опортуністичних настроїв учасників страхових договорів.

Висновки. Таким чином трансакційні витрати мають місце на будь-якому етапі взаємовідносин клієнта та страхової компанії: при купівлі поліса, під час дії договору страхування, у страховому випадку, під час здійснення пролонгації договору. Для підвищення ефективності діяльності страхової компанії необхідно мінімізувати трансакційні витрати.

В якості прикладів мінімізації витрат можна навести наступні:

? на етапі продажу страхових продуктів ? можливість купівлі поліса поза офісом страхової компанії, в будь-якій зручній точці;

? на етапі врегулювання збитків ? виплата без довідок із компетентних органів за дрібними збитками, направлення на ремонт без візиту в страхову компанію і т.д., інформування клієнта про стан

врегулювання збитків в режимі реального часу;

? на етапі пролонгації ? скорочення на підготовку поліса завдяки використання інформаційних технологій;

? використання концепції «ідеального страховика», сформованої з використанням теорії розв'язання винахідницьких задач (ТРВЗ): ідеальний страхувальник ? той, якого немає, а його функція виконується. Мається на увазі, відповідно, не відсутність страховика як суб'єкта економіки, а відсутність негативного «тертя» між страховиком і клієнтом. До цього ідеалу необхідну прагнути, вибудовуючи бізнес-процеси.

Література

1. Йохна М.А. Трансакційні витрати: сутність, значення, проблеми вимірювання й планування / М.А. Йохна // Вісник технологічного університету Поділля. Економічні науки. - 2002. - № 5. Ч. 2. - С. 31-36.

2. Данько М. Теоретико-методологічний аспект визначення трасакційних витрат / М. Данько // Економічна теорія. - 2007. ? № 1. ? С. 36-46.

3. Coase, Ronald H. Contracts and the Activities of Firms // Journal of Law and Economics. - 1992. - P. 451-452.

Размещено на Allbest.ru