Регулювання ринку цінних паперів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання ринку цінних паперів

Зміст

Вступ

1 Дайте характеристику класифікацій цінних паперів за чинним законодавством

2 Охарактеризуйте правовий статус емітентів цінних паперів

3 Складіть проект договору на проведення оцінки цінних паперів (акцій)

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Функціонування ринкової економіки ґрунтується на функціонуванні різноманітних ринків, які можна згрупувати в два основні класи: ринки виробленої продукції (товарів та послуг) та ринки трудових і фінансових ресурсів. Фінансовий ринок в умовах ринкової економіки є важливим інструментом досягнення макроекономічної рівноваги і дозволяє знівелювати негативний вплив з боку світових товарних та фінансових ринків. Поняття «фінансовий ринок» досить широке, оскільки охоплює не лише фінансові зв'язки, а й різні форми кредитних відносин.

Беручи до уваги форми обертання грошових ресурсів на фінансовому ринку, вчені виділяють у його складі ринок банківських кредитів і ринок цінних паперів [8, с. 25]. Ринок цінних паперів є системою економічних та правових відносин, пов'язаних з обігом та випуском цінних паперів. Суб'єкти підприємницької діяльності виступають на ринку як емітентами цінних паперів, так і інвесторами [17, с. 357].

Ефективне державне регулювання фондового ринку, захист власників цінних паперів (інвесторів) не може відбуватися також без чіткого розмежування правовідносин щодо цінних паперів на відповідні групи. Відповідно до визначення, наведеного в ч. 1 ст. 2 Закону України №3480-IV [14], на ринку цінних паперів слід виокремити три основні групи правовідносин стосовно цінних паперів, а саме: правовідносини щодо розміщення цінних паперів і похідних; правовідносини щодо обігу цінних паперів і похідних; правовідносини щодо обліку цінних паперів і деривативів.

В умовах формування нової економічної системи неабиякої уваги потребує такий вид майна, як цінні папери, що не був притаманний плановій, керованій з центру, економіці радянського періоду. Як уже зазначалось, в умовах ринкового господарства цінні папери виконують особливу функцію. Замінюючи собою реальні товари та гроші, вони створюють умови для ефективнішого фінансування ринку: зберігання та оберту товарно-матеріальних цінностей, швидкого переходу від одного власника до іншого. Безпосередньо цінні папери не мають матеріальної цінності, однак втілюють гарантовані права на цінності, фактичні гроші, товари, послуги. Вони слугують засобом платежу, кредиту, накопичення скарбу, розподілу прибутків та ін. [4]. Суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом [2].

Метою нашої роботи є надання характеристики класифікаційних ознак цінних паперів за чинним законодавством; визначення правового статусу емітентів цінних паперів і складання проекту договору на проведення оцінки цінних паперів (акцій).

1 ДАЙТЕ ХАРАКТЕРИСТИКУ КЛАСИФІКАЦІЙ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЗА ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ

У сучасному економічному механізмі цінні папери виконують функцію регулятора суспільного відтворення, забезпечуючи приплив капіталу в одні галузі та його відплив з інших. Цінні папери також є знаряддям мобілізації коштів інвесторів. У розвинених країнах значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю цінних паперів, у зв'язку з чим вони виражають інформаційну функцію та свідчать про стан економіки.

Цінний папір у точному розумінні цього слова - це грошовий документ, що посвідчує право володіння чи відносини позики і визначає взаємовідносини між особою, яка видала цей документ, та його власником [5, с. 5]. Значення такого визначення поняття «цінний папір» полягає в тому, що воно несе в собі корінь розуміння юридичної сутності цінних паперів.

Офіційне визначення поняття цінних паперів міститься в ст. 3 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» №3480-ІV [14], яка визначає цінні папери як документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, окреслюють взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Визначення, що містяться у Господарському [2] та Цивільному кодексах України [16], майже нічим не відрізняються від вищенаведеного. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі права, які ним посвідчуються [16]. Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України, цінні папери визначаються через категорію «речей», які, у свою чергу, є предметами матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. Отже, як об'єкт цивільного правовідношення цінні папери належать до категорії рухомих речей.

Із запропонованого законодавством визначення можна виокремити декілька принципових ознак, що характеризують категорію цінних паперів.

1. Це завжди документи встановленої форми з відповідними реквізитами. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає встановленій формі, не є цінним папером [16]. Бланки цінних папери виготовляються лише на державних підприємствах, що мають ліцензію Міністерства фінансів України, та охороняються [2].

2. Документ, що посвідчує грошові або інші майнові права. Цінні папери набувають власну цінність завдяки правам, що закріплені документом. Розкриваючи категорію цінних паперів з юридичної точки зору, необхідно зазначити, що цінний папір є як титулом, оскільки слугує правовою підставою права її власника на відповідне майно (гроші, товари, нерухомість тощо), так і майном водночас [15, с. 11].

3. Визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника. Характер стосунків між емітентом та інвестором відрізняється залежно від виду цінного паперу.

4. Передбачають виконання зобов'язань щодо умов їх розміщення.

5. Завжди існує можливість передати права, що випливають з цінного паперу, іншій особі. За даною ознакою цінні папери розподіляються на ті, права за якими передаються лише з правом власності на цінні папери, та цінні папери, правовий статус яких передбачає можливість передачі (делегування) певних прав за цінним папером іншій особі - не власнику даного цінного паперу.

6. Неможливість відмови від виконання зобов'язання за цінним папером. Особа, яка розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед його законним володільцем солідарно.

7. Випускаються як у документарній, так і бездокументарній формах. Чинним законодавством про цінні папери бездокументарна форма цінного паперу визначається як здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір; документарна форма цінного паперу - як сертифікат цінних паперів, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами [11].

Законом №3480-ІV [14] нормативно закріплено існування таких цінних паперів.

1. Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств [14]. Емітентом акцій може бути тільки акціонерне товариство. Акціонерне товариство розміщує лише іменні акції, які за формою нарахування прибутку можуть бути двох видів: прості та привілейовані [9, с. 70].

2. Облігацією є цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення [14]. Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формах та можуть бути: відсотковими, цільовими та дисконтними.

3. Казначейські зобов'язання України розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб та посвідчують факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України. Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.

4. Цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді, є інвестиційним сертифікатом. Емітентом таких цінних паперів можуть бути: інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду [14].

5. Ощадний (депозитний) сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання після спливу встановленого строку депозиту (вкладу) та відповідних процентів за ним. Відповідно до вимог чинного законодавства, ощадні сертифікати можуть випускатися лише банками [7, с. 212; 14].

6. Вексель - це абстрактне письмово оформлене зобов'язання встановленого зразка, за яким одна сторона угоди зобов'язується заплатити іншій певну суму грошей в указаний термін. У кредитних операціях вексель виступає насамперед гарантією повноти і своєчасності оплати зобов'язання і є фінансовим документом, який формалізує економічну взаємозалежність покупця і продавця та передбачає їх взаємоконтроль [3, с. 16-17]. Відповідно до вимог законодавства про цінні папери, вексель є цінним папером, що посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні і випускаються виключно у документарній формі [14]. В Україні векселі можуть використовуватися юридичними особами (суб'єктами підприємницької діяльності). Фізичні особи можуть використовувати вексель лише для сплати вартості поставленої продукції, наданих послуг.

Законодавство щодо вексельного обігу складається із згаданого Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. №2374-ІІІ, інструкції Міністерства фінансів про порядок видачі, обліку та погашення векселів Державного казначейства України від 09.12.1997 р. №3/2443, Женевської конвенції від 1930 р. тощо.

7. Іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі цінні папери. Особливості емісії (видачі), обігу та обліку заставних, іпотечних сертифікатів, іпотечних облігацій, сертифікатів ФОН, приватизаційних, похідних, товаророзпорядчих цінних паперів та порядок розкриття інформації щодо них визначаються спеціальним законодавством, що складається з таких нормативно-правових актів: 1) Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19 червня 2003 р. №979-IV; 2) Закону України «Про іпотечні облігації» від 22 грудня 2005 р. №3273-IV; 3) Закону України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 р. №2173-XII тощо. Так, Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19 червня 2003 р. №979-IV (далі - Закон №979-IV) надається визначення іпотечного сертифіката як іпотечного цінного паперу, забезпеченого іпотечними активами або іпотеками.

Правові засади випуску та обігу іпотечних облігацій, вимоги до їх іпотечного покриття, а також особливості державного регулювання і нагляду у цій сфері визначаються Законом України «Про іпотечні облігації» від 22 грудня 2005 р. №3273-IV (далі - Закон №3273-IV). Відповідно до цього Закону, іпотечними є облігації, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, встановленому Законом. Іпотечні облігації є іменними цінними паперами, які засвідчують внесення грошових коштів її власником і підтверджують зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надають її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття. Можуть випускатися звичайні та структуровані іпотечні облігації [10].

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 р. №2173-XII, приватизаційні цінні папери - це особливий вид державних цінних паперів, що засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути лише іменними. Право на одержання у власність приватизаційних паперів мають громадяни України, які проживають на її території або тимчасово перебувають за її межами у службових справах. Є такі види приватизаційних паперів: приватизаційні майнові сертифікати, приватизаційні житлові чеки, приватизаційні земельні бони [13]. Випуск та обіг приватизаційних майнових та компенсаційних сертифікатів в Україні нині не здійснюється.

Сертифікат фонду операції з нерухомістю (ФОН) - це цінний папір, що засвідчує право її власника на отримання частини чистих активів ФОН у грошовій формі після закінчення строку, на який було сформовано відповідний ФОН, а також право вимагати дотримання обмежень прав довірительної власності керуючою особою. Чистими активами ФОН є кошти, розмір яких дорівнює різниці між вартістю майна фонду та вартістю зобов'язань, що виникли в результаті управління фондом. Правила ФОН передбачають виплату доходу за сертифікатами ФОН [7, с. 222]. Сертифікати ФОН можуть бути випущені в таких формах:

- іменні сертифікати ФОН документарної форми випуску;

- іменні сертифікати ФОН бездокументарної форми випуску;

- сертифікати ФОН на пред'явника документарної форми випуску.

Крім того, як товар на світовому та українському фондовому ринках розглядаються похідні цінні папери (деривативи) - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів. Вартість таких контрактів (деривативів) залежить від вартості цінних паперів, з приводу яких укладені ці контракти, або від показників курсів цих паперів. Також слід зважати на відмінність строкових інструментів від базисних цінних паперів: базисні цінні папери приносять прибуток у вигляді процентів чи дивідендів, тоді, як за деривативами такого виду доходу для їх власника не існує [6, с. 126].

Незважаючи на закріплення статусу похідних цінних паперів відразу в декількох законодавчих актах [16; 14], залишається законодавчо не врегульованим питання віднесення тих чи інших документів до похідних цінних паперів.

Опціон (амер. фін. option) -цінний папір, який засвідчує право його держателя купити, продати чи відмовитися від угоди по цінних паперах або інших фінансових інструментах за обумовлену опціоном суму і протягом передбаченого ним терміну. Опціони є курсові та відсоткові.

Варрант (амер. фін. warrant) - це цінний папір, що випускається разом з привілейованими акціями чи облігаціями і дає право власнику протягом встановленого терміну на купівлю простих акцій за обумовлену ціну. Володіння варрантами дає власнику можливість отримати дохід за рахунок різниці курсів простих та привілейованих акцій і облігацій (за зростання вартості простих акцій).

Ф'ючерс (амер. бір. futures ) - цінний папір у вигляді стандартного контракту, що засвідчує право його держателя купити чи продати відповідну кількість фінансових інструментів за обумовлену ціну. Ф'ючерсна угода, на відміну від опціону, є обов'язковою для виконання. Форвард - відсотковий строковий контракт, що дає право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів.

Своп - строковий контракт на обмін фінансових інструментів (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу; існують відсоткові, курсові чи індексні свопи.

До категорії цінних паперів наближені такі документи: коносамент, страховий сертифікат, чек. Коносамент - документ стандартної форми відповідно до узгодженої міжнародної практики на перевезення вантажу, який посвідчує його завантаження, перевезення та право на отримання даного вантажу. Чек - письмове доручення чекодавця (власника чекової книжки) банку сплатити певній особі суму коштів [7, с. 223-225]. У той же час зазначені документи перебувають поза предметом компетенції Комісії як органу, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

Класифікація цінних паперів має неабияке значення для правильного розуміння сутності різних категорій цінних паперів. Правова природа цінних паперів не може бути всесторонньо вивчена без наведення класифікації цінних паперів за декількома основними критеріями: за порядком розміщення, формою існування, формою випуску (див. додаток А).

2 ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ ПРАВОВИЙ СТАТУС ЕМІТЕНТІВ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

У залежності від функцій, а також з огляду на зміст постійно виконуваних у процесі ринкової взаємодії дій, учасники ринку цінних паперів поділяються на дві великі групи: основних (головних) та інфраструктурних (допоміжних) учасників.

До складу першої групи, зокрема, належать:

1) емітенти,

2) інвестори,

3) посередники,

4) інститути-регулятори,

5) державні органи регулювання. Інфраструктурними учасниками вважаються:

- довірчі товариства,

- депозитарії,

- реєстратори,

- агенти по трансферту,

- клірингово-розрахункові установи,

- спеціальні фонди страхування акцій,

- торговці інформацією про ринок цінних паперів тощо.

Головними учасники вважаються тому, що саме вони своїми діями створюють ринок акцій, підтримують їх рух, забезпечують безперервність та постійність взаємодії на ньому. Інша група учасників має призначення допомагати та прискорювати взаємодію поміж ними, сприяти підвищенню якості цієї взаємодії.

Без перших учасників ринок акцій не може існувати; без других - він не може удосконалюватися.

Термін «емітенти» означає «той, хто випускає цінні папери». Емітентами можуть бути держава в цілому, окремі державні органи, муніципальні органи та інститути, у випадках, коли вони випускають цінні папери.

В Україні, відповідно до законодавства, емітентами можуть виступати виключно юридичні особи. Коли мова йде про випуск державних або місцевих цінних паперів (тобто цінних паперів, що випускаються державою, окремими державними органами або місцевими органами державної влади), то теж мається на увазі, що вони як суб'єкти цивільно-правових відносин є юридичними особами. Наприклад, у випадках випуску державних або місцевих облігацій відносини заборгованості виникають між інвесторами, з одного боку, та вказаними державними або місцевими органами як юридичними особами, з другого боку. Це означає, що вказані юридичні особи несуть цивільно-правову відповідальність перед інвесторами за виконання ними зобов'язань, зафіксованих в умовах випуску, так само, як і інституційні юридичні особи.

Необхідно мати на увазі, що право юридичної особи на випуск цінних паперів, тобто право бути емітентом, є спеціальним, а не абсолютним. Це означає, що конкретні види цінних паперів можуть випускатися конкретними юридичними особами, тобто існує певна залежність між тим, які види цінних паперів можуть випускатися, і тим, які саме юридичні особи можуть випускати конкретні цінні папери. Наприклад, ощадні сертифікати можуть випускатися в Україні виключно банками, приватизаційні папери не можуть випускатися підприємствами або господарськими товариствами, тобто інститутами, оскільки вони є різновидом державних цінних паперів, акції можуть випускатися виключно акціонерними товариствами тощо. Інакше кажучи, існують певні правові обмеження та вимоги щодо того, які види цінних паперів можуть випускатися конкретними емітентами.

Основні обов'язки емітентів боргових цінних паперів полягають у тому, щоб у встановлені строки повністю повернути власнику цінного паперу суму боргу та сплатити йому винагороду у вигляді доходу. Якщо мова йде про облігації, то обов'язком емітента також є підготування та оголошення умов випуску облігацій. Якщо облігації випускаються емІтентом-інститутом у вільний обіг, то крім вище вказаних, він також зобов'язаний зареєструвати випуск облігацій і інформацію про їх випуск у комісії з цінних паперів.

Що стосується цінних паперів, які засвідчують участь (членство) в організації-емітенті, то діапазон взаємних прав та обов'язків є більшим. Специфіка їх полягає у тому, що власники вказаних цінних паперів є одночасно співвласниками організації-емітенту і з огляду на це в більшості випадків наділяються правом на участь в управлінні справами емітента. Вказане право здебільшого реалізується шляхом участі в загальних зборах співвласників.

Певні особливості мають зобов'язання акціонерних товариств як емітентів акцій. Перш за все, акції в Україні може випускати лише юридична особа, яка внесена в державний реєстр юридичних осіб. Кримінальне законодавство країни встановлює відповідальність за неправомірні випуски акцій посадовими особами юридичних осіб або фізичними особами.

До кола основних обов'язків емітентів акцій входять, зокрема, такі: якщо це стосується відкритих випусків акцій, то емітент зобов'язаний зареєструвати такий випуск та інформацію про нього (проспект) в державній комісії з цінних паперів; він також повинен повідомляти акціонерів своєчасно про проведення щорічних зборів акціонерів з метою гарантування створення умов щодо реалізації права на управління акціонерним товариством; емітент також повинен надсилати акціонерам щорічні звіти про результати господарської діяльності та фінансовий стан (тобто надавати так звану регулярну або щорічну інформацію); у випадку суттєвих змін у господарській діяльності або керівництві та інші ситуації, які суттєво можуть вплинути на рішення акціонерів щодо доцільності залишатися акціонерами, відкриті акціонерні товариства повинні публікувати так звану матеріально значущу інформацію.

У більшості випадків щорічні звіти емітентів містять такі відомості:

- інформацію про результати господарювання за попередній рік;

- засвідчені ревізором або аудитором відомості про фінансове становище, а також баланс за попередній рік і звіт ревізора чи аудитора;

- основні відомості про додатково випущені цінні папери;

- обґрунтування змін у персональному складі службових осіб;

- у загальному вигляді відомості про плани подальшого розвитку акціонерного товариства.

Під матеріально значущою інформацією взагалі розуміють будь-яку інформацію, яка за своїми властивостями здатна вплинути на рішення акціонерів або потенційних Інвесторів. Зокрема, це можуть бути відомості про укладення важливого для емітента господарського контракту, про введення до складу посадових осіб або виведення із їх складу досить відомих фахівців, про початок випуску нових товарів, про вихід на нові ринки збуту тощо. Згідно з законодавством, в Україні до категорії особливої інформації відносяться відомості про:

- зміни прав на акції;

- зміни в персональному складі службових осіб;

- арешт банківських рахунків емітента;

- початок дій по сануванню, тобто здійсненню заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового стану емітента;

- реорганізацію, зупинення або припинення діяльності емітента;

- знищення не менш як 10 відсотків майна емітента внаслідок надзвичайних обставин;

- пред'явлення позову до емітента в розмірі, що перевищує 10 відсотків статутного фонду або суми вартості основних та оборотних коштів емітента;

- одержання кредиту або емісію цінних паперів у розмірі, що перевищує 50 відсотків статутного фонду або суми вартості основних та оборотних коштів емітента.

Відкриті акціонерні товариства повинні публікувати матеріально значущу інформацію у встановлені нормативними актами терміни. Вони також повинні повідомляти її державній комісії з цінних паперів, і якщо акції котируються на фондовій біржі, то, обов'язково, тій біржі, на якій проводяться торги із вказаними акціями.

3 СКЛАДІТЬ ПРОЕКТ ДОГОВОРУ НА ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (АКЦІЙ)

Згідно ст. 16 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року №2658-III [12] договір на проведення оцінки укладається у простій письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. У разі укладання багатостороннього договору, крім замовника оцінки, суб'єкта оціночної діяльності, стороною договору може бути платник за договором або споживач оцінки - державний орган влади, фізична або юридична особа, яка приймає рішення на підставі поданої замовником оцінки, або сторона - контрагент угоди.

Істотними умовами договору на проведення оцінки, яка здійснюється на замовлення державного органу або органу місцевого самоврядування, є:

- зазначення об'єкту, що підлягає оцінці;

- мета, з якою проводиться оцінка;

- дата, станом на яку визначається вартість об'єкта оцінки (дата оцінки);

- строк виконання робіт з оцінки об'єкту;

- розмір і порядок оплати робіт;

- права та обов'язки сторін договору;

- умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання;

- відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови.

В договорі за згодою сторін також може визначатися вид вартості об'єкту, що підлягає визначенню.

Розмір і порядок оплати робіт з оцінки об'єкту визначаються за домовленістю сторін або у випадках відбору суб'єкта оціночної діяльності на конкурентних засадах - за результатами конкурсу (тендеру).

Забороняється встановлення у договорі розміру грошової винагороди як частки вартості об'єкта оцінки.

Права, обов'язки та відповідальність суб'єкта оціночної діяльності, який проводить оцінку об'єкта оцінки на підставі ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Нами складено проект договору на проведення оцінки цінних паперів (акцій) ВАТ «Взуття», що буде проводитись ПП «Фірма Отава» (додаток А)

Список використаних джерел

1. Бердникова Т.Б. Оценка ценных бумаг: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 144 с. - (Серия «Высшее образование»).

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. (зі змінами і доповненнями) // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.gov.ua.

3. Демківський А.В. Вексельний обіг в Україні: Навч. посіб. - К.: ВІРА-Р, 2003 - 512 с.

4. Жилинский С.Э. Правовая основа предпринимательской деятельности (предпринимательское право): Курс лекций. - М.: Издательская группа ИНФРА-М, 1998. - С.163.

5. Загорський В.С. Цінні папери. Фондова біржа. - К.: ІЗМН, 1996 - 60 с.

6. Кравченко Ю.Я. Ринок ценных бумаг в вопросах и ответах: Учеб. пособ. - 2-е изд., переработ. и доп. - К.: Ника-Центр, 2005. - 536 с.

7. Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг: Учеб. пособ. (2-е изд.). - К.: Дакор, КНТ, 2006. - 712 с.

8. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 526 с.

9. Никонова И.А. Ценные бумаги для бизнеса: как повысить стоимость компаний с помощью IPO, облигационных займов и инвестиционных операций. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 350 с.

10. Про іпотечні облігації: Закон України від 23.12.2005 р. №3273-15 // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.gov.ua.

11. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів: Закон України від 10 грудня 1997 р. №710/97-ВР (зі змінами і доповненнями) // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.gov.ua.

12. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12 липня 2001 року №2658-III - Електронний ресурс: Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14/page.

13. Про приватизаційні папери: Закон України від 6 березня 1992 р. №2173-XII // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.gov.ua.

14. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. №3480-ІV // Офіційний сайт Верховної Ради України. -www.rada.gov.ua.

15. Рынок ценных бумаг: Учеб. / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика. - 2002. - 448 с.: ил.

16. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (зі змінами і доповненнями) // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.gov.ua.

17. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Підруч. - К. Знання, 2006. - 535 с.

ДОДАТОК А

цінний папір емітент акція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок - Класифікація цінних паперів за різними ознаками

ДОДАТОК Б

ДОГОВІР

на проведення оцінки пакета акцій

м. Суми 24.02.2012 р.

Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, в особі Петренка С.М., що діє на підставі Статуту (далі - Замовник), з однієї сторони, та ПП «Фірма Отава», в особі директора Максимова С.Й., який діє на підставі свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрів оцінювачів від 25.03.2005 р. №2507, (далі - Суб'єкт оціночної діяльності), з другої сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1. Суб'єкт оціночної діяльності за завданням Замовника проводить оцінку вартості державного пакета акцій ВАТ «Взуття» у кількості 50 000 штук, що становить 100 % статутного фонду господарського товариства, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її.

2. МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ

2.1. Оцінка пакета акцій проводиться з метою його продажу на конкурсі.

3. ВИД ВАРТОСТІ МАЙНА

3.1. Акції ВАТ «Взуття»

4. ДАТА ОЦІНКИ ТА ПОРЯДОК ЇЇ ВИКОНАННЯ

4.1. Суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний виконати оцінку станом на 09.03.2012 р.

4.2.Виконання робіт здійснюється в два етапи:

- перший етап - складання звіту про незалежну оцінку пакета акцій. Строк виконання робіт сім календарних днів від дати підписання цього Договору;

- другий етап - доопрацювання результатів незалежної оцінки з метою приведення звіту у відповідність до нормативно-правових актів з оцінки майна у разі виявлення відхилення від зазначених актів, а також у разі порушення строків, установлених чинною Методикою оцінки майна.

5. ВАРТІСТЬ РОБІТ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

5.1. Загальна вартість робіт з незалежної оцінки пакета акцій становить 5000 (п'ять тисяч) гривень.

5.2. Розрахунки між сторонами здійснюються в два етапи.

5.2.1. Перший етап:

- протягом п'яти банківських днів від дати підписання цього договору Замовник перераховує на рахунок Суб'єкта оціночної діяльності аванс у розмірі 25 % суми договору, що становить 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень.

Суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний протягом 14-денного строку від дня отримання авансу надати Замовнику акт виконаних робіт на суму попередньої оплати (авансу) у разі, якщо до цього не було підписано акта приймання-передавання робіт з незалежної оцінки;

- протягом п'яти банківських днів від дати підписання акта приймання-передавання робіт з незалежної оцінки Замовник перераховує на рахунок Суб'єкта оціночної діяльності суму в розмірі 25 % суми договору, що становить 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень.

Таким чином, загальна вартість робіт першого етапу становить 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

5.2.2. Другий етап:

- 50% загальної суми договору - 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень підлягають перерахуванню на рахунок Суб'єкта оціночної діяльності протягом одного місяця після підписання договору купівлі-продажу пакета акцій.

Таким чином, загальна вартість робіт другого етапу становить 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

6. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

6.1. Відповідно до документів, поданих на конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності, ПП «Фірма Отава» зобов'язаний залучити до виконання робіт з оцінки, складання та підписання звіту про оцінку і висновку про вартість пакета акцій ВАТ «Взуття» таких оцінювачів: Максимова С.Й., Коваленка Р.В.

6.2. Суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний своєчасно виконати оцінку та в разі потреби своєчасно доопрацювати результати оцінки.

6.3. У разі потреби Суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний доводити Замовнику або конкурсній комісії правильність оцінки.

6.4. Суб'єкт оціночної діяльності та Замовник не несуть відповідальності за наслідки, що виникли при використанні підприємством результатів оцінки з метою, що не була предметом Договору.

6.5. Замовник зобов'язаний сприяти наданню Суб'єкту оціночної діяльності необхідної інформації про об'єкт оцінки, яка відповідно до чинного законодавства має бути у підприємства або в органів, уповноважених управляти державним майном. У разі несвоєчасного надання необхідної інформації Суб'єкту оціночної діяльності, що підтверджується офіційними документами, строк виконання робіт першого етапу автоматично подовжується на період затримки.

6.6. Якщо в процесі роботи виникає потреба в проведенні повної або часткової інвентаризації майна, аудиторської перевірки або поновлення бухгалтерського обліку, Суб'єкт оціночної діяльності має право вимагати проведення таких робіт. Строк виконання робіт першого етапу при цьому автоматично подовжується на період виконання таких робіт.

6.7. У разі потреби проведення робіт з незалежної оцінки об'єктів, які містять державну таємницю, Суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний забезпечити проведення такої незалежної оцінки відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі із залученням суб'єкта оціночної діяльності, що має необхідну ліцензію та був заявлений у конкурсній пропозиції.

6.8. У разі, якщо під час виконання Суб'єктом оціночної діяльності роботи, передбаченої договором, стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином в обумовлений строк, Замовник може відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків або призначити Суб'єкту оціночної діяльності відповідний строк для усунення недоліків. Якщо Суб'єкт оціночної діяльності не усунув недоліків у визначений строк, Замовник може відмовитися від договору вимагати відшкодування збитків.

6.9. У разі наявності поважних причин Замовник може до завершення Суб'єктом оціночної діяльності роботи, передбаченої договором, відмовитися від договору, сплативши Суб'єкту оціночної діяльності фактичні витрати за виконаний обсяг робіт. Розрахунок фактичних витрат за виконаний обсяг робіт подається Суб'єктом оціночної діяльності Замовнику протягом 5 робочих днів від дати отримання ним повідомлення Замовника про відмову від договору.

7. ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАВАННЯ ЗВІТУ

7.1. Після завершення робіт Суб'єкт оціночної діяльності передає Замовнику звіт про оцінку пакета акцій у двох примірниках та висновок про його вартість у трьох примірниках, що оформлені в установленому порядку. Суб'єкт оціночної діяльності на вимогу Замовника дає роз'яснення щодо звіту та в разі потреби доопрацьовує його у строк, що не перевищує трьох календарних днів.

7.2. Одночасно з передачею звіту про оцінку пакета акцій Суб'єкт оціночної діяльності передає всю інформацію щодо об'єкта незалежної оцінки, яку було зібрано ним у процесі виконання роботи, та акт приймання-передавання робіт з незалежної оцінки.

7.3. У випадках, передбачених цим договором, підставою для розрахунків між сторонами є акт приймання-передавання робіт, та договір купівлі-продажу пакета акцій.

7.4. У разі, якщо Замовник відмовляється підписати акт приймання-передавання робіт, він повинен подати письмове обґрунтування причин своєї відмови.

7.5. Датою надання звіту про оцінку пакета акцій є дата офіційної реєстрації у Управлінні комунального майна та приватизації Сумської міської ради поданих Суб'єктом оціночної діяльності документів, передбачених пунктами 7.1 та 7.2 цього договору.

7.6. Датою завершення робіт є дата підписання акта приймання-передавання робіт після завершення робіт першого та другого етапів.

8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

8.1. У разі неналежного виконання Суб'єктом оціночної діяльності зобов'язань, у тому числі невиконання оцінки у строк, передбачений цим договором, із Суб'єкта оціночної діяльності стягується пеня в розмірі 0,1% загальної суми Договору за кожний день прострочення.

8.2. Суб'єкт оціночної діяльності не несе відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо вони є результатом неналежного виконання Замовником своїх зобов'язань, передбачених п. 6.5 договору.

8.3. Спори між сторонами у зв'язку з виконанням або тлумаченням цього договору вирішуються у встановленому чинним законодавством порядку.

8.4. За недостовірність висновку про вартість пакета акцій Суб'єкт оціночної діяльності несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

9. УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ

9.1. Сторони зобов'язані не розголошувати інформацію стосовно виконання робіт з незалежної оцінки, яка є конфіденційною.

10. НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ, СТРОК ДІЇ

10.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

11. ІНШІ УМОВИ

11.1. Договір складено в 3 примірниках українською мовою, кожний з яких має однакову юридичну силу.

11.2. Зміни та доповнення до договору вносяться за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод. Зазначені угоди стають невід'ємними частинами договору.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

Размещено на Allbest.ru