Банківські операції

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Банківські операції

Зміст

Теоретичне питання

Поняття банківського рахунку. Види рахунків, що може відкрити юридична особа в банківській установі. Характеристика даних рахунків

Практична частина

Список використаних джерел

Додаток

Теоретичне питання

Поняття банківського рахунку. Види рахунків, що може відкрити юридична особа в банківській установі. Характеристика даних рахунків

Банківський рахунок - спосіб зберігання коштів у банках і проведення грошових операцій через банки.

Система безготівкових розрахунків є основою ділових відносин банківських установ по проведенню грошового обігу готівкою або безготівкових операцій та клірингу.

В Україні рахунки відкриваються юридичним та фізичним особам на умовах, викладених в інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» затвердженій Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (редакція від 26.12.2011 р.) [10].

Згідно п/п 1.8 пункту 1 Інструкції №492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- поточні рахунки типу "Н", що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

- поточні рахунки типу "П", що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

- інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог Інструкції №492 для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні;

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" для накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Як визначають автори підручника «Банківські операції» [5, с.78] в систему банківських рахунків для грошового обігу входять такі рахунки, що наведені нами на рис.1.

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Види банківських рахунків

комерційний банк рахунок процент нбу

Поточний рахунок - вид банківського рахунку для збереження грошових коштів і здійснення розрахунків. Поточні рахунки відкриваються підприємствам всіх видів і форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України. Клієнт може зняти з цього рахунку суму, що не перевищує її фактичного залишку. До поточних рахунків належать також контокорент і рахунок з овердрафтом.

Контокорентний рахунок (від італ. contocorrente - поточний рахунок) - єдиний рахунок, на якому враховуються всі операції банку з клієнтом. На цьому рахунку відображаються, з одного боку, позички банку і всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншого, кошти, що надходять на рахунок у вигляді переказів, повернення позичок. Це активно-пасивний рахунок, що поєднує в собі поточний і позичковий рахунки. Кредитове сальдо означає, що клієнт має власні кошти; дебетове - в обіг залучена банківська позика і власник рахунку є боржником.

По кредитовому сальдо банк нараховує відсотки на користь клієнта, по дебетовому - стягує відсотки на свою користь як за надану позику. Відсотки на користь банку нараховуються за більш високою ставкою, ніж на користь власника рахунку.

Контокорентні рахунки відкриваються надійним клієнтам, першокласним позичальникам, як ознака високої довіри. Власник рахунку при перевищенні витрат над надходженнями має можливість отримати без спеціального оформлення в кожному окремому випадку позичку в межах встановленого ліміту.

Овердрафт (від англ. overdraft - поверх залишку) - особлива форма надання короткострокового кредиту клієнту банку у випадку коли розмір платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта. В цьому випадку банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі на суму, що перевищує залишок коштів, але в межах встановленого ліміту. В результаті овердрафту у банку утворюється дебетове сальдо.

Право користуватися овердрафтом надається найбільш надійним клієнтам банку по договору, в якому зазначається максимальна сума овердрафту, умови надання кредиту по овердрафту, порядок його погашення.

Овердрафт відрізняється від звичайних позик тим, що в рахунок погашення заборгованості направляються всі кошти, що надходять на поточний рахунок клієнта.

Поточний рахунок з овердрафтом - це рахунок, по якому на основі угоди між банком і клієнтом допускається перевищення суми списання з рахунку над величиною залишку коштів, що означає надання позики.

Між контокорентним рахунком та рахунком з овердрафтом є певна різниця. При овердрафті такі позички виникають іноді, носять нерегулярний характер. Відповідно до цього він має частіше пасивний (кредитовий) залишок. Наявність поточного рахунку з овердрафтом не виключає можливості для відкриття клієнту депозитних або позичкових рахунків, тоді як на контокорентному рахунку відображаються всі операції, здійснювані банком для клієнта. Крім того, контокорент відкривається суб'єктам господарювання - юридичним особам, а рахунок з овердрафтом може відкриватися як юридичним, так і фізичним особам.

До поточних рахунків належать також рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються на підставі рішень Кабінету Міністрів України і Національного банку України, з визначенням режиму цих рахунків.

Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.

Субрахунки - це додаткові рахунки до поточного рахунку окремих філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів, які є самостійними.

Картковий рахунок (картрахунок) - банківський рахунок, розпорядження яким може здійснюватися за допомогою платіжної картки. На картрахунок зараховуються кошти, які призначені для подальшого витрачання за допомогою платіжної картки.

Депозитні рахунки підприємствам та їх відокремленим підрозділам відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк. Якщо підприємства використовують найману працю, то необхідно надати додатково копію документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо намірів платника страхових внесків відкрити відповідні рахунки. Кошти на депозитний рахунок перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок.

Відсотки за депозитним рахунком можуть перераховуватися на поточний рахунок відповідно до умов депозитного договору або зараховуватися на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку забороняється.

Кореспондентський рахунок - рахунок для обліку розрахунків, що їх виконує одна банківська установа за дорученням і за рахунок іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору. В нашій країні існують кореспондентські відносини між комерційними банками, НБУ і комерційними банками. Деякі комерційні банки мають кореспондентські відносини з іноземними банками.

Практична частина

Ряд банків звернулися до НБУ з проханням про участь в кількісному тендері з продажу кредитних ресурсів. Від цих банків надійшли всі потрібні документи, які містять необхідну інформацію:

На тендер запропоновано до продажу ресурсів на 40 млн. грн.

1. Назвіть специфічні властивості міжбанківських кредитів як одного з джерел банківських ресурсів.

2. В чому сутність процентного тендера, що проводить НБУ?

3. Зробіть висновок про можливість продажу кредитних ресурсів комерційним банкам і поясніть можливі рішення НБУ.

Відповідь

1. Назвіть специфічні властивості міжбанківських кредитів як одного з джерел банківських ресурсів.

Можна виділити два основних завдання функціонування міжбанківського ринку (далі - МБК):

- розробка механізмів залучення та/або розміщення фінансових ресурсів кредитними організаціями;

- регулювання ліквідності фінансових інститутів.

Міжбанківський ринок виконує важливу роль у забезпеченні нормальних умов функціонування ринку позичкового капіталу, є об'єктом державного регулювання та механізмом впливу державних органів на діяльність банків. Максимальний обсяг залучених міжбанківських кредитів досить часто регламентується законодавством. Так, в Україні до 2000 p. Національний банк обмежував розмір надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку. Загальний розмір отриманих банками міжбанківських кредитів обмежувався двократним розміром власних коштів банку. Зважаючи на пронеси лібералізації потоків капіталу за сприяння Національного банку, на даний момент обсяг наданих міжбанківських кредитів обмежується нормативами кредитного ризику та валютної позиції.

Розглядаючи міжбанківський ринок кредитів як одне з джерел банківських ресурсів, слід його класифікувати як специфічний сегмент фінансового ринку.

Ринок МБК виконує певні специфічні функції, які властиві тільки йому:

- забезпечення короткострокових потреб комерційних банків у грошових коштах;

- розміщення вільних ресурсів комерційних банків у процесі вирішення завдання з управління активами, а також проведення арбітражних операцій;

- об'єктивне відображення ситуації у суміжних сегментах фінансового ринку, прогнозування її подальшого розвитку;

- сприяння навчанню персоналу комерційних банків;

- сприяння створенню міжбанківських консорціумів.

Закономірним виглядає той факт, що найактивнішими учасниками міжбанківського кредитного ринку виступають найбільші банки, оскільки вони можуть як залучати ресурси під нижчий процент, так і, у разі необхідності, задовольнити додатковий приріст попиту на кредитні ресурси з боку контрагентів.

В останні роки основна частина міжбанківських кредитів (58%) припадає на першу двадцятку українських банків. Найбільшу частку у міжбанківських кредитах займають кредити «овернайт» у іноземній валюті, а також кредити зі строком погашення 2-7 днів, їх питома вага коливається на рівні 90%. Причому валютні кредити, зважаючи на підвищений попит, загалом коштували дорожче, ніж кредити в національній валюті (на 1,5 %), тобто їхня ціна в середньому складала 4,3% річних.

В економічній літературі відсутній єдиний підхід щодо визначення сутності міжбанківського кредиту. Досить часто даний кредит розглядається вченими як один з видів кредиту в загальному розумінні і називається міжбанківським кредитом не тому, що має свою специфічну сутність, а тому, що суб'єктами операції є банки і при даному виді кредиту відбувається перерозподіл ресурсів усередині банківської системи.

Як відмітила Е.Н. Чекмарева, „міжбанківський кредит - це форма кредитування банками один одного, це джерело додаткових ресурсів, що надається на невеликий строк”.

Але сказати, що міжбанківський кредит - це тільки джерело додаткових ресурсів, означає виділити лише один елемент його сутності. Сутність міжбанківського кредиту визначається, крім суб'єктів кредиту, також такими елементами, як характер та напрямок його руху. Основними елементами міжбанківського кредиту є банківські ресурси та заставна вартість, відповідно:

- характер руху міжбанківських кредитів - це вартісний обмін ресурсами та заставною вартістю між банком-кредитором та банком-позичальником;

- напрямки міжбанківського кредитування - два етапи руху: під час видачі кредитів та під час їх погашення.

Звідси випливає, що сутність міжбанківського кредиту включає дві стадії вартісного обміну: під час видачі кредиту - прямий обмін ресурсів банку-кредитора на забезпечення та (або) зобов'язання банку-позичальника, а під час погашення кредиту - зворотній обмін ресурсів банку-позичальника на забезпечення та (або) зобов'язання, яке було передане банку-кредитору під час отримання кредиту. У загальному вигляді сутність міжбанківського кредиту полягає в обміні формами вартості (кредитною і заставною) між банком-кредитором та банком-позичальником.

На думку В.Д. Лагутіна «міжбанківське кредитування означає перерозподіл вже наявних ресурсів банків між банками без збільшення грошової маси». Аналогічної думки дотримується Д. Твердохлібова, яка вважає, що «отримання міжбанківського кредиту не надає у розпорядження банку-позичальнику додаткові ресурси, при отриманні міжбанківського кредиту в банку-позичальнику і в банку-кредиторі робиться бухгалтерський запис по дебету і кредиту відповідних балансових рахунків. У результаті такої операції у розпорядженні банку, що отримав міжбанківський кредит, додаткові ресурси не з`являються, що підтверджується рівновеликим збільшенням активу і пасиву балансу». У даних визначеннях основна увага сконцентрована на перерозподілі ресурсів в межах банківської системи. При кредитуванні дійсно відбувається рух фінансових ресурсів з однієї галузі господарства в іншу, при міжбанківському кредитуванні суб`єкти операції знаходяться в одній сфері економіки; саме тому автори звертають увагу на перерозподіл ресурсів. Разом з тим, автори необґрунтовано, на наш погляд, роблять акцент на простий перерозподіл ресурсів без урахування ефекту мультиплікації.

А.М. Мороз у своїх працях визначає міжбанківський кредит як - „кредит, що надається одним банком іншому з ціллю для кредитора - розмістити тимчасово вільні кошти на певний строк, для позичальника - отримати ресурси для подальшого надання позики своєму клієнту». Ми вважаємо, що дане визначення не є повним, оскільки не враховує можливе спрямування залучених ресурсів позичальником на підтримку ліквідності, або спрямування в інші активні операції некредитного характеру.

Найбільш повним та адекватним до ринкових умов ми вважаємо визначення І.В.Сало - „Міжбанківський кредит - система договірних двосторонніх економічних відносин між банком-кредитором та банком позичальником з приводу перерозподілу тимчасово вільних грошових коштів кредитора на користь позичальника на умовах платності, строковості, поворотності та забезпеченості.

2. В чому сутність процентного тендера, що проводить НБУ?

Тендери, що проводить Національний банк України, бувають кількісні та процентні (цінові).

У разі проведення процентного (цінового) тендера центральним банком не встановлюється завчасно фіксована процентна ставка. У своїх заявках банки вказують як потрібну суму кредиту, так і процентну ставку, за якою вони згодні отримати кредит. Використовуються голландська та американська моделі проведення цінових тендерів. Голландська модель передбачає, що всі заявки банків задовольняються за останньою процентною ставкою, яка ввійде до переліку задоволених заявок, тобто за встановленою центральним банком ставкою відсікання. За американською моделлю заявки банків-учасників ранжуються (виходячи з рівня запропонованої процентної ставки) у міру зниження, а потім центральний банк задовольняє їх у такому самому порядку, починаючи з максимально запропонованої процентної ставки до повного вичерпання виставленого на тендері обсягу кредитів.

Досвід розвинутих країн показує, що проведення кількісних тендерів є доцільним на початковому етапі застосування цього механізму рефінансування. Згодом накопичення та узагальнення досвіду дає змогу проводити переважно процентні тендери з індивідуальними процентними ставками, тобто за американською моделлю. Національним банком України прийнято американську модель процентного тендера, яка є найбільш ринково орієнтованою.

3. Зробіть висновок про можливість продажу кредитних ресурсів комерційним банкам і поясніть можливі рішення НБУ.

Для обґрунтування можливості продажу кредитних ресурсів комерційним банкам слід керуватися:

- постановою Національного банку України від 30.04.2009 № 259 «Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України»;

- постановою Національного банку України від 28.08.2001 № 368 «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні»;

- постановою Національного банку України від 30.06.95 № 167 «Про хід виконання постанови Правління Національного банку України № 40 від 25 лютого 1995 року "Про невідкладні заходи щодо фінансового здоровлення комерційних банків та відновлення їх ліквідності».

Алгоритм визначення можливості надання кредитних ресурсів банкам через здійснення процентного тендеру наведений в таблиці А.1 додатку А.

Відповідно до вимог статті 3.19 положення № 259 на процентному тендері заявки задовольняються відповідно до зниження запропонованої в них процентної ставки, починаючи з найвищої, і надалі поступово до закінчення запропонованого обсягу кредитів або задоволення всіх заявок банків.

Відповідно до вимог статті 3.20 положення № 259 якщо два або кілька учасників процентного тендера пропонують однакову процентну ставку, а обсяг кредитів, що залишився, не достатній для задоволення всіх заявок банків з однаковою процентною ставкою, то кошти пропорційно розподіляються між цими банками.

Постановою Національного банку України від 30.06.95 № 167 «Про хід виконання постанови Правління Національного банку України № 40 від 25 лютого 1995 року "Про невідкладні заходи щодо фінансового здоровлення комерційних банків та відновлення їх ліквідності» затверджено Положення про порядок формування і розміри страхового фонду комерційних банків. Згідно зі статтею 1.2 цього Положення страховий фонд комерційних банків та їх установ формується в обов'язковому порядку за всіма виданими кредитами у національній валюті.

Підсумовуючи наведену в таблиці інформацію, бачимо, що кредитні ресурси в сумі 20 млн. грн. отримає банк № 3.

Інші банки не задовольняють умовам надання кредитних ресурсів.

Список використаних джерел

Банківські операції: навч. посібник для дистанційного навчання / І.М. Лазепка; наук. ред. А.М. Мороз. ? К.: Ун-т «Україна», 2007. ? 327 с.

Банківські операції: Підручник. - 3-тє вид./ А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2008. - 608 с.

Васюренко О.В. Банківські операції: навч. посіб. для студ. екон. спец.. - 6-те вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 318с.

Лагутін , В. Д. Кредитування: теорія і практика [Текст] : навч. посіб. / В.Д. Лагутін. - К. : Знання, 2004. - 215 с. - ISBN 966-364-069-3

Міщенко В.І., Слав`янська Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: підручник. - 2-ге вид., переробл. і доп. - К. : Знання, 2007. - 796с.

Офіційний сайт НБУ - Режим доступу: - http://www.bank.gov.ua/

Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. - 347 с.

Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-ге вид. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»: Інструкція затверджена Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (редакція від 26.12.2011 р.). : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

Сусіденко В.Т. Організація і методи управління кредитною діяльністю комерційного банку. - Вінниця: Логос, 2007. - 238 с.

Управління кредитним ризиком банку [Текст] : монографія / О.А. Криклій, Н. Г. Маслак. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. -86 с.

Череп А.В., Андросова О.Ф. Банківські операції: навч. посіб. для студ. ВНЗ. - К. : Кондор, 2008. - 407c.

Додаток А

Таблиця А.1 - Алгоритм визначення можливості надання кредитних ресурсів банкам через здійснення процентного тендеру

Примітка: 1. В рядках таблиці спочатку наводиться рядок з умовами надання кредиту, а під ним фактичні дані по комерційним банкам.

2.В рядках таблиці, що визначають умови надання кредиту, знаком «+» означено можливість надання кредиту, знаком «-» - неможливість надання кредиту.

Размещено на Allbest.ru