Характеристика тенденцій розвитку валютного ринку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Питання №14. Характеристика тенденцій розвитку валютного ринку України

Практичне завдання

Список використаних джерел

Питання №14

Характеристика тенденцій розвитку валютного ринку України

Розбудова повноцінного валютного ринку в державі та його ефективне регулювання є необхідною умовою формування відкритої ринкової економіки з усіма необхідними засобами стимулювання роботи суб'єктів господарювання у зовнішньоекономічній сфері.

Залежно від форм валютної політики та системи валютного регулювання в кожній країні формується своя структура валютного ринку. Розвиток валютного ринку в Україні розпочався після проголошення незалежності держави. Складовою економічних реформ, спрямованих на перехід до ринкової економіки, стала побудова власного валютного ринку. За своєю функціональною діяльністю валютний ринок в Україні не відрізняється від інших міжнародних та національних валютних ринків. Головна його мета полягає в збалансуванні попиту та пропозиції на іноземну валюту та в обслуговуванні платіжного балансу держави.

Валютний ринок - це система економічних відносин між його суб'єктами щодо здійснення операцій з купівлі-продажу валют і валютних цінностей за допомогою сучасних засобів фінансової телекомунікації, де цінами є встановлені під впливом попиту і пропозиції обмінні курси [7].

Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов'язане з реформуванням економіки, яке розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи, складовою якої вона є. Уже Законом України ”Про банки і банківську діяльність“, ухваленому 1991 p., були сформовані деякі правові норми щодо організації валютного регулювання і контролю в Україні: установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті (ст. 50); дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових органах; зобов'язано НБУ організувати накопичення та зберігання золотовалютних резервів (ст. 8). Це були перші кроки до перетворення НБУ в центральний орган валютного регулювання країни, що започаткували перший етап розбудови валютної системи.

Останні події у світі демонструють важливість впливу валютної сфери на економіку. Розвиток кризи у світовому масштабі показав, наскільки тісно переплітаються валютна та фінансова сфера, наскільки синхронізованими в часі можуть бути процеси, що відбуваються в них, наскільки глобальним може бути їх географічне поширення і який при певному збігу обставин може бути масштаб їхнього впливу на основні сфери економічної діяльності. Крім того, криза ставить під серйозний сумнів спроможність ринкової системи до саморегулювання без масштабного втручання держави, що надало привід окремим експертам цілком серйозно говорити про фактичний колапс ринкової економіки [2].

З початком розгортання світової фінансової кризи Україна була абсолютно не підготовленою до серйозних впливів зовнішніх кризових явищ через паралельне розгортання внутрішніх економічних і політичних кризових явищ.

На валютному ринку України протягом кризового 2008 року відбувалися коливання попиту та пропозиції іноземної валюти. При цьому протягом січня-серпня на міжбанківському ринку спостерігалося стійке перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом на неї. НБУ врівноважував валютний курс переважно через купівлю іноземної валюти. За статистичними даними загальний обсяг валютних інтервенцій НБУ впродовж січня-серпня 2008 року становив 6,6 млрд. дол. США. Обсяг міжнародних резервів наприкінці серпня перевищив 38 млрд. дол. США і збільшився з початку 2008 року на 5,6 млрд. дол. США.

На початку 2010 року на валютному ринку України спостерігалося сезонне зниження активності його учасників як за операціями з купівлі, так і з продажу валюти. Порівняно з груднем 2009 року обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України зменшився на 45,7 %, порівняно з січнем 2009 року - на 23,2 %. Водночас унаслідок перевищення платежів за зовнішніми борговими зобов'язаннями над обсягами надходжень іноземної валюта до країни сформувався певний валютний дефіцит, що спричиняв девальваційний тиск на гривню.[1,С.17]

Для стабілізації обмінного курсу гривні Національний банк України продовжував регулярне проведення інтервенцій з продажу іноземної валюта. При цьому було підтримано платежі НАК “Нафтогаз України” за його зовнішніми контрактами, що сприяло своєчасному розрахунку компанії за імпортований газ. Крім цього, тривало проведення валютних аукціонів із продажу іноземної валюта для задоволення потреб клієнтів банків - фізичних осіб.

Обсяг міжнародних резервів у 2010 року зменшився на 4,6 % і за станом на 01.01.2011 становив 25,3 млрд. дол. США.

У результаті розміщення Урядом України облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) обсяг міжнародних резервів НБУ у вересні зріс на 2 млрд. дол. США і становив 34,7 млрд. дол. США.[9]

У листопаді 2010 року НБУ здійснював інтервенції як з продажу іноземної валюта, так і з її купівлі. Від'ємне сальдо валютних інтервенцій у листопаді зменшилося порівняно з попереднім місяцем на 22,9 % і становило 0,4 млрд. дол. США. Обсяг міжнародних резервів зменшився на 2,1 % і за станом на 01.12.2010 становив 33,5 млрд. дол. США.

З початку 2011 року спостерігалася тенденція зростання обсягу чистих надходжень іноземної валюти від нерезидентів, зокрема за експортно-імпортними операціями та зовнішніми запозиченнями. Водночас на міжбанківському ринку України попит на іноземну валюту дещо перевищує її пропозицію. За цих умов Національний банк України продовжує здійснювати інтервенції як з продажу, так і з купівлі іноземної валюти.[8]

У 2010 році відбулося значне скорочення обсягу операцій на міжбанківському валютному ринку - середньоденний обсяг купівлі-продажу іноземної валюти на ньому зменшився порівняно з 2008 роком на 25,7% і становив 573 порівняно з 770 млн. дол. США у попередньому році ( рис.1.).

валютний ринок курс

Рис.1. Окремі показники міжбанківського валютного ринку України, 2008-2010 роки (у середньомісячному вимірі).[8]

Обсяг операцій з готівковою іноземною валютою в 2010 році зменшився на 46,2%. При цьому пропозиція іноземної валюти в готівці знижувалась випереджаючими темпами порівняно з попитом. За цих умов попит на іноземну готівку перевищив її пропозицію на 8,4 млрд. дол. США (у доларовому еквіваленті) порівняно з 6,1 млрд. дол. США у 2008 році (рис. 2.).

У 2010 році більшість операцій з купівлі й продажу іноземної валюти була безготівковою здійснювалася на міжбанківському валютному ринку (рис.3).[9].

Упродовж практично всього 2010 року на валютному ринку відчувався дефіцит іноземної валюти, фундаментальним чинником якого було зниження порівняно з 2008 роком валютних надходжень як за експортними операціями, так і за зовнішніми кредитами та депозитами нерезидентів. Крім того, на ситуацію впливало зменшення валютних надходжень на користь резидентів України за одночасного збільшення переказів іноземної валюти нерезидентам за раніше отриманими кредитами.

Рис.2. Об'єм операцій купівлі і продажу іноземних валют, млн.дол.США.[9]

Рис.3. Структура операцій з купівлі й продажу іноземної валюти, 2005-2010 роки (%).[9]

Проведення НБУ інтервенцій із продажу іноземної валюти призвело до скорочення в 2010 році міжнародних резервів на 5 038 млн. дол. США (в еквіваленті), або на 16%, - до 26 504,9 млн. дол. США. На зменшення резервів у 2010 році також вплинуло фінансування дефіциту державного бюджету та проведення платежів за державними зовнішніми зобов'язаннями. Водночас отримання Україною значних обсягів кредитних ресурсів від міжнародних організацій уповільнювало зменшення розміру міжнародних резервів.

Упродовж 2010 року ситуація на валютному ринку України визначалась перевищенням попиту на валюту над її пропозицією, що пояснювалося значними платежами за зовнішнім боргом та погіршенням умов зовнішньої торгівлі.

Відбулося суттєве звуження міжбанківського валютного ринку - обсяг операцій з купівлі-продажу валюти зменшився на чверть. При цьому спостерігалося скорочення валютних надходжень на користь резидентів, що спричиняло зменшення пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку. Водночас відбулося збільшення переказів іноземної валюти нерезидентам для погашення раніше отриманих від них кредитів. Це збільшувало дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку України, а також посилювало вразливість гривні і збільшувало амплітуду коливань її обмінного курсу. Лише протягом останніх трьох місяців року обсяг надходжень валюти від нерезидентів перевищував обсяг виплат на їх користь, що позитивно позначилось на стабілізації курсу та сприяло зменшенню дефіциту валюти на міжбанківському валютному ринку.[5,С.181]

Україна сьогодні майже не представлена на міжнародних валютних ринках. Фундаментальною причиною цього є слабкість національної економіки. Через це НБУ змушений тримати гривню на короткому повідку, оскільки послаблення багатьох обмежень на торгівлю національною валютою, які ще застосовуються у прямій чи непрямій формах, можуть мати негативні наслідки для її стабільності. Водночас низька частка України в загальному обсязі світової торгівлі не робить необхідною торгівлю гривнею на великих міжнародних валютних ринках. Тому що гривнею обмежено торгують на окремих валютних ринках країн, які є найбільшими торговельними партнерами України. До того ж ресурси українських банків є занадто обмеженими, щоб говорити про їхню присутність на закордонних біржах. І нарешті, НБУ розумно не допускає участі іноземних суб'єктів у торгах гривнею в Україні, оскільки навіть одна масштабна спекуляція могла б похитнути стабільність валютного курсу. Отже, підсумовуючи, варто сказати, що взаємодія українських суб'єктів з міжнародними валютними ринками має на сучасному етапі розвитку обмежений характер.

Основні висновки полягають у такому:

1. Для нейтралізації негативних наслідків світової фінансової кризи Національним банком України, починаючи з жовтня 2008 року, було прийнято низку постанов Правління НБУ.

В умовах світової фінансової кризи задля збалансування обсягів попиту та пропозиції на валютному ринку НБУ здійснював активні валютні інтервенції.

З метою подолання наслідків світової та національної валютно-фінансових криз НБУ протягом 2008-2009 рр. надавав перевагу адміністративним інструментам валютного регулювання, поєднуючи їх з економічними (передусім, валютними інтервенціями), у 2010 р. суттєво переважали інструменти девізної політики.

Незважаючи на прагнення поступово лібералізувати вітчизняний валютний ринок і збільшити курсову волатильність гривні, НБУ продовжує активно використовувати адміністративні та економічні інструменти для збереження ринкової рівноваги.

Практичне завдання

Задача 1

В даному котируванні визначити, яка із валют є базою котирування, а яка виступає в ролі валюти котирування?

Відповідь

При визначенні та записі валютних курсів розрізняють базу котирування та валюту котирування. Валютою котирування є та іноземна валюта, курс якої визначають, а базою - валюта, з якою порівнюють дану грошову одиницю.

При записі обмінного курсу CHF/EUR валютою котирування буде євро, а базою - швейцарський франк

Задача 2

Банк встановив наступні котирування:

CHF/EUR

0,0985-0,1012

Визначити, скільки буде отримано:

а) базової валюти при обміні 100 одиниць валюти котирування;

б) валюти котирування при обміні 100 одиниць базової валюти;

Відповідь

Валютна пара швейцарський франк/євро. Під цим розуміється, скільки швейцарських франків дають за 1 євро.

CHF - база котирування, EUR - валюта, що котирується.

а) При обміні 100 EUR ми отримаємо:

100 /0,1012 = 988,14 CHF.

б) При обміні 100 CHF, отримаємо:

100 х 0,0985 = 9,85 EUR.

Задача 3

Банк встановив наступні котирування:

CHF/EUR 0,0985-0,1012

Визначити вид котирування та значення курсу оберненого котирування.

Відповідь

Це прямий вид котирування.

Обернений курс буде виглядати так:

EUR/CHF 1/0,0985 - 1/0,1012

EUR/CHF 10,1522 - 9,8814

Задача 4

Якщо курс виражено у формі:

0,5859 $ за 1 CHF

Визначити яким це буде котируванням для:

а) базової валюти;

б) для валюти котирування.

Відповідь

CHF/USD

а) для USD - пряме котирування;

б) для CHF - зворотне котирування.

Задача 5

В 2004 році рівень цін в Австралії складав 115,5% у порівнянні з 2000 роком, а в США 112%. В 2000 році курс американського долара до австралійського долара склав 1AUD=2,0852 USD

Якщо теорія паритету купівельної спроможності справедлива, то яким повинен бути курс в 2004 році?

Відповідь

Припущення про те, що міжнародний економічний обмін згладжує різницю в динаміці цін на основні товари, що беруть участь у міжнародній торгівлі, призводить до підтвердження теорії паритету купівельної спроможності, яка зв`язує внутрішні ціни країн із вартістю їхніх національних валют. Ця залежність має такий вигляд:

Вк = Цв / Цз,

де Вк - валютний курс;

Цв - рівень цін усередині країни; Цз - рівень цін за кордоном.

Звідси

В 2004 році курс американського долара до австралійського долара складатиме 1AUD=2,0221 USD

Задача 6

Процентна ставка за депозитами в Росії складає 19% річних, а в США - 11%. Прогнозується що за рік курс рубля по відношенню до долара впаде з 32,12 до 33,00 рублів за долар.

При інших рівних умовах, в якій з двох країн вигідніше інвестувати гроші?

Відповідь

Рівень процентних ставок є фактором, який визначає міжнародний рух капіталів, що позначається на динаміці обмінного курсу. Підвищення процентних ставок за депозитами робить інвестиції у валюті певної країни більш привабливими, а отже, є засобом залучення іноземного капіталу, що сприяє підвищенню курсу національної валюти. І навпаки, зниження ринкових ставок процента зумовлює відтік іноземних капіталів за кордон, що призводить до зниження попиту на національну валюту та її здешевлення.

Крім того, рівень процентних ставок впливає на операції на валютному ринку і ринку позичкових капіталів. Здійснюючи свої операції, банки беруть до уваги різницю у процентних ставках на національному та світовому ринках капіталів із метою отримання прибутку. Банки намагаються отримати ресурси на тих ринках, де ставки нижчі й розмістити їх на національному ринку, якщо на ньому процентні ставки вищі.

Прорахуємо, скільки ми зможемо заробити на різній валюті депозитів, порівнявши їхню прибутковість при різних варіантах курсу.

Вклавши сьогодні в Росії в банк 50000 руб. на річний депозит (ставка 19%), через рік на руки ми одержимо 59500 руб. (сума внеску + 9500 руб. доходу).

Якщо покласти ті ж 50000 руб. на депозит у США у доларах ($1556,66) під 11%, за рік ми одержимо доход $171,23.

Якщо за цей рік курс рубля не зміниться, то в перерахунку на рублі ми одержимо $171,23 Ч 32,12 = 5499,91 руб.

Таким чином, при незмінному курсі рубля вигідніше інвестувати гроші в Росії.

Навіть, якщо за рік курс рубля по відношенню до долара впаде з 32,12 до 33,00 рублів за долар, ситуація не зміниться, так як різниця між ставками депозиту набагато більша, ніж рівень коливання курсу рубля.

Так через рік, якщо виправдається прогноз, в Росії доход від операції складе таку ж саму суму 9500 руб., а в США - $171,23 Ч 33,00 = 5650,59 руб.

Отже, все одно, як бачимо, вклад у рублях вигідніший через вищу відсоткову ставку.

Задача 7

Процентна ставка за депозитами в Україні складає 17% річних, а в Молдавії - 19%. Поточний курс 22,3000 леї за 1 грн.

Виходячи з теорії паритету процентних ставок, яким повинен бути курс гривні через рік?

Відповідь

Якщо валютний ринок не зазнає жорсткого регулятивного впливу чи політичних потрясінь, то задовільні прогнози валютного курсу можна одержати, скориставшись теорією паритету відсоткових ставок. Для європейських умов (коли котирування показує кількість валюти за один долар США) для розрахунку довгострокового форвардного курсу використовується формула:

де F(C1/C2) - форвардний валютний курс однієї валюти (C1) щодо іншої (C2);

S(C1/C2) - спотовий валютний курс;

гC1, гC2, - відсоткові ставки за відповідними валютами;

n - тривалість форвардного періоду (у роках).

Звідси

Отже, виходячи з теорії паритету процентних ставок, курс гривні через рік буде становити 21,9231 леї за 1 грн.

?????? ???????????? ??????

Береславська О. Актуальні проблеми курсової політики України / О. Береславська // Вісник НБУ. - 2010. - № 2 (168). - С. 16-20.

Бураковський, І. В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України [Текст] : навчальний посібник / І. В. Бураковський, О. В. Плотніков. - Харків : Фоліо, 2009. - 299 с. - ISBN 978-966-03-4825-7.

Валютный рынок и валютные операции коммерческих банков: Учебное пособие / А.П. Вожжов, Ю. А. Блащук, В.В. Хохлов и др. - Севастополь, 2005. - 278 с.

Дзюблюк О.В. Валютна політика: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 422 с.

Жмурко Н. Роль валютного регулювання у системі економічних відносин / Н. Жмурко // Вісник Львівського нац. університету ім. І. Франка. - Л. : Вид-во ЛНУ, 2009. - Вип. 41. - С. 180-189.

Журавка Ф. О. Валютно-курсова політика Національного банку України в умовах трансформації економік: Монографія / Ф. О. Журавка. - Суми : Ділові перспективи; УАСБ НБУ, 2007. - 70 с.

Журавка, Ф. О. Методологічні підходи до визначення поняття “валютний ринок” [Текст] / Ф. О. Журавка // Вісник науковця. - 2009 р. : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (2 квітня 2009 р.) - Миколаїв : НУК, 2009. - С. 40-42.

Статистична інформація офіційного сайту Асоціації українських банків [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.aub.gov.ua

Статистична інформація офіційного сайту Національного банку України [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.bank.gov.ua

Размещено на Allbest.ru